Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні

Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські дослідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології. Статья посвящена выдающемуся украи...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Питання історії науки і техніки
Date:	2012
Main Author:	Клименко, Л.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Subjects:	Видатні науковці та інженери
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77389
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні / Л.О. Клименко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 53-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859467921267359744
author	Клименко, Л.О.
author_facet	Клименко, Л.О.
citation_txt	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні / Л.О. Клименко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 53-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські дослідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу В.Ю. Чаговцу – основоположнику нового научного направления в физиологии – электрофизиологии. Описаны его первые студенческие исследования и полученные результаты. Охарактеризован его вклад в развитие гастроэнтерологии. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist V.J. Chagovets – founder of new scientific direction to the physiology – electrophysiology. Describe of the first student research and research findings. The author characterizes his contribution in development of gastroenterology.
first_indexed	2025-11-24T08:15:04Z
format	Article
fulltext	53ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ УДК 616.33-073.97092 ЧАГОВЕЦЬ ВАСИЛЬ ЮРІЙОВИЧ – ЗАСНОВНИК ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ Клименко Л.О., к.і.н. (Національний медичний університет) Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські до- слідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології. Становлення еле к т ро фі зі о ло гії як са- мо стій ної га лузі фі зі о ло гії в Україні від- булось на по ча т ку ХХ сто літ тя і пов’язане з мо гу т ньою постаттю Василя Юрійовича Ча го в ця − українського фізіолога, академі- ка АН України (1939). Харак- теризуючи на- укову атмос- феру того часу, потрібно перш за все відміти- ти прогресивний на той час на- прямок у вітчиз- няній фізіології – принцип не- рвізму – вивчення єдності і цілісності орга- нізму з діяльністю нервової системи. В цій галузі фізіології було досягнуто великих результатів, найважливішим досягненням стало вчення І.П. Павлова про вищу нерво- ву діяльність. Поряд з цим чималих резуль- татів було досягнуто у вивченні фізіологіч- них процесів, що відбуваються в окремих органах та тканинах, набирала обертів клі- тинна фізіологія. В.Ю. Чаговець пішов сво- їм, ним обраним, непроторенним шляхом, де він створив принципово новий напря- мок – фізико-хімічну фізіологію, яка в по- дальшому склала основу електрофізіології. Василь Юрійович народився 30.04.1873 на хуторі Заруддя, Полтавської губернії (Роменського р-ну Сумської обл.). Піс- ля закінчення гімназії з золотою медаллю В.Ю. Чаговець поступає в Військово-ме- дичну академію, яку він закінчив в 1897 р. З 1903 по 1909 рр. Василь Юрійович ви- кладав фізіологію у Військово-медичній академії та проводив дослідження в ла- бораторії Івана Петровича Павлова. Крім того він викладає фізіологію на курсах Лесгафта, на Суворовських курсах фель- дшерів. В 1898-1902 рр. працював вій- ськовим лікарем, в 1909-1910 рр. – про- фесор Харківського університету. В 1910 році В.Ю. Чаговець очолив кафедру фізіо- логії здорової людини Київського універ- ситету ім. Св. Володимира. В 1920-33 роках в Україні відбуло- ся складне реформування вищої школи. На початку 20-х років всі три медичні фа- культети були реорганізовані в Медичну академію, а в 1921 році Медичну академію було реорганізовано в Київський медич- ний інститут. В.Ю. Чаговець переходить у медичний інститут і керує там кафедрою нормальної фізіології. В 1935 році він від- мовляється від посади завідуючого кафе- дрою і залишається професором кафедри, а з 1936 р. він завідував кафедрою фізіо- логії 2-го медичного інституту. 19.05.1941 Василь Юрійович Чаговець помер. Основні наукові праці Василя Юрійо- вича присвячені дослідженню фізико-хі- мічної природи електричних потенціалів у живих тканинах і механізмів їх елек- тричного подразнення, вперше застосував для пояснення цих процесів теорію елек- тролітичної дисоціації. Запропонував іон- ну теорію походження біоелектричних потенціалів (1896), і розвинув конденса- торну теорію електричного подразнення живих тканин (1906). Вивчав електричні 54 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ явища в стінці шлунка, запропонував ви- користовувати електрогастрограму як ме- тод дослідження секреторної діяльнос- ті шлунка (1935). Вивчав електронаркоз, можливості застосування математичних методів у біології. Ініціював виготовлен- ня вітчизняної електрофізіологічної апа- ратури. При кафедрі фізіології в Київ- ському медичному інституті організував лабораторію електрофізіології. Це корот- кий перелік здобутків В.Ю.Чаговця. Най- більший інтерес представляють електро- фізіологічні дослідження вченого. Ще бу ду чи сту де н том IV курсу май- бутній дослідник за хо пи в ся вивченням елект ри ч них явищ в жи во му ор га ні з мі та сутності фі зі ко- хі мі ч них про це сів при збу- джен ні тка нин. Він працював в лаборато- рії кафедри фізіології Військово-медичної академії під керівництвом професора І.Р. Тарханова. Співробітники лабораторії про- являли живий інтерес до вивчення елек- тричних явищ в живому організмі. І.Р. Тар- ханов запропонував Чаговцю тему про дію отрут на електричні явища в м’язах жаби. Дослідження проводились під безпосеред- нім керівництвом В.І. Вартанова, одного з найталановитіших учнів І.Р. Тарханова. Але допитливого студента не задоволь- нило вивчення окремого електрофізіоло- гічного процесу. Він намагається пізна- ти основу процесів, що досліджує. З цією метою Василь Юрійович детально вивчає електрохімію, його увагу привертає вчен- ня швецького вченого Арреніуса. Впев- нившись у важливості для фізіологів цих уявлень та розвиваючи погляди І.М. Сече- нова щодо значення явищ обміну речовин у походженні біоелектричних явищ, Ча- говець в 1896 ро ці на засіданні Хімічного товариства при Петербургському універ- ситеті сміливо ви сло влює ду м ку про мо- ж ли вість засто су ван ня те о рії еле к т ро лі ти- ч ної дисоці а ції Арреніуса для пояс нен ня при ро ди електричних по те н ці а лів у жи вих тка ни нах і ме ха ні з мів електричного подраз- нення цих тканин. Повідомлення Чагов- ця було надруковано в „Журнале Русского физико-химического общества”. Вслід за цим повідомленням в названому журналі з’являється доповнення до першої роботи „О применении теории диссоциации Ар- рениуса к электромоторным явлениям на живых тканях”. Через два роки, в 1898 р. в журналі „Неврологический вестник” В.Ю. Чаговець друкує ще одну статтю, присвя- чену цим питанням: „О применении тео- рии диссоциации растворов электролитов Аррениуса к электрофизиологии” [1]. Це була перша в історії світової науки робота, в якій вдало використані успіхи фізико-хі- мії для пояснення механізмів походження електрофізіологічних явищ. Загальний напрямок думки молодо- го дослідника можна представити на- ступним чином: в будь-якому електролі- ті позитивно і негативно заряджені іони розподілені рівномірно, тому вони не мо- жуть проявляти електричні властивості ззовні, оскільки вони взаємно нейтралізу- ють один одного. „Если же вследствие ка- ких-нибудь причин, в данном месте рас- твора накопится избыток положительных или отрицательных ионов, то сейчас же появится электрический ток” [1,с. 52]. Це в певній мірі відноситься як до гальваніч- них так і до дифузних струмів, які вини- кають в результаті проходження іонів че- рез пористі перегородки. Саме останні, на думку Чаговця, і відображають явища, що відбуваються в живих тканинах. Експери- ментальна частина дослідження проведе- на Чаговцем на м’язовій та нервовій тка- нинах. Коли протоплазма знаходиться в стані спокою, напруга електрики буде од- наковою, при подразненні тканини рівно- вага порушується і виникає електричний струм. Дослідник стверджує, що дана „те- ория дает возможность теоретически вы- числять величину действующих здесь электромоторных сил, и полученные та- ким образом числа вполне совпадают с результатами измерения” [1,с. 57]. Наступна задача, яку поставив пе- ред собою студент, передвістила напря- 55ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ мок досліджень багатьох відомих вчених ХХ століття: довести, що не тільки елек- тромоторні явища, які спостерігаються на вирізаних нервах, але й самий нерво- вий процес при проведенні подразнення залежить від переносу електрики іонами. Таким чином, основна ідея В.Ю. Чагов- ця полягає в тому, що при різних проявах життєдіяльності живих тканин кардиналь- на роль належить іонам. Він стверджував, що подразнюючою силою для нервової та м’язової тканини є не сам електричний струм, а рух іонів, спричинений прохо- дженням струму через рідину живих тка- нин, кількість іонів, що виділились пропо- рційна силі подразнення. Математичні розрахунки молодого науковця співпадали з його експеримен- тальними дослідженнями. В 1898 році він пише, що оскільки деякі формули, зо- крема, для розрахунків електрорушійної сили, встановлені „не більше двох років тому назад, то вони не отримали ще засто- сування не тільки в фізіології, але навіть у фізиці” [1,с. 52]. Студентська робота Василя Юрійови- ча Чаговця не одразу була помічена нау- ковцями. Тому деякий час пріоритет щодо застосування теорії розчинів до вчення про виникнення збудження віддавався ні- мецькому вченому Нерсту, хоча його ро- бота вийшла в 1898 році, тобто на два роки пізніше. „Особливо разючим, – як відміча- ють А.В. Лебенський та А.С. Мозжухін, – є повне ігнорування пріоритету Чаговця в сучасних закордонних монографічних ро- ботах з питань електрофізіології, напри- клад в двохтомній книзі Шефера, а також в монографії Р.Лоренте де Но” [2, с. 251]. В роки, коли Чаговець вже робить узагаль- нюючі висновки, Леб лише починає свої дослідження в цій галузі, в результаті екс- периментів він встановив, що основне зна- чення при збудженні належить співвідно- шенню іонів калію та натрію. Наукові дослідження молодого В.Ю. Чаговця були перервані службою молод- шим лікарем в резервному піхотинському Лукському полку. В 1900 році, відслужив- ши призначений строк, він повертається до Петербургу і приступає до наукової ді- яльності. Наукові дослідження проводи- лись в вище названій лабораторії, але вже під керівництвом І.П. Павлова, який за- відував лабораторією після відставки І.Р. Тарханова. Дослідження І.П. Павлова і його співробітників були направлені на вивчення вищої нервової діяльності тва- рин. Не дивлячись на те, що ця проблема- тика не співпадала з науковими намірами молодого дослідника, Павлов надав йому можливість проводити свої дослідження в своїй лабораторії. Цей період наукових пошуків був досить складним, в міру того, що вченому за відсутністю штатної посади на кафедрі довелося працювати в міністер- стві фінансів. Не дивлячись на досить не- сприятливі умови, Василь Юрійович зро- бив вагомі експериментальні дослідження, що лягли в основу його дисертації. В жовтні 1903 року на конференції Військово-медичної академії В.Ю. Чаго- вець успішно захистив дисертацію на сту- пінь доктора медицини „Очерк электри- ческих явлений на живых тканях с точки зрения новейших физико-химических те- орий”. У Вступі автор висловлює подяку своїм вчителям: „Закінчуючи свою робо- ту, я приношу глибоку мою подяку ака- деміку І.Р. Тарханову, першому моєму керівникові на науковому шляху, і про- фесору І.П. Павлову, під прямим впливом якого остаточно склалось моє фізіологіч- не мислення, за ту незмінну прихильність і співчуття до мене і моєї роботи, яке вони завжди до мене проявляли під час моїх за- нять в лабораторії” [1, с. 82] За дорученням конференції роботу ре- цензували професори А.П. Діанін, І.П. Павлов, С.Я. Терешин та ін. В надруко- ваному виданні праць Військово-медич- ної академії відгуку І.П. Павлова не збере- глось, але, як відмічають дослідники А.В. Лебенський та А.С. Мозжухін, в рукопис- 56 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ них архівних матеріалах зберігся доку- мент на присвоєння В.Ю. Чаговцю звання приват-доцента, написаний О.Я. Данилев- ським, але підписаний І.П. Павловим. В ньому було відзначено наступне: „В Конференцию Императорской В. Медиц. Академии Академика Данилевско- го. Рассмотрев прилагаемые при сем со- чинения д-ра Чаговца, представленные им для соискания звания приват-доцента, я нахожу, что диссертация его на степ. доктора под заглавием „Очерк электри- ческих явлений на живых тканях” пред- ставляет весьма солидный и полезный труд, показывающий отличное знаком- ство автора с предметом. Вместе с вто- рым его трудом: „О применении теории диссоциации растворов к физиологии”, показывает большую эрудицию в занима- ющей его области, очень живо в послед- нее время интересующей физиологию. На основании выше сказанного счи- таю д-ра Чаговца вполне заслуживающе- го допущения к соисканию звания приват- доцента Академии. Академик Данилевский Проф. И.Павлов” (Цитата за А.В.Лебединским, А.С. Мозжухиним „И.П. Павлов о работах В.Ю. Чаговца” [2, c. 251]). Дисертація В.Ю. Чаговця являла со- бою першу частину заплановано дослі- дження. В ній вчений відмічає, що по- передні студентські роботи зацікавили тільки хіміків, з боку лікарів та фізіологів вони пройшли непоміченими. Тепер, че- рез 7 років, його роботи привернули ува- гу і фізіологів. Тим більше, що результа- ти зарубіжних вчених, як відмічає автор, що стосуються кардинального питання дослідження – ролі іонів при виникнен- ні електричних струмів живих тканин, що супроводжують різні прояви їх жит- тєдіяльності, – цілком співпадають з ре- зультатами проведеними раніше дослі- джень. В 1906 році разом з перевиданням дисертації виходить друга частина пра- ці Чаговця [3]. В ній представлені як те- о ре ти ч ні роз ра ху н ки величи ни потенціа- лів при утво рен ні в м’я зовій або не р вовій тканині підвище ної кон це н т ра ції ву гі ль- ної ки с ло ти та ін ших продук тів обміну ре- човин в результа ті збу джен ня, так і екс- периментальні досліджен ня електри ч них потенці а лів в цих тканинах. Про ве де ні до- слі ди під тве р ди ли тео ре ти ч ні припущен- ня і до зво ли ли ство ри ти ди фу з ну те о рію походження біоелектричних потенці а- лів і конденсаторну те о рію електричного подразнен ня жи вих тка нин. Ідея В.Ю . Ча- го в ця по ля гала в то му, що біоеле к т ри ч ні по те н ці а ли – це результат ди фу зії про ду- к тів метабо лі з му, особ ли во ву гі ль ної ки- с ло ти, а виникнення різниці по те н ці а лів по в’я за не або з про це са ми збу джен ня, або виникає при по шко джен ні тка нин. Це від- бувається за умо ви зміни зарядів: по зи ти- в ні іо ни зосереджуються усе реди ні м’я за або не р ва, а не га ти в ні – на по ве р х ні їх [3]. Важливими є міркування про прове- дення збудження. Передачу нервового імпульсу від одної ділянки до наступної автор уявляв собі як результат співвідно- шення фізичних і хімічних явищ. Прове- дення збудження, на думку В.Ю. Чаговця, являє собою розповсюдження поляриза- ційного заряду вздовж тканини, тобто фі- зичний процес. Роль хімічних процесів по- лягає в тому, що вони здійснюють вплив на фізичні властивості нерва, викликаю- чи їх зміну, яка і сприяє протіканню нер- вового імпульсу. Продукти розпаду речо- вин необхідні для виникнення струмів дії. Все зазначене свідчить про те, що для теорії В.Ю. Чаговця характерний надзви- чайно широкий охват явищ, що вивча- ються, а сама монографія являє собою ро- боту досить важливого значення як для загальної фізіології, так і для електрофі- зіології. Дослідники історії фізіології від- носять цю працю до визначних творів ХХ століття − за широту викладу матеріалу, глибину ідей, новизну представленого ма- теріалу, величезну ерудицію автора. 57ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Таким чином, українському вченому В.Ю.Чаго вцю безсумнівно належить прі- оритет у розробці іонної теорії біоелек- тричних потенціалів. З цього випливала й інша ка р ди на ль на теза В.Ю. Ча го в ця. Він вважав, що по дра з нюючим фа к то ром для клі тин є пе в на критич на різниця по те н ці- алів мем бра ни, а са ме – потенціал є не га- ти в ний зов ні і по зи ти в ний на вну т рі шній по ве р х ні мем бра ни. Ця ду м ка вче но го те- пер є загальноприйнятою: при подразнен- ні мембрана змінює свій заряд за рахунок руху іонів натрію всередину клітини, які і несуть позитивний заряд. Вже в київський період наукової твор- чості вченого на II Всесоюзному з’їзді фі- зіологів В.Ю. Чаговець продовжує від- стоювати свої ідеї в доповіді „Про теорії збудження живих тканин електричним струмом”: „а) Електричний струм діє збудливо на нову тканину, завдяки конденсаторному відкладенню іонів на напівпроникних пе- ретинках всередині живої тканини. б) Математичні формули для вира- ження збудливої дії електричного стру- му на нерви і м’язи, запропоновані різ- ними авторами, являю собою окремі випадки конденсаторної формули, за- пропонованої доповідачем” [4,с.39]. Сво ї ми до слі джен ня ми В.Ю . Ча го вець за слу жив сві то ву славу, його в свій час спра ве д ли во на зи ва ли „ро сій сь ким Гель- мгольцем”[5]. В 1904 р. В.Ю. Чаговця вибрано ви- кладачем кафедри фізіології Жіночого ме- дичного інституту, потім, за клопотанням відомого біохіміка О.Я. Данилевського, приват-доцентом Військово-медичної ака- демії, де він викладав курс нервово-м’язової фізіології. В 1906 р. робота Василя Юрійо- вича була представлена на отримання пре- мії імені медико-хірурга Н.З. Юшенова, яка присуджувалася Військово-медичною академією кожні 5 років за найкраще від- криття в галузі медичних наук. З погляду історії науки цей факт заслуговує на осо- бливу увагу. Справа в тому, що одночас- но на конкурс було представлено шість робіт, серед яких була і робота І.А. Сікор- ського „Всеобщая психология с физиогно- микой в иллюстрированном изложении”. Для розгляду робіт було скликано комісію, до якої входили професори Д.П. Косоротов, І.П. Павлов, Г.Г. Скориченко, В.Н. Сироти- нін, С.Я. Терешина, Н.Я. Чистович, голова комісії – В.М. Бехтерев. Наукові праці кан- дидатів на отримання премії були розподі- лені між членами комісії. Івану Петрови- чу Павлову дісталась робота В.Ю. Чаговця. Він ґрунтовно проаналізував дослідження Чаговця і дав їм позитивну характеристи- ку. Даний відзив зберігався в Центрально- му Державному військово-історичному ар- хіві м. Ленінграда і був детально вивчений дослідниками наукової творчості В.Ю. Ча- говця та надрукований в 1953 р. в „Физи- ологическом журнале СССР им. И.М. Се- ченова” [2]. І.П. Павлов в своєму відзиві відмічає: „Автор в своей теории является одним из первых, вступивших на путь об- суждения и обследования электрофизиоло- гических явлений с точки зрения современ- ной физической химии и в настоящее время находит себе в физиологической литерату- ре все более и более единомышлинников. На основании всего изложенного, ис- следование д-ра В.Ю. Чаговца надо при- числить к вполне достойным присужде- ния премии” (Цитата за А.В. Лебединским, А.С. Мозжухиним „И.П. Павлов о работах В.Ю. Чаговца” с. 253). Наукова об’єктивність та переконли- вість характеристики І.П. Павлова, його вагомий авторитет в науковому середови- щі визначили долю роботи В.Ю. Чаговця. Комісія винесла рішення, що робота В.Ю. Чаговця „Очерк физиологических явлений на живых тканях с точки зрения новей- ших физико-химических теорий” заслуго- вує премії. В однаковій мірі оцінили і ро- боту вище названого І.А. Сікорського. Все ж комісія віддала перевагу В.Ю. Чаговцю. Однак вчений премії не отримав – її отри- 58 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ мав вже згаданий І.А. Сікорський, за кло- потанням Д.П. Косоротова. Дослідники історії фізіології називають наступну при- чину цьому факту. І.А. Сікорський та його рецензент Д.П. Косоротов мали тісні сто- сунки з офіційними колами вищого ме- дичного чиновництва, а також були члена- ми чорносотенської політичної організації „Союз русского народа”, а В.Ю. Чаговець був кандидатом всесвітньовідомих профе- сорів Військово-медичної академії – І.П. Павлова та В.М. Бехтерева [2, 6]. М.М. Ле- віт та Х.І. Ідельчик відмічають: „Это тот самый Сикорский, которому Н.А.Семашко дал убийственную характеристику в газе- те „Невская звезда” (№4,1912 г.), называя его „профессором от полиции” [6, с. 1036]. З погляду сьогодення ми повинні пам’ятати негативні уроки історії, з метою їх попередження, оскільки і в наш час зустрі- чаються подібні негативні явища. Все ж на- города В.Ю. Чаговця чекала його попереду. Подальші роботи В.Ю. Чаговця при- свячені дослідженню впливу гірких речо- вин на виділення шлункового соку. Його експериментальні дослідження підтвер- джують припущення І.П. Павлова про психічний механізм дії гірких речовин. Та- кож він вивчає вплив штучного харчуван- ня на тривалість діяльності м’язів та не- рвів теплокровних та ін. Ці дослідження, а також деякі розділи своєї дисертації В.Ю. Чаговець друкує в німецьких журналах, за що наукова спільнота Німеччини до сучас- них часів вшановує пам’ять українського вченого Василя Юрійовича Чаговця. Петербурзький період наукової твор- чості В.Ю. Чаговця цікавий ще й тим, що він працював в лабораторії П.Ф. Лесгаф- та. В Петербурзі Василь Юрійович Чаго- вець займається не тільки науковою робо- тою, він був активним учасником різних форумів, товариства російських лікарів, його часто призначали рецензентом дис- ертацій з питань фізіології нервової сис- теми. Зокрема, він був опонентом при за- хисті дисертації П.П. Піменова „Особлива група умовних рефлексів”, Г.П. Зеленого „Матеріали до питання про реакції собаки на звукові подразнення” та ін. Після короткочасного завідування ка- федрою фармакології в Томському, потім в Харківському університетах, його в 1910 р. вибирають завідуючим кафедри фізіо- логії Київського університету ім. Св. Во- лодимира. Активну роль у виборах вчено- го на посаду завідуючого кафедри відіграв професор С.І. Чир’єв, який дав йому блис- кучу характеристику. На той час Чаговець вже мав світову славу завдяки вище назва- ної концепції щодо механізмів походжен- ня еле к т ри ч них по те н ці а лів в тканинах і конденсаторної те о рії електричного по- дра з нен ня жи вих тка нин. В Київському університеті В.Ю. Ча- говець продовжив наукові досліджен- ня започатковані С.І. Чир’євим – вивчен- ня природи електрорушійних сил живих тканин, механізмів подразнення, впливу електричного струму на рефлекторну ді- яльність центральної нервової системи. Його робота на кафедрі фізіології роз- почалось з її переобладнання. У фізіоло- гічній лабораторії кафедри велась вели- ка конструкторська робота по створенню нових приладів, вона стала однією з най- кращих лабораторій в тогочасній Росії. Вченому вдалось для цих цілей виклопо- тати велику суму – 20 000 крб. За ці ко- шти було придбано за кордоном струнний гальванометр, кімограф, електричні вимі- рювальні апарати, оптичні прилади. В.Ю. Чаговець організував при кафедральній лабораторії віварій, збудував операційну і клініку для піддослідних собак. В Києві Василь Юрійович проводив ве- лику педагогічну діяльність. Він читав лекції з фізіології і в інших вищих навчальних за- кладах, зокрема у ветеринарному і зоотехніч- ному, потім в стоматологічному інститутах. Не тільки в науковій роботі, а й у ве- денні педагогічного процесу Василь Юрі- йович вирізнявся талановитістю. Його учень М.К. Вітте відмічає, що „всі його слухачі пам’ятають, якими захоплюючи- ми були його лекції про іннервацію різних 59ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ процесів, як вміло і переконливо викла- далась ідея рефлекторної відповіді на зо- внішні подразнення і змі ні внутрішнього середовища організму. Як правило, завжди показува лось співвідношення функцій різ- них відділів центральної нервової си стеми і провідної ролі кори головного мозку. Ма- теріалістичне розуміння життєвих про- цесів, показ причинного їх зв’язку — ось основна мета, основний напрям викладан- ня фізіології, який проводив Василь Юрі- йович” [7,с.11]. Його лекції завжди були насичені демонстраціями, останні були у Василя Юрійовича чудовими за своїм за- думом і в багатьох відношеннях непере- вершеними. На екрані відображались криві запису м’язо вих скорочень або скорочення серця, показувалась дія розряду електро- нів на м’яз або звукові явища як показник виникнення електричних струмів в м’язах тощо. Важливу роль відігравав малюнок. Використовуючи кольорову крейду, вче- ний малював „шедеври” на дошці. Потрібно згадати ще одну сторону та- ланту В.Ю. Чаговця. Протягом багатьох років він працював у Київському інститу- ті гігієни праці і профзахворювань. В цьо- му інституті Василь Юрійович організу- вав електрофізіологічну лабораторію, де розгорнув велику роботу по будуванню приладів і апаратури для наукових дослі- джень. Завдяки його ініціативі та організа- ційній допомозі дирекції цього інституту було зроблено до війни 174 струнних галь- ванометри (електрокардіографи), що ввій- шли до обладнання багатьох лабораторій і клінік колиннього Радянського Союзу під назвою „Київська модель струнного галь- ванометра”. Освоєння в 30-х роках ви- робництва струнних гальванометрів було дуже важливим державним заходом, це звільняло від імпорту приладів з Англії та Німеччини. Саме тому Наркомат охорони здоров’я України в 1932 р. відзначив цю заслугу В. Ю. Чаговця спеціальним нака- зом і відповідною винагородою. Початок київського періоду В.Ю. Ча- говця характеризувався досить широким колом наукових інтересів. Перш за все він провадив електрофізіологічні досліджен- ня, а також і дослідження фізіології кро- вообігу, травлення тощо. Для цього він залучав своїх учнів і співробітників. Так, його учень С.І. Ромм опираючись на ідею Чаговця, розробив електрометричний ме- тод виміру часу кровообігу в малому колі кровообігу. Про його знахідки Чаговець повідомив в 1913 р. на XII Піроговському з’їзді в доповіді „Про швидкість кругообі- гу крові в малому колі”. На цьому ж з’їзді він прочитав ще одну доповідь свого спів- робітника О.Ф. Гельсінгіус, яка присвяче- на досліджуваним питанням: „До питання про вплив деяких речовин на рух шлун- ка”. На увагу заслуговує робота студента В. Зубковського, зроблена в лабораторії В.Ю. Чаговця. В 1914 році він подає ме- дичному факультету свою доповідь „Про подразнення нервів конденсаторами”. Ця робота була удостоєна золотої медалі. Завдяки до слі дженням біо еле к т ри ч них явищ в жи вих тка нинах, про ве деним в ла бо- ра то рії В.Ю . Ча го в ця, скла дають ся пе ре д у- мо ви для більш де та ль но го ви вчен ня ге не зи і при ро ди еле к т ри ч них по те н ці а лів жи вих клі тин і зв’я зку між цими по те н ці а лами і про це са ми збу джен ня та га ль му ван ня. Учням В.Ю. Чаговця належить пріо- ритет у створенні перспективного розді- лу електрофізіології – електрогастрогра- фії (ЕГГ). Суттєве значення для теоретичної медицини мають дослідження по вивченню електричних явищ в стінці шлунку. В Ки- ївському медичному інституті в кінці 20-х р. ХХ ст. В.Ю. Ча го вець і його співробітни- ки при вивченні електричних явищ в стінці шлунку використали наступний метод: до гальванометра було приєднано два відвід- них електроди, один з них знаходився все- редині шлунку, а інший – на поверхні шкіри живота. При цьому було зареєстровано зна- чний струм і встановлено, що слизова обо- лонка шлунку має негативний потенціал по відношенню до м’язового шару. Під час ви- ділення залозами шлунку шлункового соку після прийому їжі струм зменшується і на- буває протилежного напрямку. На думку В.Ю. Чаговця цей струм обумовлений се- 60 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ креторною діяльністю шлункових залоз. В 1926 р. на II Всесоюзному з’їзді фізіологів Василь Юрійович робить першу доповідь про електрогастрографію, яка стала осно- вою для подальших досліджень в цій галузі: „Спостереження над електричними струма- ми слизової оболонки шлунка собаки”. Пізніше співробітниками кафедри (А.І. Вєнчиков, Є.С. Стальченко, Є.А. Столяр- ська, Л.Л. Гіждеу) було детально вивче- но коливання струму в шлунку в дослідах на собаках з фістулою. Саме ці досліджен- ня й лягли в основу розробки нового мето- ду вивчення секреторної функції шлунку – електрогастрограму (ЕГГ), яку в подаль- шому стали використовувати в клініці в ді- агностичних цілях [8]. Значний інтерес становлять дослі- дження співробітника В.Ю. Чаговця – А.І. Вєнчикова. Вивчаючи вплив секретор- ної діяльності шлунка на його біоелек- тричний потенціал, він вказував, що се- креторна й моторна функції шлунка тісно переплітаються. Отже, виникає питання про взаємовідношення цих двох джерел електрорушійних сил шлунку. Записую- чи біоелектричні струми шлунку в умо- вах хронічного експерименту або в люди- ни, вдавалося спостерігати ЕГГ, для яких характерні як би два самостійні явища. Відзначається швидке падіння потенціа- лу після їжі й поступове його повернен- ня до вихідного рівня, що відбивають ха- рактер секреторної діяльності залозистого апарата шлунка („повільні” хвилі). На тлі цього загального падіння біоелектрично- го потенціалу кожна ЕГГ складається з великого числа дрібних ритмічних хвиль („швидкі” хвилі); На думку А. І. Вєнчико- ва, амплітуда „швидких” коливань зале- жить від стану вегетативної нервової сис- теми, елементи якої закладені в стінках шлунка. А.І. Вєнчиков у 1938 р. захистив на цю тему докторську дисертацію. В.Ю. Чаговец і його співробітники, на- кладаючи прості фістули на дно шлунку, при годівлі собак хлібом, м’ясом, буль- йоном, молоком одержували типові ЕГГ („хлібна”, „м’ясна” та ін.), що дають мож- ливість судити про характер шлункової секреції. Е.С. Стальненко, В.А. Дзиков- ський встановили зв’язок між голодними скороченнями шлунку і величиною його біоелектричного потенціалу [9]. Електрогастрографічні дослідження в людей у лабораторії В.Ю. Чаговця прово- див В.М. Кулик (1941). В.П. Горєв в екс- периментальних умовах, а також у клініці, проводячи дослідження біострумів шкіри з одночасним визначенням біопотенціа- лів шлунку, встановив, що при впливі на кору головного мозку водночас відзнача- лися зміни біопотенціалів шлунку і шкіри. Наведені дані вказують, що завдя- ки працям академіка В.Ю. Чаговца і його співробітників, які здійснені в Києві, на- копичено величезний матеріал по всебіч- ному вивченню біоелектричних явищ, що відбуваються в шлунку. В.Ю. Чаговець науково обґрунтував можливість застосу- вання ЕГГ у комплексі з іншими метода- ми дослідження для вивчення в людини функціонального стану шлунку в нормі й при різних захворюваннях. Електрогастрограма зацікавила укра- їнських клініцистів, які запровадили елек- трогастрографічне дослідження у клініку. Так, Я.В. Борін зі співробітниками (Р.П. Макось, Л.А. Кекало, В.Л. Душкина, А.С. Ляшкевич, П.М. Вакалюк, Н.Я. Грушко) проводили електрогастрографію, уводячи в шлунок зонд-електрод, у великої кілько- сті хворих, що страждають хронічним га- стритом, виразковою хворобою і її усклад- неннями, раком шлунка, захворюваннями печінки й жовчних шляхів, а також при ін- ших патологічних станах. Г.Ф. Вітенберг, С.І. Корхов проводили електрогастрогра- фічне дослідження у хворих виразковою хворобою, гастритом, раком шлунку. В ла бо ра то рії В.Ю . Ча го в ця еле к т ри ч ні яви ща в м’я зах і не р вах ви вчав В.В. Пра- в дич- Не мін сь кий, яко му на ле жить пріо- ри тет в га лу зі графічної ре єст ра ції еле- к т ри ч них ре а к цій ко ри ве ли ких пів куль го ло вно го мо з ку те п ло кро в них тва рин. Він по ка зав, що ці ре а к ції є пе ре ри ви с- тими і складають ся з ни з ки ко ли вань рі- 61ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ з ної ча с то ти, що з’являються од не за од- ним. Отри ма ним гра фі ч ним зображенням В.В. Пра в дич- Не мін сь кий дав на зву „еле- к т ро це ре б ро г ра ма” [10]. Пі з ні ше за ру бі ж- ни ми до слі д ни ка ми да ний те р мін бу ло за- мі не но на еле к т ро ен це фа ло г ра му. В.Ю. Чаговець також проводить до- слідження механізму подразнення нервів і м’язів. Загальновідомі його наукові пра- ці „До питання про природу подразнюю- чої дії електричного струму на живі ткани- ни” та „Конденсаторна теорія збудження і внутрішня поляризація тканини”, що були написані в 30-х роках ХХ століття. В них представлені нові дані, які підтвердили його конденсаторну теорію подразнення, що вже мала всесвітнє визнання. Як відмі- чає Д.С. Воронцов, з цього питання „В.Ю. Чаговець із своїми співробітниками зі брав величезний експериментальний матеріал і неодноразово го ворив про те, що він готує велику працю, в якій зробить узагаль нення свого матеріалу з точки зору своєї конден- саторної теорії і в світлі найновіших фак- тів і теоретичних уявлень. Ця праця була б, звичайно, цікавою, але, на жаль, Василь Юрійович не встиг її закінчити, а чернетки цієї важливішої роботи досі ще не знайде- ні” [11,с. 45]. В Київському інституту гігіє ни праці і профзахворювань, в організованій В.Ю. Чаговцем лабораторії під його керівни- цтвом і за його безпосередньою участю проводилася дуже важлива робо та по до- слідженню серцевої діяльності в проце- сі праці за допо могою електрокардіогра- фії, вивчався вплив високої температури на організм за зміною електричних потен- ціалів шкіри людини і шкірно-гальваніч- них рефлексів, досліджу вали електрич- ні реакції м’язів в різних умовах фізичної роботи (М.В. Лійник). Потрібно відмі- тити, що цей видатний вчений зовсім не замикався в своїй теоретичній роботі, а яскраво бачив і розумів, що його здо- бутки мають важливе практичне значен- ня. Електрофізіоло гічні дослідження, що проводилися під його керівництвом в Ки- ївському інституті гігієни праці і проф- захворювань, мали пряме застосування на практиці дослідження трудових проце- сів людини в природних умо вах її трудо- вої діяльності. До учнів В.Ю. Чаговця, які працювали з ним в Київському інституту гігіє ни праці і профзахворювань слід від- нести М.В. Лійник, М.К. Вітте, С.І. Оси- пова, В.А. Нові, Е.Я. Янкевич та ін. На увагу заслуговують і погляди вче- ного з важливих методологічних питань фізіології. Хоча спеціальних праць з цих питань у вченого немає, але вивчаючи його праці ясно видно, що їх автор без- межно вірує в силу науки. Він відкидає будь-які намагання провести віталістичні уявлення про наявність в організмі життє- вої сили, яку не можна впізнати. Чаговець не погоджується з тезисом Е. Дюбуа-Рей- мона про наявність явищ в природі, в ро- зумінні яких людський розум безсильний. Вчений був впевнений, що не має нія- ких сумнівів щодо віри в перспективи на- укового пізнання. Будучи прихильником об’єктивного методу дослідження про- цесів, що протікають в головному мозку, він не відхиляв можливість суб’єктивного підходу у вирішенні цих складних питань. Важлива позиція В.Ю. Чаговця щодо ін- теграції досягнень в різних галузях науки, зокрема, фізики, хімії та математики, це буде базою прогресу фізіологічної науки. Вчений чітко уявляв, що застосування ме- тодів різних наук, а також дослідження у суміжних областях знань відкривають пе- ред дослідником широкі горизонти, спри- яють пізнанню тих явищ і закономірнос- тей, що донині були не вивчені. Стрімкий розвиток науки, поява нових дисциплін в останні десятиріччя підтверджують пра- вильність уявлень В.Ю. Чаговця. В.Ю. Чаговець був одним із піонерів за- стосування математичного методу в загаль- ній фізіології. Свої міркування він виклав в доповіді „Про математичний метод в біоло- гії” на IX з’їзді Товариства Російських лі- карів в пам’ять М.І. Пірогова в 1904 році. В доповіді автор ґрунтовно аналізує зв’язок екпериментальних даних з математични- ми розрахунками. „Таким образом, уже из 62 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ небольшого числа приведенных здесь при- меров ясно видно, какое громадное значе- ние при изучении биологических законов, установленных путем эксперимента, мо- жет иметь математический их анализ, при- менение которого в настоящее время зна- чительно облегчается благодаря успехам, полученным за последние годы в этом на- правлении физико- химией... И чем скорее примемся мы за культивирование этого ме- тода в области биологических наук, тем бу- дет лучше” [1,с.475]. Ще на одну важливу позицію світогля- ду В.Ю. Чаговця потрібно звернути ува- гу. Протягом всього свого наукового жит- тя вчений прагнув до угазальнення фактів, широкого теоретичного осмислення їх, до створення теорій, які б пояснювали про- цеси життєдіяльності організму. Разом з цим він не допускав раптових, необдума- них висновків, заміни знання здогадками, неаргументованих фантазій. Він не уявляв собі відрив наукової теорії від життя і ро- зумів, що наука існує для задоволення по- треб людства. В Києві Чаговець був активним учасни- ком суспільного життя. Поряд з такими ви- датними дослідниками як І.П. Павлов, М.Є. Введенський, В.Я. Данилевський, Л.А. Ор- белі та ін., він вибирався членом правління фізіологічного товариства, був співредак- тором „Русского физиологического жур- нала им. И.М. Сеченова”, головуючим чис- ленних конференцій та з’їздів фізіологів. В 1939 р. за видатні заслуги вибирається дій- сним членом Академії наук України. В.Ю. Чаговець був уважним керівни- ком молодих вчених, що приходили до ньо- го, він детально з’ясовував наукові праг- нення молодої людини з метою вибирання подальшого наукового пошуку. Доброту і чуйність вченого відчували всі співробітни- ки кафедри. Завжди готовий допомогти по- радою щодо вибору теми досліджень, ме- тодів, удосконалення наукових досліджень тощо, водночас Василь Юрійович був суво- рим і принциповим в підході до демонстру- вання експерименту, трактування наукових здобутків. Вчений постійно перевіряв нау- кові дослідження співробітників, „детально розпитував про їх роботу, проглядав прото- коли дослідів, перевіряв установку, а якщо треба було, то перевіряв і самий дослід” [10, с. 47]. Якщо молодий дослідник отримав ці- каві дані, В.Ю. Чаговець збирав всіх співро- бітників і повідомляв про це з подальшим обговоренням добутих даних. Усе це ство- рювало в колективах, якими керував В.Ю. Чаговець, спокійну ділову обстановку. В кінці 1940 р. Василь Юрійович за- хворів, але й під час хвороби він не поривав консультацій зі своїми учнями, вів напру- жену творчу роботу. 19 травня 1941 р. Васи- ля Юрійовича не стало. Похований Василь Юрійович у Києві на Лук’янівському кла- довищі. Завдяки піклуванню уряду та фізі- ологічного товариства на його могилі піс- ля війни споруджено красивий пам’ятник. В.Ю. Чаговець своїми блискучими праця- ми, створеними теоріями, його світоглядом і загальнометодологічним позиціям з по- вним правом заслуговує на почесне зван- ня вченого-класика – творця електрофізіо- логії, вченого, який прославив свою країну боровся за пріоритет вітчизняної науки. ЛІТЕРАТУРА 1. Чаговець В.Ю. Избранные труды.- К.:Из- во АН УССР, 1957. 2. Лебединский А.В., Мозжухин А.С. И.П. Павлов о работах В.Ю. Чаговца // Физиол. журн. – 1953. − Т. 39. − №2. – С. 250-256 3. Чаговець В.Ю. Очерк физиологических явлений на живых тканях с точки зрения новейших физико-химических теорий. Вып.1-2. – С-Пб., 1903-1906. – 46 с. 4. Чаговець В.Ю. О теориях возбуждения живых тканей электрическим током // Тру- ды II Всес.съезда физиологов, Ленинград, 1926. – с. 39 5. Воронцов Д.С., Нікітін В.М., Сєрков П.М. Нариси з історії фізіології на Україні. – К.: Вид-во АН УРСР. – 254 с. 6. Левит М.М., Идельчик Х.И. Выдающийся ученик Павлова – В.Ю. Чаговец // Врачеб- ное дело. – 1950. − № 11. – С. 1035-1038 7. Вітте М.К. Василь Юрійович Чаговець // Фізіол. журнал. − 1956, т.2, №5. – С. 3-11 63ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ 8. Чаговець В.Ю. Електрогастрограма слизо- вої оболонки шлунку у собак // Мед.журн.. – 1935. − №3-4. – С. 731-734 9. Чаговець В.Ю. Електрогастрограма при раз- ных видах пищи у собак. Докл. VIВсесоюз. съезда физиол. Тбилиси, 1937. – С. 355-358 10. Правдич-Неминский В.В. Электроцереброг- рафия, Электромиография и значение ионов аммония в жизненных процесах организма: Избр. труды. – Л.: Медгиз, 1958. – 196 с. 11. Воронцов Д.С., В.Ю. Чаговець – осново- положник сучасної електрофізіології. – К.,1957. – 52 с. Клименко Л.А. Чаговец Василий Юрьевич – основатель электрофизиологических ис- следований в Украине. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу В.Ю. Ча- говцу – основоположнику нового научного направления в физиологии – электрофизиологии. Описаны его первые студенческие исследования и полученные результаты. Охарактеризован его вклад в развитие гастроэнтерологии. Klimenko L.A. Chagovets Vasily Yurevich − the founder of electrophysiological studies in Ukraine. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist V.J.Chagovets – founder of new scientifi c direction to the physiology – electrophysiology. Describe of the fi rst student research and research fi ndings. The author characterizes his contribution in development of gastroenterology. УДК 531/534:001.894 ВИНАХІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ФІЗИКА-МАТЕРІАЛОЗНАВЦЯ ПРОФЕСОРА М. М. НОВИКОВА (1933–2007) Якуба В.В. (ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогіч- ний університет імені Григорія Сковороди») На основі доступних джерел розглянуто винахідницьку діяльність професора Миколи Мико- лайовича Новикова – вченого в галузі фізичного матеріалознавства. Його спадщина представ- лена численними книгами, статтями у наукових виданнях багатьма зареєстрованими заявками на винаходи, 38 авторськими свідоцтвами та патентами, у тому числі і впровадженими. Микола Миколайович НО- ВИКОВ – відомий український вчений в царині фізичного ма- теріалознавства, лауреат Дер- жавної премії України в галу- зі науки і техніки, заслужений професор Київського націо- нального університету іме- ні Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор. Тривала та плід- на наукова діяльність вченого, педагога і наставника, та й взагалі увесь життєвий шлях відмічені заслуженою по- вагою, вдячністю всіх, хто його знав, захо- пленням учнів і бажанням брати приклад для наслідування. Його наукові пошуки були направлені на досконале ви- вчення реальної структури кристалів та її впливу на різні їх фізичні властивості. Широкий спектр об’єктів досліджень. Це й метали, й елементарні на- півпровідники, і лужно-галоїд- ні кристали, і навіть такі порів- няно нетипові в структурному відношенні об’єкти, як телурі- ди кадмію та ртуті. Вагомі ре- зультати теоретичних узагальнень з фунда- ментальних проблем, викладені в наукових статтях у провідних фізичних журналах, монографіях, підручниках (понад 300), на- укових рефератах. Його зацікавлення вихо-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77389
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T08:15:04Z
publishDate	2012
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Клименко, Л.О. 2015-02-28T14:58:28Z 2015-02-28T14:58:28Z 2012 Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні / Л.О. Клименко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 53-63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77389 616.33-073.97092 Статтю присвячено видатному українському фізіологу В.Ю. Чаговцю – основоположнику нового наукового напряму в фізіології – електрофізіології. Описано його перші студентські дослідження і отримані результати. Охарактеризовано його внесок у розвиток гастроентерології. Статья посвящена выдающемуся украинскому физиологу В.Ю. Чаговцу – основоположнику нового научного направления в физиологии – электрофизиологии. Описаны его первые студенческие исследования и полученные результаты. Охарактеризован его вклад в развитие гастроэнтерологии. The paper is dedicated to the outstanding Ukrainian physiologist V.J. Chagovets – founder of new scientific direction to the physiology – electrophysiology. Describe of the first student research and research findings. The author characterizes his contribution in development of gastroenterology. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні Чаговец Василий Юрьевич – основатель электрофизиологических исследований в Украине Chagovets Vasily Yurevich − the founder of electrophysiological studies in Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні Клименко, Л.О. Видатні науковці та інженери
title	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_alt	Чаговец Василий Юрьевич – основатель электрофизиологических исследований в Украине Chagovets Vasily Yurevich − the founder of electrophysiological studies in Ukraine
title_full	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_fullStr	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_full_unstemmed	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_short	Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні
title_sort	чаговець василь юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в україні
topic	Видатні науковці та інженери
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77389
work_keys_str_mv	AT klimenkolo čagovecʹvasilʹûríiovičzasnovnikelektrofízíologíčnihdoslídženʹvukraíní AT klimenkolo čagovecvasiliiûrʹevičosnovatelʹélektrofiziologičeskihissledovaniivukraine AT klimenkolo chagovetsvasilyyurevichthefounderofelectrophysiologicalstudiesinukraine

Чаговець Василь Юрійович – засновник електрофізіологічних досліджень в Україні

Institution

Similar Items