Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем
На честь 100-річчя від дня народження у статті висвітлено становлення М.К. Янгеля як провідного конструктора ракетно-космічних комплексів, академіка АН СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці. Увага зосереджена на взаємопов’язаності розвитку ідей ракетобудування з потребами часу та життєвими перипеті...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77399 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем / О.П. Руденко, О.В. Хорольський, В.І. Комеліна // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 37-46. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859842829806731264 |
|---|---|
| author | Руденко, О.П. Хорольський, О.В. Комеліна, В.І. |
| author_facet | Руденко, О.П. Хорольський, О.В. Комеліна, В.І. |
| citation_txt | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем / О.П. Руденко, О.В. Хорольський, В.І. Комеліна // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 37-46. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | На честь 100-річчя від дня народження у статті висвітлено становлення М.К. Янгеля як провідного конструктора ракетно-космічних комплексів, академіка АН СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці. Увага зосереджена на взаємопов’язаності розвитку ідей ракетобудування з потребами часу та життєвими перипетіями конструктора.
В честь 100-летия со дня рождения в статье отражено становление М.К. Янгеля как ведущего конструктора ракетно-космических комплексов,
академика АН СССР, дважды Героя Социалистического Труда. Внимание сосредоточено на тесной связи развития идей ракетостроения с потребностями времени и жизненными перипетиями конструктора.
In honor of the 100th anniversary of the establishment is reflected in Article M.K. Yangel as a leading designer of rocket-space complexes, academician of the USSR, twice Hero of Socialist Labor. Focuses on the close association of ideas with the needs of the rocket and the vicissitudes of life-time designer.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:37:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
37ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 №3
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
15. Деревянский В.Ю., Сергеев В.А. Расчет
тормозного пути электровоза с учетом
реакции машиниста / В.Ю. Деревянский,
В.А. Сергеев // Уголь Украины. – 2009. –
№ 10. – С.16–18.
16. Деревянский В.Ю., Сергеев В.А. Систе-
ма дистанционного видеонаблюдения из
кабины электровоза / В.Ю. Деревянский,
В.А. Сергеев // Уголь Украины. – 2009. –
№ 11. – С.26–27.
17. Пономаренко В.В. Повышение безопаснос-
ти шахтерского труда / В.В. Пономаренко
// Уголь Украины. – 2010. – № 7. – С.40–41.
18. Кериман С.А. Широкозахватная комплексно-
механизированная технология добычи угля
крупными блоками с безопасным и экологи-
чески чистым производством / С.А. Кериман
// Уголь Украины. – 2009. – № 12. – С.9–10.
19. Бокий Б.В., Жуков Ю.П., Боронин В.Ф., До-
ценко С.А., Еременко А.А., Хоменко В.В.
Автоматизированный шлюз УША 600/900
/ Б.В. Бокий, Ю.П. Жуков, В.Ф. Боронин,
С.А. Доценко, А.А. Еременко, В.В. Хоменко
// Уголь Украины. – 2010. – № 11. – С.15–17.
Ткачук К.Н., Гриффен Л.А., Селезнев В.О. Правила безопасности добычи угля Украины
− основные направления формирования и развития. Представлены особенности развития
правил безопасности добычи угля в Украине как продолжение исторических тенденций в новых
социально-экономических и научно-технических условиях.
Tkachuk K.N., Griffen L.A., Seleznev V.O. Rules of safety of mining Ukraine − basic directions
of forming and development. The features of development of rules of mining safety are presented in
Ukraine as continuation of historical tendencies is in new socio-economic, scientifi c and technical terms.
УДК 629.7; 929
МИХАЙЛО КУЗЬМИЧ ЯНГЕЛЬ –
ГОЛОВНИЙ КОНСТРУКТОР РАКЕТНО-КОСМІЧНИХ СИСТЕМ
Руденко О.П., д-р фіз.-мат. наук, професор,
Хорольський О.В.
(Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка)
Комеліна В.І.
(Полтавський музей авіації та космонавтики)
На честь 100-річчя від дня народження у статті висвітлено становлення М.К. Янгеля як
провідного конструктора ракетно-космічних комплексів, академіка АН СРСР, двічі Героя Со-
ціалістичної Праці. Увага зосереджена на взаємопов’язаності розвитку ідей ракетобудування
з потребами часу та життєвими перипетіями конструктора.
Михайло Кузьмич Янгель (1911–1971)
– Головний конструктор ракетно-косміч-
них систем, академік, двічі Герой Соціа-
лістичної Праці, лауреат Ленінської і Дер-
жавної премій СРСР.
Про нього, про його заслуги перед
Батьківщиною так сказав у свій час Пре-
зидент Академії наук СРСР академік
М.В. Келдиш: “...Неоціненний особистий
внесок академіка Янгеля в науку. Він бага-
то зробив для розвитку нових найважли-
віших напрямків ракетно-космічної техні-
ки, відіграв величезну роль у забезпеченні
передових позицій, які зайняв у цій галузі
Радянський Союз”.
Сам М.К. Янгель любив говорити: “Не-
хай у цьому житті в нас були вітри і бурі,
грози і шторми, але ми зуміли все-таки
пройти крізь усі ці негоди... Нехай відве-
дені нам природою решта років життя бу-
дуть без бур і штормів, але обов’язково в
боротьбі за щастя простих людей, за щас-
тя наших дітей і онуків”.
Народився Михайло Янгель у суворо-
му Ілимському краї, у глухому сибірсько-
му сільці, що стояло на березі ріки Ілим,
38 ISSH 2077-9496
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
25 жовтня 1911 року. Але батьківськими
коренями своїми він походить з України.
Жила родина на Чернігівщині. Та занадто
жорстоким був поміщик, пригноблював,
знущався зі своїх кріпаків. Один раз не
витримав Лаврентій, дід Михайла Кузь-
мича, і кинувся на поміщика з серпом.
Вислали бунтаря-холопа в Східний Си-
бір, край на ті часи далекий. Так Янгелі
стали сибіряками…
Багато чого успадкував Михайло Кузь-
мич від своїх батьків. І любов до сибірсько-
го простору, і радість праці, і простоту, і
чесність, та й пристрасть до полювання та
риболовлі залишилася на все життя.
Довгою й непростою була дорога Ми-
хайла Кузьмича до вершини знань.
Шістнадцяти років прийшов він у ФЗУ
– фабрично-заводське училище підмосков-
ної ткацької фабрики, а потім – і на фабри-
ку. Там, на фабриці, з сільського підлітка
сформувався справжній чоловік із чіткою
метою в житті. Ще в ФЗУ полюбив він
книгу і не розставався з нею. У вільну хви-
лину сідав біля вікна і читав, іноді до сві-
танку. Тягло вчитися. Мріяв про авіацію.
– Чому саме авіація? – запитав якось ко-
респондент уже академіка М.К. Янгеля.
– По-перше, перкаль на фабриці роби-
ли, а крила в літаків були тоді перкалеві, і,
по-друге, пілоти подобалися. Із тієї самої
авіабригади, над якою шефствували ро-
бітники фабрики. А коли на сусіднє поле
прилетів літак і всі ми, фабричні, дотор-
кнулись до нього руками, я вирішив ро-
бити такі ж літаки. Ось і вибрав МАІ, ін-
ститут знаменитий, хоч і важкий.
Перший курс. Аудиторії, поважні
професори, експерименти в лабораторі-
ях, перші курсові роботи. І народжував-
ся сумнів: а чи справиться? І Янгель від-
повідав собі: звичайно, справлюся! У тих,
хто приходить у вуз зі шкільної парти, за-
надто різкий стрибок до самостійності. І
потрібно чимало мужності, щоб швидко –
всього за один семестр – стати дорослим.
Михайлові Янгелю в цьому відно-
шенні було легше – за його плечима були
роки самостійного життя і праці. На фа-
бриці він одержав добре загартування,
був завзятим, працездатним. А до того
ще мав і дар – умів абстрактно мислити.
З таким даром легше засвоюються прему-
дрості науки. Янгель будь-яке креслення
бачив як готову деталь, “у плоті”. Було й
інше – яскрава і конкретна уява. Захоплю-
вався він міжпланетними подорожами –
читав книги, слухав популярні лекції.
Гранична зібраність, цілеспрямова-
ність Янгеля проявилися уже в студент-
ські роки. Він не дозволяв собі розслаби-
тися. Вивчаючи ту або іншу дисципліну,
ставив перед собою завдання не просто
скласти її на “відмінно”, але досконально,
міцно її опанувати.
На п’ятому курсі Янгель був запроше-
ний Миколою Миколайовичем Полікар-
повим, знаменитим авіаконструктором, у
його конструкторське бюро. Дипломну ро-
боту він захистив відмінно 23 лютого 1937
року. Тема для того часу була близькою до
фантастики: “Висотний винищувач із гер-
метичною кабіною”. У роботі було чимало
сміливих, новаторських рішень. Диплом
Янгеля – продуманий і ретельно обґрунто-
ваний проект цілком реальної машини.
Як важливо людині, що починає свій
творчий шлях, зустрітися з хорошим, ро-
зумним, доброзичливим наставником!
Ним став для Михайла Кузьмича керів-
ник дипломного проекту Микола Мико-
лайович Полікарпов, чудовий авіаційний
конструктор, один із основоположників
вітчизняного літакобудування. Полікар-
півський літак-розвідник Р-5 у 1930 р. на
міжнародному конкурсі успішно витри-
мав змагання з іншими закордонними літа-
ками і зайняв перше місце. Цей літак брав
участь у врятуванні челюскінців. Створе-
ні в конструкторському бюро Полікарпо-
ва світові рекордсмени, швидкісні і манев-
рові винищувачі, надійно охороняли небо
Батьківщини, допомагали у важкі дні рес-
публіканській Іспанії.
Полікарпов зрозумів, що його підопіч-
ний дипломник Янгель володіє завидним
39ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 №3
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
конструкторським чуттям. Одержавши
звання інженера-механіка по літакобуду-
ванню, Михайло Кузьмич надовго став
членом полікарпівського колективу.
Майже на самому початку своєї кон-
структорської діяльності за рекомендаці-
єю Полікарпова Янгеля направили в скла-
ді групи провідних авіаційних спеціалістів
у США. Радянським фахівцям в Америці
надали можливість ознайомитися з тим, як
розвивається авіаційна техніка, з досвідом
роботи провідних підприємств галузі.
Спочатку Михайло Кузьмич одержав
направлення на завод Сіверського, де по-
винен був знаходитися до серпня 1938 р.
Але наприкінці березня йому запропо-
нували терміново прийняти справи голо-
ви комісії по одержанню технічної допо-
моги на авіаційних заводах США. У той
час там працювало близько шестисот ра-
дянських інженерів. В їх завдання входи-
ла підготовка нових договорів і закупівлі
устаткування, призначеного в основному
для авіаційної й оборонної промисловості.
Повернувшись із Америки, Янгель їде
у відрядження в місто на Волзі. Тут на за-
воді починається освоєння нового літака
И-180, створеного в конструкторському
бюро М.М. Полікарпова.
Навесні 1940 р. М.М. Полікарпов вирі-
шив відкликати свого помічника Янгеля з
Горького, призначивши туди іншого про-
відного інженера. Михайлові Кузьмичу на-
лежало займатися новим дослідним літа-
ком і допомагати Полікарпову у вирішенні
ряду невідкладних організаційних питань.
...Велика Вітчизняна війна. Перші уда-
ри фашистської авіації. Перші жертви.
М.К. Янгель зустрів початок війни в
Москві. Протягом липня, серпня й верес-
ня він займався завершенням робіт по ство-
ренню важкого винищувача супроводу.
Літні випробування важкого винищувача
супроводу проводив відомий льотчик-ви-
пробувач Г.М. Шиянов. Вони були успіш-
но завершені 13 жовтня 1941 р.
Москва в жовтні переживала дуже три-
вожні дні. Бої з гітлерівськими військами
йшли на підступах до столиці. У зв’язку з
фронтовою обстановкою було прийнято рі-
шення про термінову евакуацію заводів, у
тому числі і дослідного полікарпівського,
на схід країни. За планом повинен був зали-
шити Москву і Янгель. Однак, прийшовши
перед від’їздом на завод, він довідався, що
відповідальні за евакуацію піддалися по-
чуттю страху і 17 жовтня відбули з завод-
ським ешелоном. Вони залишили напри-
зволяще і без охорони весь автотранспорт
заводу, два дослідних літаки і багато цінно-
го майна. Близько 500 кваліфікованих ро-
бітників залишилися без керівників.
Янгель прийняв рішення залишитися в
Москві. Одержавши тимчасові права ди-
ректора, він займається евакуацією заво-
ду: вивозить устаткування, дістає для від-
правлення співробітників, їхніх родин,
вантажів залізничні вагони і платформи. А
на заводській території в спустілих цехах
організовує ремонтну базу для літаків, які
тут же відправляються на фронт. Михай-
ло Кузьмич наполегливо просить відпо-
відні інстанції після завершення всіх робіт
направити його в діючу армію або парти-
занський загін. Але одержує категоричну
відмову: авіаційні фахівці потрібні тилу.
Головний конструктор Полікарпов у
квітневому наказі 1942 р. високо оцінює
діяльність Янгеля під час евакуації. Йому
оголошується подяка із занесенням до
особової справи, видається грошова пре-
мія. Пізніше Янгелю було вручено першу
в його житті державну нагороду – медаль
“За оборону Москви”.
У січні 1943 р. М.К. Янгеля призна-
чають директором дослідного заводу, а в
лютому 1944 р. він прощається з Новоси-
бірськом. Завод М.М. Полікарпова знову
працює в московських стінах.
Десять років у цілому пропрацював
Янгель під керівництвом Полікарпова.
Із цим періодом життя пов’язано стіль-
ки хороших, хоча часом і нелегких, спо-
гадів! Пізніше Михайло Кузьмич писав:
“Техніку я вивчав у МАІ, але курс дійсної
школи інженерного мистецтва і колектив-
40 ISSH 2077-9496
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
ної творчості пройшов, працюючи в кон-
структорському бюро під керівництвом
головного конструктора Миколи Микола-
йовича Полікарпова”.
У 1941-му він був рядовим війни, од-
ним із мільйонів, що виковували нашу
Перемогу. Нескінченно довгі години про-
водив у КБ, в цехах, де народжувалася
нова експериментальна машина. А по-
тім М.К. Янгель на аеродромі – літаки по-
трібно ще навчити літати. У “Книзі облі-
ку польотів” за 1941 рік збереглися записи
про те, що Михайло Кузьмич Янгель брав
участь у польотах як провідний інженер
літака М.М. Полікарпова під шифром “А”.
Літо 1942 року. Михайло Кузьмич Ян-
гель знову в Москві. Наркомат доручає
йому нову роботу. З листа до дружини,
яка перебувала з дітьми в евакуації: “30
липня на заводі було видано наказ про моє
призначення начальником слюсарно-зва-
рювального цеху, який випускає в осно-
вному фюзеляжі та моторні рами. Ось я
з 30 липня і почав наводити тут порядок,
довелося без вихідних просидіти в цеху до
6 серпня. Мабуть, і далі прийдеться зна-
ходитися в цеху тижнями і їздити додо-
му тільки за тим, щоб перемінити білиз-
ну і написати тобі кілька рядків. Зараз я
вже твердо впевнений, що цех на ноги по-
ставлю. Працювати важко. Але ця робота
по мені, і вона приносить велике мораль-
не задоволення. І разом із цим міцніє сві-
домість, що і я віддаю всі зусилля з дея-
кою користю справі розгрому знавіснілих
ворогів”. І далі: “Я не можу простити собі,
що не переборов усіх перешкод і не доміг-
ся свого призову в армію або направлення
в який-небудь діючий партизанський за-
гін... Якщо обставини складуться так, що
я буду мати можливість піти на фронт, – я
при всіх обставинах зроблю це”.
5 січня 1943 р. Лист із Москви: “Оче-
видно, я або поїду в Новосибірськ, або
буду працювати по впровадженню в серію
И-185 на заводі. Питання про мій перехід,
щоправда, ще остаточно не вирішене...”.
28 січня 1943 р. Лист із Москви: “З 16
січня я почав працювати у своєму старо-
му колективі. Характер моєї роботи в M.M.
(Полікарпова. – авт.) повністю ще не визна-
чився. Домовилися про те, що я буду пра-
цювати провідним інженером по впрова-
дженню виробу в серію або уповноваженим
представником М.М. на серійному заводі”.
Отже, у роки війни Михайло Кузьмич
Янгель працював на різних авіаційних за-
водах, скрізь, де були потрібні від керів-
ника неабиякі організаторські здібності і
глибоке знання техніки.
Можливо, так працював би і далі Ми-
хайло Кузьмич з Полікарповим: ріс, на-
бирався досвіду, сам вийшов у головні...
Стільки ідей, стільки планів! Але “король
винищувачів”, як називали в авіаційних
колах Полікарпова, важко хворий. 30 лип-
ня 1944 р. полікарповці прощаються з ви-
датним авіаконструктором, що так багато
зробив для вітчизняного літакобудування.
У перші післявоєнні роки Янгель ніяк
не міг вийти на свою “орбіту”. Він працює
в ОКБ Артема Івановича Мікояна, але не-
довго. Подає заяву про звільнення за влас-
ним бажанням. Переходить в ОКБ Воло-
димира Михайловича Мясищева. Творча
робота захопила Янгеля, але конструктор-
ське бюро розформовується. Янгелю про-
понують місце старшого інженера відді-
лу при міністрові авіаційної промисловості
М.В. Хрунічеві. Це вже майже повний від-
хід від самостійної конструкторської діяль-
ності, до якої так тягнеться Янгель. І раптом
приємна несподіванка: його направляють
на навчання в тільки що створену Акаде-
мію авіаційної промисловості, на два роки.
Повороти долі, які привели Янгеля в
ракетну техніку, можуть здатися на пер-
ший погляд випадковими. Однак шлях
цей закономірний. І в тому, що селян-
ський син став академіком, Головним кон-
структором ракетно-космічних систем,
немає ніякого дива.
Закінчуючи Академію авіаційної про-
мисловості, Янгель не думав розставатися
41ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 №3
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
з літакобудуванням. Він – уже сформова-
ний авіаційний конструктор, організатор
виробництва. Слухачам академії читалися
лекції не тільки з чисто інженерних дис-
циплін, але й з ключових питань еконо-
міки й організації виробництва, їх знайо-
мили з усім новим, що було в суміжних
галузях промисловості, що нового дала кі-
бернетика, радіоелектроніка, фізика, ме-
ханіка, астрономія. В академії викладали
кращі наукові сили країни, керівники най-
головніших інженерних служб.
Михайло Кузьмич закінчив академію
з відзнакою. У виданій йому характерис-
тиці говорилося: “Маючи широкий і різ-
нобічний розвиток і великий досвід керів-
ної роботи в промисловості, тов. Янгель
володіє принциповим прямолінійним ха-
рактером. Тов. Янгель за своїм розвитком
і здібностями може з успіхом вести як са-
мостійну, так і керівну адміністративно-
технічну роботу в промисловості”.
Думалося, що він працюватиме в авіа-
ції. А десь, у самій глибині душі, тепліє
давня мрія, що зародилася ще в ранньо-
му дитинстві. Пригадувалася зачитана до
дірок книга Жюля Верна “Політ на Мі-
сяць”, подарована шкільним учителем. І
ті ночі, коли стеріг він зі своїми одноліт-
ками коней біля берегів Ілиму і безпере-
станку вдивлявся в загадкове зоряне небо.
Ожили в пам’яті задушевні вечірні бе-
сіди в червоному кутку ткацької фабри-
ки, коли читав він фабричній молоді уго-
лос уподобану ним книгу французького
астронома Камілла Фламмаріона, в якій
йшлося про можливості життя в інших
світах. Миготіли перед очима сторінки
книг Макса Валье, Ейнштейна. Як дале-
кий сон-політ на літаку ДС-3 у Каліфор-
нію, у Лос-Анджелес. Вісімнадцять годин
без посадки, стільки вражень!
Якби не той злощасний “анкетний за-
пис” у його особовій справі про репресова-
ного брата Костянтинова, можна було б роз-
раховувати на щось “ракетно-космічне”. А
так що можуть запропонувати Янгелю піс-
ля закінчення, хоч і з відзнакою, академії?
Авіація поволі виковувала в ньому
риси майбутнього Головного конструк-
тора ракетно-космічних комплексів. На-
родження нової техніки не могло застати
його зненацька. Безмежно відданий авіа-
ції, він постійно думав про її майбутнє,
про якісний стрибок у її розвитку.
З 1950 року він бере участь у створен-
ні ракетно-космічної техніки. Його “ра-
кетно-космічний університет” почався
в конструкторському бюро Корольова.
М.К. Янгель вважав цілком закономірним
те, що він пішов у ракетобудування: “Ра-
кетна техніка виросла з авіаційної, вона
стала її продовженням. Не випадково і се-
ред головних конструкторів, і інженерів
багато хто закінчили МАІ й інші авіацій-
ні інститути. Та й Сергій Павлович Коро-
льов починав із планерів”.
У 1954 році М.К. Янгель очолив одне з
провідних конструкторських бюро. Йому
довірено очолити організацію, яку, по
суті справи, він повинен спочатку створи-
ти. Здійснювалася мрія, до якої він ішов
довгим і нелегким шляхом. Яка величез-
на виявлена довіра і яка відповідальність
із цього дня лягає на його плечі! Але зате
він може піти власною дорогою, здійсни-
ти давні задуми, створити свою школу.
Поняття “школа” містить у собі дуже
багато чого. Завдання Головного конструк-
тора – координувати в єдиному напрямку
зусилля десятків, сотень людей і організа-
цій найрізноманітнішого профілю.
Перші бойові ракети, створені в кон-
структорському бюро Корольова, дозво-
ляли здійснювати заправку пальним без-
посередньо перед стартом. Це були ракета
Р-5 і ракета Р-7, що стала прообразом ра-
кети “Восток”. Але для створення надій-
ного ракетного щита Вітчизни потрібні
бойові ракети, в яких пальне заливаєть-
ся завчасно і зберігається роками. Янгель
стає лідером нового напрямку, що дозво-
ляє вирішити ці завдання.
Корольов так і не відмовився від кис-
ню. Цей напрямок зіграв величезну роль у
42 ISSH 2077-9496
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
справі успішного запуску багатьох супут-
ників, автоматичних міжпланетних стан-
цій і, головне, у здійсненні грандіозної
космічної пілотованої програми. У кожно-
го Головного конструктора в ракетній тех-
ніці свій почерк.
Нове ОКБ. Головний конструктор Ян-
гель. З яким підйомом і високим ступенем
віддачі з перших днів заснування працює
молодіжний колектив! Так, саме молодіж-
ний. Середній вік співробітників ОКБ –
25-26 років. Багато з них тільки що одер-
жали дипломи, успішно склавши державні
екзамени. Випускники МАІ, МВТУ, уні-
верситетів Москви, Ленінграда, Києва,
Дніпропетровська, їхнє головне бажання –
працювати і вкласти в цю роботу одержані
знання. Кожен “теоретик”, як вимагав Ян-
гель, повинен пройти обов’язкове стажу-
вання в заводських цехах, детально озна-
йомитися з технологією виготовлення й
організацією робіт.
Порадів би Михайло Кузьмич, якби міг
знати, що після пуску ракети-носія “Енер-
гія” увесь світ захоплено буде говорити
про новий радянський ракетний комплекс
“Енергія – Буран”. Головний конструк-
тор універсальної ракетно-космічної тран-
спортної системи – вихованець Янгеля
Б.І. Губанов. “Енергія” здатна доставляти
в космос не тільки “Бурани”, але й масив-
ні вантажі.
Не випадково також і те, що на бага-
тьох провідних ключових позиціях ракет-
но-космічної техніки і науки наших днів
знаходяться колишні учні і соратники Ми-
хайла Кузьмича Янгеля, які зберегли в сво-
їй науковій і конструкторській діяльності
“характерний почерк янгелевського КБ”.
У їхньому числі – двічі Герой Соціаліс-
тичної Праці, академік Володимир Федо-
рович Уткін, Герой Соціалістичної Праці,
член-кореспондент Академії наук СРСР
Вячеслав Михайлович Ковтуненко, інші
талановиті вчені, конструктори.
...Отже, разом із своєю спаяною бойо-
вою “дружиною”, зі своїми “хлопцями”,
як часто говорив Янгель, і в співдружнос-
ті з надійними суміжниками ОКБ Янгеля
вступає в принципове творче суперництво
з конструкторським ОКБ С.П. Корольова.
Тому суперництву судилося тривати роки.
Переможених у ньому не було.
Позивні першого штучного супутника
Землі, народженого в ОКБ Корольова, спо-
вістили світові, що “космічна ера почалася”.
ОКБ, очолюване М.К. Янгелем, спе-
ціалізувалося, як уже було відзначено, на
створенні бойових ракет. Але на їхніх мо-
дифікаціях – могутніх ракетах-носіях – ви-
водилися на орбіти і супутники, багато з
яких створювалися теж у цьому колективі.
Заслужене визнання одержала одна з
найбільш численних серій супутників “Кос-
мос”. У наші дні число їх уже перевищує
дві тисячі. Первісток цих універсальних
космічних апаратів був виведений янгелев-
ською двоступінчастою ракетою-носієм у
навколоземний простір 16 березня 1962 р.
Поступово ускладнювалися програми про-
ведених цими супутниками робіт, удоско-
налювалася їхня конструкція. У цих про-
грамах – вивчення магнітного поля Землі,
короткохвильового випромінювання Сон-
ця, розподілів і утворення хмарних систем
в атмосфері Землі, вивчення енергетичного
складу радіаційних поясів планети з метою
оцінки радіаційної небезпеки при тривалих
космічних польотах тощо.
Але не тільки багато які “Космо-
си” створювалися в ОКБ, керованому
М.К. Янгелем. Кінець 60-х років став по-
чатком широкого співробітництва учених
різних країн. Так народилася і була схва-
лена програма “Інтеркосмос”, у виконан-
ні якої були обопільно зацікавлені всі її
учасники. В цій програмі передбачало-
ся проведення комплексних робіт у галузі
дослідження фізичних властивостей кос-
мічного простору, космічної метеорології,
космічної медицини і біології, розвиток
надійного космічного зв’язку між країна-
ми. Супутник “Інтеркосмос-1” було за-
пущено 14 жовтня 1969 р. У його програ-
43ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 №3
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
мі було дослідження короткохвильового і
рентгенівського випромінювання Сонця.
Ракети-носії “Космос” і “Інтеркосмос”
із роками дали “космічне життя” ще со-
тням супутників різного призначення.
Тут і перший супутник Індії “Аріабата”,
і французький супутник “Сніг”. Запуск
першого супутника “Інтеркосмос-1”, “су-
путника дружби”, був здійснений із кос-
модрому Капустин Яр. Звідси починався
прорив у космос: 18 жовтня 1947 р. стар-
тувала перша в країні балістична ракета.
Звідси виходили в навколоземні простори
геофізичні ракети і робили розвідувальні
польоти чотириногі пасажири – собаки.
М.К. Янгель був напрочуд обдарова-
ною людиною. Своїм талантом він бук-
вально зігрівав усіх, із ким йому доводи-
лося працювати.
Про славу Янгель ніколи не думав. Ні
про прижиттєву, ні про посмертну. Даю-
чи інтерв’ю редактору своєї багатотираж-
ки, на прохання розповісти хоч щось про
себе відповів: “Про нас і за нас повинні го-
ворити наші справи”.
Оглядаючи пройдений за десятиліт-
тя шлях, Головний конструктор говорив:
“За короткий термін дружними зусиллями
вчених, конструкторів, робітників була
створена наша перша ракета, а в 1959 році
уряд визнав за можливе дати таку оцінку
нашим успіхам, про яку я особисто не міг
і мріяти. Наше конструкторське бюро і за-
вод нагороджені орденами Леніна, велика
група інженерів, техніків і робітників ви-
знана гідною високих урядових нагород”.
У 1959 р. Михайлові Кузьмичу Ян-
гелю було присвоєно звання Героя Со-
ціалістичної Праці “за заслуги в справі
створення спеціальної техніки”. Другою
Золотою зіркою “Серп і Молот” М.К. Ян-
гель був нагороджений у червні 1961 р. –
“за особливі заслуги в розвитку ракетної
техніки, у створенні й успішному запуску
першого в світі космічного корабля “Вос-
ток” із людиною на борту”. Двічі Героя-
ми стали тоді С.П. Корольов, В.П. Глуш-
ко, Н.А. Пилюгін, В.І. Кузнецов.
Президент Академії наук СРСР, ака-
демік Мстислав Всеволодович Келдиш
у 1971 р. так охарактеризував діяльність
Михайла Кузьмича: “М.К. Янгель зробив
великий внесок в організацію різноманіт-
них досліджень у галузі аеродинаміки, ба-
лістики, матеріалознавства і багатьох ін-
ших проблем, необхідних для розвитку
цієї нової галузі – однієї з вершин сучас-
ного науково-технічного прогресу”.
На шляху ракетників – перемоги, а ча-
сом і невдачі, дискусії і гарячі суперечки,
пошуки потрібних рішень. У їхньому жит-
ті бувають безмірно щасливі дні, але буває
й біль тяжких утрат. І все це неминуче йде
в історію.
Микита Сергійович Хрущов, колиш-
ній керівник держави, як відомо, приді-
ляв ракетній техніці й освоєнню космічно-
го простору велику увагу. У Янгеля було
з ним багато зустрічей: на засіданнях, де
обговорювалися питання ракетно-косміч-
ної техніки, на різних нарадах, засіданнях
урядових комісій. Були й сугубо особис-
ті зустрічі. Бував Хрущов і в конструктор-
ському бюро Янгеля, детально знайомився
з роботою КБ.
У мемуарах М.С. Хрущова є сторінки,
які відносяться до ракетно-космічної техні-
ки. Говорячи про Корольова, він відзначає,
що той “працював над освоєнням космосу”.
Під час відпочинку М.С. Хрущова на
півдні, під наметом на піщаному пляжі,
М.К. Янгель обговорив із ним ідею запус-
ку ракет із шахт. Цікаво, що ідея ця спала на
думку Михайла Кузьмича під час відпочин-
ку в одному з санаторіїв Курської області.
Прогулюючись околицями санаторію, він
побачив на краю дороги колодязь, раптом
оживився і швидко підійшов до нього.
– Колодязь! Колодязь-журавель! Оце
те, що нам треба!
Микита Сергійович гаряче підтримав
“шахтну ідею”. Так, життя іноді знена-
цька підказує спостережливій людині по-
трібні рішення.
Але все це було потім. А поки що нове
відрядження. Не знав тоді Янгель, що про-
44 ISSH 2077-9496
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
триває воно всі 17 років, які було залише-
но йому долею.
Хвилювання, і насамперед: як сприйме
його від’їзд Сергій Павлович, чи буде ра-
дий йому? Усе-таки багато і добре попра-
цювали разом... Схожі в них характери,
упертості вистачає в обох. Новий напрямок
у космічному ракетобудуванні... Він гаряче
його відстоював. Саме тому йому запропо-
нували нове КБ. Адже про їхні суперечки
з Корольовим добре відомо і на підприєм-
стві, і начальству... Виходить, Корольов
буде йти своїм шляхом, а йому, Янгелю,
треба визначити свій. І він визначив.
24 жовтня 1960 р. на одному з стартових
майданчиків космодрому Байконур закін-
чується підготовка до пуску першої янге-
левської міжконтинентальної бойової раке-
ти – ракетного комплексу Р-16. Нова ракета
Р-16, випробування якої були успішно за-
вершені, зажила потім довгим життям. Це
була перша янгелевська бойова міжконти-
нентальна ракета, що стала в той час найна-
дійнішою і масовою ракетою, прийнятою
на озброєння ракетних військ стратегічного
призначення. А за цією ракетою стартува-
ли й успішно закінчували програми випро-
бувань й інші, більш могутні ракети, у тому
числі і “глобальні”, про які згадує у своїх
мемуарах М.С. Хрущов.
Нове ніколи не народжується легко.
Потрібно підкорити єдиній меті зусилля
й волю тисяч людей, десятки проектних
організацій і заводів, необхідно зацікави-
ти кожну людини, де б вона не працюва-
ла у складному ланцюжку сучасної науки
і виробництва. У створенні нового ракет-
но-космічного підприємства брало актив-
ну участь багато державних організацій.
Воно конче потрібне було країні. А очо-
лював ці роботи М.К. Янгель.
Чекати було ніколи, перебудовували-
ся на ходу: модернізувалося виробництво,
з’являлися випробувальні стенди, приїж-
джали нові люди. Одночасно народжував-
ся перший зразок ракетної системи, Го-
ловним конструктором якої був Янгель.
Конструктори цілодобово не виходили з
цехів, працювали по дві-три зміни. І ніх-
то не скаржився. Першу машину букваль-
но на руках переносили з дільниці на діль-
ницю, з цеху в цех...
Роки тріумфу. Вони прийшли непоміт-
но, у тривожних і важких буднях, ніколи
було оглядатися назад.
12 квітня 1961 року. Старт Юрія Гага-
ріна. Михайло Кузьмич Янгель не був на
космодромі, не зустрічав першого космо-
навта Землі в приволзьких степах.
Але звання Героя Соціалістичної Пра-
ці йому було присвоєно в тому пам’ятному
квітні разом із Сергієм Павловичем Ко-
рольовим та іншими п’ятьма видатними
конструкторами і вченими, що готували
“Восток” до польоту. І Зірки Героїв вони
одержували разом. Обидва стали академі-
ками, лауреатами Ленінської премії.
Неправильно було б думати, що за-
пуск людини в космос – це досягнення од-
ного колективу, керованого Сергієм Пав-
ловичем. Так, Корольов стояв на чолі, він
був Головним конструктором, але десятки
й сотні інститутів, проектних організацій
і заводів працювали в ім’я старту Гагарі-
на. Рівень ракетно-космічної техніки в на-
шій країні в шістдесят першому році став
настільки високим, що дозволив вийти в
космос радянській людині першою.
Якщо говорити про долі космонавти-
ки, про перспективи розвитку ракетно-
космічної техніки, то двоє людей – Коро-
льов і Янгель завжди були однодумцями.
Тривожною була осінь 1962 р. Увесь
світ з напруженою увагою стежив за ка-
рибською (кубинською) кризою. Протя-
гом кількох днів Радянський Союз і Спо-
лучені Штати Америки знаходилися на
грані можливої війни. США блокували
Кубу. На захист інтересів Острова Свобо-
ди виступив Радянський Союз. Радянські
ракети середньої дальності, створені янге-
левським колективом, були доставлені на
Кубу морським шляхом.
Бойові ракети в безпосередній близь-
кості від США. Як буде реагувати на це
45ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 №3
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
офіційна Америка, що оголосила Кубі
блокаду? Президент Джон Кеннеді при-
йняв тоді мудре рішення – пішов на діалог
із Радянським Союзом. Розмова йшла без
участі Куби. Держави домовилися: блока-
да Куби була знята, а радянським ракетам
у зв’язку з домовленістю знову довелося
поплисти по морю, але тепер уже з Куби в
СРСР. І ракети попливли.
Космодром, 14 жовтня 1969 року. Чет-
вертий старт. Тричі на Байконурі ревіли
ракетні двигуни, несучи в небо “Союзи”.
Всі присутні уважно стежили за їхнім зле-
том, бачили на екранах обличчя космонав-
тів, вслухалися в їхні слова. Три дні пункт
зв’язку космодрому “працював на сусі-
дів”. Як тільки кораблі з’являлися в зоні
радіоспостереження, приймальні антени
ловили вже знайомі голоси: “Все нормаль-
но. Працюємо за програмою”, – здається,
це голос Георгія Шоніна. “У нас відмінний
настрій”, – повідомляє Анатолій Філіпчен-
ко. “Затісно в космосі стало”, – жартує Во-
лодимир Шаталов.
А до старту вже готова інша ракета.
“Інтеркосмос-1” – це супутник, який по-
винен спостерігати за Сонцем. “Інтеркос-
мос” захований за металевим обтічником.
Він потрібний на ті недовгі хвилини, коли
ракета буде проходити атмосферу. Там, за
межами щільних шарів атмосфери, обтіч-
ник по команді “електронного мозку” ра-
кети розлетиться на дві частини. І було
глибоко символічним те, що перший су-
путник багатьох країн – “Інтеркосмос-1”
відправлявся саме на сонячну вахту.
Супутники “Інтеркосмос” почали но-
вий етап у співробітництві вчених, мало
не всього світу. Адже до програми “Ін-
теркосмос” приєдналися Франція, Індія,
Швеція, інші країни...
У міжнародній співдружності вчених
різних країн запуск “Інтеркосмосу-15” –
це початок епохи автоматичних універ-
сальних орбітальних станцій. Для вчених
різних країн, що працюють у ракетно-кос-
мічній галузі, подальше освоєння Всесві-
ту найтісніше пов’язане з автоматичними
універсальними орбітальними станціями.
...А невмолимий час, відведений до-
лею для Михайла Кузьмича Янгеля, не-
вблаганно наближався до кінця. Із записів
дружини Михайла Кузьмича Ірини Вікто-
рівни: “Як звичайно, Михайло Кузьмич
Янгель устав рано. Щоб не розбудити рід-
них, тихо вийшов із будинку.
Був ясний, чистий ранок, який не часто
видається в жовтневі дні. Вівчарка Паль-
ма, побачивши хазяїна, завищала з радос-
ті. За довгі місяці хвороби Михайла Кузь-
мича вони прив’язалися одне до одного.
Сьогодні йому шістдесят... Мало все-
таки. Або багато? Мало, звичайно, якщо
згадати, що пізно він почав ту справу, яку
йому визначено було очолити. Багато, якщо
подумати, – а скільки довелося пережити.
Сьогодні його чекають друзі. Він знає:
вони сподіваються і ждуть, що він повер-
неться в рідне КБ. Вони впевнені, їхній
Кузьмич переможе хворобу і цього разу.
Мабуть, більше всіх хвилюються медики.
– Ох, уже ці ювілеї! – гірко сказав один
із них кілька днів тому.
Від бажаючих поздоровити ювіляра
відбою не було. Вони по одному і по кілька
людей входили, говорили теплі слова, да-
рували макети ракет, космічних кораблів,
місяцеходів, супутників... На письмовому
столі росла стопка адрес.
Михайло Кузьмич посміхався, потиску-
вав руки близьким друзям і численним по-
сланцям підприємств, розкиданих по всій
країні. У ці хвилини він був щасливий. Що-
півгодини до кабінету входив лікар. Вимі-
рював тиск, запитував про самопочуття.
І знову друзі, колеги. Вони бажали но-
вих творчих успіхів, довгих років.
Але Михайлові Кузьмичу Янгелю за-
лишалося жити усього кілька хвилин...
У переддень шістдесятиріччя на дачу
приїхали друзі з підприємства. Це був
дуже радісний вечір. На якусь мить відсту-
пила хвороба, Янгель говорив про те, що
незабаром повернеться у свій кабінет, про
46 ISSH 2077-9496
ÂÈÄÀÒͲ ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ
сьогоднішні і перспективні завдання, які
має вирішувати КБ. Один із заступників,
що були в той день на дачі, сказав мені: “В
цей вечір Янгель довго говорив про май-
бутнє ракетно-космічної техніки, він дав
нам програму роботи на багато років”.
А 25 жовтня 1971 року перестало бити-
ся палке серце геніального Михайла Кузь-
мича Янгеля.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конюхов С. Сузір’я Михайла Янгеля / Ста-
ніслав Конюхов // Урядовий кур’єр. – 25
жовтня 2006 р. – №200. – С. 13.
2. Михайлов В.Я. Мои встречи с М.К. Янге-
лем / В.Я. Михайлов // Конструктор. – 25
октября 2002 г. – С. 2-3.
3. Платонов В. Макаров. Художественно-
документальная биография. К 100-летию
со дня рождения А.М. Макарова / Плато-
нов В. – Днепропетровск: Проспект, 2006.
– С. 121-136.
4. Стражева И.В. Тюльпаны с космодрома
/ Стражева И.В. – М: Молодая гвардия,
1978. – 400 с.
5. Губарев В.С. Конструктор. Несколько стра-
ниц из жизни Михаила Кузьмича Янгеля
/ Губарев В.С. – М.: Политиздат, 1977. –
110 с.
Руденко А.П., Хорольский А.В., Комелина В.И. Михаил Кузьмич Янгель – главный кон-
структор ракетно-космических систем. В честь 100-летия со дня рождения в статье отра-
жено становление М.К. Янгеля как ведущего конструктора ракетно-космических комплексов,
академика АН СССР, дважды Героя Социалистического Труда. Внимание сосредоточено на
тесной связи развития идей ракетостроения с потребностями времени и жизненными пери-
петиями конструктора.
Rudenko A.P., Khorolsky A.V, Komelina V.I. Mikhail Kuzmich Yangel − chief designer of
rocket-space systems. In honor of the 100th anniversary of the establishment is refl ected in Article
M.K. Yangel as a leading designer of rocket-space complexes, academician of the USSR, twice
Hero of Socialist Labor. Focuses on the close association of ideas with the needs of the rocket and
the vicissitudes of life-time designer.
УДК 929:51 (091)
ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА БУКРЕЄВА Б.Я. НА КИЇВСЬКИХ
ВИЩИХ ЖІНОЧИХ КУРСАХ (КІНЕЦЬ ХIХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Мірошниченко О.В.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
Розглядається діяльність українського математика і педагога Букреєва Б.Я на Київських
Вищих жіночих курсах, який зробив великий внесок у розвиток математичної освіти україн-
ських жінок.
Науковці все частіше звертаються до
історичного досвіду та творчої спадщи-
ни вітчизняних вчених минулого з метою
втілення їх ідей в сьогодення. Ім’я профе-
сора Букреєва Б.Я., незважаючи на його
багаторічну і плідну працю, сьогодні недо-
статньо відомо широкому колу науковців
і педагогів. Саме тому необхідно проана-
лізувати наукову та педагогічну діяльність
українського математика і педагога Букре-
єва Б.Я., який дуже наполегливо працював
та зробив великий внесок у розвиток ма-
тематики та математичної освіти, зокре-
ма, українських жінок. Вивчення проблем
доступу жінок до вищої освіти наприкін-
ці ХIХ століття та об’єктивне осмислення
історичного досвіду цього питання є акту-
альним і сьогодні.
В середині ХІХ століття перші спро-
би доступу жінок до вищої освіти були до-
сить успішними. На короткий час в кінці
1850-х та на початку 1860-х років жінки
отримали змогу відвідувати лекції в уні-
верситетах. Зокрема, вільнослухачки від-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77399 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:37:21Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Руденко, О.П. Хорольський, О.В. Комеліна, В.І. 2015-02-28T15:03:06Z 2015-02-28T15:03:06Z 2012 Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем / О.П. Руденко, О.В. Хорольський, В.І. Комеліна // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 37-46. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77399 629.7; 929 На честь 100-річчя від дня народження у статті висвітлено становлення М.К. Янгеля як провідного конструктора ракетно-космічних комплексів, академіка АН СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці. Увага зосереджена на взаємопов’язаності розвитку ідей ракетобудування з потребами часу та життєвими перипетіями конструктора. В честь 100-летия со дня рождения в статье отражено становление М.К. Янгеля как ведущего конструктора ракетно-космических комплексов, академика АН СССР, дважды Героя Социалистического Труда. Внимание сосредоточено на тесной связи развития идей ракетостроения с потребностями времени и жизненными перипетиями конструктора. In honor of the 100th anniversary of the establishment is reflected in Article M.K. Yangel as a leading designer of rocket-space complexes, academician of the USSR, twice Hero of Socialist Labor. Focuses on the close association of ideas with the needs of the rocket and the vicissitudes of life-time designer. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем Михаил Кузьмич Янгель – главный конструктор ракетно-космических систем Mikhail Kuzmich Yangel − chief designer of rocket-space systems Article published earlier |
| spellingShingle | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем Руденко, О.П. Хорольський, О.В. Комеліна, В.І. Видатні науковці та інженери |
| title | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем |
| title_alt | Михаил Кузьмич Янгель – главный конструктор ракетно-космических систем Mikhail Kuzmich Yangel − chief designer of rocket-space systems |
| title_full | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем |
| title_fullStr | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем |
| title_full_unstemmed | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем |
| title_short | Михайло Кузьмич Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем |
| title_sort | михайло кузьмич янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем |
| topic | Видатні науковці та інженери |
| topic_facet | Видатні науковці та інженери |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77399 |
| work_keys_str_mv | AT rudenkoop mihailokuzʹmičângelʹgolovniikonstruktorraketnokosmíčnihsistem AT horolʹsʹkiiov mihailokuzʹmičângelʹgolovniikonstruktorraketnokosmíčnihsistem AT komelínaví mihailokuzʹmičângelʹgolovniikonstruktorraketnokosmíčnihsistem AT rudenkoop mihailkuzʹmičângelʹglavnyikonstruktorraketnokosmičeskihsistem AT horolʹsʹkiiov mihailkuzʹmičângelʹglavnyikonstruktorraketnokosmičeskihsistem AT komelínaví mihailkuzʹmičângelʹglavnyikonstruktorraketnokosmičeskihsistem AT rudenkoop mikhailkuzmichyangelchiefdesignerofrocketspacesystems AT horolʹsʹkiiov mikhailkuzmichyangelchiefdesignerofrocketspacesystems AT komelínaví mikhailkuzmichyangelchiefdesignerofrocketspacesystems |