Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва
У статті представлений аналіз результатів наукової діяльності Полтавської сільськогосподарської дослідної станції і її внеску в розвиток тваринництва як складової сільського господарства. В статье представлен анализ результатов научной деятельности Полтавской сельскохозяйственной опытной станции и...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77254 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва / Л.М. Татарчук // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 21-28. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77254 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Татарчук, Л.М. 2015-02-24T16:25:18Z 2015-02-24T16:25:18Z 2011 Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва / Л.М. Татарчук // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 21-28. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77254 63.001.5(477):636:631.117.4(477.53) У статті представлений аналіз результатів наукової діяльності Полтавської сільськогосподарської дослідної станції і її внеску в розвиток тваринництва як складової сільського господарства. В статье представлен анализ результатов научной деятельности Полтавской сельскохозяйственной опытной станции и ее вклада в развитие животноводства как составляющей сельского хозяйства. In the article presented analysis of the results of scientific activity Poltava Agricultural Experiment Station and its contribution to development of stock-raising as a component of agriculture. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові досягнення минулого Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва Научная деятельность Полтавской опытной станции как пример становления и развития сельскохозяйственного опытного дела в Украине в отрасли животноводства Scientific activity of the Poltava experimental station as an example of becoming and development of agricultural experimental business in Ukraine in industry of stock-raising Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва |
| spellingShingle |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва Татарчук, Л.М. Наукові досягнення минулого |
| title_short |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва |
| title_full |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва |
| title_fullStr |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва |
| title_full_unstemmed |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва |
| title_sort |
наукова діяльність полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в україні у галузі тваринництва |
| author |
Татарчук, Л.М. |
| author_facet |
Татарчук, Л.М. |
| topic |
Наукові досягнення минулого |
| topic_facet |
Наукові досягнення минулого |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Питання історії науки і техніки |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Научная деятельность Полтавской опытной станции как пример становления и развития сельскохозяйственного опытного дела в Украине в отрасли животноводства Scientific activity of the Poltava experimental station as an example of becoming and development of agricultural experimental business in Ukraine in industry of stock-raising |
| description |
У статті представлений аналіз результатів наукової діяльності Полтавської
сільськогосподарської дослідної станції і її внеску в розвиток тваринництва як
складової сільського господарства.
В статье представлен анализ результатов научной деятельности Полтавской сельскохозяйственной опытной станции и ее вклада в
развитие животноводства как составляющей сельского хозяйства.
In the article presented analysis of the results of scientific activity Poltava
Agricultural Experiment Station and its contribution to development of stock-raising as
a component of agriculture.
|
| issn |
2077-9496 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77254 |
| citation_txt |
Наукова діяльність Полтавської дослідної станції як приклад становлення і розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні у галузі тваринництва / Л.М. Татарчук // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 21-28. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tatarčuklm naukovadíâlʹnístʹpoltavsʹkoídoslídnoístancííâkprikladstanovlennâírozvitkusílʹsʹkogospodarsʹkoídoslídnoíspravivukraíníugaluzítvarinnictva AT tatarčuklm naučnaâdeâtelʹnostʹpoltavskoiopytnoistanciikakprimerstanovleniâirazvitiâselʹskohozâistvennogoopytnogodelavukrainevotrasliživotnovodstva AT tatarčuklm scientificactivityofthepoltavaexperimentalstationasanexampleofbecominganddevelopmentofagriculturalexperimentalbusinessinukraineinindustryofstockraising |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:21Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:21Z |
| _version_ |
1850577965543325696 |
| fulltext |
21ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
УДК 63.001.5(477):636:631.117.4(477.53)
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛТАВСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ
ЯК ПРИКЛАД СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ
СПРАВИ В УКРАЇНІ У ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА
Татарчук Л.М.
(Державна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН)
У статті представлений аналіз результатів наукової діяльності Полтавської
сільськогосподарської дослідної станції і її внеску в розвиток тваринництва як
складовлї сільського господарства.
Тваринництво тісно
пов’язане з іншими галузя-
ми сільського господарства
і має велике народногоспо-
дарське значення. Так, згідно
«Украинскому советскому
энциклопедическому слова-
рю» тваринництво складаєть-
ся із «мясного и молочного
скотоводства, свиноводства,
овцеводства, козоводства,
птицеводства, звероводства, пчеловод-
ства, коневодства, рыбоводства, кроли-
ководства, оленеводства, шелководства,
собаководства» [1]. Воно являє собою
джерело забезпечення населення таки-
ми важливими продуктами харчування,
як м’ясо, молоко, яйця, а також дає для
промисловості вовну, шкіру, смушок та
іншу сировину.
Розвиток даного напряму сільського
господарства відбувається завдяки нау-
ці та дослідній справі. Великий внесок
у розвиток тваринництва зробили такі
вчені, як І. С. Попов (підручник з годів-
лі тварин, таблиці поживності кормів),
О. Ф. Мітендорф (основи годівлі і роз-
ведення тварин), І. І. Іванов (штучне
заплідненння тварин), М. П. Червін-
ський (розведення тварин), Г. О. Богда-
нов (питання годівлі тварин
і складу кормів) та інші.
Історія становлення і роз-
витку землеробства і тварин-
ництва, як основних складо-
вих сільськогосподарської
дослідної справи з відтво-
рюючими формами госпо-
дарства, постійно привертає
увагу науковців і потребує де-
тального розгляду. У 20-х рр.
ХХ ст. спроби системно проаналізувати
розвиток сільськогосподарської дослід-
ної справи робили відомі вчені аграрії
В. В. Вінер [2], В. С. Смиренномудрін-
ський [3], С. І. Данілов [4],С. А. Заха-
ров [5], М.К. Недокучаєв [6] та інші. Із су-
часних вчених, які висвітлювали роботу
дослідних установ та, зокрема, діяль-
ність Полтавського дослідного поля в
галузі тваринництва – загальновизнано-
го центру сільськогосподарської діяль-
ності з тисячолітніми традиціями рос-
линництва і тваринництва − знаходимо
у працях В.А. Вергунова [7], М.І. Гри-
ба [8], Н.П. Коваленка [9], І.О. Чекрізо-
ва [10], М. А. Якименка [11].
Однак систематичного аналізу істо-
рії розвитку тваринництва Полтавщи-
ни, зокрема, Полтавського дослідного
поля, ще ніхто не здійснював. Факто-
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
22 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
логічного матеріалу з даного питання
є досить багато, проте він розпороше-
ний у численних джерелах. Отже роз-
глянемо деякі з питань становлення і
розвиток сільськогосподарської дослідної
справи в Україні на прикладі результатів
наукової діяльності Полтавської сіль-
ськогосподарської дослідної станції та
її внеску у розвиток тваринництва як
складової сільського господарства.
Полтавщина, як один із сільсько-
господарських центрів нашої країни,
потребує уваги в дослідженні історії
галузевої дослідної справи, яка у дру-
гій половині ХІХ – початку ХХ століть
переживала період становлення та роз-
витку. Саме тут у 1885 р. було створене
перше сільськогосподарське дослідне
поле, яке згодом, враховуючи позитив-
ні результати його діяльності у різних
галузях народного господарства, до-
зволило Полтавському сільськогоспо-
дарському товариству добитися у 1910
році підвищення його наукового ста-
тусу до рівня дослідної сільськогоспо-
дарської станції. Перші узагальнюю-
чі огляди про створення та діяльність
Полтавської дослідної станції нале-
жать фахівцям дореволюційної доби,
які працювали в стінах даного закладу
і самі зробили вагомий внесок у її роз-
виток та діяльність [12-15].
Слід відмітити, що саме від Пол-
тавського дослідного поля багато в
чому веде свій відлік ще одна осново-
положна складова вітчизняного сіль-
ського господарства – тваринництво
(у сучасному розумінні – зоотехнія).
Французький професор Версальського
агрономічного інституту Ж. Бодеман
(1816-1963) дав визначення терміну зо-
отехнія, назвавши її «наукою про тех-
нології живих машин» [16]. При цьому
становлення даного напряму галузево-
го дослідництва слід розглядати як про-
цес еволюції агрономії. Теоретичною
основою тваринництва є наука зоотех-
нія, що на основі біологічних власти-
востей тварин розробляє і впроваджує
способи їх ефективного розведення, го-
дівлі, утримання і використання.
Розвиток зоотехнічної науки
пов’язаний з іменами багатьох видат-
них вчених. Так, П. М. Кулешов створив
вчення про методи розведення і підбір
тварин, розробив класифікацію типів
конституцій тварин та написав багато
підручників із зоотехнії; М. Ф. Іванов
займався питаннями селекції: розробив
відтворювальне схрещування тварин,
вивів українську степову білу породу
свиней, асканійську тонкорунну поро-
ду овець, вивчав біологічні властивості
домашніх тварин тощо; Ю. Ф. Лискун
домігся значного доробку в питаннях
годівлі сільськогосподарських тварин,
вирощування молодняка, племінної
справи у скотарстві.
На рубежі ХІХ і ХХ століть Пол-
тавська губернія мала значну за обся-
гом територію з численним населен-
ням. Згідно із загальним переписом
населення 1897 року, територія Пол-
тавщини складала 43844 квадратних
верств1 Із загальної кількості мешкан-
ців краю (2781151 особа) сільським
господарством займалося близько 90
відсотків людей. Статистиками Мініс-
терства внутрішніх справ у 1878 році
було встановлено, що з усіх 4052814
десятин2 сільськогосподарських угідь
під оранкою перебувало 2760485 дес.
(68,1%). При цьому дворянам, яких
налічувалося 10187 осіб, належало
1 Одна десятина = 1,0954 га
2 пуд = 16 кг
23ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
1726773 дес. (42,6%) усієї землі тоді
як, середній наділ на селянську душу
чоловічої статі складав у 1880 році 3,1
дес. Примітивна сільськогосподарська
техніка і відстала, порівняно з передо-
вими західноєвропейськими країнами,
агрокультура разом із високим рівнем
оподаткування так званих непривіле-
йованих станів зумовлювали низьку
ефективність виробництва. Статистич-
ні дослідження сільськогосподарських
товаровиробників, проведені напри-
кінці ХІХ ст. відповідними органами
Міністерства внутрішніх справ, пока-
зали, що прогрес у цій сфері був незна-
чним. У 1889 році, наприклад, чистий
залишок зернових культур із розрахун-
ку на одну душу жителів Полтавщини
складав 13,6 пуда* ); у 1890 р – 22 пуда;
у 1891 р. – 20,4 пуда; у 1892 р. – 18,1
пуда. Це при тому, що, згідно з розра-
хунками земських економістів, для за-
доволення життєво необхідних потреб
людини 18 пудів “явно недостатньо”
[17, с. 22].
Поряд із такою проблемою, як низь-
ка врожайність, прямим наслідком якої
було напівголодне, а нерідко – й голо-
дне існування основної маси населен-
ня, далеким від ідеалу був стан справ
і в тваринництві. Тогочасна (1889 р.)
статистика зафіксувала на Полтавщи-
ні 1473055 голів овець, 891288 голів
великої рогатої худоби, 338538 голів
свиней і 218 999 голів коней. Через не-
належне утримання й відсутність до-
статньої кількості ветеринарних лі-
карів десятки тисяч тварин щорічно
гинули від численних хвороб. Отже,
як у рослинництві, так і в тваринни-
цтві Полтавщини наприкінці ХІХ ст.
виникли такі проблеми, які не можна
було розв’язати без втручання профе-
сіоналів [17, с. 23].
До 1917 р. в Україні було лише
63 дослідні установи, серед яких 18
дослідних станцій, 12 контрольно-
насінницьких станцій та 33 установи
дослідних полів. Жодного сільськогос-
подарського науково-дослідного інсти-
туту Україна у цей період не мала [18].
Дослідна справа в галузі тварин-
ництва велася окремими ученими са-
мостійно і за власною ініціативою.
Безумовно, серед селян, особливо се-
ред землевласників, було чимало лю-
дей, які захоплювалися науковим сіль-
ським господарством. Це учасники
щорічних сільськогосподарських ви-
ставок, конкурсів. Але ця робота носи-
ла випадковий і не планомірний харак-
тер. Досліди передових господарств і
наукові відкриття вчених в галузі тва-
ринництва не узагальнювалися і не
пропагувалися іншим господарствам.
Зв’язували науку та практику сільсько-
го господарства дослідні установи.
Так, починаючи з 1911 року фахів-
ці Полтавської дослідної станції ак-
тивно розгорнули роботу щодо підви-
щення продуктивності тваринництва
в регіоні за рахунок новітніх наукових
розробок у питаннях утримання й го-
дівлі, оскільки стан тваринництва по-
требував особливої уваги. Першим кро-
ком на цьому шляху стало обстеження
стану великої рогатої худоби в Пол-
тавській губернії. На спеціальній на-
раді, яка відбулася у січні 1911 р. при
Полтавській губернській управі під го-
ловуванням В.С. Кіяницина за участі
П.А. Пахомова, князя М.Б. Щербатова,
І.Х. Попова, В.Я. Дем’янко, М.Я. Прімо,
В.М. Д’якова, В.Ф. Верожбицького та ін.
було розроблено програму та відповідну
24 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
анкету. Вся губернія для опису була по-
ділена на чотири природно-історичних
райони незалежно від адміністративних
кордонів повітів. Розпочалися роботи із
села Демидівка Полтавського повіту у
лютому 1911 року [19].
У 1912 р. після реорганізації Полтав-
ського дослідного поля в дослідну стан-
цію був створений відділ тваринництва,
який очолив професор О.П. Бондарен-
ко і знаходився на цій посаді протягом
15 років. Становлення відділу тварин-
ництва відбувалося в тяжких умовах.
Спостерігалося важке становище з по-
стачанням населення продуктами тва-
ринництва, що вимагало невідкладних
заходів щодо припинення подальшого
його занепаду. Перед новим підрозділом
стояло завдання розроблення науково-
обгрунтованої системи ведення галузі
тваринництва, годівлі, утримання, від-
творення худоби і виробництва кормів.
У програмній статті, що вийшла в жур-
налі «Сельскохозяйственное опытное
дело», №1(7) за 1925 рік, О. Бондарен-
ко досить чітко сформулював об’єкт і
предмет подальших досліджень відді-
лу тваринництва Полтавської дослідної
станції, які безперечно, в своїй поста-
новці виходили за межі можливостей
при виконанні таким окремим підроз-
ділом. Тільки за напрямом «свинар-
ство» він планував вивчати 23 питання,
серед яких були: «1) изучение кормо-
вих продуктов со стороны их состава,
питательных качеств и переваримос-
ти; 2) дальнейшее испытание зелених
посевных кормов (люцерны, клевера,
вика-овса и эспарцета) при кормлении,
откорме и выращивании свиней; 3) во-
прос о технической подготовке кормов;
4) методика ведения, учёта и оценки
опыта; 5) вопросы выращивания по-
росят; 6) использование боенских от-
бросов; 7) изучение действия кормов
на качество свиной продукции (сала и
мяса)…» та ін. А ще було заплановано
шість програмних питань з вівчарства,
п’ять з птахівництва, окремо з гусями і
кроликами [20].
Уперше в Україні О. П. Бондарен-
ко започаткував науковий підхід до пи-
тань годівлі, вирощування молодняку,
технології беконної відгодівлі свиней
тощо. У подальшому ця програма змі-
нювалася відповідно до умов і потреб
життя, і, звичайно, часу. У перші роки
співробітники відділу тваринництва
Полтавської сільськогосподарської до-
слідної станції зазнали великих труд-
нощів у всьому, і перш за все, в розмі-
щенні тварин. Приміщення були малі,
темні, холодні, непридатні не лише для
проведення дослідів, а навіть для утри-
мання тварин. Знадобилися великі зу-
силля, енергія, любов до справи, щоб у
цих умовах продовжувати роботу. Із ве-
личезними труднощами були одержані
у 1911 р. перші асигнування в розмірі
3000 руб. разово і по 3000 руб. щорічно
на термін три роки для проведення до-
слідів із свиньми і вівцями, а вже з весни
наступного року розпочалися система-
тичні досліди з дрібними сільськогос-
подарськими тваринами. З часом, коли
робота відділу стабілізувалась, програ-
ма дослідів розширилась, постала про-
блема з фінансуванням. Доводилось
знаходити можливість кредитування в
різних закладах і відомствах на кожний
рік окремо, що звичайно впливало на
показники роботи відділу.
З початком війни дослідницьку ро-
боту взагалі довелось згорнути, зо-
середивши всю увагу на збережен-
ні тварин. У такому стані відповідний
25ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
підрозділ знаходився до 1918 року. Но-
вий імпульс до дій розпочався тоді,
коли держава чітко усвідомила, що не
існує іншого напряму ніж підняти рі-
вень продуктивності до світових стан-
дартів через стале фінансування і опіку
над дослідницьким галузевим проце-
сом. З’явилася потреба поглибити до-
слідження вивченням найголовніших
чинників, від яких залежить зростан-
ня виробництва продукції рослинни-
цтва і тваринництва, продуктивності
праці. З’являються інші питання, що
потребують термінового дослідження,
як з свиньми, так і з вівцями, гусьми
та кроликами. У нарисі, присвяченому
40-річчю роботи Полтавської сільсько-
господарської дослідної станції, того-
часний її директор В. І. Сазанов окре-
мо зупинився на здобутках установи в
галузі зоотехнії. До основних завдань,
які розроблялися на станції у зоотех-
нічному відділі, він відносив: «…об-
слуговуванням дрібного скотарства» і
пояснював якого саме: «свині, вівці та
птиця». Однак через нестачу коштів
«…і помешкань…» дослідження до-
велося проводити «…головним чином
… над свиньми і почасти над вівця-
ми». Щодо напрямку «свинарство», то
В.І. Сазанов систематизував все зро-
блене і назвав сім відпрацьованих і
доведених до виробництва позицій, а
саме: «1) порівнююча годівля культур-
ної та звичайної свині; 2) порівнююча
годівля свиней досхочу й по нормах;
3) мішана та чиста зернова годівля; 4)
харчова цінність самої люцерни та з
добавкою до неї різних зернових куль-
тур (ячменю, висівок та кукурудзи); 5)
спроба годівлі лишком технічної пе-
реробки – макухою та висівками; 6)
порівнювання кормової цінності цу-
крових та кормових буряків; 7) можли-
вість і вигідність використання жита
та проса як основних концентрованих
харчів» [21].
Стосовно напряму «вівчарство», то
вивчались можливості утримання тва-
рин у пастівнику і стійлах, було дове-
дено, що «…посіви однолітніх трав
дають можливість випасувати на 1 де-
сятині до 20 голів овець»; досліджу-
вався вплив різних способів годівлі на
молочність вівці, як при використан-
ні окремих порід (решетилівка, сокол-
ка, чушка, малич та ін.), так і продук-
тів їх метизації. Занепад вівчарства,
особливо в якісному відношенні, ста-
вить перед відділом тваринництва
Полтавської дослідної станції питан-
ня з вивчення решетилівської і соколь-
ської порід. На Всеукраїнських дослід-
них зборах в грудні 1922 р. це питання
визнане особливо важливим.
Щодо новизни в проведенні до-
слідної роботи в птахівництві, то тут
слід відмітити цілу низку питань, на-
приклад, успішний випас їх на штуч-
них ділянках майже при стойловому
утриманні; подальша відгодівля їх сі-
ном і різним зерном з додаванням бу-
ряку, моркви тощо. Вивчалася динамі-
ка проценту жирності при відгодівлі
кукурудзою, вівсом і висівками.
У дослідах з кроликами, а їх нара-
ховувалося в розпліднику до 200 голів
різних порід, вивчалися питання вста-
новлення кормової норми для племін-
них маток і самців (за основу було взя-
то датську норму), прослідковувалися
деякі питання, що стосуються розве-
дення, схрещування порід, викорис-
тання технічних відходів, обробка кро-
линих шкурок та ін.
26 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
Думка про отримання власного до-
слідного матеріалу, яка виникла ще в
довоєнний період, набула реальних
форм у 1918 р. Невикористаний для до-
слідів матеріал міг бути корисним насе-
ленню, оскільки досліди проводилися
над тваринами покращених культур-
них порід. Таким чином, окрім прямих
завдань дослідницького характеру з
відгодівлі свиней, відділ тваринництва
виконував роль племінного розплідни-
ка. Слід зазначити, що невеликий роз-
плідник, розрахований на отримання
необхідного дослідного матеріалу, уже
у 1918 р. вийшов далеко за межі вка-
заних рамок і спрямував свої дії на об-
слуговування населення племінним
матеріалом. Цього року було випуще-
но через губернське земство і сільсько-
господарське товариство понад 30 пле-
мінних тварин і покрито за один сезон
до 100 маток. З метою масового поліп-
шення тваринництва маточний матері-
ал також значно розширився, замість
3-4 маток кількість їх була доведена до
12 штук і до випуску боровів і свинок
підготовлено до 60 штук.
З кожним роком відчувалася тенден-
ція до збільшення племінного матеріалу.
Але у 1922 році грошова криза у зв’язку
з переходом на твердий бюджет і з від-
сутністю центральних коштів змушує
скоротити відділ тваринництва і відпо-
відно племінного розплідника. Виникає
необхідність продати частину маточно-
го матеріалу, а частину, до 80 голів пле-
мінних тварин, роздати по губернії окре-
мим приватним товариствам та особам.
За участі і підтримки Губернського зем-
ського відділу у 1923 р. розплідник зно-
ву відновив роботу і приступив до ви-
конання поставлених раніше завдань.
З метою масового поліпшення тварин-
ництва племрозплідники організовува-
ли парувальні пункти, які обслуговува-
ли в основному свиней, яких розводили
селяни в особистих господарствах. Все
вище наведене було основною базою
для значного поліпшення становища в
тваринництві.
Відділ тваринництва підтримував
зв’язки з населенням. Співробітники
проводили бесіди з селянами про годів-
лю та утримання худоби, виступали з
доповідями та лекціями. Зростанню ав-
торитету Полтавської дослідної станції
для потреб сільськогосподарського ви-
робництва, як вимагала на всіх рівнях ра-
дянська влада, крім успішної діяльності
допоміжних насіннєвих і тваринниць-
ких господарств сприяла і видавничо-
дослідницька робота створеного у 1925
році, завдяки В.І. Сазанову, популярного
наукового журналу для селянства Ліво-
бережного Лісостепу «Полтавський се-
лянин». Під такою назвою двотижневик
під егідою Полтавського губземуправ-
ління виходив до 1929 року, а з 1930 –
вже як «За нове село!» [22].
Діяльність відділу тваринництва
Полтавської дослідної станції набува-
ла масового характеру.
Стан тваринницької науки вже у
1925-1926 рр. викликає гарячі диску-
сії з питання місця тваринницької до-
слідної роботи в сільському госпо-
дарстві. Дослідна робота на цей час
в Україні проводилася відділами тва-
ринництва Полтавської, Поліської,
Київської, Харківської, Носівської,
Дніпропетровської, Волинської і Ас-
канійської дослідних сільськогоспо-
дарських станцій. З’явилась необхід-
ність у координуючому, методичному
центрі тваринницької науки у вигляді
Українського науково-дослідного ін-
27ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
Смиренномудринский В.С3. . Введение в
изучение агрономии / В.С. Смиренно-
мудринский. – Л.: Мысль, 1925. – 160 с.
Данилов С.И4. . Опытное дело в СССР.
Как построено опытное дело в СССР
/ С. И. Данилов // Крестьянская с.-х.
энцикл. / под ред. Н. К. Борисова. – М.;
Л.: Госиздат, 1927. – Т. 6: Земледелие.
– С. 5.
Захаров С. А.5. Введение в агрономию /
С. А. Захаров. – М.; Л.: Госиздат, 1927.
– 209 с.
Недокучаев Н.К. 6. Опытное дело в поле-
водстве: теория и практика / Н.К. Недо-
кучаев. – М.: Госиздат, 1929. – 388 с.
Вергунов В.А7. . Полтавське дослідне
поле: становлення і розвиток сіль-
ськогосподарської дослідної справи
в Україні (до 125 – річчя державного
дослідництва в агрономії та тваринни-
цтві) / В.А.Вергунов; УААН, ДНСГБ.-
К., 2009.- 220 с. – (Іст.-бібліогр. сер.
“Аграрна наука України в особах,
документах, бібліографії”); кн. 28 .
Гриб Н.И.8. Полтавская ордена
Трудового Красного Знамени
сельскохозяйственная опытная станция
им. Н. И. Вавилова / Н. И. Гриб,
В. К. Чуйко. – К.: Лыбидь, 1991. – 224..
Коваленко Н.П. 9. Організація
сільськогосподарської дослідної
справи на Полтавщині після
скасування кріпосного права /
Коваленко Н.П., Сайко О.В. // Зб. наук.
праць Ін-ту землеробства УААН. - К.,
1998. - Вип.1. - С.221-225.
Чекрізов І.О10. ..Вивчення обробітку
ґрунту на Полтавщині наприкінці XIX
століття / І.О. Чекрізов // Матеріали
8-ї конференції молодих істориків
освіти, науки і техніки. – К., 2003. – С.
225-229.
Якименко М. А11. . Історія розвитку
тваринництва Полтавщини ХІХ–ХХ
ст.: монографія / М. А. Якименко,
В. М. Нагаєвич; М-во аграр. політики
України, Полтавська держ. аграр. акад.
– Полтава: РВВ ПДАА, 2007. – 208 с.
ституту зоотехнії, який би узагальню-
вав і направляв дослідну роботу у по-
трібне русло.
Так у 1928 р. створюється перша у
країні Полтавська спеціалізована зоо-
технічна станція, на базі якої у 1930 р.
організовується добре відомий у сві-
ті і теж перший в СРСР Всесоюзний
науково-дослідний інститут свинар-
ства, який носить ім’я О.В. Квасниць-
кого (1900 – 1989). До цього часу це
єдиний в Україні науковий центр, який
продовжує займатися розробкою пи-
тань теорії і практики свинарства.
Підводячи підсумки, слід відміти-
ти, що досліджуваний період у розви-
тку сільськогосподарської науки та до-
слідної справи країни характеризується
якісними змінами, що сприяли успіш-
ному розвитку аграрного сектора і, зо-
крема, тваринницької галузі, що про-
слідковуються в діяльності Полтавської
сільськогосподарської дослідної станції.
Проведений аналіз результатів наукової
діяльності станції з питань тваринни-
цтва засвідчує також її вагомий внесок у
розвиток тваринництва України як скла-
дової сільського господарства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Животноводство // Украинский совет-
ский энциклопедический словарь. – К.:
Главред УСЕ, 1988. – Т. 1 (А – Кон-
сюль). – С. 605.
Винер В.В. 2. Сельско-хозяйственное
опытное дело (краткий исторический
очерк и обзор программ руских с.-х.
опытных учреждений 1840 – 1910 гг.):
лекции, читанные на курсах по с.-х.
опытному делу при Петровской с.-х.
Академии / В. В. Винер. – М. : Новая
деревня, 1922. – 108 с.
28 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
сті», «Наукові записки», «Збірники наукових праць», «Труди» : наук.-доп. ретросп.
бібліогр. покажч. / УААН, ЦНСГБ; уклад.: В. А. Вергунов, О. П. Анікіна; наук. ред.
В. А. Вергунов. – К., 2002. – С. 16.).
Татарчук Л.Н. Научная деятельность Полтавской опытной станции как при-
мер становления и развития сельскохозяйственного опытного дела в Украине в
отрасли животноводства. В статье представлен анализ результатов научной де-
ятельности Полтавской сельскохозяйственной опытной станции и ее вклада в
развитие животноводства как составляющей сельского хозяйства.
Tatarchuk L.N. Scientifi c activity of the Poltava experimental station as an example of
becoming and development of agricultural experimental business in Ukraine in industry
of stock-raising. In the article presented analysis of the results of scientifi c activity Poltava
Agricultural Experiment Station and its contribution to development of stock-raising as
a component of agriculture.
РВВ Полтав. держ. аграр. акад., 2010.-
296 с., іл.
Вергунов В.А.18. Розвиток сільськогоспо-
дарської науки та дослідної справи в
Україні ()1917-1941 рр. / Вергунов В.А.
// Нариси історії аграрної науки, освіти
та техніки.- К.: Аграрна наука, 2006.-
Кн.12.- С. 76.
Верожбицкий В.Ф.19. К исследованию
животноводства / В.Ф.Верожбицкий //
Хозяйство: еженед. с.-х. и экон. журн. /
Южно-русское о-во поощрения земле-
делия и с.х. пром-сти.- К., 1911.- № 6
(10 февраля .- С.182-183).
Бондаренко А.20. Программа работ отде-
ла животноводства Полтавской сель-
скохозяйственной опытной станции
/ А. Бондаренко // С.-х. опыт. дело:
журн. секц. с.-х. опыт. дела науч. ком.
НКЗ Украины. – Х. : Рад. селянин, 1925.
– № 1(7) – С. 131–139.
До 40-літньої роботи станції.21.
1884–1924. Головніші висновки з роботи
станції / склав В. Сазанів // Труди Пол-
тавської с.-г. ст. – Х., 1925. – С. 21–23. –
(Відб. з часопису «Земельник» Ч. 2).
Періодичні та продовжувані видання 22.
з агрономії на Полтавщині (ХІХ-ХХ ).
1918–1940 : журнали. «Бюлетені», «Ві-
Черепахин Б.П.12. Отчет по опытному полю
Полтавского сельскохозяйственного
общества за 1885-1887 гг. / Б. П.
Черепахин. - Полтава: Типо-литография
Л.Фришберга, 1888. - 154 с.: табл.
Дьяков В. М13. Отчет по опытному полю
Полтавского сельскохрзяйственного
общества за 1893, 1892 и 1891 годы /
В.М. Дьяков. - Полтава, 1894 – 130/
Краткий исторический очерк14.
Полтавского опытного поля за 25
лет. 1884-1909 /сост. С.Ф.Третьяков;
Полтавское о-во сел. хоз-ва.- Полтава,
1912. - С. 3.
Сазанов В.И.15. Краткий исторический
очерк Полтавской сельско-хозяйствен-
ной опытной станции: доклад / В.И.
Сазанов // 40-летний юбилей Полтав-
ской с.- х. опытной станции – Полтава,
1925. - С.19).
Борисенко Е.А.16. Зоотехния //Большая со-
ветская енциклопедия /гл. ред. А.М. Про-
хоров.- 3-е изд.- М.: Сов. Енциклоп.,
1972.- Т.9: Евклид-Ибсен.- с. 1753).
Полтавська державна аграрна акаде-17.
мія: історичний нарис / М-во аграрної
політики України; В. Писаренко, М.
Опара, М. Якименко [та ін.].- Полтава:
|