Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова
У статті розглянуто основні етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради − провідного музею космонавтики України, виявлено найбільш важливі факти в його історії, висвітлено внесок музею в розвиток сучасного музеєзнавства, проаналізовано проблеми функц...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77213 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова / Н.П. Боротканич // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 47-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859764264152072192 |
|---|---|
| author | Боротканич, Н.П. |
| author_facet | Боротканич, Н.П. |
| citation_txt | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова / Н.П. Боротканич // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 47-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті розглянуто основні етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради − провідного музею космонавтики України, виявлено найбільш важливі факти в його історії, висвітлено внесок музею в розвиток сучасного музеєзнавства, проаналізовано проблеми функціонування музею.
В статье рассмотрены основные этапы становления и развития Музея
космонавтики им. С.П.Королева Житомирского областного совета − ведущего музея
космонавтики Украины, выявлены наиболее важные факты в его истории, освещен
вклад музея в развитие современного музееведения, проанализированы проблемы функционирования музея.
In the article the basic stages of becoming and development of Museum
of cosmonautics are considered the name of S.P.Korolev the Zhitomir regional soviet − leading
museum of cosmonautics of Ukraine, the most essential facts are exposed in his history,
the contribution of museum is lighted up to development of modern museology, the problems
of functioning of museum are analysed.
|
| first_indexed | 2025-12-02T04:49:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
47ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №3
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МУЗЕЮ
КОСМОНАВТИКИ ІМ. С.П. КОРОЛЬОВА
Боротканич Н.П.
(Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК)
У статті розглянуто основні етапи становлення і розвитку Музею космо-
навтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради − провідного музею
космонавтики України, виявлено найбільш важливі факти в його історії, висвіт-
ленио внесок музею в розвиток сучасного музеєзнавства, проаналізовано пробле-
ми функціонування музею.
Музей космонавтики ім.
С.П. Корольова Житомир-
ської обласної ради являється
провідним музеєм космонав-
тики України. Він склада-
ється з двох відділів: Мемо-
ріального будинку-музею та
павільйону «Космос».
Не дивлячись на його
унікальне значення, за 40
років існування музею жодного разу
комплексно не досліджувалася його іс-
торія. Окремі етапи розвитку та діяль-
ності музею знайшли відображення в
публікаціях наукових співробітників,
присвячених певним ювілейним датам,
а також в матеріалах роботи науково-
практичних конференцій, у яких брали
участь музейні працівники. Приділя-
ється увага діяльності музею у наш час
місцевими журналістами. 2010 року
світ побачила книга Володимира Фе-
доровича Нікуліна «Музей космонав-
тики імені С.П.Корольова у місті Жи-
томирі». Автор книги – безпосередній
учасник подій, про які йдеться в праці.
Саме завдяки його наполегливій праці,
ініціативності та в якійсь мірі авантю-
ризму стало можливе будівництво па-
вільйону «Космос». Жодним чином не
применшуючи достоїнства зазначеної
праці, варто сказати, що в книзі осно-
вна увага зосереджена на історії будів-
ництва відділу «Космос» та
подано особисті оцінки по-
діям, що відбувалися, які
не завжди претендують на
об’єктивність. Окремим роз-
ділом у книзі вміщені спога-
ди директора музею (1987-
2011рр.) Ольги Андріївни
Копил щодо створення екс-
позиції павільйону косміч-
ної техніки. В цілому ж узагальненої
монографії по історії Музею космонав-
тики ім. С.П. Корольова не складено.
Не розглядалося питання щодо етапів
та особливостей його становлення та
розвитку.
В історії Житомирського музею кос-
монавтики ім. С. П.Корольова слід виді-
лити наступні хронологічні періоди: 1)
1966-1970 рр. – «пролог» історії музею;
2) 1970-1987 рр. – функціонування ме-
моріального будинку як відділу краєз-
навчого музею; 3) 1987 – 2010 рр. – ста-
новлення та розвиток музею в рамках
музейної справи України; 4) 2010 р. –
сьогоднішній день – створення сучасно-
го музейно-розважального комплексу.
Перший етап увібрав в себе істо-
рію створення в будинку по вул. Дми-
трівській, 5, Меморіального будинку-
музею ім. С.П. Корольова. За даними
обласного архіву будинок було збудо-
вано близько 1898 року. З 1905 року він
48 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
належав житомирській міщанці Є.Ф.
Кохановій, яка здавала у найм квар-
тири в будинку. Влітку 1906 р. одну з
квартир винайняла молода сім’я Коро-
льових – Павло Якович та Марія Ми-
колаївна. Павло Якович Корольов ви-
кладав в першій чоловічій гімназії м.
Житомира російську мову та словес-
ність. 12 січня 1907 р. у подружжя Ко-
рольових народився син, якого назва-
ли Сергієм. Обряд хрещення провели в
Софійській церкві. В 1908 р. Корольо-
ви переїздять в м. Київ, а власниками
будинку ставали багато інших приват-
них осіб. Оскільки зазначений будинок
не належав родині Корольових, жодної
згадки про їх проживання у ньому в ар-
хівах не збереглося.
16 січня 1966 р. в центральній пар-
тійній газеті «Правда» було опублі-
ковано невеликий некролог з приво-
ду смерті «видатного вченого в галузі
ракетно-космічної техніки, конструк-
тора перших штучних супутників Зем-
лі та космічних кораблів, що відкри-
ли еру освоєння людством космічного
простору». Так було розсекречено ім’я
«Головного конструктора ракетно-
космічних систем», як за життя нази-
вали С.П. Корольова у пресі.
З цього некрологу житомиряни ді-
зналися, що саме їх земляк С.П. Коро-
льов був тим геніальним конструкто-
ром, завдяки якому людство зробило
свій перший крок у космос. Одразу
знайшлися ентузіасти, які вирішили
увіковічнити пам'ять видатного вчено-
го на його батьківщині, а для цього по-
чали пошук рідних С.П. Корольова.
Першим спробу розшукати сім’ю Го-
ловного конструктора здійснив завіду-
вач відділом промисловості обласної га-
зети «Радянська Житомирщина» Л.М.
Ботвинський. Приїхавши до м. Москви
він звернувся до довідкового бюро, про-
те дізнатися адресу сім’ї Корольова Сер-
гія Павловича йому не вдалося.
Наступну спробу пошуку родини
вченого здійснив директор Будинку офі-
церів м. Житомира Захар Давидович
Гурвіч, який за дорученням першого
секретаря міськкому Компартії Украї-
ни Миколи Єфремовича Лебедєв у січ-
ні 1966 р. поїхав до м. Москви. Як і Л.М.
Ботвинський, З.Д. Гурвіч з питання по-
шуку адреси родини С.П. Корольова
звернувся в довідкове бюро, проте був
затриманий працівниками КДБ. Піс-
ля тривалих перевірок спецслужбами
та процедури встановлення особи З.Д.
Гурвіча відпустили. Отримати необхід-
ну інформацію йому не почастило.
У лютому 1966 р. голова Житомир-
ського міськвиконкому Віктор Кази-
мирович Януліс та другий секретар
міськкому партії Ярослав Федорович
Ткачук, перебуваючи в м. Москві, зро-
били спробу розшукати рідних Сергія
Павловича Корольова. Виявилось, що
засекреченим був не лише С.П. Коро-
льов, а й його родина. У жодній з ін-
станцій, до яких вони зверталися, не
вдалося знайти ніяких відомостей. До-
поміг начальник управління космічних
засобів Міністерства оборони генерал-
лейтенант Карім Алієвич Карімов. Піс-
ля перевірки КДБ В.К. Януліса та Я.Ф.
Ткачука відвезли до будинку, де мешка-
ла мати С.П. Корольова Марія Микола-
ївна Баланіна.
Марія Миколаївна згадала, що з їх
будинку в м. Житомирі було видно гім-
назію, в якій працював її чоловік (нині
Державний університет ім. І.Франко),
і на карті міста показала будинок, де
жила їх родина. Будинок добре збе-
49ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №3
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
рігся, а вулиця, на якій він знаходився,
була перейменована і мала назву Лева-
невського. В 1991 р. вулиця отримала
свою попередню назву – Дмитрівська.
Також Марія Миколаївна повідоми-
ла, що їх сусідами були викладач Ти-
тов та його дружина, яка стала хреще-
ною матір’ю С.П. Корольова. Родина
Титових тривалий час проживала в м.
Житомирі, а тому багато жителів міста
пам’ятали, де вони жили, і це був ще
один доказ того, що М.М. Баланіна не
помилилася, показуючи будинок.
12 квітня 1966 р. на будинку вста-
новили меморіальну дошку про те, що
в цьому будинку 30 грудня 1906 р. на-
родився С.П. Корольов.
З’явилася думка про створення в
будинку, де народився Головний кон-
структор, музею. Це питання довго об-
говорювали на різних рівнях влади. В
1969 р. з квартири в будинку по вул.
Дмитрівській, 5 відселили мешканців,
а вже на початку 1970 р. було закінче-
но капітальний ремонт помешкання.
25 травня 1970 року рішенням обко-
му партії колишньому директору Му-
зею В.Г. Короленка Есфірі Геннадіїв-
ні Лісневській доручили підготувати
тематико-експозиційний план меморі-
ального музею С.П. Корольова, який
вона, працюючи разом з З.Д. Гурвічем,
здала 1 липня 1970 р. Одразу розпоча-
лася робота по оформленню музею, до
якої долучилися художники Б.К. Кос-
мінський, фотограф М.М. Передер та
співробітниця краєзнавчого музею
Жанна Михайлівна Бєлова. Ж.М. Бє-
лова невдовзі замінила на посаді за-
відуючою Меморіальним будинком-
музеєм академіка С.П. Корольова З.Д.
Гурвіча. Варто зазначити, що З.Д. Гур-
віч був завідувачем музею на громад-
ських засадах, працюючи директором
міського Будинку культури.
Концепція музею передбачала від-
творення в будинку атмосфери початку
ХХ ст. за детальним описом інтер’єру,
який надала мати С.П. Корольова. До
музею почали надходити пропозиції
від місцевих жителів про безкоштовну
передачу меблів та інвентарю, виготов-
лених в кінці ХІХ на поч. ХХ ст. З.Д.
Гурвіч розглянув всі пропозиції, їздив
по будинках та квартирах, оглядав ме-
блі, порівнював їх з описом, наданим
М.М. Баланіною. Загалом до музею
було передано 20 одиниць меблів, 13 з
яких – К.А. Преображенською [1].
Для комплектування музею мемо-
ріальними речами З.Д. Гурвіч разом з
старшим інспектором по культпрос-
вітзакладам міськвиконкому Володи-
миром Кириловичем Безносюком в
травні 1970 р. побували в м. Москві,
де зустрілися з матір’ю С.П. Корольо-
ва М.М. Баланіною, його дочкою На-
талею Сергіївною Корольовою та вдо-
вою Ніною Іванівною Корольовою, які
передали до музею особисті речі, що
належали родині Корольових. В липні
1970 р. З.Д. Гурвіч знову приїжджає до
м. Москви. На цей раз для поповнення
музею експонатами він зустрічається з
М.П. Каманіним.
Другий період в історії музею розпо-
чався 24 вересня 1970, коли наказом Мі-
ністерства культури УРСР №380 було
створено Меморіальний будинок-музей
ім. С.П. Корольова на правах відділу
Житомирського краєзнавчого музею,
хоча урочисте відкриття будинку-музею
відбулося ще 1 серпня 1970 р. В цей
день до Житомира приїхала мати Сер-
гія Павловича, його єдина донька Ната-
лія Сергіївна з сином Андрієм, сорат-
50 ISSH 2077-9496
ники Головного конструктора та багато
гостей. Марія Миколаївна Баланіна у
присутності багатьох гостей та пред-
ставників ЗМІ відкрила музей пам’яті
свого сина, урочисто перерізавши тра-
диційну червону стрічку.
В день відкриття музею на житомир-
ському аеродромі відбулося повітряне
свято, на яке зібралися тисячі жителів
міста. Там же відбулися загальносо-
юзні змагання юних ракетомоделістів
пам’яті С.П. Корольова [2, ст.150].
Звістка про музей ширилася країною.
У ті роки цікавість до космонавтики в
цілому та особистості С.П. Корольо-
ва зокрема була надзвичайно великою.
Варто сказати, що за перші п’ять років
роботи музей відвідало близько 180 ти-
сяч чоловік, хоча тоді його експозиція
розміщувалася лише у двох невеличких
залах, один з яких – меморіальний.
1975 р. завідуючим Меморіаль-
ним будинком С.П. Корольова стає Ру-
денський Юліан Павлович. Колиш-
ній військовослужбовець, ракетник,
користуючись своїми службовими та
особистими зв’язками, Юліан Павло-
вич намагався максимально наповнити
будинок-музей експонатами, встано-
вити та закріпити зв’язки з підприєм-
ствами, колегами С.П. Корольова, його
вдовою Ніною Іванівною.
Невеликого приміщення, в якому роз-
містився музей, стало замало. Подруж-
жя Корольових винаймало одну части-
ну будинку на два ґанки. В 1975 році з
метою розширення площі музею було
відселено мешканців з другої частини
будинку і 7 січня 1977 року, до 70-річчя
від дня народження Сергія Павловича,
відбулося офіційне відкриття оновле-
ної експозиції. В другій частині будин-
ку створили залу наукової біографії та
виставкову залу. На святкування приї-
хали колеги та соратники конструктора:
Мішин Василь Павлович (колишній за-
ступник С.П. Корольова, який після його
смерті вісім років очолював ОКБ-1), ге-
нерал Григоренко Михайло Георгійович
(один з керівників будівництва космо-
дрому Байконур), Солдатова Лідія Ми-
колаївна (член групи розробки Першого
штучного супутника землі), Гречко Ге-
оргій Михайлович (льотчик-космонавт,
Двічі Герой Радянського Союзу), Вє-
тров Георгій Степанович (інженер ОКБ-
1, відомий історик ракетно-космічної
тематики). Також приїхала дочка Сергія
Павловича [3].
Ще в 1975 році у працівників му-
зею виникла ідея про розширення му-
зею – створення ще одного відділу, де
відвідувачі могли б ознайомитись з іс-
торією космонавтики, зразками косміч-
ної техніки. Поштовхом для будівни-
цтва додаткового відділу стало те, що
Меморіальний будинок-музей відвідав
завідуючий виставковим відділом пре-
зидії Академії Наук СРСР Андрій Пе-
трович Капиця. Його надзвичайно вра-
зило, як Батьківщина вшановує пам’ять
С.П. Корольова, з яким він був знайо-
мий особисто. В той час існувала прак-
тика популяризації ракетно-космічних
досягнень за допомогою проведення
виставок в країнах соціалістичного та-
бору. Одну з таких виставок під назвою
«Радянська космонавтика на службі
миру і прогресу», яка експонувалася
в КНДР, завдяки А.П. Капиці було по-
даровано музею. Туди увійшли макети
ракетно-космічної техніки, виконані на
фабриці наочних посібників «Знання»
у Москві, а саме: «Луноход-2» (1:1);
штучні супутники Землі «Електрон-1»
та «Електрон-2», які використовува-
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
51ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №3
лися для дослідження зовнішнього та
внутрішнього радіаційних поясів Землі
(1:2); супутник «Інтеркосмос-1» − при-
значений для вивчення сонячно-земних
зв'язків (1:1); автоматична міжпланетна
станція «Венера-7» (дала змогу вперше
в світі виміряти температуру та атмос-
ферний тиск на планеті (1:1), погруд-
дя К.Е. Ціолковського, космічний ко-
рабель «Восток» (1:2), глобус Місяця,
фотоматеріали [4]. Усі макети, упакова-
ні у контейнер, розмістили на подвір’ї
біля музею. Відсутність приміщення
для розміщення цих експонатів дала
підставу Ю.П. Руденському звернутися
до голови облвиконкому Віктора Олек-
сандровича Кремницького з пропози-
цію розширення площ музею.
В 1979-1981 р. було організовано та
проведено конкурс на проект комплек-
су музею космонавтики. Завдання під-
готував Ю.П. Руденський. В конкурсі
на створення ескізного проекту рекон-
струкції будинку-музею С.П. Корольо-
ва і прилеглої до нього території взяли
участь архітектори Житомирської філії
інституту «Гидрогражданпромстрой»,
Київського інституту «Гіпроград», Ле-
нінградського відділу художнього фон-
ду РСФСР та ін. [5, ст. 35]. Завдання
передбачало вирішення широкого кола
проблем, серед яких опрацювання пи-
тання містобудування і складення ес-
кізного проекту безпосередньо музей-
ного комплексу.
Першим відгукнувся житомирський
архітектор Петро Артемович Перевоз-
ник. В 1979 р. він розробив конкурсний
проект не тільки музейного комплексу,
але і оточуючої території. Проект пе-
редбачав будівництво павільйону кос-
мічної техніки, обсерваторії, школи
юних космонавтів та інших допоміж-
них служб. Будівельний об’єм запропо-
нованого ним комплексу склав 150 тис.
м куб., площа експозиції – 8 тис. м кв.,
площа будівництва охоплювала два іс-
нуючих квартали [6]. Всього на розгляд
було представлено 8 проектів.
Проведений конкурс продемон-
стрував бачення різними організація-
ми і людьми перспективного рішення
проблеми. Загальним у всіх проектах
було розміщення музейного комплексу
на протилежному від будинку-музею
боці, зберігаючи старе оточення забу-
дови навколо будинку, де народився
С.П. Корольов.
Конкурсні проекти потребували
великих капіталовкладень, зносу де-
сятків житлових будинків, а об’єми
коштів, які планували на галузь «Куль-
тура» були обмежені. З технічних та
фінансових причин ці проекти не були
втілені в життя.
Щоб побудувати приміщення му-
зею, яке фінансується по галузі «Куль-
тура», необхідне було рішення Ради
Міністрів СРСР. Отримати такий до-
звіл було дуже складно.
Рішенням міськвиконкому від 15
вересня 1983 р. №592 для проекту-
вання і будівництва музею було ви-
ділено земельну ділянку на поворо-
ті вул. І.Франка і вул. Леваневського зі
знесенням житлових будинків на вул.
І.Франка, 22, вул. Леваневського, 4 та
пров. Музикальному, 4, з подальшою
передачею музею території виробничої
бази ЖЕКу №2 [7].
Перший заступник голови Жито-
мирського міськвиконкому В.Ф. Ніку-
лін запропонував будувати не музей, а
склад для зберігання космічної техніки,
для якого не потрібен дозвіл Ради Мі-
ністрів СРСР. Типових проектів на па-
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
52 ISSH 2077-9496
вільйон космічної техніки не було і це
дозволило розробляти індивідуальний
проект. Проект необхідної споруди до-
ручили створити інституту «Житомир-
комундорпроект», директором якого
був Я.Ф. Ткачук, колишній голова місь-
квиконкому. Головним архітектором
проекту призначили Святослава Олек-
сійовича Буланова, архітектором – Б.С.
Ханецького, конструкторами стали С.І.
Боримський і А.А. Пронова [5, ст. 35].
До проекту було висунуто вимогу, щоб
своєю архітектурою приміщення не
нагадувало склад. В результаті твор-
чого підходу вдалося спроектувати па-
вільйон для зберігання космічної техні-
ки, який без реконструкції можна було
використовувати як виставковий зал и
створити на його базі музей. Будівни-
цтво такого проекту не проходило по
галузі «культура».
25 вересня 1984 р. Житомирський
обком Компартії України надіслав лист
№02/355-03 за підписом секретаря об-
кому В.М. Кавуна до Ради Міністрів
СРСР з запитом про дозвіл будівництва
павільйону космічної техніки в м. Жи-
томирі. Після погодження з Держпла-
ном СРСР та Міністерством культури
СРСР Рада Міністрів 24 грудня 1984 р.
надала необхідний дозвіл за підписом
Л. Смирнова [8].
7 червня 1985 року в газеті «Прав-
да України» в рубриці «Лист до ре-
дакції» була опублікована стаття «По-
трібен музей космонавтики». В статті
говорилося про внесок вчених Украї-
ни в космічні дослідження, про те, що
Україна – батьківщина багатьох кос-
монавтів, піонерів освоєння космосу,
а гідного музею космонавтики держав-
ного рівня в Україні немає. «… Іноді,
як виправдання, в Києві показують на
меморіальний будинок-музей С.П. Ко-
рольова в Житомирі. Але цей музей
розміщений в маленькому будиноч-
ку. Можливість демонструвати експо-
нати дуже обмежена. Для державного
музею (він міг би бути і в Житомирі)
необхідні інші умови – хоча б такі, як
в Калузі, де працює Державний музей
історії космонавтики імені Ціолков-
ського… Внесок України в історію ра-
дянської космонавтики дає всі підста-
ви для створення Державного музею
космонавтики…». Автором статті була
Ніна Семенівна Кирдода, яка підписа-
лася «Член бюро Федерації космонав-
тики СРСР».
Лист одразу знайшов позитивний
відгук у ЦК Компартії України. Постало
питання про місце розташування музею.
Необхідно було створити музей подалі
від міст, де розташовувались заводи та
підприємства, які працювали в ракетно-
космічній галузі, щоб не розкрити їх
дислокації. Враховуючи те, що в Україні
величезна кількість секретного виробни-
цтва, коло пошуку значно звужувалося.
Це питання, яке особисто контролю-
вав Володимир Щербицький, передали
у відділ оборони на чолі з Г.К. Крючко-
вим. Останній в свою чергу передоручив
це питання Володимиру Павловичу Гор-
буліну. Зупинилися на двох варіантах: м.
Житомир, в якому активно відвідували
меморіальний будинок-музей С.П. Ко-
рольова та м. Переяслав-Хмельницький
в Історико-етнографічному музейному
комплексі якого діяла експозиція по кос-
монавтиці.
В вересні 1985 року В.П. Гор-
булін запросив до ЦК Компар-
тії України виконуючу обов’язки за-
відувача відділом Житомирського
краєзнавчого музею «Меморіальний
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
53ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №3
будинок-музей академіка С.П. Коро-
льова» Ольгу Андріївну Копил та ди-
ректора Переяслав-Хмельницького
Історико-етнографічного заповідника
Михайла Івановича Сікорського. В.П.
Горбулін попросив гостей розповісти
про свої музеї. Оскільки в Житоми-
рі на той час вже почали зводити стіни
для нового музею, вирішили, що музей
буде на батьківщині С.П. Корольова.
У 1986 році закінчилось будівництво
павільйону космічної техніки, експози-
ційна площа якого склала 600 кв.м.
В березні наступного року музей
відвідав голова федерації космонавти-
ки СРСР льотчик-космонавт М.М. Ру-
кавишников, який підписав лист на
ім’я секретаря обкому Компартії Укра-
їни В.М. Кавуна і голови облвиконкому
В.М. Ячмінського з проханням відокре-
мити будинок-музей С.П. Корольова від
краєзнавчого музею і створити само-
стійний музей, в зв’язку з закінченням
будівництва павільйону [9]. Цей лист
підштовхнув обласних керівників звер-
нутися до Ради Міністрів УРСР з таким
проханням. Рада Міністрів прийняла
постанову №256 від 24 липня 1987 року
про створення Музею космонавтики ім.
С.П. Корольова в м. Житомирі. Дирек-
тором призначено Ольгу Андріївну Ко-
пил. Посаду головного зберігача за-
йняла Галина Григорівна Соколовська.
Утворилися два експозиційні відді-
ли: «Меморіальний будинок-музей» і
«Космос». Перший із них очолила На-
дія Іванівна Мервінська, а другий Люд-
мила Митрофанівна Русанова. З цього
дня музей веде свій літопис як само-
стійний музей космонавтики.
На протязі чотирьох років велися
роботи по створенню експозиції відді-
лу «Космос» і 1 червня 1991 р. відбуло-
ся його офіційне відкриття.
Одночасно розроблялося архітек-
турне рішення розміщення пам’ятника
С.П. Корольова. Скульптор погруддя −
Юрій Пилипович Іванов (м. Москва).
Спочатку планували розмістити його
поряд з будинком, де народився Сер-
гій Павлович. Так, щоб наближаючись
від тодішнього педагогічного інституту,
пам’ятник було добре видно. Розробку
узгодженої площадки біля пам’ятника
здійснив житомирський архітектор Ми-
кола Іванович Самінін. З різних при-
чин цей варіант не втілили в життя.
Пам’ятник встановили на протилеж-
ній стороні вулиці Дмитрівської, поряд
з павільйоном. Архітектор цієї площад-
ки – на той час головний архітектор м.
Житомира – Микола Якович Ксеневич
[10, ст. 7].
Перша наукова концепція експози-
ції «Космос», створена Юліаном Пав-
ловичем Руденським, була затверджена
у 1986 році [11, ст. 38]. Експозиція роз-
глядалась як логічне продовження теми
Меморіального будинку-музею ім. С.П.
Корольова, а по тематичній структу-
рі повинна була включати головні по-
ложення радянської космічної програ-
ми. Таким був первісний задум, і він,
скоріш за все був би втілений у життя,
якби не процеси оновлення, що охопи-
ли все суспільство та почали проникати
і в музейну галузь. Назрівала необхід-
ність написання принципово нової кон-
цепції відділу, яка обґрунтувала б ідею
створюваної експозиції та визначила
перспективні шляхи розвитку музею в
нових умовах.
Роботи по створенню нової експо-
зиції очолив Заслужений художник
України Анатолій Васильович Гайда-
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
54 ISSH 2077-9496
мака. Він запропонував в основу про-
ектування нової експозиції покласти
художній метод. З’явилася можливість
за допомогою художнього оформлен-
ня, світлового, музичного, просторо-
вого рішень ввести в експозицію тему
– «Людина-Земля-Космос». До роботи
залучили художників Київського ком-
бінату монументально-декоративного
мистецтва на чолі з В.Г. Федоровим, з
якими був укладений договір про ство-
рення експозиції «Космос».
Сучасна експозиція відділу «Кос-
мос», побудована за експерименталь-
ною науковою концепцією та оригі-
нальним художнім вирішенням, стала
здобутком колективної творчої діяль-
ності наукових співробітників музею
та художників. Сьогодні експози-
ція «Космос» представлена як худож-
ній витвір, де поєдналися технічний
та гуманітарний аспекти. Унікальна
колекція зразків космічної техніки і
спорядження розташована поруч з фо-
токолажами, на яких шедеври світово-
го мистецтва постають на фоні зоряно-
го неба [12, ст. 105].
Сьогодні музей веде роботу за на-
ступними напрямами:
Науково-дослідна
Музей досліджує такі основні
теми: “С.П. Корольов та його науково-
конструкторська школа”, “Україна і
космонавтика”, “Космічна діяльність
в умовах глобалізації”, “Космічна фі-
лософія”, “Творчість як космічний фе-
номен”, а також їх різновиди й від-
галудження. Результати досліджень
публікуються у наукових виданнях,
ЗМІ, доповідаються на наукових кон-
ференціях. Вони також дають можли-
вість поповнення фондів та створен-
ня нових тимчасових експозиційних
комплексів чи виставок.
Фондова
Головним завданням цього напрям-
ку роботи є збереження, вивчення та
поповнення музейної колекції. Ведеть-
ся облік, опис, систематичні перевірки
наявності музейних предметів. Про-
довжується створення комп’ютерного
банку даних фондів, проводиться мі-
крофільмування особливо цінних до-
кументальних пам’яток.
Значним недоліком є відсутність на-
лежного приміщення для фондосхови-
ща та необхідного обладнання, а також
неможливість забезпечення в експози-
ції постійного термо-гігрорежиму.
Культурно-масова
Цей напрям охоплює широкий
спектр різноманітних форм діяльності,
спрямованої на популяризацію досяг-
нень науки, мистецьких та культурних
надбань людства. Крім традиційних
музейних заходів − екскурсій, тема-
тичних вечорів, лекцій і бесід, зустрі-
чей з цікавими людьми − народжу-
ються і набувають популярності нові
форми: мистецькі вітальні, вистави,
вернісажі, фестивалі дитячої творчості
тощо. Широко практикується співпра-
ця з іншими закладами: культури, осві-
ти, громадськими організаціями.
2010 року розпочалася розбудо-
ва приміщення музею, яка передбачає
просторе приміщення для фондів, ро-
бочі кімнати для співробітників, науко-
ву бібліотеку, планетарій, обсерваторію
та виставкову залу, де розміститься по-
стійна експозиція «Україна і космос».
Музей вже давно став одним із цен-
трів духовного, культурного життя м.
Житомира, улюбленим місцем відпо-
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
55ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №3
чинку його мешканців. Проте мож-
ливості музею далеко не вичерпані,
і значно зростуть завдяки розширен-
ню. В планах музею матеріально-
технічне забезпечення експозиції су-
часними засобами, які дозволяють
швидко й ефективно змінити і допо-
внити експозиційний ряд чи окремий
музейний комплекс, висвітлюючи су-
часний стан певного напрямку косміч-
ної діяльності, надаючи можливість
відвідувачеві стати свідком не тільки
минулого, але й сучасного і можливо-
го майбутнього. Житомирський музей
космонавтики є провідним у своїй га-
лузі, а тому ставить перед собою комп-
лекс завдань, який відповідає таким,
що ставлять перед собою національні
музеї космонавтики: в галузі науково-
го комплектування фондів, експозицій-
ної і науково-дослідної роботи. Форму-
ючи колекцію з космонавтики, музеєві
необхідно забезпечити її концептуаль-
ну відповідність національній страте-
гії в галузі космічних досліджень, яка
почала розроблятися з середини 90-х
років і отримала своє відображення в
низці урядових документів та поста-
нов, а також у Національних космічних
програмах. Ця відповідність повинна
враховуватись при розробці музейно-
дослідницької тематики, що забезпе-
чить створення поетапних програм на-
укового комплектування фондів.
Для досягнення цієї мети, з нашої
точки зору, необхідним є виконання та-
ких важливих умов:
- організації сучасного прямого за-
безпечення інформацією з Держав-
ного космічного агентства, науково-
дослідних інститутів НАН, урядових і
громадських організацій, пов’язаних з
космічною діяльністю;
- залучення провідних наукових
співробітників музею до розробки
програм і проектів, пов’язаних з гума-
нітарними аспектами космонавтики;
- запрошення як консультантів до
музею фахівців різних спеціальностей
(не тільки техніків та істориків, але й
політологів, правознавців, економістів
та управлінців);
- створення умов для широкого між-
народного співробітництва музею з ко-
легами в інших кранах.
ЛІТЕРАТУРА
Фонди Житомирського музею космо-1.
навтики ім. С.П.Корольова, папка №3
Королева Н.С. Отец. т. 3. − М., 2007. 2.
Книга почесних гостей / Фонди Жи-3.
томирського музею космонавтики ім.
С.П. Корольова.
Фонди Житомирського музею космо-4.
навтики ім. С.П. Корольова, папка №3.
Никулин В.Ф. Музей космонавтики 5.
имени С.П. Королева в г. Житомире. –
Житомир, «Волынь», 2010. − С.335.
Фонди Житомирського музею космо-6.
навтики ім. С.П. Корольова, папка №3.
Фонди Житомирського музею космо-7.
навтики ім. С.П. Корольова, папка №4.
Фонди Житомирського музею космо-8.
навтики ім. С.П. Корольова, папка №3.
Фонди Житомирського музею космо-9.
навтики ім. С.П. Корольова, папка №4.
Макаренко Г. Хто архітектор? // Газета 10.
«Місто» №25 (334). – Житомир, 2003.
Батина И.Д., Русанова Л.М. Об осо-11.
бенностях научного проэктирования
эксперементальной экспозиции «Кос-
мос» // Человек и космос. Материалы
межреспубликанской конференции му-
зеев космонавтики. – Житомир, 1993.
− С. 38-42.
Копил О.А.// Збірник наукових праць 12.
«Людина і космос». – Київ, МАУП,
1999. − С. 105-107.
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
56 ISSH 2077-9496
Боротканич Н.П. Этапы становления и развития Музея космонавтики им. С.П.
Королева. В статье рассмотрены основные этапы становления и развития Музея
космонавтики им. С.П.Королева Житомирского областного совета − ведущего музея
космонавтики Украины, выявлены наиболее важные факты в его истории, освещен
вклад музея в развитие современного музееведения, проанализированы проблемы фун-
кционирования музея.
Borotkanych N.P. Stages of becoming and development of Museum of cosmonautics the
name of S.P. Korolev. In the article the basic stages of becoming and development of Museum
of cosmonautics are considered the name of S.P.Korolev the Zhitomir regional soviet − lead-
ing museum of cosmonautics of Ukraine, the most essential facts are exposed in his history,
the contribution of museum is lighted up to development of modern museology, the problems
of functioning of museum are analysed.
УДК 629.42
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДЕРЖАВНО-
ГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
Сорочинська О.Л., к.і.н., д-р філос.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
Коротко висвітлено передісторію становлення і розвитку системи держав-
ного соціального страхування в Україні. Висвітлено зародження соціального
страхування ще за часів Російської імперії і його розвиток до нашіх часів.
Започаткування систе-
ми соціального страхування
було обумовлене структур-
ними змінами в економіці
європейських держав уна-
слідок зростання і зміцнен-
ня капіталістичних відно-
син, розвитку промислового
виробництва, які призвели
до революційних змін у від-
носинах праці. Якщо за ча-
сів феодалізму основною продуктив-
ною одиницею була людина-кріпак, то
з розвитком капіталістичних відносин
на зміну їй приходить вільна людина –
найманий працівник, який самостійно
обирає роботодавця і місце роботи [1, с.
35]. На тлі загального зростання еконо-
міки роль найманого працівника у про-
цесі виробництва підвищу-
валася, оскільки істотною
мірою саме завдяки його зу-
силлям, фізичному та інте-
лектуальному потенціалові
забезпечувалося зростання
обсягів виробництва та еко-
номічний розвиток європей-
ських держав узагалі.
Як наслідок, активізу-
вався профспілковий і по-
літичний рух, дедалі більше праців-
ників вступали до лав професійних
об’єднань. Наймані працівники та їх
об’єднання, відчувши власну роль та
значущість у створенні національного
продукту, почали вимагати від робото-
давця підвищення рівня економічних,
трудових і соціальних гарантій, захис-
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77213 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T04:49:42Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Боротканич, Н.П. 2015-02-23T13:21:19Z 2015-02-23T13:21:19Z 2011 Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова / Н.П. Боротканич // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 3. — С. 47-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77213 У статті розглянуто основні етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради − провідного музею космонавтики України, виявлено найбільш важливі факти в його історії, висвітлено внесок музею в розвиток сучасного музеєзнавства, проаналізовано проблеми функціонування музею. В статье рассмотрены основные этапы становления и развития Музея космонавтики им. С.П.Королева Житомирского областного совета − ведущего музея космонавтики Украины, выявлены наиболее важные факты в его истории, освещен вклад музея в развитие современного музееведения, проанализированы проблемы функционирования музея. In the article the basic stages of becoming and development of Museum of cosmonautics are considered the name of S.P.Korolev the Zhitomir regional soviet − leading museum of cosmonautics of Ukraine, the most essential facts are exposed in his history, the contribution of museum is lighted up to development of modern museology, the problems of functioning of museum are analysed. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Пам’ятки науки і техніки Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Этапы становления и развития Музея космонавтики им. С.П. Королева Stages of becoming and development of Museum of cosmonautics the name of S.P. Korolev Article published earlier |
| spellingShingle | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова Боротканич, Н.П. Пам’ятки науки і техніки |
| title | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова |
| title_alt | Этапы становления и развития Музея космонавтики им. С.П. Королева Stages of becoming and development of Museum of cosmonautics the name of S.P. Korolev |
| title_full | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова |
| title_fullStr | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова |
| title_full_unstemmed | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова |
| title_short | Етапи становлення і розвитку Музею космонавтики ім. С.П. Корольова |
| title_sort | етапи становлення і розвитку музею космонавтики ім. с.п. корольова |
| topic | Пам’ятки науки і техніки |
| topic_facet | Пам’ятки науки і техніки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77213 |
| work_keys_str_mv | AT borotkaničnp etapistanovlennâírozvitkumuzeûkosmonavtikiímspkorolʹova AT borotkaničnp étapystanovleniâirazvitiâmuzeâkosmonavtikiimspkoroleva AT borotkaničnp stagesofbecominganddevelopmentofmuseumofcosmonauticsthenameofspkorolev |