Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів

Стаття присвячена періоду пошуку науково-організаційних форм сільськогосподарської дослідної справи, зокрема, її реконструкції відповідно до потреб сільськогосподарської галузі в умовах колективізації. Висвітлено дискусійний аспект у формуванні структури наукового забезпечення аграрного сектору еко...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Питання історії науки і техніки
Дата:2013
Автор: Щебетюк, Н.Б.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77848
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів / Н.Б. Щебетюк // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 10-16. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859813509202706432
author Щебетюк, Н.Б.
author_facet Щебетюк, Н.Б.
citation_txt Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів / Н.Б. Щебетюк // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 10-16. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Питання історії науки і техніки
description Стаття присвячена періоду пошуку науково-організаційних форм сільськогосподарської дослідної справи, зокрема, її реконструкції відповідно до потреб сільськогосподарської галузі в умовах колективізації. Висвітлено дискусійний аспект у формуванні структури наукового забезпечення аграрного сектору економіки України. Статья посвящена периоду поиска научно-организационных форм сельскохозяйственного опытного дела, в частности его реконструкции относительно нужд сельскохозяйственной отрасли в условиях коллективизации. Освещен дискуссионный аспект при формировании структуры научного обеспечения аграрного сектора экономики Украины. The article is devoted to the period of scientific research and organizational forms of agricultural experimental work, in particular his reconstruction of the relative needs of the agricultural industry in the context of collectivization. Illuminated panel aspect in the formation of the structure of scientific support for the agricultural sector of Ukraine.
first_indexed 2025-12-07T15:20:40Z
format Article
fulltext НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 10 УДК 63.001.5 (477) ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОСЛІДНОЇ СПРАВИ НАПРИКІНЦІ 20-Х – ПОЧАТКУ 30-Х РР. ХХ СТ. В УКРАЇНІ: ПОШУК ФОРМ І МЕТОДІВ Щебетюк Н.Б. (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН) Стаття присвячена періоду пошуку науково-організаційних форм сільськогоспо- дарської дослідної справи, зокрема, її реконструкції відповідно до потреб сільськогос- подарської галузі в умовах колективізації. Висвітлено дискусійний аспект у формуванні структури наукового забезпечення аграрного сектору економіки України. Серед історико-документальних пу- блікацій років незалежності України є чимало розвідок істориків науки щодо становлення вітчизняного галузевого до- слідництва у складні 30-і рр. ХХ ст. [1]. Повернуто із забуття імена багатьох реп- ресованих учених- аграрників, відтворено фу- нкціонування різноманіт- них структур, але у суспіль- стві та наукових установах залишається сталим інтерес до цього періоду. У другій половині 20- х рр. пошук нової стратегії розвитку в умовах набли- ження науки до вирішення конкретних завдань на- родного господарства здійснювався здебільшого емпірично, шляхом почергових реорга- нізацій. Постійно змінювалося ставлен- ня держави до науки, йшов процес її політизації, ідеологізації, програмуван- ня на тотальне планування. Закріплю- валася тенденція централізації наукової політики, створювалися і посилювалися союзні центральні наукові установи. Процес одержавлення науки су- проводжувався дискусіями між владою і науковцями стосовно форм організації наукового забезпечення сільськогоспо- дарської галузі. Свої погляди та мірку- вання щодо побудови галузевого дослід- ництва в Україні, зокрема, й створення Всеукраїнської академії сільськогоспо- дарських наук (ВУАСГН), висловлювали видатні вчені-аграрії С. Кулжинський, О. Яната, О. Соколовський та ін. [2]. Економічна політика радянського уряду полягала у реконструкції народ- ного господарства на основі соціалістичної індустріаліза- ції і колективізації. Врахову- ючи обставини розробки й прийняття першого п’ятирічного плану, колегія Народного комісаріату земе- льних справ 7 квітня 1929 р. підняла актуальне питання про корінну реконструкцію науково-дослідної справи на нових організаційних і мето- дологічних основах, про змі- ну характеру і форм роботи. Завдання, що ставила влада (XV пар- тійний з'їзд (1927), XVI Всесоюзна та Всеукраїнська партійні конференції (1929)) перед сільським господарством у напрямі його реконструкції на нових соціально-технічних засадах, не могли бути виконаними без відповідної реор- ганізації науково-дослідних установ у галузі сільського господарства. Прове- дення науково-дослідної роботи орієн- тувалось на розробку першочергових проблем, пов'язаних із соціалістичною перебудовою сільського господарства, з метою отримання своєчасних науково- обґрунтованих відповідей на поставлені НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 11 питання та створення пріоритетних проектних заходів в різних галузях на- родного господарства країни. Проблему реконструкції науково- дослідної справи в сільському госпо- дарстві активно обговорювали на різ- них рівнях громадськості, планових ор- ганів, Наркоматів, наукових установ та організацій. Зокрема, архівні документи засвідчують звернення Голови Земель- но-планової Комісії НКЗС УСРР М.І. Резнікова до вчених-аграрників з проханням «…надати свої міркування з приводу нових методів науково- дослідної роботи, необхідних для роз- робки п’ятирічного плану розвитку га- лузі сільського господарства». Саме у цей час Земельно-планова Комісія НКЗС УСРР спільно з Науково- консультаційною радою та дослідним відділом НКЗС розробляла план науко- во-дослідної роботи відповідно до за- вдань першої п’ятирічки. При цьому державні органи намагались віднайти нові шляхи й методи пристосування на- уки до потреб сільськогосподарського виробництва, «…винести, в межах мо- жливого, науковий досвід у реальну об- становку масових колективних та інди- відуальних селянських господарств, щоб тим самим, за рахунок кількісного поширення дослідів, прискорити час дослідження» [3]. У серії публікацій на сторінках преси представники наукової думки ро- згорнули широку дискусію щодо побу- дови мережі науково-дослідних уста- нов. Було запропоновано чимало варіа- нтів схем, висловлено різних пропози- цій, ідей. Серед інших вирізняється своєю змістовністю і наповненою сут- тю проект завідувача дослідним відді- лом НКЗС С.І. Машури («Спеціаліст сільського господарства України», 1930, №1–2). Так, автор пропонував де- тальну схему з означеними функціями науково-дослідних установ в реконст- руктивний період, зокрема вони: «…а) вивчають та обслуговують новий тип ве- ликого механізованого і спеціалізованого господарства, з його індустріяльними за- кладами так технічного, як і з організа- ційно-економічного поглядів; б) вивча- ють методи й форми колективізації сіль- ського господарства, у цілому, і окремих його галузей (скотарство); в) обслугову- ють різні спеціяльні галузі (сировина для с.-г. промисловості); г) дбають про мак- симальне прискорення темпу науково- досвідної роботи» [4, с. 48]. Принциповими чинниками рекон- струкції дослідної справи передбача- лись: 1) чітка плановість науково- дослідної роботи, виразна розмежова- ність в об'єктах та завданнях дослі- дження між окремими установами (ін- ститутами, станціями та ін.); об'єднання роботи всіх дослідних установ незале- жно від адміністративного підпорядку- вання (НКО, ВРНГ та ін.); 2) погоджен- ня програм та раціональний розподіл між установами тематичних завдань програми з метою попередження пара- лелізму; 3) наявність єдиної методики, що дозволить оптимально порівнювати роботу установ; 4) спеціалізація науко- во-дослідної роботи стосовно галузей господарства або окремих культур більш поглибленою методикою дослі- дження; 5) охоплення науково- дослідною роботою відповідних приро- дних і господарсько-економічних райо- нів; 6) налагодження постійного зв'язку між науково-дослідними установами і сільськогосподарським виробництвом, проведення дослідної роботи безпосе- редньо в господарствах з метою вияв- лення й вивчення практичних потреб господарства; 7) максимальне приско- рення темпів науково-дослідної роботи через заміну багаторазових дослідів на їхню масовість; 8) обов’язкове враху- вання темпів розвитку сільськогоспо- дарського виробництва при опрацю- ванні методики або передачі отриманих даних виробництву. Машура С.І. наголошував на акти- вній участі науково-дослідних установ у складанні планів заходів у сільському господарстві плановими і керівними го- сподарськими органами. Обслугову- вання спеціалізованого сільського гос- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 12 подарства визначало також потребу в організації спеціалізованих науково- дослідних установ. Такими установами, у першу чергу, мали стати спеціальні науково-дослідні інститути, що орієн- товно поділялися на загальні (комплек- сні) (економіки та організації сільсько- го господарства, механізації сільського господарства, хліборобства, спеціаль- них культур, прикладної ботаніки, ге- нетики і селекції, скотарства, ветерина- рії, лісового господарства, меліорації) та спеціальні (сільськогосподарської метеорології, ґрунтознавства, добрив, прикладної зоології та мисливського господарства, охорони природи). Ко- жен інститут створювався на відповід- ній виробничій базі з метою проведення аналітичної та синтетичної науково- дослідної роботи в окремій галузі або напрямі у всіх сільськогосподарських районах України. Основним завданням таких інститутів мало стати всебічне наукове вивчання окремих факторів пе- вних сільськогосподарських культури або явищ у сільському господарстві з використанням різноманітних складних методів наукового дослідження. Більше того, як зазначалось в пропозиції С.І. Машури, «…інститути мусять встановлювати закони явищ та давати їм наукові пояснення», «…інститути об'єднуються в республіканську с.-г. академію. Одночасно республіканські інститути, на засадах асоціації, як рів- ноправні члени з іншими асоційовани- ми науково-дослідними установами, входять у Всесоюзну с.-г. академію ім. Леніна» [4, с. 49]. Організацію дослідних станцій С.І. Машура пропонував здійснити за таким принципом: за групами сільсько- господарських культур – зернових, зер- нобобових, просапних, олійних, кормо- вих та текстильних культур; по окре- мих культурах – кукурудзи, цукрового буряку, тютюну й махорки, хмелю, лі- карських рослин та виноградарства; з галузей – городництва, садівництва, скотарства, рибництва, меліорації, лісо- вого господарства та спеціальні (птахі- вництва, кролівництва, бджільництва, шовківництва); спеціальні (вивчення машин, мисливство, заповідники). Завдання науково-дослідних уста- нов визначалися структурною відповід- ністю. Інститути: а) об'єднують та планують роботу дослідних установ пе- вної галузі сільського господарства або окремих сільськогосподарських куль- тур; б) науково й методологічно керу- ють (запроваджують єдину методику); в) розробляють програмні питання та розподіляють тематику поміж устано- вами підлеглої їм периферії для дослі- дження в умовах практичного госпо- дарства; г) формулюють вимоги госпо- дарства та визначають нові теми для дослідження, відповідно наявних і пер- спективних вимог соціалістичного сіль- ського господарства; д) провадять без- посередню дослідну роботу глибокими аналітичними методами в польових і лабораторних умовах; е) синтезують наслідки роботи всіх дослідних установ своєї галузі, а також вивчають наукові і технічні досягнення закордонних уста- нов відповідної галузі; є) своєчасно до- водять результати роботи дослідних установ відповідних господарських ор- ганізацій; є) готують висококваліфіко- ваних працівників для дослідної робо- ти. Дослідні станції згідно основних планів та програм відповідних інститу- тів здійснюють такі функції: а) розроб- ляють остаточні програми спроб, по- повнюючи їх практичними питаннями місцевого характеру і погоджують із планами робіт зацікавлених установ району своєї діяльності (при практич- ній можливості); б) у процесі роботи з’ясовують конкретні вимоги або по- треби господарства; в) перевіряють і використовують висновки інститутів з окремих питань в умовах місцевого го- сподарства; г) вивчають організацію ви- робничих процесів своєї галузі; ґ) пере- дають результати науково-дослідної ро- боти в практичне господарство найбільш доцільними методами; д) організовують усю науково-дослідну роботу в радгос- пах і колгоспах певної кількості, пого- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 13 дженої з відповідними установами. Ко- лективні досліди та опорні пункти до- сліджують за єдиною методикою в різ- номанітних місцевих умовах дані, здо- буті на дослідних станціях та відобра- жають практичний спосіб пропаганди досягнень науково-дослідної установи. Така організаційна структура, на думку С.І. Машури, цілком природно потребувала перегляду методів усієї роботи в галузі пристосування. Зокре- ма, при кожній дослідній станції пови- нен бути спеціальний відділ пристосу- вання, основна діяльність якого поляга- тиме в організації своєчасного поінфо- рмування всіх зацікавлених установ про здобуті результати науково-дослідної роботи, організації видання періодичної і популярної літератури та спеціальних курсів для керівного складу госпо- дарств. Питання щодо районів діяльно- сті науково-дослідних установ залиша- лося відкритим, так як залежало від за- гальних основ районування, які потре- бували розробки на основі глибокого аналізу наявного стану і динаміки роз- витку сільського господарства України. Тільки тоді відповідно розташовувати мережу науково-дослідних установ. З утворенням спеціальних інститутів та спеціалізованих дослідних станцій, що матимуть безпосереднє керівництво з боку відповідних інститутів, функції краєвих станцій, що полягали в об'єд- нанні всієї дослідної роботи округу, ві- дпадали. Дослідні станції, побудовані за принципом відповідної спеціалізації, у своїй роботі матимуть деякий парале- лізм, якого уникнути зовсім неможли- во. Низка обов’язкових загальних роз- ділів роботи розподілялася лише поміж декількома станціями, а решта зацікав- лених станцій могли користуватись ре- зультатами їхньої роботи. До таких ро- зділів віднесено: захист рослин (енто- мологія, фітопатологія, бур’яни), ме- теорологія, агрохімія, економіка і орга- нізація радянських колективних госпо- дарств. Ці напрями планувалося вивча- ти на окремих станціях у відповідних відділах, а науково-дослідна робота ін- ших станцій відповідатиме району їх- ньої діяльності. За проектом С.І. Машури, науко- во-дослідні інститути союзного значен- ня, організовані на території України, працюватимуть за програмами ВАСГ- НІЛ у погодженні з республіканською академією. Паралельних інститутів у республіці в таких випадках не органі- зовують. Союзні інститути, що перебу- вають на території республіки, являють собою і республіканські центри об'єд- нання та координації роботи місцевих дослідних станцій відповідної спеціа- льності (наприклад, Всесоюзний інсти- тут кукурудзи). Залучення до роботи висококваліфікованого персоналу ви- щих навчальних закладів, про що бага- то дискутувалось в пресі, мало здійс- нюватися відповідно до постанови лис- топадового пленуму ЦК ВКН, де зазна- чалося: «….одновременно передать в ведение Наркомзема несколько с.-х. ву- зов». Згідно з цією постановою, навча- льні заклади об'єднуються з науково- дослідними установами НКЗС, які те- риторіально розташовані поблизу (за принципом реорганізації Тімірязівської сільськогосподарської академії). У та- ких об'єднаних закладах планувалось випробувати американський досвід «триєдиного центру», коли в науковому закладі проводиться навчання, науково- дослідна робота і пропаганда. Підпорядкованість організації на- уково-дослідної роботи передбачалася виключно Народному комісаріату зе- мельних справ УРСС. З тим, щоб жодна установа або організація (союзна чи ре- спубліканська) без погодження з НКЗС не створювала будь-які дослідні уста- нови сільськогосподарської галузі. З метою наближення науково-дослідної роботи до виробництва, господарські організації, за умови санкції НКЗС, мо- жуть створювати дослідні заклади з підпорядкуванням інститутам та акаде- мії. Для здійснення керівництва усіма науково-дослідними установами при НКЗС діятимуть науково-технічне управління та уже згадана сільськогос- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 14 подарська академія. Всі науково- дослідні установи НКЗС фінансувати- муться з державного бюджету, з обов'я- зковою участю у фінансуванні відпові- дних установ та організацій (Цукрот- рест, УРГО, Олійжирсиндикат, Укркол- госп та ін.) [4, с. 50]. Варто зазначити ще про кілька ав- торських проектів, зокрема, В.В. Матюхін («Сельскохозяйственная газета», 3 ноября 1929 г., № 206) роз- глядав побудову мережі науково- дослідних установ за принципом об’єднання усіх центральних інститутів (республіканських академій) довкола ВАСГНІЛ з виконанням таких функцій: а) здійснення керівництва при складан- ні наукових програм і з’ясування нових теоретичних проблем; б) розробка нау- кової методології досліджень; в) розпо- діл різних тем у межах кожної спеціа- льності між науковими організаціями на території СРСР; г) узагальнення під- сумків усієї роботи [5, с. 26]. Далі схема розгалужувалася на краєві комплексні інститути провідної галузі виробництва (за кількістю округів – 28, замість наяв- них 36), які повинні співпадати з адмі- ністративними межами округів і опира- тися у своїй роботі на мережу великих дослідних господарств. Створення ме- режі дослідно-навчальних господарств сприятиме одночасному проведенні усієї основної експериментальної робо- ти, а залучення вищих навчальних за- кладів сільськогосподарського профілю до загальної мережі дослідницької і на- уково-практичної роботи допоможе ви- рішити проблему кадрів. При тім, осно- вна думка В.В. Матюхіна полягала в обов’язковій плановості і комплекснос- ті наукової роботи в умовах господарс- тва, масовості експериментів у процесі виробництва та узагальненні досвіду практичної роботи. За проектом В. Іллюєва, («Сельс- кохозяйственная газета», 16 ноября 1929 г., № 215) до складу земельного управління округами входять усі нау- ково-дослідні установи (крім установ державного рівня), що знаходяться в межах округу і досліджують питання сільського господарства незалежно від відомчого підпорядкування [5, с. 27]. Науково-дослідні установи створюють- ся за комплексним принципом з дієви- ми відділами пристосування, що об'єд- нують навколо себе увесь агрономічний потенціал земельних органів, коопера- цій та великих господарств. При цьому, науково-дослідна установа обслуговує всі галузі сільського господарства в їх- ньому господарському комплексі, тому в складі дослідних установ мають бути представлені всі відповідні розділи ро- біт, але в різному їхньому розгортанні стосовно економічного значення даної галузі. Залежно від природно- кліматичних і економічних умов райо- нів, може бути створена мережа допо- міжних дослідних станцій та опорних пунктів спеціального призначення. До- слідні установи тісно пов’язані з орга- нізаціями, що об'єднують радянські і кооперативні господарства і мають мо- жливість провадити досліди в радгос- пах і колгоспах як для перевірки резуль- татів, так і для допомоги виробництву. Іллюєв В. вважав, що установи мають право здійснювати технічне й організа- ційне керівництво окремими радгоспами і колгоспами в цілому, як і дослідними. Автор пропонував замінити повторність дослідів в часі значною їхньою терито- ріальною кількістю, з цією метою ство- рити мережі гнізд, так званих колектив- них дослідів, де провадити роботу за єдиним планом і методикою. Дешевий В.І. («Сельскохозяйст- венная газета», 21 сентября 1929 г., № 169; 26 октября № 73, 22 ноября № 220, 15 декабря №°240) представив проект створення мережі науково- дослідних установ за виробничим принципом на засадах спеціалізації й централізації, встановивши органічний зв'язок з сільськогосподарським вироб- ництвом. Координаційну й керівну роль у цій схемі відведено сільськогосподар- ській академії, до складу якої входить низка спеціальних науково-дослідних інститутів. Далі створюються центра- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 15 льні науково-дослідні інститути, до фу- нкцій яких входить узагальнення мате- ріалів, що надходять від місцевих зона- льних станцій. У такий спосіб науково- дослідний інститут об’єднує і підводить підсумки діяльності всіх наукових установ сільськогосподарської галузі СРСР за відповідною спеціальністю. Наступні – місцеві зональні станції для кожної галузі на базі радгоспів і колго- спів, а також опорні пункти зональних станцій (не самостійні осередки), що створюються в характерних природних районах у господарствах з перенесен- ням поглиблених досліджень до лабо- раторій станцій. Як і інші автори, В.І. Дешевий вважав доцільним запро- вадити у науково-дослідну роботу пла- нування з інструкціями єдиної програ- ми і методики досліджень, а також роз- межувати функції між науково- дослідними установами і в самій уста- нові, наблизити вищі навчальні заклади сільськогосподарського профілю до ви- робництва та залучити до науково- дослідної роботи технічний персонал, робітників і селян. При цьому загальна організаційна і методична координація належатиме науково-технічному управ- лінню і вченій раді Наркомзему СРСР, а відділи пристосування знаходитимуться при земельних управліннях округами. Відомий учений у галузі агрономії Б.Н. Рожественський («Бюлетень Хар- ківської краєвої сільськогосподарської станції», листопад 1929 р., № 11) про- понував створювати науково-дослідні установи за ознакою факторів з однієї сторони, та спеціалізовані станції з економічними відділами, з іншої. Між ними організувати галузеві науково- дослідні та вузько спеціалізовані інсти- тути. Схематично план Б.Н. Рожественського мав такий ви- гляд: сільськогосподарська академія – інститути за факторами (інститути при- кладної ботаніки, ґрунтознавства, ме- теорології, угноєнь та ін.) – галузеві на- уково-дослідні інститути (зернові, тва- ринницькі) – спеціалізовані інститути (бавовнику, картоплі, сої) – місцеві зо- нальні спеціалізовані станції з відділа- ми економіки і пристосування, систе- мою опорних пунктів і колективних до- слідів у господарствах. Науково- дослідні кафедри вищих навчальних за- кладів сільськогосподарського профілю крім навчальної функції також прова- дять наукове опрацювання питань сіль- ського господарства. Професор С. Чаянов у своїй про- позиції зазначав, що Всесоюзна акаде- мія сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна має стати асоціацією всіх науково-дослідних інститутів, яка син- тезує спеціалізацію науково-дослідної справи в СРСР і є науково-технічною радою для Наркомзема СРСР [5, с. 28]. Структуру мережі заповнюють устано- ви: центральні науково-дослідні інсти- тути (хліборобства, скотарства, прикла- дної ботаніки) – вузькоспеціалізовані інститути (сухого, мокрого, вологого хліборобства, угноєнь тощо) – краєві (комплексні) станції з провідною спеці- алізацією декількох галузей – районні спеціалізовані станції – мережа колек- тивних дослідів у радгоспах і колгос- пах, які обслуговує науково-технічний персонал краєвих станцій. Тривале дискутування щодо реор- ганізації мережі науково-дослідних установ сільськогосподарської галузі завершилося на початку квітня 1930 р. обговоренням на засіданні президії Держплану УСРР [6, с. 34]. Усі пред- ставники зацікавлених організацій, які брали участь у засіданні Держплану, визнали доцільним проект НКЗС УСРР, який і було прийнято за основу. Обра- ній тоді спеціальній комісії було дору- чено його деталізувати і скласти відпо- відну пропозицію до уряду УСРР. Між тим, було задекларовано планування сільськогосподарської дослідної справи в програмовій та методологічній єднос- ті проекту з єдиним центром – ВАСГ- НІЛ, що здійснювала наукове керівниц- тво та координацію усією науково- дослідною роботою в сільськогоспо- дарській галузі народного господарства СРСР, а також відзначено «…за потріб- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 16 не утворення на Україні в системі НКЗС центра с.-г. науки в формі Украї- нської Академії Сільсько- господарських наук» [7]. Отже, наприкінці 20-х – початку 30-х рр. минулого століття в Україні координуюча основа сільськогосподар- ської дослідної справи набувала чітких форм інститутизації, а згодом і академі- зації. У цей період були прийняті дер- жавні рішення щодо створення більшо- сті галузевих науково-дослідних інсти- тутів і, що найважливіше, про засну- вання Всеукраїнської академії сільсько- господарських наук. ЛІТЕРАТУРА 1. Вергунов В. А. Сільськогосподар- ська дослідна справа в Україні від зароджен- ня до академічного існування: організацій- ний аспект / В. А. Вергунов ; НААН, ННСГБ. – К. : Аграр. наука, 2012. – 416 с.; Глазу- нов Г. О. Професор А.М. Сліпанський (1896−1942) − вчений, педагог, організатор аграрної науки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.07 «Історія науки й техніки» / Глазунов Геннадій Опанасович ; Нац. акад. аграр. наук України ; Держ. наук. с.-г. бібліотека НААН. – К., 2012. – 20 с.; Новосад Н. М. Діяльність академіка О.Н. Соколовського (1884–1959 рр.) у контексті розвитку сільськогосподар- ської науки та освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.07 «Історія науки й техніки» / Но- восад Наталія Миколаївна ; Укр. акад. аграр. наук; Держ. наук. с.-г. бібліотека УААН. – К., 2008. – 21 с. 2. Кулжинський С. Крайові с.-г. до- слідні станції та спеціальні с.-г. дослідні ін- ститути на Україні / С. Кулжинський // Віс- ник сільськогосподарської науки та досвід- ної справи. – 1928. – № 6. – С. 42–47; Яна- та О.А. Час заснувати Українську академію наук сільськогосподарських / О.А. Яната // Наука та техніка. – 1925. – № 2. – С. 45–49; Соколовський О. Сільськогосподарська на- ука й життя. Уваги до проблеми організації с.-г. науки на Україні / О. Соколовський // Вісник сільськогосподарської науки. – 1927. – № 1. – С. 1–19. 3. Центральний державний архів ви- щих органів влади та управління (ЦДАВО) України, ф. 27, оп. 10, спр. 83, арк. 23. 4. Машура С. Реконструкція науково- дослідчої та досвідної справи в сільському господарстві / С. Машура // Спеціаліст сіль- ського господарства України. – 1930. – №1– 2. – С. 47–52. 5. Теплов І. До реконструкції науко- во-дослідної та досвідної справи / І. Теплов // Спеціаліст сільського господарства Укра- їни. – 1930. – №3–4. – С. 25–28. 6. Гомон Ю. Реконструкція сільсько- господарської досвідної справи на Україні (Порядком обговорення) / Ю. Гомон // Спе- ціаліст сільського господарства України. – 1930. – № 5–6. – С. 33–37. 7. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 5, спр. 1353, арк. 18−19. Щебетюк Н.Б. Организация сельскохозяйственного опытного дела в конце 20-х – в начале 30-х гг. ХХ в. в Украине: поиск форм и методов. Статья посвящена периоду поиска научно-организационных форм сельскохозяйственного опытного дела, в частности его реконструкции относительно нужд сельскохозяйственной отрасли в условиях коллективизации. Освещен дискуссионный аспект при формировании струк- туры научного обеспечения аграрного сектора экономики Украины. Shchebetyuk N.B. Organization of agricultural experimental work in the late 20's − early 30's. the twentieth century in Ukraine: the search for forms and methods. The arti- cle is devoted to the period of scientific research and organizational forms of agricultural ex- perimental work, in particular his reconstruction of the relative needs of the agricultural in- dustry in the context of collectivization. Illuminated panel aspect in the formation of the struc- ture of scientific support for the agricultural sector of Ukraine.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77848
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2077-9496
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:20:40Z
publishDate 2013
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Щебетюк, Н.Б.
2015-03-07T18:36:51Z
2015-03-07T18:36:51Z
2013
Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів / Н.Б. Щебетюк // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 10-16. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77848
63.001.5 (477)
Стаття присвячена періоду пошуку науково-організаційних форм сільськогосподарської дослідної справи, зокрема, її реконструкції відповідно до потреб сільськогосподарської галузі в умовах колективізації. Висвітлено дискусійний аспект у формуванні структури наукового забезпечення аграрного сектору економіки України.
Статья посвящена периоду поиска научно-организационных форм сельскохозяйственного опытного дела, в частности его реконструкции относительно нужд сельскохозяйственной отрасли в условиях коллективизации. Освещен дискуссионный аспект при формировании структуры научного обеспечения аграрного сектора экономики Украины.
The article is devoted to the period of scientific research and organizational forms of agricultural experimental work, in particular his reconstruction of the relative needs of the agricultural industry in the context of collectivization. Illuminated panel aspect in the formation of the structure of scientific support for the agricultural sector of Ukraine.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Наукові і технічні досягнення минулого
Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
Организация сельскохозяйственного опытного дела в конце 20-х – в начале 30-х гг. ХХ в. в Украине: поиск форм и методов
Organization of agricultural experimental work in the late 20's − early 30's. the twentieth century in Ukraine: the search for forms and methods
Article
published earlier
spellingShingle Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
Щебетюк, Н.Б.
Наукові і технічні досягнення минулого
title Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
title_alt Организация сельскохозяйственного опытного дела в конце 20-х – в начале 30-х гг. ХХ в. в Украине: поиск форм и методов
Organization of agricultural experimental work in the late 20's − early 30's. the twentieth century in Ukraine: the search for forms and methods
title_full Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
title_fullStr Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
title_full_unstemmed Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
title_short Організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. в Україні: пошук форм і методів
title_sort організація сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 20-х – початку 30-х рр. хх ст. в україні: пошук форм і методів
topic Наукові і технічні досягнення минулого
topic_facet Наукові і технічні досягнення минулого
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77848
work_keys_str_mv AT ŝebetûknb organízacíâsílʹsʹkogospodarsʹkoídoslídnoíspravinaprikíncí20hpočatku30hrrhhstvukraínípošukformímetodív
AT ŝebetûknb organizaciâselʹskohozâistvennogoopytnogodelavkonce20hvnačale30hgghhvvukrainepoiskformimetodov
AT ŝebetûknb organizationofagriculturalexperimentalworkinthelate20searly30sthetwentiethcenturyinukrainethesearchforformsandmethods