Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77470 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв / І. Пахолок // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 709-713. — Бібліогр.: 57 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860187637846900736 |
|---|---|
| author | Пахолок, І. |
| author_facet | Пахолок, І. |
| citation_txt | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв / І. Пахолок // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 709-713. — Бібліогр.: 57 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| first_indexed | 2025-12-07T18:05:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
IННА ПАХОЛОК. Метеорологiчна тема в системi Зелених свят... 709
Статтi
Iнна ПАХОЛОК
МЕТЕОРОЛОГIЧНА ТЕМА
В СИСТЕМI
ЗЕЛЕНИХ СВЯТ ПОЛIЩУКIВ
Inna PAKHOLOK. On Meteorological Theme in
Polissians’ System of Whitsuntide Festivals.
Рiчний перебiг свят передбачав виконання на-
лежних дiйств, аби не викликати появу несприят-
ливих погодних умов, вiд чого залежав майбутнiй
урожай, отже i добробут полiщукiв. Особливо це
стосується так званих небезпечних перiодiв ро-
ку, до яких належить i початок лiта. Саме то-
дi цвiтуть зерновi культури, а також починають-
ся важливi сiльськогосподарськi роботи, зокрема
косовиця. Бажання населення запобiгти можли-
вi проливнi дощi, грози, град чи, навпаки, посуху
спровокувало виникнення цiлої низки обрядiв, за-
стережень i заборон на певнi види робiт, якi ма-
ли вiдвернути вiдповiднi атмосфернi явища. Рiз-
нi магiчнi дiї виконувались переважно на Зеленi
свята та в пов’язаний iз ними троїцько-русальний
перiод, що охоплював приблизно два тижнi.
Вiдразу зазначимо, що метеорологiчнi мотиви
Зелених свят на Полiссi в науковiй лiтературi ви-
свiтленi досить скупо. Основну увагу дослiдники
акцентували на прогнозуваннi погоди протягом
рiчного циклу полiщукiв. У цьому планi особ-
ливо цiннi роботи українського дослiдника Олек-
сандра Васяновича1. Певне наукове зацiкавлення
становлять публiкацiї таких вiтчизняних етноло-
гiв та фольклористiв, як Корнелiй Кутельмах2,
1Васянович О. Метеорологiчнi прикмети в народно-
му календарi українцiв Полiсся // Народна Tворчiсть та
Eтнографiя.– 2005.– № 2.– С. 86-92; Його ж. Народна ме-
теорологiя в науковому доробку Василя Кравченка // Ма-
терiали до української етнологiї: Збiрник наукових праць.–
К., 2003.– Вип. 3 (6).– С. 33-38; Його ж. “Нечистi” по-
кiйники в метеорологiчних уявленнях жителiв Централь-
ноукраїнського Полiсся // Народознавчi Зошити.– 2006.–
№ 3-4.– С. 398-402.
2Кутельмах К. Аграрнi мотиви в календарнiй обрядо-
востi полiщукiв // Полiсся України: матерiали iсторико-
Марина Гримич3 i Танасiй Колотило4. Досить
помiтне мiсце в розробцi метеорологiчної теми на
Полiссi посiдають росiйськi вченi, зокрема Свiт-
лана i Нiкiта Толстиє5, Тетяна Агапкiна6. Щодо
джерельної бази з порушеного питання, то, крiм
опублiкованих матерiалiв7, у пропонованiй розвiд-
цi використанi також польовi етнографiчнi записи
автора, зафiксованi в рiзних регiонах України.
Пропонована стаття є спробою систематизува-
ти всi вiдомi нам данi про зелено-троїцькi вiру-
вання, обряди, застереження та заборони, пов’я-
занi з метеорологiчними мотивами та з’ясувати,
яке мiсце метеорологiчна тема посiдає в системi
Зелених свят на Полiссi.
Спершу звернемо увагу на той факт, що зв’я-
зок метеорологiчної сфери iз троїцько-русальним
перiодом полiським населенням мотивується не
лише природно-клiматичними чинниками, а й вi-
руваннями про присутнiсть колишнiх предкiв i
“заложних” покiйникiв серед живих. Згiдно з мi-
фологiчними уявленнями слов’ян, власне предста-
вники “нижнього свiту” забезпечують природну
етнографiчного дослiдження.– Львiв, 1999.– Вип. 2: Ов-
руччина. 1995.– С. 191-210.
3Гримич М. Зеленi свята // Родовiд.– 1993.– № 1.–
С. 21-29.
4Колотило Т. Про засуху в етнобаченнi подолян //
Берегиня.– 2006.– № 3.– С. 31-48.
5Толстая С.М. Полесский народный календарь.– Моск-
ва, 2005.– 600 с. (Традиционная духовная культура славян
/ Современные исследования); Толстые Н.И. и С.М. Вы-
зывание дождя в Полесье // Толстой Н.И. Очерки сла-
вянского язычества.– Москва, 2003.– С. 89-122 (Тради-
ционная духовная культура славян / Современные иссле-
дования); Толстые Н.И. и С.М. Гром и град в Полесье
// Толстой Н.И. Очерки славянского язычества.– Моск-
ва, 2003.– С. 126-161 (Традиционная духовная культура
славян / Современные исследования).
6Агапкина Т.А. Мифопоэтические основы славянско-
го народного календаря. Весенне-летний цикл.– Москва,
2002.– 816 с. (Традиционная духовная культура славян /
Современные исследования).
7Возняк М. Народний календар iз Овруччини 50 рр.
ХIХ ст. в записi Михайла Пйотровського // Древляни:
Збiрник статей i матерiалiв з iсторiї та культури Полiського
краю.– Львiв, 1996.– Вип. 1.– С. 291-327; Зубрицький М.
Народнiй календар, народнi звичаї i повiрки, прив[’]язанi
до днiв в тиждни i до рокових сьвят (Записанi у Мшан-
цi, Старомiського повiту i по сусiднiх селах) // Материяли
до українсько-руської етнольоґiї.– Львiв, 1900.– Т. III.–
С. 33-60; Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й вiру-
вання прив[’]язанi до поодиноких днiв у роцi, записав у
1907-10 р. в Зеленици, Надвiрянського пов. // Матерiяли
до української етнольоґiї.– Львiв, 1912.– Т. ХV.– С. 1-61.
710 5-6’2009 Народознавчi Зошити
рiвновагу i, навпаки, можуть викликати град, не-
году, посуху чи надмiрнi опади. З цього погляду
заслуговують на увагу польовi записи з Київщи-
ни, в яких iдеться про те, що мiсцевi жителi в
перiод посухи промовляли: “Ми просiм жiвiє, а
ви нам мертвиє поможiть, шоб нам дощик по-
шов”8. Подоляни у цьому випадку радили: “Усю
зелень, якою маїли на Зеленi свята на цвинтарi,
потрiбно познiмати з гробiв i повикидати у гни-
лище чи канаву”9.
Тiсний зв’язок мiж поминальними i метеоро-
логiчними мотивами троїцько-русального перiоду
чiтко проявляється в рядi типових полiських забо-
рон не тривожити землю в цей час. Наприклад,
на Житомирщинi вiрили, що “не можна чiпати
землi на Проводи [недiля пiсля Паски. – I.П.]
i на Розигри [понедiлок пiсля троїцького тиж-
ня. – I.П.], воно шось для мерлих, чи град буде
бити”10.
Стосовно iнших теренiв України, то зв’язок
мiж зазначеними вище мотивами менш помiтний.
Натомiсть тут дуже часто заборони на рiзнi види
робiт пояснюються виключно впливом природно-
клiматичних умов, або вони є прерогативою пред-
кiв. Зокрема, на теренах Гуцульщини в перiод
Трiйцi (особливо в пам’ятну п’ятницю) не мож-
на було прясти, бiлити, прати, аби не “пороши-
ти порохами померлi душi, не ляпати болотом”11.
Подолянам також заборонялося золити, трусити
сажу, пекти хлiб, робити квашу, чесатися, ми-
ти голову, спiвати пiсень того дня12. Дотриман-
ня всiх цих табу, на думку мiсцевого населення,
сприяло уникненню посухи.
Цiкаво, що низка магiчних дiй профiлактич-
ного характеру виконувалась ще до початку лiта,
а отже i до Зелених свят. Це було закономiр-
ним явищем, оскiльки пiсля ярування всi зусилля
українського селянина спрямовувалися на охорону
посiвiв. Зокрема, важливе мiсце в метеорологiч-
ному календарi посiдало Благовiщення. На думку
полiщукiв, у цей день Бог благословляє землю i
8Говiрки Чорнобильської зони: Тексти / Упо-
ряд. П.Ю.Грищенко та iн.– К., 1996.– С. 327.
9Колотило Т. Про засуху в етнобаченнi подолян...–
С. 37.
10Агапкина Т.А. Мифопоэтические основы славянского
народного календаря...– С. 334.
11Онищук А. Народний калєндар...– С. 47.
12Колотило Т. Про засуху в етнобаченнi подолян...–
С. 33.
починають рости рослини13. Взагалi всi українцi
вважали, що до Благовiщення земля ще спить, i
чiпати її не можна – нi копати, нi орати. На По-
лiссi до цього дня забороняли лагодити паркани,
зводити плоти, словом, городити поле чи город.
Порушника очiкувало покарання – обливання во-
дою. Карали не стiльки за те, що городивши, по-
тривожив землю до визначеного часу, скiльки за
те, що “дощ загородив”14. Крiм цього, мiсцевi
жителi в зазначене вище свято нiчого не пекли в
печi, бо можна “запекти дощ”.
Окремих табу українське населення дотримува-
лось i на Провiдному тижнi. За полiськими по-
вiр’ями, “град як б’є – до провiд [...] нi ший i
прачом не пери, бо як будеш прати прачом, то
град буде прати добро”15. Аналогiчної заборони
дотримувались також бойки та лемки16.
Певною магiчною силою проти негоди в рiз-
них регiонах України надiлялись великоднi речi та
страви. Зокрема, на Полiссi з метою вiдвернення
бурi вiшали на дверi рушник, хустку чи скатерти-
ну, на яких святили паску17. Подоляни оберего-
вою функцiєю також надiляли рештки великоднiх
страв – кiстки, якi закопували на межах ланiв18.
Цiлком аналогiчно чинили i полiщуки, аргумен-
туючи це так: “Свяченi костi [...] треба закопуват
на полi, то град на те поле не пiде i буде славний
урожай”19.
Загалом, українцi, щоб не накликати град та
iншi стихiйнi лиха, святкували дев’ять четвергiв:
вiд Великодня до Зелених свят – сiм, а пiсля Зе-
лених свят – ще два четверги. На це в свiй час
звернув увагу й Антiн Онищук: “Вiд живного
четверга ни перут у нас жадного четверга аж до
13Васянович О. Метеорологiчнi прикмети...– С. 88.
14Кутельмах К. Аграрнi мотиви в календарнiй обрядово-
стi полiщукiв...– С. 205-206.
15Толстые Н.И. и С.М. Гром и град в Полесье...–
С. 150.
16Зубрицький М. Народнiй календар...– С. 45.; Куте-
льмах К. Календарна обрядовiсть як етногенетичне дже-
рело // Етногенез та етнiчна iсторiя населення Укра-
їнських Карпат.– Львiв, 2006.– Т. 2: Етнологiя та
мистецтвознавство.– С. 539.
17Афанасьєва Н.Е. Вивешивать // Славянские древ-
ности: Этнолингвистический словарь / Под общей
ред. Н.И.Толстого.– Москва, 1995.– Т. 1.– С. 464.
18Курочкiн О.В. Обрядовiсть (Календарнi свята й обря-
ди) // Подiлля: Iсторико-етнографiчне дослiдження.– К.,
1994.– С. 375.
19Васянович О. Народна метеорологiя в науковому доро-
бку Василя Кравченка...– С. 37.
IННА ПАХОЛОК. Метеорологiчна тема в системi Зелених свят... 711
дивєтого, бо бурi ласує бити царину”20. На Воли-
нi ще донедавна жителi одного зi сiл святкували
четвер пiсля Трiйцi. Одна з респонденток зазна-
чила: “Зелений четвер пiсля Трiйцi. Святкують
Зелений четвер, бо град [в цей день. – I.П.] збив
все i голод був. Вiдтодi святкують. [Це. – I.П.]
давно було, я молода така була”21. Iнша тутешня
односельчанка конкретизувала, що в 1946 р. ве-
ликий град випав i тепер кожного року в Зелений
четвер “зраня трошки посвяткують”22.
Необхiдно пiдкреслити, що для населення По-
лiського краю, де переважають пiщанi ґрунти, те-
ма посухи найактуальнiшою була все таки в лiтню
пору. На користь цього свiдчить хоча б святку-
вання так званих сухих днiв. Один iз них припа-
дає на четвер пiсля Трiйцi i вiдомий серед полi-
щукiв як “сухий четвер”. Мiсцевi жителi вiрили
в те, “що цього дня робить що з вовною, то в
нього на вiвцях у вовнi нападе посуш, себто по-
сихатимуть волоси вовни, а тому добра господиня
цього дня не бере вовни навiть до рук i заборо-
няє це своїм домовим. Хто поле в городi, то все
повсихає”23. Стосовно хатньої роботи, то в цей
день мiсцеве населення просушувало бiлизну й
одяг. Цiкаво, що “сухим” на зазначенiй територiї
могли називати i весь троїцький тиждень: “Су-
хи тиждень пiсля Тройцi. Як засуха була, носили
обрик – фартухи, полотно. В сухи тиждень всю
недiлю святкували”24.
Щоб не було посухи, українцi виконували ряд
iнших, не менш цiкавих дiй. Зокрема, на Волинi
в перiод посухи били корову гiлочками з троїць-
кої зеленi25. На Київщинi для того, щоб влiтку не
просихали польовi i сiльськi криницi, їх святили
священики26. Подекуди на Розигри (перший по-
недiлок пiсля Трiйцi) українцi купалися в одязi27.
Серед обрядiв, що теж спрямованi проти посу-
20Онищук А. Народний калєндар...– С. 49.
21Зап. 28.08.2008 р. у с. Галичани Горохiвського р-ну
Волинської обл. вiд Харчук Лiдiї Андрiївни, 1927 р. н.
22Зап. 28.08.2008 р. у с. Галичани Горохiвського р-ну
Волинської обл. вiд Гриб Марiї Антонiвни, 1925 р. н.
23Возняк М. Народний календар iз Овруччини...–
С. 309.
24Толстая С.М. Полесский народный календарь...–
С. 243.
25Там само.– С. 251.
26Гримич М. Зеленi свята...– С. 25.
27Петрушевич А.С. Общерусский дневник церковних,
народних, семейных праздников и хозяйственных занятий,
примет и гаданий.– Львов, 1865.– С. 52.
хи, важливе мiсце посiдало викликання дощу28.
Ефективним засобом полiщуки вважали “клечан-
ня” – зелень, якою прибирали оселю на Зеленi
свята. Про це свiдчать вiдповiднi записи з тере-
нiв Полiсся: “Як проведуть русалок, на воду ки-
дають оцю березку [клечання. – I.П.], щоб дощ
iшов”29. Майже аналогiчно чинили i подоляни,
якi “май” кидали в криницю, але повiльно, “бо
як кидати бiгом, то влиє злива або град i наро-
бить шкоди”30. Якщо правильно виконати описа-
ну дiю, то, за вiруванням мiсцевого населення, на
третiй день повинен пiти дощ. На Подiллi вiрили
i в те, що дощ можна викликати за допомогою
мокрого зiлля, яким варто обмаїти або окропити
хату.
Наукове зацiкавлення викликає й iнший мо-
мент: троїцьку зелень селяни використовували i
задля зворотної мети, тобто щоб зупинити силь-
ний дощ, що засвiдчують записи з Чернiгiвщи-
ни: “...Ще палять у печi клечання те, що обтика-
ют на Тройцу хати, ворота, дiвчат”31. На думку
Н.Толстого, сам по собi факт спалення троїцької
зеленi з метою зупинення дощу є “опосередкова-
ною вказiвкою на семантику троїцького ритуалу
прикрашання зеленю як дiї, пов’язаної з iдеєю
попередження посухи”32.
Крiм зазначених вище способiв викликання до-
щу в троїцько-русальний перiод, селяни Полiсся
практикували ще такi: “Колодязi якось святили
наперехрест, шоб дощ був”33; “Хлопци гладишкi
покрадут у бабок по заборах, до в колодєзь по-
вкiдайут”34. На Черкащинi з аналогiчною метою
на Зеленi свята священик “святить воду i бере з
рiчки у вiдро, несе у поле. Це для того, щоб ця
вода перейшла у поле”35.
Загалом викликання дощу в перiод троїцьких
свят було однiєю з нагальних потреб українцiв.
28Докладнiше про викликання дощу див.: Толстые Н.И.
и С.М. Вызывание дождя в Полесье.– С. 89-122.
29Архiв IН НАН України.– Ф. 1.– Оп. 4.– Т. 8.– Ч. 1.–
Арк. 371.
30Колотило Т. Про засуху в етнобаченнi подолян...–
С. 37.
31Толстые Н.И. и С.М. Вызывание дождя в Полесье...–
С. 110.
32Там само.
33Галайчук В., Гарасим Я., Денисюк I. Фольклорнi за-
писи з Полiсся // Вiсник Львiвського унiверситету: Серiя
фiлологiчна.– Львiв, 2003.– Вип. 31.– С. 261.
34Васянович О. “Нечистi” покiйники...– С. 400.
35Гримич М. Зеленi свята...– С. 25.
712 5-6’2009 Народознавчi Зошити
Важливiсть цiєї дiї пiдтверджують рiзного роду
вiрування та прикмети. Зокрема, полiщуки вiри-
ли в те, що дощi тримали в себе русалки, а тому
у випадку посухи очiкували дощу саме на Руса-
льному тижнi – “от як русалкi прiйдуць, таде бу-
де дощ”36. Якщо очiкуваного атмосферного явища
не було, то на Русалiї його належало викликати.
Крiм цього, мiсцеве населення спостерiгало в цей
перiод за погодою: “Якщо на Зеленому тижнi дощ
чи роса пiде – буде мокре лiто”37.
Помiтне мiсце в системi Зелених свят Полi-
ського краю посiдали уявлення про град, способи
його попередження та вiдвернення. За народними
уявленнями, град – це кара Божа за грiхи i не до-
тримання встановленого порядку. Причини цього
стихiйного лиха – рiзноманiтнi. Полiщуки вiри-
ли, що град може бути зумовлений грiхом жiнки,
що вбила, втопила чи “приспала” свою дитину.
Зокрема, на Захiдному Полiссi побутувало повi-
р’я про те, що дорогою, якою жiнка несла вбите
немовля в чуже село, “град все йшов, йшов, цiлий
рiк до осенi i все побив – i жито, i все, все”38.
Гуцули вважали, що причиною градобою може
бути робота в так званi громовi днi, коли зазви-
чай не працюють i вшановують святих, якi, за
народним уявленням, мають вiдношення до цьо-
го атмосферного явища39. Полiщуки, в свою чер-
гу, святкували Градову середу на Великодньому
тижнi, що засвiдчують фольклорно-етнографiчнi
записи: “Ни городять, ни роблять (на “градову
середу”). Од граду. Шоб єк град iде, шоб мiнав
ниви”40.
Полiське населення вважало, що причиною гра-
ду та iнших стихiйних явищ могло бути i похован-
ня на кладовищi покiйника, який помер не своєю
смертю (“заложний” покiйник) – таких у минуло-
му закопували переважно на мiсцi їхньої загибелi.
Довiдуємось про це з розповiдей мiсцевих жите-
лiв: “Йдуть человеки в поле к раýчакам и гукають
Ивана, Петра – утопленникаý – и просяць: “Дай-
36Говiрки Чорнобильської зони...– С. 127.
37Толстая С.М. Полесский народный календарь...–
С. 104.
38Толстой Н.И. Град // Славянские древности. Этно-
лингвистический словарь / Под общей ред. Н.И.Толстого.–
Москва, 1995.– Т. 1.– С. 535.
39Кирчiв Р.Ф. Свiтогляднi уявлення i вiрування // Гу-
цульщина: Iсторико-етнографiчне дослiдження.– К., 1987.–
С. 244.
40Галайчук В., Гарасим Я., Денисюк I. Фольклорнi за-
писи з Полiсся...– С. 264.
це нам дашча”41. Осквернення “нечистим” покiй-
ником кладовищенських, тобто освячених земель,
на думку селян, каралося i бездощiв’ям. А щоб
викликати дощ, люди “на топленикiв носять воду
до схiд сонця”42. Крiм цього, на Зеленому тижнi
“не стiрають, не бiлять..., нiчого не роблять, не
снують, не прядуть, не тчуть, кажуть – вiд уто-
пленика”43. Цiкаво, що ряд табу безпосередньо
стосувалися поводження з покiйником. На тере-
нах Захiдного Полiсся, щоб не накликати на село
рiзнi стихiї, померлого ранiше нiколи не везли
на кладовище вiдкритим44. Власне, наведенi вище
записи свiдчать про те, що запорукою захисту го-
сподарства вiд несприятливих атмосферних явищ
було обов’язкове пошанування “заложних” покiй-
никiв у перiод Зелених свят.
Крiм дотримання ряду заборон у троїцько-
русальний перiод полiщуки вдавалися i до iнших
способiв захисту свого добра. Зокрема, населен-
ня Чернiгiвщини твердило, що на Трiйцю нiчого
не можна робити, “тiльки повiсити на хату свя-
чену вербу, чи аїр, чи тополю, щоб господарст-
во добре йшло, шоб грiм не вдарив”45. На дум-
ку Л.Виноградової, в усiх слов’ян березовi гiлки
(зокрема i клечання), заткнутi пiд дах або зали-
шенi на горищi, також захищали дiм вiд блис-
кавки i бурi46. Цього твердження дотримується
i О.Левкiєвська, яка з цього приводу зазначає:
“Освяченi гiлки троїцької берiзки [...] зберiгають
у домi, щоб оберегти його вiд грози i пожежi”47.
На Гуцульщинi вважали, що “як би майку поклаy̌
за драґарь и аби стояла рiк – аж до другої Сьви-
тої ниґiлi, то тоy̌ майкоy̌ мож град вiдвертати”48.
41Гура А.В., Терновская О.А., Толстая С.М. Материалы
к полесскому этнолингвистическому атласу // Полесский
этнолингвистический сборник: Материалы и исследования.–
Москва, 1983.– С. 132.
42Васянович О. “Нечистi” покiйники...– С. 401.
43Толстая С.М. Полесский народный календарь...–
С. 104.
44Свiтельська В. Полiський поховальний обряд (iз дос-
вiду картографування) // Древляни: Збiрник статей i ма-
терiалiв з iсторiї та культури Полiського краю.– Львiв,
1996.– Вип. 1.– С. 204.
45Толстая С.М. Полесский народный календар...–
С. 104.
46Виноградова Л.Н. Береза // Славянская мифология:
Энциклопедический словарь / Отв. ред. О.М.Толстая;
Изд. 2-е, направл. и доп.– Москва, 2002.– С. 32.
47Левкиевская Е.Е. Славянський оберег. Семантика и
структура.– Москва, 2002.– С. 154.
48Онищук А. Народний календар...– С. 48.
IННА ПАХОЛОК. Метеорологiчна тема в системi Зелених свят... 713
До всього сказаного варто ще додати, що гiлки
дерев, зокрема i “май”, були чи не найголовнi-
шими уявними оберегами в перiод громовицi не
лише у полiщукiв, а й в українцiв загалом, що
засвiдчує їх використання в обрядовостi рiчного
циклу. Так, гiлки лiщини, клену, вiльхи, липи
належать до тих дерев, в якi блискавка не б’є. З
метою захисту вiд негоди використовували i вер-
бу. На Полiссi, щоб град не завдав шкоди полям
i городам, освяченi гiлочки цього дерева викида-
ли на подвiр’я. Натомiсть гуцули обтикали ними
свої городи, пояснюючи це так – “на бечку не
ударить”49.
Для порiвняння: українцi Пряшiвщини вiрили,
що вiд блискавки охороняє янова лiщина, яку вi-
шали на дiм, щоб “перун не мал вальору [сили.
– Н.В.]”50. Крiм цього, тут же пiд час громови-
цi та градобою з охоронною метою розкидали по
пiдлозi чи долiвцi хати татарське зiлля51.
Роль оберега вiд несприятливих погодних умов
виконувало й освячене на Зеленi свята зiлля. На
теренах Захiдного Полiсся населення розповiда-
ло, що “от як гроза, то в окнах в хату кладе-
мо. Гроза шоб вiдiйшла”52. Аналогiчну функцiю
виконувало це зiлля i на теренах Надсяння, де
його “в недiлю святили, потiм ложили на п’єц.
Як гримить, то добре тримати”53. Часто в негоду
українцi палили освячене зiлля на припiчку, бо
“кажуть, що той дим розганяє хмару”54.
Охоронi майбутнього врожаю вiд стихiйних
лих мали сприяти i хреснi обходи полiв. Залежно
вiд мiсцевої традицiї, влаштовували їх на Благо-
вiщення, Юрiя, Вознесiння, Зеленi свята i навiть
у день апостолiв Петра та Павла, тобто майже
напередоднi жнив. На Полiссi звичай ходити в
49Галайчук В. Мiфологiчнi уявлення про рослини // Ет-
ногенез та етнiчна iсторiя населення Українських Карпат.–
Львiв, 2006.– Т. 2: Етнологiя та мистецтвознавство.–
С. 602.
50Вархол Н. Рослини в народних повiр’ях русинiв-
українцiв Пряшiвщини.– Пряшiв; Едмонтон, 2002.– C. 83.
51Там само.– C. 57.
52Зап. 14.07.2004 р. у с. Осiвцi Камiнь-Каширського р-
ну Волинської обл. вiд Дем’янiк Ганни Євтухiвни, р. н. не
назвала.
53Зап. 14.07.2003 р. у с. Пiдлiски Мостиського р-
ну Львiвської обл. вiд Кондрак Михайлини Iванiвни,
1927 р. н.
54Пастернак Я. Звичаї та вiрування в с. Зiболках, Жов-
кiвського повiту // Матерiяли до етнологiї й антропологiї.–
Львiв, 1929.– Т. XXI-XXII.– С. 333.
жито приурочувався переважно до дня св. Юрiя,
тодi як на теренах сусiдньої етнографiчної Во-
линi всi дiйства могли виконуватися i на Зеленi
свята. Так, одна з мiсцевих жительок констату-
вала: “Мама казали, – ходили освячувати поля.
Як не було дощу, то ходили. А пєвчi ходили,
бо мама була пєвча. I спiвали, як не було дощу:
“Дай, Бог, дощ, а землi – жажду, а людям – спа-
сiння”55. Майже аналогiчний звичай побутував i
на теренах Надсяння: “На другий день процесiя
з церкви зi священиком, з людьми йшла кругом
полiв. Вiн [священик. – I.П.] кропив свяченою
водою всi поля. Кожний клякав перед своїм по-
лем. Це [дiйство. – I.П.] робиться для того, щоб
Бог охоронив всi поля вiд грому, граду, всього
злого”56. Для порiвняння: на Хмельниччинi в днi
Зелених свят святили польовi та сiльськi колодя-
зi, а також рiчки57.
Отже, на основi викладеного матерiалу всю
сукупнiсть полiських вiрувань, обрядiв, застере-
жень та заборон, що безпосередньо пов’язанi з
метеорологiчними мотивами Зелених свят, мож-
на подiлити на двi умовнi групи. До першої з
них належать усi дiї, що безпосередньо пов’язанi
з викликанням дощу. Вони становлять переваж-
ну бiльшiсть розглянутої нами iнформацiї. Друга
група, до якої належать рiзнi способи вiдвернення
стихiйних явищ, зокрема таких, як посуха, град,
гроза, значно менша за обсягом. Найбiльш важ-
ливим для полiщукiв у троїцький перiод було дот-
римання заборон на певнi види робiт у конкретнi
днi, використання в якостi оберегу “маю” та свя-
ченого зiлля, святкування “сухих” i “градових”
днiв, а також здiйснення хресних ходiв на поля.
Така рiзноманiтнiсть i водночас популярнiсть за-
значених обрядiв, застережень, заборон та їх час-
ткове збереження у традицiйному побутi мiсцево-
го населення свiдчить про те, що метеорологiчна
тема в системi Зелених свят полiщукiв посiдала
досить важливе мiсце.
55Зап. 30.01.2008 р. у с. Ощiв Горохiвського р-ну Во-
линської обл. вiд Квашко Марiї Афанасiївни, 1934 р. н.
56Пахолок I. Традицiйнi звичаї та обряди Зелених свят:
Захiднополiськi i Надсянськi паралелi (За польовими мате-
рiалами Камiнь-Каширського р-ну Волинської обл. та Мо-
стиського р-ну Львiвської обл.) // Народознавчi Зошити.–
2006.– № 3-4.– С. 450.
57Гримич М. Зеленi свята...– С. 25.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77470 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:05:02Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пахолок, І. 2015-03-01T09:13:13Z 2015-03-01T09:13:13Z 2009 Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв / І. Пахолок // Народознавчі зошити. — 2009. — № 5-6 (89-90). — С. 709-713. — Бібліогр.: 57 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77470 uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв On Meteorological Theme in Polissians’ System of Whitsuntide Festivals Article published earlier |
| spellingShingle | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв Пахолок, І. Статті |
| title | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв |
| title_alt | On Meteorological Theme in Polissians’ System of Whitsuntide Festivals |
| title_full | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв |
| title_fullStr | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв |
| title_full_unstemmed | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв |
| title_short | Метеорологiчна тема в системi Зелених свят полiщукiв |
| title_sort | метеорологiчна тема в системi зелених свят полiщукiв |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77470 |
| work_keys_str_mv | AT paholokí meteorologičnatemavsistemizelenihsvâtpoliŝukiv AT paholokí onmeteorologicalthemeinpolissianssystemofwhitsuntidefestivals |