Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань
Висвітлено початок еволюційного розвитку бджільництва найвідоміших культур народів стародавнього світу, як передумови виникнення наукових основ галузі. Освещено начало эволюционного развития пчеловодства известнейших культур народов древнего мира, как предпосылки возникновения научных основ отрасли....
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77177 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань / Н.Б. Щебетюк // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 15-19. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859911498249273344 |
|---|---|
| author | Щебетюк, Н.Б. |
| author_facet | Щебетюк, Н.Б. |
| citation_txt | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань / Н.Б. Щебетюк // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 15-19. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | Висвітлено початок еволюційного розвитку бджільництва найвідоміших культур народів стародавнього світу, як передумови виникнення наукових основ галузі.
Освещено начало эволюционного развития пчеловодства известнейших культур народов древнего мира, как предпосылки возникновения научных основ отрасли.
Here is represented the beggining of evolutional development of apiculture
of the famous cultures of the Ancient World, as the foundation of this science.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:02:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
15ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
УДК 638.1.:929(1.3)
БДЖІЛЬНИЦТВО СТАРОДАВНІХ НАРОДІВ: ЗА-
РОДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ ЗНАНЬ
Щебетюк Н.Б., канд. істор. наук
(Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН)
Висвітлено початок еволюційного розвитку бджільництва найвідоміших
культур народів стародавнього світу, як передумови виникнення наукових основ
галузі.
Історія медоносної бджо-
ли сягає найвіддаленіших
часів − наскільки давно існує
Земля і на ній живе людина,
так давно існують і бджоли,
за якими вона доглядає і ви-
кохує. Тому історія бджоли
настільки ж древня, як істо-
рія самої людини. У культу-
рах усіх народів, в їх міфах,
легендах і переказах згадується про
бджолу, але де вона з’явилася впер-
ше достеменно з'ясувати не вдалося
жодному досліднику. Неможливо та-
кож з впевненістю прослідкувати шля-
хи її поступового поширення у світі з
причини незмінного збереження свого
виду за різних умов у будь-якому клі-
маті, що залишався таким же, яким був
тисячоліття тому назад. Підпорядкову-
ючись вродженому інстинкту, бджола
завжди і всюди збирає нектар…
В сказаннях древніх, особливо у гре-
ків та римлян, бджоли представлені бо-
жественними створіння-
ми, нащадками самих богів.
Вони – діти сонця і шерш-
ня, народжені німфами на
острові Кеа, що знаходився
навпроти берегів Атіки. Ні-
кандр, грецький лікар і поет,
який жив за 2 століття до
н.е., вказує на багатий міфа-
ми острів Кріт, як на батьків-
щину бджіл й їх появу в золотому віці
при царюванні Сатурна [1, с. 6]. До по-
кровителів бджільництва, або найпер-
ших пасічників, Овідій відносить Баху-
са, бога вина, що вперше познайомився
з бджолами, мандруючи родопськими
горами Фракії, а згодом приручив їх.
Бджільництво в різних частинах сві-
ту виникало в неоднакові проміжки часу.
Так, в Іспанії бджільництво зародилося
понад 10 тисяч років тому, на території
Туреччини, Нагірного Карабаху – понад
9 тисяч років, 6 тисяч років тому поча-
ли розводити бджіл в Єгипті. В Ассі-
Vechurko S.I. An evolution of development of mobile facilities is for implementa-
tion of operations of repair of agricultural technique. The article deals with problems
of development of mobile applications for repair operations in agriculture, and their use in
scientifi c and technical forecasts reconstruction of agriculture of Ukraine, improvement of
the integration of science and technology in production, reconstruction of the national his-
tory of science and technology.
16 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
рії набуло розквіту в 2950 роках н.е. [2].
Найбільш ранні археологічні розвідки
відносяться до епохи кам’яного віку.
Збереглися окремі наскальні малюнки,
виконані найдавнішими в історії люд-
ства художниками, на яких зображені
епізоди полювання за медом. Один з та-
ких малюнків, виконаний близько 10-15
тис. років тому, був знайдений в Аран-
ській печері, що поблизу іспанського
міста Валенсії [3, с. 41].
Культури народів стародавніх циві-
лізацій представляли бджолу як сим-
вол чистоти, цнотливості, порядку,
дбайливості, бережливості і навіть як
образ людської душі. Пануючим у ву-
лику порядком захоплювалися спар-
танці, а їхній законодавець Лікург мав
його за зразок при роздумах над моде-
люванням державного устрою. Пла-
тон також дотримувався подібної дум-
ки, вважаючи, що за умов подібного
устрою держава була б зразковою.
В Єгипті бджіл розводили з найдав-
ніших часів й мусимо зазначити − не-
далекими від раціональних методами.
В родючій країні квіти фінікової паль-
ми давали можливість багатого взятку
для бджіл і тому добування меду й ви-
робництво воску були доволі значни-
ми. Стародавні єгиптяни розводили
бджіл із надзвичайною старанністю та
цікавістю. В Талмуді зазначається, що
для облаштування бджолиного житла
використовувалась обпалена глина. В
переносних горщиках отвір закладав-
ся каменем, а у вуликах циліндричної
форми � кружками, в одній з яких був
пророблений леток. Вулики, як прави-
ло розміщували на дахах будинків.
Єгиптяни, вважаючи, що бджоли
походять із трупів тварин, сприймали
бджіл за символ безсмертя. Вбачаючи в
їхньому житті зразок монархії, єгиптя-
ни вважали бджолу символом божества,
а також прикладом вірності й відваги.
В самих глибинних закутках грець-
кої історії можна віднайти відомості
про одомашнення бджіл. Греки пова-
жали бджолу, як дарунок богів і вважа-
ли за необхідне оберігати і доглядати
комаху. Славетний Гомер, за 900 років
до н.е. оповідає про гостину вином із
медом для відновлення сил. Гезиод у
VIII ст. до н.е. оспівує спосіб ведення
бджіл у плетених вуликах, призначен-
ня матки, трутня і робочої бджоли. А
у праці «Труды и дни» він запевняє у
правильності устрою ведення домаш-
нього господарства, запозиченого у
бджіл [4, с. 50].
Ксенофонт, відомий полководець
і історик (434-359 рр. н.е.) розповідає
про розквіт бджільництва за царюван-
ня Перікла (429 р.), коли в Аттіці нара-
ховувалось до 20 000 вуликів [1, с. 89].
Найвищого розквіту бджільництво Гре-
ції досягло після запозичення у єгип-
тян кочового способу. Колумелла зазна-
чає, що ахіняни перевозили свої вулики
на квітучий півострів Аттіку. В законах
Соломона (640-558 рр. до н.е.) йдеться
про установлену відстань між пасіками
не менше 100 метрів й користування лі-
нійками для накриття зверху корзино-
подібного вулика з метою полегшення
доступу бджіл до будівництва стільни-
ків, але головним чином цей метод за-
стосовували при штучному роїнні.
У Греції мед використовували як
у повсякденному вжитку, так і на ве-
ликих гостинах та святах. Також мед
додавали при консервуванні фруктів,
виготовленні напою солодкого «ме-
17ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
літейон», пом’якшенні смаку міцних
вин. Мед розцінювався як здорова
їжа, а 90-річний Піфагор зазначав, що
не досяг би такого віку без вживання
меду. Віск використовувався дуже ши-
роко: для виготовлення воскових фа-
келів, відбитків, покриття дерев’яних
дощечок для письма, як мастильний
матеріал тощо. Мед використовував-
ся при бальзамуванні трупів – так, тіла
Олександра Македонського, спартан-
ського царя Агезиполіса були достав-
лені до столиці обмазані медом.
На ниві практичного й зародження
наукового бджільництва Греції є відо-
мою славна постать великого вчителя
македонського крон-принца Олексан-
дра Великого, Арістотеля (384-322 рр.
до н.е.). Він на основі досліджень своїх
попередників, користуючись результа-
тами власних спостережень описав «Іс-
торію тварин», в якій детально йдеться
про життя бджіл та догляд за ними [4,
с. 51]. Загалом, Арістотель вважав, що
бджоли живуть спільнотами, де є пра-
витель, трутні і робітники. Робочі бджо-
ли доглядають за правителем, який жі-
ночого роду і при його загибелі гине
увесь рій. Від робочих він відрізняєть-
ся більшою довжиною черевця, жалом,
що не жалить; запліднюється від трут-
нів і після роїння не вилітає із вулика.
Трутнів Арістотель відносив до комах
чоловічого роду, без жала, не працюю-
чих. Робочих бджіл вчений описує де-
тально, побудову стільників, розвиток
бджоли із яйця. Також він передбачив
багато речей, які будуть відкриті в XIX
ст., наприклад наявність трутнів у без-
маточних сім’ях, патогенез і ін.
У Римській державі перехід бджіль-
ництва від дикого стану відбувся при-
близно у 200 роках. До ряду вчених, які
досліджували життєдіяльність бджіл,
належить Марк Терренцій Варрон (116-
27 рр.), який у своїй праці «De re rustica»
(«Про село») висвітлює багато істинних
характерних рис бджіл: чистоплотність,
порядок, працьовитість, дружнє спі-
віснування і ін. Дещо пізніше бджіль-
ництвом займався відомий учений Ко-
лумелла, із 12 книг якого майже 10
присвячені виключно висвітленню пи-
тань бджільництва [5]. Порадами й ре-
комендаціями Колумелли й до цього
часу користуються пасічники окремих
місцевостей Аппенінського півострова.
Сучасник Колумелли, Віргілій чет-
верту частину відомої праці «Георгі-
ка» присвятив бджільництву, де подає
конкретні правила й способи ведення
пасічного господарства. Віргілій мав
задумку цими порадами допомогти
римлянам підняти фінансове станови-
ще та благоустрій народу, що були пі-
дірвані міжусобицями. Вчений описує
дві різновидності бджіл, ймовірно кра-
щу з них він мав на увазі породу «іта-
лійку», якій притаманні описувані ним
ознаки. Такі відомі римляни, як Сене-
ка (100 р.), Овідій (43 р. до н.е. � 17
р.), Аристомах також звертали увагу
на неординарний устрій життя бджіл,
їхню користь.
Свого найвищого розквіту пасіч-
ництво в Римській державі досягло за
правління імператора Августа (63 р. до
н.е. � 14 р.). Мед вживали для приго-
тування їжі та ліків, віск використову-
вали в медицині, косметиці, гімнастиці
й культових церемоніях. Проте місцеве
виробництво не задовольняло значно-
го попиту на продукти бджільництва і
з поневолених народів вимагали спла-
18 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
чувати частину данини медом і воском,
головним чином із Греції, Азії, північ-
ної Африки. Також про високий рівень
розвитку бджільництва у римлян свід-
чить факт здачі в оренду пасіки з опла-
тою 5 000 ф. меду щорічно. Варрон
розповідає про двох братів, які отрима-
ли в спадок землю й використали її під
пасіку, з якої згодом отримували дохід
в сумі 1500 марок [6, с. 112]. Переко-
навшись, що бджільництво приносить
великий дохід, пасічники намагались
заволодіти дикими роями з метою од-
омашнення. При цьому використову-
вали за старим звичаєм дуплясті стов-
бури, пристосовуючи їх до сили рою,
зменшуючи або збільшуючи простір за
допомогою вставленої позаду дошки.
Згодом виготовляли вулики із дощок,
лози, глини. Як і грекам, стародавнім
римлянам був відомий кочовий спосіб
пасічникування, зокрема, перевозили
бджіл до Сіцілії, Кріту, Кіпру.
В Палестині бджільництво було ві-
доме ще за 2000 років до н.е. В Біблії
Ханаан часто називається землею мо-
лока і меду. Окремі письменники за-
певняють, що в ті часи бджільництво у
євреїв було добре розвинене. Так, Йо-
сиф Флавій у своєму творі «Про па-
нування розуму» згадує про бджоли-
ні корзинкові вулики із соломи або
тростини [7, с. 28]. При відборі меду
довгий час бджіл викурювали. У єв-
реїв існували окремі правила пасічни-
кування, згідно з якими бджоли мали
бути достатньо віддалені від міста; ко-
жен мав право зняти свій рій із дере-
ва сусідської садиби і т.д. Про розмно-
ження комах відомо, що за одне літо
отримували 7-8 поколінь бджіл, неба-
жаними були пізні виводки.
В Індії бджіл вважали супутниками
богів і вони символізували бога Кріш-
ну. Іспанців навчав бджільництву ко-
роль Гергорис, а син Океана И Соль,
першим почав використовувати мед
при виготовленні ліків [8, с. 22]. Асі-
рійці ще з прадавніх часів спостеріга-
ли і знали про звук (свист), за допомо-
гою якого пасічники багатьох народів
могли заганяти бджіл у вулики.
Отже, починаючи ще від найвідда-
леніших в історичному просторі озна-
чених людством подій, частково міфо-
логізованих, медовий промисел вже
мав деякі риси організованості, висту-
паючи у формі так званого полюван-
ня за медом. Прояви чіткого зв’язку з
аграрними культами і ритуалами мали
певну тенденцію, з одного боку, до пе-
ретворення у легенди, з іншого И до
мотивів формування окремих напря-
мів ведення господарства та зароджен-
ня галузевих знань.
ЛІТЕРАТУРА
Курочкин А. Я. Исторический очерк 1.
пчеловодства / А. А. Курочкин [пере-
видано у 1991 р. без змін]. – М., 1923.
– 116 с.
Зевахін Л. Витоки історії / Л. Зевахін // 2.
Український пасічник. – 1992. – № 6. –
С. 20.
Полянчук А. Еволюція бджільництва / 3.
А. Полянчук // Український пасічник. –
2004. – № 9. – С. 41–44.
Титов И. А. Краткие очерки по истории 4.
пчеловодства / И. А. Титов // Пчеловод-
ство. – 1946. – № 2–3. – С. 49–52.
О сельском хозяйстве / [Катон, Варрон, 5.
Колумелла, Плиний]. – М. : Госиздат с.-
х. лит., 1957. – 351 с.
Варрон М. Т. Сельское хозяйство / 6.
М. Т. Варрон ; АН СССР, Ин-т исто-
рии ; [пер. с лат. М. Е. Сергеенко] ; отв.
19ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №2
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
ред. О. О. Крюгер. – М. ; Л. : Изд-во.
АН СССР, 1963. – 218 с.
Миронов В. Г. Ступени истории / 7.
В. Г. Миронов // Пчеловодство. – 1967.
– № 11. – С. 28–30.
Коцовський О. Про бджолу з найдавні-8.
ших часів / О. Коцовський // Український
пасічник. – 1993. – № 9. – С. 21–24.
Щебетюк Н.Б. Пчеловодство древних народов: зарождение отраслевіх
знаний. Освещено начало эволюционного развития пчеловодства известнейших
культур народов древнего мира, как предпосылки возникновения научных основ
отрасли.
Schebetyuk N.B. Beekeeping of ancient people: origin of of a particular branch
knowledges. Here is represented the beggining of evolutional development of apicul-
ture of the famous cultures of the Ancient World, as the foundation of this science.
УДК 001-05:57
НАСЛЕДНИКИ СЛАВЫ ЖЕЛЕЗОРУДНОГО ПРОИЗВОДСТВА
ЖИТОМИРСКОГО ПОЛЕСЬЯ
Полонский Л.Г., докт. техн. наук, проф., Ноник Л.Ю.
(Житомирский государственный технологический университет)
В статье на примере жизни и научно-хозяйственной деятельности трёх извес-
тных в СНГ и Европе металлургов, уроженцев Житомирской области, – Бочвара
А.М., Фещенко-Чопивского И.А., Беха Н.И. – показано влияние на выбор профессии
и становление специалистов наивысшего уровня традиций и славы древнего по-
лесского железорудного производства, передающихся из поколения в поколение.
На территории Правобережной Ук-
раины уже во времена Киевской Руси
наблюдалась концентрация железо-
рудных промыслов (IX–XII вв.), чему
способствовало наличие здесь мощ-
ной топливной базы для выплавки
металла – значительных по площади
лесных массивов. С XIII–XIV вв. на-
ибольшее развитие металлургия по-
лучила на Житомирском Полесье, где
издавна выплавляли в сыродутных
горнах железо из местных болотных
руд. Дальнейшее техническое усовер-
шенствование процесса выплавки ме-
талла и рост его производительности
определило наличие рек в этом ре-
гионе – водных источников энергии
(конец XV–XVI вв.). В XV в., в свя-
зи с экономическим подъёмом в Вос-
точной Европе, значительно возросла
потребность в земледельческих ору-
диях труда. Это дало импульс станов-
лению в Украине металлургических
предприятий – руден (до этого слово
„рудня” уже было достаточно попу-
лярным в обиходе украинцев, однако
означало оно места добычи болотной
руды, искусством нахождения которых
они овладели очень давно). Их строи-
тельство развернулось в бассейнах рек
Случь, Тетерев, Уборть, Уж. С XVI в.
известны названия: Денишивская, Жи-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77177 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:02:23Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Щебетюк, Н.Б. 2015-02-22T18:56:55Z 2015-02-22T18:56:55Z 2011 Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань / Н.Б. Щебетюк // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 2. — С. 15-19. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77177 638.1.:929(1.3) Висвітлено початок еволюційного розвитку бджільництва найвідоміших культур народів стародавнього світу, як передумови виникнення наукових основ галузі. Освещено начало эволюционного развития пчеловодства известнейших культур народов древнего мира, как предпосылки возникновения научных основ отрасли. Here is represented the beggining of evolutional development of apiculture of the famous cultures of the Ancient World, as the foundation of this science. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові досягнення минулого Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань Пчеловодство древних народов: зарождение отраслевых знаний Beekeeping of ancient people: origin of of a particular branch knowledges Article published earlier |
| spellingShingle | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань Щебетюк, Н.Б. Наукові досягнення минулого |
| title | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань |
| title_alt | Пчеловодство древних народов: зарождение отраслевых знаний Beekeeping of ancient people: origin of of a particular branch knowledges |
| title_full | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань |
| title_fullStr | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань |
| title_full_unstemmed | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань |
| title_short | Бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань |
| title_sort | бджільництво стародавніх народів: зародження галузевих знань |
| topic | Наукові досягнення минулого |
| topic_facet | Наукові досягнення минулого |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77177 |
| work_keys_str_mv | AT ŝebetûknb bdžílʹnictvostarodavníhnarodívzarodžennâgaluzevihznanʹ AT ŝebetûknb pčelovodstvodrevnihnarodovzaroždenieotraslevyhznanii AT ŝebetûknb beekeepingofancientpeopleoriginofofaparticularbranchknowledges |