Публіцистичний заголовок як складова паратексту

Автор рассматривает заглавие публицистики как составляющую паратекста. Материалом для анализа служит публицистическое творчество Ивана Драча. Автор розглядає заголовок публіцистики як складову паратексту. Матеріалам для аналізу служить публіцистична творчість Івана Драча. The author is studying...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура народов Причерноморья
Datum:2007
1. Verfasser: Галич, О.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77417
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Публіцистичний заголовок як складова паратексту / О.А. Галич // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 101. — С. 85-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77417
record_format dspace
spelling Галич, О.А.
2015-02-28T16:04:09Z
2015-02-28T16:04:09Z
2007
Публіцистичний заголовок як складова паратексту / О.А. Галич // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 101. — С. 85-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77417
070: 82 - 92.09
Автор рассматривает заглавие публицистики как составляющую паратекста. Материалом для анализа служит публицистическое творчество Ивана Драча.
Автор розглядає заголовок публіцистики як складову паратексту. Матеріалам для аналізу служить публіцистична творчість Івана Драча.
The author is studying the title of publicists work as a part of paratext. Publicistic works of Ivan Drach are the material of studies.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Язык и стиль СМИ
Публіцистичний заголовок як складова паратексту
Публицистическое заглавие как составляющая паратекста
Publicistic title as a part of paratext
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Публіцистичний заголовок як складова паратексту
spellingShingle Публіцистичний заголовок як складова паратексту
Галич, О.А.
Язык и стиль СМИ
title_short Публіцистичний заголовок як складова паратексту
title_full Публіцистичний заголовок як складова паратексту
title_fullStr Публіцистичний заголовок як складова паратексту
title_full_unstemmed Публіцистичний заголовок як складова паратексту
title_sort публіцистичний заголовок як складова паратексту
author Галич, О.А.
author_facet Галич, О.А.
topic Язык и стиль СМИ
topic_facet Язык и стиль СМИ
publishDate 2007
language Ukrainian
container_title Культура народов Причерноморья
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
format Article
title_alt Публицистическое заглавие как составляющая паратекста
Publicistic title as a part of paratext
description Автор рассматривает заглавие публицистики как составляющую паратекста. Материалом для анализа служит публицистическое творчество Ивана Драча. Автор розглядає заголовок публіцистики як складову паратексту. Матеріалам для аналізу служить публіцистична творчість Івана Драча. The author is studying the title of publicists work as a part of paratext. Publicistic works of Ivan Drach are the material of studies.
issn 1562-0808
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77417
citation_txt Публіцистичний заголовок як складова паратексту / О.А. Галич // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 101. — С. 85-86. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT galičoa publícističniizagolovokâkskladovaparatekstu
AT galičoa publicističeskoezaglaviekaksostavlâûŝaâparateksta
AT galičoa publicistictitleasapartofparatext
first_indexed 2025-11-25T20:43:12Z
last_indexed 2025-11-25T20:43:12Z
_version_ 1850528584110702592
fulltext РАЗДЕЛ 2. ЯЗЫК И СТИЛЬ СМИ 85 Джерела та література. 1. Буряк В. Системна та концептуальна структура сучасного публіцистичного мислення // Вісник Львівського у-ту. Сер. Журналістика. Вип. 22. - Ч. 1. - Львів, 2002. - С 19-30. 2. Здоровега В. Слово тоже есть дело: Некоторые вопросы теории публицистики. - М.: “Мисль”, 1979. - 174 с. 3. Зусман В. Концепт в системе гуманитарного знания. - http://magazines.russ.ru/voplit/2003/2/zys.htm.. 4. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ „Академія”, 1997. - 752 с. 5. Лихачев Д. Концептосфера русского языка // Русская словесность: Антология. - М.: Academia, 1997. - С. 280-287. 6. Москаленко А.З. Теорія журналістики: Навчальний посібник. - К.: ЕксОб, 2002. - 334 с. 7. Xроленко А. Концептуальный анализ // Хроленко А. Основы лингвокультурологии. - М.: «Флинта» - «Наука», 2004. - С. 135-137. 8. Чижова Л.А. Понятия концепта и системы концептов в теории коммуникации. - http://genhis: philol. msu. ru/ article_162. slitml Поступила до редакції 29.06.2007р. УДК 070: 82 - 92.09 Галич О.А. ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЗАГОЛОВОК ЯК СКЛАДОВА ПАРАТЕКСТУ Галич А.А Публицистическое заглавие как составляющая паратекста Автор рассматривает заглавие публицистики как составляющую паратекста. Материалом для анализа служит публицистическое творчество Ивана Драча. Ключевые слова: паратекст, публицистика, заглавие, классификация Галич О.А. Публіцистичний заголовок як складова паратексту Автор розглядає заголовок публіцистики як складову паратексту. Матеріалам для аналізу служить публіцистична творчість Івана Драча. Ключові слова: паратекст, публіцистика, заголовок, класифікація Halych О.А. Publicistic title as a part of paratext. The author is studying the title of publicists work as a part of paratext. Publicistic works of Ivan Drach are the material of studies. Key words: paratext, publicistic, warks, title, classifscation Актуальність. Поетика художнього тексту - це досить велика галузь літературознавства, що охоплює різні боки творчості публіциста. У даному дослідженні варто зупинися лише на деяких з них, пов'язаних з паратекстом. Назва терміну „паратекст” належить французькому вченому Ж. Женетту. До паратекстових категорій відносяться ім'я або псевдонім автора, заголовок чи підзаголовок, посвята, епіграф, передмова або післямова, примітки, епілог; коментарі, додатки, дата й місце написання твору тощо. На погляд Т. Черкашиної, „у залежності від розташування частин по відношенню до основного тексту, паратекст... розподіляється на три частини: передтекстовий (що включає в себе ім'я, (псевдонім) автора, заголовок, підзаголовок, присвяту, епіграф до усього твору, передмову), поміжтекстовий (що складають епіграфи до частин, книг, розділів; внутрітекстові й підрядкові примітки, епілог, післямову, позначення дати й місця написання твору, коментарі, додатки, зміст тощо) комплекси” [5, с.52]. Виконуючи допоміжну функцію, паратекст допомагає публіцисту встановити зв'язок з читачем, налаштувати його на сприйняття тексту, надати додаткову інформацію, прорекламувати текст тощо. Постановка проблеми. При вивченні творчості відомих публіцистів науковці рідко звертають увагу на специфіку заголовків їхніх творів. Однак саме назва публіцистичного тексту, або хрематонім, багато чого говорить про нього. Практично написання будь-якого тексту так чи інакше впирається в його назву: „Вона може привабити, відштовхнути, лишити байдужим” [2, с.204]. Хрематонім актуалізує й тематизує провідну думку твору, акцентує увагу реципієнта на ключових його моментах, виконуючи водночас номінативну, інформативну та рекламну функції. В. Галич вважає, що заголовок „увиразнює його (твору. - О.Г.) специфічну природу”, є „вихідним моментом породження його тематичної, композиційної та сюжетної цілісності” [1, с.601]. Завдання будь-якого хрематоніма коротко та яскраво попередити читача про змістове наповнення твору, полегшуючи його розуміння. На думку В. Мержвинського „поліфункціональність імені тексту пояснюється, крім іншого, його композиційним статусом: воно стоїть в особливо сильній позиції - на початку твору” [4, с.33]. http://magazines.russ.ru/voplit/2003/2/zys.htm Галич О.А. ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЗАГОЛОВОК ЯК СКЛАДОВА ПАРАТЕКСТУ 86 Незважаючи на те, що творчість відомого українського письменника, громадського діяча, автора поетичних збірок „Соняшник” (1962), „Протуберанці серця” (1965), „Балади буднів” (1967), „До джерел” (1972), „Корінь і крона” (1974), „Сонячний фенікс”) (1978), „Теліженці” (1985), „Храм сонця” (1988), „Сізіфів меч. Вірші дев'яностих” (1999) Івана Драча достатньо вивчена в українському літературознавстві, про його публіцистику сказано досить мало, а заголовки публіцистичних творів письменника зовсім залишилися поза увагою дослідників. А втім, Драчеві заголовки є досить специфічними. Вони постають як багатоаспектне, багатофункціональне явище, котре не підлягає якійсь одній загальноприйнятій класифікації. Якщо все ж звернутися до заголовків публіцистичних творів Івана Драча, що увійшли до книжки „Від Форуму до Форуму” [3], і спробувати їх класифікувати за антропоцентричним принципом, то вийде така картина: 1. Егоцентричні хрематоніми, спрямовані на самого автора („Я втомився від політичних ігрищ...” [3, с.35]); 2. Антропоцентричні, - спрямовані на інших реальних людей („Пам'яті Олеся Гончара” [3, с. 131], „Столітній Сосюра” [3, с. 151], „Патріарх Мстислав - сучасна легенда” [3, с. 161], „Іван Франко і ми” [3, с. 191]); 3. Хронотопні - спрямовані на часопросторові чинники, в координатах яких проходить життя автора та його героїв („Українське небо” [3, с. 170], „Вітання Слобожанщині!” [3, с. 115], „Берегти Українську державу” [3, с. 106]. За класифікацією, запропонованою В. Галич [1, с.607-608], можна виділити такі типи заголовків текстів публіцистики Івана Драча: 1. Диреми („Тепер і турок - не козак...” [3, с 158], „Патріарх Мстислав - сучасна легенда” [3, с.161]; 2. Теми: а) що називають ім'я персонажа („Пам'яті Олеся Гончара” [3, с.131], „Столітній Сосюра” [3, с.151], „Нехай княгиня Ольга буде першою...” [3, с. 144]); б) що називають простір та місце дії („Вітання Слобожанщині!” [3, с. 115], „На „діаспорному фронті” без змін?” [3, с. 132], „Українське небо” [3, с. 170]). 3. Реми: а) що характеризують особу („Франко і ми2 [3, с. 191], „Свічка для Патріарха” [3, с. 128]); б) що характеризують подію („Правда і кривда Другої світової війни” [3, с. 108], „Чорний вівторок” [3, с. 125]); в) що характеризують стан („Берегти Українську державу” [3, с. 106]). Хрематоніми-реми порушують: а) важливі загальнонаціональної ваги проблеми („Реальність української єдності” [3, с. 141], „Чи є на світі українці?” [3, с. 173]); б) містять не менш важливі висновки або повчання („Берегти Українську держав” [3, с. 106], „...Стрепенімось і думаймо” [3, с. 198], „Ми маємо розвиватися одночасно і як Українська держава, і як світове українство” [3, с.201]). За ступенем вияву образності В. Галич пропонує класифікувати заголовки публіцистичних творів на номінативні та заголовки-образи [1, с.609]. До першої групи Драчевих заголовків можна зарахувати такі хрематоніми: „УВКР: сьогодні і завтра” [3, с.66], „Виступ на відкритті дзвіниці Михайлівського монастиря” [3, с. 167], „Інтелігенція і вибори” [3, с. 176]. Друга група - заголовків- образів, постає більш складною. Тут можна виділити заголовки-метафори („Тільки з початком весни з'являються проліски” [3, с.75]); заголовки-перифрази („Свічка для Патріарха” [3, с. 128], „Вік біблійних пророків: або варіація на тему: дев'яностолітній письменник” [3, с. 154]); заголовки- символи („Голод-33. Доповідь на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 60-й річниці голодомору в Україні” [3, с.71]) тощо. З огляду на наявність у назві певних синтаксичних засобів хрематоніми Івана Драча поділяються на заголовки-інверсії („Берегти Українську державу” [3, с. 106], „Тільки з початком весни з'являються проліски” [3, с.75]); заголовки-антитези („Правда і кривда Другої світової війни” [3, с. 108]); заголовки-еліпсиси („Патріарх Мстислав - сучасна легенда” [3, с.161]), заголовки-риторичні оклики („Вітання Слобожанщині!” [3, с. 115]); заголовки-риторичні питання („На „діаспорному фронті” без змін?” [3, с 132], „Чи ж є на світі українці?” [3, с. 173]). Висновки. Заголовковий світ публіцистики Івана Драча є ключем до розуміння змісту його текстів. У хрематонімах відображається авторське бачення вітчизняних реалій мінливого світу неповних двох десятиліть української незалежної історії. Назви увиразнюють домінуючі проблеми, що хвилювали письменника в зазначену добу, і постають знаками неповторної індивідуальної манери його письма. Джерела та література 1. Галич В.М. Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: Монографія. - К.: Наук. думка, 2004. - 816 с. 2. Давыдова Т.Т., Пронин В.А. Теория литературы: Учеб. пособие. - М.: Логос, 2003. - 232 с. 3. Драч І. Від Форуму до Форуму. - К.: Форум творчої молоді, 2006. - 272 с. 4. Мержвинський В. Поетика заголовків драматичних творів Лесі Українки // Слово і Час. - 2007. - №2. - С 32-40. 5. Черкащина Т.Ю. Наративні особливості художньо-біографічної прози: автор і читач: - Дис... канд. філол. наук / Луганський нац. пед. Ун-т імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2006. - 197 с. Поступила до редакції 21.08.2007 р.