Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Питання історії науки і техніки
Date:2013
Main Author: Вдовиченко, Є.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77725
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею / Є.В. Вдовиченко // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 79-80. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77725
record_format dspace
spelling Вдовиченко, Є.В.
2015-03-05T15:19:13Z
2015-03-05T15:19:13Z
2013
Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею / Є.В. Вдовиченко // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 79-80. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77725
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Короткі повідомлення
Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
spellingShingle Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
Вдовиченко, Є.В.
Короткі повідомлення
title_short Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
title_full Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
title_fullStr Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
title_full_unstemmed Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею
title_sort історія херсонського адміралтейства в експозиції обласного краєзнавчого музею
author Вдовиченко, Є.В.
author_facet Вдовиченко, Є.В.
topic Короткі повідомлення
topic_facet Короткі повідомлення
publishDate 2013
language Ukrainian
container_title Питання історії науки і техніки
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format Article
issn 2077-9496
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77725
citation_txt Історія Херсонського адміралтейства в експозиції Обласного краєзнавчого музею / Є.В. Вдовиченко // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 3. — С. 79-80. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vdovičenkoêv ístoríâhersonsʹkogoadmíralteistvavekspozicííoblasnogokraêznavčogomuzeû
first_indexed 2025-11-24T16:16:35Z
last_indexed 2025-11-24T16:16:35Z
_version_ 1850485024075284480
fulltext КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 79 ІСТОРІЯ ХЕРСОНСЬКОГО АДМІРАЛТЕЙСТВА В ЕКСПОЗИЦІЇ ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Вдовиченко Є.В. (Херсонський державний аграрний університет) У експозиціях більшості обласних краєзнавчих музеїв пріоритетною вважається тематика, яка розкриває виробничу спрямо- ваність регіону. Останнім часом у Херсоні їй приділяється особлива увага. 2013 рік – юві- лейний в історії міста. 235 років тому відбу- лася подія, що визначила майбутнє краю, як одного із центрів розвитку суднобудування на Півдні України. Адміралтейство, урочисто закладене 19 жовтня 1778 року стало не тіль- ки колискою Чорноморського флоту, а й дало Херсону ім’я «місто корабелів». У наш час створити повну історію ад- міралтейства можливо тільки на підставі до- кументів, що знаходяться за кордоном – у Російському державному архіві Воєнно- морського флоту (Санкт-Петербург, Росія). Саме тому, на наш погляд, надзвичайну цін- ність представляють експонати, представлені у фондах та експозиції Херсонського облас- ного краєзнавчого музею. Наявні у ньому джерела інформації дозволяють досліднику відтворити історію не тільки Херсонського адміралтейства, але й суднобудування Украї- ни в цілому на конкретних фактах. У експозиції робиться акцент на пер- шочергове значення будівництва Адмірал- тейства при заснуванні міста Херсон. Центральне місце в експозиції займає діо- рама присвячена початковому етапу будів- ництва кораблів у Херсоні. Представлені на стендах речові пам’ятки ілюструють умови, у яких працювали перші робітники. Як ві- домо, будівництво Херсонського адмірал- тейства забезпечувалося робочою силою за прийнятою в Російській імперії схемою: за рахунок казенних майстрів, найманих пра- цівників, приписних солдатів та каторжан. Маючи необмежену владу, Г.О. Потьомкін (1739 – 1791 рр.) використовував декілька способів залучення робітників на будівниц- тво верфі та кораблів. Завдяки екскурсіям, бесідам із кваліфікованими науковими спів- робітниками, додатковій літературі, відвіду- вачі мають можливість відтворити історію перших поселенців міста. У центральних губерніях Росії набирали кріпосних селян, що володіли теслярським або ковальським ремеслом, і назначали їх в рекрути на 25- річну військову службу. Робочий день для них встановлювали від 9 до 16 годин в за- лежності від тривалості світлового дня[1]. В експозиції музею міститься цінна інформація про засновників Херсону. Ви- значено роль одного із «батьків» міста І.А. Ганнібала (1735 – 1801 рр.). Спираю- чись на підібраних помічників, ця енергійна людина, зуміла реалізувати більшість ідей щодо створення міста та адміралтейства. Са- ме його портрет представлено у музеї. Як свідчать матеріали представлені у експозиції музею, використання переважно кріпацької праці, хронічна відсутність кваліфікованих спеціалістів з основ суднобудування та низь- кий рівень забезпеченості необхідними буді- вельними матеріалами унеможливлювали виконання програмних завдань щодо темпів створення суднобудівної бази у Херсоні [2]. Експозиційний матеріал, підібраний за хронологією розвитку міста, доводить, що у першій чверті ХІХ ст. Херсонське адмірал- тейство стало найбільшим на півдні Росій- ської імперії. На великій площі адміралтей- ства розмістилися численні морські магази- ни (складські приміщення), присутні місця управління командира порту, адміралтейсь- кі майстерні (бондарна, помпова, котельня, малярна, ливарна, ковальська). В адмірал- тействі знаходився морський артилерійсь- кий арсенал, склади корабельних та різних інших суднових приладь, щогловий, пряди- льний та конопательний магазини, на па- льовій платформі на Дніпрі – пиляльна, об- ширна дерев'яна набережна, зроблений з колод палісад (ряд забитих дерев'яних паль в земляні укоси, вали) довкола верфі. Уз- довж річки було зведено 5 доків. Особливе місце в експозиції Херсон- ського обласного краєзнавчого музею посі- дає спуск першого 66-ти гарматного кораб- ля «Слава Екатерины» 16 вересня 1783 ро- ку. Саме він став першим бойовим кораблем Чорноморського флоту. Важливим експона- том даної виставки виступає модель первіс- тка херсонських корабелів, що дозволяє від- відувачам відчути і зрозуміти грандіозність кораблебудування кінця XVIII ст. Загальні розміри першого бойового корабля Херсон- КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 3 80 ського адміралтейства були такими: довжи- на 48,77 м., ширина без обшивки 13, 5 м., глибина інтрюму 5,79 м. Замість традицій- них 30-ти фунтових гармат обійшлися 24-х фунтовими, що були у наявності, які «столь малую имеют разность, что с таковою же пользою в действии употребляемы быть мо- гут». Початок суднобудівної діяльності Херсонського адміралтейства потребував ро- зробки технологій спорудження суден і ви- значення їх конструкційних характеристик. Кораблі мали відповідати як специфіці Чор- номорського регіону, обмеженого розмірами і можливостями театру бойових дій, так і природно-кліматичним особливостям [3]. Значне місце у колекції Херсонського об- ласного краєзнавчого музею посідає ще одна важлива історична подія, а саме – візит до міста російської імператриці Катерини ІІ (1729-1796). До її прибуття було побудовано значну кіль- кість архітектурних та мистецьких пам’яток. Імператрицю супроводжували у «мандрівці» до Херсону міністри, консули та уповноважені єв- ропейських держав. Показ флоту давав зрозумі- ти європейцям, що Росія назавжди закріплю- ється на Чорному морі. Для ефективного доказу цього Г.О. Потьомкін приготував одночасний спуск декількох кораблів: два 80-ти гарматних – «Рождество Христово» та «Иосиф ІІ», 66-ти га- рматний «Святой Владимир» і 50-ти гарматний «Александр Невский». [4]. Джерельні матеріали музею з історії Херсонського адміралтейства широкомасш- табно та комплексно відображають значен- ня та роль верфі у кар’єрі корабельних май- стрів, що пізніше стали відомими воєнними суднобудівниками. Наприклад, йдеться про бригадира Семена Афанасьєва, за проекта- ми якого у Херсоні було побудовано близь- ко 20-ти суден (з них дев’ять 66-ти гармат- них, які стали основою Чорноморського флоту), оберсерваєра Олександра Катасоно- ва (розробив проекти кораблів нового типу «Захарий и Елисавета», «Самсон и Анна»), інженера Михайла Суровцева (здійснював будівництво найбільших та найпотужніших на той час кораблів «Ягудиил», «Полтава» та ін.), генерал-лейтенанта Олександра Ка- верзнева (автора та організатора побудови двадцяти кораблів різних типів оригінальної конструкції, таких, як канонерський човен типу «Скорпион»). До експозиції музею, що відображає вітрильне суднобудування включено всі ви- ди експонатів: зброю, одяг, прапори, медалі та документи часів існування Херсонського адміралтейства. В експозиції музею акцен- тується увага на ліквідації Адміралтейства. Причиною даної події стала неможливість конкуренції з Миколаївським адміралтейст- вом, після поглиблення інгульського та оча- ківського фарватерів. У 1829 році останні обози з матеріалами та обладнанням поки- нули херсонську верф [5]. Матеріали експо- зиції Херсонського обласного краєзнавчого музею вказують на той факт, що незважаю- чи на існування адміралтейства лише непо- вні 50 років, в історію воно увійшло як «ко- лиска Чорноморського флоту». У першій чверті ХІХ ст. основне ядро флоту станови- ли кораблі херсонської побудови. Аналіз історичних джерел з історії су- днобудування, а саме Херсонського адміра- лтейства, у фондах, експозиціях, виставках обласного краєзнавчого музею, переконує, що музеї – важливий інструмент зберігання різноманітного та багатого за обсягом мате- ріалу. Дослідники історії суднобудівної промисловості, загальних науково- технічних проблем не залишають поза ува- гою ці багаті сховища джерел. Особливий інтерес викликає експозиція краєзнавчого музею міста Херсон, яка створена за загаль- ноєвропейськими стандартами музеєзнавст- ва і є гарантом науково-історичної цінності представлених документів. ЛІТЕРАТУРА 1. Материалы для истории русского фло- та. – СПб. – Тип. Морского министерства. – 1877. – С. 715. 2. Рижева Н.О. Історія суднобудування на теренах України. / Н.О. Рижева / Київ. – П.П. Сергійчук М.І. – 2008. – С. 150. 3. Сацкий А.Г. Первый линейный ко- рабль Черноморского флота / А.Г. Сацкий // Судостроение. – 1988. - №1. – С. 56. 4. Веселаго Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. – СПб. – 1872. – 444 - 445 C. 5. Чубинский В. Историческое обозрение устройств управления морским ведомством в Росии / В. Чубинский / СПб. – Тип. Мор- ского министерства. – 1869. – С. 226.