Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст.
У статті простежується динаміка створення парового металевого флоту. З’ясована специфіка роботи верфей та розглянуті нові типи кораблів Чорноморського флоту. В статье прослеживается динамика создания парового металлического флота. Выяснены специфика работы верфей и новые типы кораблей Черноморского...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77401 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. / Н.О. Рижева // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 18-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860178999281451008 |
|---|---|
| author | Рижева, Н.О. |
| author_facet | Рижева, Н.О. |
| citation_txt | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. / Н.О. Рижева // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 18-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті простежується динаміка створення парового металевого флоту. З’ясована специфіка роботи верфей та розглянуті нові типи кораблів Чорноморського флоту.
В статье прослеживается динамика создания парового металлического флота. Выяснены специфика работы верфей и новые типы кораблей Черноморского флота.
The dynamics of creation of steam metallic fleet is traced in the article. The specific of work of shipyards and new types of ships of the Black sea fleet are found out.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:01:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSH 2077-9496
²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ ϲÄÏÐÈÅÌÑÒÂ
Грушицкая И.Б. К вопросу о возникновении и развитии научной фотографии. В статье
кратко рассмотрены основные этапы развития классической фотографии, основные направ-
ления научных исследований советской фотографической науки. Показана роль, научные связи и
основные результаты работы Одесского центра научной фотографии под руководством про-
фессора Е. А. Кириллова.
Grushitska I.B. To the question about an origin and development of scientifi c photo. The ar-
ticle briefl y describes the main stages of classic photography, the main research directions of the Soviet
photographic science. The role, the scientifi c communication and the main results of the Odessa center
of scientifi c photography under the leadership of professor E. Kirillov are showed here.
УДК 94 (629.5)(477)
БУДІВНИЦТВО НОВИХ ТИПІВ КОРАБЛІВ ДЛЯ
ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХIХ СТ.
Рижева Н. О., д-р істор. наук, проф.
(Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського)
У статті простежується динаміка створення парового металевого флоту. З’ясована спе-
цифіка роботи верфей та розглянуті нові типи кораблів Чорноморського флоту.
Стратегічним завданням
сучасного розвитку економі-
ки нашої держави повинна ста-
ти системна перебудова однієї
з провідних галузей – суднобу-
дування. Протягом XIX-XX ст.
суднобудування займало ви-
значальне місце у промислово-
му комплексі України. Саме в
цей час відбулися кардиналь-
ні зміни у конструкціях суден,
технічних засобах та матеріалах їх будів-
ництва. Визначення закономірностей по-
яви нових типів кораблів, розкриття про-
блем, що ставали на шляху впровадження
технічних новацій привернули увагу авто-
ра даної статі та обумовили звернення до
історії змін в галузі у центрі суднобудуван-
ня другої половини XIXст. – Миколаєві.
Потрібно визнати, що сучасні дослід-
ники займаються розробкою певних ета-
пів суднобудування [1]. Втім, доцільність
проведення наукового аналізу та історич-
них паралелей, з метою осмислення набу-
того досвіду, залишаються актуальними.
Кримська війна (1853-1856 рр.) показа-
ла необхідність визначення нової концеп-
ції суднобудування в Російській імперії.
Бойове ядро Чорноморського
флоту в період війни склада-
лося з дерев’яних вітрильних
кораблів, тоді як англо-фран-
цузька ескадра мала у своє-
му розпорядженні парові ко-
раблі з потужним озброєнням.
Досвід війни наочно показав
переваги використання паро-
вої машини замість сили вітру
й вітрил, а також застосуван-
ня металу замість дерева при спорудженні
корпусів кораблів.
На початку 70-х рр. XIX ст. (відповід-
но до угод Лондонської конференції, бе-
резень 1871 р.) суднобудування у Мико-
лаєві переходить на новий технологічний
рівень – спорудження бойових кораблів
із залізним корпусом та повною відмовою
від дерева як конструкційного матеріалу
[2]. Суднобудівне виробництво потрібно
було забезпечити корпусною і броньова-
ною сталлю, спеціальним судновим енер-
гетичним устаткуванням, допоміжними
механізмами, без яких унеможливлюва-
лася побудова і введення в експлуатацію
кораблів. Отже, суднобудування в Мико-
лаєві ставало багатопрофільним виробни-
19ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 № 3
²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ ϲÄÏÐÈÅÌÑÒÂ
чим комплексом, тісно пов’язаним з ін-
шими галузями промисловості.
Починаючи з будівництва перших пан-
церних кораблів – плавучих батарей оригі-
нальної конструкції проекту віце-адмірала
А. Попова, перевага надавалася в Мико-
лаївському адміралтействі створенню вій-
ськово-морської сили на Чорному морі.
Особливістю конструкції перших панцер-
них кораблів „Новгород” (спущений на
воду у травні 1873 р.) і „Вице-адмирал По-
пов” (спущений на воду у вересні 1875 р.,
первинна назва „Киев”) став корпус круг-
лої форми. Такі кораблі, що одержали на-
зву „поповок”, не мали аналогів в інозем-
них флотах. Їх будівництво започаткувало
кардинальні зміни в організації виробни-
цтва. Під час створення „поповок” облад-
нання верфі поповнилося новими залізоо-
бробними машинами, „північна й південна
частини адміралтейства та різні майстер-
ні й склади були поєднані залізницею”. У
1877 р. на верфі встановлюється закупле-
ний в Англії плавучий док вантажопідйом-
ністю 3 600 т. Інженери-кораблебудівники
та робітники набули нових знань і досві-
ду, а це вже працювало на перспективу [3].
Період 70-80-х рр. XIX ст. стає важли-
вим у розвитку виробничо-технічної бази
суднобудування міста. Перехід до мета-
левого суднобудування започаткував пе-
ретворення верфі з місця побудови суден
на промислове підприємство. Замість при-
мітивних майстерень з’являються метало-
обробні, механічні, трубомідницькі цехи,
оснащені верстатами з централізованим
приводом від парових машин; для освіт-
лення почали використовувати газ і елек-
трику; вже застосовувалися парові кра-
ни вантажопідйомністю в кілька тонн.
Разом з тим уся організація побудови су-
ден була запозиченою з часів дерев’яного
суднобудування, а технологічним цен-
тром залишалися стапелі. Судна, як і ко-
лись, збирали з деталей (елементів набо-
ру, листів обшивки), тільки з’єднувалися
вони заклепками, а не цвяхами та болтами.
На стапель подавали не лише великога-
баритні листи зовнішньої обшивки, але й
жаровні для нагрівання заклепок, що при-
зводило до задимлення елінгів. Щоправда
суднові механізми монтувалися на стапе-
лі тільки частково. На воду судна спуска-
ли, як правило, з готовністю 20-30 %. Далі
на добудовних набережних плавучі крани
навантажували механізми, деталі надбу-
дов, труби та ін. Важкі механізми, напри-
клад, парові машини, доводилося не лише
монтувати, але і складати безпосередньо
на суднах [4].
У 80-90-і рр. XIX ст. Миколаївське ад-
міралтейство відпрацьовувало суднобудів-
ну культуру нового технологічного рівня.
Згідно з прийнятою на останнє двадця-
тиріччя ХIХ ст. програмою будівництва
Чорноморського флоту, кораблебудівники
міста створюють головний панцерник −
„Екатерина II” (закладено в червні 1883 р.,
спущено на воду в травні 1886 р.). У 1888
р., після входження до лав флоту, “Екате-
рина II” за головними тактико-технічними
елементами була на рівні кращих західно-
європейських кораблів такого класу.
Наступними панцерниками Миколаїв-
ського адміралтейства стали: „Двенадцать
Апостолов”. (закладено в лютому 1888
р.), „Три Святителя” (закладено в вересні
1891 р.), „Ростислав” (закладено в травні
1894 р.). У 90-ті рр. XIX ст. усі панцерники
були зараховані до складу Чорноморсько-
го флоту. Кожний корабель мав досить ви-
сокі конструктивно-технічні якості [5].
Епоха панцерного суднобудування іс-
тотно змінила типи та призначення кора-
блів основних класів усіх військово-мор-
ських флотів. Світовий технічний прогрес
породжує як нові судна, так і демонструє
зміни на кораблях більш ранніх конструк-
цій внаслідок переоснащення. В останній
чверті XIX ст. з’являються пріоритетні
типи кораблів, серед яких, крім панцерни-
ків, виділяються міноносці та мінні крей-
сери. В Україні до їх будівництва було
залучене Миколаївське адміралтейство.
20 ISSH 2077-9496
²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ ϲÄÏÐÈÅÌÑÒÂ
Саме йому належало опанувати передо-
ві технології створення нових класів кора-
блів. Специфіка міноносців як швидкісних
кораблів полягала в полегшенні (що до-
ходило до небезпечних меж) конструкції
корпуса. Необхідною була сувора дисци-
пліна під час побудови й експлуатації, бо
навіть незначне перевантаження не дозво-
ляло досягти контрактної швидкості. До
виготовлення головних механізмів висува-
лися підвищені вимоги точності, чистоти
обробки, ретельного складання та дбайли-
вої експлуатації. Створення у Миколає-
ві міноносця, який отримав назву „Изма-
ил”, було прогресом не лише у виробничій
діяльності адміралтейства Півдня, але й
усього військового суднобудування Ро-
сії. Проект „Измаила” (водотоннажність
73 т), розробив у Миколаєві корабельний
інженер капітан П. Шепетков (за прото-
тип обрано проект 63-тонного міноносця
“Поти”, побудованого у Франції 1883 р.).
Міноносець, закладений у листопаді 1884
р., спустили на воду 1885 р., він став до лав
флоту 12 липня 1886 р. У Російський імпе-
рії проект „Измаила” було взято за осно-
ву для спорудження першої серії морехід-
них міноносців. У 1885-1887 рр. у Новому
Адміралтействі в Петербурзі будується ще
три однотипних до „Измаила” кораблі [6].
У середині 80-х рр. XIX ст. Микола-
ївське адміралтейство крім освоєння тех-
нології будівництва міноносців розпоча-
ло створювати мінні крейсери. Цей новий
клас призначався для боротьби з морехід-
ними міноносцями і був ще одним „попу-
лярним” типом кораблів того часу. Судно-
будівні заводи західноєвропейських країн
на вимогу військово-морських флотів бу-
дували torpedo catchers („ловці мінонос-
ців”), мінні крейсери, мінні авізо та інші
різнотипні міноносні кораблі. Миколаїв-
ський мінний крейсер „Капитан Сакен”
було закладено у серпні 1886 р., спущено
на воду у квітні 1889 р., вступив до лав у
грудні 1889 р. На той час це був найшвид-
кохідніший корабель на Чорному морі. В
кінці 80-х рр. XIX ст. Миколаївське ад-
міралтейство побудувало для Чорномор-
ського флоту канонерські човни: „Запоро-
жец”, „Черноморец” та „Донец”. І хоча на
Півдні з доби вітрильного флоту був на-
копичений досвід будівництва дерев’яних
канонерських човнів, за нового часу цей
тип суден зазнав значних конструктив-
но-технічних змін. Усі човни, побудовані
в Миколаєві та Севастополі, вступивши в
дію, продемонстрували високу мореплав-
ність і надійність. Значну частину своєї
тривалої служби канонерські човни про-
вели у водах Середземного моря (деякі
були на службі до 20-х рр. ХХ ст.) [ 7].
У Російській імперії створення кора-
блів оптимальних типів ускладнювалося
авторитарним державним режимом та ад-
міністративним диктатом керівників Мор-
ського відомства. Їх переконання та уяв-
лення, що часто не враховували наукову
логіку конструктивно-технічних процесів,
безпосередньо впливали на долю проектів,
а у процесі будівництва кораблів склалася
практика нескінчених змін і переробок.
Попри всі труднощі, суднобудівники
України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.,
накопичивши досвід панцерного суднобу-
дування, перейшли до створення кораблів
європейського зразка. Побудова в Мико-
лаєві панцерника „Князь Потемкин-Тав-
рический” (закладено у вересні 1898 р.,
спущено на воду вересні 1900 р., вступив
до лав флоту у травні 1905 р.) ознаменува-
ла остаточне утвердження передових тех-
ніко-організаційних засад у виробництві.
Головні елементи панцерника такі: водо-
тоннажність 12582 т, довжина 115,4 м,
ширина 22,2 м, осадка 8,3 м, 2 вертикальні
ПМ потрійного розширення на 10600 к.с.,
швидкість ходу 16,6 вуз. Броня: пояс 178-
229 мм, башти 254 мм, палуби 38-76 мм,
рубка 229 мм. Перебуваючи у лавах фло-
ту, корабель тричі перейменовувався:
„Пантелеймон” (1905 р.), „Потемкин-Тав-
рический” (квітень 1917 р.), „Борец за сво-
боду” (травень 1917 р.) [8].
21ÏÈÒÀÍÍß ²ÑÒÎв² ÍÀÓÊÈ ² ÒÅÕͲÊÈ 2012 № 3
²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ ϲÄÏÐÈÅÌÑÒÂ
В останнє десятиліття XIX ст. робота
Миколаївського адміралтейства була над-
звичайно ефективною. З її стапелів було
спущено 3 ескадрених панцерники, мін-
ний крейсер, 6 морехідних міноносців [9].
Адміралтейці споруджували також плав-
засоби допоміжного флоту – буксири, гід-
рографічні та інші судна.
На темпах та проявах модернізацій-
них процесів у суднобудівній промисло-
вості, звісно, позначалося те, що відбува-
лися вони в країні авторитарного режиму,
де жодна із запроваджуваних урядом га-
лузевих реформ так і не дістала послідов-
ного й комплексного завершення. В той
же час, на рубежі двох сторіч провідні єв-
ропейські країни почали боротьбу за пере-
розподіл світу і сфер впливу, що вимагало
від претендентів на „світове панування”
створення потужної військово-промисло-
вої індустрії. Не була винятком і царська
Росія. Разом з тим в імперії, де завжди без-
умовним монополістом в економіці була
держава, не доводилося розраховувати
на внутрішні капітали підприємців. Ад-
міралтейство – (верф на Інгулі), повністю
контрольоване мілітарними структурами
імперії, фактично було вже неспромож-
не виконувати на перспективу виробничі
завдання з побудови складаних кораблів.
Подальше збереження такого становища
у військовому суднобудуванні Російської
імперії кінця ХІХ ст. було неприйнятним
і навіть небезпечним, саме тому майбут-
ні новації у галузі пов’язувалися з приват-
ним капіталом.
ЛІТЕРАТУРА
1. История отечественного судостроения
IX-XIX вв.: в 5 т. – Т. 1. Парусное и де-
ревянное судостроение / В.Д. Доцен-
ко, И.В. Богатырев, Г.А. Вахарловский,
П.А. Кротов, А. Г. Сацкий. – СПб. : Су-
достроение, 1994. – 472 с.; Крючков Ю. С.
Воссоздание чертежей фрегата „Св. Нико-
лай” / Ю. С. Крючков // Судостроение. –
1986. – № 9. – С. 63–64; Сацкий А. Г. Но-
вые материалы о фрегате „Св. Николай” /
А. Г. Сацкий // Судостроение. – 1983. – №
4. – С. 63–66.
2. Історія суднобудування на теренах Украї-
ни (від давніх часів до новітніх часів) / На-
дія Олександрівна Рижева. – К. : ПП Сер-
гійчук М. І., 2008. – С. 287–298.
3. Манн К.А. Обзор деятельности морского
управления в России в первое двадцатипяти-
летние благополучного царствования Госу-
даря Императора Александра Николаевича
1855–1880 / К.А. Манн. – Ч. 1. – СПб., 1880. –
С. 588; Обзор деятельности Морского управ-
ления в России. 1855–1880. Ч. 2. – СПб. : Тип.
Морского министерства, 1880. – C. 270-271;
Николаевский плавучий и перемещающийся
док // Морской сборник. – 1877. – № 2. – С.
22–27. – (Неофиц. отд.); Залесский Н.А. Кру-
глые суда адмирала Попова / Н.А. Залесский
// Судостроение. – 1971. – № 12. – С. 49–53.
4. Нарусбаев А.А. Становление и развитие
металлического судостроения в России /
А.А. Нарусбаев // Судостроение. – 1989. –
№ 3. – С. 60–65.
5. Арбузов В.В. Броненосцы типа „Екатери-
на II” / В.В. Арбузов. – СПб. : Гангут, 1994.
– 68 с.
6. Мельников Р. М. Первые русские мино-
носцы / Р. М. Мельник. – СПб. : Изд-во.
„Корабли и сражения”, 1997. – С. 43–50.
7. Мельников Р. М. Черноморские канонерские
лодки типа „Запорожец” / Р. М. Мельников
// Судостроение. – 1986. – № 12. – С. 50–53.
8. Мельников Р. М. Броненосец „Потемкин”
/ Р. М. Мельников – Ленинград : Судостро-
ение, 1980. – 287 с.
9. Малярчук А.А. Верфь на Ингуле / А.А. Ма-
лярчук. – Ленинград : Судостроение, 1989.
– 405 с.
10. Николаеву 200 лет. 1789–1989 гг. : сб. до-
кументов и материалов / сост. И. А. Бычен-
ков, Л. С. Климова, Ш. С. Людковский и
др. – К. : Наукова думка, 1989. – 400 с.; Кац
Р. С. Черноморский судостроительный.
1898–1972 / Р. С. Кац , О. М. Златополь-
ская, А. И. Смирнов. – Ленинград : Судо-
строение, 1973. – 354 с.
11. Афонин Н. Н. Эскадренные миноносцы типа
„Лейтенант Пущин” / Н. Н. Афонин // Судо-
строение. – 1983. – № 5. – С. 66 – 69.
22 ISSH 2077-9496
²ÑÒÎÐ²ß ÃÀËÓÇÅÉ ÒÀ ϲÄÏÐÈÅÌÑÒÂ
Рыжева Н.А. Строительство новых типов кораблей для Черноморского флота во вто-
рой половине ХІХ ст. В статье прослеживается динамика создания парового металлического
флота. Выяснены специфика работы верфей и новые типы кораблей Черноморского флота.
Ryzheva N.A. The building of new types of ships for the Black sea fl eet in the ІІ half of the ХІХ
century. The dynamics of creation of steam metallic fl eet is traced in the article. The specifi c of work of
shipyards and new types of ships of the Black sea fl eet are found out.
УДК 546.4/45:553.003
СТАНОВЛЕННЯ ЦИРКОНІЄВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНБАСУ
Шпильовий К.Л.
(ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»)
Шпильовий Л.В., канд. техн. наук
(ТОВ «ПБП «Азовінтекс»)
У статті висвітлено питання становлення металургії цирконію на Донбасі і в Україні, за-
родження і розвитку мінерально-сировинної бази цирконієвої промисловості.
Лише з початку 20-го ст. відомі окре-
мі випадки використання деяких рідкіс-
них металів в промисловості. Сьогодні
ж важко знайти галузь промисловості чи
взагалі народного господарства, де рід-
кісні метали, в тому числі й цирконій, не
знайшли б широкого застосування.
Початок промислового видобування
цирконових концентратів відноситься до
перших років 20-го ст. (Бразилія). В цей
період видобування носило спорадичний
характер; обсяги його не перевищували
декілька десятків тонн на рік [1]. З 1923
року розпочалася експлуатація комплек-
сних розсипів Траванкорського узбереж-
жя (Індія), а з 1935 року центр видобу-
вання перемістився в Австралію.
У 1930 році промислове використан-
ня циркону за кордоном досягло майже
5000 т [2]. З’явилося багато патентів на
його застосування у різних галузях про-
мисловості. Цирконові руди там переро-
блялися на цирконієві феросплави, ме-
талічний цирконій, двоокис цирконію
та інші хімічні сполуки цирконію. Зна-
чне застосування циркон одержав у ви-
робництві вогнетривів та емалі. Але осо-
бливого значення цей мінерал набув для
військової промисловості: ще під час пер-
шої світової війни сталь німецьких гар-
мат була легована цирконієм. Унікальні
властивості цирконій надавав броньовим
сталям. Широко використовувався він у
запалювальних сумішах, так як при зго-
ранні розвивав високу температуру [3].
В Радянському Союзі цирконій зали-
шався в ті часи практично неосвоєним
металом рідкіснометалевої промисловос-
ті [4]. Швидкий розвиток промисловос-
ті Радянського Союзу у 30-ї роки минуло-
го сторіччя, прагнення керівництва країни
нарощувати військову міць держави ви-
магало широкого запровадження в техні-
ку різних рідкісних елементів, в тому чис-
лі цирконію.
Треба зауважити, що промислового
виробництва цирконію, як і інших рід-
кісних металів, в дореволюційній Росії не
було. Незначна потреба в рідкісних ме-
талах задовольнялася за рахунок імпор-
ту головним чином з Німеччини, Англії та
Франції. Ця залежність особливо далася
взнаки в роки Першої світової війни, коли
для виробництва гармат, снарядів та різ-
них матеріалів військового призначення
були особливо необхідні тугоплавкі мета-
ли та феросплави.
Радянське керівництво в перші роки
існування радянської держави постави-
ло завдання організації вітчизняного ви-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77401 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:01:33Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Рижева, Н.О. 2015-02-28T15:04:28Z 2015-02-28T15:04:28Z 2012 Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. / Н.О. Рижева // Питання історії науки і техніки. — 2012. — № 3. — С. 18-22. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77401 94 (629.5)(477) У статті простежується динаміка створення парового металевого флоту. З’ясована специфіка роботи верфей та розглянуті нові типи кораблів Чорноморського флоту. В статье прослеживается динамика создания парового металлического флота. Выяснены специфика работы верфей и новые типы кораблей Черноморского флота. The dynamics of creation of steam metallic fleet is traced in the article. The specific of work of shipyards and new types of ships of the Black sea fleet are found out. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Історія галузей та підприємств Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. Строительство новых типов кораблей для Черноморского флота во второй половине ХІХ ст. The building of new types of ships for the Black sea fleet in the ІІ half of the ХІХ century Article published earlier |
| spellingShingle | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. Рижева, Н.О. Історія галузей та підприємств |
| title | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. |
| title_alt | Строительство новых типов кораблей для Черноморского флота во второй половине ХІХ ст. The building of new types of ships for the Black sea fleet in the ІІ half of the ХІХ century |
| title_full | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. |
| title_fullStr | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. |
| title_full_unstemmed | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. |
| title_short | Будівництво нових типів кораблів для Чорноморського флоту в другій половині ХIХ ст. |
| title_sort | будівництво нових типів кораблів для чорноморського флоту в другій половині хiх ст. |
| topic | Історія галузей та підприємств |
| topic_facet | Історія галузей та підприємств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77401 |
| work_keys_str_mv | AT riževano budívnictvonovihtipívkorablívdlâčornomorsʹkogoflotuvdrugíipoloviníhihst AT riževano stroitelʹstvonovyhtipovkorableidlâčernomorskogoflotavovtoroipolovinehíhst AT riževano thebuildingofnewtypesofshipsfortheblackseafleetintheííhalfofthehíhcentury |