Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії

Проаналізовано внесок вітчизняних та закордонних дослідників у вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. Окреслено коло проблем, пов’язаних із класифікацією та аналізом записок мандрівників. Особливу увагу приділено студіям сучасних кримських істориків і краєзнавців. Встан...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Чорноморський літопис
Date:	2011
Main Author:	Каушлієв, Г.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інституту історії України НАН України 2011
Subjects:	Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77841
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії / Г.С. Каушлієв // Чорноморський літопис. — 2011. — Вип. 3. — С. 106-110. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859774416780525568
author	Каушлієв, Г.С.
author_facet	Каушлієв, Г.С.
citation_txt	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії / Г.С. Каушлієв // Чорноморський літопис. — 2011. — Вип. 3. — С. 106-110. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Чорноморський літопис
description	Проаналізовано внесок вітчизняних та закордонних дослідників у вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. Окреслено коло проблем, пов’язаних із класифікацією та аналізом записок мандрівників. Особливу увагу приділено студіям сучасних кримських істориків і краєзнавців. Встановлено, що проблемі історико-краєзнавчого опанування Кримського півострова в першій половині ХІХ ст. досі не було присвячено жодної комплексної узагальнюючої праці. Проанализирован вклад отечественных и зарубежных исследователей в изучение крымоведческой литературы путешествий первой половины XIX в. Очерчен круг проблем, связанных с классификацией и анализом записок путешественников. Особое внимание уделено исследованиям современных крымских историков и краеведов. Установлено, что проблеме историко-краеведческого освоения Крымского полуострова в первой половине XIX в. до сих пор не было посвящено ни одной комплексной обобщающей работы. The article assesses the contribution of domestic and foreign researchers in the studies of travel literature that is dedicated to Crimea in first half of the XIX c. The range of issues relating to the classification and analysis of travellers` notes is outlined. Particular attention is paid to the studies which were conducted by Crimean historians and ethnographers. It is established that till now there was no comprehensive general research dedicated to the problem of historical and intellectual seizing of the Crimean peninsula at the first half of the XIX c.
first_indexed	2025-12-02T08:37:02Z
format	Article
fulltext	Чорноморський літопис 106 УДК 910.4:908(477.75)«18» Г. С. Каушлієв ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ КРИМОЗНАВЧОЇ ПОДОРОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст. У СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ Проаналізовано внесок вітчизняних та закордонних дослідників у вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. Окреслено коло проблем, пов’язаних із класифікацією та аналізом записок мандрівників. Особливу увагу приділено студіям сучасних кримських істориків і краєзнавців. Встановлено, що проблемі історико- краєзнавчого опанування Кримського півострова в першій половині ХІХ ст. досі не було присвячено жодної комплексної узагальнюючої праці. Ключові слова: подорожня література, Крим, сучасна історіографія, кримознавство. Проанализирован вклад отечественных и зарубежных исследователей в изучение крымоведческой литературы путешествий первой половины XIX в. Очерчен круг проблем, связанных с классификацией и анализом записок путешественников. Особое внимание уделено исследованиям современных крымских историков и краеведов. Установлено, что проблеме историко-краеведческого освоения Крымского полуострова в первой половине XIX в. до сих пор не было посвящено ни одной комплексной обобщающей работы. Ключевые слова: литература путешествий, Крым, современная историография, крымоведение. The article assesses the contribution of domestic and foreign researchers in the studies of travel literature that is dedicated to Crimea in first half of the XIX c. The range of issues relating to the classification and analysis of travellers` notes is outlined. Particular attention is paid to the studies which were conducted by Crimean historians and ethnographers. It is established that till now there was no comprehensive general research dedicated to the problem of historical and intellectual seizing of the Crimean peninsula at the first half of the XIX c. Keywords: travel literature, Crimea, modern historiography, Crimean studies. Вітчизняні та закордонні мандрівники, що відвідали Кримській півострів у першій половині ХІХ ст., зробили помітний внесок у господарське та інтелектуальне опанування краю. Активне вивчення Північного Причорномор’я західноєвропейськими та російськими вояжерами розпочалося відразу ж після інкорпорації регіону до складу Російської імперії і помітно активізувалося після утворення в жовтні 1802 р. Таврійської губернії. Завдяки їх подорожнім творам до нас дійшли цінні відомості про стан античних і середньовічних пам’яток, особливості етнічного складу регіону, розвиток містобудівництва й торгівлі. Перші спроби аналізу публіцистичних та наукових праць іноземних і вітчизняних пілігримів про Крим були зроблені російськими вченими більше ста п’ятдесяти років тому. Розробка даної тематики триває до нинішнього часу не тільки в Україні, а й за кордоном. Сучасні дослідники виділяють три основні періоди в історіографії цієї проблеми: дорадянський (ХІХ – початок ХХ ст.), Радянський (жовтень 1917 – серпень 1991 р.) та сучасний (серпень 1991 – до тепе- рішнього часу). Саме в сучасний період історіографія збагатилася найбільшою кількістю праць, присвяченихпроблемі вивчення кримознавчої подорожньої літе-ратури першої половини ХІХ ст. Сучасний етап розробки теоретичних і методоло- гічних питань історії подорожей у вітчизняній історіографії розпочався в 90-ті рр. ХХ ст. Одним з найбільш цікавих досліджень цього часу, що торкнулося кримської проблематики, стала монографія професора Мюнхенського університету Олекси Максимовича Вінтоняка (1915-2011) «Україна в описах західно- європейських подорожників другої половини XVIII століття», яка була опублікована в Мюнхені й у Львові 1995 р. [1] Завдяки вибору невеликого хроноло- гічному відрізку, історику вдалося зосередитися на біографіях 14 європейських мандрівників, серед яких були Б. Гакет, І. А. Гільденштедт, П. С. Паллас, Ф. де Тотт, які брали безпосередню участь у вивченні Кримського півострова в останній третині XVIII ст. О. М. Вінтоняк визначив, що інтерес цих мандрівників до Таврії був обумовлений соціально-економічними Випуск 3, 2011 та культурними процесами, що розгорнулися на території Північного Причорномор’я в ході його поступової інтеграції до складу Російської імперії в останній третині XVIII ст. На зламі ХХ-ХХІ ст. українські історики помітно активізували розробки з цієї тематики. Саме в цей період були підготовлені дисертаційні дослідження Петра Олеговича Бочана «Україна в поглядах німецьких і французьких вчених, послів і мандрівників XVII- XIX ст.» [2] та Наталі Олексіївни Никифоренко «Мандрівні записки Й. А. Гільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половиниXVIII ст.» [3]. Дослідники В. В. Ададуров, М. А. Вальо,А. А. Стрилко розглянули історію опанування Кримського півострова в контексті загального процесу вивчення українських земель західноєвропейськими мандрівниками та науковцями наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. Саме ці вітчизняні вчені довели, що інтелектуальне опанування Тавриди відбувалося на тлі зростаючого інтересу закордонної інтелектуальної еліти до проблем історії України в часи інтенсивної соціально- економічної перебудови після здобуття Росією південноукраїнських територій. Сучасна російська історіографія наприкінці 80-х років ХХ ст. – на початку першого десятиліття ХХІ ст. збагатилася рядом ґрунтовних досліджень, присвячених вивченню Російської імперії в цілому, і Кримського півострова зокрема, вітчизняними та зарубіжними вояжерами. З-поміж учених, які вперше звернулися до висвітлення ролі подорожей в історико- краєзнавчих студіях, слід виділити праці кандидата історичних наук директора Архіву РАН Віталія Юрійовича Афіані. Історик розглянув записки мандрівників не лише як історичне джерело, а й як культурний феномен, а самі вояжі – як метод історико-краєзнавчого опанування різних регіонів Російської імперії. Крім того, В. Ю. Афіані належить ґрунтовна студія про російського письменника і видавця П. П. Свіньїна (1787-1839), який відвідав Кримський півострів в 1825 р. [4]. Серед монографій інших авторів цього періоду, у яких розглядалася історія подорожей по Тавриді, слід відзначити праці М. С. Альперовича [5] та В. П. Козлова [6]. Низка ґрунтовних праць, присвячених розвитку історико-краєзнавчого вивчення Півдня Росії, належить доктору історичних наук директору С.-Петербурзької філії Російської академії наук Ірині Володимирівні Тункіній. 1989 р. нею було захищено кандидатську дисертацію «Становление классической археологии в России (XVIII – середина ХІХ вв.)» [7], у якій вперше висвітлено роль подорожей у вивченні Криму і його античної спадщини. 2002 р. дослідниця підготувала монографію «Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX вв.)», що базується на масиві архівних документів Санкт-Петербурга і Москви [8]. І. В. Тункіна реконструювала основні етапи дослідження старожитностей Тавриди російськими та західноєвропейськими антикознавцями й локалізувала місцеві об’єкти історичної пам’яті, що досліджувалися археологами та істориками найбільш інтенсивно. З-поміж інших російських дослідників, що торкнулися кримської тематики у своїх наукових розробках, слід відзначити М. В. Бессарабова, Ю. К. Копелевіч, А. П. Люсого, і Е. Д. Фролова. У їх студіях визначено роль столичної інтелігенції в справі вивчення та охорони історико-культурної спадщини Тавриди в першій половині ХІХ ст. Із загальної маси наукових робіт, присвячених аналізу записок мандрівників, які відвідали Північне Причорномор’я на зламі XVIII – ХІХ ст., що були підготовлені за кордоном, слід виділити монографію американського дослідника – професора Стенфорд- ського університету Ларі Вулфа «Inventing Eastern Europe: The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment» («Винайдення Східної Європи: мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва»), яка вперше була видана в Стенфорді в 1994 р. [9]. У цій роботі історик, спираючись на фундаментальну працю Едварда Саїда «Orientalism» («Орієнталізм»), розкрив концептуальні особливості сприйняття Східної Європи письменникамита мандрівниками епохи Просвітництва. Особливу увагуавтор приділив Кримському півострову. Л. Вулф переконливо довів, що європейські подорожні (Ф. де Тотт, Е. Кравен, Л. Ф. де Сегюр, Ш.-Ж. де Лінь) сприймали Тавриду як складову «l`Europe Orientale» – європейського простору, де панував східний спосіб життя. Окремі сюжети історико-краєзнавчого вивчення Тавриди пілігримами різних країн Європи в ХVIII- ХІХ ст. стали висвітлюватися кримознавцями на початку 90-х років ХХ ст. Піонерами в цій галузі у 1993-1994 рр. виступили науковий співробітник Керченського історико-археологічного музею В. Н. Бо- ровкова, доцент Сімферопольського державного університету ім. М. В. Фрунзе В. М. Даниленко та краєзнавець Д. В. Колупаєв. Популяризація студій, які розкривають значення подорожей в історичному і культурному освоєнні Криму, пов’язана з проведенням у 1998-2003 рр. серії авторитетних міжнародних конфе- ренцій під загальною назвою «Пилигримы Крыма: путешествия по Крыму, путешественники о Крыме», що супроводжувалася виданням однойменного збірника наукових праць. Першою вдалою спробою висвітлити роль вітчиз- няних і зарубіжних мандрівників у вивченні Кримського півострова стала монографія доктора історичних наук професора Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Андрія Анатолійовича Непомня- щего «Записки путешественников и путеводители в развитии исторического крымоведения Крыма (последняя треть XVIII – начало ХХ вв.)» (1999 р.) [10]. Автор на основі репрезентативної джерельної бази визначив причини та основні напрямки історико- краєзнавчого опанування півострова російськими та іноземними вояжерами; показав їх роль у становленні та еволюції краєзнавчих студій; окреслив коло найбільш гострих проблем, з якими зіткнулися пілігрими при вивченні краю; систематизував різноманітний бібліографічний матеріал 10 мовами. Водночас поза його увагою опинився комплекс проблем, пов’язаних з охороною та вивченням місцевих старожитностей; формуванням образу Тавриди у свідомості вітчизняноїта західноєвропейської інтелектуальної еліти; визначенням особливостей 107 Чорноморський літопис 108 сприйняття краю представниками різних країн та соціальних верств. Надалі науковець зосередив свою увагу на розробціперсоніфікованої історії кримознавства в XVIII на початку ХХ ст. Із числа найбільш важливих робіт професора А. А. Непомнящего слід виділити моно- графію «Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок ХХ століття): біобібліографічне дослідження»» [11], а також його фундаментальну двотомну працю «Подвижники крымоведения», що містить просо- пографічний портрет вітчизняних дослідників і мандрівників (у т. ч. – П. І. Кьоппена, М. М. Мурза- кевич та ін.), які зробили вагомий внесок у вивчення історії та етнографії Тавриди [12; 13]. Крім того, у низці ґрунтовних публікацій А. А. Непомнящего розкрито роль зарубіжних і російськихучених- вояжерів (В. Ф. Зуєва, П. С. Палласа, Ж.-Ф. Гамби та ін.) у господарському та історико-краєзнавчому опану- ванні Кримського півострова на зламі XVIII-ХІХ ст. У 90-ті роки ХХ ст. проблема дослідження історико- культурного освоєння Криму вітчизняними мандрів- никами була порушена кандидатом історичних наук Тетяною Федорівною Григор’євою в дисертаційному дослідженні «Становлення та розвиток краєзнавства на Півдні Україні (80-ті рр. XVIII ст. – 60-ті рр. ХІХ ст.)», а також у низці її публікацій, у яких досить поверхово висвітлено роль наукових експедицій і приватних подорожей у вивченні Тавриди в XVIII- ХІХ ст. [14]. Зазначимо, що праці Т. Ф. Григор’євої є компіляціями більш ранніх розробок інших авторів і не вносять принципово нових положень у дослідження визначеної проблеми. На початку ХХІ ст. місцевими дослідниками було розширено коло проблем, пов’язаних з історією вивченнякраю російськими та зарубіжними пілігримами в дорадянський період. Так, джерелознавчий аналіз записок англійських вояжерів на сьогодні є одним з актуальних питань у кримській історіографії. Провідним фахівцем у цій галузі є кандидат філологічних наук Олена Миколаївна Деремедведь, яка 2008 р. захистила кандидатську дисертацію «Жанровые особенности английской женской литературы путешествий конца XVIII – первой половины ХІХ века (на материале произведений о Крыме)» [15] і опублікувала моно- графію «Крымская Ривьера: авантюрные приключения англичанок в Тавриде» [16]. Результати досліджень філолога також розкрито в низці наукових публікацій. У цих роботах на основі сучасних методологічних принципів (гендерний і рецептивний підхід) розкрито перебіг вивчення та особливості сприйняття Кримського півострова британськими вояжерами: Р. Лайєллом, Е. Кравен, М. Гатрі, М. Холдернесс та ін. О. М. Дере- медведь вдалося не тільки реконструювати біографії цих пілігримів, докладно описати маршрути їх пересування Тавридою, а й охарактеризувати значення їх подорожей у формуванні образу краю в свідомості британської інтелігенції на зламі XVIII – ХІХ ст. Серед інших кримознавців, що звернулися до вивчення даної тематики, відзначимо В. М. Калаш- никова, Н. М. Колесникову, Н. М. Красіну, Р. І. Та- тарінцева, М. І. Храпунова. На відміну від О. М. Де- ремедведь, цим дослідникам не вдалося ґрунтовно вивчити дану проблему, оскільки їх публікації носять описовий або компілятивний характер. Так, статті кандидата історичних наук Микити Ігоровича Храпунова, присвячені аналізу подорожніх записок Р. Хербера і С. Греллета, практично повністю складаються з перекладів їхніх творів, у той час як проблемні моменти рецепції історії та культури краю англійцями висвітлені досить поверхово. Відсутня оцінка значення подорожей цих пілігримів у справі вивчення Кримського півострова представниками англійської інтелігенції на початку ХІХ ст. Автор не має уявлення про ґенезу історико-краєзнавчих досліджень у Тавриді на зламі XVIII – XIX ст., не знайомий він й з науковим доробком з питань історії кримознавства. Це, у свою чергу, призвело до викривлення інтерпретації інтелектуального осягнення краю британськими вояжерами [17; 18]. Доробок російських мандрівників, які взяли участь в історико-культурному опануванні Кримського в першій половині ХIХ ст., систематично досліджується місцевими краєзнавцями з кінця 90-х років ХХ ст. З публікаціями, що присвячені цій проблематиці, виступили О. І. Бронштейн, В. Г. Єна, О. Ю. Маленко, А. В. Мальгін, М. Р. Мальгіна, Т. О. Прохорова та ін. Однією з найбільш змістовних робіт з цієї проблеми є монографія кандидата філологічних наук генерального директора Центрального музею Тавриди Андрія Віталійовича Мальгіна «Русская Ривьера: курорты, туризм и отдых в Крыму в эпоху Империи (конец XVIII – начало ХХ в.)» [19]. У першому розділі книги, який носить назву «К брегам полуденной Тавриды», автор звернувся до вивчення ролі вітчизняних та зарубіжних мандрівників у становленні Кримського півострова як популярного об’єкта туризму. А. В. Мальгін, слідуючи висновкам професора А. А. Непомнящого, визначив основні причини, що зумовили підвищену увагу пілігримів до краю («старожитності», «природа», «етнографічна екзотика»), окреслив основні напрями їх пересування, охарактеризував особливості перебування вояжерів на півострові на межі XVIII-ХІХ ст. [19, с. 16-20]. У цілому ж основна маса публікацій кримських дослідників носить поверховий і фрагментарний характер, не відрізняючись глибиною аналізу творів вітчизняних вояжерів про Крим. Так, публікації аспірантки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Тетяни Олександрівни Прохоровоїявляють собою примітивний переказ кримського етапу маршруту експедиції відомого російського мецената А. М. Демидова [20; 21]. При цьому авторка проігнорувала комплекс найважливіших архівних джерел (у т. ч. й особовий архівний фонд родини Демидових), а також рецензії, опубліковані в дорадянській Росії, на твір, виданий за підтримки філантропа. Все це не дозволило їй об’єктивно розкрити значення подорожі групи європейських учених на чолі з А. М. Демидовим в історико-краєзнавчому опануванні Тавриди в 30-ті роки ХІХ ст. Інші публікації Т. О. Прохорової, присвячені науковій експедиції цього філантропа, також містять ряд суттєвих недоліків. Одна з її робіт має назву «Фредерік Ле-Пле: Досвід французького Випуск 3, 2011 109 соціолога з «Путешествие в Южную Россию и Крым» [22]. У статті, що спирається переважно на джерела з мережі Internet, відсутні будь-які посилання на роботи самого Ф. Ле-Пле, який не відвідував (!) Кримський півострів під час експедиції 1837 р., так і на монографії чи наукові публікації про цього вченого. Крім того, під час подорожі француз, що був випускником Паризького гірничого інституту, виконував обов’язки інженера, а до соціологічних досліджень звернувся лише до середини ХІХ ст. Відповідно, взаємозв’язок його розробок у сфері суспільствознавства і твору «Путешествие в Южную Россию и Крым» видається досить сумнівним. Наукові та літературно-публіцистичні твори франко- мовних мандрівників про Тавриду також досить активно вивчаються кримськими істориками і філологами. З-поміж робіт, присвячених вояжераміз Франції і Швейцарії, виділимо публікації Г. М. Ні- коленко, В. В. Орєхова, Т. М. Фадєєвої. Дослідження історико-літературної спадщини польських пись- менників і громадських діячів, які відвідали Тавриду в кінці XVIII – на початку ХІХ ст., знайшло відображенняу наукових студіях аспіранта Таврійського націо-нального університету ім. В. І. Вернадського Сергія Вікторовича Громенка. Він звернувся до аналізу записок польських вояжерів як цінного історичного джерела, що істотно розширює уявлення про соціально-економічний і культурний розвиток регіону в зазначений період [23]. На сучасному етапі місцеві краєзнавці активно використовують твори вітчизняних і зарубіжних мандрівників для реконструкції історії різних населених пунктів півострова, а також для відновлення картини етнічної палітри краю в дорадянськоий період. У цьому ключі підготовлені публікації О. Г. Герцена, Т. Г. Гордєєвої, М. Б. Кизилова та ін. Так, у монографії Михайла Борисовича Кизилова «Karaites Through The Travelers` Eyes: Ethnic History, Traditional Culture and Everyday Life of the Crimean Karaites According to the Descriptions of the Travelers» («Караїми очима мандрівників: етнічна історія, народна культура і повсякденне життя кримських караїмів у описах мандрівників») записки вітчизняних та іноземних вояжерів (А. Н. Демидова, П. С. Паласа, П. І. Сумарокова та ін.) залучені для реконструкції побуту та обрядів караїмів Тавриди, їх одягу, занять, будинків, традиційної кухні, вірувань та особливостей релігійних традицій [24]. Крім того, твори пілігримів використані як джерело з історії караїмської громади в Криму, взаємовідносин з кримськими татарами, органами місцевої влади тощо. М. Б. Кизилов, спи- раючись на здобутки західноєвропейської історіографії,представив наступну класифікацію подорожньої літе-ратури: реляції дипломатів; наукові праці; щоденники; мемуари; дорожні замітки у вигляді листів; звіти місіонерів; літературні твори; спогади та звіти бранців; окремі статті та нотатки, опубліковані в періодичній пресі, альманахах, наукових збірниках [24, p. 47]. На наш погляд, така класифікація є не зовсімкоректною і повною, оскільки в ній не враховані автобіографії вояжерів, у яких також відбивалися відомості про їхні подорожі. Ми вважаємо, що спогади та звіти бранців ми не можемо віднести до записок мандрівників, оскільки полонених не можна відносити до кола вояжерів у зв’язку з тим, що вони не мали свободи вільно пересуватися по тих чи інших землях. Підсумовуючи історіографічні здобутки українських і закордонних учених, відзначимо, що активізація студій кримознавчої подорожньої літератури відбулася на початку 90-х років ХІХ ст. Завдяки працям О. В. Де- ремедведь, А. А. Непомнящого, І. В. Тункіної сучасне кримознавство досягло істотного прогресу в рекон- струкції причин, наслідків та ходу вивчення Кримського півострова російськими та західно- європейськими пілігримами за часів Російської імперії. Водночас, історіографічний огляд проблеми показав, що роль подорожей в історико-краєзнавчому вивченні Тавриди в пострадянський період так і не стала предметом окремого комплексного дослідження, оскільки більшість публікацій з даної тематики носить фрагментарний або оглядовий характер. Відсутність у вітчизняній історіографії ґрунтовних узагальнюючих робіт з проблеми вивчення Криму російськими та зарубіжними мандрівниками в першій половині ХІХ ст. обумовлює необхідність активізації розробок у цій сфері та залучення провідних здобутків західноєвропейської наукової думки щодо методів вивчення подорожньої літератури. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Вінтоняк О. М. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття / О. М. Вінтоняк. – Львів ; Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1995. – 141 с. 2. Бочан П. О. Україна в поглядах німецьких і французьких вчених, послів і мандрівників XVII – XIX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 07.00.01 «Історія України» / Петро Олегович Бочан. – Чернівці, 2008. – 20 с. 3. Никифоренко Н. О. Мандрівні записки Й. А. Гільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : 07.00.06 «Історіографія,джерелознавствота спеціальніісторичні дисципліни» / Наталя Олексіївна Никифоренко. – Донецьк, 2000. – 17 с. 4. Афиани В. Ю. Русский путешественник Павел Петрович Свиньин (1787-1839) / В. Ю. Афиани // Краеведы Москвы / [сост. Л. В. Иванова, С. О. Шмидт]. – М. : Московский рабочий, 1991. – Вып. 1. – С. 45-59. 5. Альперович М. С. Франциско де Миранда в России / М. С. Альперович ; [отв. ред. Б. И. Коваль]. – М. : Наука, 1986. – 352 с. 6. Козлов В. П. Колумбы российских древностей / В. П. Козлов. – 2 изд. – М. : Наука, 1985. – 176 с. – (Серия: «Страницы истории нашей Родины»). 7. Тункина И. В. Становление классической археологии в России (XVIII – середина ХІХ вв.) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. ист. наук / Ирина Владимировна Тункина. – Л., 1989. – 16 с. 8. Тункина И. В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX вв.) / И. В. Тункина. – СПб. : Наука, 2002. – 676 с., 156 ил. 9. Wolff L. Inventing Eastern Europe: The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment / L. Wolff. – Stanford, Calif. : Stanford Чорноморський літопис 110 University Press, 1994. – XIV, 419 p. 10. Непомнящий А. А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть ХVІІІ – начало ХХ века)/ А. А. Непомнящий ; Ин-т укр. археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины. – К., 1999. – 211 с. – (Серия: «Научно-справочные издания по истории Украины» ; вып. 46). 11. Непомнящий А. А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок ХХ століття) : біобібліогр. досл. / А. А. Непомнящий. – Сімферополь : Бізнес-Інформ, 2003. – 456 с., іл. 12. Непомнящий А. А. Подвижники крымоведения : в 2 т. / А. А Непомнящий. – Симферополь : СГТ, 2006. – Т. 1. – 324 с. – (Серия: «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 7). 13. Непомнящий А. А. Подвижники крымоведения : в 2 т. / А. А Непомнящий. – Симферополь : СГТ, 2008. – Т. 2 : TAURICA ORIENTALIA. – 600 с. – (Серия: «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 12). 14. Григорьева Т. Ф. Становление и развитие краеведения на Юге Украины (80-е гг. XVIII в. – 60-е гг. ХІХ в.) : автореф. дисc. на соискание науч. степени канд. ист. наук : 07.00.01 «Історія України» / Татьяна Федоровна Григорьева. – К., 1991. – 15 с. 15. Деремедведь Е. Н. Жанровые особенности английской женской литературы путешествий конца XVIII – первой половины ХІХ века (на материале произведений о Крыме) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : 10.01.04 «Зарубежная литература» / Елена Николаевна Деремедведь. – Симферополь, 2008. – 24 с. 16. Деремедведь Е. Н. Крымская Ривьера : авантюрные приключения англичанок в Тавриде / Е. Н. Деремедведь. – Симферополь : Сонат, 2008. – 208 с. 17. Храпунов Н. И. Крым в описаниях Реджинальда Хербера (1806 г.) / Н. И. Храпунов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2008. – Вып. 14. – С. 645-697. 18. Храпунов Н. И. Путешествие по Крыму Стивена Греллета / Н. И. Храпунов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. – Симферополь, 2010. – Вып. 15. – С. 656-681. 19. Мальгин А. В. РусскаяРивьера : курорты, туризм и отдых в Крыму в эпоху Империи (конец XVIII – начало ХХ в.)/ А. В. Мальгин. – Симферополь : Сонат, 2004. – 352 с., ил. 20. Прохорова Т. А. Анатолий Николаевич Демидов и его «Путешествие в Южную Россию и Крым»…» / Т. А. Прохорова // Культура народов Причерноморья. – 2009. – № 152. – С. 92-97. 21. Прохорова Т. А. История одного путешествия : Анатолий Николаевич Демидов и его «Путешествие в Южную Россию и Крым»… / Т. А. Прохорова // Воронцовский сб. / Черноморский православный фонд ; отв. ред. И. Н. Шкляев. – Одесса, 2010. – С. 127-142. 22. Прохорова Т. А. Фредерик Ле-Пле : опыт французского социолога из «Путешествия в Южную Россию и Крым» / Т. А. Прохорова // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Сер. : исторические науки. – 2008. – Т. 21 (60), № 1. – С. 21-26. 23. Громенко С. В. Stepy, morze i góry : польские путешественники конца XVIII – начала ХХ века о Крыме / С. В. Громенко ; [под ред. и вступ. ст. А. А. Непомнящего]. – Симферополь : Антиква, 2011. – 304 с., илл. – (Серия «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 14). 24. Kizilov M. B. Karaites Throrough The Travelers` Eyes : Ethnic History, Traditional Culture and Everyday Life of the Crimean Karaites According to the Descriptions of the Travelers / M. B. Kizilov. – Simferopol ; Warsaw, 2003.– 269 p. РЕЦЕНЗЕНТИ: д.і.н., професор Г. В. Боряк; к.і.н., професор Є. Г. Сінкевич © Г. С. Каушлієв, 2011 Стаття надійшла до редколегії 04.09.2011 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77841
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2079-682Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T08:37:02Z
publishDate	2011
publisher	Інституту історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Каушлієв, Г.С. 2015-03-07T17:55:09Z 2015-03-07T17:55:09Z 2011 Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії / Г.С. Каушлієв // Чорноморський літопис. — 2011. — Вип. 3. — С. 106-110. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2079-682Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77841 910.4:908(477.75)«18» Проаналізовано внесок вітчизняних та закордонних дослідників у вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. Окреслено коло проблем, пов’язаних із класифікацією та аналізом записок мандрівників. Особливу увагу приділено студіям сучасних кримських істориків і краєзнавців. Встановлено, що проблемі історико-краєзнавчого опанування Кримського півострова в першій половині ХІХ ст. досі не було присвячено жодної комплексної узагальнюючої праці. Проанализирован вклад отечественных и зарубежных исследователей в изучение крымоведческой литературы путешествий первой половины XIX в. Очерчен круг проблем, связанных с классификацией и анализом записок путешественников. Особое внимание уделено исследованиям современных крымских историков и краеведов. Установлено, что проблеме историко-краеведческого освоения Крымского полуострова в первой половине XIX в. до сих пор не было посвящено ни одной комплексной обобщающей работы. The article assesses the contribution of domestic and foreign researchers in the studies of travel literature that is dedicated to Crimea in first half of the XIX c. The range of issues relating to the classification and analysis of travellers` notes is outlined. Particular attention is paid to the studies which were conducted by Crimean historians and ethnographers. It is established that till now there was no comprehensive general research dedicated to the problem of historical and intellectual seizing of the Crimean peninsula at the first half of the XIX c. uk Інституту історії України НАН України Чорноморський літопис Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії Проблема изучения крымоведческой литературы путешествий первой половины ХІХ в. в современной историографии The study problem in modern historiography of the Crimean studies travel literature of the first half of the XIX c. Article published earlier
spellingShingle	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії Каушлієв, Г.С. Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні
title	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії
title_alt	Проблема изучения крымоведческой литературы путешествий первой половины ХІХ в. в современной историографии The study problem in modern historiography of the Crimean studies travel literature of the first half of the XIX c.
title_full	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії
title_fullStr	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії
title_full_unstemmed	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії
title_short	Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії
title_sort	проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини хіх ст. у сучасній історіографії
topic	Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні
topic_facet	Історіографія історії України. Історія історичної науки в Україні
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77841
work_keys_str_mv	AT kaušlíêvgs problemavivčennâkrimoznavčoípodorožnʹoílíteraturiperšoípolovinihíhstusučasníiístoríografíí AT kaušlíêvgs problemaizučeniâkrymovedčeskoiliteraturyputešestviipervoipolovinyhíhvvsovremennoiistoriografii AT kaušlíêvgs thestudyprobleminmodernhistoriographyofthecrimeanstudiestravelliteratureofthefirsthalfofthexixc

Проблема вивчення кримознавчої подорожньої літератури першої половини ХІХ ст. у сучасній історіографії

Institution

Similar Items