Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.)
Saved in:
| Published in: | Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77706 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) / Ю. Котляр // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2004. — Вип. 5. — С. 206-212. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859649895135182848 |
|---|---|
| author | Котляр, Ю. |
| author_facet | Котляр, Ю. |
| citation_txt | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) / Ю. Котляр // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2004. — Вип. 5. — С. 206-212. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї |
| first_indexed | 2025-12-07T13:32:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Розділ 3
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА І МІЖНАРОДНІ
ВІДНОСИНИ
Ю. Котляр
ПОЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ МИКОЛАЇВЩИНИ В УМОВАХ
СТАНОВЛЕННЯ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ (1921-1929 рр.)
Проблема українсько-польських взаємин в історичному контекс-
ті протягом багатьох років не втрачає своєї актуальності. Особливо
активно науковці вивчають першу половину ХХ століття – період
ускладнення відносин між двома народами на тлі глобальних перет-
ворень в Європі та Радянському Союзі. На наш погляд, важливе зна-
чення має проблема дослідження становища польської національної
меншини на півдні України, а особливо на Миколаївщині в 20-х роках
ХХ століття, коли розвивалась тоталітарна система та діяли закони
нової економічної політики.
У роки незалежності України виданий ряд праць істориків і полі-
тологів, у яких проблематика міжнаціональних стосунків аналізується
з позицій нового бачення [1]. Серед них праці науковців Інституту іс-
торії України та Інституту національних відносин і політології НАН
України [2]. У них на основі не відомих раніше архівних документів
показано становище поляків, німців, євреїв, болгар, татар в умовах но-
вої економічної політики та під час існування тоталітарної системи [3].
Деякі з них присвячені півдню України та Миколаївщині [4]. В цілому
ж у статтях, що торкаються проблем історії польського населення, пе-
реважає вивчення соціальних аспектів, національно-культурної політи-
ки, тоді як питання розвитку сільського господарства і радянізації
практично не висвітлені.
В останні роки зросло значення краєзнавства в загальній системі
історичних наук. Деякі відомості про господарство національних мен-
шин доби непу можна знайти в матеріалах регіональних, всеукраїнсь-
ких та міжнародних конференцій, що відбувались в Києві, Одесі,
Херсоні [5]. Особливу увагу заслуговує робота науковців Запоріжжя,
206
які регулярно проводять науково-практичні конференції, де досліджу-
ються етнонаціональні процеси на Півдні України [6]. Важливо, що
деякі питання розвитку національних меншин південноукраїнського
села знаходять своє відображення у дисертаційних працях Л. Скотні-
кової, А. Черкаського, М. Шитюка [7].
Оцінюючи ступінь вивченості даної проблеми в цілому, слід за-
значити, що, незважаючи на зростання в останні роки обсягу літера-
тури, багато питань становища польського населення в Україні у 20-ті
роки не знайшло належного висвітлення. Особливо слабко вивчено
Миколаївщину. Тому вважаємо, що наша стаття не буде зайвою в
процесі вивчення становища польського населення в добу нової еко-
номічної політики.
Серед національних меншин, що проживали в УСРР, поляки за
переписом 1926 р. посідали четверте місце – 476,4 тис. чоловік, в то-
му числі на території сучасної Одеської області – 27277 [8], Херсонсь-
кої – 4700, Миколаївської – 12369 [9].
З 1925 року в районах, де переважало польське населення, за
постановою РНК УРСР від 29 серпня 1924 р. почали виділятися поль-
ські національні сільські ради. Переважна більшість національних
сільських рад і районів виникла в західних областях, на Поділлі, про-
те створювались вони і на півдні України. Так, на території Лепетись-
кого та Н.-Сірагозького районів сучасної Херсонської області діяли 3
польські сільради, у яких проживало 1930 поляків. Була створена своя
сільрада в селі Киселівка Снігурівського району на Миколаївщині, де
проживало 1369 поляків [10]. Проте більшість польського населення
не мала своїх національних рад. Створення системи польських сіль-
рад ставило метою якомога скоріше й досконаліше втілити на практи-
ці більшовицьку політику соціалізації, залучити на бік радянської
влади численні маси селян-поляків [11].
У селі Киселівка Максимівської сільської ради Снігурівського
району у 1924 році нараховувалося 279 дворів. Очолював сільраду
поляк Й. Зінкевич [12]. У 1925 році було створено Киселівську поль-
ську національну сільську раду в складі 15 депутатів, яку очолив П.
Зубович. При сільській раді діяли адміністративно-фінансова, земель-
на й культосвітня секції, 24 виконавці – 16 з бідноти та середняків і 8
заможних [13]. Населення польських сіл було, як правило, заможним.
Мешканці Киселівки мали у своєму розпорядженні у 1927 р. 437 ко-
ней, з них 225 – робочі, 308 корів, а разом – 508 голів великої рогатої
худоби, 72 вівці, 321 свиню [14].
Крім Киселівки, на Миколаївщині поляки більш-менш компактно
проживали у трьох населених пунктах: селі Щербані Вознесенського
207
району (близько 100 чоловік), хуторі Жовтень Очаківського району
(155 осіб) та хуторі Іваницький Привільнянського, а потім Новоодесь-
кого району [15]. У 1923 році в хуторі Іваницькому нараховувалося 32
двори, 36 господарств, 104 будівлі, тут проживало 135 мешканців. На-
селений пункт розташований на рівнинній місцевості, в ньому знахо-
дилося 2 криниці, води було достатньо для забезпечення потреб насе-
лення. У трьох верствах від хутора проходила ґрунтова дорога Сухий
Єланець – Миколаїв, якою часто користувалися селяни [16].
У Миколаєві у 1926 році проживало 1769 поляків, що становило
1,79% [17] усього населення міста. Найбільше їх було на двох проми-
слових підприємствах: склозаводі і суднобудівному ім. А. Марті (на
кожному з них працювало приблизно по 350 чоловік).
З метою встановлення політичного контролю над польською
національною меншиною і проведення політики радянізації в її сере-
довищі, в січні 1924 року при Миколаївському окружкомі партії було
утворено польське бюро у складі чотирьох чоловік (на 1 січня 1926
року комуністів-поляків в окрузі було 51 чоловік, з них 39 – кандида-
ти у члени партії). Протягом року ним було проведено чотири загаль-
ні зібрання польського населення в місті Миколаєві з питань внутріш-
ньої і зовнішньої політики радянської влади, зокрема національної
політики [18]. Щоб посилити партійний контроль над польськими
трудящими, в кінці 1925 року при партбюро заводу ім. А. Марті утво-
рюється комісія у справах нацменшин. Однак її діяльність виявилася
блефом: на перше засідання ніхто не з’явився, а на друге – пришли
усього 4 поляки. Тоді польбюро ухвалило виділити нацменуповнова-
жених у кожний з цехів підприємства, на яких покладалась персона-
льна відповідальність за роботу серед національних меншин [19]. Од-
нак і надзвичайні заходи не дали бажаних результатів. Поляки не ба-
жали підкорятися контролю радянської влади.
Надзвичайно негативну реакцію у них викликали тенденційні,
нерідко антипольського змісту, доповіді і лекції ―Про становище в
Польщі‖, в яких уряд Ю. Пілсудського змальовувався як ―буржуазний‖,
―реакційний‖, ―фашистський‖. Так, під час дискусії по одній з таких
доповідей двоє майстрів-поляків склозаводу заявили: ―У нас серце стис-
кається, коли Ви, товаришу доповідач, будучи поляком, вислужуєтесь
перед євреями (мається на увазі: радянською владою), а не перед поль-
ською Батьківщиною [20].
У другій половині 20-х років ХХ ст. соціально-економічне стано-
вище поляків Миколаївщини різко погіршилось. У 1926 році відбуло-
ся скорочення 1400 робітників на суднобудівному заводі ім. А. Марті,
в тому числі декількох десятків польських робітників. У 1927 році
208
було ліквідовано склозавод, в результаті чого близько 100 поляків
виїхало за межі Миколаївщини [21].
Найважливішим завданням у роботі серед національних мен-
шин вважалося втілення у життя директив комуністичної партії по
індустріалізації й масовій колективізації, викорінення залишків то-
варного виробництва й націоналізму. У культурному будівництві
головна увага зосереджувалась на ідеологічному змісті, подальшому
зміцненні класової свідомості робітників. Ця політика зустріла масо-
ве незадоволення робітників, селян, широких верств населення, в
тому числі й польського. Архівні документи зберегли колишні таєм-
ні дані про масове обурення поляків політикою більшовиків, різно-
манітних виступів селянства проти колективізації, проти закриття й
опоганення костьолів.
З серйозними труднощами зіткнулася радянська влада при про-
веденні атеїстичної роботи і антирелігійних заходів серед польського
населення. Вона не враховувала, що релігійність – національна ознака
поляків, які нерідко на запитання щодо національності відповідали:
―католик‖. Спроба створити антирелігійні гуртки при Польському
клубі в Миколаєві провалилася. З жовтня 1925 року по 1 липня 1926
року тут було прочитано польською мовою дві доповіді про похо-
дження релігії і три лекції про виникнення життя на землі, професо-
ром Сапожниковим, які відвідали кілька десятків поляків [22].
Не була результативною у польських селах войовнича атеїстич-
на пропаганда більшовиків. Нерідко вона викликала зворотну реак-
цію. Так, у селищі Іваницьке через його віддаленість від костьолу
протягом майже трьох років не було відмічено будь-яких спроб хре-
щення дітей з боку польського жіночого активу. І лише після відві-
дин села завідуючим польським бюро Ржепинським і проведених
ним антирелігійних лекцій і бесід тут з’явився німець-ксьондз і
охрестив дітей [23].
Не увінчались успіхом спроби більшовиків поставити під полі-
тичний контроль польське підростаюче покоління. Протягом 1924-
1926 рр. польбюро Миколаївського окрпарткому спромоглося облуд-
ним шляхом втягнути в ряди ЛКСМУ 72 молодих поляків, із них 30
чоловік – у місті. Однак їх членство виявилося формальним. Слід від-
мітити, що лише три рази скликалися комсомольські збори, на яких
з’явилися не більше 2-3 чоловік [24].
І зовсім невдалою виявилася спроба створити піонерський загін
в польській місцевій школі. Вдалося загітувати лише трьох учнів. З
метою організації піонерського загону з великими труднощами вдало-
ся знайти комсомольця, якого польбюро направило до Харкова на
209
курси піонерських працівників. Коли ж він після закінчення курсів
з’явився в Миколаєві, то для нього не знайшлося роботи [25].
Провал своїх спроб опанувати польську молодь польбюро пояс-
нювало таким чином: незнання агітаторами польської мови, нерозу-
міння польським населенням національної політики партії, відсут-
ність належної дисципліни [26].
Непоправних і нічим не виправданих втрат зазнали представни-
ки польської національності на території Миколаївщини внаслідок
політичних репресій, депортацій, різноманітних утисків прав і свобод,
які торкнулися всіх без винятку верств населення і скалічили життя
тисячам громадян.
25 лютого 1929 р. політбюро ЦК ВКП(б) надіслало до республік
директиву про боротьбу з терціярськими організаціями, які, на його
думку, були ―однією з головних опор польського куркульства й аген-
тів польського фашизму‖. Незадоволення польського населення ра-
дянською владою викликало запровадження в державі з кінця 20-х
років єдиного сільськогосподарського податку та насильницька коле-
ктивізація. Однак замість того, щоб подолати хлібозаготівельну кризу
економічними заходами, радянська влада стала на шлях розбійниць-
кого вилучення сільськогосподарської продукції у селян [27].
Переважно в зв’язку з цим та рядом інших чинників з кінця 20-х
років розгорнувся еміграційний рух польського населення України до
Польщі. Офіційні радянські джерела, за свідченням Т. Єременка [28],
кваліфікували цей рух як ―антирадянський‖, і здебільшого родинам, які
подавали заяви на виїзд, відмовляли. Репресивними органами радянської
влади всі потенційні емігранти бралися на особливий облік. Тому потік
офіційних заяв з часом зменшився, зате набули масового характеру неле-
гальні втечі до Польщі цілими родинами – як поляків, так і українців.
Таким чином, становище польського населення на Миколаївщи-
ні слід розглядати через призму соціалістичних перетворень, які про-
водила тоталітарна держава. Одним з перших її діянь було проведен-
ня національного районування, яке насправді збільшило площину
розколу між українцями та іншим населенням республіки, оскільки
утворення територіальних об’єднань часто не враховувало місць ком-
пактного проживання народів. Серед позитивних явищ в духовно-
політичному плані слід виділити політику ―коренізації‖, яка дала мо-
жливість зберегти культурні надбання польського населення. Разом з
цим владні структури намагалися проводити політику класового роз-
ташування серед національних меншин, створюючи комітети незамо-
жних селян, комітети взаємодопомоги, плануючи, спираючись на них,
поставити село під державний контроль.
210
Позитивним явищем періоду непу було проведення економічних
перетворень, серед яких найголовнішими стали землевпорядкування,
розвиток торгівлі і кооперації, що сприяли зміцненню індивідуальних
і колективних господарств.
У взаємовідносинах з поляками на перший план вийшло релігій-
не питання. Однак більшовицька атеїстична пропаганда нерідко ви-
кликала зворотну реакцію у польських жителів.
Проте найбільшим лихом для польського населення Миколаїв-
щини стали депортації, політичні репресії та гоніння, які почалися в
20-х роках і скалічили життя переважній частині населення, ліквіду-
вавши прошарок справжніх господарів села з передовим агротехніч-
ним досвідом колоністського землеволодіння.
1. Євтух В. Якою має бути етнополітика української держави //
Віче. – 1992. – №8; Майборода О. Дебютує етнополітика // Віче. –
1992. – №5; Кириченко В. Національні інтереси: баланс компромісів,
синтез доцільності // Віче. – 1992. – №6; Панчук М.І. Етнополітична
модель розвитку держави // Відродження. – 1998. – №5-6. 2. Курас
І.Ф. Етнополітологія: запити життя і відповіді вчених // Політика і
час. – 1992. – №3; Савельєв В.Л., Нагорна Л.Н. Сучасні етнічні проце-
си в контексті конфліктології // Укр. іст. журн. – 1993. – №5; Веселова
О.М., Марочко В.І., Мовчан О.М. Голодомори в Україні, 1921-1923,
1932-1933, 1946-1947 – К.; Нью-Йорк: Вид. М.П. Коць, 2000. – 247 с.
3. Гонтар О.В. Деякі питання міжнаціональних відносин в 20-ті ро-
ки // Укр. іст. журн. – 1991. – №7; Чирко Б.В. Національні меншини
на Україні в 20-30-х рр. // Укр. іст. журн. – 1990. – №1; Рябошапко Л.
Вплив радянських і партійних органів в УСРР на діяльність релігій-
них громад національних меншин (середина 1920-х років) // Право
України. – 2000. – №9; Журба М. Радянські громадські організації
національних меншин УСРР в умовах непу // Київська старовина. –
2000. – №5. 4. Гусєва С.О., Цобенко М.М. З досвіду розв’язання наці-
онального питання на півдні України (1920-1930 рр.) // Укр. іст. журн.
– 1991. – №2. 5. Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми і перспек-
тиви взаємовідносин: Зб. наук. праць. // К.; Краків: НПУ ім. М.П. Дра-
гоманова, 2002; Сучасна етнокультурна та етнополітична ситуація на
Півдні України і актуальні проблеми державного управління. Матер.
регіон. науково-практ. конф. – Ч. І, ІІ. – Одеса: ОДУ, 1996; Внесок
поляків у соціально-економічний та культурний розвиток Південної
України: Матеріали Міжн. наук. конф. // Південний архів. – Вип.V. –
Херсон: Айлант, 2001. 6. Міжнародні відносини на Півдні Україні:
історія та сучасність: Матеріали Всеукр. наук. конф. – Запоріжжя,
211
1993; Етнокультурні процеси на Півдні України в ХІХ-ХХ ст. – ІІІ
регіон. наук. конф. – Запоріжжя: ЗДТУ, 2000; Державна етнонаціона-
льна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півд-
ня України: Матеріали всеукр. наук. конф. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2001.
7. Скотнікова Л.С. Аграрні відносини в українському селі у 20-30-х
роках ХХ століття. – дис. к.і.н. – К., 2000; Черкаський А.В. Націона-
льно-культурне будівництво на Півдні України у 20-ті роки. – дис.
к.і.н. – Одеса, 1994; Шитюк М.М. Масові репресії на Півдні УРСР в
20-ті – на початку 50-х років. – дис. д.і.н. – К., 2001. 8. Котляр Ю.В.
Селянство Півдня України: доба нової економічної політики. – Одеса,
2004. – С. 233. 9. Центральний державний архів вищих органів влади
та управління України (далі – ЦДАВО України). – Ф. 13. – Оп. 1. –
Спр. 219. – Арк. 2. 10. ЦДАВО України. – Ф. 413. – Оп. 1. – Спр. 318.
– Арк. 11, 52. 11. Шитюк М. М. Політика радянської влади щодо по-
ляків південних районів України (20-30 рр.) // Україна і Польща в ХХ
столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. – Київ; Краків, 20-
02. – С. 81. 12. Тригуб П.М. Польське населення Миколаївської окру-
ги у 20-х рр. ХХ ст. // Південний архів. – Випуск V. – Херсон, 2001. –
С. 144. 13. Державний архів Миколаївської області (далі – ДАМО). –
Ф.Р. 1554. – Оп. 1. – Спр. 101. – Арк. 223-224. 14. ДАМО. – Ф.Р. 1554.
– Оп. 1. – Спр. 553. – Арк. 492. 15. ДАМО. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 403.
– Арк. 8. 16. Тригуб П.М. Польське населення Миколаївської округи у
20-х рр. ХХ ст. – С. 143. 17. ДАМО. – Ф. 985. – Оп. 1. – Спр. 1029. –
Арк. 1-2, 4-5. 18. ДАМО. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 118. – Арк. 13. 19. ДА-
МО. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 298. – Арк. 10. 20. Там само. – Арк. 66. 21.
Соболь П.І. Національно-культурне життя поляків Миколаївщини в
20-ті роки ХХ століття // Південний архів. – Випуск V. – Херсон, 20-
01. – С. 160. 22. ДАМО. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 298. – Арк. 32. 23. Там
само. – Арк. 28. 24. Там само. – Арк. 33. 25. Там само. – Арк. 34. 26.
Соболь П.І. Совєтизація етнічних поляків Миколаївщини: 1920-ті
роки // Державна етнонаціональна політика: правовий та культуроло-
гічний аспекти в умовах Півдня України. – Запоріжжя; Сімферополь,
2001. – С. 95. 27. Шитюк М.М., Шкварець В.П. Комуністичний терор
проти польського населення півдня України в 20-50-х роках ХХ сто-
ліття // Південний архів. – Випуск V. – Херсон, 2001. – С. 162-163. 28.
Єременко Т.І. Польська національна меншина в Україні в 20-30-ті рр.
ХХ століття. – К., 1994. – С. 28.
212
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77706 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1810-5270 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:32:32Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котляр, Ю. 2015-03-05T11:27:50Z 2015-03-05T11:27:50Z 2004 Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) / Ю. Котляр // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. — К., 2004. — Вип. 5. — С. 206-212. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1810-5270 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77706 uk Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї Міжнародна політика і міжнародні відносини Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) Article published earlier |
| spellingShingle | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) Котляр, Ю. Міжнародна політика і міжнародні відносини |
| title | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) |
| title_full | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) |
| title_fullStr | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) |
| title_full_unstemmed | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) |
| title_short | Польське населення Миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) |
| title_sort | польське населення миколаївщини в умовах становлення тоталітарної системи (1921-1929 рр.) |
| topic | Міжнародна політика і міжнародні відносини |
| topic_facet | Міжнародна політика і міжнародні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77706 |
| work_keys_str_mv | AT kotlârû polʹsʹkenaselennâmikolaívŝinivumovahstanovlennâtotalítarnoísistemi19211929rr |