Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років

У статті розглянуто маловідому сторінку становленню музейної мережі регіону – історію створення та діяльності одного з перших радянських музеїв України Луганського культурного музею. В статье рассмотрена малоизвестная страница становления музейной сети региона – история создания и деятельности одног...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Питання історії науки і техніки
Date:	2012
Main Author:	Принь, М.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Subjects:	Пам’ятки науки і техніки
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77340
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років / М.О. Принь // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 1. — С. 51-56. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77340
record_format	dspace
spelling	Принь, М.О. 2015-02-25T13:49:08Z 2015-02-25T13:49:08Z 2012 Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років / М.О. Принь // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 1. — С. 51-56. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77340 351.852:94(477):908,,1920” У статті розглянуто маловідому сторінку становленню музейної мережі регіону – історію створення та діяльності одного з перших радянських музеїв України Луганського культурного музею. В статье рассмотрена малоизвестная страница становления музейной сети региона – история создания и деятельности одного из первых советских музеев Украины – Луганского культурного музея. The little-known page of the regional museum network formation – history of creation and activity of one of the first Soviet museums in Ukraine of the Lugansk cultural museum is considered in the article. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Пам’ятки науки і техніки Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років Луганский культурный музей в советской музейной сети начала 1920-х годов The Lugansk cultural museum in the Soviet museum network at the beginning of the 1920th Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років
spellingShingle	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років Принь, М.О. Пам’ятки науки і техніки
title_short	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років
title_full	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років
title_fullStr	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років
title_full_unstemmed	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років
title_sort	луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років
author	Принь, М.О.
author_facet	Принь, М.О.
topic	Пам’ятки науки і техніки
topic_facet	Пам’ятки науки і техніки
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Питання історії науки і техніки
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format	Article
title_alt	Луганский культурный музей в советской музейной сети начала 1920-х годов The Lugansk cultural museum in the Soviet museum network at the beginning of the 1920th
description	У статті розглянуто маловідому сторінку становленню музейної мережі регіону – історію створення та діяльності одного з перших радянських музеїв України Луганського культурного музею. В статье рассмотрена малоизвестная страница становления музейной сети региона – история создания и деятельности одного из первых советских музеев Украины – Луганского культурного музея. The little-known page of the regional museum network formation – history of creation and activity of one of the first Soviet museums in Ukraine of the Lugansk cultural museum is considered in the article.
issn	2077-9496
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77340
citation_txt	Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років / М.О. Принь // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 1. — С. 51-56. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT prinʹmo lugansʹkiikulʹturniimuzeivradânsʹkíimuzeiníimerežípočatku1920hrokív AT prinʹmo luganskiikulʹturnyimuzeivsovetskoimuzeinoisetinačala1920hgodov AT prinʹmo theluganskculturalmuseuminthesovietmuseumnetworkatthebeginningofthe1920th
first_indexed	2025-11-25T21:07:13Z
last_indexed	2025-11-25T21:07:13Z
_version_	1850549304331075584
fulltext	51ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 1 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ Соколов А.А. Охрана памятников истории и культуры Крыма в конце 50-х − первой половине 60-х гг. XX века. Рассматривается проблема влияния государс- твенной политики периода правления Н. С. Хрущева и общественности на органи- зацию охраны и использования памятников истории и культуры Крыма. Sokolov A.A. Protection and use of historical and cultural monuments of the Crimea in the late 50s − the fi rst half of the 60s XX century. The article reviews the problem of Khrushchev’s state policy and wide public affecting on the preservation and the use of Crimean historical and cultural heritage. ков, В. П. Кот, В. В. Крестьянников, С. И. Кулик, А. А. Скрипниченко, К. М. Терещук, А. А. Фесенко.– Севастополь, 2008.– 496 с. Рогачев П. М. Памятникам культуры – 42. хозяйский глаз // Слава Севастополя.– 1963.– 1. фев.– С. 3. ДАМС, ф. Р – 504, оп 1, спр. 9.43. ДАМС, ф. Р – 504, оп. 1, спр. 7.44. ДАМС, ф. Р – 504, оп 1, спр. 9.45. НЗХТ НА, спр. 2114.46. ДАМС, ф. Р.– 504, оп. 1, спр. 3.47. ДАМС, ф. Р.– 504, оп. 1, спр. 6. 48. Литвинова Е. М. Крым: православные 35. святыни: путеводитель / Сост. Е. М. Лит- винова.– Симферополь, 2003.– 384 с. Войналович В. А. Вказ. соч.36. Законодавство про пам'ятники історії та 37. культури: Зб. нормативних актів / Під ред. О. Н. Якіменка.– К., 1970.– 436 с. Там само.– С. 412–414.38. Там само.– С. 186–188.39. ДАМС, ф. Р – 504, оп. 1, спр. 9.40. История Севастополя в лицах: военные 41. и гражданские руководители города и флотов. К 225-й годовщине со дня основания города [Текст] / И. И. Кули- УДК 351.852:94(477):908,,1920” ЛУГАНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ В РАДЯНСЬКІЙ МУЗЕЙНІЙ МЕРЕЖІ ПОЧАТКУ 1920-Х РОКІВ Принь М.О. (Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК) У статті розглянуто маловідому сторінку становленню музейної мережі регіону – історію створення та діяльності одного з перших радянських музеїв України Луганського культурного музею. Огляд історіографії музейної спра- ви на Луганщині та Донеччині в по- вному обсязі ще не розроблявся. Іс- нують окремі публікації про історію місцевих музеїв у роботах І.М. Ключ- невої, Т. М. Клочко, Н. М. Радченко, І.В. Загороднюк та ін. Метою публікації є висвітлення істо- рії діяльності Луганського культурного музею на основі введення нових архів- них джерел, що дозволяє розкрити ра- ніше невідомі сторінки музейної справи на Луганщині у 20-ті роки ХХ століття. Після проведення кропіткого архів- ного пошуку у центральних та місце- вих архівах, джерельного аналізу нау- кової літератури та періодичної преси з музейної та пам’яткоохоронної робо- 52 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ ти у регіоні було з’ясовано, що перший музей у краї з'являється в 1823 р. Для ви- вчення гірничими офіце- рами й працівниками до- слідних геологічних партій різних мінералів Гесс де Кальве за сприяння дирек- тора Гірничого кадетського корпусу Євграфа Мечнико- ва засновує 1823 року зраз- ковий мінералогічний кабінет, а згодом, у 1835 році, Мінералогічний музей Лу- ганського ливарного заводу [1; 2]. Гесс Густав Густавович де Кальве (1784 р. – рік смерті невідомий), стар- ший член правління Луганського ли- варного заводу (1816–1822 рр.), гірни- чий начальник Луганського ливарного заводу (1822–1827 рр.), зробив значний внесок у розвиток української культу- ри. Його можна вважати засновником музейної справи на Луганщині. На по- саді начальника Луганського ливарно- го заводу діяльність Г.Г. де Кальве була різнобічною: організація гірничої шко- ли, шпиталю, зразкової ферми, першої метеорологічної станції на Донбасі, геологічно-дослідницьких експедицій, заснування гірничозаводського музею [3, с. 258]. Крім того, для задоволення нагаль- них потреб шкільної освіти на Луган- щині у 1899 році був створений пе- ресувний шкільний музей наочних посібників та приладь, а з 1907 року створюються районні шкільні музеї. З 1914 року при земському лікареві з’являється пересувний музей науко- вих посібників [4, с. 59, с. 185–200]. У лютому 1919 р. центром ново- створеної Донецької губернії стає найбільше промислове місто краю – Луганськ. 1920 року в гу- бернському місті Луганську засновується два нових му- зеї – Художній музей живо- писної культури та Луган- ський культурний музей. Цій миттєвій появі одночас- но двох музейних закладів сприяли начальник Доне- цького губернського відділу народної освіти Я. Істомін та завідуючий комітетом образотвор- чого мистецтва Народного комісаріату освіти УСРР Б.В. Вольський [5]. Місто Луганськ як столиця Доне- цької губернії, великий промисловий та економічний центр на сході Украї- ни, відповідно до вимог часу потребу- вав значної кількості кваліфікованих та освічених робітників, службовців, а також студентів, курсантів та шко- лярів. Тому відповідно до потреб сус- пільства дуже швидко паралельно з тотальною ліквідацією неписьменнос- ті виникає мережа культосвітніх уста- нов – клуби, бібліотеки, хати-читальні, сільбудинки та музеї. Луганський культурний музей функціонував нетривалий час – з 1920 до 1922 року. Для відвідувачів двері гостинно розчинилися 23 січня 1921 року, проіснував же музей до жовтня 1922 року. Музей як офіційна культос- вітня установа мав кутовий штамп зі своєю назвою, де був зазначений і його основний напрям роботи: «ЛУГАН- СКИЙ КУЛЬТУРНЫЙ МУЗЕЙ с отделом по изучению местного края», круглу печатку для використання у ді- ловодстві з написом по колу «Луган- ский культурный музей». Штатна чисельність музею скла- дала всього дві одиниці – завідувач та 53ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 1 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ співробітник. Весь час існування му- зей очолював місцевий вчитель гео- графії Олександр Олександрович Лун- дишев [6]. Він закінчив природниче відділення фізико-математичного фа- культету в Імператорському Харків- ському університеті, секція географії (диплом 2-го ступеня від 7 листопада 1912, № 2830), з 1912 року – викладач географії 2-ї Курської жіночої гімна- зії. Циркуляром Міністерства народної освіти від 22 листопада 1914 року був затверджений у званні вчителя серед- ніх навчальних закладів з таких пред- метів – географія, природнича історія. Викладав природничу історію, фізику, географію та природознавство у двох луганських приватних жіночих гімна- зіях [7, с. 38-39]. У радянські часи ви- кладав у 2-й та 9-й трудових школах. Завідував Луганським культурним му- зеєм у 1921–1922 роках до його злит- тя з Луганським художнім музеєм жи- вописної культури. З лютого 1923 до вересня 1924-го – лектор, викладач ге- ографії та біології робітничого факуль- тету Донецького інституту народної освіти (м. Луганськ). Головною метою музею було спри- яння поточній шкільній та позашкіль- ній освіті громадян міста, збирання та надання інформації з історії місце- вого краю. Основними видами діяль- ності музею стали: робота по збиран- ню матеріалу, фондова, експозиційна та освітня роботи. Музей мав три основних відді- ли: природничо-історичний, промис- ловий та географічний. Природничо- історичний відділ містив експонати природознавства з галузей зоології, ботаніки, мінералогії та палеонтоло- гії [8]. Основу фондів та експозиції культурного музею становили мате- ріали з шкільного музею колишнього Слов’яносербського земства, музейних кабінетів дореволюційних навчаль- них закладів – луганських гімназій [9]. «Списокъ наглядныхъ учебныхъ пособiй для подвижныхъ музеевъ уездныхъ земствъ» поглиблює наше уявлення про фонди шкільних музе- їв: це географія, етнографія, техноло- гія й прикладні знання, зоологія, ана- томія, ботаніка, мінералогія та фізика. Серед експонатів переважну частину складали різноманітні таблиці, діагра- ми, креслення, малюнки [10]. Співробітники музею О.О. Лунди- шев та М.А. Камарзіна поповнювали фондові зібрання музею експонатами самостійно, приймали й подарунки від відвідувачів, потік яких влітку значно зростав. На огляд публіки були запро- поновані: виставково-експозиційні ма- теріали, зведені у таблиці, сім моделей, 121 колекція експонатів з природознав- ства, 43 експонати з місцевої промисло- вості та 12 експонатів з географії [13]. Музей працював для відвідувачів щоденно по 2 години, з одним вихід- ним у четвер. Відвідувачі мали змогу отримувати роз'яснення щодо експо- зиції музею, а у разі групових екскур- сій проводились короткі лекції та роз’яснення за запитаннями слухачів. Звіти завідувача дають змогу про- стежити кількісний та якісний склад відвідувачів музею. У перший рік іс- нування цього закладу його відвіда- ло 2011 чоловік, дошкільнят (до 8 ро- ків) – 132, школярів (від 8 до 16 років) – 1545, (що складало 75 відсотків від загальної кількості відвідувачів), ро- бітників (понад 16 років) – 334, з них: жінок – 926, чоловіків – 1085. 54 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ Таблиця Відвідування музею в 1921 році Цифрові дані свідчать про те, що пік відвідування припадає на травень та літні місяці. Одним із пояснень іг- норування музею у зимовий період є повна відсутність у його приміщенні опалення. Боротьба з неписьменністю сприяла зростанню кількості шкіл, і вже на кі- нець 1922 року освітня мережа м. Лу- ганська становила «довольно приличную армию просвещения и значительное ко- личество культурно-просветительных учреждений»: 18 міських шкіл – з 5507 учнями та 352 викладачами, 14 дитя- чих будинків – з 653 вихованцями, 95 вчителями, а культосвітня мережа Лу- ганського округу, котра тільки почала «спинатися на ноги» у 1922-му році, мала 26 клубів, 10 хат-читалень, 51 бі- бліотеку, 1 музей, 15 шкіл лікнепу. Загальну ситуацію на Луганщи- ні якнайкраще характеризує округо- вий інспектор з питань освіти Ганна Іванівна Глядківська: «Вся это чис- ленно довольно внушительная армия в громадном большинстве находилась буквально в первобытном состоянии. Ни идейно, ни даже административ- но не связанная руководящим аппа- ратом. Почти полное отсутствие административно-организационного охвата сети учреждений, полный за- стой во внутренней работе их, со- вершенная материальная необеспе- ченность работников просвещения. ...Ухудшение материальной базы культурно-просветительных учреж- дений. Это было самое больное место. Отсутствие материальных средств у Наробраза тормозило всю работу» [11] – саме така невтішна ситуація у культосвітній галузі була на початку 20-х років у Луганській окрузі. Брак бюджетних коштів на утри- мання музею призвів до згортання екс- позиції Луганського культурного му- зею та механічне його поєднання з Художнім музеєм живописної культу- ри [12]. Але необхідність у популяри- зації наукових знань була велика, і тому фактично стихійно формується міська музейна мережа, зорієнтована та при- стосована перш за все для агітаційно- масової та культурно-освітньої роботи, реалізації освітніх потреб. Упродовж 20-х років до міської музейної мережі пристануть такі заклади, як кабінет та музей масової професійної освіти [13], музей робітничої молоді [14], педаго- гічний музей при Донецькому інсти- туті народної освіти [15], музей окру- гової міліції [16], санітарний музей, музей тваринництва і хвороб худоби, музей окружного відділу Всеукраїн- ської спілки мисливців та рибалок, му- зей товарознавства при кооперативно- му технікумі [17, арк. 79] та ін. Підсумовуючи викладене, можна констатувати, що Луганський культур- ний музей був однією з перших ласті- вок радянського музейного будівництва 20-х років. Особливістю цього музею 55ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 № 1 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ записки. Сборник научных статей. – Луганск, 2008. – Вып. 4. – С. 14–47. ДАЛО, ф.Р–405, спр. 31, арк. 13–13 8. зв. Отчет о деятельности Луганского культурного музея за 1921 год от 30 декабря 1921 года (рукописный). Центральний державний архів вищих 9. органів влади та управління України (ЦДАВО), ф.Р–166, оп. 4 спр. 190, арк. 242–244. Отчет по музею в Луганске. Списокъ наглядныхъ учебныхъ пособiй 10. для подвижныхъ музеевъ уъздныхъ земствъ // Журналы чрезвычайнаго Старобъльскаго уъзднаго земскаго со- бранія за 1910 год, съ приложеніями. – Старобъльскъ:-Типографія Л. Н. Ба- глай, Коммерческая улица, 1910. – 41 с. ДАЛО, ф.Р–401, оп. 1, спр. 21, арк. 1–4. 11. Отчет «Дело просвещения в Луганской округе за 1923 г.» ДАЛО, ф.Р–401, оп.1, спр. 551, арк. 2. 12. Сведения о культурно-просветительных учреждениях Луганского округа, о трудшколах, о малограмотных, о ра- спределении учащихся по школам за октябрь – февраль 1922 г. Луганск за день: Музей профобразова-13. ния // Луганская правда. – 06.11.1925. – № 252 (2053). – С. 7. ДАЛО, ф. Р–401, оп.1, спр. 556, арк. 14. 35–36. Витяг з протоколу засідання бюро Луганського окружного ЛКСМУ від 26.08.1925 р. № 40 та протокол № 1 організаційного засідання правління Музею робочої молоді від 24.09.1925 р. По музеям города [Педагогічний му-15. зей] // Луганская правда. – 10.06.1926. – № 131 (2223). – С. 5. Музей окрмилиции // Луганская правда. 16. 04.09.1927. – № 203 (2992). – С. 7. ДАЛО, ф.Р–401, оп. 1, спр. 24, арк. 17. 69–84. Отчет о деятельности Луган- ского уездного отдела народного обра- зования за февраль месяц 1923 г. стала його пріоритетна орієнтація на вирішення освітянських завдань. Му- зейні предмети комплектувалися, збе- рігалися, вивчалися та експонувалися головним чином для освітніх цілей. У подальшому природознавча колекція музею стала основою для створення повноцінної колекції Луганського дер- жавного соціального музею Донбасу – але це вже зовсім інша історія. ЛІТЕРАТУРА Темник Ю.1. Столетнее горное гнездо. Луганский завод (1795–1887 гг.). Том I. Выдающиеся деятели науки и техники XVIII – начала XIX веков. – Луганск: Шико, 2004. – 528 с. Російський державний історичний ар-2. хів (м. Санкт-Петербург), ф. 44, оп. 2, спр. 391, арк. 65. Темник Ю. Первые журналисты до-3. нецкого края / Ю. Темник – Луганск: Шико, 2006. – 288 с. Обзор деятельности Славяносербско-4. го земства по народному образова- нию с 1866 пo 1913 год // Ежегодник– справочник Славяносербского уезд- ного земства на 1914 год. – Луганск: Типо-Литография С.М. Гаммерштейн, 1914. – 778 c. Державний архів Луганської області 5. (ДАЛО), ф.Р–401, оп.1, спр. 554, арк. 203. ДАЛО, ф.Р–405, спр. 38, арк. 32. Спи-6. сок служащих Луганского естественно- географического культурного музея, составленный на основании отноше- ния Политпросвета ЛУОНО от 8 мая 1922 г. за № 3436. Ключнева И.Н. Из истории Луганско-7. го краеведческого музея (1920-1943 гг.) / И.Н. Ключнева // Краеведческие Прынь М.О. Луганский культурный музей в советской музейной сети на- чала 1920-х годов. В статье рассмотрена малоизвестная страница становле- ния музейной сети региона – история создания и деятельности одного из первых советских музеев Украины – Луганского культурного музея. 56 ISSH 2077-9496 ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ Pryn M.O. The Lugansk cultural museum in the Soviet museum network at the beginning of the 1920th. The little-known page of the regional museum network for- mation – history of creation and activity of one of the fi rst Soviet museums in Ukraine of the Lugansk cultural museum is considered in the article. УДК 63036٭ ЛІСОГОСПОДАРСЬКА ТЕХНІКА В МУЗЕЇ ІСТОРІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА Лук’яненко Л.О. (Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав») У статті розглянуто питання розробки перших ручних знарядь праці та лі- сопосадкових машин для штучного лісорозведення. Перспективи для розвитку лісокультурних робіт відкрилися в роки перших п’ятирічок, коли почали ство- рюватися перші лісогосподарські машини. Ця техніка дозволила в десятки раз збільшити об’єми лісогосподарських мироприємств. Є в місті Переяслав- Хмельницькому музей іс- торії лісового господарства. Знаходиться він на території музею народної архітекту- ри та побуту Середньої Над- дніпрянщини. Відкритий для відвідувачів 18 травня 2007 року. Початком створен- ня музею можна вважа- ти 1969-1970 рр. ХХ століття, коли з Мирчанського ліництва Бородянсько- го району було привезено будівлю ліс- ника кінця ХІХ століття. Базою для створення музею є п’ять об’єктів, чотири з яких входи- ли до об’єкту «Лісовий кордон»: жит- ло лісника, шишкосушарня, смоло- курня, повітка. У 2002 році приєднано комору, що перенесена з села Дени- си Переяслав-Хмельницького району. Лісні кордони – це житло- ві і господарчі будівлі для лісової охорони. Охороня- ли ліс об’їждчики і лісники. Охороні відводилися також земельні наділи і надавали право мати при собі зброю. Житло лісника має дві однакові квартири, одна з яких для лісника, інша – для лісового об’їждчика. Посе- редині будинку окремий вхід в комору з інструментами по догляду за лісом. Шишкосушарня – Розважівського лісництва Іванківського району Київ- ської області кінця ХІХ століття. Кон- струкції А.П. Гоголіцина – В.Г. Каппера. Повітка Мирчанського лісництва Бородянського району Київської об- ласті початку ХІХ століття. Це одно- камерна будівля, призначена для утри- мання коней, возів і саней, знарядь для

Луганський культурний музей в радянській музейній мережі початку 1920-х років

Institution

Similar Items