Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України
Розкрито роль сільськогосподарської кооперації у забезпеченні основними засобами виробництва українських селянських господарств у доколгоспний період. Раскрыта роль сельскохозяйственной кооперации в обеспечении основными средствами производства украинских крестьянских хозяйств в доколхозный период....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Чорноморський літопис |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77826 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України (1922-1928 рр.) / В.М. Лазуренко // Чорноморський літопис. — 2011. — Вип. 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77826 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лазуренко, В.М. 2015-03-07T16:35:59Z 2015-03-07T16:35:59Z 2011 Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України (1922-1928 рр.) / В.М. Лазуренко // Чорноморський літопис. — 2011. — Вип. 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2079-682Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77826 316.334.55 (477):940.5 Розкрито роль сільськогосподарської кооперації у забезпеченні основними засобами виробництва українських селянських господарств у доколгоспний період. Раскрыта роль сельскохозяйственной кооперации в обеспечении основными средствами производства украинских крестьянских хозяйств в доколхозный период. The role of agricultural cooperation in supply of Ukrainian peasant’s farms with basic means of production in pre-collective farm period is revealed in the article. uk Інституту історії України НАН України Чорноморський літопис Історія України Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України Роль сельскохозяйственной кооперации в производственном обеспечении крестьянских хозяйств Украины (1922-1928 гг.) The role of agricultural cooperation in the production supply of peasants’ farms in Ukraine (1922-1928) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України |
| spellingShingle |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України Лазуренко, В.М. Історія України |
| title_short |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України |
| title_full |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України |
| title_fullStr |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України |
| title_full_unstemmed |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України |
| title_sort |
роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств україни |
| author |
Лазуренко, В.М. |
| author_facet |
Лазуренко, В.М. |
| topic |
Історія України |
| topic_facet |
Історія України |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Чорноморський літопис |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Роль сельскохозяйственной кооперации в производственном обеспечении крестьянских хозяйств Украины (1922-1928 гг.) The role of agricultural cooperation in the production supply of peasants’ farms in Ukraine (1922-1928) |
| description |
Розкрито роль сільськогосподарської кооперації у забезпеченні основними засобами виробництва українських селянських господарств у доколгоспний період.
Раскрыта роль сельскохозяйственной кооперации в обеспечении основными средствами производства украинских крестьянских хозяйств в доколхозный период.
The role of agricultural cooperation in supply of Ukrainian peasant’s farms with basic means of production in pre-collective farm period is revealed in the article.
|
| issn |
2079-682Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77826 |
| citation_txt |
Роль сільськогосподарської кооперації у виробничому забезпеченні селянських господарств України (1922-1928 рр.) / В.М. Лазуренко // Чорноморський літопис. — 2011. — Вип. 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lazurenkovm rolʹsílʹsʹkogospodarsʹkoíkooperacííuvirobničomuzabezpečenníselânsʹkihgospodarstvukraíni AT lazurenkovm rolʹselʹskohozâistvennoikooperaciivproizvodstvennomobespečeniikrestʹânskihhozâistvukrainy19221928gg AT lazurenkovm theroleofagriculturalcooperationintheproductionsupplyofpeasantsfarmsinukraine19221928 |
| first_indexed |
2025-11-26T23:29:59Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:29:59Z |
| _version_ |
1850781227548672000 |
| fulltext |
Чорноморський літопис
28
УДК 316.334.55 (477):940.5
В. М. Лазуренко
РОЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ
У ВИРОБНИЧОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ
(1922-1928 рр.)
Розкрито роль сільськогосподарської кооперації у забезпеченні основними засобами
виробництва українських селянських господарств у доколгоспний період.
Ключові слова: сільськогосподарська кооперація, селянство, кредит, кошти,
сільськогосподарський реманент.
Раскрыта роль сельскохозяйственной кооперации в обеспечении основными
средствами производства украинских крестьянских хозяйств в доколхозный период.
Ключевые слова: сельскохозяйственная кооперация, крестьянство, кредит,
средства, сельскохозяйственные орудия.
The role of agricultural cooperation in supply of Ukrainian peasant’s farms with basic means
of production in pre-collective farm period is revealed in the article.
Keywords: peasant’s farms, peasantry, credit, means, agricultural implements.
Радянське керівництво в загальному контексті
реалізації завдань нової економічної політики
відводило суто технологічну роль потужного засобу
відновлення сільськогосподарського виробництва
саме сільськогосподарській кооперації: «Маса селянсь-
ких господарств, ступенево кооперуючись та
одержавши велику машину, прискорить своє повільне
просування до соціалізму» [1, с. 1]. Мала інвентаризація
селянських господарств і слабка їх техніка вимагали
впровадження довготермінового кредитування, якого
на початку 1920-х років майже не було. Це було
одним з основних завдань відновлюваної сільсько-
господарської кооперації. Таким чином, створення
системи сільськогосподарського кредиту розгля-
далося як один з основних засобів відновлення
сільського господарства.
Радянська влада керувалася наступними міркуван-
нями: для сільського господарства з його
екстенсивнимиформами господарювання, багатством,
землею та значною кількістю безреманентних
господарств, високим ступенем диференціації
селянського господарства найважливішим
розглядалося збільшення основних капіталів у
нижчих груп господарств і, в першу чергу, живого й
мертвого реманенту. Тому тут першо-черговим
завданням і проголошувалася робота в справі
здійснення сільськогосподарського кредиту [2, с. 14].
Однак відновлення сільськогосподарської кооперації
було можливе лише при активній само-діяльності
населення, всебічній державній підтримці її як
найкращої форми організації самодіяльності маси
індивідуальних селянських господарств [3, с. 8].
Не можна сказати, що порушена нами проблема не
привертала до себе увагу дослідників, проте ми
спробували поглянути на цю проблему під іншим
кутом зору. До неї звертались у своїх роботах різні
дослідники, серед них – І. Батюк, Й. Маєвський,
Є. Дешко, О. Одінцов, А. Морозов, В. Марочко [4].
З 18 до 25 березня 1922 р. у Харкові працював
Перший Всеукраїнський з’їзд уповноважених
сільськогосподарської кооперації. У ході його роботи
було завершено процес організаційного оформлення
радянської системи сільськогосподарської кооперації
[5, с. 101]. На з’їзді було прийнято статут Всеукраїн-
ської спілки сільськогосподарських кооперативних
товариств – «Сільський господар», важливим завданням
якої було надання необхідної допомоги населенню з
машинопостачання та розширення можливостей
кредитування з метою покращення рівня виробничого
забезпечення.
Значною перешкодою на шляху до повномасш-
табного відновлення діяльності української системи
сільськогосподарської кооперації був катастрофічний
фінансовий стан, в основі якого лежала нестримна
гіперінфляція, яка майже повністю знецінила діючі на
той час, навіть офіційно не гроші, а «радзнаки».
Торгівельні операції з постачанняза відсутності
власних оборотних коштів розвивалися на основі
товарового кредитування поставників і займали
перше місце в торгівельних операціях кооперативів на
початковому етапі роботи. Весь наявний грошовий
кредит «Сільського господаря» по збутових операціях
був спрямований у машинні операції, куди було
Випуск 3, 2011
29
затрачено 33,36 % всього балансу. Так було витрачено
аванс, узятий на заготівлю хліба по договору з
Держбанком, і через це «Сільський господар»
залишився без кредиту до травня 1923 р., коли було
нарешті покрито заборгованість перед Держбанком
[6, с. 25].
Робота кооперації з машинопостачання у 1922-
1923 р. може розцінюватися як значне досягнення, бо
державні машинні кредити (870 тис. крб) переважно
спрямовувались «Село-Техніці», і тому сільсько-
господарська кооперація спиралася лише на власні
сили. Однак навіть в умовах, коли «Сільський
господар» не міг скористатися банківським кредитом,
а короткотривалий на 2-3 місяці був занадто тяжкий
(2-3 % на місяць), сільськогосподарська кооперативна
мережа продемонструвала готовність працювати у
забезпеченні села реманентом. Так, з 26 до
30 листопада 1922 р. відбувся ІІ з’їзд «Сільського
господаря», на якому зазначалося, що вже на
першому етапі роботи було постачання машин за
готівку – 10-15 %, а решту в кредит [7, арк. 34].
Головне місце в операціях з постачання займали у
1922-1924 р. сільськогосподарські машини та
знаряддя, будівельні та технічні матеріали, госпо-
дарські знаряддя. Але в силу малих оборотів по цих
товарах, а також при переведенні сільсько-
господарських заготовок (товарообмінні операції)
сільськогосподарська кооперація мала в своєму
асортименті і споживчі товари, які в деяких
товариствах доходили до 30 % усіх товарів [8, с. 10].
Однак навіть у таких складних умовах у 1922 р. із
загальної суми проданих машин на 1,8 млн крб
«Сільський господар» за 9 місяців реалізував техніки
на 325 тис крб, що становило 18 % від загального
продажу сільськогосподарського реманенту по
республіці [1; 11]. З кожним роком цей показник
тільки зростав.
Так «Сільський господар» за 1923 р. продав
сільськогосподарських машин та знарядь уже на
понад 1 млн золотих крб [32]. А сільськогосподарська
кооперація на місцях цього року змогла реалізувати
реманенту ще на 400 тис. крб [9, с. 11]. Наприклад, на
посівну кампанію 1923 р. у Київській губернії
«Сільський господар» відправив для райсільгоспсоюзів
450 плугів, 20 молотарок, 100 борін, 100 сівалок [10,
с. 7]. Частка кооперації зросла таким чином майже до
50 %. Це було результатом того, що «Сільський
господар» установив хлібні ціни та розцінював
машини на хліб. А хлібні ціни у кооперації були вищі за
ринкові. «Сільський господар», наприклад, за жито
давав 52 коп, а ринок – 50 коп. Крім того, у
«Сільського господаря» ціни на машини завжди були
нижчі, ніж у «Село-Техніці» та Укрмашсільтреста
[6, с. 29].
У червні 1923 р. у друкованому органі «Сільського
Господаря» писали, що за останні 2 роки було
вироблено більше сільськогосподарських машин,
скільки їх може придбати селянство, а недостача
живого інвентарю перевищувала нестачу мертвого.
Селянство ж ще побоювалося курсової різниці,
говорячи, що «якщо курс карбованця буде продов-
жувати «скакати» вгору, то доведеться позбутися й
хати, щоб розплатитися з боргами». Тому кооперація в
ці роки відверто йшла на ризик, продаючи в кредит, і
змушена була вираховувати вартість у хлібних оди-
ницях. Керівництво кооперації наводило на користь
такої своєї лінії влучний приклад – «було б смішно,
аби на Харківському паровозобудівному заводі склали
готові паровози і не давали зруйнованій залізниці,
чекаючи, поки вона заплатить готівкою, тому якщо
хочемо перемогти на сільськогосподарському фронті –
чекати з роздачею машин у кредит не можна»
[11, с. 16].
У загальному асортименті проданих товарів
«Сільським господарем» у 1924 р. сільськогос-
подарські машини та знаряддя займали 22,9 % [8,
с. 11]. При цьому за перші 9 місяців 1924 р. їх
продано було на 2 759,4 тис. крб, а всіх товарів – на
суму 5 996,3 тис. крб [12, с. 12].
У 1923-1924 р. частка сільськогосподарської
кооперації у продажі сільськогосподарських машин
становила 19,2 %, цього року було реалізовано
реманенту на 2,5 млн крб. Порівняно з попереднім
роком, продаж збільшився на 41 %, загальний збут по
Україні зріс – на 135 %, а збут сільськогосподарської
кооперації – на 60 % [9, с. 11]. І це незважаючи на
складні умови, в яких змушена була працювати
кооперація. Адже відповідно до декретів РПО
сільськогосподарською кооперацією передбачався
кредит на сільськогосподарські машини терміном лише
до 12 місяців. Наприклад, Всеросійським Сільсоюзом
з сільськогосподарського реманенту, що в нього було
на 6 млн крб. у 1924 р., було продано на 3 млн крб
або лише 50 % [13, с. 11].
Таблиця 1
Закупки реманенту за системою
«Сільський господар»
За 1922-1923 р. За 1923-1924 р.
Райсільгоспсоюзи 4 961 828 24 432 556
Пересічно на 1 союз 82 697 407 209
З наведеної вище таблиці видно, що продаж машин
низовим товариствам лише за рік вдалося збільшити
майже у 5 разів, і вже у 1924 р. пересічно 1 союз
реалізовував техніки для села на понад 407 тис. крб
[8, с. 9].
На початку січня 1924 р. «Сільський господар»
підписав умови з Укртрестсільмашем на закупівлю в
нього сільськогосподарських машин та знарядь на
суму майже 3 млн золотих крб. Щодо асортименту, то
найбільшу кількість становили плуги – 22,7 тис. штук, а
також борони, букери, сівалки, віялки, молотарки,
двигуни, млини, маслобійки [14, с. 31]. Значною була
частка імпортної техніки, адже через Укрзовнішторг
«Сільський господар» одержав ліцензійна ввезення
машин із-за кордону на суму понад 1 млн крб. Разом же
вже за весняно-осінній період 1924 р. «Сільський
господар» мав машин для продажу на понад 3,5 млн
крб, що становило понад 50 % попиту. В основі
продажу – кредит від 1 до 5 років. [15, с. 6-7]. За рік
же було реалізовано машин на 2 479 тис. крб [16].
До справи машинопостачання «Сільський господар»
залучив 36 окрсільсоюзів, а розподіл реманенту
здійснювався через 61 райсільспілку [17, с. 1-2]. Для
порівняння – у цьому ж році Укрсільмаштрест проводив
Чорноморський літопис
30
продаж з 40 складів [16]. На одну районну спілку в
середньому припадало машин на 38 190 крб. Най-
більшими за обсягами продажів союзами були:
Полтавський (88 334 крб), Луганський (76 198 крб),
найменшими – Лебединський (1 776 крб) та Корос-
тенський (3 487 крб). Крім сільськогосподарських
машин, з 1 січня до 1 вересня 1924 р. було продано
дрібного сільськогосподарського реманенту (ходи,
коси, вила) на суму 366 272 крб [14, с. 31].
Розмаїття сільськогосподарського інвентарю, який
реалізовувався за допомогою сільськогосподарської
кооперації, можна побачити на прикладі Валківського
сільгоспсоюзу, через який у першій половині 1924 р.
пройшло до 600 різних машин і знарядь на суму
31 059 крб, з них у кредит – на 27 078 крб, і за готівку –
на 3 381 крб. На першому місці тут були залізні плуги –
269, потім борони – 55, жниварки – 41, сівалки – 39,
ходи – 24, соломорізки – 19, молотарки – 12, приводи –
9, віялки – 6 шт. Дві третини всього числа машин
продано сільськогосподарським товариствам – на суму
20 720 крб, колективам і комунам – на сумму 3 800 крб,
різним особам – на суму 6 539 крб [18, с. 86].
У своїй роботі з машинопостачання на селі
сільськогосподарська кооперація постійно відчувала
організаційні та фінансові труднощі. Вже на І Всеук-
раїнському з’їзді колективів «Сільського господаря»
вказувалося, що продаж машин через кооперативну
мережу у 1924 р. здійснювався у важких умовах [12,
с. 58]. Негативно впливала на це й неспроможність
селянства правильно розрахувати власні можливості,
підштовхувана прагненням якнайшвидше поліпшити
матеріально-технічне забезпечення свого госпо-
дарства. Частотраплялися ситуації, коли селянин брав
у сільськогосподарській кооперації у кредит певну
суму і на ці кошти у «Плугатаря» купував борону,
жатку та інші знаряддя в кредит і таким чином
заборговувався настільки, що не в змозі був сплатити
і стільки майна не мав [19, арк. 138].
У 1924-1925 господарському році було продано на
1 млн крб машин менше, бо Сільбанк у першому
півріччі відмовився приймати векселі сільсько-
господарських товариств, що їх продавали Союзи [20,
с. 83]. Крім того, на цей рік «Сільський господар»
взагалі не отримав кредитів на вітчизняні сільсько-
господарські машини від держави і тому змушений
був лише продавати рештки від минулого року. Їх
сума становила 700 тис. крб, і вже станом на 1 квітня
1925 р. реманенту було реалізовано на 450 тис. крб, а
разом з низовою кооперацією – на 1,15 млн крб
[9, с. 12].
У таких умовах «Сільський господар» продовжував
розширювати роботу з реалізації імпортних машин. З
одержаних ліцензій на суму 1 150 тис. крб було
закупленотехніки на 560 тис. крб, що разом з лишками
становило товару на 780 тис. крб, з яких було продано
селянству техніки на 665 тис. крб [9, с. 12].
Уже у 1924 р. Укртрестсельмаш узяв лінію на
відкриття своїх машинних розподільчих пунктів у
районах, де працювали і сільськогосподарські союзи,
створюючи таким чином додаткові організаційні
труднощі у роботі системи та вносячи елементи
дезорганізації у машинопостачання. Тому «Сільський
господар» не поспішав брати на себе централізованого
машинопостачання й відповідальності за роботу
союзів, з якими Укртрестсельмаш безпосередньо
зв’язувався. Свої ж операції постачання «Сільський
господар» зосереджував навколо виробів, виступаючи
перед трестами як замовник за точно виявленими
вимогами з місць, уникаючи власних складських
операцій [21, с. 146].
Та все ж таки роль сільськогосподарської кооперації
в постачанні селянському господарству необхідних
йому знарядь праці, товарів та матеріалів виробничого
призначення з року в рік зростала. Незважаючи на те,
що сільськогосподарська кооперація не була, як система,
основною машино-торгівельною організацією, а вся
робота з машинопостачання сільського господарства
проводилась Укртрестсільмашем через свої бази, у
1925 р. сільськогосподарські товариства пропустили
через себе понад 50 % машин, проданих Укртрестсіль-
машем [17, с. 1]. Цьому сприяло широке охоплення
селянського населення кооперативною мережею.
Станомна 1 квітня 1926 р. до системи сільсько-
господарської кооперації було втягнуто 1 497 000
селянських господарств, що становило 30 % усіх
селянських господарств [1, с. 1]. Наприклад, у 1925 р.
Високопільське сільськогосподарське кредитове
товариствообслуговувало 40 % господарств району,
нараховувало 400 членів. Протягом року товариство
заготовило сільськогосподарських машин на суму
15 тис. крб та продало на 7 500 крб [22, с. 97].
Якщо разом у період з 1922 р. до червня 1925 р. на
Україні було продано сільськогосподарських машин на
14 700 тис.крб, то через сільськогосподарську
кооперацію – на 6 075 тис. крб або 42 % [9, с. 13].
З середини 1920-х років операції «Сільського
господаря» з постачання сільськогосподарської техніки
та інвентарю постійно зростали. Головна увага
приділялася постачанню сільськогосподарських
машин, які надавалися у розстрочку на 2-3 урожаї. У
1925 р. лише плугів на складах Київської філії
налічувалосядо 4 тис., а на базах периферії – 3 тис., у
зв’язку з підвищенням цін на сільськогосподарські
машини нової продукції, піднялися й ціни на плуги.
Проте все ж таки ціни у кооперації були нижчі, ніж у
«Село-Техніці». Наприклад, плуг коштував 27,50 крб
на золото, а у «Село-Техніці» – 30 крб [23, арк. 151].
У 1926 р. «Сільський господар» разом з державним
акціонерним товариством «Плугатар» були визнані
основними машино-торгівельними організаціями [17,
с. 1-2]. Цьому сприяв погляд більшовиків на
кооперацію як «шлях до соціалізму» 24, с. 2. Вже у
цьому році сільськогосподарська кооперація повинна
була організувати свій апарат фахівців з машино-
постачання та встановити нові комерційні зв’язки.
Розмір участі «Сільського господаря» в загальній масі
визначався у 20 % або на 6 млн крб, з яких реманенту
внутрішнього виробництва було на 2,4 млн крб, решту
становив імпорт [25, с. 270]. Проте у цьому році 80 %
сільськогосподарських машин було продано через
сільськогосподарську кооперацію [26, арк. 98]. Для
порівняння – наприклад, у тому ж 1926 р. 70 %
сільськогосподарських машин та знарядь у Росії
Випуск 3, 2011
31
селянство отримувало на державних сільськогос-
подарських складах [27, с. 960].
Високі показники української кооперації зумовлю-
валися наступною обставиною. 20 % надходило по
офіційних каналах кооперації від промисловості до
покупця, а решту становила закупка сільсько-
господарських товариств і союзів головним чином у
«Плугатаря» [28, с. 5]. З 1926 р. «Плугатар» також
значну частину своїх кредитів почав вести через
сільськогосподарську кооперацію.
На засіданні правління «Сільського господаря»
22 липня 1926 р. було вирішено сконцентрувати
також роботу з постачання палива та мастильних
матеріалів, налагодити справу ремонту сільськогос-
подарської техніки [29, арк. 16].
За 5 місяців 1928 господарського року «Сільський
господар» для здійснення весняної посівної кампанії
надіслав на місця сезонних машин на 3,5 млн крб, із
них плугів – 35 тис. шт., культиваторів – 11,7 тис. шт.,
букерів – 4,6 тис шт., борін – 41 тис шт., сівалок –
6,8 тис шт. За березень ще планувалося надіслати
10 тис. плугів, 3 тис. культиваторів, 1,7 тис. букерів,
12,5 тис. борін та 250 сівалок. Для порівняння за цей
самий період Укртрестсільмаш повинен був
поставити 12 тис. борін та 2,5 тис. сівалок [30, с. 26].
Як відбувався процес зосередження машино-
постачання у руках сільськогосподарської кооперації,
демонструє наступна таблиця [31, с. 18].
Таблиця 2
Зростання обігів за системою сільськогосподарської кооперації у 1923-1928 рр.
Обіги «Сільського господаря»
з машинопостачання
Обіги союзів Обіги товариств
Рік
тис. крб
% до продажу
по Україні
тис. крб
% до
продажу
по Україні
тис. крб
% до продажу
по Україні
Загальний
продаж на
Україні
(в тис. крб)
1923-24 2 759 39,4 3 579 51,1 2 056 29,3 7 000
1924-25 1 476 9,9 3 603 22,5 7 788 48,6 16 000
1925-26 4 677 16,7 7 833 20,5 17 457 62,3 28 000
1926-27 14 614 33,9 16 000 37,2 34 000 80,0 43 000
1927-28 27 018 50,0 2 880 60,0 40 800 85,0 48 000
З таблиці видно, що на початку періоду у 1922-
1923 р. і 1923-1924 р. машинопостачання більшою
мірою розвивалося на вищих щаблях і повільно на
низових, де райсоюзи проводили роботу з машино-
постачання значною мірою безпосередню продажу
населенню, минаючи сільськогосподарські товариства.
Цей період знесилив їх фінансове становище,
особливо союзів, і у 1924-1925 р. стостерігався
помітний відхід від машинопостачання. Обіги за цей
же рік низового щабля і відносно, і абсолютно
збільшилися під впливом значного збільшення попиту
населення. Після річної перерви та фінансового
оздоровлення, питома вага союзів і «Сільського
господаря» з 1925-1926 р. почала збільшуватися, і
розрив між окремими щаблями сільськогосподарської
кооперації зменшився. Уже 1927-1928 р. сумові обіги
«Сільського господаря» згідно з планом доходить до
27 млн крб або не менше 50 % обігу України, союзів –
до 28 млн крб, товариств – 40 млн крб або 85 %
загального продажу на Україні. У низці районів, де
середній щабель – союзи – і фінансово, й організаційно
могли охопити справу машинопостачання згідно з
постановою Української Економічної Наради, бази
«Плугатаря» взагалі було згорнуто [30, с. 22].
Отже, вже на кінець 1920-х років сільсько-
господарська кооперація стала провідною системою,
яка повністю забезпечувала постачання сільськогос-
подарського реманенту селянським господарствам
республіки.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Рум’янцев В. Свято жовтня / В.Рум’янцев // Українське скотарство. Науково-практичний журнал – 1926. – № 11. – С. 1-4.
2. Левенштам М. Диференціяція селянського господарства України / М.Левенштам // Земельник. – 1924. – № 3. – С. 8-19.
3. Вольф М. М. Основные линии сельско-хозяйственной политики Наркомзема / М. М. Вольф // Українська сільськогосподарська
газета. – 1922. – Ч. 16. – С. 6-8.
4. Батюк І. Сільськогосподарська кооперація на Україні / І. Батюк. – Харків : Книгоспілка, 1925. – 136 с.; Маєвський Й.
Сільсько-господарська кооперація. Її економічні підстави, теорія й соціальне значення / Й. Маєвський. – Х. : Книгоспілка,
1925. – 134 с.; Дешко Е. Кооперація на Україні / Е. Дешко,[під ред. М. О. Авдієнка]. – Х., 1927. – 100 с.; Одинцов О.
Сільське господарство, хлібозаготівля та сільськогосподарська кооперація / О. Одинцов. – Х., 1928. – 32 с.; Морозов А. Г.
Село і гроші. Українська кредитна кооперація в добу непу / А. Г. Морозов. – Черкаси : НДІТЕХІМ, 1993. – 274 с.;
Марочко В. І. Українська селянська кооперація. Історико-теоретичний аспект (1861-1929) / В. І. Марочко. – К. : М.Р. Kots
Publishin, 1995. – 216 с.
5. Марочко В. І. Які форми кооперації існували на Україні в 20-ті роки / В. І. Марочко. – К., 1989.
6. Сільський господар. – 1924. – № 5. – С. 25, 29.
7. Центральний державний архів вищих органів влади (далі – ЦДАВО України), ф. 290 Всеукраїнська Рада
сільськогосподарської кооперації «Сільський господар», оп. 1, спр. 182.
8. Батюк І. Сільськогосподарська кооперація на Україні / І. Батюк. – Харків : Книгоспілка, 1925. – 136 с.
9. Сільський господар. – 1925. – № 13-14.
10. Украинский экономист. – 1923. – № 9.
11. Сільський господар. – 1923. – № 10-11.
Чорноморський літопис
32
12. Сільський господар. – 1925. – № 5-6.
13. Селянський кредит. – 1926. – Ч. 5.
14. Сільський господар. – 1924. – № 1-2.
15. Сільський господар. – 1924. – № 7.
16. Вісті ВУЦВК. – 1924. – 26 листопада.
17. Сільський господар. – 1926. – № 4.
18. Ковалевський М. Основні потреби українського селянства / М. Ковалевський // Земельник. – 1924. – № 3. – С. 84-88.
19. ЦДАВО України, ф. 290. – Всеукраїнська Рада сільськогосподарської кооперації «Сільський господар», оп. 5, спр. 48.
20. Сільський господар. – 1925. – № 23-24.
21. Панченко К. З життя «Сільського господаря» / М. Ковалевський // Земельник. – 1924. – № 2. – С. 144-147.
22. Про кооперативну самодіяльність селянства // Земельник. – 1925. – № 2. – С. 97.
23. ЦДАВО України, ф. 290 Всеукраїнська Рада сільськогосподарської кооперації «Сільський господар», оп. 2, спр. 48.
24. Політика партії на селі // Радянський селянин. – 1926. – № 1. – С. 2-4.
25. Обіжник НКЗС за 14 квітня 1926 р. «Про сільськогосподарське машино постачання на 1925-1926 рік» // Бюлетень
народнього комісаріяту земельних справ. – 1926. – Ч. 15. – С. 269-271.
26. ЦДАВО України, ф. 27 Народний комісаріат землеробства УСРР, оп. 7, спр. 140.
27. Где достать зерноочистительные и другие машины // Сам себе агроном. – 1926. – № 30. – С. 960.
28. Сільський господар. – 1926. – № 12.
29. ЦДАВО України, ф. 290 Всеукраїнська Рада сільськогосподарської кооперації «Сільський господар», оп. 4, спр. 2.
30. Вісник засівної кампанії і заходи сільськогосподарської кооперації. – Харків, 1928. – С. 23-24.
31. Коопероване село. – 1928. – № 4. – С. 14-18.
32. Коммунист. – 1923. – 7 июля.
РЕЦЕНЗЕНТИ:д.і.н., професор Г. В. Боряк; д.і.н., професор Ю. В. Котляр
© В. М. Лазуренко, 2011 Стаття надійшла до редколегії 07.09.2011 р.
|