Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження)
У статтi висвiтлено один iз аспектiв багатогранної дiяльностi видатного українського вченого Романа Федоровича Кирчiва. Йдеться про
 вченого як iсторика української фольклористики, перу якого належить ряд помiтних спецiальних наукових праць. Висловлено високу позитивну оцiнку дiяльностi досл...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77543 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) / М. Дмитренко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 47-50. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860170325593948160 |
|---|---|
| author | Дмитренко, М. |
| author_facet | Дмитренко, М. |
| citation_txt | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) / М. Дмитренко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 47-50. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| description | У статтi висвiтлено один iз аспектiв багатогранної дiяльностi видатного українського вченого Романа Федоровича Кирчiва. Йдеться про
вченого як iсторика української фольклористики, перу якого належить ряд помiтних спецiальних наукових праць. Висловлено високу позитивну оцiнку дiяльностi дослiдника-народознавця.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:58:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
МИКОЛА ДМИТРЕНКО. Роман Кирчiв як дослiдник... 47
Ювiлеї
Микола ДМИТРЕНКО
РОМАН КИРЧIВ ЯК ДОСЛIДНИК
IСТОРIЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
(До 80-рiччя вiд дня народження)
Mykola DMYTRENKO. Roman Kyrchiv as a
Researcher in History of Folklore Studies (To 80th
Anniversary of Scholar’s Birth).
У статтi висвiтлено один iз аспектiв багато-
гранної дiяльностi видатного українського вче-
ного Романа Федоровича Кирчiва. Йдеться про
вченого як iсторика української фольклористи-
ки, перу якого належить ряд помiтних спецiаль-
них наукових праць. Висловлено високу позитив-
ну оцiнку дiяльностi дослiдника-народознавця.
Видатний учений-гуманiтарiй Роман Федоро-
вич Кирчiв належить до патрiархiв української
фольклористики, етнологiї та лiтературознавст-
ва. Доктор фiлологiчних наук, професор, акаде-
мiк Академiї наук Вищої школи України, дiйсний
член Наукового товариства iм. Тараса Шевчен-
ка, багаторiчний завiдувач вiддiлами етнографiї,
фольклористики спочатку Львiвського вiддiлен-
ня Iнституту мистецтвознавства, фольклористики
та етнологiї iм. М.Т.Рильського, а з 1992 р. –
Iнституту народознавства Нацiональної академiї
наук, науковий керiвник i консультант двох де-
сяткiв захищених кандидатських i двох докторсь-
ких дисертацiй, член спецiалiзованих рад iз захи-
сту докторських i кандидатських дисертацiй, член
редакцiйних колегiй найавторитетнiших українсь-
ких наукових перiодичних видань, вiдомий зби-
рач фольклору – це далеко не повний перелiк ас-
пектiв подвижницької дiяльностi ювiляра. В йо-
го доробку десятки книг, упорядкованих збiрок
та альманахiв, сотнi статей, передмов, коментарiв,
рецензiй.
Найбiльш значущi працi Р.Кирчiва: “Комедiї
Iвана Франка” (1961), “Українiка в польських
альманахах доби романтизму” (1965), “Україн-
ський фольклор у польськiй лiтературi” (1971),
“Етнографiчне дослiдження Бойкiвщини” (1978),
“Етнографiчно-фольклористична дiяльнiсть “Ру-
ської трiйцi” (1990), “Iз фольклорних регiонiв
України” (2002), “Iсторiя української етнографiї”
(2005, у спiвавторствi), “Етюди до студiй над
українським народним анекдотом” (2008), серiя
статей у колективних працях “Мала енциклопедiя
українського народознавства” (2007), “Українсь-
ка фольклористика: Словник-довiдник” (2008),
першопублiкацiя “Нарис української мiфологiї”
В.Гнатюка (2000), наукове перевидання пам’яток
українського народознавства “Українське весiлля”
Й.Лозинського (1992), “Галицькi приповiдки й
загадки” Г.Iлькевича (2003) та iн.1.
Домiнанта наукової дiяльностi Р.Кирчiва, на
мiй погляд, – iсторiя фольклору, фольклористики,
етнографiї, лiтератури.
Проблема наукового пiзнання iсторiї українсь-
кої фольклористики загострилася саме тепер, ко-
ли Україна як держава стала незалежною оди-
ницею у свiтовому спiвтовариствi, виникли пе-
редумови i об’єктивна наукова потреба створення
фундаментальних праць. Вивчення iсторiї укра-
їнської фольклористики, її формування та роз-
витку, пiзнання процесу наукової фольклорис-
тичної думки має певнi традицiї. Нашi попе-
редники, починаючи вiд О.Пипiна (третiй том
його “Iсторiї росiйської етнографiї” присвячено
українськiй науцi), М.Сумцова, О.Огоновського,
Б.Грiнченка, I.Франка, М.Грушевського, Ф.Сав-
ченка, Ф.Колесси, П.Попова, М.Азадовсько-
го, О.Дея, М.Нечиталюка, I.Цапенка, I.Березов-
ського, А.Баландiна, О.Правдюка i закiнчуючи
А.Топорковим та Я.Гарасимом, автором розвiдки
та нарисiв про культурно-iсторичну школу, осми-
слили чимало явищ i фактiв з iсторiї української
фольклористики. Проте мусимо з жалем конста-
тувати: й досi синтетичної узагальнювальної си-
стематизованої працi з iсторiї нашої наукової га-
лузi в Українi нема. Десятки монографiй, пiдруч-
никiв, за влучним висловом I.Денисюка, у неза-
лежнiй Українi “раптово застарiли”2.
1Кирчiв Р.Ф. Бiблiографiчний покажчик праць.– Л.,
2005.
2Денисюк I. Фольклористичнi концепцiї
48 1-2’2010 Народознавчi Зошити
Справдi, жодної “Iсторiї української фолькло-
ристики”, що охоплювала б становлення та роз-
виток наукової галузi впродовж тривалого часу
(принаймнi – протягом двох столiть), не напи-
сано. А те, що запропонували українськi радян-
ськi вченi в галузi iсторiї фольклористики ХIХ
– поч. ХХ ст., нерiдко має характер iдеологi-
чного угодництва, методологiчної догми. Безпе-
речно, об’єктивної iсторiї фольклористики, оцiн-
ки теоретичної спадщини славетної плеяди вче-
них – таких, як М.Максимович, О.Бодянський,
Я.Головацький, М.Костомаров, П.Кулiш, П.Чу-
бинський, М.Драгоманов, М.Сумцов, П.Жите-
цький, Катерина Грушевська – у радянський пе-
рiод аж нiяк не могло бути створено. I це сто-
сується не лише заляканої буржуазним “iзмом”
української дослiдницької думки, а й росiйсь-
кої, про що свiдчить опублiкована вiдповiдно
1958-го i 1963-го рр. насичена великим факта-
жем двотомна “Iсторiя росiйської фольклористи-
ки” М.Азадовського.
Радянськi фольклористи у видатних дiячах
української науки i культури вбачали, окрiм пев-
ного позитиву, “буржуазних нацiоналiстiв”, “ре-
акцiйних вчених”, часом декому приписували
причетнiсть до революцiйних демократiв, марк-
систiв, що не вiдповiдало сутi їхньої дiяльностi,
– особливо в галузi фольклористики. Спотворе-
не, викривлене висвiтлення українських наукових
шкiл та напрямiв; неповне, обмежене коло аналi-
зованих чи бодай згадуваних наукових iдей яскра-
вих постатей минулого; уникнення розгляду проб-
лем походження архаїчних пластiв культури, за-
галом формування етносу, нацiї, свiтогляду, мен-
талiтету народу, обрядово-звичаєвого наповнення
фольклорного матерiалу, нехтування проблемою
нацiонального, самобутнього та iнтернацiонально-
го у фольклорi – все це ознаки тiєї задушливої
атмосфери, у якiй довелося працювати українсь-
ким фольклористам за умов радянської тоталiтар-
ної сталiнсько-брежнєвської системи3.
М.Грушевського та I.Франка // Денисюк I. Неви-
черпнiсть атома / Упоряд. та передмова Т.Пастуха.–
Вип. 2.– Л., 2001.– С. 183.
3Дмитренко М. Українська фольклористика другої по-
ловини ХIХ ст.: школи, постатi, проблеми.– К., 2004.–
С. 5–6.
Iдеологiчний тиск накладав вiдбиток на пере-
важну бiльшiсть дослiджень. А вiдтак радянсь-
кий перiод у розвитку української фольклорис-
тики, треба ще раз наголосити, характеризуєть-
ся iдеологiчною зашоренiстю, науковою обмеже-
нiстю, упередженими пiдходами та оцiнками на-
бутку попередникiв, витворенням заборон на до-
слiдження фольклорної архаїки, явищ мiфологiї,
нацiональної специфiки усної народної творчос-
тi. Заради справедливостi вiдзначимо, що навiть
за умов тотального iдеологiчного шовiнiстичного
i космополiтичного крiпацтва українськi вченi та
збирачi зробили помiтний внесок у нагромаджен-
ня, публiкацiю та – менше – осмислення народної
творчостi. Проте ота парадигма, за якою ство-
рювалися численнi iсторiографiчнi працi, потре-
бує суттєвої методологiчної (та й фактичної) ко-
рекцiї. Спадщину видатних українських фолькло-
ристiв слiд прочитати й оцiнити по-новому. При
цьому, безперечно, не можна нехтувати деякими
(хай i неповними, не всеохопними чи й подеколи
схематично-схоластичними, написаними “методом
соцiалiстичного реалiзму”) багаторiчними дослi-
дженнями доробку класикiв української фолькло-
ристики. Тут iсторикам фольклористики у наго-
дi стануть працi П.Попова про Михайла Мак-
симовича, Миколу Костомарова; О.Дея про Зо-
рiана Доленгу-Ходаковського, Федора та Осипа
Бодянських, Марка Вовчка та Опанаса Марко-
вича, Iвана Франка, Михайла Павлика, Володи-
мира Гнатюка, Лесю Українку, Агатангела Крим-
ського; I.Березовського про Iвана Манжуру та де-
сятки збирачiв фольклору й двi монографiї з iс-
торiї радянської фольклористики; М.Яценка про
Володимира Гнатюка; М.Шубравської про Дмит-
ра Яворницького; С.Грици про Фiларета Колес-
су; М.Пазяка про Юрiя Федьковича; Б.Хоменка
про Марка Вовчка; З.Василенко про Миколу
Лисенка; Б.Кирдана про збирачiв народної по-
езiї ХIХ ст. та про кобзарiв (у спiвавторс-
твi з А.Омельченком); Ф.Лаврова про кобза-
рiв; О.Правдюка про дiячiв української музичної
фольклористики тощо.
З кiнця 1980-их рр. в українськiй фолькло-
ристицi почали з’являтися студiї вже з новими,
бiльш об’єктивними й неоднозначними пiдходами
до осмислення наукової та збирацької спадщини
МИКОЛА ДМИТРЕНКО. Роман Кирчiв як дослiдник... 49
дiячiв минулого: М.Пазяка про Матвiя Номиса;
Н.Шумади про Юрiя Венелiна; М.Мушинки про
Володимира Гнатюка; А.Iваницького про Кли-
мента Квiтку; численнi розвiдки В.Качкана про
Михайла Павлика, Осипа Маковея, Володимира
Шухевича та десятки народознавцiв; I.Денисюка
та Т.Рудої про Iвана Франка; С.Мишанича
про Михайла Драгоманова, Настю Присяж-
нюк; Г.Дем’яна про Iвана Вагилевича, розви-
ток фольклористики в Галичинi кiн. ХVIII –
поч. ХIХ ст.; нашi працi про Олександра Поте-
бню та представникiв академiчних шкiл у фольк-
лористицi (Михайла Максимовича, Миколу Ко-
стомарова, Олександра Котляревського, Миколу
Сумцова); В.Погребенника про Лесю Українку;
В.Iвашкова та Ж.Янковської про Пантелеймона
Кулiша; С.Шевчука про Павла Чубинського та
фольклористику Волинi; Л.Iваннiкової про Яко-
ва Новицького та фольклористiв Пiвдня Украї-
ни; О.Шалак про Андрiя Димiнського; Л.Козар
про Бориса Грiнченка та його кореспонден-
тiв; О.Наумовської про Михайла Драгоманова;
I.Довгалюк та Г.Сокiл про Йосипа Роздольсько-
го; З.Кудрявцевої про Олександра Шишацького-
Iллiча; I.Грищенко про Петра Iванова; О.Шутак
про Ксенофонта Сосенка, Зенона Кузелю та Фi-
ларета Колессу; Л.Пiдгорної про Миколу Кос-
томарова; С.П’ятаченка про Павла Гнiдича та
iнших.
У цьому планi варто вiдзначити й колектив-
ну монографiю науковцiв вiддiлу фольклористики
IМФЕ НАН України “Дослiдники українського
фольклору: невiдоме та маловiдоме” (2008), куди
ввiйшли розвiдки про Осипа Бодянського, Мико-
лу Бiлозерського, Григорiя Залюбовського, Мит-
рофана Дикарева, Трохима Зiнькiвського, Василя
Степаненка, Порфирiя Мартиновича, Софiю Ро-
косовську, Євгена Кагарова, Володимира Дани-
лова, Iвана Єрофiїва та iн.
Кожне нове прочитання класичної фольклорис-
тичної спадщини по-своєму цiнне; воно не тiль-
ки заповнює прогалини, так званi “бiлi плями”,
але й творить сучасний науковий плюралiстичний
дискурс, без якого годi говорити про подолання
кризи щодо створення об’єктивної, недискримiно-
ваної iсторiї української фольклористики як пiд-
роздiлу iсторiї вiтчизняної науки загалом.
На поч. ХХI ст. написання “Iсторiї української
фольклористики” стало реальною справою: у вiд-
дiлi фольклористики IМФЕ НАН України зап-
лановано виконання саме такої теми, передбачено
вихiд трьох томiв iз цiлiсним синтетичним викла-
дом, що вперше в узагальнено-конкретизованому
теоретичному охопленнi подають розвиток укра-
їнської фольклористики вiд давнини до сьогоднi.
У цих томах порушуються проблеми становлення
та дiяльностi власне вiтчизняних академiчних на-
укових шкiл, а здобутки дослiдникiв розглянуто
в слов’янському та європейському контекстi. Те-
оретичну спадщину вчених проаналiзовано з ура-
хуванням значної кiлькостi праць попередникiв з
акцентом на переосмислення та неупереджену пе-
реоцiнку результатiв дiяльностi класикiв україн-
ської фольклористики.
Р.Кирчiв – один iз натхненникiв цього знач-
ного наукового проекту, автор першого тому “Iс-
торiї української фольклористики”. Працю ще не
завершено, але вчений опублiкував iз неї чимало
роздiлiв у журналi “Народна творчiсть та етно-
графiя”, в написанiй спiльно з В.Горленком мо-
нографiї “Iсторiя української етнографiї”4. Пода-
вши вiдомостi про донауковi зацiкавлення iсто-
рiєю, побутом, фольклором, загалом традицiйною
культурою українського народу, що вiдображенi
у давнiх i пiзнiших вiтчизняних та чужоземних
писемних джерелах, пам’ятках лiтописних, лiтера-
турних, збiрках усної творчостi, Р.Кирчiв близь-
кий до завершення рукопису першого тому знач-
ної працi, яка хронологiчно охоплює перiод майже
у вiсiмсот рокiв – iз епохою романтизму в тiм чи-
слi. Зрозумiло, до такої аналiтично-синтетичної
специфiки роботи вчений пiдготовлений чи не
найкраще в Українi, адже глибоко володiє дослiд-
ницькою методологiєю, має успiшнi спроби ос-
мислення як перiодiв iсторiї науки, так i внеску
видатних дiячiв у фольклористику та етнологiю.
Саме такими попереднiми студiями були мо-
нографiї Р.Кирчiва “Українiка в польських аль-
манахах доби романтизму” (1965), “Українсь-
кий фольклор у польськiй лiтературi” (1971),
“Етнографiчне дослiдження Бойкiвщини” (1978),
4Горленко В., Кирчiв Р. Iсторiя української етнографiї
(ХII – сер. ХIХ ст.).– К., 2005.
50 1-2’2010 Народознавчi Зошити
“Етнографiчно-фольклористична дiяльнiсть “Ру-
ської трiйцi” (1990), “Iз фольклорних регiонiв
України” (2002). У цих працях спостерiгаємо
важливi риси дослiдника: виняткова увага до пер-
шоджерельних матерiалiв, наведення рiзноманiт-
них оцiнок учених-попередникiв i власнi виснов-
ки та узагальнення, що ґрунтуються на критич-
ному осмисленнi як самих матерiалiв, так i студiй
про них. Такий об’єктивний пiдхiд хоч i не завж-
ди був комфортним для вченого у спiлкуваннi iз
сучасниками (в тiм числi й зарубiжними), проте
дозволив йому залишитися самим собою i збе-
регти вiрнiсть традицiї власне наукового вивче-
ння об’єктiв, стосувалося це усної, матерiальної
культур чи постатей фольклористiв, етнографiв,
письменникiв тощо.
Найзначнiшою працею Р.Кирчiва в галузi iс-
торiї науки є, безперечно, монографiя “Етногра-
фiчно-фольклористична дiяльнiсть “Руської трiй-
цi”. Учений глибоко вивчив епоху, життя i твор-
чiсть видатних i менш вiдомих дiячiв знамени-
того угрупування за документальними джерела-
ми та за науковими публiкацiями (зокрема, за
оцiнками й свiдченнями Ф.Колесси, М.Возняка,
М.Шалати, низки польських, чеських дослiдни-
кiв). Вiдтак жоден серйозний учений, який писав
пiсля виходу цiєї працi про альманах “Русалка
Днiстровая”, збирацьку, наукову, органiзацiйно-
видавничу, просвiтницьку дiяльнiсть Маркiяна
Шашкевича, Якова Головацького чи Iвана Ва-
гилевича або про романтичну парадигму україн-
ської фольклористичної, етнографiчної, мовознав-
чої, лiтературознавчої думки, не обiйшовся без
урахування фактичних даних, позицiї та оцiнок
Р.Кирчiва. Вчений у своїй монографiї зазначив:
“Те, що робила i зробила “Руська трiйця” в галу-
зi етнографiї i фольклористики, – велика i дуже
iстотна частина загальноукраїнського народознав-
чого доробку першої пол. ХIХ ст. Наголошуємо:
не регiонального галицького чи захiдноукраїнсь-
кого, а саме всеукраїнського... Велике значення
“Руської трiйцi” i в тому, що, пов’язуючи укра-
їнський культурно-нацiональний рух на захiдно-
українських землях з процесом слов’янського вiд-
родження, вона водночас переконливо стверджу-
вала, що цей рух не iнспiрований, не привнесений
ззовнi, а органiчний, живиться корiнням народно-
го життя, iсторiї, традицiйної культури, має пiд
собою тверду опору на духовнi ресурси народу”5.
Учений ще двадцять рокiв тому усвiдомлював:
“Наш борг перед подвижницьким дiлом “Руської
трiйцi” ще далеко не сплачений”6. I хоч за цей час
з’явилося чимало публiкацiй про М.Шашкевича,
Я.Головацького, I.Вагилевича (зокрема, працi
Г.Дем’яна, В.Качкана, М.Ткачука та iн.), до дiя-
чiв “Руської трiйцi” маємо повертатися ще й ще,
варто здiйснити перевидання збiрки “Народные
песни Галицкой и Угорской Руси” в чотирьох то-
мах, що її упорядкував Я.Головацький (1878).
Цю збiрку свого часу високо оцiнив харкiвський
професор О.Потебня у великiй за обсягом рецен-
зiї, внаслiдок чого корпус пiсень здобув золоту
нагороду Росiйської академiї наук7.
Як глибокий знавець iсторiї фольклористики та
етнографiї пiдходить Р.Кирчiв до розгляду фун-
даментальних теоретичних проблем у спецiальних
роздiлах пiдручникiв та посiбникiв, енциклопе-
дичних статтях, у монографiях, нарисах про регiо-
нальне дослiдження фольклору та окремi жанри
(повстанськi пiснi, легенди та перекази, анекдоти
тощо), про фольклорно-лiтературнi взаємини.
Отже, в особi Романа Федоровича Кирчiва
маємо знакову постать сучасної фольклористики
та етнологiї, чий видатний внесок у науку за-
слуговує великої пошани й поцiнування, гiдний
наслiдування. Народознавча школа Р.Кирчiва –
це львiвська академiчна школа високого нау-
кового ґатунку, до якої належить когорта та-
ких вiдомих учених, як академiк, доктор iсто-
ричних наук С.Павлюк, доктор фiлологiчних на-
ук В.Сокiл, молодшi фольклористи О.Кузьменко,
О.Харчишин, Н.Пастух, О.Голубець, В.Дякiв та
iншi.
З роси й води Вам, вельмиповажний ювiляре!
5Кирчiв Р.Ф. Етнографiчно-фольклористична дiяль-
нiсть “Руської трiйцi”.– К., 1990.– C. 329, 337.
6Там само.– С. 338.
7Потебня А.А. “Народные песни галицкой и Угорской
Руси, собранные Я.Ф.Головацким”.– Москва, 3 ч., в 4-
их т. Рецензия // Записки академии наук, 1880.– Т. 37.–
Кн. 2.– Прил. № 4.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77543 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:58:02Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дмитренко, М. 2015-03-01T19:03:54Z 2015-03-01T19:03:54Z 2010 Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) / М. Дмитренко // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 47-50. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77543 У статтi висвiтлено один iз аспектiв багатогранної дiяльностi видатного українського вченого Романа Федоровича Кирчiва. Йдеться про
 вченого як iсторика української фольклористики, перу якого належить ряд помiтних спецiальних наукових праць. Висловлено високу позитивну оцiнку дiяльностi дослiдника-народознавця. uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Ювілеї Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) Roman Kyrchiv as a Researcher in History of Folklore Studies (To 80th Anniversary of Scholar’s Birth) Article published earlier |
| spellingShingle | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) Дмитренко, М. Ювілеї |
| title | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) |
| title_alt | Roman Kyrchiv as a Researcher in History of Folklore Studies (To 80th Anniversary of Scholar’s Birth) |
| title_full | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) |
| title_fullStr | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) |
| title_full_unstemmed | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) |
| title_short | Роман Кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) |
| title_sort | роман кирчiв як дослiдник iсторiї фольклористики (до 80-рiччя вiд дня народження) |
| topic | Ювілеї |
| topic_facet | Ювілеї |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77543 |
| work_keys_str_mv | AT dmitrenkom romankirčivâkdoslidnikistoriífolʹkloristikido80riččâviddnânarodžennâ AT dmitrenkom romankyrchivasaresearcherinhistoryoffolklorestudiesto80thanniversaryofscholarsbirth |