Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині

У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
 відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесск...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Питання історії науки і техніки
Date:2011
Main Author: Христенко, В.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77262
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860072448137887744
author Христенко, В.І.
author_facet Христенко, В.І.
citation_txt Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Питання історії науки і техніки
description У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
 відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесском регионе. In article the state-of-the-art review of language aspect of the Moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent.
first_indexed 2025-12-07T17:11:12Z
format Article
fulltext 82 ISSH 2077-9496 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² УДК 316.47[ (498):(478) ]:(477.74) МОВНИЙ АСПЕКТ РУМУНО-МОЛДОВСЬКИХ ВІДНОСИН НА ОДЕЩИНІ Христенко В.І. В статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. Перепис населення 2001 року, який Україна перший раз проводила в статусі са- мостійної держави, аналі- тики по праву вважають однією з найвизначніших подій останнього десяти- ліття. Згідно з ним на Оде- щині проживають 2455666 осіб, які є представниками 133 національностей. Серед загальної кількості населення Одещини молдо- вани складають 123751 особу (5,04%), румуни 724 особи (0,03%). Серед мол- дован 90609 осіб вважають рідною мо- вою молдовську, 2664 – російську, 9474 – українську та 23 – румунську. Се- ред румун 304 особи вважають рід- ною мовою румунську, 215 російську, 119 – українську та 41 – молдовську, 45 – іншу. Отже, для пересічного україн- ського громадянина, що мешкає, скажі- мо, на Сумщині, або Черкащині, немає нічого дивного, що етнічні молдовани вважають себе молдованами, розмовля- ють молдовською мовою і вважають її рідною. Та вони, певно, дуже здивува- лись, якщо б потрапили на зустріч Пре- зидента республіки Румунія І.Ілієску з представниками румунської діаспори 19 вересня 2002, на якій він чітко за- явив: «Ми всі являємося румунами − і молдавани, і мунтяни, і румуни. Поділ єдиного народу на румун та молдован – це сталінський спадок, існують тільки румунський етнос та румун- ська мова» [1]. Отже, вислухавши думку такої поважної людини, за- даєшся запитанням: невже приблизно 91 тисячі україн- ських громадян не розуміє, якою мовою спілкується і до якої національності нале- жать? Хто ж насправді по- миляється? На нашу думку, для відповіді на ньо- го слід спиратися на наукові та статис- тичні дані, матеріали конференцій та науково-культурних заходів, публіка- ції ЗМІ, листи та звернення до органів державної влади від молдовських та ру- мунських громадських об’єднань, що необхідно для отримання об’єктивних даних з цього питання. Актуальність цієї теми є незапере- чною, адже так званий «лінгвістичний» конфлікт між носіями румунської та молдовської мов не вирішується мовоз- навчою наукою, бо має також і виразний політичний аспект, в основі якого став візит у 2001 році солідної румунської делегації, очолюваної заступником зо- внішньополітичного відомства держави, що прямо ставила питання перед укра- їнською стороною не включати в анкету для перепису населення етнонім «мол- даван» і глотонім «молдовська мова». На Одещині румуни та молдовани про- живають дисперсно в Біляївському, Ко- 83ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² мінтернівському, Кілійському, Білгород- Дністровському, Овідіопольському, Ренійському, Ізмаїльському, Роздільнян- ському, Арцизькому, Саратському, Бол- градському, Березівському, Татарбунар- ському та Ширяєвському районах. За даними Одеської обласної адмі- ністрації, 724 представники румунської національності входять до декількох румунських громадських організа- цій: «Християнсько-Демократичного Альянсу румун в Україні» (1999 рік), Татарбунарської районної національно- культурної асоціації румун «Троян- ський вал» (1999 рік), Саратської районної організації «Християнсько- демократичний альянс румун в Украї- ні» ( 2000 рік) та асоціації «Бессарабія», що у 2006 році пройшла процедуру ре- єстрації у статусі обласної. Міністерство національного вихо- вання Румунії щорічно витрачає ко- шти на організацію оздоровлення учнів молдовських шкіл та перепідго- товку кадрів. Тільки за 1998-2000 рр. на оздоровлення до Румунії було за- прошено 1870 дітей, з якими проводи- лися зустрічі керівників країни, у тому числі Президента Румунії. У зв’язку з тим, що румунська сторона має прямий зв’язок із частиною директорів та вчи- телів навчальних закладів, відбуваєть- ся неофіційне завезення літератури з Румунії, тим часом підручники, що ви- дані в Румунії, не тільки політизовані (здебільшого це наукові праці історич- ного характеру, в яких обґрунтовується доцільність відокремлення Бессарабії від України), а й не відповідають дер- жавним програмам України. Відповідно до Протоколів про спів- робітництво між Міністерством освіти України та Міністерством національ- ного виховання (у минулому Мініс- терством Освіти) Румунії у галузі осві- ти на навчання до вузів Румунії з 1992 по 2010 рр. було направлено приблиз- но чотириста осіб, які пройшли кон- курсний відбір. Водночас, на порушен- ня всіх статей протоколу, за останні три роки румунська сторона вивезла близь- ко тисячі випускників національних шкіл області, які не пройшли за кон- курсом та не брали участь у конкурс- ному відборі до вищих навчальних за- кладів Румунії. Наприклад, за офіційними даними у 2000 року Румунська сторона ство- рює пільгові умови в отриманні сти- пендії для випускників національних шкіл Одеської області, що складає 50 доларів США та безкоштовне прожи- вання в студентських гуртожитках. Більшість студентів, які не виконують навчальний план, не відраховуються з ВУЗу, а продовжують навчання на од- ному курсі по 4-5 років. У офіційному звернені від 10 квітня 2009 року, під- писаному президентом Всеукраїнської національно-культурної молдовської Асоціації Анатолієм Фетеску до Голо- ви Одеської обласної державної адміні- страції Сердюка М.Д. зазначалось: «… Вивіз випускників шкіл з молдовською мовою навчання ніби для проходжен- ня навчання в Румунії незалежно від того є у них знання чи немає, де май- же рік в центрі «Хумурзаки» в Креведії вони вивчають історію румун та інші «важливі» предмети. Пропагують віру у «Велику Румунію», яка в змозі допо- могти своєму «братньому» народові, зокрема молоді, реалізувати свої мож- ливості, стверджуючи при цьому, що Бессарабія – частина Румунії. І як на- слідок такої цілеспрямованої послідов- 84 ISSH 2077-9496 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² ної, агресивної програми – збільшення кількості дітей, які відчувають себе ру- мунами. За ці роки в Україну поверну- лися тільки 2 спеціаліста, які отримали вищу освіту в Румунії. Решта ж, зазна- чається в заяві, хто куди задля поповне- ння некваліфікованих робочих місць на місцевому ринку праці» [3], адже, як відомо, більшість працеспромож- них кваліфікованих румунських фахів- ців виїхали з Румунії до країн Західної Європи та Америки. На підтвердження цього один з представників міністер- ства Румунії зазначив: «У 1990 році у нас було 20 тисяч фахівців, а зараз за- лишилися тільки 2 тисячі, усі інші від- правилися в Канаду» [11], а україн- ці молдовського походження можуть без зайвих зусиль працювати, не маю- чи мовного бар’єру. Чи не на це розра- ховували далекоглядні політики з Мі- ністерства національного виховання Румунії? Тепер, якщо ми порівняємо згадані статистичні дані у кількісному співвідношенні румун та молдаван, то стає зрозумілим, що більшість україн- ських громадян, які отримують осві- ту в Румунії, мають молдовське похо- дження. Отже, мова йде про намагання нав’язати українцям молдовського по- ходження думку про їх румунське ко- ріння, сприяти зміні їх самоідентифіка- ції з молдовської на румунську. В Україні, в свою чергу, гострою за- лишається проблема забезпечення ви- даними в Україні підручниками, худож- ньою літературою учнів молдовських шкіл, в яких навчаються діти з молдов- ських сімей. Так, з моменту переходу на латинську абетку (1991 р.) не забезпе- чені підручниками з молдовської (ру- мунської) літератури учні 10-11 кла- сів, а деякі видані в Україні підручники не сприяють формуванню у дітей мол- даван національної свідомості. Напри- клад, в «Букварі» немає і натяку на те, що в нашій державі існують молдавани, а в навчальному матеріалі використані топоніми, історичні факти, пов’язані переважно з Румунією, її історією, куль- турою та правителями. Діти молдав- ського походження навчаються за під- ручниками, виданими Міністерством освіти України для шкіл з румунською мовою навчання, що прямо сприяє змі- ні їх самоідентифікації [3]. Не сприяли налагодженню міжет- нічних відносин і публікації в Черні- вецькій газеті «Конкордія», які на сво- єму засіданні розглядала Національна експертна комісія України з питань за- хисту суспільної моралі. Експерти цієї комісії визнали, що в статтях цієї газе- ти мають місце деякі висловлюваннях, де автори демонструють тенденційний деструктивний підхід до молдовської мови, культури та нації. Ці статті, тези з яких ми наводи- мо нижче, були опубліковані незадов- го до офіційного візиту міністра закор- донних справ Румунії Л. Команеску до України 18 липня 2008 року, під час якого сторони погодилися з необхід- ністю відновлення спільного україно- румунського моніторингу стану задо- волення прав національних меншин в Одеській області та повіті Тульча (Ру- муния). Скоріш за все, ці публікації не стали об’єктом обговорення під час зу- стрічі, для нашого ж дослідження вони мають цінність, бо дають змогу оціни- ту ситуацію, що склалась, так би мо- вити з першоджерел. А якщо брати до уваги те, що СМІ − це «четверта вла- да», то висновки напрашуються самі собою. Наведемо, деякі з них. 85ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² «Конкордія» від 29.02.2008 р. Стат- тя «Про конкурс викладачів румунської мови – з великим пафосом та…. по- милками», автором якої є Вадим Бачин- ський: «Професійний конкурс вчителів румунської мови та літератури у школах Одеської області є природним явищем. Шкода лише, що, як і інші ініційова- ні офіційною Одесою заходи, він вия- вився заполітизованим, ставши конкур- сом викладачів «молдовської» мови». Читаємо далі: «Саме це є минулим, яке застосовується з великим цинізмом та підлістю, щоб не допустити панування історичної та наукової правди стосов- но того, що мова, якою ми розмовляємо, є румунська. Цей фокус був показаний ще раз під час згаданого вище конкурсу і усі, хто взяв участь у його організації та проведенні, проковтнули (вкотре) цю неправду, яка з усієї України процвітає, немов будяк, лише в Одеській області». В опублікованій 23.05.08 «Конкор- дією» статті «Хто відчуває потребу в одеському «Лучаферул»? (з нагоди 5 річ- ниці від офіційної реєстрації «Лучафе- рул»)» наводиться цитата з дослідження Г. Жерновея, доктора наук, доцента, за- відувача кафедри румунської та класич- ної філології Чернівецького університе- ту «Молдовська мова − реанімований «радянський міф» або «неокомуністич- на антиукраїнська стратегія»?»: «…Не хочу піддавати сумніву чиїсь уподобан- ня або наміри щодо того, як себе нази- вати або ким писати. У нинішній час стала можливою будь-яка індивідуаль- на або соціальна маячня, допущена чи то з невігластва, чи то із зацікавленос- ті, яка може бути навіть і легалізована за наявності грошей. Мій намір лише у представлені наукової правди про так звану «молдовську мову», щоб не до- пустити того, аби найбільш довірли- ві до усього нового потрапили у паст- ку «впертого невігластва» або «хитрого маніпулювання» зацікавленістю, або фі- нансовими інтересами когось…». Замість коментарів до наведених вище цитат хотілося б зазначити, що Міжвідомча робоча група з питань про- тидії ксенофобії, міжетнічній та ра- совій нетерпимості на своєму шосто- му засіданні визнала дані публікації в чернівецькій газеті «Конкордія» нето- лерантними і такими, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу, порушують стабільність, міжетнічний мир і злагоду, не сприяють консолідації українсько- го суспільства, утвердженню єдності представників усіх національностей. Як було зазначено вище, це пи- тання – багатогранне, і задля повної об’єктивності тверджень необхідна точ- ка зору лінгвістів. Ось що з цього приво- ду кажуть фахівці-мовознавці Одесь- кого університету, які дали вичерпну інформацію про загальноприйняту сві- тову класифікацію романських мов: «..У науці єдиної думки про кількість романських мов не існує. Звичайно їх виділяють до 12. Серед живих мов це іспанська, галісійська, португальська, каталонська, окситанська (провансаль- ська), французька, італійська, галісій- ська, сардська (Сардинська), реторо- манська, румунська, донедавна – ще й молдавська (в радянській науці, але, на- приклад, не в румунській). В романістиці обговорюється питан- ня про статус деяких романських мов і діалектів: галісійська (діалект порту- гальської, чи окрема мова), каталонська і окситанська (дві різні мови чи варіан- ти однієї), гасконська (окрема мова, чи діалект провансальської), ретороман- 86 ISSH 2077-9496 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² ська (одна мова, чи група мов). В цьому відношенні румунська мова не складає винятку. Наукові обговорення точаться навколо того, чи є такі мовні утворення, як арумунське (аромуньке), мегленит- ське (мегленорумунське), істрорумун- ське, окремими мовами, чи діалекта- ми румунської мови. Ставити в цей ряд проблем питання про співвідношення румунської та молдовської мов було б помилкою. На відміну від попередніх прикладів, різниця тут з погляду мовоз- навчої теорії абсолютно несуттєва: при спільності граматичної будови спосте- рігалися незначні відмінності в лекси- ці (переважно за рахунок «совєтизмів» в колишній Молдовській РСР і за раху- нок регіональних змін) та літературних норм в орфоепії (правилах вимови). Пе- рехід 1989 р. Молдови на латинську гра- фіку є виявом прагнення до констатації мовної єдності. Інший бік цієї пробле- ми – політичний, який не вирішуєть- ся мовознавчою наукою. При визнанні певної мови окремою (чи визнанні двох мов однією) слід орієнтуватися на на- ціональну самосвідомість носіїв мови. Якщо нація визнає свою мову окремою, то часто це буває вирішальним крите- рієм. Так є, наприклад, із сербською та хорватською мовами, які, попри свою очевидну близькість із погляду мовоз- навства, існують сьогодні як окремі мови (і це слугує предметом жорстких і болісних для суспільства Югославії та Хорватії полемік). Так є з македон- ською мовою, яку певні сили в Болга- рії вважають болгарською. Виникають колізії, коли різні групи одного народу по-різному можуть ставитися до назви своєї мови – приклад назв румунська та молдовська є тому ілюстрацією. Сло- вом, з погляду соціолінгвістики Ваше питання стосується типової суспільно- політичної ситуації» [10]. У висновку до цієї студії хотілося б зазначити, що безперечним аргумен- том права молдаван України вважати молдовську мову своєю рідною мовою є існування незалежної та суверенної країни – Республіка Молдова, визнаної багатьма державами світу та міжнарод- ними організаціями (доречі, Румунія першою визнала незалежність Респу- бліки Молдови того ж дня, коли вона була проголошена − 27 серпня 1991 року), більшість громадян якої склада- ють молдавани та державною мовою є молдовська мова. «Державною мовою Республіки Молдова, − зазначається у статті 13 п.1 Конституції РМ, − є мол- довська мова, яка функціонує на основі латинської графіки» [9]. Слід також підкреслити, що всі офі- ційні двосторонні документи, які підпи- суються між Україною та Республікою Молдовою, виконуються українською та молдовською мовами. Має свою осо- бисту думку на ці дипломатичні норми державний секретар Міністерства гро- мадської інформації Румунії Дору Ва- сіле Іонеску, який заявив, що «укра- їнський менталітет, сформований під впливом радянської психології сталініз- му, заважає зрозуміти українській сто- роні, що існує лише один етнос − руму- ни, і тільки одна мова – румунська» [12]. На його думку «керівництво Одеської області прагне зберегти вже неісную- чу, навіть у Молдові, молдовську мову та молдовський етнос. Існує лише один етнос румуни, і тільки одна мова – ру- мунська» [12]. Звідси виникає питання: невже прий- шов час ділити світ по-новому і мовний аспект румуно-молдавських відносин 87ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4 ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²² це лише одна з частин далекоглядної політики Romania Mare? ЛІТЕРАТУРА Матеріали проведення зустрічі Пре-1. зидента республіки Румунія І.Ілієску з представниками румунської діаспо- ри. − 19 вересня 2002 р. м. Одеса, Лі- тературний музей. − Одеська Обласна державна адміністрація. Управління у справах національностей та міграцій. − Документ № 01-562. Голові Одеської обласної державної ад-2. міністрації Сердюку М.Д. Щодо продо- вження моніторингу прав етнічних ру- мун в Україні та українців в Румунії. − Всеукраїнська національно-культурна молдовська Асоціація. − 10 квітня 2009 року. Молдовани України: історична ретро-3. спектива та сучасність.− Матеріали Міжнародної науково-практичної кон- ференції 25-26 лютого 1999 року. – Одесса, «АстроПринт» 2000. − 164 с. Функціонування та перспективи розви-4. тку молдовської мови в Україні. − Мате- ріали міжнародної науково-практичної конференцї 17-18 грудня 2008 року. – Одеса, «ВМВ», 2009. − 77 с. Матеріали до конференції, присвяченої 5. 640-річчю створення Молдовської Се- редньовічної держави. − Одеса «Луча- ферул». − 61 с. Стати Василий. Молдоване Украины. – 6. Одесса, «ВМВ», 2009. – 534 с. Бачинський Вадим. Про конкурс ви-7. кладачів румунської мови – з великим пафосом та…. помилками. − «Конкор- дія» від 29.02.2008 р. Хто відчуває потребу в одеському «Лу-8. чаферул»? − «Конкордія» від 23.05.08 р. http://www.cahul.net/kmoldova.htm.9. Управління у справах національностей 10. та міграцій облдержадміністрації. − Вхід. № 06-203 від 16.03.2000 р. Непомнящая Татьяна. Суета вокруг 11. румынского диплома. − «Вечерняя Одесса» от 30.08.2001 г. Матеріали Одеської облдержадміні-12. страції про зустріч румунської офіцій- ної делегації на чолі з Дору Васіле Іо- неску 9 листопада 2001 року. Когда в гостях себя ведут хуже чем 13. дома. – Известия от 25.09.01 г. Христенко В. Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском регионе. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-мол- довских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одес- ском регионе. Christenko V. Language aspect of the moldovo-romanian relations in the Odessa region. In article the state-of-the-art review of language aspect of the moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77262
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2077-9496
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:11:12Z
publishDate 2011
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Христенко, В.І.
2015-02-24T16:27:49Z
2015-02-24T16:27:49Z
2011
Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77262
316.47[ (498):(478) ]:(477.74)
У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
 відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні.
В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесском регионе.
In article the state-of-the-art review of language aspect of the Moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Наукові публікації
Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском регионе
Language aspect of the Moldovo-Romanian relations in the Odessa region
Article
published earlier
spellingShingle Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
Христенко, В.І.
Наукові публікації
title Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_alt Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском регионе
Language aspect of the Moldovo-Romanian relations in the Odessa region
title_full Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_fullStr Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_full_unstemmed Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_short Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
title_sort мовний аспект румуно-молдовських відносин на одещині
topic Наукові публікації
topic_facet Наукові публікації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77262
work_keys_str_mv AT hristenkoví movniiaspektrumunomoldovsʹkihvídnosinnaodeŝiní
AT hristenkoví âzykovyiaspektrumynomoldovskihotnošeniivodesskomregione
AT hristenkoví languageaspectofthemoldovoromanianrelationsintheodessaregion