Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)

У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності головного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбільшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний його внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у ств...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Питання історії науки і техніки
Дата:2013
Автор: Кардобрій, Т.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77850
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) / Т.А. Кардобрій // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 23-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77850
record_format dspace
spelling Кардобрій, Т.А.
2015-03-07T18:37:44Z
2015-03-07T18:37:44Z
2013
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) / Т.А. Кардобрій // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 23-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2077-9496
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77850
621.1/5(09)(с)
У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності головного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбільшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний його внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у створенні багатьох гідротехнічних споруд.
В статье освещается один из интереснейших периодов жизни и деятельности главного инженера «ДнепроГЭСа» академика Б.Е. Веденеева – период создания крупнейшей гидроэлектростанции Советского Союза в 30-40-х годах ХХ ст. Показан его вклад в развитие отечественной гидроэнергетики, участие и роль в создании многих гидротехнических сооружений.
One of the most interesting periods of life and activity of main engineer of "ДнепроГЭСа" of academician B.Е. Vеdеnнееvа is illuminated in the article - the period of creation of the largest hydroelectric power station of Soviet Union in 30-40 th of ХХ of item is. Shown his contribution to development of domestic hydroenergetics, participating and role in creation of many hydrotechnical building.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Питання історії науки і техніки
Видатні науковці та інженери
Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
Участие академика Б.Е. Веденеева в строительстве Днепровской гидроэлектростанции («ДнепроГЭС») (1927-1932 гг.)
Participation academician B.E. Vedeneyev construction of hydropower plants on the Dnieper ("DnieproGES") (1927-1932)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
spellingShingle Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
Кардобрій, Т.А.
Видатні науковці та інженери
title_short Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
title_full Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
title_fullStr Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
title_full_unstemmed Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.)
title_sort участь академіка б.є. веденєєва у будівництві дніпровської гідроелектростанції («дніпрогесу») (1927-1932 рр.)
author Кардобрій, Т.А.
author_facet Кардобрій, Т.А.
topic Видатні науковці та інженери
topic_facet Видатні науковці та інженери
publishDate 2013
language Ukrainian
container_title Питання історії науки і техніки
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
format Article
title_alt Участие академика Б.Е. Веденеева в строительстве Днепровской гидроэлектростанции («ДнепроГЭС») (1927-1932 гг.)
Participation academician B.E. Vedeneyev construction of hydropower plants on the Dnieper ("DnieproGES") (1927-1932)
description У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності головного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбільшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний його внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у створенні багатьох гідротехнічних споруд. В статье освещается один из интереснейших периодов жизни и деятельности главного инженера «ДнепроГЭСа» академика Б.Е. Веденеева – период создания крупнейшей гидроэлектростанции Советского Союза в 30-40-х годах ХХ ст. Показан его вклад в развитие отечественной гидроэнергетики, участие и роль в создании многих гидротехнических сооружений. One of the most interesting periods of life and activity of main engineer of "ДнепроГЭСа" of academician B.Е. Vеdеnнееvа is illuminated in the article - the period of creation of the largest hydroelectric power station of Soviet Union in 30-40 th of ХХ of item is. Shown his contribution to development of domestic hydroenergetics, participating and role in creation of many hydrotechnical building.
issn 2077-9496
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77850
citation_txt Участь академіка Б.Є. Веденєєва у будівництві Дніпровської гідроелектростанції («ДніпроГЕСу») (1927-1932 рр.) / Т.А. Кардобрій // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 23-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kardobríita učastʹakademíkabêvedenêêvaubudívnictvídníprovsʹkoígídroelektrostancíídníprogesu19271932rr
AT kardobríita učastieakademikabevedeneevavstroitelʹstvedneprovskoigidroélektrostanciidneprogés19271932gg
AT kardobríita participationacademicianbevedeneyevconstructionofhydropowerplantsonthednieperdnieproges19271932
first_indexed 2025-11-25T21:12:24Z
last_indexed 2025-11-25T21:12:24Z
_version_ 1850553061548752896
fulltext ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 23 УДК 621.1/5(09)(с) УЧАСТЬ АКАДЕМІКА Б.Є. ВЕДЕНЄЄВА У БУДІВНИЦТВІ ДНІПРОВСЬКОЇ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ («ДНІПРОГЕСУ») (1927-1932 рр.) Карадобрій Т.А. (Державний економіко-технологічний університет транспорту) У статті висвітлюється один з найцікавіших періодів життя і діяльності го- ловного інженера «ДніпроГЕСу» академіка Б.Є. Вєдєнєєва – період створення найбі- льшої гідроелектростанції Радянського Союзу в 30-40-х роках ХХ ст. Показаний йо- го внесок у розвиток вітчизняної гідроенергетики, участь і роль у створенні бага- тьох гідротехнічних споруд Дніпровська гідроелектростанція імені В.І. Леніна («Дніпрогес») – ве- лика гідроелектростанція на півдні України, п’ятий ступінь каскаду гід- роелектростанцій в Україні, забезпе- чує сьогодні електроенергією Донець- ко-Криворізький промисловий район. Станція знаходиться у м. Запоріжжі і є найстарішою серед каскаду електро- станцій на Дніпрі. Поява «Дніпроге- су» в Запоріжжі дозволила створити металургійний, хімічний і машинобу- дівний промисловий комплекс [1]. Протягом кількох століть судно- плавство на Дніпрі мало багато пере- шкод, але в основному через наявність порогів різної величини. Ще з часів Катерини Великої розроблялися прое- кти, які покращували це судноплавст- во. Над проектами використання енер- гії Дніпра і створення судноплавного шляху через дніпровські пороги пра- цювали інженери М.С. Лелявський (1893), В.Є. Тімонов (1894), С.П. Мак- симов і Г.О. Графтіо (1905), І.О. Розов та Л.В. Юргевич (1912). Основна ува- га у розробці проектів приділялася ро- звитку судноплавства. Гідроенергети- ка в цих проектах була присутньою у світлі звичайного «використання да- ремної води, що тече собі». Регулю- вання витрат води не передбачалося [2-4]. Хоча В.Є. Тімонов, наприклад, активно досліджував гирло Дніпра і визначив рукави його для покращення течії ріки, склав проект покращення порогової частини Дніпра і провів до- слідні роботи на одному з порогів (1894) [5]. Однак, за царської влади жоден із запропонованих проектів не був здійснений. Лише 10 серпня 1921 р. було прийнято постанову Ради Народних Комісарів «про звільнення земель, які підлягають затопленню після будів- ництва гідроелектростанції» біля міста Олександрівська (сьогодні Запоріж- жя). Землі під затоплення звільнялися у відповідності з проектом, створеним академіком І.Г. Александровим та згі- дно із завданням, яке було визначено 5 березня 1921 р. [6]. При проектуванні і будівництві «Дніпрогесу» використо- вувався досвід таких гідроелектроста- нцій, як «Куінстон» на Ніагарі, «Аль- Малинь» на річці Сагеней і «Ла- Габель» на річці «Св. Лаврентія». Мі- сце для електростанції «Дніпрогес» обрали біля колонії Кичкас, що у 5 км від Запоріжжя [7]. В умовах 1922 р. негайно при- ступити до втілення у життя проекту було неможливо. Власне тому у плані «ГОЭЛРО» на 1921-1922 рр. були за- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 24 плановані тільки попередні вишуку- вання та підготовчі роботи, а на 1923- 1926 рр. було заплановане будівницт- во Олександрівської греблі. В цей час промисловість молодої радянської країни ще не виробляла енергоагрега- тів необхідної потужності, а економі- чна ізоляція Радянського Союзу ще не була подолана. Світова криза, яка в цей час панувала у світі, СРСР не за- чепила, і це допомогло вирішити про- блему з постачанням обладнання – американська компанія «General elec- trik» запропонувала повний цикл буді- вництва ГЕС, однак в СРСР вже було завершено підготовку проекту з буді- вництва електростанції, тому в амери- канської компанії купували тільки те обладнання, якого не вистачало [8]. Мало цього, у планах «ГОЭЛРО» ще у 1920 р. були детально описані і визна- чені етапи підготовчих і будівельних робіт стосовно будівництва Дніпроге- су, було визначено список необхідно- го обладнання для станції, визначено напрямки ліній електропередач та строки реалізації будівництва станції. Не вдаючись у детальне висвітлення цих завдань, коротко окреслимо лише шість етапів цього масштабного буді- вництва: - попередні вишукування і підго- товчі прботи – 1921-1922 рр; - будівництво Олександрівської греблі – 1923-1926 рр.; - будівництво гідроелектричної станції і встановлення різних механіз- мів – 1925-1928 рр.; - улаштування мережі високово- льтної передачі і трансформаторних підстанцій в напрямках Катеринослава (Дніпропетровська), Нікополя, Криво- го Рогу і вздовж електрифікованої лі- нії залізниці Олександрівськ – Прося- на – 1927-1929 рр.; - розвиток мережі безпосередньої передачі в район Олександрівська для порту і промисловості – 1929-1930 рр.; - початок робіт щодо збільшення потужності станції до 330 тис. кВт – 1929-1930 рр. Завершилося виконання цих шес- ти етапів 1-го травня 1933 р., коли па- роплав «Софія» пройшов через Дніп- ровський шлюз. Відкрилася наскрізна навігація над затопленими дніпровсь- кими порогами. З відкриттям шлюзу здійснилася мрія вітчизняних інжене- рів декількох поколінь – вирішити проблему створення наскрізного суд- ноплавства над порогами, яка почала- ся ще в кінці ХVІІІ ст. А ось ідея ви- користання колосальної гідравлічної енергії порогової частини Дніпра ви- никла лише в кінці ХІХ ст. І лише ра- дянські вчені у 20-30-х роках ХХ ст. об’єднали в єдине ціле ряд важливих завдань водногосподарського викорис- тання Дніпра. Судноплавну, енергети- чну, іригаційну та інші проблеми вони об’єднали в широку і взаємопов’язану проблему. І вирішити її вони спланува- ли шляхом створення комплексу спо- руд Дніпровської гідроелектростанції. Безперечно, на той час вона була най- більшою у планах «ГОЭЛРО». Сьогодні ми можемо відзначити факт, що розвиток ідей комплексного використання рік колишнього СРСР був пов’язаний, в першу чергу, з іме- нами І.Г. Александрова, Б.Є. Веденєє- ва, Г.О. Графтіо, О.В. Вінтера, Г.М. Кржижановського. І вперше ці ідеї в СРСР були здійснені в комплексі Дніпропетровської гідроелектростан- ції і промислового комбінату. Колектив спеціалістів на чолі з академіком І.Г. Александровим склав проект будівництва Дніпрогесу. Вті- лення проекту в життя було покладено на О.В. Вінтера – начальника будів- ництва і Б.Є. Веденєєва – першого за- ступника і головного інженера Дніп- робуду. Останній також став членом Технічної ради Дніпробуду. До його функціональних обов’язків належало затвердження остаточних проектів, за- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 25 твердження плану робіт, експертиза з усіх технічних питань, які виникали в процесі будівництва. З цього приводу академік Ф.П. Сваренський писав: «На долю Бориса Євгеновича випало кері- вництво проектуванням і будівницт- вом гідротехнічних споруд. Він ціл- ком віддається роботі, поселився на місці будівництва в Кічкасі і особисто керує роботою, вникаючи в усі деталі цієї грандіозної справи» [9, С. 86]. До цих слів слід додати, що усі великі гідротехнічні споруди на стан- ції були побудовані під керівництвом Б.Є. Веденєєва. Безумовно, Дніпров- ська гідроелектрична станція була ві- дображенням визначних досягнень як наукової думки того часу, так і видат- них праць названих вище вчених та інженерів. Особливу роль в цьому процесі відіграв і Б.Є. Веденєєв.У сво- їй автобіографії він, зокрема, відзна- чає, що п’ятирічний період праці на Дніпрогесі був найщасливішим у його житті. Власне тому його діяльність не обмежувалася детальним пророблен- ням проектів і керівництвом будівни- цтва гідротехнічних об’єктів: дамб, гі- дростанцій тощо. Його величезна ене- ргія і цілеспрямованість, незвичайна працездатність і організованість віді- грали особливу роль у створенні скла- дного комплексу Дніпрогесу. Його су- часники навіть дивувалися – як це бу- ло під силу одній людині? Факти свідчать, що Б.Є. Веденєєв охоплював своєю діяльністю значно більш широке коло завдань, що вини- кали при спорудженні Дніпрогесу. Ось що казав з цього приводу академік О.В. Вінтер: «Борис Євгенович керував усіма складними питаннями щодо роз- робки як технічного проекту, так і усіх робочих креслень. Він організував на площадці будівництва лабораторні ро- боти, присвятив багато часу і праці удосконаленню самого проекту, завдя- ки чому Дніпрогес було побудовано в одну чергу» [10, C. 91]. Об’єднання запланованих двох черг будівництва гідростанції в одну ускладнювалося тим, що в цей час на Дніпробуді вже почалися будівельні роботи. Зміна ряду деталей проекту, які в однаковій мірі стосувалися як будівельної, так і енергетичної складових, було успішно виконано Борисом Євгеновичем. Це свідчило про різнобічність його інженерних уподобань. Так, на Дніпробуді Б.Є. Веденєєв продовжував досліди з цементації скелястих основ, розпочатої ним ще під час будівництва Волховської гід- роелектростанції. Результати цих до- сліджень допомогли успішно провес- ти на Дніпробуді цементацію в широ- ких масштабах. Гранітно-гнейсова ос- нова під греблю і гідростанцію, обра- на І.Г. Александровим згідно її висо- кої міцності, все ж мала тріщини. Це давало підстави вважати, що після спорудження греблі напірна вода зможе проникнути з верхнього б’єфа під підошву греблі. Для усунення не- безпеки проникнення фільтраційної води, здатної викликати руйнацію греблі, була проведена цементація тріщин. Під верхньою межею греблі по усій її довжині виконали ряд свер- дловин глибиною до 30 м. В ці сверд- ловини нагнітали під високим тиском цементний розчин, який заповнював пустоти (тріщини). Цемент заповню- вав щілини і ущільнював скельну ос- нову. Застосування цементації дозво- лило значно полегшити профіль греб- лі без небезпеки для зниження її міц- ності. Завдяки цьому було зекономле- но значну кількість бетону. Б.Є. Веденєєв багато у чому сприяв перетворенню Дніпробуду на високомеханізоване будівництво. На- сичення великої площі будівництва різними механізмами, які прискорю- вали і полегшували усі види будіве- льних і монтажних робіт, стало одні- єю з основних умов, які вирішили успіх у будівництві «Дніпрогесу». За- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 26 галом, розвиток механізації на станції відбувався швидкими темпами і це до певної міри зобов’язувало Б.Є. Веде- нєєва залучати нову техніку. Він по- стійно підкреслював важливість осна- щення будівельних майданчиків най- новішими і високопродуктивними допоміжними механізмами і транспо- ртними засобами. Великого значення Б.Є. Веденє- єв надавав розробці точних планів виконання будівельних, монтажних та інших робіт. Ці плани ґрунтували- ся на глибокому знанні усіх проект- них і дослідницьких матеріалів, а та- кож враховували специфіку місцевих умов. У плані робіт Дніпробуду, роз- роблених Борисом Євгеновичем та його співробітниками, центральне мі- сце було відведено будівництву греб- лі, яка була «тією ланкою, яка, по су- ті, і визначила строк робіт». У закінченому вигляді водозлив- на гребля Дніпровського вузла мала вигляд потужного бетонного масиву, який опирався на міцну монолітну гранітно-гнейсову скелю. Видовження її водозливної частини було досягнуто проектувальником – професором І.Г. Александровим, який надав їй дуго- подібної форми. Для отримання нале- жної позначки підпору були застосо- вані пласкі колісні затвори системи Стонея, встановлені у прогонах між биками. У греблі були вмонтовані оглядові галереї і система дренажу. У її «тіло» було укладено біля 760 тис куб.м бетонної суміші. Гребля та усі інші споруди Дніпрогесу – будівля гі- дростанції, шлюз – були споруджені за останнім словом техніки і у строки, дещо більш короткі, ніж це передба- чалося планом. У 1929 р., тобто ще за три роки до пуску Дніпровської гідроелектро- станції, Б.Є. Веденєєв стверджував, що немає жодних сумнівів у можли- вості виконання плану будівництва, яке передбачало пуск перших турбін до 1-го грудня 1932 року за умови, якщо не виникнуть будь-які неперед- бачені обставини. Проведення усіх робіт на високому технічному рівні і керівництво спорудженням греблі та інших основних об’єктів інженером Б.Є. Веденєєвим попередило виник- нення будь-яких «непередбачених об- ставин». Завдяки умілому керівництву роботами і гарною організацією з боку Б.Є. Веденєєва, Дніпрострой став од- ним з найкращим чином організова- них і здійснених будівництв світового ґатунку. 1-го травня 1932 р., на чотири мі- сяці раніше запланованого строку, Дніпровська гідроелектрична станція дала промисловий струм. Ця подія не була ординарною для молодої радян- ської країни, вона засвідчила успіхи радянської гідроенергетики. Ось як писав про цю подію сам Б.Є. Веденє- єв: «Волховська гідростанція у відпо- відності із завданнями відновлювано- го періоду повинна була вирішити кризу електропостачання промислово- сті Ленінграду, який відновлювалася, і не мала завдання створення енергети- чної бази для нової промисловості. Уся енергія Волховської гідростанції, запущеної восени 1926 р., повинна бу- ла влитися до загальної мережі елект- ропостачання Ленінграду, замінюючи і полегшуючи роботу застарілих ма- шин ленінградських теплових станцій, які не могли задовольнити попит на енергію промисловості. У цьому хара- ктерна відмінність Волховбуду від Дніпробуду. Будівництво Дніпробуду було розпочато відразу після Волховбуду, у березні 1927 року. Розгортання будів- ництва Дніпробуду співпало з реконс- труктивним періодом, значить, і роль Дніпробуду інша, ніж Волховбуду. Дніпробуд – енергетична база для за- ново створюваної промисловості, для потужного Дніпровського металургій- ного комбінату. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 27 Встановлена потужність Волхов- ської станції складає 89 000 к.с., Дніп- ровської – 810 000 к.с., тобто майже у 10 разів більше. Потужність кожної гідротурбіни на Дніпробуді 90 000 к.с., а на Волховбуді – 10 000 к.с., тоб- то одна гідротурбіна Дніпровської гі- дростанції дорівнює потужності усієї Волховської гідростанції. Це порів- няння чітко показує величезне зна- чення Дніпровської гідростанції як енергетичної бази для нової промис- ловості і характеризує той крок упе- ред, який зроблений нами в галузі гід- робудівництва з весни 1922 р., коли практично почалися інтенсивні роботи з будівництва Волховської гідростан- ції, і до весни 1932 р., коли Дніпров- ська гідростанція почала давати енер- гію» [11, С. 5]. У порівнянні з Волховбудом на Дніпровському будівництві була дося- гнута значно більша інтенсивність праці. Б.Є. Веденєєв показав це на прикладі, характерному для гідротех- нічного будівництва, – укладанні бе- тонної суміші. Він писав: «Будівницт- во гідростанцій типу Волховської і Дніпровської на великих судноплав- них ріках пов’язане з укладанням ве- ликої кількості бетону. Кількість бе- тону на Волховській гідростанції складає 200 тис. куб. м, а на Дніпров- ській – 1 100 тис. куб. м., тобто майже у 6 разів більше. Строк будівництва Волховської і Дніпровської гідростан- цій – один і той же, власне 5 років, значить, інтенсивність робіт на Дніп- робуді у 6 разів більша, ніж у свій час на Волховбуді» [Там само, С. 19]. В наступні роки інтенсивність укладан- ня бетонної суміші на гідроенергетич- них будівництвах в СРСР постійно зростала, залишивши далеко позаду показники Дніпробуду. Спорудження комплексу Дніп- ровської ГЕС високими темпами та із застосуванням тогочасних засобів ме- ханізації робило це будівництво неви- черпним джерелом виробничого до- свіду. Він швидко впроваджувався у практику багатьох виробничих колек- тивів, зайнятих спорудженням інших великих радянських гідроелектроста- нцій. Досвід Дніпрогесу широко вико- ристовувався в роки перших п’ятирічок і продовжував відігравати велику роль при спорудженні гідрову- злів в різних районах СРСР. Б.Є. Ве- денєєв писав, що «Дніпробуд предста- вляв собою школу, в якій тисячі робі- тників і техперсоналу практично ви- вчали техніку механізованого будів- ництва. Вони вже частково перенесли свій досвід і знання на інші будівниц- тва і широко рознесуть їх на усій те- риторії СРСР» [12, С. 164]. Борис Євгенович особисто брав участь у передаванні досвіду Дніпро- буду на інші гідроенергетичні будів- ництва СРСР. Він також використову- вав цей досвід у своїй роботі над ви- рішенням низки проблем енергетич- ного використання Середньоволзької системи (рік Волги і Ками), Іртиша та ін. Успішне завершення будівництва Дніпрогесу, згідно слів Бориса Євге- новича, багато в чому зобов’язане бу- ло тому, що тут вперше були застосо- вані найновіші для свого часу технічні методи проведення будівельних робіт у поєднанні з правильною організаці- єю праці і соціалістичним змаганням серед будівельників, яке в цей час ак- тивно розгорталося. Деякі технічні методи проведення робіт були розро- блені безпосередньо на будівельному майданчику Дніпрогесу під керівниц- твом і за участю О.В. Вінтера, Б.Є. Веденєєва, П.П. Ротерта, І.І. Кандало- ва та інших провідних інженерів. Дніпровська гідроелектростанція про- тягом 9 років постачала електроенер- гією великі промислові підприємства Запоріжжя, інші міста і села. Мирна робота станції була перервана Вели- кою Вітчизняною війною. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 28 ЛІТЕРАТУРА 1. Юрезанский В.Т. Покорение реки: История Днепростроя / В.Т Юрезанский. – Москва: Сов. Писа- тель, 1946. – 356 с. 2. Непорожний В.С. Введение в специальность «Гидроэлектро- энергетика»: Учебное пособие для ву- зов по специальности «Гидроэлектро- энергетика» / П.С. Непорожний, В.И. Образков. – 2-у изд. – Москва: Энер- гоатомиздат, 1990. – 352 с. 3. Непорожний П.С. Гидроэнер- гетика и комплексное использование водных ресурсов СССР / П.С. Непо- рожний. – Москва: Энергоиздат, 1982. – 559 с. 4. Нестерук Ф.Я. Развитие гид- роэнергетики СССР / Ф.Я. Несте- рук. – Москва: Изд-во АН СССР, 1963. – 382 с. 5. Тимонов В.Е. Об улучшении судоходных условий в днепровских порогах / В.Е. Тимонов. – Санкт- Петербург: Собр. инж. путей сообщ., 1894. – 21 с. 6. Логинов Ф.Г. Возрождение Днепрогесса / Ф.Г. Логинов. – К.: Гос- техиздат Украины, 1951. – 152 с. 7. Энергетика России (1920- 2020). Том.1. План ГОЭЛРО. – Моск- ва: Изд-во «Энергия», 2006. – 1067 с. 8. Новицкий В. Днепрогес – сим- вол советско-американской дружбы / В. Новицкий // Еженедельник «2000» (Киев). – 2002. – 27 сент. - №393. 9. Саваренский Ф.П. К 60-летию академика Б.Е.Веденеева / Ф.П. Сава- ренский // Вестник Академии наук СССР. – 1945. - №4. – С.85-87. 10. Винтер А.В. Памяти академи- ка Б.Е. Веденеева: К 5-летию со дня смерти / А.В. Винтер // Электричест- во. – 1951. - №9. – С. 90-91. 11. Веденеев Б.Е. От Волховст- роя к Днепрострою / Б.Е. Веденеев // Комсомол и электрификация. – 1932. - №8. – С. 4-6. 12. Веденеев Б.Е. Предисловие // Б.Е. Веденеев // А.А. Ковалев- ский, Днепровская гидроэлектриче- ская станция. – Москва; Ленинград, 1932. – 242 с. Карадобрий Т.А. Участие академика Б.Е. Веденеева в строительстве Днеп- ровской гидроэлектростанци («ДнепроГЭС») (1927-1932 гг.). В статье освеща- ется один из интереснейших периодов жизни и деятельности главного инженера «ДнепроГЭСа» академика Б.Е. Веденеева – период создания крупнейшей гидроэлек- тростанции Советского Союза в 30-40-х годах ХХ ст. Показан его вклад в развитие отечественной гидроэнергетики, участие и роль в создании многих гидротехниче- ских сооружений Karadobry T.A. Participation academician B.E. Vedeneyev construction of hy- dropower plants on the Dnieper ("DnieproGES") (1927-1932). One of the most interest- ing periods of life and activity of main engineer of "ДнепроГЭСа" of academician B.Е. Vеdеnнееvа is illuminated in the article - the period of creation of the largest hydroelectric power station of Soviet Union in 30-40 th of ХХ of item is. Shown his contribution to devel- opment of domestic hydroenergetics, participating and role in creation of many hydrotech- nical building