Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям
Методом наноiндентування дослiджено вплив нано- i субмiкроструктурного стану на механiчнi характеристики (твердiсть, пластичнiсть i модуль Юнга) α-залiза, пiдданого iнтенсивнiй пластичнiй деформацiї тертям (IПДТ) в аргонi. При зменшеннi зерен до розмiрiв 20 нм виявлено зниження значень модуля Юнга н...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7738 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям / Ю.В. Мiльман, О. I. Юркова, О.В. Бякова // Доп. НАН України. — 2009. — № 1. — С. 92-97. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859646868294729728 |
|---|---|
| author | Мільман, Ю.В. Юркова, О.І. Бякова, О.В. |
| author_facet | Мільман, Ю.В. Юркова, О.І. Бякова, О.В. |
| citation_txt | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям / Ю.В. Мiльман, О. I. Юркова, О.В. Бякова // Доп. НАН України. — 2009. — № 1. — С. 92-97. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Методом наноiндентування дослiджено вплив нано- i субмiкроструктурного стану на механiчнi характеристики (твердiсть, пластичнiсть i модуль Юнга) α-залiза, пiдданого iнтенсивнiй пластичнiй деформацiї тертям (IПДТ) в аргонi. При зменшеннi зерен до розмiрiв 20 нм виявлено зниження значень модуля Юнга на 10% порiвняно з крупнокристалiчним залiзом. При зменшеннi зерен до розмiрiв d < 50 нм коефiцiєнт Холла–Петча ky зменшується приблизно на порядок порiвняно з величиною ky = 0,39 МПа ·м^3/2, характерною для крупнозернистого залiза. На вiдмiну вiд ГЦК металiв, в яких при зменшеннi розмiру зерен до 20 нм твердiсть тiльки пiдвищується, а пластичнiсть знижується, в ОЦК залiзi встановлений зворотний ефект — зменшення розмiрiв зерен вiд 50 до 20 нм викликає зниження твердостi (вiд 5,8 до 3,7 ГПа) i пiдвищення характеристики пластичностi δA (вiд 0,82 до 0,87).
By using the nanoindentation technique, the relationship between the structure and mechanical parameters such as hardness Hh, plasticity characteristic δA, and Young’s modulus E is found to be actually dependent on the grain scale of bcc-iron samples subjected to a severe plastic deformation by friction (SPDF) in the argon atmosphere. Under SPDF, refining the grain structure up to the nanometer scale with a grain size of 20 nm causes a decrease of Young’s modulus E by 10% as compared with that recorded for annealed Fe with the conventional grain structure. The Hall-Petch coefficient, ky, decreases as the grain size decreases on the submicro- and then nano-scale. Unlike fcc-metals in which the decrease of a grain size to 20 nm results in the increase in hardness only, whereas plasticity goes down, there is the inverse effect for bcc-Fe: the decrease of the size of grains from 50 to 20 nm causes a decrease of hardness (from 5.8 to 3.7 GPa) and an increase of the plasticity characteristic δA (from 0.82 to 0.87).
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:29:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
1 • 2009
МАТЕРIАЛОЗНАВСТВО
УДК 620.178;621.785
© 2009
Член-кореспондент НАН України Ю. В. Мiльман, О. I. Юркова,
О.В. Бякова
Механiчнi властивостi ОЦК залiза, одержаного
iнтенсивною пластичною деформацiєю тертям
Методом наноiндентування дослiджено вплив нано- i субмiкроструктурного стану на
механiчнi характеристики (твердiсть, пластичнiсть i модуль Юнга) α-залiза, пiдда-
ного iнтенсивнiй пластичнiй деформацiї тертям (IПДТ) в аргонi. При зменшеннi зерен
до розмiрiв 20 нм виявлено зниження значень модуля Юнга на 10% порiвняно з круп-
нокристалiчним залiзом.
При зменшеннi зерен до розмiрiв d < 50 нм коефiцiєнт Холла–Петча ky зменшується
приблизно на порядок порiвняно з величиною ky = 0,39 МПа ·м3/2, характерною для кру-
пнозернистого залiза. На вiдмiну вiд ГЦК металiв, в яких при зменшеннi розмiру зерен
до 20 нм твердiсть тiльки пiдвищується, а пластичнiсть знижується, в ОЦК залiзi
встановлений зворотний ефект — зменшення розмiрiв зерен вiд 50 до 20 нм викликає
зниження твердостi (вiд 5,8 до 3,7 ГПа) i пiдвищення характеристики пластичностi
δA (вiд 0,82 до 0,87).
Подрiбнення зеренної структури методами iнтенсивної пластичної деформацiї (IПД) є одним
зi способiв полiпшення механiчних характеристик конструкцiйних матерiалiв. Тертя, як
один з методiв IПД, є ефективним способом диспергування зеренної структури сплавiв
залiза до нанорозмiрiв [1]. Експериментальнi данi свiдчать, що метали при переходi в нано-
структурний стан можуть змiнювати свої властивостi, в тому числi i характеристики мiц-
ностi [2–5]. Вiдомо, що метали в наноструктурному станi мають високу твердiсть i низьку
пластичнiсть. Для розробки високоефективних наноструктурних матерiалiв бажано забез-
печити оптимальне спiввiдношення мiж значеннями мiцностi, яка може бути охарактеризо-
вана твердiстю або нанотвердiстю, i пластичностi. Це означає, що зусилля, направленi на
збiльшення твердостi, виправданi, якщо не вiдбувається iстотного зменшення пластичностi
матерiалу.
Основна кiлькiсть робiт з дослiдження механiчної поведiнки наноструктурних матерi-
алiв присвячена ГЦК металам. У лiтературi [4] наводяться данi щодо впливу розмiрного
чинника на твердiсть ОЦК металiв (W, Мо, Cr, Fe) з розмiром зерен не менше 50–80 нм, для
яких спiввiдношення Холла–Петча виконується. Данi щодо впливу менших розмiрiв зерен
92 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №1
Рис. 1. Структура армкозалiза пiсля IПД тертям:
а — мiкроструктура в оптичному мiкроскопi; дiлянки шару: 1 — наноструктурна; 2 — з субмiкророзмiрними
зернами; 3 — з мiкрокристалiчними рiвновiсними зернами; 4 — з морфологiчною текстурою; 5 — основа;
б, в — електронно-мiкроскопiчне зображення (ПЕМ) i картина мiкродифракцiї наноструктурної дiлянки 1
поверхневого шару; б — режим свiтлого поля; в — режим темного поля в рефлексi (110 )α
на механiчнi властивостi ОЦК металiв, одержаних методами IПД i, зокрема, залiза, авто-
рам не вiдомi. Ймовiрно, це пов’язано iз труднiстю диспергування зерен нижче вказаних
розмiрiв. Методи IПД, якi використовують для одержання об’ємних ультрадрiбнозернистих
матерiалiв, мають обмеження 120–200 нм. Публiкацiї, якi стосуються методiв поверхневої
деформацiї, що забезпечують диспергування структури до 10–20 нм, в основному присвя-
ченi структурним аспектам, а данi систематичних дослiдженнях механiчних властивостей
вiдсутнi. Очевидно, це пов’язано з труднощами вивчення механiчних властивостей в градi-
єнтних нано- i субмiкроструктурних шарах малої товщини. Крiм того, автори цих робiт не
використовували методику визначення характеристики пластичностi методом iндентуван-
ня. Публiкацiї щодо ОЦК металiв, подрiбнених IПД до розмiрiв менше 80 нм, з визначенням
пластичностi авторам не вiдомi. До цього часу залежнiсть характеристики пластичностi вiд
розмiру зерна не була дослiджена на ОЦК металах.
У данiй роботi вивчено вплив наноструктурного стану залiза, обробленого IПД тертям,
на механiчнi характеристики при наноiндентуваннi.
Об’єктами дослiдження були зразки з армкозалiза (0,03% (мас.)) з градiєнтним поверх-
невим шаром, одержаним iнтенсивною пластичною деформацiєю тертям (IПДТ) в арго-
нi [1], зеренна структура якого змiнюється вiд мiкро- до субмiкро- i нанорозмiрного рiв-
ня (рис. 1, а). Метод IПДТ дозволяє одержувати структуру з розмiром зерен до 20 нм
(рис. 1, б, в).
Особливостi механiчної поведiнки залiза пiсля IПДТ дослiджували методом безперерв-
ного вдавлювання при наноiндентуваннi пiрамiдою Берковича на приладi “Nano Indenter II”.
Модуль Юнга Е, твердiсть i характеристику пластичностi визначали вiдповiдно до мето-
дик, якi викладенi в роботах [6–9]. Важливо, що цi методики дають можливiсть одночасно
вимiрювати характеристики мiцностi та пластичностi. Пiд час випробувань реєстрували пе-
ремiщення алмазного iндентора як при зростаннi навантаження, так i при його зниженнi.
Обробку експериментальних даних для визначення твердостi та модуля Юнга проводили
у вiдповiдностi до роботи [6]. Характеристику пластичностi визначали згiдно з [7, 9]. Як ха-
рактеристику пластичностi використовували безрозмiрний параметр — частку пластичної
деформацiї в загальнiй пружно-пластичнiй деформацiї пiд iндентором. Таке визначення
пластичностi вiдповiдає широкому розумiнню термiну пластичнiсть як здiбностi матерiалу
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №1 93
Рис. 2. Змiна твердостi, характеристики пластичностi δA та модуля Юнга залежно вiд розмiру зерен d
−0,5
армкозалiза пiсля IПД тертям
до змiни його форми в процесi деформацiї [9]. Характеристику пластичностi розраховували
за вiдношенням площ на дiаграмi безперервного вдавлювання за формулою
δA =
Ap
At
= 1 −
Ae
At
,
де Ae — площа пiд кривою розвантаження; At — площа пiд кривою навантаження; Ap =
= At − Ae.
Проведенi випробування показали, що зi зменшенням зерен вiд крупнокристалiчних до
мiкрокристалiчних i субмiкронних iз розмiром d > 200 нм твердiсть поверхневого шару
збiльшується до 5,8 ГПа (рис. 2), i це збiльшення задовiльно описується спiввiдношенням
Холла–Петча H = H0 + kyd
−0,5 (з урахуванням концепцiї Тейбора твердiсть H ≈ 3σs),
де ky — коефiцiєнт, що характеризує напруження для передачi ковзання через границю
зерна, d — розмiр зерна. Значення коефiцiєнта ky в дiлянках шару з розмiрами зерен
d > 200 нм збiгаються з його значеннями для звичайного полiкристалiчного залiза, для
якого ky = 0,39 МПа · м1/2. При цьому значення характеристики пластичностi зменшують-
ся до δA = 0,82. Модуль E вiдповiдає значенням, наведеним у довiдковiй лiтературi для
полiкристалiчного залiза (див. рис. 2).
При зменшеннi зерен до розмiрiв d < 50 нм модуль Юнга знижується i на поверхнi, де
розмiр зерен складає 20 нм, його зниження досягає приблизно 10% порiвняно з грубозер-
нистою основою (див. рис. 2). Зменшення модуля пружностi викликано тим, що зменшення
розмiрiв зерен приводить до збiльшення частки вiльного об’єму у границях зерен, в пригра-
ничних областях, в потрiйних стиках або дiлянок iз спотвореною кристалiчною решiткою,
де атоми розташованi iз зсувом з рiвноважних положень, характерних для iдеального кри-
стала, i супроводжується ослабленням атомних зв’язкiв.
Зменшення зерен до розмiрiв d < 200 нм викликає вiдхилення вiд закону Холла–Петча
(дiлянка насичення на залежностi Hh (d−0,5)), а при зменшеннi зерен до розмiрiв d < 50 нм
вiдбувається зниження твердостi Hh вiд 5,8 до 3,7 ГПа. Коефiцiєнт Холла–Петча ky та-
кож зменшується i його значення в наноструктурнiй дiлянцi градiєнтного шару iз розмi-
рами зерен d < 50 нм зменшуються приблизно на порядок порiвняно з величиною ky =
= 0,39 MПa · м1/2, характерною для крупнозернистого залiза.
94 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №1
Рис. 3. Схема змiн твердостi H та характеристики пластичностi δA залежно вiд розмiру зерна d: в мiкро- (d >
> 1000 нм), субмiкро- (100 нм < d < 1000 нм) i нанокристалiчних (d < 100 нм) ГЦК-металах та в ОЦК
залiзi (армкозалiзi пiсля IПДТ)
Зниження твердостi в наноструктурнiй дiлянцi з розмiрами зерен d < 50 нм супро-
воджується збiльшенням параметра пластичностi δA вiд 0,82 до 0,87 (див. рис. 2).
Таким чином, на вiдмiну вiд детально дослiджених ГЦК металiв, в яких формування
наноструктури з розмiрами зерен до 20 нм приводить тiльки до збiльшення твердостi i зни-
ження пластичностi, в ОЦК залiзi формування наноструктури з розмiром зерен d < 50 нм
приводить до зменшення твердостi i пiдвищення пластичностi (рис. 3). Це зумовлено тим,
що зменшення твердостi в наноструктурному залiзi, одержаному IПДТ, спостерiгається вже
при розмiрi зерен d < 50 нм, тодi як у ГЦК металах — при d < 20 нм [10]. Вiдомо, що для
ОЦК металiв коефiцiєнт ky в рiвняннi Холла–Петча значно вище порiвняно з ГЦК метала-
ми i при рiзкому пiдвищеннi мiцностi iз зменшенням розмiру зерен передача ковзання вiд
зерна до зерна вимагає великих зусиль. Тому вже при розмiрi зерен ∼ 200 нм (проти 20 нм
для ГЦК металiв) виявляється енергетично вигiдною змiна механiзму деформацiї — пiдклю-
чення до дислокацiйного механiзму деформацiї механiзму зернограничного проковзування
(ЗГП). Вiдповiдно до сучасних уявлень, розвинених в роботах [10–15], для наноструктур-
них металiв i сплавiв одним з найбiльш вiрогiдних механiзмiв пластичної деформацiї при
низьких температурах є ЗГП з активiзацiєю ротацiйних мод пластичної деформацiї.
За рiзницею мiж значеннями твердостi, якi вiдповiдають спiввiдношенню Холла–Петча,
i експериментальними значеннями в нано- i субмiкроструктурнiй дiлянцi подрiбненого ша-
ру (20 6 d 6 200 нм) для даного розмiру зерна визначено виграш в напруженнi ∆σs
(з урахуванням концепцiї Тейбора H = 3σs) при змiнi механiзму деформацiї, який по-
казує, наскiльки полегшується процес деформацiї за участю ЗГП порiвняно з передачею
ковзання вiд зерна до зерна через границю за механiзмом Холла–Петча для розмiрiв зе-
рен 50 < d < 200 нм i d < 50 нм (рис. 4). В дiлянцi iз розмiрами зерен 50 < d < 200 нм
деформацiя вiдбувається за участю змiшаного механiзму — до звичайного дислокацiйно-
го механiзму пiдключається механiзм ЗГП. При зменшеннi зерен до розмiрiв d < 50 нм
вiдбувається повна змiна естафетного механiзму передачi ковзання вiд зерна до зерна на
механiзм ЗГП з розворотом зерен [11] — зсувнi моди деформацiї пригнiчуються, ротацiйнi
моди деформацiї активiзуються. При цьому деформацiя реалiзується за рахунок повороту
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №1 95
Рис. 4. Виграш в напруженнi ∆σs при переходi вiд дислокацiйного механiзму деформацiї до механiзму
зернограничного проковзування (ЗГП)
нанозерен, який викликаний високим рiвнем напружень в потрiйних стиках нанозерен. При
змiнi механiзму деформацiї виграш в напруженнi плинностi ∆σs для розмiру зерен 20 нм
складає 258 кГ/мм2 (див. рис. 4).
Таким чином, в данiй роботi встановлено, що пластичнiсть ОЦК залiза можна пiдвищи-
ти за рахунок подрiбнення зеренної структури до розмiрiв d < 50 нм в процесi IПД тертям,
тодi як в ГЦК металах пластичнiсть може бути пiдвищена лише при подрiбненнi зерен до
розмiрiв d < 20 нм, що дуже складно, особливо в iнженернiй практицi.
Важливо, що описанi змiни механiчної поведiнки за товщиною диспергованого IПД тер-
тям шару залiза вдалося зареєструвати лише при використаннi технiки наноiндентування.
Традицiйна методика мiкроiндентування не дозволяла ранiше виявити описанi ефекти.
1. Юркова A. И., Белоцкий А.В., Бякова A. В. Исследование механизма диспергирования железа при
интенсивной пластической деформации трением // Наносистеми, наноматерiали, нанотехнологiї. –
2006. – 4, вип. 2. – С. 483–500.
2. Андриевский Р.А., Глезер А.М. Размерные эффекты в нанокристаллических материалах. 2. Механи-
ческие и физические свойства // Физика металлов и металловедение. – 2000. – 89, № 1. – С. 91–112.
3. Валиев Р. З., Александров И. В. Наноструктурные материалы, полученные интенсивной пластической
деформацией. – Москва: Логос, 2000. – 272 с.
4. Носкова Н.И., Мулюков Р. Р. Субмикрокристаллические и нанокристаллические металлы и сплавы. –
Екатеринбург: УрО РАН, 2003. – 279 с.
5. Yurkova A., Belots’ky A., Byakova A. et al. Ultra fine grained iron that is fabricated by severe plastic
deformation stimulated by diffusion flow of dopant element: structural features and mechanical behaviour //
Металлофизика и новейшие технологии. – 2006. – 28, No 10. – С. 1397–1420.
6. Oliver W.C., Pharr G.M. An improved technique for determining hardness and elastic modulus using load
and displacement sensing indentation experiments // J. Mater. Res. – 1992. – 7, No 6. – P. 1564–1583.
7. International Standard ISО 14577–1–2002(Е). – 26 p.
8. Мильман Ю.В. Новые методики микромеханических испытаний материалов методом локального
нагружения жестким индентором // Сучасне матерiалознавство XXI сторiччя. – Киев: Наук. думка,
1998. – С. 637–655.
9. Milman Yu.V., Galanov B.A., Chugunova S. I. Plasticity characteristics obtained through hardness measu-
rement // Acta Metall. Mater. – 1993. – 41, No 9. – P. 2523–2532.
10. Swygenhoven H. Van, Weertman J. R. Deformation in nanocrystalline metals // Materials today. – 2006. –
9, No 5. – P. 24–31.
11. Гуткин М.Ю., Овидько И.А. Дефекты и механизмы пластичности в наноструктурных и некристал-
лических материалах. – Санкт-Петербург: Янус, 2001. – 180 с.
96 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №1
12. Noskova N. I. Structural features, and mechanisms of deformation of nanocrystalline materials // J. Phys.
Metals and metallography. Suppl. – 2002. – 94. – Р. S119-S130.
13. Поздняков В.А., Глезер А.М. Структурные механизмы пластической деформации нанокристалли-
ческих материалов // Физика твердого тела. – 2002. – 44, вып. 4. – С. 705–710.
14. Гуткин М.Ю., Овидько И.А.. Физическая механика деформируемых наноструктур. Т. 1. Нанокрис-
таллические материалы. – Санкт-Петербург: Янус, 2003. – 158 с.
15. Поздняков В.А. Механизмы пластической деформации и аномалии зависимости Холла–Петча //
Физика металлов и металловедение. – 2003. – 96, № 1. – С. 114–128.
Надiйшло до редакцiї 15.05.2008Iнститут проблем матерiалознавства
iм. I. М. Францевича НАН України, Київ
НТУ України “Київський полiтехнiчний iнститут”
Corresponding Member of the NAS of Ukraine Yu.V. Milman, А. I. Yurkova,
A.V. Byakova
Mechanical properties of the bcc iron obtained by severe plastic
deformation with friction
By using the nanoindentation technique, the relationship between the structure and mechanical
parameters such as hardness Hh, plasticity characteristic δA, and Young’s modulus E is found to
be actually dependent on the grain scale of bcc-iron samples subjected to a severe plastic deformation
by friction (SPDF) in the argon atmosphere. Under SPDF, refining the grain structure up to the
nanometer scale with a grain size of 20 nm causes a decrease of Young’s modulus E by 10% as
compared with that recorded for annealed Fe with the conventional grain structure. The Hall-Petch
coefficient, ky, decreases as the grain size decreases on the submicro- and then nano-scale. Unlike
fcc-metals in which the decrease of a grain size to 20 nm results in the increase in hardness only,
whereas plasticity goes down, there is the inverse effect for bcc-Fe: the decrease of the size of grains
from 50 to 20 nm causes a decrease of hardness (from 5.8 to 3.7 GPa) and an increase of the
plasticity characteristic δA (from 0.82 to 0.87).
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №1 97
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7738 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:29:04Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мільман, Ю.В. Юркова, О.І. Бякова, О.В. 2010-04-12T11:34:32Z 2010-04-12T11:34:32Z 2009 Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям / Ю.В. Мiльман, О. I. Юркова, О.В. Бякова // Доп. НАН України. — 2009. — № 1. — С. 92-97. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7738 620.178;621.785 Методом наноiндентування дослiджено вплив нано- i субмiкроструктурного стану на механiчнi характеристики (твердiсть, пластичнiсть i модуль Юнга) α-залiза, пiдданого iнтенсивнiй пластичнiй деформацiї тертям (IПДТ) в аргонi. При зменшеннi зерен до розмiрiв 20 нм виявлено зниження значень модуля Юнга на 10% порiвняно з крупнокристалiчним залiзом. При зменшеннi зерен до розмiрiв d < 50 нм коефiцiєнт Холла–Петча ky зменшується приблизно на порядок порiвняно з величиною ky = 0,39 МПа ·м^3/2, характерною для крупнозернистого залiза. На вiдмiну вiд ГЦК металiв, в яких при зменшеннi розмiру зерен до 20 нм твердiсть тiльки пiдвищується, а пластичнiсть знижується, в ОЦК залiзi встановлений зворотний ефект — зменшення розмiрiв зерен вiд 50 до 20 нм викликає зниження твердостi (вiд 5,8 до 3,7 ГПа) i пiдвищення характеристики пластичностi δA (вiд 0,82 до 0,87). By using the nanoindentation technique, the relationship between the structure and mechanical parameters such as hardness Hh, plasticity characteristic δA, and Young’s modulus E is found to be actually dependent on the grain scale of bcc-iron samples subjected to a severe plastic deformation by friction (SPDF) in the argon atmosphere. Under SPDF, refining the grain structure up to the nanometer scale with a grain size of 20 nm causes a decrease of Young’s modulus E by 10% as compared with that recorded for annealed Fe with the conventional grain structure. The Hall-Petch coefficient, ky, decreases as the grain size decreases on the submicro- and then nano-scale. Unlike fcc-metals in which the decrease of a grain size to 20 nm results in the increase in hardness only, whereas plasticity goes down, there is the inverse effect for bcc-Fe: the decrease of the size of grains from 50 to 20 nm causes a decrease of hardness (from 5.8 to 3.7 GPa) and an increase of the plasticity characteristic δA (from 0.82 to 0.87). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Матеріалознавство Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям Mechanical properties of the bcc iron obtained by severe plastic deformation with friction Article published earlier |
| spellingShingle | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям Мільман, Ю.В. Юркова, О.І. Бякова, О.В. Матеріалознавство |
| title | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям |
| title_alt | Mechanical properties of the bcc iron obtained by severe plastic deformation with friction |
| title_full | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям |
| title_fullStr | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям |
| title_full_unstemmed | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям |
| title_short | Механічні властивості ОЦК заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям |
| title_sort | механічні властивості оцк заліза, одержаного інтенсивною пластичною деформацією тертям |
| topic | Матеріалознавство |
| topic_facet | Матеріалознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7738 |
| work_keys_str_mv | AT mílʹmanûv mehaníčnívlastivostíockzalízaoderžanogoíntensivnoûplastičnoûdeformacíêûtertâm AT ûrkovaoí mehaníčnívlastivostíockzalízaoderžanogoíntensivnoûplastičnoûdeformacíêûtertâm AT bâkovaov mehaníčnívlastivostíockzalízaoderžanogoíntensivnoûplastičnoûdeformacíêûtertâm AT mílʹmanûv mechanicalpropertiesofthebccironobtainedbysevereplasticdeformationwithfriction AT ûrkovaoí mechanicalpropertiesofthebccironobtainedbysevereplasticdeformationwithfriction AT bâkovaov mechanicalpropertiesofthebccironobtainedbysevereplasticdeformationwithfriction |