Музей з особливим статусом

У відновленому старовинному приміщенні, яке знаходиться в Запоріжжі на березі річки Мокра Московка, розмістився приватний Музей-галерея прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай. Мета створення музею-галереї, який був відкритий 18 червня 2008 року, – збереження архітектурног...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Питання історії науки і техніки
Дата:	2013
Автор:	Баталкіна, В.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Теми:	Наукові публікації
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77724
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Музей з особливим статусом / В.І. Баталкіна // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 74-78. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77724
record_format	dspace
spelling	Баталкіна, В.І. 2015-03-05T15:18:38Z 2015-03-05T15:18:38Z 2013 Музей з особливим статусом / В.І. Баталкіна // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 74-78. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77724 У відновленому старовинному приміщенні, яке знаходиться в Запоріжжі на березі річки Мокра Московка, розмістився приватний Музей-галерея прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай. Мета створення музею-галереї, який був відкритий 18 червня 2008 року, – збереження архітектурного надбання Запорізького краю та дослідження історії інженерної справи, з якими пов’язана родина Бурлай-Хілтманн. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові публікації Музей з особливим статусом Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Музей з особливим статусом
spellingShingle	Музей з особливим статусом Баталкіна, В.І. Наукові публікації
title_short	Музей з особливим статусом
title_full	Музей з особливим статусом
title_fullStr	Музей з особливим статусом
title_full_unstemmed	Музей з особливим статусом
title_sort	музей з особливим статусом
author	Баталкіна, В.І.
author_facet	Баталкіна, В.І.
topic	Наукові публікації
topic_facet	Наукові публікації
publishDate	2013
language	Ukrainian
container_title	Питання історії науки і техніки
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format	Article
description	У відновленому старовинному приміщенні, яке знаходиться в Запоріжжі на березі річки Мокра Московка, розмістився приватний Музей-галерея прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай. Мета створення музею-галереї, який був відкритий 18 червня 2008 року, – збереження архітектурного надбання Запорізького краю та дослідження історії інженерної справи, з якими пов’язана родина Бурлай-Хілтманн.
issn	2077-9496
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77724
citation_txt	Музей з особливим статусом / В.І. Баталкіна // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 74-78. — укр.
work_keys_str_mv	AT batalkínaví muzeizosoblivimstatusom
first_indexed	2025-11-24T18:04:26Z
last_indexed	2025-11-24T18:04:26Z
_version_	1850485015869128704
fulltext	НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 74 МУЗЕЙ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ Баталкіна В.І. (Запорізький музей-галерея прикладної кераміки і живописної творчості Іллі і Олексія Бурлай) У відновленому старовинному приміщенні, яке знаходиться в Запорі- жжі на березі річки Мокра Московка, розмістився приватний Музей-галерея прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай. Мета створення музею-галереї, який був від- критий 18 червня 2008 року, – збере- ження архітектурного надбання Запорі- зького краю та дослідження історії ін- женерної справи, з якими пов’язана ро- дина Бурлай-Хілтманн. Проводить екс- курсії, обслуговує і фінансує його ро- дина Бурлай-Хілтманн. Вхід до музею безкоштовний. В сімейній легенді по роду Хілт- манн згідно родинному переказу, який зберегла Марія Хілтманн (з 1938 р. Ма- рія Бурлай), «в маленькій залі з вели- кою аркою, через яку міг проїхати вер- шник на коні, знаходилася наукова ла- бораторія по вивченню глини. У 1760 році прадід Марії Хілтманн входив до складу наукової експедиції та працюва- ли німецькі інженери». Якраз це при- міщення і було відновлено для музею. Самé місце розташування Музею- галереї поряд із «Річною гаванню» та «Кривою бухтою» – цікавий матеріал для дослідників-краєзнавців, зокрема, при вивченні історичних матеріалів, старих карт, які надруковані в краєзна- вчих книгах (Яків Новицький, «Твори», Э. С. Натапов, «Очерки истории Запо- рожья» та ін.). Треба зазначити, що в радіусі 30 км від розташування скле- піння – музею-галереї – неодноразово проводилися наукові дослідження про- фесійними археологами. Сергій Пусто- валов – історик-археолог – дав таку оцінку запорізькій історії: «Унікальне місце для всього Північного Причор- номор'я, острів Байда – це найбільш яс- кравий діамант в короні під назвою Ве- лика Хортиця. Таких насичених пам'я- ток не так багато в нашій країні. Тому саме тут необхідно створити історико- археологічний музей, в основі якого повинні бути розкопані, відреставрова- ні і муміфіковані залишки фортець всіх семи культур». Свій посильний внесок у цю справу робимо і ми: створення ро- динного музею-галереї, зокрема, напра- влене на збереження історії архітектури і будівництва – цегельного склепіння (наукової лабораторії), історії цегелень Запорізького краю та виготовлення бу- дівельної кераміки. Автор статті в «Робітничій газеті» (№ 83 від 16.05.2012 р.) «Таємниці ста- рого Олександрівська» Григорій Петра- ков, що відвідав музей-галерею, писав: «Поки ще нерозгаданою таємницею за- лишається саме приміщення музею. Старовинна доолександрівська споруда розташована на глибині 5 метрів. Вона являє собою приміщення з потужними цегляними стінами і цегляним склепін- ним. Ніші в стінах, вентиляційна шахта і велика арка (висота 4,2 метра, а ширина 2,2). Через неї цілком міг в'їхати вершник на коні. Мабуть підземний хід вів до га- вані на Дніпрі. Звідти вантажі везли по вулиці Базарній (нині Анголенка), яка бе- ре початок з гирла річки Мокра Москов- ка, в центр ринкової площі». Приміщення це відшукали Олек- сій, Ілля і Марія в середині 30-х років минулого століття. Олексій Петрович Бурлай у 1970 році довірив Валентині Бурлай ( по заміжжі Баталкіна ) сімейну таємницю про чудове і загадкове місце, НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 75 просив зберегти пам’ять про наукову лабораторію в старій фортеці Хілтманн на березі річки Мокра Московка, та пам’ять про стару цегельню на селищі Карантинка, засновником якої був пра- дідусь Марії Хілтманн: «Валюша, твій обов’язок перед Батьківщиною – роз- повісти чи навіть показати». І тільки майже через 40 років це стало можли- вим. «Велика арка» відкрита 23 лютого 2007 року. У цьому році були проведені реставраційні роботи: з підвалу винесли 60 тонн сажі: тут довгий час була вугі- льна котельня. Кожну цеглинку очисти- ли вручну. А коли закінчили реставра- цію погляду й відкрилася чудова арка. Для чого вона служила? Поки загадка. Вхід до музею – макет фахверко- вої споруди середньовіччя – один із експонатів по вивченню історії архіте- ктури та мистецтва будівництва. Він демонструє один із старовинних видів будівлі із глини та дерева. Велика пошуково-дослідницька робота дала змогу представити в старо- винному приміщенні експозицію буді- вельної кераміки старого Олександрів- ська і Катеринославської губернії. Бу- дівельна кераміка, якій понад 100 років, має клейма і штампи. Власники цегель- но-черепичного виробництва вказували на своїй продукції ім’я, прізвище, місце виготовлення або корпорацію чи фірму виробника. Марією Бурлай (Хілтманн) збережена черепиця особливої міцнос- ті, складної форми з багатьма зачепами. Такою черепицею накривали тільки культові споруди. Звичайний дім на- кривали простою у виготовленні чере- пицею з одним зачепом. Особливе місце на виставці за- йняла будівельна кераміка і металеві предмети, які збереглися в самому приміщенні наукової лабораторії. Це цегла, виготовлена вручну із глин різ- ного кольору з кольоровими домішка- ми. Цікавою для дослідників є цегла, з якої збудована «Велика арка». Вона має рожевий шар обпалу до 1 мм. Така цег- ла після обпалу залишалася всередині яскраво-жовтою. Металеві петлі для воріт, які закладалися в стіни при буді- вництві фортець, та інших металевих предметів (вони знаходилися в примі- щенні наукової лабораторії) були ви- ставлені на стенді «Історія металургій- ного та ливарного виробництва із чаву- ну та сплавів». Пошуково-дослідницька робота допомогла зібрати історичний матеріал по темі «Українська хата» і показати архітектуру краю ХIХ – ХХ ст. у ви- гляді фотодокументів та в художньому виконанні олівцем і аквареллю. Кожний малюнок підписаний, має стару і нову назву поселення, зроблено відмітку мі- сцезнаходження будинку на карті Запо- різької області. Представлений на ви- ставці макет старої фортеці показує іс- торію будівництва фортифікаційних споруд у ХVII – XVIII cт. Копії карт, що видавалися в місті Нюрнберзі у 1737 році видавництвом Йохана Баптиста Хоммана (оригінали знаходяться в Штатархіві в м. Нюрн- берг), на яких зображені поселення на березі річки Мокра Московка (зараз мі- сцерозташування музею), доповнили історичну експозицію разом із книгами по історії, атласами та каталогами. Продовжуємо пошуки матеріалів, але на превеликий жаль не збереглися архіви з документами ХVII – XIII ст. про видобуток глини, відсутні карти з позначкою місцерозташування цеге- лень, історії цегелень та їх засновників, місця видобутку глини в минулих сто- літтях. Відсутня інформація про вироб- ників кераміки у XIX ст., які ставили на своїй продукції (цеглі та черепиці) свої прізвища. Та й саме приміщення музею – цегельне склепіння – потребує фахово- го дослідження, адже це зразок інженер- ного розрахунку, який витримав випро- бування на міцність не одне століття. Іншим важливим напрямком діяль- ності музею-галереї є дослідження та по- пуляризація художньої творчості братів НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 76 Бурлай, які на своїх полотнах відобрази- ли історичні події на Україні і за її межа- ми в період індустріалізації у ХХ ст. По- стійно діюча експозиція в музеї-галереї відображає творчість братів Бурлай: Ілля Бурлай (1919 – 1997 рр.) – документаль- ний художник, топограф та Олекcій Бур- лай (1918 – 2000 рр.) – заслужений діяч мистецтв Татарської АРСР, лауреат пре- мії імені Габдулли Тукая. Вивчаючи їх творчу і трудову біо- графію, архівні матеріали, вражаєшся колосальною енергією, що дала змогу братам Бурлай написати значні істори- чні художні твори. Це будівництво Дніпрострою і відбудова Дніпрогесу, заводів Дніпроспецсталь і Запоріжс- таль, будівництво Цимлянської, Кахов- ської та Волжської ГЕС, нафторозвідка в Татарській АРСР і будівництво наф- топромислів, освоєння цілинних земель в Казахстані – картини, які були напи- сані в період будівництва в 40–50-х ро- ках минулого століття. По графічним малюнкам та монументальним худож- нім роботам братів Бурлай майбутні покоління зможуть вивчати історію та індустріалізацію країни у ХХ столітті Ще на початку 60-х О. П. Бурлай писав портрети козаків та створював картини на козацьку тематику. Вивчен- ня історії козацтва братами Бурлай та відображення історичних подій на жи- вописних полотнах, численні портрети козаків, свідчать про глибокі знання та художню майстерність. Ми продовжу- ємо роботу, розпочату братами Бурлай у пошуках інформації про коріння роду Бурлай та його відношення до козаць- кого роду Кіндрата Бурляй. Повага до свого роду та до історії України була головною метою в сімей- ному вихованні дітей в великій родині Бурлай Петра Григоровича (1885 – 1961) – батька Іллі та Олексія. Петро Григорович Бурлай – батько семи ді- тей, своїм вбранням, традиціями, пове- дінкою, мовою хотів зберегти та пере- дати наступним поколінням ту культу- ру, мову, традиції, які зберегли його ба- тьки та дідусі. Одночасно родиною ве- деться кропітка пошукова робота як до- кументів прадідуся по роду Марії Хілт- манн, так і архівних матеріалів про тво- рчість братів-художників. Особлива увага – до пошуків архівних матеріалів 1760 р., наукових робіт прадідуся Марії Хілтманн та німецьких інженерів, які того часу працювали у складі наукової експедиції. Разом із рідними збираємо та доповнюємо безцінний архів музею- галереї про рід Бурлай-Хілтманн. За результатами наукової роботи, що ведеться в музеї, в 2011 – 2013 рр. зроблено ряд доповідей на всеукраїнсь- ких і дві на міжнародних науково- практичних конференціях, видані три книги, дві з них – двомовні: про ство- рення, напрямок діяльності та розвиток родинного музею-галереї. Створено сайт музею-галереї на 4- х мовах – українській, російській, німе- цькій та англійській www.museum- gallery.org. Велику роботу музей проводить з дітьми. Питання викладання предмету історії науки і техніки в музеях техніч- ного профілю, з метою збереження іс- торії краю, потребує допомоги науко- вців, музейних педагогів, які мають до- свід роботи в технічних музеях, а також потребує подальшого аналізу та доско- налого вивчення. Тема проведення практичних занять (паралельна освіта) в музеях технічного профілю мало дослі- джена. Методи викладання та вивчення музейної педагогіки мало висвітлюють- ся науковцями, а наукові бібліотеки не мають достатньої кількості навчальних посібників. Педагоги, які приводять школярів і студентів до музею, не мають професійної освіти по вивченню пред- метів художньо-естетичного циклу. В навчальних закладах викладачами не до- статньо проводиться аналіз після відві- дування музею. Розгляд експонатів музею відвіду- вачем проходить під впливом старовин- НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 77 ного приміщення. Про це говорять і за- писи в книгах відгуків. Формування в учнів вміння розпізнавати різний склад будівельної кераміки та виробів з глини, вміння характеризувати колір цегли за- лежно від технології виготовлення та обпалу – мета уроків по вивченню істо- рії кераміки. Водночас проходяться уро- ки по художньому розпису кераміки. В музеї регулярно проводяться зу- стрічі з науковцями, педагогами, істо- риками, а також культурно- просвітницькі заходи для школярів і студентів. Зустрічі молодого покоління з художниками, педагогами, науковця- ми старшого покоління, дитячі музичні концерти за участю учнів і старших пе- дагогів, дають можливість виховати по- вагу до старшого покоління і до історії – науку про природу та людину. В нашому музеї-галереї одним із заходів по збереженню, популяризації та вивченню історії науки і техніки є проведення тематичних виставок. Про- тягом учбового року проходять творчі зустрічі з митцями, а також вивчення іс- торичних матеріалів для підготовки екс- позицій до тематичної виставки. Від дня відкриття музею-галереї проведено 6 тематичних виставок, 3 фестивалі твор- чості за участю школярів, студентів, пе- дагогів, художників, музикантів. В музеї проведено більше 10 дитячих музикаль- них концертів. Музей відвідали декілька тисяч людей із різних регіонів України та з багатьох країн світу.18 червня 2011 року в день 3-ї річниці з дня заснування музею-галереї була відкрита 4-та тема- тична виставка «Кераміка і архітектура», в якій взяли участь більше ніж 600 учас- ників різного віку. Вивчення впливу образотворчого мистецтва на формування особистості дасть в майбутньому результати, що в свою чергу дадуть можливість створити інноваційні навчальні заклади, в яких будуть зберігатися та вивчатися твори науки і техніки та пам’ятки архітектури. Культурно-просвітницька діяльність музею протягом учбового процесу ви- ховує у дітей ставлення до образотвор- чого мистецтва як до естетичної насо- лоди. В її рамках регулярно проводить- ся фестиваль дитячої художньої творчо- сті «Школа майбутнього». На початку 2012 – 2013 учбового року відкрився вже третій такий фестиваль творчості. Освіта в напрямку збереження культур- них та історичних цінностей з метою надати майбутньому поколінню ґрунто- вне художнє виховання стала метою проекту «Музей і школа». В рамках проекту «Музей і школа» відбувається проведення уроків у ста- ровинних приміщеннях (паралельна освіта), що проходить також з метою збереження архітектурних пам’яток За- порізького краю. Вивчення історії роз- витку науки і техніки Запорізького краю відбувається у вигляді спілкуван- ня між доповідачем і слухачем та роз- гляду мистецьких творів для засвоєння жанрів образотворчого мистецтва, які відображають зображення первісної або зміненої людиною природи. В музеї представлені постійно діючі експозиції для вивчення історії виробництва буді- вельної кераміки. Ведеться підготовка до тематичних виставок, вивчення при- йомів образотворчого мистецтва та іс- торичного матеріалу по темі майбут- ньої тематичної виставки. В рамках цього проекту проходять творчі зустрі- чі, спілкування молоді зі старшим по- колінням, що є головною складовою методики роботи. Обговорення опові- дей про художню творчість на уроках образотворчого мистецтва проводиться з метою розкриття творчого потенціалу особистості. Підготовча робота до те- матичних виставок, визначення мети та завдання уроків, поведінка школярів, студентів, педагогів в музеї, їх сприй- няття інформації – основний матеріал для аналізу та наукових досліджень. Один з методів роботи музею – проведення художніх виставок дитячої творчості. Основне місце в індустріалі- НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 78 зації всього Придніпров’я займало бу- дівництво Дніпровської гідроелектро- станції на початку ХХ ст. 1 травня 2012 року була відкрита 5-та тематична виставка «Мій Дніпрогес», яка присвя- чена 80-ій річниці Дніпрострою та 4-ій річниці з дня відкриття музею-галереї, в якій взяли участь більше 1000 дітей із України, Росії, Німеччини. Виставка «Мій Дніпрогес» – урок образотворчого мистецтва та його сприйняття як скла- дової частини предмету історії науки і техніки. Це урок, який присвячений ми- стецтву будівництва, об’єднанню інже- нерних наук на початку ХХ століття. Художнє зображення первісної краси Дніпра та зміненої людиною природи, краси острова Хортиця, величної архіте- ктурної споруди Дніпрогесу, безмежної величі Дніпра, – на картинах професій- них художників та малюнках учнів. Висновки по дослідженню «Му- зей як витвір мистецтва», що нами ведеться, можливо буде зробити з до- помогою професійних мистецтвозна- вців, дослідників-музеєзнавців та пе- дагогів, які описують поведінку учнів після відвідування музеїв. Аналізую- чи видання про досвід роботи науко- вих установ, які планують систему освіти та вже сформулювали в мето- дичних виданнях основні вимоги до сучасної моделі виховання молоді, робити висновки про виконану куль- турно-педагогічну працю нашого му- зею-галереї сьогодні ще неможливо. Сьогодні відсутній досвід та мето- дичні посібники для того, щоб зробити науковий аналіз, цікавий для музеє- знавства – науки майбутнього, та му- зейної педагогіки – науки сьогодення. За короткий проміжок часу і практично при відсутності творчих спеціалістів- ентузіастів з досвідом роботи в техніч- них музеях – педагогів – музеєзнавців – вихователів, викладачів історії науки і техніки в навчальних закладах, які од- ночасно проводять уроки в навчальних закладах та музеях, недостатнє висвіт- лення в методичних виданнях питання викладання предмету історії науки і те- хніки безпосередньо в старовинних приміщеннях музею, не дає змоги дати науково обґрунтуванні відповіді на по- ставлені питання. Треба продовжувати наукові до- слідження і практичну діяльність. Тим більше, що наша робота знаходить від- гук у відвідувачів. П’ять книг відгуків наповнені листами подяки з відзначен- ням необхідності функціонування ро- динних музеїв. Про музей вийшло бі- льше 60 публікацій в газетах і журналах України. Щодо фестивалю творчості «Школа майбутнього», то в Парижі в березневому номері 2013 р. журналу ICOM вийшла стаття про фестиваль творчості в музеї-галереї. * * * Отже, робота музею-галереї про- довжується. Для вирішення питань, які стоять сьогодні перед науковцями, не- обхідно розширити науково- дослідницьку роботу, займатися пи- таннями фондової, експозиційної та культурно-просвітницької діяльності. Для творчого навчання в старовинних приміщеннях необхідно розробити ме- тодики викладання історії науки і тех- ніки з подальшим вивченням поведін- ки учнів після відвідування музеїв те- хнічного профілю. Це питання мало досліджене і не достатньо висвітлю- ється науковцями. Окрему увагу треба приділяти індивідуальній роботі з об- дарованими учнями за індивідуальним планом. Необхідно поглиблювати тво- рчу діяльність, спрямовану на розши- рення та вдосконалення знань по істо- рії науки і техніки.

Музей з особливим статусом

Репозитарії

Схожі ресурси