Cover Image

"Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Народознавчі зошити
Date:2009
Main Author: Сивак, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут народознавства НАН України 2009
Subjects:
Статті
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77408
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:"Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст. / В. Сивак // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 337-342. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859645390054227968
author Сивак, В.
author_facet Сивак, В.
citation_txt "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст. / В. Сивак // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 337-342. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Народознавчі зошити
first_indexed 2025-12-07T13:26:44Z
format Article
fulltext ВАСИЛЬ СИВАК. “Христос – Виноградна Лоза”... 337 Статтi Василь СИВАК "ХРИСТОС – ВИНОГРАДНА ЛОЗА": УКРАЇНСЬКI IКОНОГРАФIЧНI IНТЕРПРЕТАЦIЇ XVII-VIII СТ. Vasyl SYVAK. “Christ-Vine”: Ukrainian Icono- graphical Interpretations XVII-XVIII cent. Розвиток української культури XVII- XVIII ст. вiдбувався у тiсному взаємозв’язку з нацiонально-визвольним рухом. Динамiчнi, складнi, а часом i суперечливi подiї XVII- XVIII ст. неабияким чином вплинули i на культурну ситуацiю часу. З цього приводу вiдомий львiвський мистецтвознавець та етно- культуролог Степан Павлюк зазначає: “На всiй етнiчнiй територiї України населення спричи- нилося до нацiонального життя, сколихнулась етносвiдомiсть, вiдбулось етнiчне самоутверджен- ня”1. Значний поступ вiдбувся в галузi науки, освiти, письменства, мистецтва. Нацiональне самоусвiдомлення значною мiрою опиралось на традицiї давньоруської культури. Знайшлися сили, якi забезпечили не тiльки вiдродження нацiональної культури, але i подальше її пiд- несення. Однак треба констатувати i негативнi тенденцiї, якi супроводили цей процес. А саме, поступово до кiн. XVIII ст. вiдбувся розпо- дiл українських земель мiж Росiєю, Прусiєю, Австро-Угорщиною, що спричинило згортання української автономiї, лiквiдацiю гетьманату, заборону публiкацiй українською мовою, ру- сифiкацiю верхiвки українського суспiльства. В цих непростих умовах українське мистецтво все ж продовжувало шлях свого самобутнього розвитку. 1Павлюк С. Етногенеза українцiв: спроба теоретичної конструкцiї.– Львiв: Iнститут народознавства НАН Украї- ни„ 2006.– С. 56. В цiй статтi звернуто увагу на формування iко- нографiчного сюжету “Христос – Виноградна Ло- за” в сакральному мистецтвi України, з просте- женням його генези та символiчного значення. У межах теми спробуємо виявити особливостi регiо- нального розповсюдження iконографiї “Христос – Виноградна Лоза”, простежимо синтез традицiй та новаторських iдей художникiв XVII-XVIII ст. При цьому важливе значення вiдiграватиме про- цес взаємозв’язку культурно-мистецьких явищ на українських землях у загальноєвропейському контекстi. XVII ст. принесло кардинальнi перемiни в роз- витку українського iконопису. В Європi на той час уже сформувався новий iнтернацiональний стиль-барокко. Поступово проникаючи на укра- їнськi землi, цей стиль проявляється i у народ- ному мистецтвi. Говорячи про естетику україн- ського барокко, неможливо не згадати про сим- волiчну сторону художньої думки. Маючи пряме вiдношення до лiтератури, поезiї, до всiєї духов- ної культури свого часу, вона глибоко проникла i у всi види образотворчого мистецтва. Варто зазначити, що у XVII ст. в Українi впер- ше появляються мистецькi осередки з навчан- ням iконопису. Серед них помiтне мiсце належить iконописнiй майстернi Києво-Печерської Лаври. Цей осередок духовної культури українцiв на той час акумулював у собi традицiї не тiльки схiд- нохристиянської культури, а й був в тiсних кон- тактах з захiднохристиянським свiтом. Про це, свiдчать не тiльки численнi твори в царинi фiло- софiї та богослов’я, але й пам’ятки сакрального мистецтва. Зокрема, вiдомо, що в iконописних майстернях Києво-Печерської лаври використо- вувалася велика кiлькiсть захiдних гравюр на бiб- лiйнi й iсторико-церковнi теми. Малярi та їх уч- нi мали до них вiльний доступ й iнтерпретували обранi сюжети на власний розсуд2. Використан- ня цими художниками захiдноєвропейської гра- вюри як прототипу в своїх композицiях стало у XVII-XVIII ст. явищем досить розповсюдженим в українському мистецтвi. В цьому контекстi вар- 2Див.: Жолтовський П. Малюнки Києво-Лаврської iко- нописної майстернi. Альбом-каталог.– К., 1982.– С. 288. 338 3-4’2009 Народознавчi Зошити то згадати видання iлюстрованої Бiблiї Йоганна Пiскатора середини – другої пол. XVII ст., яке на той час набуло широкого розповсюдження се- ред лаврських iконописцiв3. В цьому виданнi знаходилися гравюри нiдер- ландського художника Iєронiма Вiрiкса. Нашу увагу особливо привертає його композицiя “Роз- п’яття з виноградною лозою”. Припускаємо, що цей сюжетм мiг бути взiрцем для створення само- бутньої композицiї “Христос – Виноградна Ло- за”. Можемо стверджувати, що українськi iконо- писцi використовували гравюру задля того, щоб на основi зображеного мотиву створити власний iконографiчний варiант, який би вiдповiдав ду- ховнiй атмосферi того часу, а також задуму ху- дожника. Таким чином творилися цiлком новi, оригiнальнi твори в українськiй iконографiї. Пiд впливом зацiкавленостi до страсних тем в україн- ському сакральному мистецтвi починаючи з дру- гої пол. XVII ст. з’являються невiдомi до того ча- су символiко-алегоричнi композицiї: “Христос – Виноградна Лоза”, “Христос у виноградному то- чилi”, “Христос у чашi”, “Розп’яття з виноград- ною лозою”, “Недремне Око”, “Пелiкан”, “Пло- ди страждань Христових”, “Дерево життя”, якi мали своїм завданням розкрити християнський догмат Євхаристiї, викупну жертву Христа. Як зазначає вiдомий український мистецтвознавець Павло Жолтовський, “поширення таких компо- зицiй в українськiй iконографiї кiн. XVII ст. i особливо в XVIII ст. було зумовлене розвитком на Українi схоластичного богослов’я, полемiкою з католицизмом, а також захопленням алегоричним й символiчним засобом лiтературного та мисте- цького висловлення”4. В алегоричнi зображення українськi художники вкладали цiлу систему мо- ральних та релiгiйних поглядiв, що становили ос- нову культури їхнього часу. Одним з найпопулярнiших дослiджувальних нами символiчних сюжетiв є “Христос – Вино- градна Лоза”. Основою цiєї композицiї є Хрис- 3Свєнцiцька В.I. Iван Руткович i становлення реалiзму в українському малярствi XVII ст.– К., 1966.– С. 47. 4Жолтовський П. Художнє життя на Українi XVI- XVIII ст.– К.: Наук. Думка, 1983. тос, що сидить на краю кам’яного гробу; за йо- го плечима зображений хрест, iз пробитого боку Христа проростає виноградна лоза, що обвиває хрест. Обома руками Христос вичавлює гроно, з якого стiкає сiк у чашу. На деяких композицiях зображається i знаряддя мук Христа. Компози- цiя “Христос – Виноградна Лоза” може урiзно- манiтнюватись в деталях, напр., у кiлькостi зо- бражуваних ангелiв тощо. Однак, найбiльш ха- рактерною ознакою, що впадає у вiчi, є положе- ння рук Христа. В одному випадку вiн руками натискає на рану у своєму боцi, в iншому ви- чавлює сiк з виноградного грона у потир, який тримає ангел. Проаналiзувавши українськi варiа- нти сюжету “Христос – Виноградна Лоза”, мож- на констатувати, що перший варiант бiльше вла- стивий для захiдноєвропейського мистецтва, дру- гий варiант, а саме вичавлювання виноградного грона Христом, є в своїй сутi переосмисленням українських iконописцiв, вiн незнаний захiдноє- вропейськiй iконографiї. Можемо не погодитись з припущенням П.М.Жолтовського, що цей сю- жет скорiше пов’язаний з працею i побутом хлi- бороба, нiж з мiстичною євхаристiйною темою. В ранньохристиянський перiод таїнство Євхаристiї поєднувалося з вечерями любовi – трапезою пiс- ля богослужiння. Христос говорив апостолам: “Я – правдива виноградина, а отець мiй виноградар. Як та вiтка не може вродити плоду, сама з себе, коли не позостанеться на виноградинi, так i ви, як в менi перебувати не будете, Я – виногради- на, ви – галуззя” (Єв. Iоанна. 15.I. 4. 5). Отже, Христос називає себе виноградною лозою, Бога Отця – виноградарем, апостолiв – галуззям; то ж зрозумiло, що звiдси й символiчне трактування виноградної лози, як таїнства Євхаристiї. По-перше, вiдоме сьогоднi iконографiчне зоб- раження композицiї “Христос – Виноградна Ло- за” в українському мистецтвi, яке було в системi стiнопису Трапезної церкви Київського Братсько- го монастиря, повiдомляє Павло Алеппський в 1653 р.5. За нашими спостереженнями, зображе- 5Путешествие антиохийского патриарха Макария в Рос- сию в половине ХVII века, описанное его сыном архидиа- коном Павлом Алепским.– Москва, 1897.– Вып. 2.– С 79. ВАСИЛЬ СИВАК. “Христос – Виноградна Лоза”... 339 ння цього сюжету в настiнному росписi є досить рiдкiсним явищем. Варто згадати i гравюри Ни- кодима Зубрицького у львiвському виданнi “Слу- жебника” 1691 р.6 та “Акафiстiв” 1699 р.7. По- ява цих iконографiчних варiантiв на думку укра- їнського мистецтвознавця Олега Сидора, i бу- ла важливим чинником розповсюдження сюжету “Христос – Виноградна Лоза” на Українi8. Од- нак сама iконографiя в рiзних iнтерпретацiйних видозмiнах на українських землях набула значно- го поширення лише у I пол. XVIII ст. Складовими елементами композицiї “Христос – Виноградна Лоза”, на думку вiдомого україн- ського дослiдника в сферi сакрального мистецт- ва Данила Щербакiвського, є елементи “Пiєти”, “Дерева Єсеєвого”, “Зтiкання кровi у потир”, сюжети яких вiдомi в українському мистецтвi з кiн. XVI – поч. XVII ст.9. На заходi композицiя “Пiєта” часто зустрiчається в нiмецьких i, особ- ливо iталiйських майстрiв XV-XVII ст., напри- клад, Антонелло да Мессiна10, Джованнi Беллi- нi (який десятки разiв опрацьовував цей сюжет), Дель Сарто та iншi. На цих зображеннях “Пiєти” Христа зазвичай зображали мертвим, сидячим на гробi, два ангели пiдтримували його пiд руки. На вiдмiну вiд захiдноєвропейських художни- кiв, українськi iконописцi зображали Спасителя не мертвим, а живим. Лик Христа виражає не муки i страждання, а до певної мiри оптимiзм, надiю i навiть легку посмiшку11. Це свiдчить про 6Украинские книги кириллочной печати ХVI- ХVIII вв.– Москва, 1981.– Вып. 2.– Iл. 1324; Свє- нцiцька В.I. Iван Руткович i становлення реалiзму в українському малярствi XVII ст.– К., 1966.– С. 104. 7Свєнцiцький I. Початки книгопечатання на землях України.– Львiв, 1924.– Iл. 408. 8Сидор О.Ф. Барокко в українському живопису // Українське барокко та європейський контекст // Вiд. ред. О.К.Федорук.– К.: Наук. Думка, 1991.– С. 178. 9Щербакiвський Д. Символiка в українському ми- стецтвi. Українське наукове товариство. Збiрник секцiї мистецтв.– К., 1921.– Т. 1. 10Див.: Гращенков В.Н. Антонелло да Мессина и его портреты.– Москва, 1981.– Iл. 36. 11Василевська С., Вигонiк А., Єлiсєєва Т., Низькохат О. Матерiали до каталогу Волинської iкони XVI-XVIII ст. з фондiв Волинського краєзнавчого музею // Пам’ятки са- крального мистецтва Волинi на межi тисячолiть: питання незгаслi схiднохристиянськi традицiї в українсь- кому мистецтвi ХVII-ХVIII ст. Адже вiдомо, що образ Христа в вiзантiйськiй традицiї був позба- влений страждальницьких рис. В страсних жи- тiйних сценах Христа (особливо коли мова йде про Розп’яття) нiколи не зображали з закрити- ми очима чи пiдкреслено страждальницьким ви- разом. Ця iконографiя мала сталу традицiю ще з V ст. Богословський змiст Розп’яття у вiзантiй- ськiй iконографiї основується на iдеї торжества та перемоги Христа над смертю. Вперше сраж- дальницький образ Христа в європейському мис- тецтвi зустрiчаємо на iконi Розп’яття пiзанського живописця Джунте Пiзано. Ця робота виконана в 1236 р. на замолення францисканського монаха Iллi Кортинського, яка в повнiй мiрi реформува- ла як богословський, так i iконографiчний цикл страсних тем в захiдноєвропейському живописi12. Аналiз iкон “Христос – Виноградна Лоза” за- свiдчує, що ґенеза й територiальне розповсюдже- ння цих iконографiчних композицiй була нерiвно- мiрною на українських землях. Цей iконописний сюжет був поширений, в основному, на Воли- нi, Галичинi, Закарпаттi, Київщинi, Черкащинi, Подiллi, рiдше на територiї Українських Карпат, Одещинi та Полтавщинi. Українськi малярi у свої варiанти цiєї iконографiї вносили елементи, запо- зиченi з рiзних джерел вiзантiйського та захiд- ноєвропейського походження. Очевидно важливе значення на формування композицiї “Христос – Виноградна Лоза” в українському мистецтвi ма- ла i пасiйна тематика. Незважаючи на зовнiшню схожiсть у трактуваннi сюжету “Христос – Вино- градна Лоза” рiзними художниками, можемо при цьому видiлити три основнi стилiстичнi групи, а саме – Волинського, Галицького та Київського регiонiв. Так, на волинських iконах “Христос – Виног- радна Лоза” тiло Христа, зазвичай, зображають пiвоголеним, лише з набедренною повязкою. Фi- дослiдження, збереження та реставрацiї. Матерiали VI Mi- жнародної конференцiї по волинському iконопису.– Луцьк, 1999. 12Див.: Перриг А. Живопись и скульптура в период По- зднего Средневековья // Искусство Итальянского Ренесса- нса / Под ред. Рольфа Томана.– Маdrid, 2000.– С. 36-37. 340 3-4’2009 Народознавчi Зошити гура на iконах розвернута влiво, але голова Хрис- та, в основному повернута у три четвертi вправо, або має анфасне положення. З правого проколе- ного боку Христа iз рани проростає виноградна лоза з листям та пишними гронами винограду. Пiднiмаючись над Христом вона обвиває пiвко- лом хрест, пiд яким сидить Христос, i опускаєть- ся до його простягнутих рук, якими вiн вичавлює iз грона сiк у чашу. Таке композицiйне розмiще- ння є традицiйним для бiльшостi iкон, якi похо- дять з Волинського регiону та датованi XVIII ст. Подiбними збереженими пам’ятками є вiдомi iко- ни, що знаходяться у колекцiї НХМУ, а також iкони зi збiрки Нацiонального музею у Льво- вi, що походять з м. Броди Львiвської обл. пiд iнв. № I-2678 (кат. № 5) (Рис. 1) та iкона Рис. 1. з с. Озерна Тернопiльської обл. пiд iнв. № I- 609 (кат. № 8)13. Всi цi пам’ятки датуються XVIII ст. Волинськi iконописцi XVIII ст. праг- 13Слiд зазначити, що iкони цього ж майстра опублiкованi в альбомi “Давня українська iкона iз приватних збiрок”. Вступна стаття Cидор О.– К.: Родовiд, 2003. нули рiзноманiтними засобами, реалiстичними та емоцiйними, передати муки та страждання, пере- житi Христом. Так, на бiльшостi iкон бiля Спа- сителя на гробi лежить червона багряниця, в якiй його катували, на ногах-кровоточивi рани вiд цвя- хiв, на головi-терновий вiнець, як на iконах з Олександро-Невської церкви с. Пiдгайцi Луць- кого р-ну. На iконi iз с. Шепель Луцького р-ну над головою Iсуса Христа набито металевий золо- чений вiнець у виглядi архiєрейської мiтри14. Во- линськi iкони “Христос – Виноградна Лоза” ха- рактеризує тепла кольорова гама, декоративнiсть, художня виразнiсть, вдало пiдiбранi пейзажi, жи- вописнiсть лику Iсуса Христа, ангелiв, внутрiшня емоцiйнiсть, що, на нашу думку, вирiзняє їх з- посеред iкон iнших регiонiв України. Яскравим прикладом iконографiчних зобра- жень “Христос – Виноградна Лоза” Галичини може слугувати iкона з с. Комарно Городоцького р-ну Львiвської обл., яка знаходилася у костелi цього села (Рис. 2). Складовi символiчної ком- позицiї повнiстю рiзьбленi, барельєф невисокий. Стилiстика iкони дає можливiсть припускати, що вона виконана в кiн. XVIII – поч. XIX ст. В цен- трi iкони на гробi сидить Христос, позаду нього хрест, обвитий виноградною лозою, яка проростає з його проколених грудей i опускається з грона- ми до протягнутих рук Христа, якими вiн вичав- лює сiк в потир. Тут чаша, на вiдмiну вiд iнших її зображень, досить висока, стоїть бiля гробу, на невеличкому пiдвищеннi. З нижньої частини iкони в’ється виноградна лоза, яка проростає iз землi i обвиває iкону по периметру. Серед пам’я- ток iкон “Христос – Виноградна Лоза” зi збiр- ки Нацiонального музею iм. А.Шептицького у Львовi слiд виокремити iкону народного майст- ра Марка Домажирського Шестаковича (НМЛ I-3752) I пол. XVIII ст., а також пам’ятки Ри- ботицького осередку iз церкви Флора i Лавра з с. Кульчицi Старосамбiрського р-ну (НМЛ, I- 14Василевська С. Композицiя “Христос – Виноградна Лоза” на волинських iконах XVIII ст. // Пам’ятки сакра- льного мистецтва Волинi. Матерiали мiжнародної наукової конференцiї.– Науковий збiрник.– Вип. 8.– Луцьк, 2001.– С. 38-40. ВАСИЛЬ СИВАК. “Христос – Виноградна Лоза”... 341 550) пер. пол. XVIII ст. Серед збережених iкон Риботицького осередку цiєї ж тематики є ряд iкон з Лемкiвщини, що сьогоднi зберiгаються у музеях Польщi (в Сяноку, Ланцутi, Краковi). Майстерно виконанi з певними рисами так зва- ного “народного письма” є iкони з с. Полуни- чного Кам’янко-Буського р-ну (Львiвська обл.), 1741 р., (НМЛ, I-866), а також iкона з церк- ви св. Архистратига Михаїла с. Ясениця Замкова Старосамбiрського р-ну (Львiвська обл.), (НМЛ, I-1764) II пол. XVIII ст. Рис. 2. Аналiзуючи галицькi iкони iконографiї “Хри- стос – Виноградна Лоза”, зазначимо, що вони мають свої стилiстичнi особливостi. Тут спосте- рiгаємо синтез мiж традицiями минулих часiв та зростаючим iнтересом до євхаристiйних тем i зна- йомство з їх захiдноєвропейськими розробками. Прагнення зберегти традицiйнiсть в галицьких iконах якраз i надавала їм яскравого самобутнього характеру. Iкони цiєї тематики з Київщини вирiзняють- ся своїм композицiйним вирiшенням, характером образiв, кольоровою палiтрою тощо. Наприклад, на iконi кiн. XVIII – поч. XIX ст., що походить iз с. Велика Березнянка Таращанського району Київської обл., Iсуса Христа зображено воссiда- ючого на хмарi (Рис. 3). Виноградна лоза з гро- нами обвиває голову Христа i опускається до йо- го рук, якими вiн вичавлює сiк у потир, який iз хмари пiдтримує ангел. З лiвої i правої сторо- ни Христа на хмарах стоять архангели Михаїл i Гавриїл у своїх традицiйних обладунках. Подiбна за технiкою виконання iнша iкона iз цього села. Спаситель сидить на гробi, ззаду хрест, що його обвиває виноградна лоза, ангел стоїть на колiнах у хмарi, пiдтримуючи однiєю рукою чашу, в яку Христос вичавлює сiк. Зверху над ангелом зоб- ражено Бога Отця з розпростертими руками15. Треба зазначити, що в XIX ст. композицiя “Христос – Виноградна Лоза” зустрiчається на Подiллi, Черкащинi, Одещинi, Київщинi, а також вiдома з гуцульського та румунського малярства на склi. У XVIII ст. в Європi центрами живопису на склi були Словаччина, Польща та Румунiя16. В Румунiї у ХVIII ст. популярною компози- цiєю в iконописi на склi є i “Христос – Вино- градна Лоза”. I лише у серед. XIX ст. цей сю- жет на склi вiдомий на територiї України, а саме на Буковинi. Iкона II пол. ХIХ ст. цього регiо- ну знаходиться в фондах Нацiонального музею iм. А.Шептицького у Львовi. За манерою вико- нання, композицiєю, кольоровою гамою, робота близька до iкон румунських майстрiв XVIII ст. Скорiше за все українськi майстри орiєнтувались на цей вид народного малярства на склi з терито- рiї Румунiї. Такi iкони, як правило, призначалися не для храмiв, а для iнтер’єрiв селянських хат чи скромних придорожнiх каплиць. 15Див.: Українськi iкони XII-XIX ст. з колекцiї Нацiо- нального художнього музею України.– К., 2005. 16Свєнцiцька В. I., Откович В. П. Українське народне малярство XIII-XX ст. Альбом.– К.: Мистецтво, 1991. 342 3-4’2009 Народознавчi Зошити Рис. 3. Iкони українських майстрiв, якi звертались до вказаної тематики, знаходяться нинi в музе- ях Львова, Києва, Луцька, Iвано-Франкiвська, Одеси, у Польщi (Перемишлi, Сяноцi, Варшавi), у м. Свиднику (Словаччина) тощо. Композицiй- не вирiшення тих iкон, котрi тепер знаходяться в Польщi, певною мiрою єднає їх з волинськими та галицькими iконами окресленого перiоду. Але поряд iз цим, їх неважко виокремити за технiч- ним виконанням, психологiчними характеристика- ми ликiв. Отже, знайомство українських майстрiв iз тво- рами захiдноєвропейського походження, школами та книжковою гравюрою кiн. XVII ст. призве- ло до появи та розповсюдження на українських землях сюжету “Христос – Виноградна Лоза”. Але сила старих традицiй, обережнiсть i вдум- ливiсть, з якими українськi майстри сприймали захiднi впливи, не пiддаючись їм, не копiюю- чи, а тiльки аналiзуючи й творчо переосмислю- ючи їх у власнiй мистецькiй творчостi, дотриму- ючись визначальних засад українського сакраль- ного мистецтва. Аналiз українських iкон “Хрис- тос – Виноградна Лоза” демонструє нам своєрiд- ний український варiант євхаристiйної тематики, спокутувальної жертви Iсуса Христа i вiдзначає- ться вмiлим поєднанням рiзних технiчних прийо- мiв i матерiалiв, виразним типажем i гармонiйною кольоровою гамою, лаконiзмом i переконливiстю формального втiлення.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77408
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1028-5091
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:26:44Z
publishDate 2009
publisher Інститут народознавства НАН України
record_format dspace
spelling Сивак, В.
2015-02-28T15:20:11Z
2015-02-28T15:20:11Z
2009
"Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст. / В. Сивак // Народознавчі зошити. — 2009. — № 3-4 (87-88). — С. 337-342. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
1028-5091
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77408
uk
Інститут народознавства НАН України
Народознавчі зошити
Статті
"Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
“Christ-Vine”: Ukrainian Iconographical Interpretations XVII-XVIII cent.
Article
published earlier
spellingShingle "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
Сивак, В.
Статті
title "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
title_alt “Christ-Vine”: Ukrainian Iconographical Interpretations XVII-XVIII cent.
title_full "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
title_fullStr "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
title_full_unstemmed "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
title_short "Христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї XVII-VIII ст.
title_sort "христос – виноградна лоза": українськi iконографiчнi iнтерпретацiї xvii-viii ст.
topic Статті
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77408
work_keys_str_mv AT sivakv hristosvinogradnalozaukraínsʹkiikonografičniinterpretaciíxviiviiist
AT sivakv christvineukrainianiconographicalinterpretationsxviixviiicent

Similar Items