Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії
Стаття присвячена археологічній діяльності ЦАТ як провідного центру вивчення та збереження пам'яток церковної старовини. У статті викладені результати археологічних робіт членів ЦАТ, а також їх вплив на збереження археологічних пам'яток. Статья посвящена археологической деятельности ЦАО ка...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77853 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії / А.О. Горькова // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 52-57. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859907182146879488 |
|---|---|
| author | Горькова, А.О. |
| author_facet | Горькова, А.О. |
| citation_txt | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії / А.О. Горькова // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 52-57. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | Стаття присвячена археологічній діяльності ЦАТ як провідного центру вивчення та збереження пам'яток церковної старовини. У статті викладені результати археологічних робіт членів ЦАТ, а також їх вплив на збереження археологічних пам'яток.
Статья посвящена археологической деятельности ЦАО как ведущего центра изучения и сохранения памятников церковной старины. В статье изложены результаты археологических работ членов ЦАО, а также их влияние на сохранение археологических памятников.
The article is devoted to the archaeological activity of EAS as a leading center for research and conservation
of monuments of ecclesiastical antiquity. The article presents the results of archaeological
work of the members of EAS, and their impact on the preservation of archaeological monuments.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:00:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 52
УДК 902.2:281.93(477-25)
ПАМ’ЯТКООХОРОННА ТА АРХЕОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ЧЛЕНІВ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА
ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ
Горькова А.О.
(Центр пам’яткознавcтва НАН України і УТОПІК)
Стаття присвячена археологічній діяльності ЦАТ як провідного центру вивчення
та збереження пам'яток церковної старовини. У статті викладені результати архео-
логічних робіт членів ЦАТ, а також їх вплив на збереження археологічних пам'яток.
Ключові слова: археологічна спадщина, охорона пам’яток, церковні старожитності
Огляд історіографії пам’яткоохо-
ронної і археологічної діяльності Цер-
ковно-археологічного товариства (далі
– ЦАТ) не висвітлений у пов-
ному обсязі. Хоча варто відмі-
тити окремі публікації, при-
свячені дослідженню історії
функціонування наукового то-
вариства і музею при ньому;
це роботи відомих авторів:
М. К. Каргера [1], С. З. Зарем-
би [2], О. О. Нестулі [3], а та-
кож фундаментальне дослі-
дження К. К. Крайнього [4].
Не дивлячись на наявний
історіографічний матеріал деякі аспек-
ти діяльності ЦАТ не достатньо висвіт-
лені, тому потребують більш детально-
го вивчення.
Ідея створення історичного това-
риства, прямим завданням якого б була
охорона і дослідження пам’яток церко-
вної старовини, з’явилась ще на почат-
ку 40-х р. ХІХ ст. за ініціативою Архі-
єпископа Інокентія (Івана Олексійовича
Борисова), але не увінчалась успіхом.
Товариство було відкрито лише у 1873
р. за активної підтримки та участі про-
фесора Київської духовної академії та
Київського університету по кафедрі ка-
нонічного права П. О. Лашкарева.
За підготовленим статутом ново-
утвореної установи основною метою її
членів був пошук предметів церковної
старовини для експонування у Церков-
но-археологічному музеї (далі – ЦАМ) і
забезпечення його існування;
таким чином музейні потреби
у досліджені пам’яток повніс-
тю підпорядковували роботу
ЦАТ, перетворюючи її на суто
музейну: збирання пам’яток
церковної старовини, форму-
вання фондів музею, реставра-
ція, каталогізація та експону-
вання. Археологічні роботи
цього періоду носили досить
фрагментарний характер, оскі-
льки зібрання музею здебільше попов-
нювались за рахунок дарунків і по-
жертв від приватних і офіційних уста-
нов [5, арк. 13-18].
Серед відомих збірок ЦАМ, що
потрапили шляхом пожертв у перший
етап роботи товариства, і у період фор-
мування збірки музею варто відзначи-
ти: 1) 1876 р. – Сорокінсько-
філаретівську іконописну колекцію із
«220 образовъ» [6, арк. 21-21об.], або
за іншими даними 222 ікони ХIV –
XIX ст. [7]; 2) 1878 р. – Муравйовську
колекцію з 190 предметів: візантійські,
грецькі старожитності, рукописне
Євангеліє, портрети представників
священного сану, гравюри під склом із
зображенням сцен зі святими, колекція
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 53
ікон, значна частина яких представлена
у срібному обрамленні (ІХ – ХVІІІ ст.)
[6. арк. 60-61].
Археологічною і пам’яткоохо-
ронною роботою товариство почало за-
йматись лише після одержання від 20
грудня 1878 р. офіційних повноважень
на нагляд за християнськими культо-
вими пам’ятками і предметами старо-
житностей [8] у випадку їх реставрації,
переробки або взагалі знищення. Такі
зміни передували другому періоду в ді-
яльності Київського товариства, який
повніше розкриває археологічну робо-
ту, проведену членами Церковно-
археологічної установи.
Перші археологічні дослідження:
розкопки на території Старого Києва [9,
арк. 58-59], вивчення і археологічний
опис деяких храмів Києва, сприяли змі-
нам у діяльності товариства. Суттєві
зміни призвели до переходу від суто
«збиральницької» роботи членів ЦАТ на
вищий рівень – самостійних наукових
досліджень. А через деякий час і необ-
хідності редагування положень статуту.
10 серпня 1881 р. було затверджено но-
вий статут ЦАТ, підготовлений
П. Г. Лебединцевим, за яким більше ува-
ги вже приділялось самому товариству.
Другий етап діяльності товариства
(1881 – 1901 рр.) помітно позначився не
тільки на археологічній роботі, а також
на видавничо-науковій. З 1883 р. ЦАТ
починає видавати друкований орган –
«Чтения в Церковно-археологическом
обществе при Киевской духовной Ака-
демии», всього нараховується 14 випу-
сків; у 1880 р. виходить нове видання
товариства «Указатель Церковно-
археологического музея при Киевской
духовной академии»; на сторінках «Из-
вестий Церковно-археологического
общества» за авторством М. І. Петрова
(1875 – 1895 рр.) з’являється інформа-
ція про нові надходження церковно-
археологічних предметів.
З 22 червня 1881 р.
пам’яткоохоронні роботи почались у
Софійському Соборі з організації комі-
сії під головуванням П. Г. Лебединцева
та інших членів товариства: П.
О.Лашкарева, В. І.Сичугова, І.
Г.Малишевського і К. І.Фоменка [10,
арк. 72]. Комісія була сформована для
вирішення питання щодо відновлення у
«западной стороне Кіево-Софійскаго
Собора паперти, съ устройствомъ подъ
оного печей и проведеніемъ тепла подъ
поломъ Собора» [10, арк. 70]. Крім то-
го, було розглянуто проект прибудови
архітектора В. М. Ніколаєва до західної
сторони Києво-Софійського Собору,
який передбачав відновлення «бывшей
здесь до начала 17 века паперти», а та-
кож відкриття і дослідження у півден-
ній паперті собору однієї з трьох «за-
кладенныхъ въ позднейшее время
арокъ» [10, арк. 71] для утворення зру-
чного з цієї сторони входу у собор. Не
залишився поза увагою й проект «из-
мененія крестообразнаго въ западной
стене, выше хоръ, окна въ древнюю по-
лусферическую форму». Також, відпо-
відно до клопотання Соборного При-
чта, розглянули питання щодо відкрит-
тя давнього вівтаря Архістратига Миха-
їла, що був «обращенный въ кладовую»
[10, арк. 71], для запобігання псування
давніх фресок, що знаходились у ньо-
му.
У 1881 р. комісія у складі членів
товариства: А. В. Прахова, П. Г. Лебе-
динцева, М. І. Петрова, П. О. Лашка-
рьова, В. І. Сичугова проводила обсте-
ження цегельної кладки Троїцької Над-
брамної церкви, під час яких виявлено
добудови новішого часу [11, арк. 9-10],
а також деякі знахідки давньоруського,
наприклад, чотирьохкінцевий хрестик
із двох мідних і однієї дерев’яної плас-
тин. За результатами проведених робіт
та аналізом археологічної знахідки ко-
місія підтвердила існування Троїцької
церкви у давньоруський час.
Протягом другого періоду функці-
онування Церковно-археологічного то-
вариства дослідження були проведені
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 54
також самостійно П. О. Лашкарьовим.
У 1881 р. за клопотанням членів При-
чту Спаської Церкви він зробив огляд
загального стану церкви Спаса на Бере-
стові, надав рекомендації щодо укріп-
лення підмурованої стіни храму, а го-
ловне підкреслив «въ видахъ лучшаго
сохраненія зданія отъ дальнейшихъ по-
врежденій, основательно было бы обра-
тить вниманіе» [10, арк. 65-66] на не-
обхідність обладнання кращого стоку
навколо північної стіни споруди, що в
майбутньому попередить руйнування
пам’ятки.
У 1882 р. члени ЦАТ досліджува-
ли земляні кургани на території маєтку
Т. В. Кибальчича у Києві [12]; ці дослі-
дження відносились не до церковної
старовини, але безпосередньо мали ва-
гоме значення для розвитку археології.
Представники ЦАТ: О. А. Дмитрі-
євський, О. І. Михайловський, Ф. С. Ор-
натський, а також голова – П. О. Лашка-
рьов у 1884 р. були відряджені для на-
гляду за земляними роботами під час
будівництва ІІ-го Жіночого єпархіально-
го училища у садибі Трьохсвятительсь-
кої церкви. Піднятий археологічний ма-
теріал був датований давньоруським ча-
сом: глиняні черепки, уламки скляного
браслету, залізні ключі, крім того були
знайдені залишки пізнішого часу: моне-
ти шведської королеви Христини, поль-
ського короля Сигізмунда, а також кахлі
та фрагменти тиньку [13].
У 1884 р. комісією від ЦАТ за уча-
стю архітектора В. М. Ніколаєва від-
крито та досліджено фрагменти мозаїч-
них зображень у бані Софійського со-
бору, а також відновлено розпис у мало
збережених місцях. Через два роки чле-
ни комісії після огляду «крышъ и купо-
ловъ Кіево Софійскаго собора» прийн-
яли рішення, що необхідно повністю
відновити їх первісний вигляд, відкрити
всі «заделанныя окна малыхъ купо-
ловъ…расобрать заделки оконъ боль-
шаго купола, увеличивъ окна до карни-
за, какъ было въ древности» для кращо-
го освітлення всіх хор храму, що не
тільки покращило б загальний вигляд
пам’ятки, але й було необхідно у архео-
логічному відношенні [14, арк. 1-1 об.].
Через рік (1886 р.) члени ЦАТ від-
новили роботи у стінах Успенського
собору. Дві комісії у складі:
П. О. Лашкарьова, П. Г. Лебединцева,
А. В. Прахова та М. В. Ніколаєва дослі-
джували стінопис давнього храму. Ро-
бота тривала декілька місяців і лише пі-
сля досконального обстеження розпису
собору члени товариства прийшли до
висновку, що за винятком залишків
фрагментів ХVIII ст., частину якого
можна зберегти для історії, розпис хра-
му відноситься до сучасності [15, арк.
7]. Фрагментів живопису XI-XII, XVII
ст. комісію не виявлено взагалі, таким
чином за спільною згодою лаврського
керівництва та представників ЦАТ ви-
рішено зробити копії сучасного розпису
інтер’єру і оновити його живописним
оформленням візантійського стилю.
У 1888 р. комісія від ЦАТ працю-
вала під час реставрації Михайлівсько-
го собору. Вся археологічна робота ви-
конувалась здебільше під наглядом
П. О. Лашкарева, який контролював,
щоб всі гробниці і кістяки залишались
недоторкані у нижчих шарах ґрунту
[15, арк. 38], паралельно робив опис ар-
хеологічних пам’яток, знайдених під
час планування каналів та підвальних
камер. Деякі знахідки старовини вивча-
лись спільно на засіданнях товариства
[16, арк. 318], що послугувало матеріа-
лом для складання В. М. Ніколаєвим
детального плану пам’ятки. У цьому ж
році П. О. Лашкарьов проводив дослі-
дження залишків кам’яного храму дав-
ньоруського часу у місті Переяслав.
Наступним етапом у роботі това-
риства було обстеження кладки церк-
ви Різдва Богородиці на Дальніх Пе-
черах (ХУІІ ст.) під керівництвом
П. О. Лашкарева, що почались у 1890
р. [17]. Цього ж року було оглянуто з
метою оновлення або заміни Стару
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 55
Трапезну М. І. Петровим, В. З. Завіт-
невичем [18, арк. 2].
У 1892 р. члени товариства
А. В. Прахов і П. Г. Лебединцев прове-
ли огляд Антонієвих печер Троїцько-
Іллінського монастиря у Чернігові, під-
готувавши їх детальний опис, а також
опис самої Іллінської церкви, у якій ви-
явили залишки давньоруської кладки
[19, арк. 2]. У цьому ж році
В. З. Завітневич разом з
П .О. Лашкаревим були відряджені до
Канева з метою огляду Успенського со-
бору, який планувалось перебудувати.
Після детального вивчення давньої
кладки, науковці дійшли висновку, що
пам’ятка збереглась з давньоруського
часу [19, арк. 4]; крім того проведене
дослідження значно полегшило роботу
із складання плану собору.
Пам’яткоохоронна робота в істо-
ричному центрі Київської митрополії
продовжилась у 1893 р., «…по снятіи
иконостаса главнаго алтаря Софійскаго
собора для позолоты, сзади его на стол-
бахъ алтарной арки, открыты подъ дву-
мя слоями побелки древнія фресковыя
изображенія св.мучениковъ во весь
ростъ…» [20, арк. 8]. А.В. Прахов ра-
зом з П. Г.Лебединцевим зробили об-
стеження стовпів вівтарної арки, а
знайдені фрески із зображенням свя-
щенномучеників, за рекомендаціями
науковців, дали привід для встановлен-
ня нового вівтаря «мраморнаго или де-
ревяннаго по типу древней преграды»
[20, арк. 8 об]., який би не закривав ста-
ровинні фрескові зображення. Крім
проведених фундаментальних робіт у
стінах Софійського собору (з 1881 по
1893 рр.), товариство оберігало споруду
від неаргументованих і нелогічних з
точки зору науки оновлень та змін.
Пропозицію 1893 р. про заміну зо-
бражень на стінах у головному кораблі
храму, було відхилено, оскільки за
словами членів комісії такого роду
зміни могли бути проведені лише «…
по тщательнымъ изученіи всей древней
стенной росписи Собора, по открытіи
всехъ древнихъ фресокъ…» [20, арк.
57-58] святині Києва.
У 1898 році члени археологічного
товариства утворили комісію для огля-
ду і вивчення нумізматичної знахідки,
яку було виявлено під підлогою на хо-
рах Успенського собору. М. І. Петров,
О. Ф. Новицький, В. З. Завітневич та
голова П. О. Лошкарьов працювали над
атрибутацією археологічного матеріа-
лу, що складався із 16 пудів срібла і 1
пуда 26 золотників золота [21].
Крім почесних і дійсних членів,
археологічні розвідки і наукові експе-
диції проводили і члени-
кореспонденти: священик Августин
Левитський, священик Полієвкт Гапа-
нович, священик Нестор Шараєв, по-
ліцмейстер і громадський діяч
Т. І. Вержбицький та ін.
Резюмуючи пам’яткоохоронні та
археологічні роботи, проведені у дру-
гий – найбільш активний період функ-
ціонування ЦАТ варто відмітити, що
завдяки домінуванню археологічної ді-
яльності, товариство зробило вагомий
внесок у розвиток археологічної науки і
пам’якоохоронної справи. Члени цер-
ковно-археологічного товариства зро-
били археологічний опис більшості ве-
ликих храмів Києва: «ключарю Кіево-
Софійскаго Собора Н. Я. Оглоблину
поручить описаніе Кіево-Софійской ри-
зницы, Священнику Клименту Фоменко
описаніе Печерскихъ приходскихъ Це-
рквей и Церкви Зверинецкой, Профес-
сору Ив. И. Малешевскому и Священ-
нику П. А.Троцкому – описаніе монас-
тырей Выдубицкаго и Пустынно-
Николаевскаго и Церквей Кириловской
и Іорданской, Профессору Священнику
А. М. Воскресенскому – более подроб-
ное описаніе Межигорской Церкви,
Професоору Ф. А. Терновскому и учи-
телю Семинарій П. П. Розанову – опи-
саніе Старо-Кіевскіхъ Церквей и Про-
фессору П. А. Лашкареву – описаніе
Подольскихъ Церквей» [5, арк. 9-9об.].
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 56
Підготували про них ґрунтовну базу
даних, встановили нагляд за давньору-
ськими культовими спорудами, рестав-
рували мозаїки і фрески, як унікальні
витвори давньоруського мистецтва.
Зробили внесок у розвиток теоретичних
сторін пам’яткознавства: створення ін-
струкцій для користування членів-
кореспондентів під час пошуку і дослі-
дження церковно-археологічних
пам’яток; розробка проекту «Положен-
ня про охорону старожитностей» (1912
р.) (П. О. Лашкарев, Ф. А. Смирнов).
Зібрані експонати Церковно-
археологічного музею залишилась без-
цінним надбанням для формування ек-
спозицій нових музейних установ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Каргер М. К. Древний Киев //
М.К.Каргер. – М.; Л.,1958. – Т.2. –
С.46-47.
2. Заремба С.З. Церковно-
історичне та археологічне товариство в
Києві // С.З.Заремба. – Київська старо-
вина. – 1995. – № 1. – С. 82-89.
3. Нестуля О. Доля церковної
старовини в Україні 1917-1941 рр. //
Нестуля О. – К., Інститут історії НАН
України, 1995.– Ч.1. – С.114 -116.
4. Крайній К.К. Київське Церков-
но-історичне та археологічне товарист-
во // К.К.Крайній. – Лаврський альма-
нах: Збірник наукових праць. – К.: Уні-
верситетське видавництво “Пульсари”,
2001. – Вип. 4, спецвипуск 1. – C. 104.
5. ЦДІАК України, ф. 1396, оп.1,
спр.3, арк. 36. Протоколи засідань чле-
нів Церковно-археологічного товарист-
ва за 1873 р. 2 липня 1873 – 6 грудня
1873 р.
6. ЦДІАК України. Ф.1396, оп. 1,
спр. 16, арк. 154. Листування з членами
Церковно-археологічного товариства та
іншими особами про укомплектування
музею експонатами за 1878 р.
7. Петров Н.И. Альбом достоп-
римечательностей Церковно-
археологического музея при Киевской
духовной академии //Петров Н.И. –
Вып.2. Сорокинско-Филаретовская ко-
ллекция икон разных пошибов и писем.
– К., 1913. – С. 3-4.
8. ІР НБУВ, ф. І. № 11063, арк.
39. Петров Н.І.Спогади старого архео-
лога. – 1 вересня 1920 р.
9. ЦДІАК України, ф. 1396, оп. 1,
спр. 17, арк.91. Листування з членами
Церковно-археологічного товариства та
іншими особами про укомплектування
музею експонатами за 1879 р.
10. ЦДІАК України, ф.1396, оп.1,
спр. 25, арк. 91. Листування з членами
Церковно-археологічного товариства та
іншими особами про укомплектування
музею експонатами за 1881 р.
11. ЦДІАК України, ф.128.
оп.1.заг., спр. 2766, арк. 39. Про понов-
лення ззовні Свято-Троїцької на святій
брамі церкви. 1881 – 1890.
12. Отчет Церковно-
археологического общества за 1882
год.// ТКДА. – 1883. – Т.1. – С.539.
13. Известия Церковно-
археологического общества при Киевс-
кой духовной академии за апрель 1885
года // ТКДА. – 1885. – Т.2. – С.487.
14. ЦДІАК України, ф.1396, оп.1,
спр. 36, арк. 3. Акти огляду бань і даху
Києво-Софійського собору. 1886.
15. ЦДІАК України, ф.1396, оп.1,
спр. 33, арк. 58. Протоколи засідань
членів Церковно-археологічного това-
риства за 1886-1887 рр.
16. ЦДІАК України, ф. 1396,
оп.1, спр. 40, арк. 52. Журнал засідань
товариства за 1888-1889 рр.
17. Известия Церковно-
археологического общества за сентябрь
1890 года // ТКДА. – 1891. – Т.1. – С.
363 – 364.
18. ЦДІАК України, ф. 1396, оп.
1, спр. 46, 2 арк. Записка членів Това-
риства Петрова і Завітневича про необ-
хідність розширення будови давньої
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 57
братської трапези при Києво-
Печерській лаврі. 1890.
19. ЦДІАК України, ф.1396, оп.
1, спр. 50, арк. 27. Листування з члена-
ми Церковно-археологічного товарист-
ва та іншими особами про укомплекту-
вання музею експонатами за 1892 р.
20. ЦДІАК України, ф.1396, оп.
1, спр. 53, арк. 58. Листування з члена-
ми Церковно-археологічного товарист-
ва та іншими особами про укомплекту-
вання музею експонатами за 1893 р.
21. Отчет Церковно-
археологического общества за 1898 год
// ТКДА. – 1899. – Т.1. – С.501.
Горьковая А.О. Памятникоохранная и археологическая деятельность членов
Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии. Статья
посвящена археологической деятельности ЦАО как ведущего центра изучения и сохра-
нения памятников церковной старины. В статье изложены результаты археологиче-
ских работ членов ЦАО, а также их влияние на сохранение археологических памятни-
ков.
Ключевые слова: археологическое наследие, охрана памятников, церковные древ-
ности.
Gorkova A.O. Protection of monuments and archaeological activity by members of
the Church of the Archaeological Society at the Kiev Theological Academy. The article is
devoted to the archaeological activity of EAS as a leading center for research and conserva-
tion of monuments of ecclesiastical antiquity. The article presents the results of archaeologi-
cal work of the members of EAS, and their impact on the preservation of archaeological mon-
uments.
Keywords: archaeological heritage, protection of monuments, ecclesiastical antiquity.
УДК 33(091)
МИТНІ ТА ЛОГІСТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ЛЕНД-ЛІЗУ В СРСР
Фрадінський О.А., канд. екон. наук., доц.
(Державного науково-дослідного інституту митної справи)
Стаття присвячена дослідженню ленд-лізу як форми військово-економічного спів-
робітництва країн антигітлерівської коаліції (СРСР, Великобританії та США) у кон-
тексті організації перевезень вантажів військового призначення та діяльності митної
служби СРСР у роки ІІ Світової війни.
Ключові слова: ІІ Світова війна; ленд-ліз, вантаж; транспортний коридор; мит-
ниця; митні формальності.
Систему військово-економічної
допомоги країн-союзників по антигіт-
лерівській коаліції у роки ІІ Світової
війни, що отримала назву ленд-ліз, не
можна вважати малодослідженою.
Об’єктом вивчення вона стала вже у
1947 році, коли світ побачила праця М.
Вознесенського «Военная экономика
СССР в период Отечественной войны»,
у якій автор оцінював допомогу союз-
ників у 4% від усього радянського ви-
робництва. В цілому ж радянські дослі-
дження з питань ленд-лізу вирізнялися
яскраво вираженою тенденційністю –
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77853 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:00:19Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Горькова, А.О. 2015-03-07T18:39:03Z 2015-03-07T18:39:03Z 2013 Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії / А.О. Горькова // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 52-57. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77853 902.2:281.93(477-25) Стаття присвячена археологічній діяльності ЦАТ як провідного центру вивчення та збереження пам'яток церковної старовини. У статті викладені результати археологічних робіт членів ЦАТ, а також їх вплив на збереження археологічних пам'яток. Статья посвящена археологической деятельности ЦАО как ведущего центра изучения и сохранения памятников церковной старины. В статье изложены результаты археологических работ членов ЦАО, а также их влияние на сохранение археологических памятников. The article is devoted to the archaeological activity of EAS as a leading center for research and conservation of monuments of ecclesiastical antiquity. The article presents the results of archaeological work of the members of EAS, and their impact on the preservation of archaeological monuments. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові публікації Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії Памятникоохранная и археологическая деятельность членов Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии Protection of monuments and archaeological activity by members of the Church of the Archaeological Society at the Kiev Theological Academy Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії Горькова, А.О. Наукові публікації |
| title | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії |
| title_alt | Памятникоохранная и археологическая деятельность членов Церковно-археологического общества при Киевской духовной академии Protection of monuments and archaeological activity by members of the Church of the Archaeological Society at the Kiev Theological Academy |
| title_full | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії |
| title_fullStr | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії |
| title_full_unstemmed | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії |
| title_short | Пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії |
| title_sort | пам’яткоохоронна та археологічна діяльність членів церковно-археологічного товариства при київській духовній академії |
| topic | Наукові публікації |
| topic_facet | Наукові публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77853 |
| work_keys_str_mv | AT gorʹkovaao pamâtkoohoronnataarheologíčnadíâlʹnístʹčlenívcerkovnoarheologíčnogotovaristvaprikiívsʹkíiduhovníiakademíí AT gorʹkovaao pamâtnikoohrannaâiarheologičeskaâdeâtelʹnostʹčlenovcerkovnoarheologičeskogoobŝestvaprikievskoiduhovnoiakademii AT gorʹkovaao protectionofmonumentsandarchaeologicalactivitybymembersofthechurchofthearchaeologicalsocietyatthekievtheologicalacademy |