Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства
У статті розглянуто питання розробки перших ручних знарядь праці та лісопосадкових машин для штучного лісорозведення. Перспективи для розвитку лісокультурних робіт відкрилися в роки перших п’ятирічок, коли почали створюватися перші лісогосподарські машини. Ця техніка дозволила в десятки раз збільшит...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77341 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства / Л.О. Лук’яненко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 1. — С. 56-61. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860253161524035584 |
|---|---|
| author | Лук’яненко, Л.О. |
| author_facet | Лук’яненко, Л.О. |
| citation_txt | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства / Л.О. Лук’яненко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 1. — С. 56-61. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті розглянуто питання розробки перших ручних знарядь праці та лісопосадкових машин для штучного лісорозведення. Перспективи для розвитку лісокультурних робіт відкрилися в роки перших п’ятирічок, коли почали створюватися перші лісогосподарські машини. Ця техніка дозволила в десятки раз збільшити об’єми лісогосподарських міроприємств.
В статье рассмотрен вопрос разработки первых ручных орудий труда
и лесопосадочных машин для искусственного лесоразведения. Перспективы для
развития лесокультурных работ открылись в годы первых пятилеток, когда начали создаваться первые лесохозяйственные машины. Эта техника позволила в десятки раз увеличить объемы лесохозяйственных мероприятий.
This 
article examines the development of the first hand tools and machines for artificial forestation.
Prospects for development of the forest works have opened at the initial stage
of the Soviet Union, when the first national forestry machines were established. This
technique allowed to increase forestry activities in ten times.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:45:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
56 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
Pryn M.O. The Lugansk cultural museum in the Soviet museum network at the
beginning of the 1920th. The little-known page of the regional museum network for-
mation – history of creation and activity of one of the fi rst Soviet museums in Ukraine
of the Lugansk cultural museum is considered in the article.
УДК 63036٭
ЛІСОГОСПОДАРСЬКА ТЕХНІКА
В МУЗЕЇ ІСТОРІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Лук’яненко Л.О.
(Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»)
У статті розглянуто питання розробки перших ручних знарядь праці та лі-
сопосадкових машин для штучного лісорозведення. Перспективи для розвитку
лісокультурних робіт відкрилися в роки перших п’ятирічок, коли почали ство-
рюватися перші лісогосподарські машини. Ця техніка дозволила в десятки раз
збільшити об’єми лісогосподарських мироприємств.
Є в місті Переяслав-
Хмельницькому музей іс-
торії лісового господарства.
Знаходиться він на території
музею народної архітекту-
ри та побуту Середньої Над-
дніпрянщини. Відкритий
для відвідувачів 18 травня
2007 року.
Початком створен-
ня музею можна вважа-
ти 1969-1970 рр. ХХ століття, коли з
Мирчанського ліництва Бородянсько-
го району було привезено будівлю ліс-
ника кінця ХІХ століття.
Базою для створення музею є
п’ять об’єктів, чотири з яких входи-
ли до об’єкту «Лісовий кордон»: жит-
ло лісника, шишкосушарня, смоло-
курня, повітка. У 2002 році приєднано
комору, що перенесена з села Дени-
си Переяслав-Хмельницького району.
Лісні кордони – це житло-
ві і господарчі будівлі для
лісової охорони. Охороня-
ли ліс об’їждчики і лісники.
Охороні відводилися також
земельні наділи і надавали
право мати при собі зброю.
Житло лісника має дві
однакові квартири, одна з
яких для лісника, інша – для
лісового об’їждчика. Посе-
редині будинку окремий вхід в комору
з інструментами по догляду за лісом.
Шишкосушарня – Розважівського
лісництва Іванківського району Київ-
ської області кінця ХІХ століття. Кон-
струкції А.П. Гоголіцина – В.Г. Каппера.
Повітка Мирчанського лісництва
Бородянського району Київської об-
ласті початку ХІХ століття. Це одно-
камерна будівля, призначена для утри-
мання коней, возів і саней, знарядь для
57ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 № 1
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
обробітку лісових насаджень. У даний
час, за браком виставкової площі, в
повітці експонується знаряддя для по-
садки лісових культур і лісопосадкові
машини [2].
Музей відтворює процес вирощу-
вання лісових культур, починаючи від
заготівлі насіння і вирощування садив-
ного матеріалу до техніки посіву та по-
садки. В природі кожне дерево росте на
тому самому місці, де впало і проросло
насіння, проте не кожній насінині вда-
ється прорости. Багато з них гинуть від
пригнічення бур’янами, браку вологи
та поживних речовин. Щоб уникнути
подібних негараздів, створюють лісові
насадження методом посіву та садін-
ня лісових культур. Садивний матері-
ал вирощують протягом кількох років
в лісових розсадниках. Посадка лісу
проводиться ручним знаряддям і лісо-
посадковими машинами.
Питання розвитку лісокультурної
техніки мали виняткове значення після
постановки завдань в перші п’ятирічки
про полезахисне лісорозведення, облі-
сення пісків і яруг, створення системи
полезахисних полос, водозберігаючих
насаджень.
У перші роки створення СРСР були
проведені посадки і посів лісів на площі
77 тис. га, а за роки першої п’ятирічки
– 307 тис. га, тобто в чотири рази біль-
ше. З 1932 по 1935 роки створено 377
тис. га лісових насаджень, а з 1936 по
1947 роки – 1166 тис. га, що на 40% пе-
ревищує розмір лісокультурних робіт,
що виконані в дореволюційній Росії за
50 років. Для виконання робіт в таких
великих масштабах вже в роки першої
п’ятирічки виникла потреба в ство-
ренні нових високопродуктивних зна-
рядь і машин, і в той же час виникла
неохідність у висококваліфікованих
інженерно-технічних кадрах, здатних
створити необхідні машини. У першій
п’ятирічці ряд нових вищих, середніх
лісних навчальних закладів почали ро-
боту по підготовці кадрів. Створюва-
лися спеціальні науково-дослідні ін-
ститути у Ленінграді, Москві, Харкові,
Києві та інших містах, і почали працю-
вати над створення нових вітчизняних
машин. Запрошували до цієї справи
виробників-лісників, що мали багатий
досвід роботи [1].
Питаннями раціоналізації лісо-
посадних робіт займались багато лі-
соводів ще в кінці ХІХ ст. Це лісничі
Сивицький, Розанов, викладач Харків-
ського землеробного училища О. Ко-
лесов і інші.
Лісничий Сивицький організував в
м. Бердянську в 70-х роках ХІХ ст. спе-
ціальні майстерні, де створювались під
його керівництвом різні конструкції зна-
рядь для посадки лісу в степу. Ці май-
стерні існували довгий час і поширюва-
ли знаряддя в багатьох лісництвах.
Київський лісничий М.А. Розанов
розробив конструкцію ґрунтових бу-
рів, призначених для виконування по-
садкових ям. Багато доклав зусиль в по-
ширенні досягнень вітчизняної науки і
практики в розробці нових лісокультур-
них знарядь і машин лісничий Херсон-
ського губернського земства Лев Гурья-
нов. За свої праці, що демонструвались
на Херсонській сільськогосподарській
виставці, нагороджений в 1890 році
срібною медаллю. Однак в той час лег-
ше було винайти і створити нову маши-
ну, ніж застосовувати її на практиці.
Але лісовод О. Колесов створив уні-
кальне знаряддя праці для посадки лісу
вручну, яким користуються і в наш час,
58 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
його можна знайти зараз в кожному ліс-
госпі. Цей унікальний експонат є в му-
зеї історії лісового господарства.
Перший зразок цього простого лі-
сопосадочного «меча» О. Колесов ви-
готовив у 1883 році в майстернях Хар-
ківського землеробного училища. Він
складається із пластини і стрижня, в
верхній частині його є держак. Робоча
частина меча – лезо, заточене по всій
довжині. Меч здійснює посадку ме-
тодом защемлення коренів рослини.
Його встромлюють в землю на потріб-
ну глибину, розкачують, поки не утво-
риться щілина, достатньої глибини і
ширини. Корінець опускають в щіли-
ну, в 8 см від неї роблять другу щіли-
ну, потім рухаючи мечом від себе і до
себе, защемляють рослину. Цей спосіб
полегшує працю, але має ряд недолі-
ків: корінь стискується в одній площи-
ні, і ще можливе утворення порожнин,
що призводить до загибелі сіянців,
тому меч Колесова застосовують тіль-
ки на легких ґрунтах.
Садіння вручну під «меч Колесова»
не втратило своєї актуальності і на по-
чатку ХХІ століття.
Зі слів Василя Степановича Слизько-
го, лісника Переяслав-Хмельницького
держлісгоспу: «Садили ліс «мечем Ко-
лесова» на вирубках. Ліс починає вси-
хати, наприклад, сосна. Брали грунт на
аналіз (для цього копали ями). При роз-
витку, рості її стрижневий корінь дохо-
дить до неродючих грунтів (глини). У
результаті припинявся ріст дерева і по-
чиналося його всихання. Ліс, що засох,
випилюють. Плуг пускали по пеньках,
по міжряддях, готували грунт для са-
діння саджанців. Садили весною, тіль-
ки сніг зійде. Саджанці брали в роз-
саднику Студениківського лісництва.
Йшов у школу, просив допомоги в
учнів. Садили по 10-20 га в сезон (по
зрізаних площах). За допомогою «меча
Колесова», наприклад, двома мечами
за два дні, садили 25 соток лісу. Саджа-
ли на колгоспних землях (неродючих),
вони їх віддавали під ліс, а через п’ять
років віддавали колгоспу вже з лісо-
вими посадками. Сапали, обробляли –
знаходили людей для допомоги» [5].
Садять ліс вручну під «меч Колесо-
ва» в Переяслав-Хмельницькому ліс-
госпі. За день саджають 610 рослин
бригадою, що складається з двох ро-
бітників.
На початку XX ст. лісничий Косто-
маров створив ефективну модель нової
лісокультурної машини для посіву лісу.
Для того, щоб довести до відома лісни-
чих свій винахід, він помістив опис ма-
шини в „Лісному журналі”, надіючись,
що хто-небудь із осіб, що мають маши-
нобудівельний завод, прочитає заміт-
ку і побажає виготовити ці машини для
розсадників, і тим допоможе прогресу
вітчизняного лісоведення. І хоча маши-
на Костомарова замінювала працю 40
робітників, ні один заводчик не відгук-
нувся на статтю винахідника.
До початку XX ст. лісопосадочні ма-
шини не виготовлялись. Роботи по ме-
ханізації лісосадіння почались в роки
першої п’ятирічки. На початку XX ст.
в Українському науково-дослідному
інституті меліорації і лісного госпо-
дарства була розроблена дворядна лі-
сопосадочна машина ЛП-1 конструкції
І.Лабунського. Машина висаджувала
сіянці в попередньо оброблену землю
на глибину 35 см. Була пристосована
для тракторної тяги. Обслуговувалась
двома робітниками. За робочий день
проходила 5 га [1].
59ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 № 1
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
В Харкові, в 1937 році, інженером,
а потім кандидатом сільськогосподар-
ських наук О.Недашківським була роз-
роблена більш досконала конструкція
однорядної лісопосадочної машини
ПН-4. Ця машина не дала бажаних ре-
зультатів: коробчастий сошник на мо-
крих і сирих ґрунтах забивався землею.
Це примусило конструктора вдоскона-
лити машину, і в 1940 році з'явилась
нова модель ПНД-4 з дисковим сошни-
ком і новим типом підйомного механіз-
му. І тільки в 1947 році була прийнята
до серійного виробництва лісопосадоч-
на машина Недашківського під маркою
СЛН-1. До числа перших конструкцій
лісопосадочних машин потрібно відне-
сти також саджалку ПЧ конструкції ін-
женера Чашкіна. Його машина з успі-
хом використовувалась в колгоспах і
лісгоспах ще до Великої Вітчизняної
війни. Більш вдосконалені саджалки
Чашкіна під маркою СЛЧ-1 випуска-
лись після війни.
За допомогою машини О. Недаш-
ківського та М. Чашкіна посаджено со-
тні тисяч гектарів лісових угідь.
Саджалки СЛН-1 і СЛЧ-1 представ-
лені в експозиції музею. Вони викорис-
товувались для посадки лісонасаджень
суцільними масивами на добре обро-
блених ґрунтах. Процес роботи скла-
дається з трьох операцій: 1) сошник
утворює в ґрунті посадкову щілину;
2) в цю щілину саджають ручним або
механічним способом по одному, че-
рез певні проміжки, сіянці чи саджан-
ці; 3) робочі частини, що стоять за со-
шником, закривають кореневу систему
в щілині і вирівнюють ґрунт навколо
висаджених сіянців [4].
Лісна саджалка СЛН-1 розрахова-
на для однорядної посадки сіянців і
саджанців дерев, кущів на глибину до
30 см. Машина однорядна, сошнико-
ва, має важільний посадочний апарат,
транспортир, що подає до нього сіян-
ці; автоматичний підйомник. Для нор-
мальної роботи потребує таку воло-
гість ґрунту, при якій земля не налипає
на сошники і катки, що ущільнюють
ґрунт. Саджалка вміщує до 10 тисяч
рослин. Машину обслуговують 2 ро-
бітника, які достають сіянці із ящиків і
ложать їх на валки транспортира, звід-
ки вони підносяться до посадочного
апарату. Вага машини 790 кг. Продук-
тивність біля 3700 погонних м/час [1].
Лісову саджалку СЛЧ-1 Чашкіна з
ручною подачею сіянців в посадкову
борозну застосовують для посадки сі-
янців на глибину до 30 см з глибиною
оранки, що перевищує глибину посад-
ки на 5-7 см. Саджалка складається з
передньої і задньої рам, які з’єднані між
собою шарнірами. На передній рамі за-
кріплені механізми ходу сошника, під-
йомний механізм, сошник, два ящика
для саджанців і причіпний пристрій.
На задній рамі − сидіння, підніжки для
робітників, конічні зажими котка. Са-
джалка причіпна, сполучення декіль-
кох саджалок з трактором здійснюєть-
ся за допомогою колісного зчеплення.
Саджалку обслуговують два робітники.
Розрахована на попередньо відібраний
посадковий матеріал з кореневою сис-
темою довжиною 100-300 мм, довжи-
ною надземної частини 100-600 мм,
діаметром кореневої шийки до 20 мм.
Продуктивність машини 2000 погон-
них м/час. Лісові машини працюють з
тракторами різних марок. Кількість лі-
сових машин СЛН-1 і СЛЧ-1 в агрегаті
змінюється в залежності від потужнос-
ті тракторів, ґрунту і інших умов [4].
60 ISSH 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
Трактор У-2 працює з однією ма-
шиною, СХТЗ − з двома, КД-35 з трьо-
ма, АСТЗ-НАТИ з чотирма, ЧТЗ-С-60
тягне сім машин, трактор С-801 може
тягнути більш ніж 10 лісопосадочних
машин. При посадці сіянців ручним
способом потрібно на 1 га не менше 10
людиноднів, а при машинній посадці
від 1,5 до 0,8 людиноднів, тобто в 7-12
разів менше.
У експозиції музею представле-
ні також машини, які застосовують на
вирубках з дренованими ґрунтами. Це
комбінований плуг ПКЛ-1, одноряд-
на лісопосадочна машина ЛМД-1 і са-
джалка СБН-1А.
Плуг комбінований, лісовий, наві-
сний ПКЛ-1 призначений для полос-
ної підготовки ґрунту на нерозкорчо-
ваних вирубках з кількістю пеньків
до 600 шт. на 1 га площі. Головні вуз-
ли плуга − рама, двохвідвальний кор-
пус, дискові і черенкові ножі, зрихлю-
юча лапа і посівне приладдя. Саджалка
ЛМД-1 виконує посадку сіянців з до-
вжиною надземною частини 5-30 см,
коренів до 20 см на вирубках: по дну
плугових борізд, по розпушених поло-
сах і без підготовки ґрунту на чистих
незадернених вирубках. Добре працює
на легких ґрунтах. Працює з трактора-
ми ТДТ-40М, ДТ-75, Т-74 [3].
На середніх і важких ґрунтах за-
стосовують більш довершену саджал-
ку СБН-1А. Вона забезпечує посадку
по дну плугових борізд, або на свіжих
вирубках без попередньої підготовки
ґрунту. Складається з сошника, рами,
кабіни, навісного пристрою, стола для
укладки сіянців, розкривачів, висаджу-
вального апарату, роторного виду при-
водного катка, ручної рами і пружини.
За браком виставкової площі ця тех-
ніка експонується в приміщенні пові-
тки. У приміщенні повітки повинні сто-
яти вози і сани. Для того, щоб показати
ці лісогосподарські машини відвідува-
чам музею, потрібно побудувати якщо
не окреме приміщення, то платформу,
виконану з дерева, розмістити на ній в
ряд машини і зробити навіс з дерева,
оберігаючи їх від негоди – дощу, сні-
гу. Зробити відповідні таблички з на-
писами про призначення цих лісокуль-
турних машин. Ця задача стоїть перед
працівниками Музею історії лісового
господарства. Найближчим часом її пе-
редбачається вирішити.
За роки впровадження лісогоспо-
дарської техніки у виробничий про-
цес, площа лісових насаджень постій-
но збільшується, наприклад, в 1961
році площа вкритих лісовою рослин-
ністю земель становила 7131 тис. га, в
1978 році – 8261 тис. га, в 1988 році –
8621 тис. га. А у 2004 році в держав-
ному лісовому фонді України вже було
9,5 млн. га лісових угідь.
Все це свідчить, що винаходи таких
вітчизняних вчених, як О. Колесов, І.
Лабунський, О. Недашківський, М.
Чашкін та ін. здійснили значний вне-
сок в розвиток лісового господарства.
Лісопосадковий агрегат, що складається із
трактора С-80 і девяти лісових саджалок-
СЛЧ-1 в робочому стані
61ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 № 1
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
Про це розповідає експозиція Музею
історії лісового господарства.
Музей має просвітницьке, вихов-
не, наукове значення. Дає узагальнене
уявлення про техніку як цілісне яви-
ще, причому у її розвитку. Саме лісо-
господарська техніка «як друга при-
рода», у сукупності своїх об’єктів,
сприяє покращенню екологічного се-
редовища, тому що саме ліс, лісові на-
садження мають вирішальне значення
для збереження родючості грунту, чи-
стоти повітря і водних ресурсів, адже
це – об’єктивна передумова життя і до-
бробуту не лише усіх нас, а й майбут-
ніх поколінь.
У даний час колектив музею про-
водить науковий пошук нових цінних
експонатів в лісництвах Переяславщи-
ни для подальшого дослідження лісо-
господарської техніки.
ЛІТЕРАТУРА
Зима И.М. Механизация лесохазяйс-1.
твенных и лесомелеоративных работ. –
М., Гослесбумиздат, 1952. – 510 с.
Інвентарна книга № 7// Фонди НІЕЗ 2.
«Переяслав».
Колхозное лесоводство. Трехлетние 3.
колхозные агрозоотехнические курсы.
Второй год обучения. Под редакцией
П.Д. Никитина. − М. Государственное
издательство сельськохозяйственной
литературы, Москва, 1952. − 145 с.
Самарцев А.И. Комплексная механиза-4.
ция в защитном лесоразведении. − Са-
ратов, Приволжское книжное издатель-
ство, 1973. – 159 с.
Особистий архів автора (Лукяненко 5.
Л.О.) / Спогади Слизького Василя Сте-
пановича 28 травня 2011 р.
Лукьяненко Л.А. Лесохозяйственная техника в Музее истории лесного хо-
зяйства. В статье рассмотрен вопрос разработки первых ручных орудий труда
и лесопосадочных машин для искусственного лесоразведения. Перспективы для
развития лесокультурных работ открылись в годы первых пятилеток, когда на-
чали создаваться первые лесохозяйственные машины. Эта техника позволила в
десятки раз увеличить объемы лесохозяйственных мероприятий.
Lukyanenko L.O. A technical devices in Museum of history of forestry. This
article examines the development of the fi rst hand tools and machines for artifi cial for-
estation. Prospects for development of the forest works have opened at the initial stage
of the Soviet Union, when the fi rst national forestry machines were established. This
technique allowed to increase forestry activities in ten times.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77341 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:45:13Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Лук’яненко, Л.О. 2015-02-25T13:51:37Z 2015-02-25T13:51:37Z 2012 Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства / Л.О. Лук’яненко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 1. — С. 56-61. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77341 630*36 У статті розглянуто питання розробки перших ручних знарядь праці та лісопосадкових машин для штучного лісорозведення. Перспективи для розвитку лісокультурних робіт відкрилися в роки перших п’ятирічок, коли почали створюватися перші лісогосподарські машини. Ця техніка дозволила в десятки раз збільшити об’єми лісогосподарських міроприємств. В статье рассмотрен вопрос разработки первых ручных орудий труда
 и лесопосадочных машин для искусственного лесоразведения. Перспективы для
 развития лесокультурных работ открылись в годы первых пятилеток, когда начали создаваться первые лесохозяйственные машины. Эта техника позволила в десятки раз увеличить объемы лесохозяйственных мероприятий. This 
 article examines the development of the first hand tools and machines for artificial forestation.
 Prospects for development of the forest works have opened at the initial stage
 of the Soviet Union, when the first national forestry machines were established. This
 technique allowed to increase forestry activities in ten times. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Пам’ятки науки і техніки Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства Лесохозяйственная техника в Музее истории лесного хозяйства A technical devices in Museum of history of forestry Article published earlier |
| spellingShingle | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства Лук’яненко, Л.О. Пам’ятки науки і техніки |
| title | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства |
| title_alt | Лесохозяйственная техника в Музее истории лесного хозяйства A technical devices in Museum of history of forestry |
| title_full | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства |
| title_fullStr | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства |
| title_full_unstemmed | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства |
| title_short | Лісогосподарська техніка в Музеї історії лісового господарства |
| title_sort | лісогосподарська техніка в музеї історії лісового господарства |
| topic | Пам’ятки науки і техніки |
| topic_facet | Пам’ятки науки і техніки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77341 |
| work_keys_str_mv | AT lukânenkolo lísogospodarsʹkatehníkavmuzeíístoríílísovogogospodarstva AT lukânenkolo lesohozâistvennaâtehnikavmuzeeistoriilesnogohozâistva AT lukânenkolo atechnicaldevicesinmuseumofhistoryofforestry |