Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народознавчі зошити |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77555 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН / Л. Вахніна // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 152-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859954539229085696 |
|---|---|
| author | Вахніна, Л. |
| author_facet | Вахніна, Л. |
| citation_txt | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН / Л. Вахніна // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 152-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народознавчі зошити |
| first_indexed | 2025-12-07T16:18:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
152 1-2’2010 Народознавчi Зошити
Найцiкавiшою з точки зору сюжетної кульмi-
нацiї є остання строфа “Подоляночки” – “Пiд-
скочи до раю, бери дiвку скраю”. У цей момент
дiвчина пiдскакує, дивиться вгору, нiби спiлкую-
чись iз сонцем, бере одну дiвчину з кола i ста-
вить на своє мiсце. Як бачимо, тут присутнiй
стародавнiй український термiн “рай”, що, за ро-
зумiнням наших предкiв, означав країну вiчного
сонця, де покояться душi предкiв, де перебувають
взимку перелiтнi птахи – провiсники весни. Але-
горичний словесний ряд “пiдскочи до раю”, за
тлумаченням С.Килимника, означає, що “...весна
мусить досягти сонячного зенiту – тепла й свiтла
так потрiбних для краси землi, для рослинности
та тваринного свiту”1. Треба зазначити, що крiм
мотиву оживлення природи, тут присутнiй мотив
одруження – “бери ту, що скраю” – що в тiй чи
iншiй мiрi присутнiй майже у кожнiй захiднопо-
дiльськiй гаївцi.
Гаївка “Подоляночка” – це алегорично-
вегетативна мiстерiя-гра, в якiй закладене магiчне
чарування оживлення природи. Саме такими га-
ївками-грами, як “Подоляночка” в давнину дiв-
чата в молитовному настрої чарували оновлення
землi, а разом з тим i мрiяли про парування та
одруження.
Гаївка “Подоляночка” через втрату свого пер-
вiсного значення перейшла iз дорослого реперту-
ару в дитячий i стала складовою не тiльки весня-
ної обрядовостi, але й звичайних дитячих iгор та
забав.
Пiдсумовуючи вищесказане, можна з впевне-
нiстю констатувати, що хвальна та вегетативна
тематика у веснянiй обрядовостi Захiдного По-
дiлля належать до найдавнiшого фольклорного
пласта. Пiдтвердженням цього є присутнiсть у
них недостатньо зрозумiлої символiки та образної
системи, мiфологiчних персонажiв, якi спiлкують-
ся людською мовою. Сюжети вегетативної тема-
тики виконували функцiю магiчних дiй з метою
швидкого росту вiдповiдних рослин на багатий
урожай. Особливий акцент у цих гаївках припа-
дав i на рухову магiю, завдяки якiй вiдбувалася
iнiцiацiя як на оновлення та розвиток, так i на
вирощення доброго врожаю.
1Килимник С. Український рiк у народних звичаях в
iсторичному освiтленнi.– Кн. 1...– Т. 2.– C. 218.
Статтi
Лариса ВАХНIНА
ПОЛЬСЬКI ДЖЕРЕЛА
ЕТНОГРАФIЧНОЇ КОМIСIЇ ВУАН
Larysa VAKHNINA. On Polish Sources of
Ethnographic Commission of ALL-Ukrainian Academy
of Sciences.
Науковi дослiдження Етнографiчної комiсiї
УАН або ВУАН, яка була створена в 1920-тi рр.
в системi Української академiї наук i почала свою
дiяльнiсть саме в Києвi, потребують сьогоднi но-
вої об’єктивної оцiнки в контекстi iсторiї укра-
їнської фольклористики та етнологiї, яка зосере-
джує свою увагу i на питаннях пов’язаних з iсто-
рiєю та культурою нацiональних спiльнот, серед
яких матерiалам, що стосуються полякiв України,
належить досить велика частка.
До вiдкриття у 1936 р. Iнституту українсько-
го фольклору (з 1944 р. – Iнститут мистецтво-
знавства, фольклору та етнографiї Академiї наук
УРСР, а з 1991 р. – Iнститут мистецтвознавства,
фольклористики та етнологiї iм. М.Т.Рильського
НАН України) одну з основних ролей у вивчен-
нi української фольклористичної та етнологiчної
наук вiдiгравали рiзноманiтнi комiсiї, кабiнети та
музеї, серед яких саме дiяльнiсть Етнографiчної
комiсiї, яку очолював академiк А.М.Лобода, ма-
ла найбiльш систематичний характер. Одночасно
в 1921 р. були заснованi також Краєзнавча ко-
мiсiя з численними етнографiчними секцiями та
Музей антропологiї та етнологiї iм. Ф.К.Вовка у
Києвi.
Кожна з цих установ проводила велику прак-
тичну й наукову роботу, наслiдки якої знаходимо
у численних публiкацiях тих рокiв, зокрема в пе-
рiодичних виданнях – “Етнографiчному вiснику”
(у 1925-1932 рр. вийшло друком десять номе-
рiв) та “Бюлетенi Етнографiчної комiсiї ВУАН”
(16 номерiв), фундаментальних “Матерiалах до
етнологiї” (три томи, виданi у 1929-1931 рр.),
де публiкувалися статтi з фольклористики, етно-
логiї, краєзнавства, народного мистецтва, а та-
ЛАРИСА ВАХНIНА. Польськi джерела етнографiчної комiсiї ВУАН. 153
кож численнi методичнi матерiали, зокрема про-
грами та iнструкцiї для збирання народознавчих
матерiалiв.
Бiля джерел створення Етнографiчної комiсiї
стояла цiла низка видатних вчених-славiстiв, та-
ких як академiки В.М.Жирмундський, К.Квiт-
ка, брати В.М. та Ю.М.Соколови, Є.Рихлiк,
П.М.Попов, М.П.Гайдай. Тому цiлий ряд здiйс-
нених ними програм та дослiджень мали мiждис-
циплiнарний характер i стосувалися як культури
українського етносу, так i її зв’язкiв з культурами
iнших народiв, що проживали в Українi.
До сьогоднi для представникiв рiзних наук –
iсторикiв, фольклористiв та етнологiв мають пред-
ставляти значний iнтерес зiбранi в той час ма-
терiали, частина яких зберiгається зокрема i в
рукописних фондах Iнституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнологiї iм. М.Т.Рильського
НАН України.
У 1920-30-тi рр. Україна стала полiгоном для
цiлого ряду експериментiв у галузi нацiональної
полiтики, важливою частиною яких були освiта
та культура. Тому, звичайно, було чимало спроб
створити т. з. “пролетарськi цiнностi” аж до ство-
рення автономних районiв за нацiональними оз-
наками, зокрема Мархлевського – на Житомир-
щинi (матерiали про його етнографiчне обсте-
ження зберiгаються також у рукописних фонах
IМФЕ iм. М.Т.Рильського НАН України). Хо-
ча доля цих експериментiв завершилася трагiч-
но для самого польського населення – масови-
ми репресiями та депортацiями в 1936 р. до
Казахстану.
Менш вiдомим є факт, що за часiв недовгого
iснування Української Народної Республiки Цен-
тральна Рада прийняла ряд постанов, якi торка-
лися нацiональної полiтики в галузi культури та
освiти нацiональних меншин, що проживають в
Українi. Було створено i вiдповiдне мiнiстерство,
яке займалося справами нацiональних спiльнот,
та вiдповiдний вiддiл освiти. Так, у 1917 р. бу-
ло вiдкрито 1265 лише польських шкiл, у яких
навчалося 73053 учнiв.
У 1928 р. в Українi дiють бiльш нiж 3500 на-
цiональних шкiл, 500 нацiональних клубiв, нацiо-
нальнi сiльради та органи юстицiї2.
Вiдповiдно у вищих навчальних закладах ство-
рюються кафедри та вiддiлення, метою яких бу-
ла пiдготовка кадрiв для нацiональних вищих
навчальних закладiв. Так, в Житомирi при Iн-
ститутi народної освiти дiє польський семiнар,
яким керує проф. Є.А.Рихлiк. Паралельно було
створено кафедру єврейської культури, польсь-
кий науково-дослiдний iнститут, вiдповiдно мо-
вами нацiональних спiльнот виходять рiзноманiт-
нi видання, функцiонують нацiональнi театри та
клуби. Хоча безперечно все, що було пов’язано з
культурою та освiтою, мало в тi часи вiдповiд-
не iдеологiчне забарвлення, виконуючи полiтич-
не замовлення сталiнського режиму, який вже на
поч. 30-их рр. одночасно з органiзацiєю масового
голодомору лiквiдує майже всi згаданi iнституцiї
та установи.
Важливе значення на той час вiдiгравала нау-
кова та збирацька дiяльнiсть Кабiнету нацiональ-
них меншостей, який було створено 1929 р. при
Етнографiчнiй комiсiї Української академiї наук.
Основною метою його дiяльностi було комплек-
сне дослiдження етнiчних груп України, збиран-
ня як серед сiльського, так i серед мiського на-
селення iсторичних, демографiчних, етнографiч-
них та фольклорних матерiалiв. Тому рiзноманiт-
нi фольклорнi та етнографiчнi матерiали, що збе-
реглися в рiзних архiвних установах, безперечно
заслуговують на увагу i потребують уважного пе-
регляду i ретельного вивчення.
При Кабiнетi нацiональних меншостей у рiз-
них вiддiлах збиралися матерiали фольклористич-
2Рукописнi фонди Iнституту мистецтвознавства, фольк-
лористики та етнологiї iм. М.Т.Рильського НАН України.–
Фонд 7-6.– Од. зб. 31.
154 1-2’2010 Народознавчi Зошити
ного, етнологiчного, iсторико-демографiчного та
загальнокультурного характеру, якi торкалися всiх
нацiональних спiльнот, якi проживали в Українi.
Дiяльнiсть їх очолювали вiдомi науковцi – члени
Етнографiчної комiсiї. Так, роботою польського
та чеського вiддiлiв керував проф. Є.А.Рихлiк.
У рукописних фондах Iнституту мистец-
твознавства, фольклористики та етнологiї
iм. М.Т.Рильського НАН України зберiгається
чимало цiнних досi неопублiкованих матерiалiв,
зiбраних у 20-30-тi рр. у рамках дiяльностi саме
польського вiддiлу Кабiнету нацiональних мен-
шостей. Велика частина їх торкається, зокрема,
Мархлевського польського району, серед яких
представлено iнформацiю про даннi перепису
1926 р. у тодiшнiй Волинськiй окрузi, до якої
входила Житомирська обл. Так, з 35 сiльрад
Мархлевського р-ну – 30 було польських, 2 –
нiмецьких, 2 – українських та одна змiшана
польсько-нiмецька. З 41000 осiб, якi проживали
на його територiї, поляки складали на той час
28177 осiб. Зберiгається також альбом про
Мархлевський порцеляновий завод iм. Ф.Кона,
у якому можна знайти 8 планiв i схем, 47 фо-
тографiй, 248 малюнкiв. У польському вiддiлi
зосереджена велика кiлькiсть матерiалiв статис-
тичного характеру, якi на сьогоднi залишаються
цiнним джерелом тогочасної демографiчної
науки. Це передусiм списки польських селищ
рiзних регiонiв Центральної України, чи списки
нацiональних сiльрад (один з них – Список
нацiональних сiльрад Волинської округи по
стану на 1 жовтня 1929 р. – див. вище, на
1-iй iл.). Це i унiкальнi фотографiї, якi пот-
ребують сьогоднi нового бачення та аналiзу.
Спiвробiтники Кабiнету збирали все, що стосу-
валося iсторiї, культури та побуту нацiональних
меншин. Поляки представленi в кiлькох альбомах
газетними вирiзками, картотекою польської
бiблiографiї, листуванням. На увагу iсторикiв
заслуговуть також копiї 9 справ 1812-16 рр.
з Кам’янець-Подiльського архiву. Серед то-
гочасних дослiдникiв польської спiльноти в
Українi не можна не згадати проф. К.Рихлiка
(Нiжин), проф. Гнатюка (Житомир), якi вивча-
ють українсько-польськi лiтературнi взаємини,
проф. Гериновича (Кам’янець-Подiльський),
що займається польською культурою в Українi,
В.А.Камiнського (Київ) – дослiдника польської
етнографiї та звичаєвого права, Г.Шмiдта –
iсторiї, В.Г.Кравченка i Дмитрука (Житомир) –
iсторiю Мархлевського р-ну. В рукописах зоста-
лося (а про деякi з них залишились лише згадки)
чимало неопублiкованих i маловiдомих матерiалiв,
якi також потребують вiдповiдного опрацювання,
документацiї i, якщо можливо, видання. Це
зокрема, працi професора В.Я.Гнатюка “Подi-
льська група письменникiв “україно-польської
школи”, проф.Гериновича “Матерiали до iсторiї
полякiв на Українi”, В.А.Камiнського “Студiя з
порiвняльного вивчення звичаєвого права”, праця
“З iсторiї польської культури на Українi”.
У видавничих планах на 1931-32 р. стояло три
позицiї праць тiльки проф. Є.А.Рихлiка “Укра-
їнськi мотиви у польськiй лiтературi” (20 а. а.),
“Поляки в Українi” (6 а. а.) та “Чехи в Українi”.
Готувалися до друку “Збiрник польської секцiї
Кабiнету”... (10 а. а.), монографiя “Польський
Мархлевський район”. Звичайно, на видавничо-
му планi не могла не позначитись т. з. “совєтиза-
цiя”, як, наприклад, позицiя “Революцiя i нацiо-
нальний рух серед нацiональних меншин Украї-
ни”. Це стосувалося i т. з. “марксистських мето-
дiв наукової роботи, якi мали паралiзувати впли-
ви, що йдуть вiд буржуазної науки (польської i
iн.)”. Але попри нашарування часу та iдеологiї,
завдання, якi поставили перед собою дослiдники,
об’єднанi навколо цiєї установи, мали водночас
конкретний практичний характер, тобто збиран-
ня та аналiз матерiалiв, якi охоплювали питання
iсторiї, етнографiї, фольклору, культури та лiнгвi-
стики. Планувалося також видання етнографiчної
карти України та серiї енциклопедичного характе-
ру “Народи УРСР”, окремий том у якiй мав вiд-
ображати полякiв України. Не випадково 27 квiт-
ня 1930 р. ВУАН скликає широку нараду, на
якiй приймається рiшення про перетворення Кабi-
нету в науково-дослiдну кафедру “нацiонального
меншознавства”.
Поряд з етнографiчними матерiалами збира-
лись також i фольклорнi, але, на жаль, не всi
з них дiйшли до нас. Знаходимо, наприклад,
згадку про фольклор с. Кубачiвки Довжецько-
го р-ну на Кам’янеччинi, матерiали з фолькло-
ру Волинi тощо. У рукописних фондах IМФЕ
iм. М.Т.Рильського зберiгаються записи пiсен-
ЛАРИСА ВАХНIНА. Польськi джерела етнографiчної комiсiї ВУАН. 155
них творiв рiзних нацiональних спiльнот, серед
яких велика частина належить польському фольк-
лору, яким цiкавились також такi вiдомi укра-
їнськi дослiдники-фольклористи, як Г.Танцюра,
К.Квiтка, М.П.Гайдай та iн.3 На жаль, польсь-
кий фольклор серед зiбраних матерiалiв посiдає
досить незначну частку. Хоча деякi з них за-
лишаються раритетними, як, наприклад, близько
20 текстiв польських пiсень рiзних жанрiв, запи-
саних у 20-тi рр. вiдомим українським фолькло-
ристом Гнатом Танцюрою в с. Зяткiвцi на Вiн-
ниччинi в основному вiд народної спiвачки Яв-
дохи Зуїхи, якi вперше опублiкованi у виданнi
“Пiсенна культура польської дiаспори України4.
У рукописi зберiгається музикознавча праця
К.Квiтки про мелодiї польських народних пi-
сень. Звернення цього вiдомого фольклориста-
музикознавця, чоловiка Лесi Українки, саме до
польського фольклору, який побутував в Украї-
нi, є фактом досi маловiдомим. К.Квiтка працю-
вав у Кабiнетi музичної етнографiї при Етногра-
фiчнiй комiсiї ВУАН, але водночас спiвпрацював
i з Кабiнетом нацiональних меншостей. Так са-
мо менш вiдомою залишається розвiдка К.Квiтки
та О.Курило “З польського фольклору на Украї-
нi” 1933 р. (37 машинописних ст.), яка почина-
ється словами “Систематичне планове дослiджен-
ня фольклору польської нацiональної меншини на
Українi стоїть перед науковими установами Укра-
їни як чергова i конечна повиннiсть” (с. 2). Ав-
тори закидають навiть польському композиторовi
i фольклористу Оскаровi Кольбергу в недостат-
нiй увазi до польського фольклору України, який
залишився поза його записами (с. 2). Частина
з них уперше пiсля тривалого забуття побачила
свiт у книжцi “Пiд одним небом. Фольклор ет-
носiв України”5, де поряд з науковими розвiдками
про фольклор тих чи iнших народiв подано також
додатки, якi можна розглядати як своєрiдну хрес-
томатiю фольклору мовами нацiональних спiльнот
3Там само.– Фонд 7-6.
4Пiсенна культура польської дiаспори України /
Укл. Л.Вахнiна.– К.: Головна спецiалiзована редакцiя лi-
тератури мовами нацiональних меншин України, 2002.–
288 с.
5Пiд одним небом. Фольклор етносiв України /
Упор. Л.К.Вахнiна, Л.Ю.Мушкетик, В.А.Юзвенко.– К.:
Головна Спецiалiзована Редакцiя лiтератури мовами нацiо-
нальних меншин, 1996.– 255 c.
України. Бiльшiсть авторiв цього видання – нау-
ковi спiвробiтники вiддiлу мистецтва та фолькло-
ру зарубiжних країн IМФЕ iм. М.Т.Рильського,
якi започаткували дослiдження фольклору на-
цiональних спiльнот в Українi вже в сучасний
перiод.
Цiкаво, що поряд з iсторичними та народо-
знавчими працями у фондi Етнографiчної комi-
сiї зберiгається рукопис працi без дати, написа-
ної польською мовою (Lissa Z. O pierwiastkach
programowych w muzyce Chopina – 12 a.).
Передбачалися також пiдготовка Етнографiч-
ного атласу народiв України та серiї книжок пiд
назвою “Народи України”, яка мала входити у ви-
дання “Народи СРСР”, та випуски рiзних довiд-
кових матерiалiв статистично-демографiчного ха-
рактеру (бiльшiсть з них опрацьована вiдомим
українським етнологом В.I.Наулко i опублiкована
в його книжках), практично всього теоретично-
го та практичного доробку українських науков-
цiв, доля бiльшостi яких завершилася трагiчно –
репресiями та розстрiлами.
Саме вiд лiквiдацiї Кабiнету нацiональних мен-
шостей дiяльнiсть Етнографiчної комiсiї наби-
рає вже певного iдеологiчного спрямування. На
поч. 1930-их рр. практично лiквiдовуються всi
науковi та культурно-освiтнi установи, пов’язанi з
культурою нацiональних спiльнот України. Одно-
часно знищується i все найкраще в нацiональнiй
культурi.
Звичайно, сьогоднi по-рiзному можна оцiню-
вати тi чи iншi науковi розвiдки, якi дiйшли до
нас у рукописах, але красномовним залишаєть-
ся зiбраний у тi роки фактичний матерiал, який
вимагає не тiльки нового прегляду в контекстi су-
часних наукових дослiджень, а передусiм деталь-
ної систематизацiї, зокрема комп’ютеризацiї, i, за
змогою, публiкацiї, щоб стати доступним широ-
кому загалу.
Архiвнi джерела, якi стосуються проблеми по-
лякiв як у Києвi, так i загалом в Українi, ма-
ють бути заново вiдкритi не тiльки для пред-
ставникiв iсторичної науки, вони повиннi знайти
своїх дослiдникiв i серед фольклористiв, етноло-
гiв, а також мистецтвознавцiв, всiх тих, для ко-
го не байдуже минуле власного народу та його
культури.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77555 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-5091 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:18:32Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут народознавства НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вахніна, Л. 2015-03-01T19:31:35Z 2015-03-01T19:31:35Z 2010 Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН / Л. Вахніна // Народознавчі зошити. — 2010. — № 1-2 (91-92). — С. 152-155. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1028-5091 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77555 uk Інститут народознавства НАН України Народознавчі зошити Статті Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН On Polish Sources of Ethnographic Commission of ALL-Ukrainian Academy of Sciences Article published earlier |
| spellingShingle | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН Вахніна, Л. Статті |
| title | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН |
| title_alt | On Polish Sources of Ethnographic Commission of ALL-Ukrainian Academy of Sciences |
| title_full | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН |
| title_fullStr | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН |
| title_full_unstemmed | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН |
| title_short | Польськi джерела Етнографiчної комiсiї ВУАН |
| title_sort | польськi джерела етнографiчної комiсiї вуан |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77555 |
| work_keys_str_mv | AT vahnínal polʹsʹkidžerelaetnografičnoíkomisiívuan AT vahnínal onpolishsourcesofethnographiccommissionofallukrainianacademyofsciences |