Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави
Здійснено експертну оцінку ефективності бюджетного фінансування видатків на економічну діяльність та обґрунтовано недоцільність скорочення їх загального обсягу в сучасних умовах через посилення негативного впливу на темпи зростання економіки. Запропоновано напрямки оптимізації структури видатків бюд...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77220 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави / Т.А. Коляда // Економіка промисловості. — 2014. — № 3 (67). — С. 13-24. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860044316641067008 |
|---|---|
| author | Коляда, Т.А. |
| author_facet | Коляда, Т.А. |
| citation_txt | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави / Т.А. Коляда // Економіка промисловості. — 2014. — № 3 (67). — С. 13-24. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Здійснено експертну оцінку ефективності бюджетного фінансування видатків на економічну діяльність та обґрунтовано недоцільність скорочення їх загального обсягу в сучасних умовах через посилення негативного впливу на темпи зростання економіки. Запропоновано напрямки оптимізації структури видатків бюджету на економічну діяльність та визначено можливості для здійснення урядом бюджетного маневру.
Осуществлена экспертная оценка эффективности бюджетного финансирования расходов на экономическую деятельность и обоснована нецелесообразность сокращения их общего объема в современных условиях из-за усиления негативного влияния на темпы роста экономики. Предложены направления оптимизации структуры расходов бюджета на экономическую деятельность и определены возможности для осуществления правительством бюджетного маневра.
Relevance of the article is due to the need to find a balance between the amount of legally defined functions of the state and the level of their financial support in terms of structural imbalances and chronic fiscal deficit in Ukraine. The aim of the paper is to identify the trends in the state budget policy regarding funding allocations for economic activity in the sector and their optimization based on the available macroeconomic and institutional factors influence. The object of the study is the consolidated budget of Ukraine including the economic activities of the state. To achieve the aim a combination of methods is used in the study: the method of analysis and synthesis as to uncover the essence of the phenomenon, geographic comparative method as to compare the international practice of budgeting; the methods of synthesis and generalization, financial analysis - for strategic decision-making and visual presentation of the research results in the form of tables.The article proves that during the development of independent Ukraine there have been significant changes in priorities in the budget provision of state functions that meet the pan trends and reflect the internal transformation of the nature and purpose of the welfare state. The differences in the structure of the budgets of the EU and Ukraine are revealed, their causes are determined and the ways to optimization are suggested based on the realities of the current state of the domestic economy. The expert evaluation of the effectiveness of spending is proposed to finance expenditures of the consolidated budget of Ukraine for economic activity. The irrationality reducing total expenditures in the present conditions because of the increasing negative impact on economic growth is proved. The directions as to optimize the structure of expenditures on economic activity and identify the opportunities for the government budget maneuver are given.The prospect for further research in this direction is to prove the necessity of legislative procedures for the development of budget consolidation strategy as a tool to balance the budget in terms of adverse long-term trends that will allow the government to agree on the scope of functions of the state of the available financial resources.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
13
УДК 336.511:336.14 Тетяна Анатоліївна Коляда,
канд. екон. наук
Національний університет державної
податкової служби України, Ірпінь
ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ
БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
В умовах несприятливих довгостроко-
вих тенденцій, що посилилися у період склад-
ної соціально-політичної і економічної ситу-
ації в країні, та через існування загрози стій-
кості бюджету виникла необхідність пошуку
балансу між обсягом функцій держави та рів-
нем їх фінансового забезпечення. Протягом
останніх років відбувається зростання ступе-
ня впливу держави на економічне та полі-
тичне життя суспільства, що має свій прояв у
збільшенні обсягів бюджетних видатків. Ви-
конання законодавчо визначених функцій
держави потребує дедалі більших за масшта-
бами обсягів фінансування відповідних бюд-
жетних програм. При цьому обсяг над-
ходжень до бюджету безпосередньо зале-
жить від стану розвитку економіки в цілому
та промисловості зокрема, які, в свою чергу,
потребують бюджетних інвестицій для сти-
мулювання економічного зростання.
Відомий австрійський економіст Люд-
віг фон Мізес зазначає, що немає необхіднос-
ті задаватися питанням, правда чи ні, що
“жодна країна ще не була зруйнована вели-
кими витратами держави і для держави. Не-
можливо заперечувати, що ринкову еко-
номіку можна зруйнувати великими держав-
ними витратами, і саме такий чином багато
хто має намір її зруйнувати ” [1, c. 694].
Сьогодні Україна стоїть перед вибором
між великою, але безсилою державою або
державою, що повернула собі силу завдяки
обмеженню функцій та делегуванню “вико-
навчих” завдань іншим інститутам, зокрема
шляхом запровадження державно-приват-
ного партнерства.
Серед найбільш вагомих робіт з питань
теорії і практики державних фінансів, зокре-
ма щодо узгодження обсягів функцій держа-
ви з наявними фінансовими ресурсами для їх
реалізації та визначення впливу на темпи
розвитку економіки, можна назвати праці
таких відомих економістів, як Ш. Бланкарт,
М. Масгрейв, В. Нордгауз, А. Пігу, П. Саму-
ельсон, Р. Солоу, Дж. Стігліц, М. Фрідман,
С. Фішер та інші.
Для умов розвитку української еконо-
міки зазначені питання досліджували вчені-
економісти: А. Гальчинський, В. Геєць у час-
тині визначення пріоритетів структурно-
інноваційної перебудови промисловості [2],
Т. Єфіменко, І. Луніна у частині синхроніза-
ції бюджетних ресурсів з обсягом функцій
української держави задля підвищення ефек-
тивності бюджетних витрат та стимулювання
економічного розвитку [3, 4], Л. Тарангул,
С. Юрій у частині розкриття особливостей
бюджетного інвестування та становлення
інноваційно-інвестиційної моделі економіч-
ного зростання у постсоціалістичних країнах
[5, 6] та інші.
Аналіз наукових джерел свідчить, що
частина ключових питань стосовно визна-
чення оптимального розміру бюджетних ви-
датків, у тому числі й на економічну діяль-
ність, в Україні в умовах економічної рецесії
та загрозливого зростання державного боргу
залишається недостатньо дослідженою. У
державі існує потреба у подальшому теоре-
тичному обґрунтуванні та узагальненні сві-
тового досвіду практичного використання
нових підходів до вирішення даної проблеми.
Метою дослідження є виявлення тен-
денцій у бюджетній політиці держави сто-
совно фінансування видатків на економічну
діяльність і визначення напрямків їх оптимі-
зації з урахуванням наявних макроекономіч-
них та інституціональних чинників впливу.
Необхідність постійно збільшувати
витрати на фінансування законодавчо визна-
чених функцій держави призвело до виник-
нення структурних дисбалансів бюджету та
© Т.А. Коляда, 2014
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
спричинило хронічний дефіцит Зведеного
бюджету України (табл. 1). На відміну від
країн, що видобувають та експортують нафту
та/або газ та свідомо йдуть на виконання
бюджету з профіцитом для створення ста-
білізаційних фондів для майбутніх поколінь,
Україна, як і більшість країн ОЕСР, де
дефіцит бюджету в середньому становить на
рівні 2% від ВВП, витрачає більше коштів,
ніж акумулює у бюджет. Це призводить
до виникнення фіскального напруження в
країні, служить додатковим деструктивним
чинником для досягнення бюджетної ста-
більності та макроекономічної стійкості.
Таблиця 1
Динаміка основних показників бюджетної системи України
в 2007-2013 рр., % від ВВП
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Зведений бюджет
Доходи 30,5 31,4 29,9 29,1 30,6 31,6 30,4
Видатки 31,4 32,6 33,7 34,9 32,0 34,9 34,8
Дефіцит* -1,1 -1,5 -4,1 -6,0 -1,8 -3,6 -4,4
Державний бюджет
Доходи 23,0 24,4 23,0 22,2 24,2 24,5 23,3
Видатки 24,2 25,5 26,5 28,0 25,6 28,0 27,7
Дефіцит* -1,4 -1,3 -3,9 -5,9 -1,8 -3,8 -4,4
Місцеві бюджети
Доходи 14,6 14,5 14,7 14,7 13,9 16,0 15,2
Видатки 14,5 14,7 14,9 14,8 13,9 15,8 15,1
у т.ч. міжбюджетні трансферти 8,0 8,8 7,3 7,2 6,8 6,2 6,2
Баланс 0,1 -0,2 -0,2 -0,1 0 0,2 0,1
Державний борг 12,3 20,0 34,8 39,9 36,3 36,6 40,2
Витрати на обслуговування
державного боргу 0,5 0,5 1,1 1,4 1,8 1,8 2,3
Темпи приросту ВВП 7,9 2,3 -14,8 4,1 5,2 0,3 0
* З 2004 р. дані наводяться, включаючи кредитування за вирахуванням погашення.
Джерела: [11, 12].
Результатом проведення урядом дефі-
цитної бюджетної політики стало значне зро-
стання державного боргу (прямого та гаран-
тованого), який за період з 2007 по 2013 р.
збільшився майже втричі та досяг рівня
40,2% від ВВП. Цей показник не є критич-
ним згідно з індикаторами бюджетних пра-
вил, однак для країн з ринками, що розвива-
ються, до яких відноситься й Україна, така
величина боргу може суттєво вплинути на
темпи розвитку економіки держави. Оскільки
зростання витрат на обслуговування держав-
ного боргу з 0,5 до 2,3% від ВВП протягом
2007-2013 рр. змушує уряд скорочувати об-
сяги бюджетних ресурсів на фінансування
соціальних, інфраструктурних, інноваційних
проектів або знов вдаватися до нових запо-
зичень для покриття дефіциту бюджету. Фа-
ктично виникає замкнене коло, розірвати яке
без прийняття непопулярних для населення
та бізнесу рішень вже неможливо. Зрозуміло,
що продовжувати й далі таку політику вже
вкрай небезпечно для економіки і необхідно
здійснювати в країні структурні реформи, в
тому числі такі, що забезпечать перегляд
структури видатків бюджету та пріоритетів
витрачання бюджетних коштів.
Збільшення обсягів державного боргу
спричинило зростання макроекономічних
ризиків, що в свою чергу негативно вплину-
ло на інвестиційний потенціал вітчизняної
економіки. Зазначена тенденція призвела та-
кож до погіршення кредитних рейтингів кра-
їни, що спровокувало зростання ставок по
зовнішнім запозиченням у банківських та
парабанківських установах. Накладання дії
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
15
негативних чинників та тенденцій на еконо-
міку України за період з 2007 по 2013 р.
спричинило різке скорочення темпів прирос-
ту ВВП із майже 8% до нульової позначки
(не враховуючи різке падіння у кризовий
2009 р.). Це дає підстави стверджувати, що
чинна бюджетна та макроекономічна політи-
ка уряду не сприяє стабілізації та підйому
української економіки і потребує радикаль-
них змін.
Протягом 2007-2013 рр. показники до-
ходів бюджетної системи коливалися в діапа-
зоні від 29,1% ВВП (мінімальне значення в
2010 р.) до 31,6% ВВП (максимальне значен-
ня в 2012 р.), при цьому на початок і кінець
аналізованого періоду показники майже зрі-
внялися на рівні 30,5% ВВП, що опосередко-
вано може свідчити про досягнення певної
рівноваги в існуючих макроекономічних та
соціально-політичних умовах. Показники
доходів державного бюджету також мали
значну волатильність протягом зазначеного
періоду від 22,2% ВВП у 2010 р. до 24,5%
ВВП у 2012 р. та урівноважилися на рівні
23% ВВП. Максимальне відхилення показ-
ників зведеного бюджету становило 2,5%
ВВП, державного – відповідно 2,3% ВВП. В
умовах унітарної держави, якою є Україна,
коли майже 80% доходів зведеного бюджету
формується за рахунок доходів державного
бюджету, можна стверджувати, що коливан-
ня показників доходів бюджетної системи
відбувається в основному за рахунок неста-
більності акумулювання дохідної частини
державного бюджету, про що свідчать наве-
дені у табл. 1 дані. Місцеві бюджети не
впливають суттєво на цей процес, оскільки
близько 50% їх доходів складають міжбю-
джетні трансферти, які надаються з держав-
ного бюджету на фінансування делегованих
повноважень.
Показники видатків бюджетної систе-
ми також характеризуються волатильністю
протягом періоду з 2007 по 2013 р., але ма-
ють чітко виражену тенденцію до зростання
з 31,4 до 34,8% ВВП. Аналогічний тренд на
зростання мають видатки державного бюд-
жету з 24,2 до 27,7% ВВП. При цьому темпи
зростання видатків державного бюджету ви-
переджають темпи приросту видатків зведе-
ного бюджету. Відповідно темпи приросту
видатків бюджетної системи перевищують
темпи зростання її доходів. Невідповідність
між обсягами доходів та видатків бюджет-
ної системи призвела до виникнення в Ук-
раїні хронічного дефіциту (лише у 2000 та
2002 рр. був профіцит бюджету), який для
збалансування бюджету покривався за раху-
нок запозичень або продажу державного
майна. Оскільки продаж державного майна,
або національного багатства, має обмежений
обсяг та є вичерпним ресурсом (джерелом
фінансування бюджету), то уряд компенсує
нестачу бюджетних коштів за рахунок запо-
зичень – як зовнішніх, так і внутрішніх – або
проводячи емісію грошей, що офіціально за-
боронено бюджетним законодавством краї-
ни.
Незважаючи на тенденцію до зростан-
ня видатків Зведеного бюджету України, їх
показник на рівні 34,8% від ВВП у 2013 р.
все рівно залишався значно нижчим за рі-
вень, який характерний для найбільш розви-
нених країн ОЕСР (близько 40% ВВП) та
країн-членів ЄС (у середньому 46% ВВП).
Однак вітчизняна структура бюджетних ви-
датків має суттєві відмінності від інших кра-
їн. Крім того, в Україні не входять до складу
бюджетної системи пенсійний фонд та соці-
альні фонди, що викривляє значення показ-
ника бюджетних видатків убік зменшення.
Також існують розбіжності у тренді змін
значення показників окремих складових
структури видатків бюджету.
З метою коректності порівняння по-
казників структури видатків бюджету країн
зони ЄС та України до складу видатків бю-
джету України було додано суму відрахувань
до позабюджетних фондів (пенсійного і соці-
альних), які знайшли своє відображення та-
кож у показнику соціальних пільг (табл. 2).
Як свідчать наведені дані у табл. 2,
бюджетне навантаження в Україні дещо
нижче, ніж у країнах зони ЄС, однак вітчиз-
няний показник відрізняється значною вола-
тильністю та протилежним напрямом тренду
щодо його змін. Якщо у європейських краї-
нах простежується тенденція до зменшення
або стабілізації темпів зростання бюджетних
видатків, то в Україні відбувається їх нерів-
номірне поступове зростання.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
16 ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
Таблиця 2
Структура видатків бюджету країн зони ЄС-27 та України
Країни зони ЄС 27 Україна
Показники, % ВВП 2010 2011 2012 2010 2011 2012
Видатки* 50,6 49,1 49,4 45,9 42,7 46,1
Проміжне споживання 6,9 6,7 6,8 7,3 6,8 7,4
Оплата праці працівників бюджетних
установ 11,1 10,8 10,7 8,5 7,7 8,4
Виплата процентів (доходу) за
зобов’язаннями 2,7 2,9 2,9 1,6 2,0 1,9
Субсидії 1,3 1,2 1,1 2,4 1,9 3,1
Соціальні пільги** 21,6 21,3 21,6 20,3 18,4 19,6
Інші поточні видатки 2,7 2,6 2,6 3,0 2,8 2,9
Капітальні трансферти, що підлягають
виплаті 1,6 1,1 1,4 1,4 1,6 1,3
Капітальні вкладення 2,7 2,4 2,3 1,4 1,5 1,5
у яких спрямовано на валове накопи-
чення капіталу 2,7 2,5 2,3 0,07 0,05 0,04
* Видатки бюджету України наведено з урахуванням видатків зведеного бюджету та видатків по-
забюджетних фондів (пенсійного і соціальних).
** Соціальні пільги наведено для України з урахуванням видатків позабюджетних фондів (пенсій-
ного і соціальних).
Джерела: [11, 13].
Незважаючи на те що кількість праців-
ників бюджетної сфери, зокрема державних
службовців, в Україні вважається завищеною
у розрахунку на 1000 осіб населення країни
порівняно з європейськими країнами, однак
через низький рівень їх заробітної плати, пи-
тома вага показника оплата праці працівни-
ків бюджетних установ у структурі видатків
бюджету в середньому на 2,5% нижче, ніж у
країнах зони ЄС. Що свідчить про потенцій-
ну можливість здійснення бюджетного мане-
вру за рахунок збільшення частки цього по-
казника у разі оптимізації структури бюдже-
тних витрат шляхом підвищення заробітної
плати працівників бюджетної сфери з одно-
часним скороченням їх кількості.
Перевищено майже удвічі в структурі
видатків бюджету України показник субси-
дії, у якому відображено субсидії і поточні
трансферти підприємствам (установам, орга-
нізаціям). Незважаючи на те що частка дер-
жавної власності залишається у країні незна-
чною, але за рахунок вимушених дотацій
НАК “Нафтогаз України” та вугільної галузі
(держава штучно обмежує ціну на газ для
населення та вугілля, тому компенсує під-
приємствам втрату/недоотримання прибут-
ку), уряд змушений витрачати кошти на під-
тримку їх рентабельності. Існуюча практика
неодноразово отримувала критику з боку ек-
спертів та фахівців, однак залишається віт-
чизняним рудиментом неефективності ви-
трачання бюджетних коштів, оскільки їх пе-
реорієнтація дозволила б довести показник
питомої ваги капітальних вкладень до євро-
пейських стандартів, який удвічі нижче, ніж
у країнах зони ЄС.
Головна відмінність у структурі видат-
ків бюджету країн ЄС і України характеризу-
ється показником капітальні вкладення, який
у нашій країні майже в півтора рази нижчий
ніж у Європі, при цьому в Україні фактично
відсутні капітальні вкладення, спрямовані на
валове накопичення капіталу. Це свідчить
про відсутність проведення модернізації та
оновлення виробничих фондів, запроваджен-
ня новітніх технологій (створення нематері-
альних активів) за рахунок коштів держави.
Враховуючи, що держава ще залишається
власником пакета акцій окремих стратегіч-
них підприємств, відсутність інвестицій з
боку держави, а також обмеження щодо
рефінансування частини прибутку в розви-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
17
ток підприємств (необхідність виконання
обов’язкового нормативу перерахування ди-
відендів до бюджету) призводять до втрати
конкурентоспроможності продукції держав-
них підприємств та негативно впливає на
ринкову вартість цих компаній. У разі прий-
няття рішення урядом щодо продажу пакетів
акцій зазначених підприємств (приватизації)
держава недоотримає кошти, які необхідні
для фінансування дефіциту бюджету.
Емпіричні дослідження щодо питання
про взаємозв‘язок бюджетних видатків та
економічного зростання базується в основ-
ному на системі обліку та аналізу зростання
Денісона, згідно з яким зростання визнача-
ється зміною обсягів капіталу у формі мате-
ріальних активів, трудових ресурсів, техно-
логій, а також ефективністю використання
ресурсів [8, c.145]. Якщо урядові видатки
сприяють розвитку будь-якої з цих складо-
вих, то очікується позитивний вплив на еко-
номічне зростання. Останні дослідження за-
хідних вчених підтверджують гіпотезу про
існування подібного впливу державних капі-
тальних видатків на зростання. Більш того, у
межах капітальних видатків видатки на осві-
ту та інші соціальні сфери спричиняють най-
більший вплив. Крім того, поточні продук-
тивні видатки, особливо видатки на соціаль-
ну сферу та безпосередню підтримку приват-
ного сектору, також мають позитивний вплив
на зростання.
Необхідно наголосити, що державні
видатки не потрібно розглядати дуже спро-
щено, як сукупність деяких чинників, що
спричиняють найбільший вплив на зміну
темпів зростання в різних країнах або в різні
періоди часу в одній країні. Зовнішні чинни-
ки мають найбільший ступінь впливу, але, на
жаль, у більшості випадків причини відмін-
ностей у темпах зростання до цього часу не
розкрито. Це яскраво підтверджується істо-
ричним розвитком країн колишнього Радян-
ського Союзу. У 1991 р. майже всі вони мали
однакові стартові умови у плані існування
командно-адміністративних методів регулю-
вання економіки, спеціалізації економіки
щойно створених країн на потреби СРСР,
незакінченого технологічного циклу вироб-
ництва у більшості підприємств, крім того,
необхідності побудови власної політичної
системи та відповідних інститутів тощо. Не-
зважаючи на те, що Україна була однією з
найбільш розвинених республік СРСР, мала
значні природні та людські ресурси, еконо-
міка країни протягом майже 9 років перебу-
вала в кризовому стані, на відміну від країн
Балтики (Естонія, Латвія, Литва), у яких пе-
ріод становлення зайняв менше часу і не був
дуже болісним для населення з точки зору
його зубожіння. Таким чином, можна зроби-
ти висновок, що державні видатки певною
мірою сприяють економічному зростанню,
але насамперед важливо не їх обсяг, а струк-
тура. Тому в цьому контексті спроба розме-
жувати видатки на капітальні та поточні мо-
же бути помилковою. У центрі уваги, перш
за все, повинні бути відмінності між видат-
ками, які мають продуктивний та непродук-
тивний характер.
Доцільно в цьому контексті розглянути
структуру державних видатків Зведеного
бюджету України, щоб визначити, за рахунок
яких видів видатків відбулося їх зменшення
(табл. 3), та ув‘язати ці зрушення з темпами
зміни ВВП за аналогічний період.
Як свідчать наведені дані в табл. 3, ви-
датки зведеного бюджету протягом 2007-
2013 рр. знаходилися на рівні 31,4-34,8% від
ВВП (збільшилися на 3,4 п.п.). Суттєві зміни
відбулися у фінансуванні соціальної сфери, а
саме: видатки на соціальний захист і соці-
альне забезпечення збільшилися з 6,7% ВВП
у 2007 р. до 10,0% ВВП у 2013 р. (на 3,3
п.п.), видатки на освіту зросли з 6,2% ВВП
до 7,3% ВВП за аналізований період (на 1,1
п.п.), на охорону здоров’я – з 3,7% ВВП до
4,2% ВВП (на 0,5 п.п.), духовний і фізичний
розвиток – з 0,8% ВВП до 0,9% ВВП (на 0,1
п.п.). Загальна сума видатків на соціальну
сферу зросла з 17,4% від ВВП у 2007 р. до
22,4% від ВВП у 2012 р. (на 5,0 п.п.), що
складає майже 65% від загальної суми видат-
ків бюджету.
Також відбулося зростання видатків за
статтею загальнодержавні функції з 3,4%
ВВП до 4,2% ВВП (на 0,8 п.п.), в основному
за рахунок збільшення витрат на обслугову-
вання державного боргу за зазначений пері-
од.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
Таблиця 3
Структура видатків Зведеного бюджету України за функціональною класифікацією
видатків та кредитування бюджету, % до ВВП
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Загальнодержавні функції 3,4 3,3 3,6 4,1 3,8 3,9 4,2
Оборона 1,3 1,2 1,1 1,0 1,0 1,0 1,0
Громадський порядок, безпека та судова
влада 2,6 2,9 2,7 2,7 2,5 2,6 2,7
Економічна діяльність 5,6 5,4 4,4 4,1 4,4 4,4 3,5
Охорона навколишнього природного
середовища 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,4 0,4
Житлово-комунальне господарство 0,8 0,9 0,8 0,5 0,7 1,4 0,5
Охорона здоров’я 3,7 3,5 4,0 4,1 3,8 4,1 4,2
Духовний та фізичний розвиток 0,8 0,8 0,9 1,1 0,8 1,0 0,9
Освіта 6,2 6,4 7,3 7,4 6,6 7,2 7,3
Соціальний захист та соціальне забез-
печення 6,7 7,8 8,6 9,7 8,1 8,9 10,0
Усього 31,4 32,6 33,7 34,9 32,0 34,9 34,8
Джерело [11].
Найбільших змін у структурі видатків
зведеного бюджету зазнали видатки на еко-
номічну діяльність, які мають при цьому
протилежний тренд змін. Так, відбулося їх
зменшилися з 5,6% ВВП у 2007 р. до 3,5%
ВВП у 2013 р. (на 2,1 п.п.). Що свідчить як
про скорочення обсягів державних інвести-
цій (субвенцій), так і про зменшення субси-
дій та допомог на покриття збитків підпри-
ємств окремих секторів економіки, зокрема
сільського господарства та вугільної галузі.
Частка видатків на житлово-комуналь-
не господарство також має стійку тенденцію
до зниження з 0,8% ВВП до 0,5% ВВП, крім
2012 р., коли відбувалася реалізація масш-
табних інфраструктурних проектів для про-
ведення Євро-2012. Такий тренд змін пояс-
нюється як остаточним принципом фінансу-
вання цього напрямку діяльності держави,
так і скороченням обсягів будівництва житла
за кошти державного або місцевих бюджетів,
збільшенням обсягів приватного (приватизо-
ваного) житла, підвищенням тарифів на ко-
мунальні послуги для збільшення частки їх
покриття за рахунок коштів споживачів, за-
провадженням принципу державно-приват-
ного партнерства щодо надання послуг у
сфері ЖКХ.
Відбулося скорочення частки видатків
на оборону у структурі видатків зведеного
бюджету на 0,3 п.п. протягом 2007-2013 рр.
Це пояснюються як суттєвим зменшенням
кількості військовослужбовців у державі, так
і зменшенням обсягів фінансування програм,
спрямованих на модернізацію військової
техніки та переозброєння армії в цілому. Та-
ке нехтування інтересами армії може у пер-
спективі негативно вплинути на її обороно-
здатність та розвиток вітчизняного ВПК че-
рез відсутність державних замовлень.
Решта складових структури видатків
зведеного бюджету не зазнали суттєвих змін
за період з 2007 по 2013 р., їх показники ма-
ли незначні коливання у межах фіксованого
рівня.
Підсумовуючи вищезазначене, необ-
хідно наголосити, що серед науковців і досі
не існує єдиної думки щодо визначення оп-
тимального рівня втручання держави у фун-
кціонування ринкового механізму. Так, зок-
рема, закон Вагнера стверджує, що у міру
індустріалізації суспільства сукупність соці-
альних, комерційних та правових відносин
усередині нього стає більш складною. Уряди
будуть відігравати більш помітну роль у за-
снуванні та керівництві інститутами, які
створені для регулювання цієї складної сис-
теми [9, c. 217]. До недавнього часу ствер-
джувалося, що демократія має поняття при-
пустимого (оптимального) податкового тяга-
ря, тому на дії урядів накладені жорсткі об-
меження щодо значного збільшення видат-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
19
ків. Однак у періоди соціальних потрясінь,
таких як війна, голод або природні катакліз-
ми, припустимий рівень оподаткування збі-
льшується і державні витрати можуть зрос-
тати. Але після соціальних потрясінь припу-
стима норма оподаткування не повертається
повністю до попереднього рівня, що призво-
дить до перманентного збільшення держав-
них витрат завдяки ефекту зсуву.
При цьому необхідно пам’ятати, що
високі державні видатки у період рецесії збе-
рігаються і під час економічного піднесення,
а коли настає чергова рецесія, вони збільшу-
ються знову. Квота державних видатків, та-
ким чином, у довгостроковому періоді має
тенденцію до перманентного збільшення [7,
c. 192].
Останнім часом увага фахівців зосере-
дилась на спробах пояснити зростання дер-
жавних видатків шляхом посилання на полі-
тичні процеси, що відбуваються в країні. Зок-
рема, вони вважають, що споживачі саме під
час голосування проявляють свої переваги
відносно державних програм. Реалізація по-
глядів обраних представників народу опосе-
редковується потім рішеннями бюрократів,
які відповідають за реалізацію політики та
програм. Теоретики суспільного вибору ви-
сунули ряд гіпотез про політичні та бюро-
кратичні процеси, згідно з якими приймають-
ся урядові рішення. Вони, наприклад, стверд-
жують, що правило більшості може призвес-
ти до надмірних асигнувань на державні про-
грами, оскільки створюються коаліції, що
виступають за зростання витрат вище рівня,
який порівнюється з бажанням їх фінансува-
ти. Програми витрат, однак, не з‘являються
на світ тільки тому, що певна група, яка
представляє чиїсь інтереси, бажає цього. Во-
ни повинні бути запропоновані державною
організацією. Таким чином, державні витра-
ти можуть зростати не тільки тому, що збі-
льшення витрат вимагають громадяни та
групи, які представляють різні інтереси, але
й тому, що вони породжуються демократією,
яка підтримує такі програми, чия влада та
престиж збільшуються разом зі зростанням
витрат бюджету. Зокрема, Ш. Бланкарт вва-
жає, що “різноманітні групи з певними інте-
ресами, зокрема державна бюрократія, мо-
жуть висувати підвищені фінансові запити,
насамперед у тому випадку, якщо існують
надійні джерела фінансування доходної час-
тини бюджету. Невситимий попит на держав-
ні блага являє собою двигун, що стимулює
прогресуючу експансію держави” [7, c. 201].
За час розбудови незалежної України
відбулися суттєві зміни у бюджетних пріори-
тетах держави. Сьогодні можна констатува-
ти, що структура видатків Зведеного бюдже-
ту України за функціональною класифіка-
цією відповідає загальноєвропейським тен-
денціям і відображає внутрішню трансфор-
мацію сутності та призначення держави зага-
льного добробуту.
Ранжування функцій держави за їх час-
ткою фінансування від ВВП у структурі ви-
датків Зведеного бюджету України дозволи-
ло визначити тенденції змін бюджетних
пріоритетів протягом 1992-2013 рр. (табл. 4).
Таблиця 4
Ранжування бюджетних пріоритетів в Україні за 1992-2013 рр.
Ранг 1992 2000 2007 2013
1 2 3 4 5
1 Економічна діяльність Загальнодержавні
функції
Соціальний захист
та соціальне забез-
печення
Соціальний захист
та соціальне забез-
печення
2 Соціальний захист та
соціальне забезпечення
Освіта Освіта Освіта
3 Освіта Економічна діяль-
ність
Економічна діяль-
ність
Охорона здоров’я
4 Охорона здоров’я Соціальний захист
та соціальне забез-
печення
Охорона здоров’я Загальнодержавні
функції
5 Оборона Охорона здоров’я Загальнодержавні
функції
Економічна діяль-
ність
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
Закінчення табл. 4
1 2 3 4 5
6 Загальнодержавні функ-
ції
Громадський по-
рядок, безпека та
судова влада
Громадський
порядок, безпека та
судова влада
Громадський
порядок, безпека та
судова влада
7 Громадський порядок,
безпека та судова влада
Оборона Оборона Оборона
8 Духовний та фізичний
розвиток
Духовний та фізи-
чний розвиток
Духовний та фізич-
ний розвиток
Духовний та фізич-
ний розвиток
9 Охорона навколишнього
природного середовища
Житлово-комуна-
льне господарство
Житлово-комуналь-
не господарство
Житлово-комуналь-
не господарство
10 Житлово-комунальне
господарство
Охорона навколиш-
нього природного
середовища
Охорона навколиш-
нього природного
середовища
Охорона навколиш-
нього природного
середовища
Джерело [11].
Якщо порівнювати бюджетні пріорите-
ти України та країн зони євро, то вони мають
розбіжності лише в розташуванні в рейтингу
видатків на охорону здоров’я та освіту, тому
для остаточного висновку щодо ідентичності
тренду змін та визначення їх конкретних па-
раметрів доцільно розглянути структуру бю-
джетних видатків. Оскільки до складу урядо-
вих видатків країн ЄС включено також вида-
тки на виплату пенсій, допомог по безробіт-
тю, соціальних виплат від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань
тощо, то для коректності порівняння до по-
казників виконання функцій держави стосов-
но соціального захисту та соціального забез-
печення в Україні також включено видатки
позабюджетних пенсійного і соціальних фон-
дів (табл. 5).
Таблиця 5
Структура бюджетних видатків країн зони ЄС-17, ЄС-27 та України*
за функціональною класифікацією**
ЄС-17 ЄС-27 Україна
% до
ВВП % % до
ВВП % % до
ВВП %
Соціальний захист та соціальне забезпечення*** 20,2 40,7 19,6 39,9 21,5 46,4
Охорона здоров’я 7,4 10,1 7,3 10,9 4,2 9,2
Загальнодержавні функції 6,8 13,8 6,6 13,5 4,2 9,2
Освіта 5,0 14,9 5,3 14,9 7,3 15,7
Економічна діяльність 4,1 8,4 4,0 8,2 3,5 7,5
Громадський порядок, безпека та судова влада 1,9 3,7 1,8 3,9 2,7 5,9
Оборона 1,5 2,7 1,3 3,0 1,0 2,2
Духовний та фізичний розвиток 1,1 2,2 1,1 2,2 0,9 2,0
Житлово-комунальне господарство 0,9 1,8 0,9 1,7 0,5 1,1
Охорона навколишнього природного середо-
вища 0,9 1,8 0,9 1,7 0,4 0,8
Усього 49,8 100,0 49,1 100,0 46,3 100,0
*Видатки бюджету України наведено з урахуванням видатків зведеного бюджету та видатків по-
забюджетних фондів (пенсійного і соціальних).
**Статистичні дані по країнам зони ЄС наведено за 2011 р., по Україні – за 2013 р.
***Соціальний захист та соціальне забезпечення для України наведено з урахуванням видатків
зведеного бюджету та видатків позабюджетних фондів (пенсійного і соціальних).
Джерела: [11, 14].
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
21
Як свідчать наведені дані у табл. 5, в
Україні перевищено обсяг видатків на соці-
альний захист та соціальне забезпечення
порівняно з європейським країнами зони ЄС-
27 та ЄС-17 відповідно на 1,9 та 1,3% від
ВВП. При цьому питома вага зазначених
видатків у структурі урядових видатків
України складає майже половину від загаль-
ного обсягу та більше за аналогічні показни-
ки порівняно з країнами зони ЄС-27 та ЄС-17
відповідно на 6,5 та 5,7%. Витрачання таких
значних обсягів державних ресурсів на вико-
нання соціальних функцій, у тому числі за
рахунок формування бюджету “споживання”,
можуть собі дозволити лише провідні країни,
де запроваджена система державного соці-
ального страхування. Для України це висту-
пає додатковим чинником, що породжує
хронічний дефіцит бюджету. Крім того, в
умовах загальносвітової тенденції старіння
населення та відтоку значної кількості пра-
цездатного населення в інші країни, при про-
довженні існуючої державної та бюджетної
політики, уряд України буде змушений збіль-
шувати частку видатків на соціальні цілі, що
у перспективі негативно вплине як на ста-
більність державних фінансів, так і на темпи
розвитку економіки.
У цьому контексті особливої уваги
щодо доцільності та ефективності витрачан-
ня бюджетних коштів як з боку урядовців,
так і фахівців потребують видатки зведеного
бюджету на економічну діяльність, обсяги
фінансування яких зазнали найбільших змін
за роки незалежності України. Так, із першо-
го місця за пріоритетністю видатків бюджету
в 1992 р. вони перемістилися на п’яте місце в
2013 р. При цьому їх частка у структурі ви-
датків зведеного бюджету зменшилася від-
повідно з 5,6 до 3,5% від ВВП. Якщо порів-
нювати ці показники з аналогічними показ-
никами урядових видатків країн зони євро, то
вони сьогодні є нижчими, зокрема, в країнах
ЄС-17 цей показник становить 4,0% від ВВП,
у ЄС-27 – 4,1% від ВВП. Оскільки Україна,
після підписання асоціації з ЄС, буде намага-
тися відповідати загальноприйнятим євро-
пейським стандартам, то треба не скорочува-
ти загальний обсяг видатків бюджету на еко-
номічну діяльність, а лише оптимізувати їх
структуру.
Серед основних складових видатків на
економічну діяльність можна виділити три
пріоритетних напрямки витрачання бюджет-
них коштів: сільське господарство, лісове
господарство та мисливство, рибне госпо-
дарство; паливно-енергетичний комплекс та
транспорт. Сума зазначених видатків стано-
вить майже 80% від загального обсягу видат-
ків зведеного бюджету на економічну діяль-
ність. Тому саме ця група видатків потребує
оптимізації та визначення доцільності про-
довження надання бюджетної підтримки в
існуючих обсягах (табл. 6).
Частка видатків на сільське господар-
ство, лісове господарство та мисливство, риб-
не господарство у структурі видатків зведе-
ного бюджету становила в 2013 р. 15,2% (по-
рівняно з 19,8% у 2007 р.). При цьому майже
90% припадає на сільське господарство.
Практика надання державної підтримки сіль-
ськогосподарському виробництву існує в
усіх провідних країнах світу. У країнах ЄС
цей напрямок витрачання бюджетних коштів
також є пріоритетним. Щодо ефективності
витрачання бюджетних коштів, то звертає
на себе увагу той факт, що протягом 2011-
2013 рр. існує тісний зв’язок між обсягами
наданих бюджетних дотацій та темпами при-
росту обсягів сільськогосподарського вироб-
ництва. Крім того, рентабельність виробниц-
тва у сільському господарстві залишається
достатньо високою порівняно з іншими ви-
дами економічної діяльності в реальному се-
кторі економіки України, хоча і виникли тен-
денції до її падіння (з 27,0% у 2011 р. до
20,5% у 2012 р.).
Стосовно видатків зведеного бюджету
на паливно-енергетичний комплекс можна
сказати, що їх частка у структурі видатків на
економічну діяльність має стійку тенденцію
до зростання, однак відрізняється певною
волатильністю показників. За період з 2007
по 2013 р. їх частка зросла з 18,1 до 30,4%
від загального обсягу видатків на економічну
діяльність. При цьому від 46 до 97% від зага-
льного обсягу видатків на паливно-енерге-
тичний комплекс, або від або 0,8 до 1,0% від
ВВП, припадає на вугільну та інші галузі з
видобутку твердого палива. Більша частина
фінансових ресурсів на підтримку вугільної
та торфовидобувної галузей спрямовується
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
Таблиця 6
Структура видатків Зведеного бюджету України на економічну діяльність, %
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Загальна економічна, торговельна та тру-
дова діяльність 2,0 1,9 2,0 2,3 3,7 5,5 2,9
Сільське господарство, лісове господар-
ство та мисливство, рибне господарство 19,8 18,8 15,8 16,7 13,4 12,0 15,2
У тому числі:
сільське господарство 18,6 17,4 14,6 15,3 12,1 10,7 13,6
Паливно-енергетичний комплекс 18,1 30,2 30,1 27,5 19,2 28,0 30,4
У тому числі:
вугільна галузь та інші галузі з видобутку
твердого палива 13,7 14,1 15,7 17,0 17,8 20,6 29,6
нафтогазова галузь 3,5 14,6 10,4 7,9 0,1 6,5 0,1
електроенергетична галузь 0,3 0,8 2,3 1,7 1,0 0,5 0,5
інші галузі паливно-енергетичного ком-
плексу 0,6 0,7 1,7 0,9 0,3 0,4 0,2
Інша промисловість та будівництво 2,7 1,4 1,7 1,7 2,1 2,0 1,0
Транспорт 35,9 27,3 34,5 34,9 32,4 26,8 35,2
У тому числі:
дорожнє господарство 31,2 20,0 31,4 26,0 29,8 25,0 32,3
Зв'язок, телекомунікації та інформатика 0,3 0,3 0,5 0,4 0,3 0,3 0,4
Інші галузі економіки 3,4 2,2 2,9 5,5 15,6 11,2 2,2
Фундаментальні та прикладні дослід-
ження і розробки в галузях економіки 2,5 2,6 2,7 2,7 2,4 2,1 1,9
Інша економічна діяльність 15,1 15,4 9,8 8,4 10,9 12,1 10,8
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
Джерело [11].
на технічне переоснащення підприємств і
капітальний ремонт гірничошахтного облад-
нання, здешевлення кредитивів на модерні-
зацію виробництва, часткове покриття собі-
вартості продукції тощо. Враховуючи, що
кам’яне вугілля в Україні є єдиним енергоно-
сієм, що має промислові обсяги видобутку, в
умовах енергозалежності країни від експорту
газу такі суми дотацій з бюджету можна по-
яснити об’єктивною необхідністю. Однак в
умовах рецесії в економіці та пошуку шляхів
мінімізації бюджетних видатків уряд змуше-
ний переглянути обсяги державної підтрим-
ки цієї галузі.
На користь такого рішення впливає той
факт, що відповідно до програми приватиза-
ції підприємств вугільної галузі держава
продає пакети акцій рентабельних підпри-
ємств, залишаючи в державній власності ни-
зькорентабельні або збиткові підприємства.
За таким умов держава буде змушена або
постійно дотувати низькорентабельні вугіль-
ні шахти, або проводити процедуру банкрут-
ства та закривати підприємства. У такому
випадку виникають додаткові видатки бю-
джету на виплати по безробіттю, перепідго-
товку кадрів та створення нових робочих
місць у регіоні.
Що стосується ефективності витрачан-
ня бюджетних коштів на державну підтримку
вугільної галузі, то протягом 2011-2013 рр.
індекс промислової продукції з видобування
кам’яного та бурого вугілля вище, ніж у ці-
лому по промисловості. Однак темпи при-
росту видатків бюджету на 1 т вугілля випе-
реджають темпи приросту видатків зведено-
го бюджету в цілому на вугільну галузь, що
свідчить про низьку рентабельність підпри-
ємств вугільної галузі та недостатню ефек-
тивність витрачання бюджетних коштів.
У структурі видатків на паливно-
енергетичний комплекс значною волатильні-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
23
стю показників виділяються видатки на наф-
тогазову галузь. Періодичні коливання по-
казників державної підтримки цієї галузі від-
буваються кожні 2 роки протягом періоду
дослідження. При цьому різниця у значеннях
показників становить 6 і більше разів. Врахо-
вуючи, що НАК “Нафтогаз України” є влас-
ністю держави, то така дискреційна підтрим-
ка нафтогазової галузі свідчить про значні
проблеми у фінансовому стані компанії та
низький рівень державного менеджменту.
Фактично держава за рахунок бюджетних
коштів покриває збитки цієї компанії.
Найбільшу частку у структурі видатків
зведеного бюджету на економічну діяльність
становлять видатки на транспорт (понад тре-
тину від загальної суми). При цьому майже
90% складають видатки на дорожнє госпо-
дарство. В абсолютному виразі питома вага
зазначених видатків має тенденцію на змен-
шення. За період з 2007 по 2013 р. їх частка
зменшилася з 1,8 до 1,1% від ВВП. Врахову-
ючи, що будівництво та облаштування доріг
є прерогативою держави, значні витрати на
фінансування дорожнього господарства є
закономірним процесом, однак сучасний
стан розвитку державних фінансів потребує
залучення у цю сферу приватних інвесторів.
У наукових колах поширеною є думка,
що саме державні видатки сприяють досяг-
ненню цілей економічного зростання. Еко-
номічне обґрунтування державного втручан-
ня в економіку в умовах неефективного фун-
кціонування ринкового механізму, а також
процес розподілу ресурсів частково базують-
ся на такому припущенні. Однак у міру того,
як державний сектор починає брати на себе
функції, які приватний сектор міг би викону-
вати більш продуктивно, а також враховую-
чи, що спосіб фінансування видатків може
мати негативні наслідки як для бюджету, так
і для економіки в цілому, зв‘язок між сукуп-
ними державними витратами та економічним
зростанням стає все менш виразним. Доказом
цього можуть бути дані по цілому ряду роз-
винених країн, які не вказують на існування
послідовної кореляції між сукупними дер-
жавними видатками та економічним зрос-
танням [10, c. 97].
Підсумовуючи вищезазначене, можна
зробити висновок, що нині перед урядом на-
шої країни постає питання щодо планування
бюджетних видатків шляхом приведення зо-
бов‘язань держави відповідно до її наявних
ресурсів, перегляду структури видатків, у
тому числі й на економічну діяльність, від-
повідно до пріоритетів державної політики,
ступеня та форми участі держави в економі-
ці. З цією метою в роботі визначено пріори-
тетні напрямки витрачання бюджетних кош-
тів на економічну діяльність та запропонова-
но шляхи оптимізації їх обсягів.
1. В умовах загострення у світі продо-
вольчої проблеми Україні доцільно продов-
жувати надавати державні дотації сільському
господарству, що дозволить нарощувати об-
сяги виробництва та прискорить перехід до
європейських стандартів якості продукції у
цій сфері. Вважаємо, що обсяг бюджетних
дотацій в умовах посилення конкуренції та
необхідності виходу на нові ринку збуту
продукції потребує збільшення, зокрема до
рівня 2007 р. (1,0% від ВВП), на відміну від
існуючого в 2013 р. (0,5% від ВВП).
2. Через неможливість зменшення ви-
датків бюджету на вугільну галузь без загос-
трення соціальної напруги в регіоні необхід-
на для вирішення цієї проблеми розробка
комплексної довгострокової державної про-
грами із залученням багатьох міністерств і
відомств. Одночасно доцільно активізувати
процес залучення у вугільну галузь приват-
них інвесторів шляхом 100% продажу дер-
жавних пакетів акцій вугільних компаній,
припинення практики надання державної до-
тації приватним підприємствам, замінивши
їх державними кредитами або субвенціями.
Крім того, з метою забезпечення енергетич-
ної безпеки держави необхідно на тендерній
основі на відповідний бюджетний рік розмі-
щувати державне замовлення на видобуток
вугілля конкретних марок.
3. Через низький рівень державного
менеджменту НАК “Нафтогаз України”, який
неспроможний забезпечити рентабельну ро-
боту компанії, єдиним виходом із цієї ситуа-
ції є реструктуризація та приватизація ком-
панії зі збереженням контрольного пакета
акцій за державою. Фактично така робота
вже розпочалася в Україні в 2014 р. Це до-
зволить уникнути у майбутньому значних
втрат бюджету через неефективне викорис-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X
2014, № 3 (67)
тання бюджетних коштів та скоротити ви-
датки зведеного бюджету як на паливно-
енергетичний комплекс, так і на економічну
діяльність у цілому.
4. В умовах необхідності проведення
бюджетної консолідації та переорієнтації
бюджетних коштів на вирішення соціальних
проблем виникла потреба у скороченні обся-
гів фінансування дорожнього господарства за
рахунок запровадження механізму державно-
приватного партнерства. Оскільки Україна
займає вигідне геополітичне розташування,
то інвестори будуть зацікавлені у будівницт-
ві приватних автобанів, частковій приватиза-
ції залізничного транспорту. Це дозволить у
довгостроковій перспективі скоротити ви-
датки бюджету як на дорожнє господарство,
так і транспорт у цілому, а уряду – здійснити
необхідний бюджетний маневр.
Перспективами подальших досліджень
є доведення необхідності законодавчого за-
кріплення процедури розробки бюджетної
стратегії як інструменту збалансування бю-
джету в умовах несприятливих довгостроко-
вих тенденцій, що дозволить уряду узгодити
обсяг функцій держави із наявними бюджет-
ними ресурсами та забезпечити економіку,
в тому числі й промисловість, достатніми
бюджетними інвестиціями задля стимулю-
вання економічного зростання.
Література
1. Мизес Л. фон. Человеческая дея-
тельность: трактат по экономической тео-
рии / Людвиг фон Мизес ; пер. с 3-го испр.
англ. изд. А.В. Куряева. – Челябинск: Соци-
ум, 2008. – 878 с.
2. Стратегія економічного і соціально-
го розвитку України (2004-2015 роки) “Шля-
хом Європейської інтеграції” / Авт. кол.:
А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац.
ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозув.
НАН України, М-во економіки з питань єв-
роп. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату
України, 2004. – 416 с.
3. Єфименко Т.І. Фіскальний простір
антикризового регулювання / Т.І. Єфимен-
ко. – К.: ДННУ “Акад. фін. управління”,
2012. – 332 с.
4. Луніна І.О. Державні фінанси Ук-
раїни у перехідний період / І.О. Луніна. –
Харків: Форт, 2000. – 296 с.
5. Бюджетна підтримка та податкове
стимулювання національної економіки Укра-
їни: моногр. / [під. ред. Л.Л. Тарангул]. – Ір-
пінь; К. : Фенікс, 2012. – 532 с.
6. Економічні проблеми ХХІ століття:
міжнародний та український виміри / за ред.
С.І. Юрія, Є.В. Савельєва. – К.: Знання,
2007. – 595 с.
7. Бланкарт Ш. Державні фінанси в
умовах демократії: Вступ до фінансової нау-
ки / Шарль Бланкарт; пер. з нім. С.І. Тере-
щенко та О.О. Терещенка; Передмова та на-
ук. редагування В.М. Федосова. – К.: Либідь,
2000. – 654 с.
8. Khan M. The Macroeconomic Effects
of Fund-Supported Adjustment Programs /
M. Khan // Journal of International Monetary
Fond. – 1990. – Vol. 37. – Р. 145.
9. Bohm P. Social Efficiency / P. Bohm. –
London: Macmillan, 1993. – P. 217.
10. Diamond J. Government Expenditure
and Growth / Jack Diamond // Journal of Inter-
national Monetary Fond. – 1990. – Vol. 27. –
№ 4. – Р. 97.
11. Виконання Державного бюджету
[Електронний ресурс] // Офіційний сайт
Державної казначейської служби України. –
Режим доступу: http://www.treasury.gov.ua/
main/uk/doccatalog/list?currDir=146477.
12. Макроекономічні показники
[Електронний ресурс] // Офіційний сайт
Національного банку України. – Режим до-
ступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/pub-
lish/category?cat_id=57896.
13. Government finance statistics [Елек-
тронний ресурс] // Eurostat Statistical
books. – 2013. – № 1. – Режим доступу:
http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFF
PUB/KS-EK-13-001/EN/KS-EK-13-001-EN.
PDF.
14. Economy and finance [Електронний
ресурс] // Eurostat Statistics in focus. – 2013. –
№ 9. – Режим доступу: http://www.redaccion-
medica.com/contenido/images/KS-SF-13-009-
EN.PDF.
Надійшла до редакції 28.03.2014 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77220 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:19Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коляда, Т.А. 2015-02-23T14:17:25Z 2015-02-23T14:17:25Z 2014 Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави / Т.А. Коляда // Економіка промисловості. — 2014. — № 3 (67). — С. 13-24. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77220 336.511:336.14 Здійснено експертну оцінку ефективності бюджетного фінансування видатків на економічну діяльність та обґрунтовано недоцільність скорочення їх загального обсягу в сучасних умовах через посилення негативного впливу на темпи зростання економіки. Запропоновано напрямки оптимізації структури видатків бюджету на економічну діяльність та визначено можливості для здійснення урядом бюджетного маневру. Осуществлена экспертная оценка эффективности бюджетного финансирования расходов на экономическую деятельность и обоснована нецелесообразность сокращения их общего объема в современных условиях из-за усиления негативного влияния на темпы роста экономики. Предложены направления оптимизации структуры расходов бюджета на экономическую деятельность и определены возможности для осуществления правительством бюджетного маневра. Relevance of the article is due to the need to find a balance between the amount of legally defined functions of the state and the level of their financial support in terms of structural imbalances and chronic fiscal deficit in Ukraine. The aim of the paper is to identify the trends in the state budget policy regarding funding allocations for economic activity in the sector and their optimization based on the available macroeconomic and institutional factors influence. The object of the study is the consolidated budget of Ukraine including the economic activities of the state. To achieve the aim a combination of methods is used in the study: the method of analysis and synthesis as to uncover the essence of the phenomenon, geographic comparative method as to compare the international practice of budgeting; the methods of synthesis and generalization, financial analysis - for strategic decision-making and visual presentation of the research results in the form of tables.The article proves that during the development of independent Ukraine there have been significant changes in priorities in the budget provision of state functions that meet the pan trends and reflect the internal transformation of the nature and purpose of the welfare state. The differences in the structure of the budgets of the EU and Ukraine are revealed, their causes are determined and the ways to optimization are suggested based on the realities of the current state of the domestic economy. The expert evaluation of the effectiveness of spending is proposed to finance expenditures of the consolidated budget of Ukraine for economic activity. The irrationality reducing total expenditures in the present conditions because of the increasing negative impact on economic growth is proved. The directions as to optimize the structure of expenditures on economic activity and identify the opportunities for the government budget maneuver are given.The prospect for further research in this direction is to prove the necessity of legislative procedures for the development of budget consolidation strategy as a tool to balance the budget in terms of adverse long-term trends that will allow the government to agree on the scope of functions of the state of the available financial resources. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави Финансирование расходов на экономическую деятельность в контексте реализации современной бюджетной политики государства Financing of expenditures on economic activity in context of modern state budget policy implementation Article published earlier |
| spellingShingle | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави Коляда, Т.А. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави |
| title_alt | Финансирование расходов на экономическую деятельность в контексте реализации современной бюджетной политики государства Financing of expenditures on economic activity in context of modern state budget policy implementation |
| title_full | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави |
| title_fullStr | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави |
| title_full_unstemmed | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави |
| title_short | Фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави |
| title_sort | фінансування видатків на економічну діяльність у контексті реалізації сучасної бюджетної політики держави |
| topic | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77220 |
| work_keys_str_mv | AT kolâdata fínansuvannâvidatkívnaekonomíčnudíâlʹnístʹukontekstírealízacíísučasnoíbûdžetnoípolítikideržavi AT kolâdata finansirovanierashodovnaékonomičeskuûdeâtelʹnostʹvkonteksterealizaciisovremennoibûdžetnoipolitikigosudarstva AT kolâdata financingofexpendituresoneconomicactivityincontextofmodernstatebudgetpolicyimplementation |