Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ

Современное состояние на рынке предоставления образовательных услуг, заострение конкуренции между субъектами образовательной деятельности на нем требуют от высшего руководства ВУЗ не только поиска новых потребителей, но и адаптации своих действий к действиям конкурентов. Проблема приобретает после...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2007
Автор: Смазний, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77585
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ / В.В. Смазний // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 45-48. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859941573985304576
author Смазний, В.В.
author_facet Смазний, В.В.
citation_txt Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ / В.В. Смазний // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 45-48. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
description Современное состояние на рынке предоставления образовательных услуг, заострение конкуренции между субъектами образовательной деятельности на нем требуют от высшего руководства ВУЗ не только поиска новых потребителей, но и адаптации своих действий к действиям конкурентов. Проблема приобретает последующую актуальность еще и в свете заданий, поставленных ВУЗ МОиН. Речь идет в частности о решении противоречия между потребностями в квалифицированных специалистах, которые имеют регионы и государство в целом, и качеством образовательных услуг, которые предлагаются субъектами образовательной деятельности на рынке. Сучасний стан на ринку надання освітніх послуг, загострення конкуренції між суб'єктами освітньої діяльності на ньому вимагають від вищого керівництва ВНЗ не тільки пошуку нових споживачів, але й адаптації своїх дій до дій конкурентів. Проблема набуває подальшої актуальності ще й у світлі завдань, поставлених ВНЗ МОіН. Йдеться зокрема про вирішення протиріччя між потребами у кваліфікованих фахівцях, які мають регіони і держава в цілому, і якістю освітніх послуг, що пропонуються суб'єктами освітньої діяльності на ринку.
first_indexed 2025-12-07T16:11:10Z
format Article
fulltext Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 45 8. Шнирков О. Наслідки розширення ЕС для України у торгово-економічній сфері //Актуальні проблеми міжнародних відносин. — Вип. 32. Ч. ІІ. — 2002. — С. 272. 9. The 2003 A.T. Kearney / FOREIGN POLICY Magazine Globalization Index. Country Detail.— http://www/foreigpolicy/com/issue_janfeb_2003/countrydetail.php. 10. Конкурентоспособность Украины ухудшается // http://context-ua.com/articles/ macroeconomy/11451.html 11. World Development Report 2000/2001: A Hacking Poverty, table 21, WB, Washington, 2001. 12. World Investment Report 2002: Transnational Corporations and Export Competitiveness, New York and Gеneva. 2002. Смазний В. В. ЦЕНТРАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК ВАЖІЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ВНЗ Постановка проблеми. Сучасний стан на ринку надання освітніх послуг, загострення конкуренції між суб’єктами освітньої діяльності на ньому вимагають від вищого керівництва ВНЗ не тільки пошуку нових споживачів, але й адаптації своїх дій до дій конкурентів. Проблема набуває подальшої актуальності ще й у світлі завдань, поставлених ВНЗ МОіН. Йдеться зокрема про вирішення протиріччя між потребами у кваліфікованих фахівцях, які мають регіони і держава в цілому, і якістю освітніх послуг, що пропонуються суб’єктами освітньої діяльності на ринку. У проекті програми діяльності уряду “Конкурентна Україна” ви- ща освіта розглядається як один з визначальних чинників відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства . Аналіз останніх досліджень. Перегляд останніх публікацій з означеної теми та аналіз фактів про дія- льність ВНЗ у цьому напрямі свідчить про активізацію досліджень проблеми конкурентоспроможності ВНЗ: аналізується саме поняття “конкурентоспроможності”, його характерні ознаки, конкурентоспромож- ність освітніх послуг, що надає ВНЗ, пропонується визначення конкурентоспроможності продукції як суку- пності тих її властивостей, що становлять інтерес для споживача та забезпечують задоволення певних його потреб [1]. Певне коло авторів зосереджує свою увагу на питанні фінансування вищої освіти взагалі: моде- лях формування вільного ринку, суспільного ринку та антиринковій моделі – блокуванні ринкових відносин у сфері вищої освіти [2]. Широко аналізується проблема ціноутворення на освітні послуги, які надає ВНЗ. При цьому підкреслюється актуальність наукового обгрунтування рівня цін, всебічно аналізуються зовніш- ні і внутрішні фактори ціноутворення, його нормативна база, методика розрахунку вартості навчання, про- понуються функціональні моделі сукупності чинників, які зумовлюють формування плати за навчання [3]. Певну кількість публікацій присвячено питанням забезпечення якості надання освітніх послуг. Йдеться зо- крема про створення систем управління якістю надання освітніх послуг за умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою на засадах широкого впровадження принципів Болонського процесу . При цьому якість освітніх послуг розглядається як одна із головних складових конкурентоспро- можності як самої “продукції” – освітніх послуг, так і конкурентоспроможності суб’єкта надання цих по- слуг – ВНЗ [4,5]. Також пропонується методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності ВНЗ на заса- дах порівняння маркетингу послуг ВНЗ і маркетингу товарів. Підкреслюється, що маркетинг товарів і мар- кетинг послуг – це два аспекти однієї й тієї ж ринкової пропозиції на конкурентному ринку, а тому при роз- гляді проблеми конкурентоспроможності можна скористатися концепцією стійкої конкурентної переваги [5]. У своїй стратегії створення стійких конкурентних переваг організації орієнтуються, головним чином, на три типових варіанти: (а) можливість мінімізувати виробничі витрати, (б) диференціація продукту, (в) кон- центрація на певному сегменті ринку. Кожна із стратегій може принести як відносний успіх, так і ризик втрат. А тому реальні стратегії використовують комбінацію базових типових підходів, або ж стратегію спі- вконкуренції – “гру з ненульовою сумою” [6]. Проблема ціноутворення також стає стратегічним фактором у конкурентній боротьбі ВНЗ поряд з пошуком джерел позадержавного фінансування, прагненням перейти на внутрішньогосподарський розрахунок, розробкою і впровадженням в організацію навчального процесу сис- тем управління якістю – все для того, щоб мати вплив на пропозиції освітніх послуг на ринку. Поряд із кла- сичним підходом до визначення вартості навчання - через визначення його собівартості для ВНЗ і враху- вання поточного стану на ринку і цін конкурентів, пропонується маркетинговий підхід, тобто встановлюва- ти ціну, враховуючи споживчі вигоди послуги та готовність споживачів платити за них. І саме таким підхо- дом треба слугуватись національним навчальним закладам при розробці своєї конкурентної стратегії взагалі і політики ціноутворення зокрема [7]. Доцільним виглядає і стратегія посилення конкурентоспроможності на базі центральної компетенції, що націлена на відрив від конкурентів та на запобігання швидкій появі по- тенційних конкурентів [6]. Невирішена частка загальної проблеми. Попередній перелік аспектів, які пов’язані із конкурентосп- роможністю освітніх послуг ВНЗ і конкурентоспроможністю самих вищих навчальних закладів, дозволяють говорити про комплексний характер проблеми формування і проведення конкурентної стратегії ВНЗ на ринку надання освітніх послуг. Недостатньо висвітленими, на нашу думку, залишаються питання визначен- ня важелів ефективної конкурентної стратегії суб’єкта надання освітніх послуг, методики відбору ним ін- струментарію проведення цієї стратегії та шляхів досягнення стійких конкурентних переваг як основи фор- мування і реалізації успішної конкурентної стратегії. http://www/foreigpolicy/com/issue_janfeb_2003/countrydetail.php http://context-ua.com/articles/ Смазний В. В. ЦЕНТРАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК ВАЖІЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ВНЗ 46 Постановка завдань. Для вирішення зазначених вище питань сформульовано наступні цілі досліджен- ня: 1. Проаналізувати і обгрунтувати доцільність використання маркетингового підходу до проблеми ви- значення конкурентоспроможності надання освітніх послуг ВНЗ на основі створення стійкої конкурентної переваги. 2. Визначити місце ціноутворення (розрахунку вартості навчання) у системі фінансування діяльності вищого навчального закладу як стратегічного фактора у конкурентній боротьбі ВНЗ. 3. Дати характеристику можливих джерел та факторів, які створюють центральну компетенцію ВНЗ на ринку надання освітніх послуг ВНЗ. Виклад основного матеріалу. Для визначення доцільності використання маркетингового підходу до проблеми конкурентоспроможності ВНЗ та надання ним освітніх послуг варто зосередитись на ключових чинниках і тенденціях, що формують зовнішнє середовище освітніх установ і впливають на розвиток кон- куренції на ринку освітніх послуг України. Йдеться зокрема про зростання кількості ВНЗ, стрімкий розви- ток філіальної мережі навчальних закладів всіх форм власності для найбільш повного географічного охоп- лення ринку, пошук освітніми установами джерел позабюджетного фінансування їхньої діяльності. Слуш- ною і практичною виглядає думка про доцільність порівняння маркетингу освітніх послуг ВНЗ і маркетингу товарів як двох аспектів однієї ринкової пропозиції на конкурентному ринку, що дає можливість послугува- тись концепцією стійкої конкурентної переваги з теорії промислової організації. Цей основний засіб розши- рює поле діяльності вищого навчального закладу у надання освітніх послуг і допомагає вирішити практичні завдання визначення конкурентоспроможності ВНЗ. Економічний зміст поняття “конкурентоспроможність” у більшості досліджень аналізується через зіставлення з такою техніко-економічною категорією як “якість продукції”. При цьому відокремлюється поняття “споживча вартість” як набір властивостей, які пов’язуються з конкурентоспроможністю. Інший підхід характеризує досягнення оптимального співвідно- шення між якістю товару (послуги) та його ціною. Конкурентоспроможність також розглядується під кутом зору визначення та задоволення конкретної потреби у порівнянні з найкращими зразками, представленими на ринку. Таким чином, проблема конкурентоспроможності ВНЗ знаходиться на перетині двох наукових дисциплін – технічної дисципліни кваліметрії та економічної – маркетингу [5, с.7]. Поряд із своєю ринко- вою природою конкурентоспроможність має релятивістський характер, тому має розглядатися відповідно до конкретного ринку та конкретного аналогу товару (послуги). Крім того вона є динамічною категорією і обумовлюється зовнішніми чинниками, тобто динамікою зовнішнього середовища освітніх установ [Там же]. Аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища та їх вплив на діяльність ВНЗ може значно конкретизувати розв’язання цього питання. Так, зовнішнє середовище характеризується: (а) мінливістю та динамікою змін на ринку освітніх послуг – низка учасників, серед яких ВНЗ I-II рівнів акредитації намага- ються отримати ліцензії на підготовку фахівців з 4-5 “престижних” напрямів: “економіст”, “менеджер”, “юрист”, “психолог” тощо; (б) у 2010 році очікується “демографічна яма” – скорочення кількості 15-річної та 17-річної молоді; (в) держава через МОН і ДАК (Управління ліцензування, акредитації і ностріфікації) вводить жорсткий контроль за рівнем якості організації процесу підготовки фахівців, результатів навчання та матеріально-технічної бази; (г) держава через держзамовлення розширює доступ незаможних верств на- селення до вищої освіти – не менше 50% прийому у державні заклади має здійснюватись на держбюджетній основі в рамках ліцензованого обсягу, таким чином обмежуючи їх можливості приймати на навчання з оплатою фізичних і юридичних осіб. Серед факторів розвитку внутрішнього середовища варто наголосити на (а) проблемі відтворення інтелектуального капіталу – кадрів найвищої кваліфікації; (б) відповідності на- вчально-методичної бази і сучасних технологій передачі знань; (в) системах управління якістю (контроль, моніторинг та забезпечення); (г) менеджменті знань – знання розповсюджують горизонтально; (д) службі працевлаштування випускників – моніторинг, консалтинг, співпраця із роботодавцями тощо. До головних економічних чинників зовнішнього середовища ВНЗ, які регламентують діяльність закла- дів освіти, належать: обсяг державного фінансування (для державних установ), надходження позабюджет- них коштів, сам механізм індикативного планування. Суперечливість полягає в тому, що регіон зацікавлений в тому, щоб мати фахівців відповідної кваліфі- кації і спеціалізації, і в той же час він не може забезпечити їхньої підготовки через брак необхідних коштів, тобто соціальне замовлення не має чіткого фінансового підгрунтя. Із прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку господарська операція надання послуги ( платне навчання студентів) відображаєть- ся по-новому, а тому виникає потреба по-новому калькулювати собівартість. Авансова одноразова плата за навчання студентів потребує розроблення і запровадження нової системи у плануванні і використанні поза- бюджетних коштів [3, с. 38]. Сам механізм ціноутворення, який застосовують ВНЗ відповідно до існуючої нормативної бази, форму- ється виходячи із фактичних витрат, тобто на базі затратного принципу. Згідно з ним на першому рівні фо- рмування ціни послуги встановлюється межа величини вартості навчання – не нижче від суспільно необ- хідного рівня валових витрат ВНЗ. Однак, на думку авторів, дотримання затратного принципу суперечить основній засаді ринкової економіки, науково-освітній діяльності (висока якість послуг, розвиток ВНЗ то- що). Такий підхід не враховує попиту на освітні послуги та платоспроможності споживачів [7, с. 54]. За умови незмінності ціни протягом всього терміну навчання важко віднайти оптимальну межу – мінімальну та максимальну плату за навчання. Це пов’язано, насамперед, з неможливістю спрогнозувати витрати на 4-6 років наперед, враховуючи рівень інфляції, особливість деяких спеціальностей, де для того, щоб випускник Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 47 був конкурентноспроможним на ринку праці, постійно необхідно оновлювати основні й оборотні активи та здійснювати інші зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі. Оптимальну ціну можна визначити за допомогою одного з методів поєднувального аналізу, названого методом Ван Вестендорпа. Крім оптима- льного (з погляду споживача) він дозволяє встановити ліміти мінімального та максимального рівнів ціни. Така інформація є надзвичайно важливою для варіації ціни залежно від інших чинників впливу на ціноут- ворення [7, с. 55]. Дослідження, проведені у “Львівській політехніці” щодо готовності студентів сплачувати вищу ціну у разі поліпшення умов надання освітніх послуг, підтверджують тезу про взаємозв”язок між ці- ною та якістю, які є головними факторами, котрі визначають конкурентоспроможність ВНЗ [Там же, с. 58]. Їх оптимальне співвідношення має вирішальне значення у формуванні конкурентної стратегії освітніх установ, тому що конкуренція в самоорганізовуваній економічній системі становить собою процес супер- ництва підприємства (організації) за обмежений обсяг платоспроможного попиту з боку споживачів, що ве- деться на доступному сегменті ринку [1, с. 151]. Проблема формування стійких конкурентних переваг за допомогою визначення центральної компетен- ції розглядається певними авторами у контексті діяльності комерційних фірм і організацій поза освітянсь- ким простором, хоча, на нашу думку, саме вони сьогодні можуть стати ефективною основою створення конкурентної стратегії ВНЗ. Для цього варто визначити джерела та фактори, які утворюють центральну компетенцію суб’єктів освітньої діяльності на ринку освітніх послуг України. Згадані вище п’ять факторів внутрішнього середовища можуть позитивно впливати на формування центральної компетенції – синтез, взаємопов’язану комбінацію, яка має цінність для споживачів освітніх послуг і сприймається вищим керівництвом ВНЗ як виключна, ключова завдяки тому, що вона уявляє со- бою унікальні ресурси, якими володіє цей ВНЗ і яких немає у його фактичних і потенційних конкурентів. Формуючи стратегію ефективної конкуренції, варто відповісти на два запитання: “Наскільки здібності та ресурси є унікальними і не можуть бути скопійовані?” та “Наскільки переваги стійкі і мають довгостроко- вий характер?” [6, с.78]. Прикладом такої центральної компетенції може бути розроблена у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна система управління якістю навчального процесу як ключо- вого чинника, що визначає якість освіти. Система базується на трьох основних складових: діагностиці, ви- значенні стратегічних цілей управління, реалізації поставлених цілей. Стратегічні цілі визначені у комплек- сній довгостроковій “Програмі підвищення якості навчального процесу”, реалізація якої триватиме до 2010 року. Програма охоплює: • підбір і виховання науково-педагогічних кадрів; • удосконалення навчально-методичного забезпечення; • впровадження інноваційних освітніх технологій; • розвиток матеріально-технічної бази; • контроль якості навчання; • стимулювання успішності студентів. Крім того створено єдиний науково-методичний центр, який координує усі напрями роботи [4, с.7]. Іншим прикладом успішного використання центральної компетенції у формуванні і реалізації конку- рентної стратегії ВНЗ є система сприяння працевлаштуванню випускників, що діє у Донецькому національ- ному університеті економіки і торгівлі. Вище керівництво цього ВНЗ в якості своєї ключової ланки розгля- дає працевлаштування випускників та їх подальшу кар’єру. Від цих факторів залежить репутація (конку- рентоспроможність) університету, конкурс у період приймальної кампанії. Центральна компетенція реалі- зується через встановлення міцних зв’язків із соціальними замовниками і споживачами освітніх послуг цьо- го ВНЗ - підприємствами та установами. Ці зв’язки підтримуються і розвиваються через асоціацію випуск- ників, філії кафедр і факультетів на підприємствах, організацію практичної підготовки студентів (укладено більше 400 угод із підприємствами, організаціями, держустановами щодо практичної підготовки студентів). Рівень забезпеченості студентів базами практики складає 164%, що сприяє встановленню тривалих трудо- вих відносин із роботодавцями. Іншим аспектом центральної компетенції цього ВНЗ є активна участь у міжнародному науковому співробітництві, що також гарантує стійку конкурентоспроможність [8]. Розробляючи стратегію ВНЗ, важливо не тільки зосереджуватись на аналізі зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку, але доцільно співвідносити стратегічні рішення з елементами конкурентної стратегії кращих аналогічних організацій. Сучасна конкурентна стратегія організацій орієнтується на стійкі характе- ристики, що притаманні успішно діючим організаціям-лідерам. Серед них: (а) свій сегмент на ринку, де не оточують конкуренти і є тимчасова монополія; (б) турбота про якість; (в) інновації – міцний потік нововве- день на кожній ділянці, рівні управління; (г) швидкість реагування – оновлення продукту (послуги), реорга- нізація, нова технологія; (д) партнерство – контрагенти, споживачі; (є) міжнародна діяльність – це стратегі- чний вибір, що забезпечує стійку конкурентоспроможність; (ж) кваліфікація персоналу – люди розгляда- лись в якості одного з ресурсів, який частково можна було замінити технологіями. Сьогодні головне в орга- нізації – не технології, а політика, стратегії, менеджмент, культура, центральна компетенція, що визначає конкурентоспроможність організації [6, с. 117-118]. Висновки. 1. Враховуючи те, що маркетинг товарів і послуг – це 2 аспекти однієї і тієї ж пропозиції на конку- рентному ринку, ВНЗ доцільно використовувати маркетинговий підхід до оцінки своєї конкурентоспро- можності на ринку освітніх послуг. У реальній конкурентній стратегії ВНЗ використовують комбінацію ба- зових типових підходів – стратегію співконкуренції. Смазний В. В. ЦЕНТРАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК ВАЖІЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ВНЗ 48 2. Проблема ціноутворення посідає ключове місце у формуванні системи фінансування діяльності ВНЗ. Разом з класичним підходом до визначення вартості навчання актуальним стає маркетинговий підхід – встановлення ціни на послуги, зважаючи на їх споживчі вигоди та готовність споживачів платити за них. 3. Саме стійкі конкурентні переваги – через визначення центральної компетенції – можуть стати ефе- ктивною основою створення і реалізації конкурентної стратегії ВНЗ. Визначає джерела компетенції вище керівництво ВНЗ. Джерела та література 1. Маркетинг: [підруч. для вищих навч. закладів] /За ред. О.М. Азарян.- К.: НМЦВО МОіН України, НВФ “Студцентр”, 2003.- 400с. 2. Майбуров О. Фінансування вищої освіти: “національні особливості” //Вища школа.-2005.-№3.-С.59-66. 3. Шпотенко В.Д. Методика визначення розміру плати за навчання студентів вищих навчальних закладів// Фінанси України.- 2003.- №7.- С. 43-50. 4. Бакіров В., Зиман З., Холін Ю. Висока якість університетської освіти – вимога часу// Вища освіта Укра- їни.- 2005.- №1.- С. 15-16. 5. Решетілова Т. Методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності ВНЗ // Маркетинг в Україні.- 2005.-№3.- С. 6-8. 6. Гапоненко А.Л., Панкрухин А.П. Стратегическое управление: Учебник.- М.: Омега-Л, 2004.- 472с. 7. Загородній А., Подольчак Н. Визначення оптимальної ціни освітніх послуг //Вища школа.-2006.- №1.- С. 53-58. 8. Вісник Меркурія.-12 березня 2007р.- №3(46). Філіпова Н.О. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ЗОВНІШНІ РИНКИ I. Вступ. В країнах з налагодженим механізмом державного регулювання господарських відносин ме- тоди просування високотехнологічної продукції достатньо розроблені. В Україні ж підприємства, що екс- портують зазначену продукцію, стикаються більше з проблемами, аніж зволікають вигоду. Тому не менш важливим сьогодні є питання про додаткові дослідження у сфері просування високих технологій на зовніш- ні ринки. Питання методології наукових досліджень розглядались у наукових працях Зінов’єва І.Ф., Черемі- сіної С.Г. (традиційні і сучасні методи економічних досліджень, алгоритм і приклади їх дії, практика засто- сування) [1], Зінов’єва Ф.В. (класифікація методів дослідження, виділення загальнонаукових та економіч- них методів) [2], Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. (характеристика загальнонаукових методів теоретичного дослідження) [3], Власова К.П. (методи організації експерименту) [4], Мильнера Б.З. (характеристика мето- дів організаційного проектування) [5], Савіцької Г.В. (методика комплексного аналізу найважливіших пока- зників діяльності підприємства) [6]. II. Постановка завдання. Метою статті є визначення, як за допомогою розроблених в науці методів дослідження, отримати достовірні знання про те, що є високотехнологічною продукцією, які методи її про- сування, оцінити залежність від ендогенних та екзогенних факторів. III. Результати. Алгоритм дослідження передбачає використання на першому-третьому етапах (табл.1) методів термінологічного аналізу і контент-аналізу. Також на перших етапах в межах системного підходу застосовується структурно-функціональний метод з метою дослідження сутності та змісту механізмів тех- нологічного обміну в галузі високих технологій, їх структурних елементів та специфіки механізмів дифузії інноваційних технологій між промисловими підприємствами та науково-дослідними організаціями. На четвертому етапі дослідження використовуються методи економічного аналізу – при оцінці показ- ників господарської діяльності підприємств та метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалу- вання – для оцінки впливу ендогенних та екзогенних факторів, які визначають особливості просування ви- сокотехнологічної продукції на зовнішні ринки. Використання методу визначення ефективності експортної діяльності базується на виявленні певних коефіцієнтів. Показник економічного ефекту від експорту товарів, продукції, робіт чи послуг визначається наступним чином: ЕЕекс = Овф – Векс, де ЕЕекс – показник економічного ефекту експорту; Овф – гривневий еквівалент відрахувань в валютний фонд підприємства, розрахований перерахунком валютної виручки (за винятком тієї, що підлягає обов’язковому продажу державі) в гривні за курсом на дату надходження валюти, грн.; Векс – повні витрати підприємства на експорт, які включають: витрати на виробництво та реалізацію продукції (реклама, марке- тинг, транспорт, страхування, мито, збори та ін.). За економічним змістом показник ефекту відповідає по- няттю прибутку. Показник економічної ефективності експорту розраховується наступним чином: ЕЕекс = Овф / Векс, де ЕЕекс – показник економічної ефективності експорту, грн./грн.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77585
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:11:10Z
publishDate 2007
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Смазний, В.В.
2015-03-02T11:16:01Z
2015-03-02T11:16:01Z
2007
Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ / В.В. Смазний // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 45-48. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77585
Современное состояние на рынке предоставления образовательных услуг, заострение конкуренции между субъектами образовательной деятельности на нем требуют от высшего руководства ВУЗ не только поиска новых потребителей, но и адаптации своих действий к действиям конкурентов. Проблема приобретает последующую актуальность еще и в свете заданий, поставленных ВУЗ МОиН. Речь идет в частности о решении противоречия между потребностями в квалифицированных специалистах, которые имеют регионы и государство в целом, и качеством образовательных услуг, которые предлагаются субъектами образовательной деятельности на рынке.
Сучасний стан на ринку надання освітніх послуг, загострення конкуренції між суб'єктами освітньої діяльності на ньому вимагають від вищого керівництва ВНЗ не тільки пошуку нових споживачів, але й адаптації своїх дій до дій конкурентів. Проблема набуває подальшої актуальності ще й у світлі завдань, поставлених ВНЗ МОіН. Йдеться зокрема про вирішення протиріччя між потребами у кваліфікованих фахівцях, які мають регіони і держава в цілому, і якістю освітніх послуг, що пропонуються суб'єктами освітньої діяльності на ринку.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
Article
published earlier
spellingShingle Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
Смазний, В.В.
Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
title_full Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
title_fullStr Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
title_full_unstemmed Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
title_short Центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії ВНЗ
title_sort центральна компетенція як важіль ефективної конкурентної стратегії внз
topic Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Международная экономическая интеграция и экономическое сотрудничество как факторы социально-экономического развития – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77585
work_keys_str_mv AT smazniivv centralʹnakompetencíââkvažílʹefektivnoíkonkurentnoístrategíívnz