Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу)
Saved in:
| Published in: | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут народознавства НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77552 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) / В. Козловський // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 127-132. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860118128795582464 |
|---|---|
| author | Козловський, В. |
| author_facet | Козловський, В. |
| citation_txt | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) / В. Козловський // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 127-132. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| first_indexed | 2025-12-07T17:37:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВIТАЛIЙ КОЗЛОВСЬКИЙ. Народнi iсторичнi пiснi... 127
Статтi
Вiталiй КОЗЛОВСЬКИЙ
НАРОДНI IСТОРИЧНI ПIСНI
ПРО ТАТАРСЬКI НАПАДИ
НА УКРАЇНУ
(ПРОБЛЕМА ХРОНОТОПУ)
Vitalii KOZLOVSKY. Folk Histotical Songs
on Tartarian Invasions in Ukraine: A Problem of
Chronotopology.
На сучасному етапi розвитку української
фольклористики однiєю iз важливих проблем за-
лишається вивчення специфiки вiдображення у
фольклорi просторових i часових категорiй та їх
вплив на архiтектонiку тексту. I чи не найбiль-
ше це питання торкається творiв, якi наука про
усну словеснiсть на рiзних етапах свого розвитку
окреслювала поняттям “iсторична пiсня”.
Хронотоп у художньому текстi виконує важ-
ливу багатопланову роль. Свого часу Д.Лихачов
зазначив, що “розвиток уявлень про час – одне iз
головних досягнень нової лiтератури”1. Коли мова
заходить про iсторичну пiсню, то дослiдники пе-
редусiм починають оперувати поняттями, якi тою
чи iншою мiрою стосуються часу. Перше, на що
слiд звернути увагу, це те, що поняття часу ба-
гато учених вважає жанротворчою ознакою. Тодi
категорiї часу i простору стають не просто понят-
тями, якi використовують при характеристицi ху-
дожньої канви тексту, а категорiями, що претен-
дують на ключовi позицiї пiд час диференцiацiї
видiв фольклору. Наприклад, сучасна дослiдниця
Н.Лисюк вважає, що “спосiб членування часо-
вого континууму утворює пiдвалини членування
жанрової системи фольклору”2. На категорiї ча-
1Лихачев Д.С. Поэтика древнерусской литературы.–
Москва: Наука, 1979.– С. 209.
2Лисюк Н.А. Мiфологiчний хронотоп.– К.: Український
фiтосоцiологiчний цеонтр, 2006.– С. 67.
су як жанротворчiй одиницi наголошує у своїй
статтi й О.Гiнда3.
Лiтературознавче дослiдження хронотопу, який
визначає побудову сюжету i всю образну си-
стему, ґрунтовно зробила у своїй монографiї
Н.Копистянська4. Авторитетний дослiдник вва-
жає, що важливий вплив на поєднання жанрiв
у систему залежить вiд змiн у часопросторово-
му мисленнi. Проаналiзувавши лiтературний про-
цес, Н.Копистянська встановлює важливий вза-
ємозв’язок: хронотоп – жанр – жанрова система
– художнiй напрям, i в зворотнiй послiдовностi:
естетика напряму – жанрова система – жанр –
хронотоп5.
Часовий критерiй є визначальним не лише для
видiлення певного пласту усної словесностi в ок-
рему групу, а й для її внутрiшньої класифiкацiї.
Саме тому хронологiчний принцип подiлу iсто-
ричного лiро-епосу є прiоритетним у науцi уже
довший перiод. У цьому випадку категорiя ча-
су виступає як поняття, що не тiльки системати-
зує фольклорний матерiал вiдповiдно до реалiй,
у ньому вiдображених, а й може служити перед-
умовою до появи уснопоетичного твору. Одним
iз поетичних способiв вираження часопросторових
понять є використання атрибутiв, що виражають
певну епоху: сюжетнi колiзiї, система образiв то-
що. Проте таке зображення в iсторичнiй пiснi має
свої особливостi. Так Ф.Селiванов вiдзначає, що
“вона (iсторична пiсня) оповiдає про минуле, але
це минуле вiдбулося тiльки що на наших очах i ще
не закiнчилося, хоча воно вiдносно давно минуло,
своїми наслiдками позначається на теперiшньо-
му”6. Проблема хронотопу в iсторичних пiснях
спецiально ще не розглядалася у працях фольк-
лористiв, однак деякi складовi вирiшення її все
ж порушувалися. Наприклад, Д.Лихачов вiдзна-
чав, що “якщо для билин, лiричних пiсень, голо-
сiнь, казок є характерним замкнутiсть фольклор-
3Гiнда О. Понятiйне поле теоретичної фольклористики
// Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя фiлологiчна.–
2003.– Вип. 31.– С. 32–42.
4Копистянська Н. Жанр, жанрова система у просторi
лiтературознавства.– Львiв: ПАIС, 2005.– С. 88.
5Там само.– С. 9.
6Селиванов Ф. О специфике исторической песни //
Специфика фольклорных жанров.– Москва: Наука, 1973.–
С. 65.
128 1-2’2010 Народознавчi Зошити
ного часу, то в iсторичних пiснях вона починає
руйнуватися”7.
Iсторичну пiсню через призму категорiї ча-
су продовжують дослiджувати сучаснi українсь-
кi вченi. Зокрема Г.Усатенко стверджує, що для
цього виду усної словесностi характерною є лiнiй-
на модель часу, де виражено причинно-наслiдко-
вий зв’язок у однобiчному плинi часу8. Дослiд-
ниця вiдзначає ще одну особливiсть вияву цiєї
категорiї в уснопоетичному текстi: “У лiричному
та iсторичному пiсенному фольклорi проявляється
ще одна особливiсть лiнiйного часу: розмежуван-
ня минулого, теперiшнього i майбутнього”9. Ши-
ршi узагальнення стосовно поставленого питання
дала у своїй роботi I.Павленко. Дослiджуючи iс-
торичну пiсеннiсть Надднiпрянщини, дослiдниця
вказує на конкретнiсть хронотопу у таких творах
“час iсторичний, що асоцiюється iз конкретною
подiєю або типовими явищами певної епохи, зав-
жди минулий iз рiзною епiчною дистанцiєю; про-
стiр географiчний, локальний або регiональний,
часто без топонiмiчного маркування”10.
Проблема хронотопу важливе мiсце займала в
працях, якi були присвяченi героїчному епосу. Це,
зокрема, стосується наукового доробку росiйсько-
го вченого Б.Путiлова. В однiй зi своїх моногра-
фiй, дослiдник видiлив три основнi часовi художнi
аспекти: оповiдний, сюжетний i епохальний час11.
Останнiй аспект будемо розглядати як час iстори-
чний. Схожу схему (з певними застереженнями)
можна використати, дослiджуючи українськi iсто-
ричнi лiро-епiчнi пiснi.
Отож мета нашої статтi полягає у тому, щоб
докладно проаналiзувати специфiку вiдображен-
ня категорiй часу та простору в iсторичних пiс-
нях. Головним завданням вважаємо визначити їх
7Лихачев Д.С. Поэтика древнерусской литературы.–
С. 263.
8Усатенко Г. Образно-символiчна система художньо-
го часу українського пiсенного фольклору. Автореф. дис...
канд. фiл. наук.– К., 1994.– С. 10.
9Там само.– С. 11.
10Павленко I. Динамiка функцiонування усної епiчної
традицiї (на матерiалах Нижньої Надднiпрянщини). Ав-
тореф. дис... доктора. фiл. наук.– К., 2009.– С. 8.
11Путилов Б.Н. Героический эпос и действительность.–
Ленинград: Наука, 1988.– С. 33.
вплив на поетику тексту, а також на характер їх
жанрової традицiйностi.
Для глибшого дослiдження поетичної специфi-
ки хронотопу в iсторичних пiснях, ми обмежимо-
ся невеликою кiлькiстю пiсенних творiв, якi вiд-
ображають перiод турецько-татарських нападiв на
Україну. Традицiйно фольклористи вiдносять їх
до перiоду XV–XVI ст., хоча сутички українсь-
кої людностi з кримськими ордами продовжува-
лись майже до серед. XVIII в. Забiгаючи напе-
ред, можемо зазначити, що цей пласт лiро-епосу
вiдзначається рiзнорiднiстю своєї поетичної бу-
дови, що давало пiдстави багатьом дослiдникам
зараховувати їх до iнших жанрiв, зокрема балад.
Проте важливий фактор, який їх об’єднує – це
приналежнiсть до однiєї епохи, iсторичного ча-
су, а саме, до перiоду турецько-татарського ли-
холiття. У запропонованiй статтi ми бiльшу ува-
гу звернемо на оповiдний та сюжетний час, який
впливає на структуру тексту, спосiб його компо-
зицiйної побудови.
Передусiм проаналiзуємо пiсню “За рiчкою
вогнi горять”, вперше зафiксовану в 60-их рр.
XIX ст. Текст пiснi був опублiкований у збiр-
нику “Iсторичнi пiснi малоросiйського народу”,
виданому В.Антоновичем та М.Драгомановим у
1878 р.12 У творi своєрiдним маркуванням епоха-
льного чи iсторичного часу виступають сюжетнi
колiзiї, якi дають можливiсть пов’язати подiї, що
змальованi у творi, з певним iсторичним перiо-
дом. Напад татар на село, подiл полону – все це
вертає нас до реалiй, типових для XV–XVI ст.
Таким чином, вiд змальованих подiй до часу за-
пису пройшло в середньому не менше, нiж три
столiття. Але змiст пiснi вiдзначається своєрiд-
ним реалiзмом у вiдтвореннi подiй. На нашу ду-
мку, цьому сприяє вiдсутнiсть епiчної дистан-
цiї мiж виконавцем (оповiдачем) та змальовани-
ми подiями: розповiдь ведеться вiд першої особи.
Оповiдний час, що визначається через ставлен-
ня виконавця до зображених подiй, подається у
контекстi сучасного, щонайбiльше – недавноми-
нулого. Вiдтак це зумовило вiдповiдне лексичне
наповнення пiснi. Домiнуючими є дiєслова те-
перiшнього часу “вогнi горять”, “полон дiлять”,
12Исторические песни малорусского народа изданные
В.Антоновичем и М.Драгомановым.– Москва.– С. 75.
ВIТАЛIЙ КОЗЛОВСЬКИЙ. Народнi iсторичнi пiснi... 129
“бубни гудуть”, “людей ведуть”, “аркан в’ється”,
“ланцюг б’ється” тощо. Така невiдповiднiсть опо-
вiдного часу епохальному або iсторичному не ли-
ше пiдсилює iнформативнiсть фольклорного текс-
ту, а визначає його естетичну вартiсть. Завдяки
частому використанню займенникiв “я”, “наше”,
“мною” типова тогочасна українська трагедiя
передається через iндивiдуальну долю чоловi-
ка, який пiсля нашестя орди залишився сам з
дiтьми. Це сприяє драматизацiї сюжету, його
трагедiйностi.
З огляду на це цiкавим є зображення сюжетно-
го часу, який досить рiзноплановий у зазначенiй
лiро-епiчнiй пiснi. Перше, що можемо визначити,
хоча й умовно, це час, коли вiдбувається подiя.
Незважаючи на те, що прямої вказiвки нема, ло-
гiчно все ж припустити, що подiї вiдбуваються
вночi. Часовi координати iдентифiкуємо за пер-
шим рядком пiснi: “за рiчкою вогнi горять”. Але
сюжетний час не завжди збiгається з оповiдним.
Завдяки тому, що в текстi досить чiтко видiля-
ється головний персонаж, який, у цьому випад-
ку, збiгається з оповiдачем, подiї розгортаються
у трьохвимiрнiй площинi. Герой постає не лише
як ретранслятор трагiчної подiї, що для слухача є
далеким минулим, невiдомим, а для героя вiдбу-
вається саме зараз i, вiдповiдно, накладається на
оповiдний час, вiн через свою долю представляє
епiзоди, що передували оспiваним подiям:
За рiчкою вогнi горять,
Там татари полон дiлять.
Село наше запалили
I багатство розграбили.
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли13.
Таким чином, сюжетний час не є лiнiйним, ха-
рактерним для епiчної оповiдi, а спостерiгається
своєрiдне часове змiщення, продиктоване наяв-
нiстю лiричного героя. I тому епiзод, де опису-
ються злочини орди, який за способом викладу
цiлком епiчний, набуває рис iндивiдуалiзованих,
надає твору певного драматичного напруження.
Така iндивiдуалiзацiя героя досягається завдяки
показу трагедiї сiм’ї у контекстi подiй, що заче-
пили значно бiльше населення, у цьому випадку
13Там само.
село. Епiзод виконує й iнформативну функцiю.
Адже слухач отримує iнформацiю не лише про
певний iсторичний перiод, а й про особу героя,
його соцiальний стан та сiмейний статус. Акцент
на населеному пунктi – селi, дозволяє з’ясува-
ти, що йдеться про селянина. Опис конкретних
осiб – матерi, яку вбили татари, i “миленької”,
що потрапила в полон, а також згадка про дiтей,
з якими залишився герой, пiдсилює iндивiдуальнi
риси персонажа. Отож подiя представлена не як
iсторiя, що вiдбулася колись давно i не має пря-
мого стосунку до сучасного слухача, а як випадок,
що стався з безпосереднiм оповiдачем. Таким чи-
ном iсторичний час актуалiзувався в сьогоденнi,
що й сприяло побутуванню та збереженню пiс-
нi досить довгий час. Цiкавою часовою деталлю
аналiзованого тексту є наявнiсть своєрiдної пер-
спективи для персонажа, вираженої за допомогою
майбутнього часу:
А я бiдний, з дiточками
Пiду лiсом стежечками14.
Свої функцiї у текстi виконують i просторо-
вi категорiї. У творах такого типу вiдсутня гео-
графiчна конкретика, проте вони вiдзначаються
типовiстю просторових зображень. Подiї мають
чiтку локалiзацiю, яка реалiзується через певний
природний ланшафт: “за рiчкою”, “в долинi”. Мо-
жна простежити певний подiл простору на без-
печний для героя i небезпечний. Характерно, що
межею такої просторової поляризацiї залишається
рiчка. Саме за нею знаходяться вороги, якi дiлять
полон. Проте ця межа є умовною, не має сак-
рального значення, оскiльки не виконує захисної
функцiї. Герой не почувається в безпецi “по цей
бiк рiчки”, адже ворог досить легко її переходить.
Можемо спостерегти, що в пiснi вiдкритий про-
стiр постає як бiльш загрозливий для персонажа.
Саме тут вiдбувається подiл здобичi. Натомiсть
закритий простiр (у нашому випадку лiс) асоцi-
ативно пов’язується з вiдчуттям певної безпеки.
Саме туди йде герой разом зi своїми дiтьми.
Вiдкритiсть простору створює оптимальнi мож-
ливо детально описати бранцiв. Їхнiй опис дуже
цiкавий з погляду поетичної органiзацiї фольк-
лорного тексту. Особливо значущим є процес
14Там само.
130 1-2’2010 Народознавчi Зошити
перемiщення бранцiв у просторi. Картина руху
полонених постає не стiльки як наступна по-
дiя у розвитку сюжету, швидше як мотивацiя
попередньої:
А в долинi бубни гудуть,
Бо на зарiз людей ведуть15.
Знову ж таки, наявнiсть такої конструкцiї ста-
ла можливою лише завдяки актуалiзацiї голов-
ного персонажа, на якого в цьому випадку по-
кладена мiсiя не лише розповiсти про подiю, а
й пояснити певнi явища, якi при цьому вiдбува-
ються. Опис невiльникiв подається з допомогою
лексики, яка характеризує рух. Пiсня не зупи-
няється на констатацiї загального зорового обра-
зу, який репрезентує рух людей i, зрештою, їхнiй
кiнцевий пункт призначення – “на зарiз”. Фольк-
лорний твiр звертає увагу на кожного особисто.
Не називаючи нi статi бранцiв, нi їхнiх iмен, ус-
нопоетичний текст представляє слухачам iндивi-
дуалiзований образ полонених, виражений своє-
рiдними метонiмiчними штрихами (цьому спри-
яло використання однини iменникiв: шия, аркан,
ланцюг). Адже пiсня не вдається до обширних
описiв страждань людей, вона це подає через кон-
кретнi речi, а саме аркана i ланцюга:
Коло шиї аркан в’ється,
I по ногах ланцюг б’ється16.
Не випадково цi доконечнi елементи ординсь-
кого промислу вводяться у поетичну структуру
тексту: вони стали своєрiдними символами рабс-
тва, яке було характерним для значного часового
перiоду в iсторiї українського народу. Народна
пiсня, поєднуючи їх iз частинами людського тi-
ла: шиєю та ногами, якi асоцiюються iз поняттям
людської свободи, витворила неповторний образ
полоненого народу.
Просторовi образи в цьому творi виконують
роль не лише своєрiдного тла, на якому вiдбува-
ються подiї, а є ключовими точками тексту, що
обумовлюють його рух. Адже i описи полонених,
i розповiдь про напад татар постають як тлумаче-
ння саме просторових картин, як пояснення того,
що вiдбувається у межах певного просторового
15Исторические песни...– С. 75.
16Там само.
промiжку. Так констатацiя факту про те, що в
долинi горять вогнi, стимулювала появу поясне-
ння причин такого явища. А саме тлумачення,
у свою чергу, розрослося в “повнометражний”
епiзод iз картиною руйнування села i захоплен-
ня бранцiв. Друга локацiя – долина, де “бубни
гудуть”, сприяла появi нового епiзоду – опису
бранцiв.
Тематичною схожiстю вiдзначається пiсня “Сеї
ночi в опiвночi”, зафiксована 1940 р. у с. Топорiв-
цях Садгiрського р-ну на Чернiвеччинi. Оповiд-
ний час, як i в попереднiй пiснi, “стирає” епiчну
дистанцiю мiж подiєю та слухачем. Часовi хара-
ктеристики мають вказiвку на “реальну” часову
межу – “сеї ночi в опiвночi”. У цьому випадку
час досить конкретний, уточнений до найменших
деталей, представлений трьома часовими катего-
рiями, кожна з яких уточнює попередню. Слухач
iнформований, що подiя вiдбулася не лише сього-
днi, а й названо конкретний перiод доби – нiч, iз
подальшим уточненням того, що напад вiдбувся
опiвночi. Народна традицiя додає ще одну часову
координату – “ще кури не пiли”. Тут вiдчуваєть-
ся вплив мiфологiчного свiтогляду українцiв, за
яким нiчний час асоцiюється iз пануванням не-
чистої сили17. У нашому випадку, таке уявлення
частково десакралiзується i на змiну надприро-
дним силам приходять персонажi цiлком реальнi
– турки i татари. Сюжетний час подiлив оповiдь
на двi частини: розповiдь про напад орди на село
й своєрiдний екскурс в iсторiю цього населено-
го пункту. Таким чином, подiї, що вiдбувалися у
творi отримали чiткi часовi рамки:
Сеї ночi в опiвночi
Ще кури не пiли
Як татари в нашi гори
З вiтром налетiли18.
Проте всi подiї трактуються як недавномину-
лi або давноминулi: “татари налетiли”, “зла годи-
на стала”, “турецька дика банда край наш зво-
ювала”. На вiдмiну вiд попереднього фольклор-
ного тексту, майже вiдсутнi описи бранцiв, про
них говориться загально, у межах фольклоної
традицiї:
17Лисюк Н. Мiфологiчний хронотоп.– С. 25.
18Iсторичнi пiснi.– К.: Наук. Думка, 1961.– С. 100.
ВIТАЛIЙ КОЗЛОВСЬКИЙ. Народнi iсторичнi пiснi... 131
Ой тi турки та татари
Старих добивали,
А молодих хлопцiв, дiвчат
З собов забирали19.
Така доля людей вiдповiдно до вiкових катего-
рiй стала своєрiдним загальним мiсцем в iсторич-
ному лiро-епосi. Натомiсть особливе зацiкавлення
викликає зображення руху ворога. Народна уява
несподiваний напад орди порiвнює iз вiтром, який
також несе в собi руйнiвну силу.
Друга частина пiснi – це своєрiдний погляд
назад, який не є обмежений часовими рамками,
хоча активно оперує темпоральними категорiями.
Натомiсть пiдкреслюється повторюванiсть подiй:
Не раз турки i татари
Край наш грабували,
Що попаде їм пiд руки –
Усе забирали20.
Констатацiя постiйностi татарських грабункiв,
яка виражається фразою “не раз турки i татари
край наш грабували”, додає оповiдi ефекту “вiд-
стороненого погляду”, а це у свою чергу створює
вiдчуття певної дистанцiї мiж спiваком та подiя-
ми. З погляду виконавця, останнi сприймаються
як минула iсторична дiйснiсть, хоча й схожа на
сучаснi (для головного персонажа) подiї. Тодi як
для сучасного слухача всi художньо змальованi
перипетiї у цьому фольклорному творi з часового
промiжку є далекими. Ця частина пiснi викорис-
товує ширшi часовi цикли: зима, лiто.
Грабували наше добро
Як в зимi, так в лiтi,
Тяжко було в рiдних горах
Гуцулам на свiтi21.
Натомiсть просторова локалiзацiя досить обме-
жена i представлена слабо. Єдиний елемент – це
акцентацiя на мiсцi, де вiдбуваються подiї – гора.
Вiн пiдсилюється вживанням назви етнографiчної
групи – гуцули, що робить подiєвий простiр те-
риторiально обмеженим.
Сюжетний час в iсторичних пiснях зазначено-
го перiоду є рiзнобарвним, його важко “вкласти”
19Там само.
20Там само.
21Там само.
в будь-яку систему. Як уже зазначалося, значна
кiлькiсть пiсень в українському лiро-епосi подiї
зображає безпосередньо, у них вiдсутня часова
дистанцiя. Подiї розгортаються в реальному часi.
Домiнує лексика, яка створює вiдчуття присут-
ностi виконавця на мiсцi подiй. У деяких текстах
сюжетний час є лiнiйним. Епiзоди нанизуються
один на одного, при цьому створюється вiдчут-
тя певного пришвидшення. Яскравим прикладом
може бути пiсня “Та як яли говорити”, зафiксо-
вана у карпатському регiонi. Часовi рамки у нiй
обмеженi однiєю подiєю. Людям повiдомляють,
що до них рухається татарський загiн, переляканi
мешканцi ховаються, татари приходять i руйну-
ють село. Саме другому епiзоду й присвячений
весь твiр. Звiстка про напад татар є початковою
точкою розвитку сюжету, а iнформацiя про руй-
нування села кiнцевою. У текстi вiдсутнє чле-
нування часу, наприклад, на день i нiч, годину
тощо. Проте спосiб укладання тексту дозволяє
створити досить динамiчну картину. Широко ви-
користовується лексика, що подає сюжетний час
як теперiшнiй. “Та як яли говорити”, “та яли-
ся пакувати у гори, у гори”, “почали собi копати
борсучачi нори” – такi синтаксичнi конструкцiї
домiнують у текстi. Пiсня закiнчується в тако-
му ж стилi, що створює вiдчуття незавершеностi
сюжетної колiзiї:
Вонiгiвськi мудрi люди
Яли ся прятати,
А татари-розбiйники
Село руйнувати22.
Таким чином час зображується динамiчно, че-
рез нанизування подiй, якi пов’язанi iз втечею
людей вiд нашестя кочiвникiв. Для увиразнення
малюнку стрiмкої татарської навали використову-
ється паралелiзм:
А однi ся попрятали
За церковнi дверi,
А татари-розбiйники
Вже в Золотаревi23.
Важливу функцiю у цьому текстi виконали
просторовi елементи. З одного боку, “церковнi
22Iсторичнi пiснi...– С. 99.
23Там само.
132 1-2’2010 Народознавчi Зошити
дверi” є своєрiдною захисною межею, традицiй-
ним притулком християнського люду, до якого
можна досить швидко добратися. А з другого бо-
ку, географiчна назва – Золотареве (село Хустiв-
ського р-ну Закарпатської обл.). Вислiв “Вже в
Золотаревi” свiдчить про те, що локус знаходи-
ться досить близько до пункту, у якому вiдбу-
ваються подiї. Iншими словами, можна окреслити
часову схему руху татар: не встигли люди схо-
ватися до церкви, як кочiвники прийшли вже до
них.
Iнколи для окреслення сюжетного часу вико-
ристовується його подiєве означення. Вiдповiд-
но оповiдний час представляється як минулий,
герой твору i оповiдач не накладаються. Зраз-
ком такого поетичного зображення може бути
пiсня “Коли турки воювали”, яку зафiксував
Я.Головацький24:
Коли турки воювали,
Бiлу челядь забирали,
I в нашої попадоньки
Взяли они три дiвоньки.
“Коли” вказує на певну вiдстань мiж виконав-
цем (творцем) пiснi й водночас є певним засо-
бом актуалiзацiї iсторичної пам’ятi, яка зберiгає
конкретнi подiї (пов’язана з конкретними подiя-
ми). “Коли турки воювали” характерне маркуван-
ня часового перiоду, код, який розшифровується
шляхом розгортання пiсенного сюжету. Сюжет-
на колiзiя розвивається послiдовно, без будь-яких
часових змiщень. Просторовi характеристики не
окресленi, натомiсть з художньою довершенiстю
зображено рух полонянок. Для цього народна пi-
сня використовує кiлька засобiв. Перший – вка-
зiвка на те, що роблять iз сестрами пiсля захо-
плення. Одну беруть “попри конi”, другу – “по-
при возi”, а третю взяли “в чорнi мажi”. Твiр
не акцентує на самому русi полонених, як це бу-
ло, скажiмо, у попереднiх пiснях, проте апелює
до предметiв, що неухильно пов’язанi iз рухом.
Другий засiб зображення – це плачi полонянок.
Тi нарiкання, якi висловлюють дiвчата, пов’язанi
саме iз рухом у просторi. Так, перша жалiється
на вiзника, який бичем розтрiпує коси, iнша на
пiсок, що роз’їдає пальцi:
24Там само.– С. 86–87.
Ой, Боже мiй, нiжки мої!
Нiжки мої бiленькiї!
Не мати вас умиває, –
Кровця пуки заливає!25
Розглянутi тексти засвiдчують, що пiснi, у
яких знайшов своє вiдображення перiод турецько-
татарських нападiв, у планi художнього втiлен-
ня часопросторових категорiй характеризуються
значною рiзноманiтнiстю. Можна видiлити кiль-
ка специфiчних рис оповiдного часу в українсь-
ких iсторичних пiснях. У значнiй кiлькостi текс-
тiв спостерiгається вiдсутнiсть епiчної дистанцiї,
цьому сприяє наявнiсть лiричного “я”, що, у свою
чергу, є своєрiдним способом збереження фольк-
лорного твору. Адже спiввiднесення подiї iз ви-
конавцем, хоч i давноминулої для слухача, акту-
алiзує її, робить цiкавою. Сюжетний час у пiснi
прямо залежить вiд часу оповiдного. Якщо опо-
вiдач i персонаж пiснi роздiленi, то, як правило,
домiнує лiнiйний спосiб зображення сюжету. По-
дiї зображаються як минулi, епiзоди нанизуються
один на одного. А якщо герой та оповiдач (ви-
конавець) завдяки лiризацiї сюжету збiгаються,
то вiдбуваються частковi часовi змiщення. Певнi
епiзоди подаються через внутрiшнiй свiт персо-
нажа як його iндивiдуальний досвiд. Рiзну роль
виконують i просторовi категорiї. З одного бо-
ку, вони виступають своєрiдним тлом, на якому
вiдбуваються подiї, а з iншого – є певними рушi-
ями сюжетної колiзiї як, наприклад, у текстi “За
рiчкою вогнi горять”.
Таким чином вважаємо, що в українськiй на-
роднiй iсторичнiй пiснi часопросторова модель ви-
глядає складнiшою, нiж видається на перший по-
гляд. Рiзнi конфiгурацiї такої моделi в тiй чи iн-
шiй пiснi пов’язанi iз змiнами в поетицi прак-
тично на всiх рiвнях художньої структури тво-
ру. Безперечно, що нашi висновки ще поперед-
нi, оскiльки ґрунтуються на аналiтицi незначного
текстового матерiалу. Проте навiть вiн дозволяє
ствердно говорити про перспективу дослiдження
iсторичної пiснi саме в такому напрямку.
25Там само.– С. 86.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77552 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:37:27Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козловський, В. 2015-03-01T19:20:28Z 2015-03-01T19:20:28Z 2010 Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) / В. Козловський // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 127-132. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77552 uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) Folk Histotical Songs on Tartarian Invasions in Ukraine: A Problem of Chronotopology Article published earlier |
| spellingShingle | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) Козловський, В. Статті |
| title | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) |
| title_alt | Folk Histotical Songs on Tartarian Invasions in Ukraine: A Problem of Chronotopology |
| title_full | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) |
| title_fullStr | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) |
| title_full_unstemmed | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) |
| title_short | Народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на Україну (проблема хронотопу) |
| title_sort | народнi iсторичнi пiснi про татарськi напади на україну (проблема хронотопу) |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77552 |
| work_keys_str_mv | AT kozlovsʹkiiv narodniistoričnipisniprotatarsʹkinapadinaukraínuproblemahronotopu AT kozlovsʹkiiv folkhistoticalsongsontartarianinvasionsinukraineaproblemofchronotopology |