Розвиток охорони праці в Україні
Коротко розглянуто основні етапи розвитку науки про охорону праці в Україні. Наведені основні законодавчі документи в галузі охорони праці, які діють на даний час в Україні. Визначено важливість покращення охорони праці на підприємствах для більш безпечних умов праці. Кратко рассмотрены основные эта...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77356 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розвиток охорони праці в Україні / О.Л. Сорочинська // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 59-68. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245989810503680 |
|---|---|
| author | Сорочинська, О.Л. |
| author_facet | Сорочинська, О.Л. |
| citation_txt | Розвиток охорони праці в Україні / О.Л. Сорочинська // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 59-68. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | Коротко розглянуто основні етапи розвитку науки про охорону праці в Україні. Наведені основні законодавчі документи в галузі охорони праці, які діють на даний час в Україні. Визначено важливість покращення охорони праці на підприємствах для більш безпечних умов праці.
Кратко рассмотрены основные этапы развития науки об охране труда в Украине. Приведены основные законодательные документы в отрасли охраны труды, которые действуют на данное время в Украине. Определенно важность улучшения охраны труда на предприятиях для более безопасных условий труда.
The basic stages of development of science are shortly considered about a labor protection in
Ukraine. Basic legislative documents are resulted in industry of guard labors which
operate on this time in Ukraine. Certainly importance of improvement of labor protection
is on enterprises for more safe terms of labor.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:36:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
59ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
czej Polski 1919-1939. − Warsawa: Ksiązka
i Wiedza, 1971. −321 s.
2. Злупко С. Некоторые особенности
социально-экономического развития за-
падноукраинской деревни в эпоху капита-
лизма // Ежегодник по аграрной истории
Восточной Европы. − 1963. − Вильнюс:
Минтас, 1964.− С.648-660; Злупко С. Еко-
номічна думка України. − Львів: ЛНУ ім.
І.Франка, 2000. − 524с.; Корнійчук Л. Ста-
новище трудящого селянства західних об-
ластей України під владою панської Поль-
щі (1920-1939рр.). – К.: Вид-во АН УРСР,
1957. − 71с.; Васюта І. Соціально-еконо-
мічні відносини на селі Західної Украї-
ни до возз’єднання (1918-1939). – Львів:
Вища школа, 1978. –172 с.; Луцький О.
Сільськогосподарський кредит: готівкові
приходи і розходи селянської родини в рр.
1927-1937. – Львів, 1938. – 45 с.
3. Statystyka Polski. –T.5.Wielka wlasnosc
rolna. - Warszawa, 1925.–ХХІ, 122с.
4. Ibidem.
5. Czerniewski K. Maszyny і narzędzia
rolnicze w gospodarstwach mniejszej wlasno-
sci. –112s.
6. Державний архів Івано-Франківської
області ( далі – ДАІФО), ф.415, оп. 1, спр. 4.
7. Гросфельд Л. Экономический кри-
зис 1929-1933гг. в Польше. – М.: Изд-во
иностранной л-ры, 1954. – 304с.
8. ДАІФО, ф .2,о опс. 9, спр. 610.
9. Czerniewski K. Maszyny і narzędzia
rolnicze w gospodarstwach mniejszej wlasno-
sci. – 112 s.
10. Ibidem.
11. ДАІФО, ф. 2, опс. 9, спр. 480.
12. ДАІФО, ф. 41, опс.1, спр.160.
13. ДАІФО, ф. 415, опс.1, спр.4.
14. Там само.
15. Czerniewski K. Maszyny і narzędzia
rolnicze w gospodarstwach mniejszej wlasno-
sci. – 112 s.
16. Ibidem.
17. Statystyka rolnicza, 1935. − Czesc 3.
− Warszawa,1936. – 163 s.
Виздрик В.С. Использование машин и усовершенствование орудий в за-
падноукраинском селе в 20-30-х годах ХХ в. В статье проанализировано ис-
пользование машин и усовершенствованных сельскохозяйственных орудий, а
также наемной рабочей силы. Рассмотрены особенности различных типов хо-
зяйств по применению новейших технических средств обработки земли.
Vizdrik V.S. The use of machinery and improved of tools of work in the country
of West Ukraine. In the article the use of machinery and improved agricultural tools
and hired labor. Given the comparative analysis of different types of farms on the use of
modern technical means cultivation of land.
УДК 629.42
РОЗВИТОК ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
Сорочинська О.Л., канд. іст. наук, д-р філос.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
Коротко розглянуто основні етапи розвитку науки про охорону праці в Укра-
їні. Наведені основні законодавчі документи в галузі охорони праці, які діють на
даний час в Україні. Визначено важливість покращення охорони праці на підпри-
ємствах для більш безпечних умов праці.
60 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
Історія розвитку нау-
ки про охорону праці про-
йшла довгий шлях її ста-
новлення. Охорона праці як
самостійна спеціальна дис-
ципліна формувалася про-
тягом більш ніж сімдесяти
років.
Підхід до вирішен-
ня проблем охорони пра-
ці в різних країнах і в різ-
ні часи був неоднаковим і змінювався
в залежності від багатьох обставин.
Те, що зараз практично у всіх промис-
лово розвинутих країнах сприймаєть-
ся майже як аксіома, наприклад, від-
повідальність роботодавця за безпеку
та здоров’я працівника під час роботи,
ще сто-сто п’ятдесят років тому таким
не вважалось, а навпаки, більш поши-
реною була думка про те, що праців-
ник, розпочинаючи роботу, неминуче
бере на себе ризик травми або захво-
рювання. Виходячи з того, що будь-яка
робота пов’язана з певним виробни-
чим ризиком, травми та захворюван-
ня розглядалися не як виняткові події,
а як повсякденне нормальне явище.
Людство впоралося з епідеміями
чуми, віспи, холери та інших хвороб,
знайшло способи боротьби з багатьма
захворюваннями, шукає шляхи продо-
вження життя, стримування війн, але
дотепер не навчилося надійно захи-
щати людину, її здоров’я в процесі по-
всякденної праці. Міжнародна статис-
тика свідчить, що в наш час травматизм
може бути прирівняний до епідемії.
Так, за даними Всесвітньої організації
охорони праці смертність від нещас-
них випадків на сьогодні займає третє
місце після серцево-судинних і онко-
логічних захворювань, причому пере-
важно гинуть працездат-
ні люди віком до 40 років.
Аналіз причин смертності
в країні показує, що осно-
вною причиною смертнос-
ті чоловіків у працездатно-
му віці є нещасні випадки,
отруєння, травми (30 – 35 %
усіх смертей у цьому віці).
Тому зрозуміло, що охо-
рона праці відіграє важливу
роль як суспільний чинник, оскільки,
якими б вагомими не були трудові здо-
бутки, вони не можуть компенсувати
людині втраченого здоров’я. Тим біль-
ше, що під час нещасних випадків та
аварій гинуть на виробництві не про-
сто робітники і службовці, на підго-
товку яких держава витратила значні
кошти, а перш за все люди – годуваль-
ники сімей, батьки та матері дітей.
Окрім соціального, охорона праці
має, безперечно, важливе економічне
значення – це і висока продуктивність
праці, зниження витрат на оплату лікар-
няних, компенсацій за важкі та шкідливі
умови праці тощо. За розрахунками ні-
мецької ради підприємців наслідки не-
щасних випадків коштують у 10 ра-
зів дорожче, ніж вартість заходів щодо
їх попередження. В Україні, враховую-
чи мізерні витрати на заходи з охоро-
ни праці, ця різниця ще більша. Фахівці
Міжнародної організації праці (МОП)
підрахували, що економічні витрати,
пов’язані з нещасними випадками, скла-
дають 1% світового валового національ-
ного продукту. На ці кошти, орієнтовно,
можна забезпечити харчування протя-
гом року близько 75 млн. людей [1].
Впродовж багатовікової історії
людства проблеми здоров’я та безпе-
ки праці завжди займали чільне місце
61ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
в соціальному та економічному жит-
ті суспільства і були пов’язані з роз-
витком виробництва та формуванням
суспільного буття. Цілком зрозуміло,
що вивченню питань охорони праці
приділялась серйозна увага. Вчені, ін-
женери, лікарі, психологи, представ-
ники інших наук вивчали проблеми
створення безпечних та нешкідливих
умов та засобів праці. Адже саме за та-
ких обставин людина здатна працю-
вати високопродуктивно, створюва-
ти необхідний матеріальний потенціал
суспільства, добробут усіх громадян.
Тому історично склалось, що охорона
праці як галузь науки виникла на пе-
ретині соціально-правових, технічних,
медичних наук та науки про людину.
Головними об’єктами її досліджень є
людина в процесі праці, виробниче се-
редовище, організація праці та вироб-
ництва. На підставі цих досліджень
розробляються заходи та засоби, спря-
мовані на збереження здоров’я і пра-
цездатності людини в процесі праці.
У ХІХ ст. у зв’язку з бурхливим роз-
витком промисловості проблемами без-
пеки праці зацікавилися багато вчених.
Були зроблені значні кроки у вивченні
фізіології, психології, впливі на орга-
нізм людини різних шкідливих і небез-
печних факторів. Значних успіхів дося-
гла медицина в боротьбі з хворобами і
професійними захворюваннями.
З початку ХХ ст. з’явилася така на-
ука як техніка безпеки. У 1903 році
вперше в світі було введено курс тех-
ніки безпеки в Петербурзькому універ-
ситеті. Згодом ця дисципліна отримала
назву охорона праці, яка була впрова-
джена в 1929 році в Московському ін-
ституті залізничного транспорту. До
1966 року охорона праці викладалась
у межах окремих спеціальних та інже-
нерних дисциплін, а як самостійна дис-
ципліна − лише в деяких інститутах. У
1966 році цей курс був офіційно впро-
ваджений у навчальні програми всіх
інженерних спеціальностей, а всім тех-
нічним вищим навчальним закладам
було запропоновано створити кафедри
охорони праці.
Значний внесок у розвиток нау-
ки про охорону праці належить ви-
значним вітчизняним вченим. У 1742
р. вийшла робота М. В. Ломоносова
«Первые основания металлургии или
рудных дел», в якій розроблено теорію
природної вентиляції шахт, а також на-
ведені рекомендації з безпеки при ви-
користанні драбин і сходин, та щодо
застосування робочого одягу. В книзі
«Очерки рабочих движений» (1901р.)
І. М. Сеченов встановив фізіологічні
критерії, за якими можна було встано-
вити тривалість робочого дня. Це була
перша книга з фізіології праці. Книга
першого професора гігієни Москов-
ського університету Ф. Ф. Єрисмана
«Курс гігієни» (1887 р.) і 19-томне ви-
дання «Материалы по исследованию
фабрик и заводов Московской губер-
нии» за його редакцією значно збагати-
ли вчення про гігієну праці. Лікар А. В.
Погожев видав у 1902-1903 pp. перший
російський журнал «Промышленность
и здоровье», а також заснував перший
у Росії соціальний музей, А.А. Пресе
– російський вчений, автор першої ка-
пітальної праці в трьох томах з питань
техніки безпеки, у якій далеко випере-
див тогочасні роботи закордонних ав-
торів у цій сфері [2, с. 9].
У 1882 р. на з’їзді Технічного това-
риства проф. В. Л. Кірпічов зробив до-
повідь «Про заходи запобігання при
62 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
поводженні з машинами і приводами»,
в якій виклав результати досліджень
із техніки безпеки в машинобудуван-
ні. Великий внесок у питання безпеки
праці внесли визначні вітчизняні вче-
ні – інженери професори П.К. Худяков,
М.А. Павлов.
Академік А.А. Скочинський до-
сліджував причини пожеж та вибухів
у вугільній промисловості, академік
Н.Н. Семенов розробив теорію вибу-
ху і горіння. Академік М.Є. Зелінський
запропонував ефективну конструкцію
протигазу [2, с. 10].
Академік М.Є. Жуковський розро-
бив аеродинамічну теорію, яка дозво-
лила робити розрахунки вентиляційних
систем. Над питаннями захисту люди-
ни від несприятливого впливу небез-
печних і шкідливих факторів працю-
вали вітчизняні вчені Л.І. Медвєдь, І.В.
Соколов-Петрянов, Н.Д. Золотницький,
Н.А. Стрельчук, П.А. Долін та ін.
Фундаментальні та прикладні про-
блеми охорони праці, ідентифікації
професійної небезпеки розглядаються
у працях академіка Б.О. Патона, про-
фесорів К.Н. Ткачука, Г.Г. Гогіташвілі
та ін. [2, с. 11].
На початку минулого століття тех-
ніки безпеки, виробничої санітарії і
пожежної безпеки можна було досяг-
ти завдяки порівняно простим техніч-
ним заходам і засобам. Раніше в про-
цесі виробництва використовувалася
сировина з відомими токсичними й
пожежонебезпечними властивостями;
технологічне обладнання, машини та
інструменти були нескладними, а ви-
робничі будівлі за площею та об'ємом
були невеликими.
У другій половині ХХ ст. докорінно
змінилися продуктивні сили, розши-
рилося виробництво, виникли нові га-
лузі промисловості. Людина оволоділа
атомною енергією, залучила в процес
своєї діяльності всі оболонки Землі і
навіть вийшла в космос.
У сучасному техногенному середо-
вищі широко використовуються нафта
й газ як первинні енергоджерела, тех-
нологічні процеси з підвищеними па-
раметрами тиску, високих і низьких
температур, що не могло не призвес-
ти до появи критичних рівнів впливу
шкідливих і небезпечних виробничих
чинників, загострюючи проблему за-
хисту від них. Енергетична потужність
машин, висока швидкість їх робочих
органів та миттєве сприймання інфор-
мації висувають підвищені вимоги до
психічних, емоційних, розумових та
енергетичних можливостей організму
людини.
Останнім часом збільшилися площі
промислових підприємств, зросла фі-
зична, хімічна, біологічна дія засобів
праці на організм людини, однак щодо
технічної та пожежної небезпеки су-
часні технологічні процеси дуже часто
проектуються без урахування цих змін.
За таких умов дія шкідливих та не-
безпечних виробничих чинників по-
силюється в багато разів, що створює
небезпечні умови праці, а інколи й ава-
рійні ситуації. Якщо раніше проблеми
охорони праці можна було вирішувати
в процесі виробництва, то нині навіть
незначні прорахунки з безпеки пра-
ці, допущені на стадії проектування,
призводять до надзвичайних ситуацій,
людських жертв та великих матеріаль-
них збитків.
Внаслідок зазначених причин захо-
ди з охорони праці необхідно планувати
одночасно з розробкою нових техноло-
63ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
гічних процесів, нових машин та про-
ектуванням нових будівель і споруд.
На початковому етапі розвитку охо-
рони праці захист організму працюю-
чої людини вирішувався на стадії ви-
робництва.
Із цією метою здійснювався аналіз
шкідливих і небезпечних чинників ви-
робництва, які загрожували життю й
здоров'ю людей і могли спричинити
нещасний випадок. На підставі цих да-
них розроблялися інженерні рішення
щодо захисту працюючих.
З розвитком продуктивних сил та
під впливом науково-технічного про-
гресу цей шлях вирішення проблем
охорони праці перестав відповідати на-
гальним вимогам техносфери. Виникла
необхідність у глибокому вивченні біо-
логічної, фізичної і хімічної сутності
впливу шкідливих і небезпечних чин-
ників, у прогнозуванні їх виникнення,
щоб завчасно на підставі фундамен-
тальних, технічних і медичних наук
впроваджувати заходи захисту від них
на стадії проектування, конструювання
й виробничої експлуатації.
Нині проблеми охорони праці вирі-
шуються на національному рівні в мас-
штабах держави. Основна увага приді-
ляється усуненню шкідливого впливу
технологічних процесів на організм
людини шляхом оздоровлення умов
праці на виробництві.
Проблемам охорони праці присвя-
чуються дослідження з ряду медичних
дисциплін, що є нині науковою медич-
ною основою охорони праці. До таких
дисциплін належать гігієна праці, про-
фесійна патологія, виробнича санітарія,
фізіологія і психологія праці та ін.
Для створення безпечних і здоро-
вих умов праці велике значення має за-
конодавче регулювання питань охоро-
ни праці.
Законодавча охорона праці – це су-
купність норм, які передбачають сис-
тему заходів, спрямованих безпосе-
редньо на забезпечення безпечних і
здорових умов праці, які мають впро-
ваджуватися у виробничу сферу.
Закон України «Про охорону пра-
ці» був прийнятий Верховною Радою
14-го жовтня 1992 року, тобто невдовзі
після набуття Україною незалежності.
Потім він був переглянутий і затверд-
жений Президентом України в новій
редакції 21 листопада 2002 р. В ньому
наводяться визначення понять охорони
праці, роботодавця, працівника; наго-
лошується, що основними принципа-
ми державної політики в галузі охоро-
ни праці є пріоритет життя та здоров'я
людини перед будь-якими результата-
ми виробничої діяльності, її соціаль-
ний захист та відшкодування шкоди,
заподіяної здоров'ю, повної відпові-
дальності роботодавця за створення
безпечних і здорових умов праці шля-
хом суцільного контролю та ін. У Законі
є, між іншим, статті про охорону праці
жінок, неповнолітніх, інвалідів. Якщо
на тому чи іншому підприємстві пра-
цює 50 і більше осіб, Закон зобов'язує
керівництво створювати службу охоро-
ни праці (при меншій кількості працю-
ючих цю службу очолює сумісник або
сторонній спеціаліст на договірних за-
садах), ліквідація якої можлива тіль-
ки у разі ліквідації підприємства. Для
допомоги службі охорони праці може
бути створена комісія з питань охоро-
ни праці [4].
Для практичної реалізації закону
«Про охорону праці» 15 грудня 1993
року був прийнятий Закон України
64 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
«Про внесення змін і доповнень, що
стосуються охорони праці, до Кодексу
законів про працю України» [5].
В 1994 році Верховна Рада затвер-
дила Закон “Про забезпечення санітар-
ного та епідемічного благополуччя на-
селення”. Цей Закон регулює суспільні
відносини, які виникають у сфері забез-
печення санітарного та епідемічного
благополуччя, визначає відповідні права
та обов’язки державних органів та гро-
мадян, встановлює порядок організації
державної санітарно-епідеміологічної
служби й здійснення державного
санітарно-епідемічного нагляду. Закон
гарантує права громадян на своєчасну й
достовірну інформацію про стан їхньо-
го здоров’я, а також про наявні та мож-
ливі чиннику ризику для здоров’я та їх
ступінь. Згідно з цим законом підпри-
ємства зобов’язані розробляти та здій-
снювати санітарні й протиепідеміоло-
гічні заходи та контроль за виконанням
вимог санітарних норм щодо безпеки
використання шкідливих для здоров’я
речовин і матеріалів, а також за скидан-
ням відходів, викидами в навколишнє
середовище та готовою продукцією; за-
фіксовано вимоги до проектування, бу-
дівництва, розробки, виготовлення й
використання нових засобів виробни-
цтва і технологій та ін. [6].
15 січня 1995 року був прийнятий
Закон України “Про внесення змін і до-
повнень до Кодексу України про ад-
міністративні правопорушення і Кри-
мінального кодексу України” і ряд
підзаконних актів, затверджених по-
становою Кабінету Міністрів: поло-
ження про створення Національної
Ради з питань безпеки життєдіяльнос-
ті населення, положення про розслі-
дування та облік нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на
підприємствах, в установах і організа-
ціях, правила відшкодування власни-
ком підприємства, установи, організа-
ції або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівнику ушко-
дженням здоров’я, пов’язаним із вико-
нанням трудових обов’язків, положен-
ня про порядок накладання штрафів на
підприємства, установи і організації за
порушення нормативних актів про охо-
рону праці та ін. Держнаглядохоронп-
раці розробив ще цілий ряд положень,
спрямованих на практичну реалізацію
Закону України “Про охорону праці”.
28 червня 1996 року на засіданні
Верховної Ради була прийнята Консти-
туція України. Вона декларує рівні пра-
ва і свободи всім громадянам України:
на вільний вибір праці, що відповідає
безпечним і здоровим умовам, на відпо-
чинок, на соціальний захист у разі втра-
ти працездатності та у старості й деякі
інші. Всі закони і нормативні докумен-
ти повинні узгоджуватися, базуватися і
відповідати статтям Конституції [7].
23 вересня 1999 р. був прийнятий,
та з 1 квітня 2001 р. введений в дію За-
кон України «Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спри-
чинили втрату працездатності» [8].
Згідно з ним всі підприємства повинні
реєструватися в регіональних Управ-
ліннях виконавчої дирекції Фонду со-
ціального страхування і отримати стра-
хове свідоцтво, окрім того сплачувати
страхові внески залежно від встанов-
леного для підприємства класу профе-
сійного ризику (передбачено 20 кла-
сів). Згідно з цим законом працівники,
а в окремих випадках і члени їх сімей,
65ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
забезпечуються в порядку державного
соціального страхування:
- допомогою по тимчасовій непра-
цездатності, допомогою по вагітності,
пологах і догляду за дитиною до до-
сягнення нею трирічного віку;
- допомогою з нагоди народження
дитини, допомогою на поховання;
- пенсіями по старості, по інвалід-
ності, в разі втрати годувальника, пен-
сіями за вислугу років для деяких ка-
тегорій працівників.
Відповідно до вимог Закону Ук-
раїни «Про охорону праці», Ука-
зу Президента та постанови Кабіне-
ту Міністрів від 10.10.2001 р. № 1320
було затверджено «Національну про-
граму поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середо-
вища на 2001-2005 роки».
Головною метою Національної про-
грами було створення державної сис-
теми управління охороною праці, яка
сприятиме вирішенню питань право-
вого, організаційного, матеріально-
технічного, наукового та економічно-
го забезпечення робіт у галузі охорони
праці. Національна програма передба-
чає нормативно-правове забезпечення
та міжнародне співробітництво.
Для реалізації принципів держав-
ної політики в галузі охорони праці
при Кабінеті Міністрів було створе-
но Національну раду з питань безпеч-
ної життєдіяльності, Фонд соціально-
го страхування від нещасних випадків
та інші структури.
Міжнародне співробітництво має
на меті вивчення та узагальнення за-
рубіжного досвіду щодо проблемних
питань охорони праці, активну участь
у діяльності Міжнародної організа-
ції праці (МОП), Міжнародної асоціа-
ції соціального забезпечення (МАСЗ),
Європейського форуму організацій
страхування від нещасних випадків
на виробництві й професійних захво-
рювань та ін. На цей час Україна ра-
тифікувала 50 конвенцій МОП, се-
ред яких – найважливіші нормативні
акти, що стосуються основополож-
них прав людини та охорони праці.
Також налагоджено співробітництво
в галузі охорони праці з Європейсь-
ким Союзом. Так, в рамках програми
Tacis ведуться роботи над проектом
«Сприяння в забезпеченні охорони
праці в Україні (з метою підвищення
рівня ефективності)». Основні
напрями цього проекту включають:
удосконалення нормативної бази
в галузі охорони праці; створення
інформаційного центру агітації та
пропаганди з питань охорони праці;
відпрацювання на підприємствах
механізму економічних розрахунків,
направлених на створення безпечних і
здорових умов праці [9].
У відповідності з Угодою про спів-
робітництво в галузі охорони праці
спеціалісти України разом із спеціа-
лістами інших держав СНД проводять
загальну роботу по удосконаленню
Системи стандартів безпеки праці, роз-
робці та узгодженню нормативної бази
щодо охорони праці для країн СНД.
На сьогодні основними законами
та підзаконними актами, які регулю-
ють правові відносини у сфері охорони
праці в умовах виробництва і загалом в
суспільстві, є:
Конституція України;
Кодекс законів про працю (КЗпП);
Закони:
“Про охорону праці”,
“Про охорону здоров’я”,
66 ISSN 2077-9496
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
“Про пожежну безпеку”,
“Про використання ядерної енергії
та радіаційний захист”,
“Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення”;
“Про дорожній рух”;
“Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професій-
них захворювань, які спричинили втра-
ту працездатності”.
Їх доповнюють державні міжгалу-
зеві й галузеві нормативні акти (стан-
дарти, інструкції, правила, норми, по-
ложення, статути та інші). Коло питань
щодо охорони праці розглядається в
Цивільному, Кримінальному та Адмі-
ністративному кодексах України, в ука-
зах Верховної Ради, постановах Кабмі-
ну, постановах Президента.
Державні нормативні акти з охо-
рони праці (ДНАОП) – це норми, ін-
струкції, вказівки та інші види держав-
них нормативних актів з охорони праці,
обов’язкові для виконання і дотриман-
ня усіма підприємствами і установами;
вони можуть бути міжгалузевими і га-
лузевими. Реєстр таких нормативних
актів був створений і виданий вперше
в 1997 році, та з тих пір постійно попо-
внюється [10].
Окрім того, в Україні почали ство-
рюватися та діяти вже з 1993 року дер-
жавні стандарти України в галузі охо-
рони праці та близьких до неї сфер, що
містять вимоги, норми і правила, спря-
мовані зокрема на забезпечення безпе-
ки праці, збереження здоров'я і працез-
датності людини в процесі її трудової
діяльності [11].
Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП в
Україні були створені санітарні норми
(СН), в яких наведені вимоги стосовно
виробничої санітарії та гігієни праці;
будівельні норми і правила. В Украї-
ні також почали діяти міжнародні нор-
ми − згідно з Угодою про міжнародне
співробітництво держав СНД в питан-
нях охорони праці (ISO) [12].
Як необхідне доповнення до ство-
реної нормативної бази, в Україні ство-
рена та діє досить розвинута система
державного нагляду, відомчого, гро-
мадського та регіонального контролю
за охороною праці. Органи держна-
гляду за охороною праці є незалежни-
ми від державних адміністрацій, гос-
подарських, громадських і політичних
організацій і діють відповідно до по-
ложень, затверджених Кабінетом Мі-
ністрів України. Громадський контр-
оль здійснюють професійні спілки та
їх об'єднання через свої виборні орга-
ни і представників (контролерів), а в
разі відсутності профспілки – громад-
ські, уповноважені трудовим колекти-
вом, які мають право безперешкодно
перевіряти стан охорони праці робо-
чих місць, дільниць, цехів, відділів та
інших підрозділів підприємств, інфор-
мувати роботодавця про виявлені не-
доліки і вносити пропозиції по усунен-
ню цих порушень.
За роки, які пройшли з моменту
ухвалення Закону про охорону праці,
в галузі охороні праці було реалізова-
но наступне:
- створена Національна рада з питань
безпеки життєдіяльності населення при
Кабінеті Міністрів України. Вона розро-
бляє і здійснює заходи щодо створення
цілісної системи державного управлін-
ня охороною життя людей на виробни-
цтві, організовує контроль за виконан-
ням відповідних законодавчих актів і
рішень Уряду України, координує ді-
67ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 ¹ 2
ÍÀÓÊβ ÄÎÑßÃÍÅÍÍß ÌÈÍÓËÎÃÎ
яльність центральних і місцевих орга-
нів виконавчої влади з цих проблем;
- створений Державний комітет з
нагляду за охороною праці, якому пе-
реданий від профспілок державний на-
гляд за дотриманням законодавства про
охорону життя і здоров’я працівників у
всьому народному господарстві, дору-
чено комплексне управління охороною
праці на державному рівні.
У 1994-1995 рр. в Україні були розро-
блені і, в основному, виконані перші На-
ціональні галузеві, регіональні і вироб-
ничі програми поліпшення стану умов,
безпеки праці і виробничого середови-
ща. Проводилась реалізація Національ-
них, галузевих і інших програм з охоро-
ни праці, розроблених до 2000 року.
Фінансування програм здійснюва-
лося із спеціально створених відповід-
них фондів охорони праці. Такі фонди
були упроваджені Законом “Про охо-
рону праці” вперше. Відмічені фон-
ди певною мірою стали економічною
основою для поліпшення стану безпе-
ки і гігієни праці.
Створюється національне законо-
давство про охорону праці. Здійсню-
ється заходи щодо використання кон-
венцій і рекомендацій МОП, директиви
Європейського Союзу, налагоджуються
тісніші контакти з питань нормотвор-
чої діяльності з Росією, Німеччиною,
Великобританією, іншими країнами.
Також за роки незалежності Украї-
ни створений Національний науково-
інформаційний учбовий центр охоро-
ни праці, почали виходити щомісячний
науково-виробничий журнал «Охорона
праці», виробничо-практичний журнал
«Охорона праці і пожежна безпека».
Завершується створення єдиної авто-
матизованої інформаційної системи
охорони праці, яка направлена на під-
вищення ефективності управління охо-
роною праці в масштабі всієї країни.
ЛІТЕРАТУРА
1. Запорожець О.І., Протоєрейський
О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи
охорони праці. Підручник. − К.: Центр уч-
бової літератури, 2009. − 264 с.
2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халі-
мовський М.О. Основи охорони праці –
К.: Каравела, 2003. – 408 с.
3. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М., Основ
охорони праці: Навч. посіб. – 4-те вид.,
випр. і доп. – К.: Знаня, 2008. – 302 с.
4. Закон України «Про охорону праці»
в редакції від 21 листопада 2002 р.
5. Кодекс законів про працю України з
постатейними матеріалами / За ред. В.М.
Вакуленка, О.П. Товстенка. – К.: Юрінком
Інтер, 1998. – 1040 с.
6. Закон України «Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуч-
чя населення».
7. Конституція України від 28 черв-
ня 1996р. №254к/96–ВР // Відомості Вер-
ховної Ради України. – 1996. – №30. –
Ст.141.
8. Закон України «Про загально-
обов’язкове державне соціальне страху-
вання від нещасного випадку на вироб-
ництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності».
9. Закон України „Про міжнародні до-
говори України” від 29 червня 2004 року
// Відомості Верховної Ради України. –
2004. – № 50. – С. 540.
10. Москальова В.М. Основи охорони
праці – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 672 с.
11. Керб Л.П. Основи охорони праці –
К.: КНЕУ, 2003. – 215 с.
12. Геврик Є.О. Охорона праці – К.:
Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.
Сорочинская Е.Л. Развитие охраны труда в Украине. Кратко рассмотрены
основные этапы развития науки об охране труда в Украине. Приведены основ-
68 ISSN 2077-9496
ÏÀÌ’ßÒÊÈ ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ
ные законодательные документы в отрасли охраны труды, которые действу-
ют на данное время в Украине. Определенно важность улучшения охраны труда
на предприятиях для более безопасных условий труда.
Sorochinska E.L. The development of labor protection in Ukraine. The basic
stages of development of science are shortly considered about a labor protection in
Ukraine. Basic legislative documents are resulted in industry of guard labors which
operate on this time in Ukraine. Certainly importance of improvement of labor protec-
tion is on enterprises for more safe terms of labor.
ДК 629.73 (09):069.51(477.53)
РОЗВИТОК МЕРЕЖІ АВІАЦІЙНИХ
МУЗЕЙНИХ ЕКСПОЗИЦІЙ У ПОЛТАВІ
Пістоленко І.О., канд. істор. наук
(Полтавський музей авіації і космонавтики)
У статті на основі архівних та інших документів розглядається історія станов-
лення та етапи формування мережі авіаційних експозицій в Полтаві, початок якої
пов’язаний з Полтавським музеєм авіації і космонавтики. Проаналізовані особливості
виникнення складових названих музейних експозицій і їх комплексне функціонування.
Історія розвитку авіа-
ції в Україні за різних істо-
ричних періодів: коли вона
була частиною Російської
імперії, входила до скла-
ду СРСР і за роки незалеж-
ності, у воєнні і мирні часи,
– стала, особливо за остан-
ні два десятиліття, об’єктом
і предметом багатьох досліджень і пу-
блікацій. Менш численними є науко-
ві праці, що стосуються авіаційної іс-
торії окремих регіонів. І ще менша
кількість опублікованих досліджень
вміщує аналіз розвитку музейних екс-
позицій, створення яких розглядається
на тлі важливих подій в історії авіації
регіонального і загального плану.
Полтава має давні авіаційні тради-
ції, свою авіаційну історію (з 1910 р.
до початку ХХІ століття). Ще на по-
чатку ХХ століття (1910
р.) у Полтаві був заснова-
ний один із перших у Росій-
ській імперії аероклубів. На
початку 1920-хх рр. Полта-
ва входила до першої десят-
ки міст Радянського Союзу,
де була створена і успіш-
но діяла мережа планерних
гуртків. У цей період РВС РСЧА вирі-
шив створити у Полтаві базу для під-
готовки особового складу для частин
Червоного Повітряного флоту.
Наприкінці 20-х – у 30-і рр. мину-
лого століття у місті функціонувала
Всеукраїнська школа льотчиків. У на-
званих закладах, а також у Полтавсько-
му аероклубі одержали путівку в авіа-
цію сотні молодих людей. Кращі з них
стали відомими льотчиками, фахівця-
ми авіаційної справи.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77356 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:36:48Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Сорочинська, О.Л. 2015-02-27T14:59:05Z 2015-02-27T14:59:05Z 2012 Розвиток охорони праці в Україні / О.Л. Сорочинська // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 2. — С. 59-68. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77356 629.42 Коротко розглянуто основні етапи розвитку науки про охорону праці в Україні. Наведені основні законодавчі документи в галузі охорони праці, які діють на даний час в Україні. Визначено важливість покращення охорони праці на підприємствах для більш безпечних умов праці. Кратко рассмотрены основные этапы развития науки об охране труда в Украине. Приведены основные законодательные документы в отрасли охраны труды, которые действуют на данное время в Украине. Определенно важность улучшения охраны труда на предприятиях для более безопасных условий труда. The basic stages of development of science are shortly considered about a labor protection in
 Ukraine. Basic legislative documents are resulted in industry of guard labors which
 operate on this time in Ukraine. Certainly importance of improvement of labor protection
 is on enterprises for more safe terms of labor. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові досягнення минулого Розвиток охорони праці в Україні Развитие охраны труда в Украине The development of labor protection in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток охорони праці в Україні Сорочинська, О.Л. Наукові досягнення минулого |
| title | Розвиток охорони праці в Україні |
| title_alt | Развитие охраны труда в Украине The development of labor protection in Ukraine |
| title_full | Розвиток охорони праці в Україні |
| title_fullStr | Розвиток охорони праці в Україні |
| title_full_unstemmed | Розвиток охорони праці в Україні |
| title_short | Розвиток охорони праці в Україні |
| title_sort | розвиток охорони праці в україні |
| topic | Наукові досягнення минулого |
| topic_facet | Наукові досягнення минулого |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77356 |
| work_keys_str_mv | AT soročinsʹkaol rozvitokohoronipracívukraíní AT soročinsʹkaol razvitieohranytrudavukraine AT soročinsʹkaol thedevelopmentoflaborprotectioninukraine |