Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)

Розглядається діяльність українського математика і педагога Букреєва Б.Я на Київських Вищих жіночих курсах, який зробив великий внесок у розвиток математичної освіти українських жінок. Рассматривается деятельность украинского математика и педагога Букреева Б.Я на Киевских Высших женских курсах, кото...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Питання історії науки і техніки
Datum:	2012
1. Verfasser:	Мирошниченко, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2012
Schlagworte:	Видатні науковці та інженери
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77400
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.) / О.В. Мирошниченко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860230619037958144
author	Мирошниченко, О.В.
author_facet	Мирошниченко, О.В.
citation_txt	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.) / О.В. Мирошниченко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	Розглядається діяльність українського математика і педагога Букреєва Б.Я на Київських Вищих жіночих курсах, який зробив великий внесок у розвиток математичної освіти українських жінок. Рассматривается деятельность украинского математика и педагога Букреева Б.Я на Киевских Высших женских курсах, который сделал большой вклад в развитие математического образования украинских женщин. Activity of the Ukrainian mathematician and teacher Boukreev B.YA on the Kyiv Higher woman courses, that did a large contribution to development of mathematical education of the Ukrainian women, is examined.
first_indexed	2025-12-07T18:21:23Z
format	Article
fulltext	46 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ сьогоднішні і перспективні завдання, які має вирішувати КБ. Один із заступників, що були в той день на дачі, сказав мені: “В цей вечір Янгель довго говорив про май- бутнє ракетно-космічної техніки, він дав нам програму роботи на багато років”. А 25 жовтня 1971 року перестало бити- ся палке серце геніального Михайла Кузь- мича Янгеля. ЛІТЕРАТУРА 1. Конюхов С. Сузір’я Михайла Янгеля / Ста- ніслав Конюхов // Урядовий кур’єр. – 25 жовтня 2006 р. – №200. – С. 13. 2. Михайлов В.Я. Мои встречи с М.К. Янге- лем / В.Я. Михайлов // Конструктор. – 25 октября 2002 г. – С. 2-3. 3. Платонов В. Макаров. Художественно- документальная биография. К 100-летию со дня рождения А.М. Макарова / Плато- нов В. – Днепропетровск: Проспект, 2006. – С. 121-136. 4. Стражева И.В. Тюльпаны с космодрома / Стражева И.В. – М: Молодая гвардия, 1978. – 400 с. 5. Губарев В.С. Конструктор. Несколько стра- ниц из жизни Михаила Кузьмича Янгеля / Губарев В.С. – М.: Политиздат, 1977. – 110 с. Руденко А.П., Хорольский А.В., Комелина В.И. Михаил Кузьмич Янгель – главный кон- структор ракетно-космических систем. В честь 100-летия со дня рождения в статье отра- жено становление М.К. Янгеля как ведущего конструктора ракетно-космических комплексов, академика АН СССР, дважды Героя Социалистического Труда. Внимание сосредоточено на тесной связи развития идей ракетостроения с потребностями времени и жизненными пери- петиями конструктора. Rudenko A.P., Khorolsky A.V, Komelina V.I. Mikhail Kuzmich Yangel − chief designer of rocket-space systems. In honor of the 100th anniversary of the establishment is refl ected in Article M.K. Yangel as a leading designer of rocket-space complexes, academician of the USSR, twice Hero of Socialist Labor. Focuses on the close association of ideas with the needs of the rocket and the vicissitudes of life-time designer. УДК 929:51 (091) ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА БУКРЕЄВА Б.Я. НА КИЇВСЬКИХ ВИЩИХ ЖІНОЧИХ КУРСАХ (КІНЕЦЬ ХIХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.) Мірошниченко О.В. (Державний економіко-технологічний університет транспорту) Розглядається діяльність українського математика і педагога Букреєва Б.Я на Київських Вищих жіночих курсах, який зробив великий внесок у розвиток математичної освіти україн- ських жінок. Науковці все частіше звертаються до історичного досвіду та творчої спадщи- ни вітчизняних вчених минулого з метою втілення їх ідей в сьогодення. Ім’я профе- сора Букреєва Б.Я., незважаючи на його багаторічну і плідну працю, сьогодні недо- статньо відомо широкому колу науковців і педагогів. Саме тому необхідно проана- лізувати наукову та педагогічну діяльність українського математика і педагога Букре- єва Б.Я., який дуже наполегливо працював та зробив великий внесок у розвиток ма- тематики та математичної освіти, зокре- ма, українських жінок. Вивчення проблем доступу жінок до вищої освіти наприкін- ці ХIХ століття та об’єктивне осмислення історичного досвіду цього питання є акту- альним і сьогодні. В середині ХІХ століття перші спро- би доступу жінок до вищої освіти були до- сить успішними. На короткий час в кінці 1850-х та на початку 1860-х років жінки отримали змогу відвідувати лекції в уні- верситетах. Зокрема, вільнослухачки від- 47ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ відували лекції і в університеті Святого Володимира в Києві. Але уряд того часу непо- коїло стрімке прагнення жі- нок до здобуття освіти. Тому до Вчених рад університетів із запитом про те, чи можуть жінки слухати університетські лекції нарівні з чоловіками і на яких умовах, та чи можна допустити жінок до здобуття вчених ступенів, звернулось Міністерство народної освіти. Також їх цікавило питан- ня: які права надати жінкам в разі здобут- тя вченого ступеня. Викладачі історико-філологічного, фі- зико-математичного та медичного фа- культетів університету Святого Володи- мира висловились за допущення жінок до навчання в якості студенток на загаль- них засадах із чоловіками та за надання їм права здобувати вчені ступені з відповід- ними правами наукової та викладацької діяльності [1]. Не підтримували цю про- позицію професори юридичного факуль- тету. В урядових колах перемогли погля- ди опонентів жіночої освіти, які боялися активної участі жінок у студентському антиурядовому русі, та широкого залу- чення їх до науки. Тому з введенням у 1863 році нового Університетського ста- туту доступ до навчання в університеті для жінок було закрито. Питання вищої освіти жінок виклика- ло поляризацію поглядів у суспільстві. В той час, період 60-70-х років ХІХ ст., бага- то дівчат почали виїжджати за кордон для навчання у вищих школах Європи, в пер- шу чергу до Швейцарії, яка першою нада- ла жінкам можливість навчатися та здобу- вати вчені ступені [2]. В цьому явищі уряд побачив серйозну загрозу захоплення жі- нок радикальними політичними ідеями, що в значній мірі відповідало дійсності, так як Цюріх на той час був центром ро- сійської революційної еміграції. Саме з цього періоду уря- дом почало вирішуватися пи- тання отримання жінками ви- щої освіти в рідній країні. Міністерством народної осві- ти було створено комісії для вироблення форм вищої освіти жінок та певних її принципів. Заклади, що мали надавати жінкам вищу освіту, створю- вались окремо від чоловічої вищої школи – університетів та отрима- ли назву Вищі жіночі курси (ВЖК). Кур- си були приватні, так як не були засновані державою. Приватний статус курсів зу- мовлював те, що ініціативу їх створення та відповідальність за діяльність мав взя- ти на себе професор-засновник, відомий своєю науковою працею та ще такий, що викликав би довіру уряду. Протягом 1872- 1878 років в Російській імперії було ство- рено чотири такі заклади, з яких Київські ВЖК залишилися єдиними в Україні. Таким чином, питання отримання жін- ками наукових знань було вирішене шля- хом створення в університетських міс- тах окремих приватних Вищих жіночих курсів − закладів, які б надавали жінкам можливість пройти вищий курс наук, але не гарантували після їх закінчення прав, пов’язаних з вищою освітою. Згідно з «Положением о Высших жен- ских курсах в Киеве», затвердженим перед їх відкриттям, у вересні 1878 року слухач- ки вступали до платного закладу для про- ходження дворічного курсу навчання, в якому не передбачалося жодних професій- них прав чи переваг перед особами з серед- ньою освітою. Єдиним правом вільнослу- хачок була можливість розширити знання, слухаючи лекції університетських викла- дачів. Не змінило статусу курсів та прав випускниць і нове «Положение о Высших женских курсах, учрежденных в Киеве» 1881 року [3], але навчальний процес на курсах на той час було вдосконалено. 48 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ Так, термін навчання вже складав 4 роки, було введено перехідні іспити, прак- тичні заняття та практику написання кур- сових робіт. Таким чином, викладання на Київських Вищих жіночих курсах (КВЖК) було наближене до університетського. Робота Вищих жіночих курсів в Киє- ві негайно потрапила під пильний нагляд з боку влади усіх рівнів, і не лише учбово- го відомства, але й уряду. Зрозуміло, що за таких умов нормальна діяльність кур- сів була можливою завдяки як сумлінній праці самих вільнослухачок, так і значним зусиллям керівництва курсів з організації навчального процесу. Саме наполегливій праці виклада- чів курсів − університетських профе- сорів, їх директора (в 1881-1889 роках) професора В. Іконнікова, засновника КВЖК С.Гогоцького та таких виклада- чів як В. Антонович, Ф. Фортинський, П.Аландський, курси в значній мірі завдя- чували своїм розвитком та стабільним іс- нуванням. В цілому викладачі курсів в більшості активно підтримували прагнен- ня жінок до науки, читали на КВЖК лек- ції в тому ж обсязі, що і в університеті, не відрізняючи їх від студентів. Відсутність прав, поряд із складністю навчання, була основною причиною ско- рочення кількості слухачок фізико-мате- матичного відділення Київських ВЖК, які в переважній більшості не отримували в середній школі достатньої підготовки до слухання вищого курсу природничих наук та математики. В результаті цього фізико- математичне відділення курсів з 1886 року було закрите, а його предмети залишили- ся додатковими до курсу історико-філо- логічного відділення. Тривалий час цей навчальний заклад стикався також з мате- ріальними труднощами, що не дозволяло значно розширити його навчальну базу. Тенденції, що запанували в освітній сфері в 1880-х роках, були спрямовані на обмеження автономії вищої школи, що проявилися передусім у введенні ново- го Університетського статуту 1885 року. В питанні вищої освіти жінок перемогла тенденція до закриття існуючих у країні ВЖК. Так, з 1886 навчального року було заборонено здійснювати новий набір на курси та дозволено завершити навчан- ня лише тим слухачкам, які вступили до них в попередні роки. У 1889 році, коли закінчувала навчання 21 слухачка остан- нього випуску Київських курсів, їх керів- ництво безуспішно домагалося дозволу на відновлення прийому, знаючи що такий дозвіл отримали ВЖК в Петербурзі, хоча із обмеженнями в правах. Проте, щодо курсів в Києві такий дозвіл не надійшов, і єдиний заклад, що надавав жінкам вищу освіту в межах України, припинив своє іс- нування до 1906 року. Незважаючи на те, що в ході робо- ти Київських ВЖК було введено більш жорсткі вимоги до вступу, що підвищи- ло освітній рівень абітурієнток, та удо- сконалено навчальні програми, права ви- пускниць залишалися невизначеними. Це зумовило поступове зменшення кількості слухачок курсів. Так, із 324 слухачок, що вступили у 1878 році, закінчили повний курс і отримали атестати лише 79, з яких 55 − на історико-філологічному відділен- ні (з них з атестатами першого розряду 44, другого − 11) та 24 − на фізико-матема- тичному (з атестатами першого розряду − 17, другого − 7) [4]. Найбільший відтік слухачок стався в кінці 1878-1879 навчального року, коли курси залишили 129 осіб. Надалі щоро- ку до кількох десятків слухачок різних курсів залишали КВЖК, адже далеко не всі могли дозволити собі платну чотири- річну вищу освіту, не підтверджену жод- ними правами. Загальна кількість слуха- чок, які певний час навчалися на КВЖК, склала у лютому 1886 року 1097 осіб. Ця цифра є найбільшою, адже з наступного, 1886-1887 навчального року набір на кур- си було припинено і завершити навчання змогли лише ті слухачки, що вступили на 49ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ курси раніше. При цьому найбільший на- плив слухачок ВЖК в Києві зазнали в пер- ші роки після відкриття. З 1878 до 1882 р. на них перебувало 708 жінок, тобто близь- ко 65 відсотків від загальної кількості. З цієї ж загальної чисельності слухачок, що побували на курсах, за весь час їх існуван- ня з 1878 по 1889 роки, повний курс наук пройшли далеко не всі. Згідно з офіційни- ми даними, кількість таких осіб дорівню- вала 360, що становила близько 33 відсо- тків від загальної чисельності слухачок, які певний час перебували на курсах. Та навіть серед слухачок, які прослу- хали повний курс наук, не всі складали ви- пускні іспити та отримували атестати, що пояснювалося вищезгаданою безправніс- тю випускних свідоцтв. З тих 360 осіб, що пройшли повний курс навчання, заверши- ли випускні іспити та отримали атестати лише близько 250 жінок, тобто приблизно 23 відсотки від загальної кількості слуха- чок КВЖК цього періоду. Організація Вищих жіночих курсів у Києві стала одним із досягнень членів Ки- ївського фізико-математичного товари- ства, яке відіграло велику роль у розви- тку науки та популяризації математичних знань в країні. В кінці 80-х років XIX ст. від това- риства природознавців відокремила- ся математична секція, на базі якої було створено Київське фізико-математичне товариство. На момент організації това- риство нараховувало 37 членів-засновни- ків, серед яких найбільш активну роль ві- дігравали М.П. Авенаріус, Б.Я. Букреєв, М.Є. Ващенко-Захарченко, В.П. Єрма- ков, І.І. Рахманінов, П.Е. Ромер, Г.К. Сус- лов, М.Ф. Хандріков, М.М. Шіллер та Е.К. Шпачинський. Працювало товари- ство при університеті і об’єднувало най- більш активних і талановитих вчених того часу [5]. На засіданнях товариства неодно- разово обговорювались питання, як викла- дати математику і фізику у вищій і серед- ній школі та можливості надання вищої освіти жінкам. Треба підкреслити, що у Київському товаристві, більш ніж в інших, приділя- лась серйозна увага викладанню елемен- тарної математики. Із математиків на кур- сах викладали Б.Я. Букреєв, В.П. Єрмаков, М.Є. Ващенко-Захарченко, Д.О. Граве, Г.В. Пфейфер, Г.К. Суслов. Б.Я. Букреєв, був одним із засновників Київського фізико-математичного това- риства, брав активну участь у його роботі і був його першим секретарем. Також він був найстаршим членом першого Мос- ковського математичного товариства (з 1893 року), був його почесним членом. Багато ним було зроблено для підготовки наукових математичних кадрів для нашої країни. Чимало його учнів самі стали про- фесорами і відомими вченими. В 1889 році Б.Я. Букреєв отримав зван- ня професора. З цього часу з великою ін- тенсивністю продовжуючи наукові дослі- дження, він почав віддавати багато сил і енергії справі підготовки молодого поко- ління математиків. В 1896 році Бориса Яковича було обра- но до складу професури Київських Вищих Жіночих курсів (КВЖК). Його наукова і педагогічна діяльність були нерозривно пов’язані і гармонійно доповнювали ода одну. У процесі підготовки до лекцій у молодого професора виникали нові мате- матичні ідеї, які він розвивав і висвітлю- вав у своїх лекціях або на сторінках ма- тематичних журналів та обговорював зі своїми слухачками. Все це нам показує, що його педагогічна діяльність не обмеж- увалася університетом. Б.Я. Букреєв приділяв багато уваги як розробці та публікації статей по окремим питанням університетської програми з математики, так і цілих курсів. Підручни- ки та курси лекцій, які він написав, зігра- ли значну роль у розвитку математичної освіти на Вищих жіночих курсах та були популярні на той час. Завдяки тому, що його лекції відріз- нялися строгістю, чіткістю і тонким кри- 50 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ тичним духом нової математики від лек- цій попередників і вчителів, викладання основ математики в 90-і роки на Вищих жіночих курсах було піднято на нову ви- соту. У багатьох місцях його книг та лек- ціях обов’язково наводилися історичні ві- домості, а також літературні посилання для осіб, які бажали поглибити свої зна- ння в тому або іншому питанні. До методичних робіт Б.Я. Букреєва можна віднести і ряд розгорнутих і гли- боких критико-бібліографічних розбо- рів новітніх навчальних книжок з матема- тики. Вони публікувалися в кінці 80-х і у 90-і роки XIX століття в Київських універ- ситетських вістях та використовувались в його педагогічній діяльності. Борис Яко- вич виявляв великий інтерес і до питань викладання елементарної математики. З 1907 по 1917 рік давав щорічні відгуки про письмові іспити з математики в реальних училищах Київського навчального округу. Він навмисно не висловлював свої ме- тодичні погляди і не писав про свої ме- тодичні прийоми. Але на підставі його курсів лекцій, його приміток з окремих питань та за розповідями учнів видно, що основні принципи Букрєєва, як педагога, були науковість викладання, повнота охо- плення предмета, чіткість і ясність викла- ду, образна і проста мова лекцій. При ви- кладі того чи іншого предмету він звертав велику увагу на історію окремих ідей, по- глядів, понять, теорем. Історичні поси- лання живили виклад, сприяли кращому запам’ятовуванню. Велике значення при викладанні мате- матичних предметів Борис Якович нада- вав наочності матеріалу та виступав про- ти відокремлення математичних наук від інших галузей знань. Б.Я. Букреєв був одним з ініціаторів відновлення роботи жіночих курсів у 1905 році, після закриття їх царським урядом. З цього питання він пропонував, у своєму листі до професора Іконникова, зустріти- ся і обговорити звернення до міністерства. Після відновлення роботи Вищих Жі- ночих курсів (КВЖК) у 1906 році Борис Якович викладав та плідно працював на фізико-математичному факультеті до 1919 року. У 1919 році курси були лікві- довані та приєднані до складу Інституту Народної Освіти. Із математиків на вищих жіночих курсах після поновлення їх роботи в 1906 році, крім Б.Я. Букреєва, виклада- ли В.П. Єрмаков, М.Ю. Ващенко-Захар- ченко, Д.О. Граве, Г.В. Пфейфер, Г.К. Суслов. У вересні 1908 року група про- фесорів університету в кількості 14 чо- ловік (і серед них Б.Я. Букрєєв, Д.Граве, В.Совінський) вимагали обговорити пи- тання про допуск жінок до університету, але міністерство заборонило прийом на- віть вільнослухачок. У вересні 1908 року Б.Букреєв ра- зом з професорами університету Свято- го Володимира, серед яких був Д.Граве та В.Словінський, вимагали від уряду об- говорити питання про допуск жінок в Ки- ївський університет, але не знайшли під- тримки, а натомість отримали заборону прийому навіть вільнослухачок [5]. Розуміючи, як важко було навчатися жінкам в той період, спеціально для слуха- чок Київських ВЖК Б.Я. Букреєв написав та видав у 1912 ріці підручник «Алгебра- ический анализ. Курс лекций на Высших Женских курсах». Також, Борис Якович брав активну участь в організації матема- тичних кабінетів Київських Вищих Жіно- чих курсів. Завдяки і його зусиллям перед початком 1915–1916 навчального року на фізико-математичному факультеті для за- безпечення практичних занять слухачок діяли 18 лабораторій та кабінетів з розга- луженою спеціалізацією. Часи революційних перетворень Бо- рис Якович використовував для втілен- ня в життя своїх ідей щодо удосконален- ня освітніх процесів. Так, в 1917 році під головуванням професора було створе- но комісію для укладання нового Стату- 51ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎÐ²² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕÍ²ÊÈ 2012 №3 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ ту Вищих Жіночих курсів. Ця комісія роз- глянула та подала на погодження зміни до навчального процесу та підпорядкуван- ня. Згідно цих змін Київські Вищі Жіночі Курси виводились з відомства попечителя навчального округу і підпорядковувались безпосередньо Міністерству народної освіти в питаннях затвердження посадо- вих осіб, а також отримували більшу ав- тономію у сфері управління та навчання. Великим досягненням були організо- вані Букреєвим математичні семінарії, які приваблювали велику кількість слухачок. Ці семінарії були потужною навчально- допоміжною установою та викликали най- кращі відгуки відвідувачів-спеціалістів. Діяльність математичного семінарію КВЖК під керівництвом Б.Я. Букреєва по- ступово розширювалась. І якщо в 1911– 1912 роках в його роботі взяли участь лише 15 слухачок старших семестрів, то в 1914– 1915 академічному році, після оформлен- ня семінарію як самостійного підрозділу з власною бібліотекою майже в 700 томів, кількість тих, хто займався у ньому, дося- гла 120 осіб. Борис Якович зазначав, що серед від- відувачів семінарію «намічається ряд осіб, здатних до більш серйозних наукових до- сліджень, з яких, з часом, за сприятливих умов можуть вийти корисні викладачки курсів». Такими викладачками стали асис- тентки математичного семінарію − Віра Соколова, Антоніна Єрмакова і Тетяна Ка- чура. На фізико-математичному факульте- ті Київських Вищих Жіночих курсів здо- була вищу освіту і Клавдія Латишева, яка згодом стала першою жінкою-професо- ром математики в Київському університе- ті, проявивши себе як талановитий вчений та здібний педагог. Неодноразово, проявляючи свою гро- мадську позицію, професори Київського університету, в тому числі й математики, члени Київського фізико-математичного товариства, намагалися добитися дозволу для жінок відвідувати університет, але мі- ністерство освіти їм майже постійно від- мовляло [6]. З усього наведеного ми бачимо, що Борис Якович Букреєв ніколи не обмеж- увався педагогічною та суто науковою ді- яльністю, а проводив досить інтенсивну науково-громадську та популяризатор- ську роботу. Свідченням важливості Київських ВЖК, як єдиного в ХІХ столітті закладу вищої освіти жінок в Україні, є той факт, що переважна більшість слухачок протя- гом цього періоду існування курсів була з півдня країни, причому в різний час були представлені практично всі губернії Укра- їни. Після закриття курсів в 1889 році і до початку ХХ століття в межах України вища освіта для жінок була недоступною. Ті, хто прагнув її отримати, мали відправ- лятися на Бестужевські ВЖК до Петербур- гу, які були завжди переповнені слухач- ками і не могли вмістити всіх бажаючих. Також жінки йшли в Жіночий медичний інститут, відкритий в 1897 році, а якщо не могли туди потрапити, знову шукали осві- ту за кордоном. Саме кінець ХІХ - початок ХХ століття позначився новою хвилею на- вчальної міграції до Європи, в якій голо- вна роль належала жінкам. Не зважаючи на складнощі існування навчального закладу та низку матеріаль- них і моральних перешкод, з якими стика- лися перші жінки-студентки, більшість з них виявила дуже серйозні прагнення здо- бути вищу освіту: чимало з них самі кло- потали про введення до навчальної про- грами нових предметів та розширення курсу існуючих, за більшістю базових на- вчальних предметів слухачками було під- готовлено та видано літографовані кур- си лекцій. Відгуки професорів про знання слухачок були також похвальними. Не зважаючи на те, що курс жіночих гімназій не давав достатньої підготовки до опанування вищої освіти, слухачкам вда- валося, як правило, продемонструвати на іспитах належний рівень знань, «так, що 52 ISSH 2077-9496 ÂÈÄÀÒÍ² ÍÀÓÊÎÂÖ² ÒÀ ²ÍÆÅÍÅÐÈ чітко можна зробити висновок про напо- легливу працю кожної з них та про спіль- не бажання дійсно досягти чого-небудь слуханням курсів» [7]. Дехто з випус- книць Київських курсів, наприклад архе- олог Катерина Мельник, досягли успіхів на науковій ниві. Історико-публіцистич- ними працями відзначилася і випускниця КВЖК дружина професора Анна Іконні- кова. Помітною постаттю у громадсько- му та українському національному житті студентської молоді Києва була слухач- ка Олена Доброграєва, курсову роботу якої було високо оцінено. Переважна ж більшість колишніх слухачок присвятили себе педагогічній діяльності, під час якої їм стали в нагоді отримані на курсах зна- ння. Так, Серафіма Славутинська засно- вала жіночу гімназію у місті Кам’янець- Подільському, а Олександра Дучинська очолила Київську гімназію В.Ващенко- Захарченко після смерті її засновниці. В цілому ж, за даними Міністерства народ- ної освіти, представленими в 1904 році, зазначалося, що чимало випускниць Київ- ських ВЖК «і по даний час працює на пе- дагогічній ниві, переважно в межах київ- ського навчального округу». Шлях до вищої освіти в останній чвер- ті ХІХ століття виявився складним для українських жінок. Загальна негативна політика уряду в цьому питанні, поро- джена упередженістю щодо освічених жі- нок взагалі, призвела до того, що питан- ня було віднесене виключно до приватної сфери та поставлене під пильний нагляд з боку влади, а в кінцевому підсумку зу- мовила закриття єдиного шляху набуття освіти жінками. Київські ВЖК залиши- лися в ХІХ столітті єдиним закладом, що протягом одинадцяти навчальних років (1878—1889) надавав жінкам можливість отримання вищої освіти, попри «безправ- ність» наданих ним випускних свідоцтв. Цей період історії вищої жіночої освіти є, з одного боку, часом важкої організацій- ної і в значній мірі моральної боротьби за вищу освіту жінок, а з іншого − відтворює яскраві приклади високих педагогічних чеснот та успішного здобуття жінками ви- щої освіти, право на яку вони мали здобу- вати та підтверджувати. ЛІТЕРАТУРА 1. Кобченко К. А. Жінки в університеті Святого Володимира // Університет: історико-філо- софський журнал. – 2005. − № 2(4). — С. 24. 2. Лихачева Е. Материалы для истории жен- ского образования в России. 1856—1880. − СПб., 1901. — С. 478. 3. Положение о Высших женских курсах, учрежденных в Киеве. — К., 1881. — С. 1-10. 4. Отчет о состоянии Киевских высших жен- ских курсов за 1878—82 Уч. гг. // Истори- ческая записка и отчет о Киевских Высших женских курсах за первое четырехлетие (1878—1882). — К., 1884. — С. 19. 5. Київське математичне товариство [Елек- тронний ресурс] // Сайт Київського Наці- онального університету імені Тараса Шев- ченка. – Режим доступу до сторінки: http:// www.mathsociety.kiev.ua/history.html. 6. Українська радянська енциклопедія. Т.2 .− Київ, 1980. − С. 146; 7. Кобченко К. А. Слухачки Київських вищих жіночих курсів: груповий портрет. − С. 50. Мирошниченко Е.В. Деятельность профессора Букреева Б.Я. на Киевских высших женских курсах (конец ХІХ – начало ХХ ст.). Рассматривается деятельность украинского математика и педагога Букреева Б.Я на Киевских Высших женских курсах, который сделал большой вклад в развитие математического образования украинских женщин. Miroshnichenko E.V. The activities of Professor B.J. Boukreev at Kiev University for Women (end of XIX - the beginning of the twentieth century). Activity of the Ukrainian mathematician and teacher Boukreev B.YA on the Kyiv Higher woman courses, that did a large contribution to develop- ment of mathematical education of the Ukrainian women, is examined.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77400
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:21:23Z
publishDate	2012
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Мирошниченко, О.В. 2015-02-28T15:03:32Z 2015-02-28T15:03:32Z 2012 Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.) / О.В. Мирошниченко // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 46-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77400 929:51 (091) Розглядається діяльність українського математика і педагога Букреєва Б.Я на Київських Вищих жіночих курсах, який зробив великий внесок у розвиток математичної освіти українських жінок. Рассматривается деятельность украинского математика и педагога Букреева Б.Я на Киевских Высших женских курсах, который сделал большой вклад в развитие математического образования украинских женщин. Activity of the Ukrainian mathematician and teacher Boukreev B.YA on the Kyiv Higher woman courses, that did a large contribution to development of mathematical education of the Ukrainian women, is examined. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.) Деятельность профессора Букреева Б.Я. на Киевских Высших женских курсах (конец ХІХ – начало ХХ ст.) The activities of Professor B.J. Boukreev at Kiev University for Women (end of XIX - the beginning of the twentieth century) Article published earlier
spellingShingle	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.) Мирошниченко, О.В. Видатні науковці та інженери
title	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)
title_alt	Деятельность профессора Букреева Б.Я. на Киевских Высших женских курсах (конец ХІХ – начало ХХ ст.) The activities of Professor B.J. Boukreev at Kiev University for Women (end of XIX - the beginning of the twentieth century)
title_full	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)
title_fullStr	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)
title_full_unstemmed	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)
title_short	Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)
title_sort	діяльність професора букреєва б.я. на київських вищих жіночих курсах (кінець хiх – початок хх ст.)
topic	Видатні науковці та інженери
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77400
work_keys_str_mv	AT mirošničenkoov díâlʹnístʹprofesorabukreêvabânakiívsʹkihviŝihžínočihkursahkínecʹhihpočatokhhst AT mirošničenkoov deâtelʹnostʹprofessorabukreevabânakievskihvysšihženskihkursahkonechíhnačalohhst AT mirošničenkoov theactivitiesofprofessorbjboukreevatkievuniversityforwomenendofxixthebeginningofthetwentiethcentury

Діяльність професора Букреєва Б.Я. на Київських Вищих жіночих курсах (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)

Institution

Ähnliche Einträge