Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика
У статті розглянуті основні вчення про знак і образ. The article is devoted to the basic doctrines about a sign and an image. В статье рассмотрены основные учения о знаке и образе.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77513 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика / В.В. Гридчина // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 101. — С. 193-195. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860258806637789184 |
|---|---|
| author | Гридчина, В.В. |
| author_facet | Гридчина, В.В. |
| citation_txt | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика / В.В. Гридчина // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 101. — С. 193-195. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У статті розглянуті основні вчення про знак і образ.
The article is devoted to the basic doctrines about a sign and an image.
В статье рассмотрены основные учения о знаке и образе.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:52:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
РАЗДЕЛ 5. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ… 193
РАЗДЕЛ 5. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ
ИНФОРМАЦИОННОГО ПРОСТРАНСТВА
УДК 070:007.82-92
Гридчина В.В.
ВІЗУАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ОБРАЗУ I ЗНАКУ: ПСИХОЛОГІЯ І СЕМІОТИКА
Гридчина В.В. Визуальное восприятиеобраза и знака: психология и семиотика
В статье рассмотрены основные учения о знаке и обрезе.
Ключевые слова: визуальная информация, знак, образ, код, воображение, сознание
Гридчина В. В. Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика
У статті розглянуті основні вчення про знак і образ..
Ключові слова: візуальна інформація, знак, образ, код, уява, свідомість
Grydchyna V. V. The visual perception of an image and sign: psychology & semiotics
The article is devoted to the basic doctrines about a sign and an image.
Key words: the visual information, a sign, an image, a code, imagination, consciousness
Твір не є описана в ньому дійсність.
Вона лише відновлюється за ним.
Tому можливі непорозуміння [7, с. 98].
Актуальність. Кінець XX століття відзначився двома великими зрушеннями у світовому
суспільстві; розвиток сучасних інформаційних технологій призвів до інформатизації всіх сфер
людського життя до таких масштабів, що суспільство отримало назву інформаційного; разом з цим все
почало укрупнюватися настільки, що почали казати про глобалізаційні процеси не лише у межах
якогось суспільного середовища, а й у межах держав. Було створено Європейський союз, який
поєднав багато європейських держав у єдине ціле.
Так, інформаційне суспільство XXI століття почало набирати нових ознак. Інформаційне
перенасичення посуває на другий план сам факт, висуваючи на перший засіб і форму передачі
інформації - образ. Образ у свою чергу визивається у нашій уяві за допомогою певних знаків.
Знаки та системи знаків вивчає окрема наука — семіотика, а створення образу в уяві людини -
психологія.
Мета даної статті - узагальнити вчення про сприйняття образу і знаку.
Об'єктом дослідження стали матеріали з семіотики та психології, присвячені проблемам
сприйняття; предметом - розкриття понять образу і знаку.
Постановка проблеми. Однією із сфер існування людини є ейдосфера (світ графічних і
мистецьких форм, які сприймаються за допомогою зору) [4]. В свою чергу складовими ейдосфери є
знаки і образи.
Як сприймається світ і що відтворюється в уяві людини?
Американський філософ К.С. Пірс (який є фундатором семіотики) пише, що все, що ми бачимо,
можна розглядати як знак, який символізує що-небудь [8]. Тобто „знаком з точки зору семіотики може
бути будь-що, що символізує чи означає дещо інше" [1].
Швейцарський лінгвіст Ф. де Сосюр зазначив, що знак складається із двох частин -
означувального (слово чи зображення, яке викликає у свідомості поняття чи об'єкт) і означення
(об'єкт, який означається цим словом чи зображенням) [10]. Поняття, в свою чергу, само по собі
нічого не означає, воно завжди визначається відмінністю від інших понять. Так, значення
визначається не сутністю, а взаємовідносинами. „Точніше за все поняття можна визначити за тим, чим
не є інші поняття" [10, с. 117].
Якщо об'єкт це категорія фізична, то поняття - суто абстрактна. В уяві відбувається певна
трансформація: ми заміняємо фізичні речі - образами, а абстрактні - словами.
Так, є знак ∞ - нескінченість. Нескінченість у даному випадку - це означення і це ж поняття,
яке в уяві відтворюється словом „нескінченість". Уявіть це - ∞.
Використаний для ілюстрації математичний знак зрозумілий лише для людей, обізнаних з
певним розділом математики, для всіх інших це або перегорнута вісімка, або зліплені два кола тощо.
А отже, постає питання правильної розшифровки знаків.
Гридчина В.В. ВІЗУАЛЬНЕ СПРИЙНЯТТЯ ОБРАЗУ I ЗНАКУ: ПСИХОЛОГІЯ І СЕМІОТИКА 194
Щоб розшифрувати інформацію, потрібен код. „Коди, засоби розуміння знаків, можуть
розглядатися як система умовностей і звичок, яка пропонуєтеся нашою культурною традицією.
Більше того, те, що ми називаємо культурою в загальнолюдському розумінні, можна визначити як
набір кодів" [1, с.60].
Тобто знаки залишаться знаками при будь-яких умовах, в той час як в залежності від обставин
може змінитися код. Зорові рецептори перетворять знак в об'єкт уяви чи поняття, проте отримувач не
зможе розшифрувати інформацію.
„Дослідження показують, що зір на 1/10 відноситься до фізичних функцій організму і на 9/10
- до розумової діяльності людини. Під час зорового сприйняття світові сигнали, які поступають на
сенсорний вхід, сприймаються оком і трансформуються в певні образи. Інтерпретація залежить від
інтелектуального рівня, фізичного і емоційного стану людини" [9].
Як приклад, розглянемо сприйняття кольору. Згадаймо, у країнах Європи і в нашій, колір трауру
- чорний. А в країнах Сходу (Японія, Індія тощо) - білий. Та для людей, обізнаних з давніми
українськими традиціями та віруваннями, білий колір також пов'язаний із смертю. „Це стародавній
колір жалоби, коли вдягали покійників у біле та покривали білим саваном. У білій одежі з'являються
людям примари та мерці" [2, с.472].
Вирізняються і фізичні особливості сприйняття кольору. По-перше, існують різні
захворювання, пов'язані із сприйняттям кольорів (найвідоміше - дальтонізм), по-друге, люди країн
Сходу розрізняють набагато більше відтінків кольорів, ніж європейці (це зумовлено практичною
естетикою виховання кольорового бачення).
А от насиченість кольорів безпосередньо залежить від нашого емоційного стану. Коли ми в
гарному настрої, то і кольори яскраві - і навпаки.
Отже, „образ... пов'язаний із інформацією, цінностями, вірою, установками і ідеалом людей.
Цей зв'язок важко назвати природнім: бо нам необхідно враховувати інтерпретації великої частини
символів і знаків, які виступають важливою складовою частиною образу. Образ - це набір символів,
кожен з яких має особливе значення, в деяких образах існує множинність різних рівнів значення і
взаємодії між ними" [1, с.69].
Так, П. Флоренський, наголошуючи на множинності інтерпретації значень, зазначає, що символ
- це „частина, що дорівнює цілому, до того ж ціле не дорівнює частині... Символ є тим, що
символізує, утілення є тим, що утілює, ім'я є тим, що іменує, - хоча не можна сказати навпаки, - і те,
що символізує, не є символ, те, що утілює, не є утілення, те, що іменує, не є ім'я" [62, с 148].
Образ у нашій уяві може складатися із певної форми, кольору, а у деяких людей навіть із
запахів і звуків.
„Уява відноситься до психічних процесів, а образ (у нашому розумінні) досяжний і
матеріальний. Але образ майже завжди - це продукт уяви, який означає, що зорові і ментальні образи
невід'ємні один від одного" [ 1, с 19].
Психічні процеси підводять нас до розуміння психологічного розуміння створення образу і
умов існування знаків.
Представник діяльнісного підходу у психології Л.С. Рубінштейн, здійснивши аналіз природи
психіки, зазначив, що „у діяльності суб'єкта відбувається психічне відображення об'єкта у вигляді
образу - ідеальної форми його існування [5].
А „на рівні індивіда психічне відображення має знаковий характер. Привласнюючи продукти
культури, людина одночасно оволодіває також їх замінниками - знаками" [3].
Тобто класична психологія образ визначає як ідеальну форму існування предмета. А знак - як
замінник продуктів культури.
Французький філософ, представник феноменологічної психології Ж.-П. Сартр так пише про
традиційну точку зору: „Свідомість малювалося нам деякою місциною, яка населена маленькими
подібностями речей, а ці подібності і були образами... Коли Юм говорить, що відношення між образом
і його об'єктом є відношення зовнішнє, він розуміє образ як знак" [6]. Сартр у своїй праці „Уявне.
Феноменологічна психологія уявного" у визначенні образу заперечує не тільки представників
класичної психології, а й Е. Гуссерля, представника феноменологічної психології: „Образ, говорить
Гуссерль, є „наповненням" (Erfullung (нем.)) значения. Образ, скоріше за все, є значення, що
виродилося, значення, яке опустилося на інтуїтивний рівень" [6].
„Немає образу в свідомості, яка порід із думкою мала б у собі ще й знаки, почуття та відчуття.
Свідомість образу є синтетична форма, яка представляє певну мить часового синтезу і сполучається з
іншими, попередніми та наступними, формами свідомості, щоб сформувати певну мелодичну єдність.
Казати про те, що будь-який об'єкт дано одночасно і в образі, і в понятті, так само абсурдно, як і вести
розмову про тіло, яке було б одночасно і в твердому, і в газоподібному стані" [6].
Образ є об'єктом уяви і має інтуїтивне значення.
Отже, предмети, слова чи знаки уявою можуть бути відтворені в образах чи поняттях.
РАЗДЕЛ 5. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ… 195
Класична психологія під образом розуміє ідеальну форму предмета, а знак - як психічне
відображення.
Семіотика ж розрізняє знаки, які є всюди, коди за допомогою, яких можна розшифрувати знаки,
в образи людської уяви.
Висновки. Предмет журналістикознавства фактично об'єднує вчення семіотики і психології, бо
вивчає як створення журналістського твору у притаманній йому знаковій та образній системі
(семіотика), так і сприйняття та інтерпретування цього твору споживачем ЗМІ (психологія). Отже,
існує потреба у виробленні власної термінології для розрізнення семіологічних та психологічних
термінів „образ" і „знак" у журналістикознавчій науці.
Джерела та література
1. Бергер А. Видеть - значит верить. Введение в зрительную коммуникацию, 2-е издание: Пер. с англ. -
М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. - 288 с.: ил. - Парал. тит. англ.
2. Войтович В. Українська міфологія. - К.: Либідь, 2005. - 664 с.
3. Выговский Л. С. Собр. соч.: В 6 т. - М: Педагогика, 1983. - Т. 3. - 368 с.
4. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. - К.: Эксмо, 2003. - 832 с.
5. Рубінштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. - М.: Педагогика, 1989.- Т. 1. - 614 с.
6. Сартр Ж.-П. Воображаемое. Феноменологическая психология восприятия / Пер. с фр. Бекетовой М.И.
- СПб.: Наука. 2001. - 319 с.
7. Феллер М.Д. Текст і зображення як модель комунікативного акту. - К., 1998. - 123 с.
8. Peirce C.S. Collected Papers. – Cambridge, Mass: Harvard University Press, 1931 -1958.
9. Prebl, Duane and Sara. Artforms. - New Yerk: Harper & Row, 1985.
10. Saussure, Ferdinand de. Course in General Linguistics. - New York: McGraw-Hill. 1966.
Поступила до редакції 20.08.2007 p.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77513 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:52:54Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гридчина, В.В. 2015-03-01T14:22:35Z 2015-03-01T14:22:35Z 2007 Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика / В.В. Гридчина // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 101. — С. 193-195. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77513 070:007.82-92 У статті розглянуті основні вчення про знак і образ. The article is devoted to the basic doctrines about a sign and an image. В статье рассмотрены основные учения о знаке и образе. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Психологическая составляющая информационного пространства Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика Визуальное восприятие образа и знака: психология и семиотика The visual perception of an image and sign: psychology & semiotics Article published earlier |
| spellingShingle | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика Гридчина, В.В. Психологическая составляющая информационного пространства |
| title | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика |
| title_alt | Визуальное восприятие образа и знака: психология и семиотика The visual perception of an image and sign: psychology & semiotics |
| title_full | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика |
| title_fullStr | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика |
| title_full_unstemmed | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика |
| title_short | Візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика |
| title_sort | візуальне сприйняття образу і знаку: психологія і семіотика |
| topic | Психологическая составляющая информационного пространства |
| topic_facet | Психологическая составляющая информационного пространства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77513 |
| work_keys_str_mv | AT gridčinavv vízualʹnespriinâttâobrazuíznakupsihologíâísemíotika AT gridčinavv vizualʹnoevospriâtieobrazaiznakapsihologiâisemiotika AT gridčinavv thevisualperceptionofanimageandsignpsychologyampsemiotics |