Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині
У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
 відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесск...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77262 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860072448137887744 |
|---|---|
| author | Христенко, В.І. |
| author_facet | Христенко, В.І. |
| citation_txt | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні.
В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесском регионе.
In article the state-of-the-art review of language aspect of the Moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:11:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
82 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
УДК 316.47[ (498):(478) ]:(477.74)
МОВНИЙ АСПЕКТ РУМУНО-МОЛДОВСЬКИХ
ВІДНОСИН НА ОДЕЩИНІ
Христенко В.І.
В статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні.
Перепис населення 2001
року, який Україна перший
раз проводила в статусі са-
мостійної держави, аналі-
тики по праву вважають
однією з найвизначніших
подій останнього десяти-
ліття. Згідно з ним на Оде-
щині проживають 2455666
осіб, які є представниками
133 національностей. Серед загальної
кількості населення Одещини молдо-
вани складають 123751 особу (5,04%),
румуни 724 особи (0,03%). Серед мол-
дован 90609 осіб вважають рідною мо-
вою молдовську, 2664 – російську, 9474
– українську та 23 – румунську. Се-
ред румун 304 особи вважають рід-
ною мовою румунську, 215 російську,
119 – українську та 41 – молдовську, 45
– іншу. Отже, для пересічного україн-
ського громадянина, що мешкає, скажі-
мо, на Сумщині, або Черкащині, немає
нічого дивного, що етнічні молдовани
вважають себе молдованами, розмовля-
ють молдовською мовою і вважають її
рідною. Та вони, певно, дуже здивува-
лись, якщо б потрапили на зустріч Пре-
зидента республіки Румунія І.Ілієску з
представниками румунської діаспори
19 вересня 2002, на якій він чітко за-
явив: «Ми всі являємося румунами − і
молдавани, і мунтяни, і румуни. Поділ
єдиного народу на румун та молдован –
це сталінський спадок, існують тільки
румунський етнос та румун-
ська мова» [1].
Отже, вислухавши думку
такої поважної людини, за-
даєшся запитанням: невже
приблизно 91 тисячі україн-
ських громадян не розуміє,
якою мовою спілкується і
до якої національності нале-
жать? Хто ж насправді по-
миляється?
На нашу думку, для відповіді на ньо-
го слід спиратися на наукові та статис-
тичні дані, матеріали конференцій та
науково-культурних заходів, публіка-
ції ЗМІ, листи та звернення до органів
державної влади від молдовських та ру-
мунських громадських об’єднань, що
необхідно для отримання об’єктивних
даних з цього питання.
Актуальність цієї теми є незапере-
чною, адже так званий «лінгвістичний»
конфлікт між носіями румунської та
молдовської мов не вирішується мовоз-
навчою наукою, бо має також і виразний
політичний аспект, в основі якого став
візит у 2001 році солідної румунської
делегації, очолюваної заступником зо-
внішньополітичного відомства держави,
що прямо ставила питання перед укра-
їнською стороною не включати в анкету
для перепису населення етнонім «мол-
даван» і глотонім «молдовська мова».
На Одещині румуни та молдовани про-
живають дисперсно в Біляївському, Ко-
83ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
мінтернівському, Кілійському, Білгород-
Дністровському, Овідіопольському,
Ренійському, Ізмаїльському, Роздільнян-
ському, Арцизькому, Саратському, Бол-
градському, Березівському, Татарбунар-
ському та Ширяєвському районах.
За даними Одеської обласної адмі-
ністрації, 724 представники румунської
національності входять до декількох
румунських громадських організа-
цій: «Християнсько-Демократичного
Альянсу румун в Україні» (1999 рік),
Татарбунарської районної національно-
культурної асоціації румун «Троян-
ський вал» (1999 рік), Саратської
районної організації «Християнсько-
демократичний альянс румун в Украї-
ні» ( 2000 рік) та асоціації «Бессарабія»,
що у 2006 році пройшла процедуру ре-
єстрації у статусі обласної.
Міністерство національного вихо-
вання Румунії щорічно витрачає ко-
шти на організацію оздоровлення
учнів молдовських шкіл та перепідго-
товку кадрів. Тільки за 1998-2000 рр.
на оздоровлення до Румунії було за-
прошено 1870 дітей, з якими проводи-
лися зустрічі керівників країни, у тому
числі Президента Румунії. У зв’язку з
тим, що румунська сторона має прямий
зв’язок із частиною директорів та вчи-
телів навчальних закладів, відбуваєть-
ся неофіційне завезення літератури з
Румунії, тим часом підручники, що ви-
дані в Румунії, не тільки політизовані
(здебільшого це наукові праці історич-
ного характеру, в яких обґрунтовується
доцільність відокремлення Бессарабії
від України), а й не відповідають дер-
жавним програмам України.
Відповідно до Протоколів про спів-
робітництво між Міністерством освіти
України та Міністерством національ-
ного виховання (у минулому Мініс-
терством Освіти) Румунії у галузі осві-
ти на навчання до вузів Румунії з 1992
по 2010 рр. було направлено приблиз-
но чотириста осіб, які пройшли кон-
курсний відбір. Водночас, на порушен-
ня всіх статей протоколу, за останні три
роки румунська сторона вивезла близь-
ко тисячі випускників національних
шкіл області, які не пройшли за кон-
курсом та не брали участь у конкурс-
ному відборі до вищих навчальних за-
кладів Румунії.
Наприклад, за офіційними даними
у 2000 року Румунська сторона ство-
рює пільгові умови в отриманні сти-
пендії для випускників національних
шкіл Одеської області, що складає 50
доларів США та безкоштовне прожи-
вання в студентських гуртожитках.
Більшість студентів, які не виконують
навчальний план, не відраховуються з
ВУЗу, а продовжують навчання на од-
ному курсі по 4-5 років. У офіційному
звернені від 10 квітня 2009 року, під-
писаному президентом Всеукраїнської
національно-культурної молдовської
Асоціації Анатолієм Фетеску до Голо-
ви Одеської обласної державної адміні-
страції Сердюка М.Д. зазначалось: «…
Вивіз випускників шкіл з молдовською
мовою навчання ніби для проходжен-
ня навчання в Румунії незалежно від
того є у них знання чи немає, де май-
же рік в центрі «Хумурзаки» в Креведії
вони вивчають історію румун та інші
«важливі» предмети. Пропагують віру
у «Велику Румунію», яка в змозі допо-
могти своєму «братньому» народові,
зокрема молоді, реалізувати свої мож-
ливості, стверджуючи при цьому, що
Бессарабія – частина Румунії. І як на-
слідок такої цілеспрямованої послідов-
84 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
ної, агресивної програми – збільшення
кількості дітей, які відчувають себе ру-
мунами. За ці роки в Україну поверну-
лися тільки 2 спеціаліста, які отримали
вищу освіту в Румунії. Решта ж, зазна-
чається в заяві, хто куди задля поповне-
ння некваліфікованих робочих місць
на місцевому ринку праці» [3], адже,
як відомо, більшість працеспромож-
них кваліфікованих румунських фахів-
ців виїхали з Румунії до країн Західної
Європи та Америки. На підтвердження
цього один з представників міністер-
ства Румунії зазначив: «У 1990 році у
нас було 20 тисяч фахівців, а зараз за-
лишилися тільки 2 тисячі, усі інші від-
правилися в Канаду» [11], а україн-
ці молдовського походження можуть
без зайвих зусиль працювати, не маю-
чи мовного бар’єру. Чи не на це розра-
ховували далекоглядні політики з Мі-
ністерства національного виховання
Румунії? Тепер, якщо ми порівняємо
згадані статистичні дані у кількісному
співвідношенні румун та молдаван, то
стає зрозумілим, що більшість україн-
ських громадян, які отримують осві-
ту в Румунії, мають молдовське похо-
дження. Отже, мова йде про намагання
нав’язати українцям молдовського по-
ходження думку про їх румунське ко-
ріння, сприяти зміні їх самоідентифіка-
ції з молдовської на румунську.
В Україні, в свою чергу, гострою за-
лишається проблема забезпечення ви-
даними в Україні підручниками, худож-
ньою літературою учнів молдовських
шкіл, в яких навчаються діти з молдов-
ських сімей. Так, з моменту переходу на
латинську абетку (1991 р.) не забезпе-
чені підручниками з молдовської (ру-
мунської) літератури учні 10-11 кла-
сів, а деякі видані в Україні підручники
не сприяють формуванню у дітей мол-
даван національної свідомості. Напри-
клад, в «Букварі» немає і натяку на те,
що в нашій державі існують молдавани,
а в навчальному матеріалі використані
топоніми, історичні факти, пов’язані
переважно з Румунією, її історією, куль-
турою та правителями. Діти молдав-
ського походження навчаються за під-
ручниками, виданими Міністерством
освіти України для шкіл з румунською
мовою навчання, що прямо сприяє змі-
ні їх самоідентифікації [3].
Не сприяли налагодженню міжет-
нічних відносин і публікації в Черні-
вецькій газеті «Конкордія», які на сво-
єму засіданні розглядала Національна
експертна комісія України з питань за-
хисту суспільної моралі. Експерти цієї
комісії визнали, що в статтях цієї газе-
ти мають місце деякі висловлюваннях,
де автори демонструють тенденційний
деструктивний підхід до молдовської
мови, культури та нації.
Ці статті, тези з яких ми наводи-
мо нижче, були опубліковані незадов-
го до офіційного візиту міністра закор-
донних справ Румунії Л. Команеску до
України 18 липня 2008 року, під час
якого сторони погодилися з необхід-
ністю відновлення спільного україно-
румунського моніторингу стану задо-
волення прав національних меншин в
Одеській області та повіті Тульча (Ру-
муния). Скоріш за все, ці публікації не
стали об’єктом обговорення під час зу-
стрічі, для нашого ж дослідження вони
мають цінність, бо дають змогу оціни-
ту ситуацію, що склалась, так би мо-
вити з першоджерел. А якщо брати до
уваги те, що СМІ − це «четверта вла-
да», то висновки напрашуються самі
собою. Наведемо, деякі з них.
85ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
«Конкордія» від 29.02.2008 р. Стат-
тя «Про конкурс викладачів румунської
мови – з великим пафосом та…. по-
милками», автором якої є Вадим Бачин-
ський: «Професійний конкурс вчителів
румунської мови та літератури у школах
Одеської області є природним явищем.
Шкода лише, що, як і інші ініційова-
ні офіційною Одесою заходи, він вия-
вився заполітизованим, ставши конкур-
сом викладачів «молдовської» мови».
Читаємо далі: «Саме це є минулим, яке
застосовується з великим цинізмом та
підлістю, щоб не допустити панування
історичної та наукової правди стосов-
но того, що мова, якою ми розмовляємо,
є румунська. Цей фокус був показаний
ще раз під час згаданого вище конкурсу
і усі, хто взяв участь у його організації
та проведенні, проковтнули (вкотре) цю
неправду, яка з усієї України процвітає,
немов будяк, лише в Одеській області».
В опублікованій 23.05.08 «Конкор-
дією» статті «Хто відчуває потребу в
одеському «Лучаферул»? (з нагоди 5 річ-
ниці від офіційної реєстрації «Лучафе-
рул»)» наводиться цитата з дослідження
Г. Жерновея, доктора наук, доцента, за-
відувача кафедри румунської та класич-
ної філології Чернівецького університе-
ту «Молдовська мова − реанімований
«радянський міф» або «неокомуністич-
на антиукраїнська стратегія»?»: «…Не
хочу піддавати сумніву чиїсь уподобан-
ня або наміри щодо того, як себе нази-
вати або ким писати. У нинішній час
стала можливою будь-яка індивідуаль-
на або соціальна маячня, допущена чи
то з невігластва, чи то із зацікавленос-
ті, яка може бути навіть і легалізована
за наявності грошей. Мій намір лише у
представлені наукової правди про так
звану «молдовську мову», щоб не до-
пустити того, аби найбільш довірли-
ві до усього нового потрапили у паст-
ку «впертого невігластва» або «хитрого
маніпулювання» зацікавленістю, або фі-
нансовими інтересами когось…».
Замість коментарів до наведених
вище цитат хотілося б зазначити, що
Міжвідомча робоча група з питань про-
тидії ксенофобії, міжетнічній та ра-
совій нетерпимості на своєму шосто-
му засіданні визнала дані публікації в
чернівецькій газеті «Конкордія» нето-
лерантними і такими, які розпалюють
міжнаціональну ворожнечу, порушують
стабільність, міжетнічний мир і злагоду,
не сприяють консолідації українсько-
го суспільства, утвердженню єдності
представників усіх національностей.
Як було зазначено вище, це пи-
тання – багатогранне, і задля повної
об’єктивності тверджень необхідна точ-
ка зору лінгвістів. Ось що з цього приво-
ду кажуть фахівці-мовознавці Одесь-
кого університету, які дали вичерпну
інформацію про загальноприйняту сві-
тову класифікацію романських мов:
«..У науці єдиної думки про кількість
романських мов не існує. Звичайно їх
виділяють до 12. Серед живих мов це
іспанська, галісійська, португальська,
каталонська, окситанська (провансаль-
ська), французька, італійська, галісій-
ська, сардська (Сардинська), реторо-
манська, румунська, донедавна – ще й
молдавська (в радянській науці, але, на-
приклад, не в румунській).
В романістиці обговорюється питан-
ня про статус деяких романських мов і
діалектів: галісійська (діалект порту-
гальської, чи окрема мова), каталонська
і окситанська (дві різні мови чи варіан-
ти однієї), гасконська (окрема мова, чи
діалект провансальської), ретороман-
86 ISSH 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
ська (одна мова, чи група мов). В цьому
відношенні румунська мова не складає
винятку. Наукові обговорення точаться
навколо того, чи є такі мовні утворення,
як арумунське (аромуньке), мегленит-
ське (мегленорумунське), істрорумун-
ське, окремими мовами, чи діалекта-
ми румунської мови. Ставити в цей ряд
проблем питання про співвідношення
румунської та молдовської мов було б
помилкою. На відміну від попередніх
прикладів, різниця тут з погляду мовоз-
навчої теорії абсолютно несуттєва: при
спільності граматичної будови спосте-
рігалися незначні відмінності в лекси-
ці (переважно за рахунок «совєтизмів»
в колишній Молдовській РСР і за раху-
нок регіональних змін) та літературних
норм в орфоепії (правилах вимови). Пе-
рехід 1989 р. Молдови на латинську гра-
фіку є виявом прагнення до констатації
мовної єдності. Інший бік цієї пробле-
ми – політичний, який не вирішуєть-
ся мовознавчою наукою. При визнанні
певної мови окремою (чи визнанні двох
мов однією) слід орієнтуватися на на-
ціональну самосвідомість носіїв мови.
Якщо нація визнає свою мову окремою,
то часто це буває вирішальним крите-
рієм. Так є, наприклад, із сербською та
хорватською мовами, які, попри свою
очевидну близькість із погляду мовоз-
навства, існують сьогодні як окремі
мови (і це слугує предметом жорстких
і болісних для суспільства Югославії
та Хорватії полемік). Так є з македон-
ською мовою, яку певні сили в Болга-
рії вважають болгарською. Виникають
колізії, коли різні групи одного народу
по-різному можуть ставитися до назви
своєї мови – приклад назв румунська та
молдовська є тому ілюстрацією. Сло-
вом, з погляду соціолінгвістики Ваше
питання стосується типової суспільно-
політичної ситуації» [10].
У висновку до цієї студії хотілося б
зазначити, що безперечним аргумен-
том права молдаван України вважати
молдовську мову своєю рідною мовою
є існування незалежної та суверенної
країни – Республіка Молдова, визнаної
багатьма державами світу та міжнарод-
ними організаціями (доречі, Румунія
першою визнала незалежність Респу-
бліки Молдови того ж дня, коли вона
була проголошена − 27 серпня 1991
року), більшість громадян якої склада-
ють молдавани та державною мовою є
молдовська мова. «Державною мовою
Республіки Молдова, − зазначається у
статті 13 п.1 Конституції РМ, − є мол-
довська мова, яка функціонує на основі
латинської графіки» [9].
Слід також підкреслити, що всі офі-
ційні двосторонні документи, які підпи-
суються між Україною та Республікою
Молдовою, виконуються українською
та молдовською мовами. Має свою осо-
бисту думку на ці дипломатичні норми
державний секретар Міністерства гро-
мадської інформації Румунії Дору Ва-
сіле Іонеску, який заявив, що «укра-
їнський менталітет, сформований під
впливом радянської психології сталініз-
му, заважає зрозуміти українській сто-
роні, що існує лише один етнос − руму-
ни, і тільки одна мова – румунська» [12].
На його думку «керівництво Одеської
області прагне зберегти вже неісную-
чу, навіть у Молдові, молдовську мову
та молдовський етнос. Існує лише один
етнос румуни, і тільки одна мова – ру-
мунська» [12].
Звідси виникає питання: невже прий-
шов час ділити світ по-новому і мовний
аспект румуно-молдавських відносин
87ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2011 №4
ÍÀÓÊβ ÏÓÁ˲ÊÀÖ²²
це лише одна з частин далекоглядної
політики Romania Mare?
ЛІТЕРАТУРА
Матеріали проведення зустрічі Пре-1.
зидента республіки Румунія І.Ілієску
з представниками румунської діаспо-
ри. − 19 вересня 2002 р. м. Одеса, Лі-
тературний музей. − Одеська Обласна
державна адміністрація. Управління у
справах національностей та міграцій. −
Документ № 01-562.
Голові Одеської обласної державної ад-2.
міністрації Сердюку М.Д. Щодо продо-
вження моніторингу прав етнічних ру-
мун в Україні та українців в Румунії. −
Всеукраїнська національно-культурна
молдовська Асоціація. − 10 квітня 2009
року.
Молдовани України: історична ретро-3.
спектива та сучасність.− Матеріали
Міжнародної науково-практичної кон-
ференції 25-26 лютого 1999 року. –
Одесса, «АстроПринт» 2000. − 164 с.
Функціонування та перспективи розви-4.
тку молдовської мови в Україні. − Мате-
ріали міжнародної науково-практичної
конференцї 17-18 грудня 2008 року. –
Одеса, «ВМВ», 2009. − 77 с.
Матеріали до конференції, присвяченої 5.
640-річчю створення Молдовської Се-
редньовічної держави. − Одеса «Луча-
ферул». − 61 с.
Стати Василий. Молдоване Украины. – 6.
Одесса, «ВМВ», 2009. – 534 с.
Бачинський Вадим. Про конкурс ви-7.
кладачів румунської мови – з великим
пафосом та…. помилками. − «Конкор-
дія» від 29.02.2008 р.
Хто відчуває потребу в одеському «Лу-8.
чаферул»? − «Конкордія» від 23.05.08 р.
http://www.cahul.net/kmoldova.htm.9.
Управління у справах національностей 10.
та міграцій облдержадміністрації. −
Вхід. № 06-203 від 16.03.2000 р.
Непомнящая Татьяна. Суета вокруг 11.
румынского диплома. − «Вечерняя
Одесса» от 30.08.2001 г.
Матеріали Одеської облдержадміні-12.
страції про зустріч румунської офіцій-
ної делегації на чолі з Дору Васіле Іо-
неску 9 листопада 2001 року.
Когда в гостях себя ведут хуже чем 13.
дома. – Известия от 25.09.01 г.
Христенко В. Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском
регионе. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-мол-
довских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одес-
ском регионе.
Christenko V. Language aspect of the moldovo-romanian relations in the Odessa
region. In article the state-of-the-art review of language aspect of the moldovo-Romanian
relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77262 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:11:12Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Христенко, В.І. 2015-02-24T16:27:49Z 2015-02-24T16:27:49Z 2011 Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині / В.І. Христенко // Питання історії науки і техніки. — 2011. — № 4. — С. 82-87. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77262 316.47[ (498):(478) ]:(477.74) У статті проведено аналітичний огляд мовного аспекту румуно-молдовських
 відносин та його вплив на суспільно-політичну ситуацію в Одеському регіоні. В статье проведен аналитический обзор языкового аспекта румыно-молдовских отношений и его влияние на общественно-политическую ситуацию в Одесском регионе. In article the state-of-the-art review of language aspect of the Moldovo-Romanian relations and its infl uence on a political situation in the Odessa region is spent. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові публікації Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском регионе Language aspect of the Moldovo-Romanian relations in the Odessa region Article published earlier |
| spellingShingle | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині Христенко, В.І. Наукові публікації |
| title | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині |
| title_alt | Языковый аспект румыно-молдовских отношений в Одесском регионе Language aspect of the Moldovo-Romanian relations in the Odessa region |
| title_full | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині |
| title_fullStr | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині |
| title_full_unstemmed | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині |
| title_short | Мовний аспект румуно-молдовських відносин на Одещині |
| title_sort | мовний аспект румуно-молдовських відносин на одещині |
| topic | Наукові публікації |
| topic_facet | Наукові публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77262 |
| work_keys_str_mv | AT hristenkoví movniiaspektrumunomoldovsʹkihvídnosinnaodeŝiní AT hristenkoví âzykovyiaspektrumynomoldovskihotnošeniivodesskomregione AT hristenkoví languageaspectofthemoldovoromanianrelationsintheodessaregion |