До проблеми розвитку сюркультури багатіїв
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2013
|
| Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77855 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До проблеми розвитку сюркультури багатіїв / В.О. Радзієвський // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 69-71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77855 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-778552025-02-23T17:28:56Z До проблеми розвитку сюркультури багатіїв Радзієвський, В.О. Короткі повідомлення 2013 Article До проблеми розвитку сюркультури багатіїв / В.О. Радзієвський // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 69-71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77855 008 : 24 : 34 : 39 : 94 (477) uk Питання історії науки і техніки application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Короткі повідомлення Короткі повідомлення |
| spellingShingle |
Короткі повідомлення Короткі повідомлення Радзієвський, В.О. До проблеми розвитку сюркультури багатіїв Питання історії науки і техніки |
| format |
Article |
| author |
Радзієвський, В.О. |
| author_facet |
Радзієвський, В.О. |
| author_sort |
Радзієвський, В.О. |
| title |
До проблеми розвитку сюркультури багатіїв |
| title_short |
До проблеми розвитку сюркультури багатіїв |
| title_full |
До проблеми розвитку сюркультури багатіїв |
| title_fullStr |
До проблеми розвитку сюркультури багатіїв |
| title_full_unstemmed |
До проблеми розвитку сюркультури багатіїв |
| title_sort |
до проблеми розвитку сюркультури багатіїв |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Короткі повідомлення |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77855 |
| citation_txt |
До проблеми розвитку сюркультури багатіїв / В.О. Радзієвський // Питання історії науки і техніки. — 2013. — № 4. — С. 69-71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT radzíêvsʹkijvo doproblemirozvitkusûrkulʹturibagatíív |
| first_indexed |
2025-11-24T03:44:46Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:44:46Z |
| _version_ |
1849641807322808320 |
| fulltext |
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 69
УДК 008 : 24 : 34 : 39 : 94 (477)
ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СЮРКУЛЬТУРИ БАГАТІЇВ
Радзієвський В.О., канд. культурол., доц.
(Київський національний університет культури і мистецтв)
Суспільство на землях України за
останні кілька тисячоліть не було соціа-
льно однорідним, хоча ідеї соціальної рі-
вності та справедливості існували з най-
давніших часів. У продовж багатьох віків
представники української еліти збагачу-
вали культуру сусідніх держав (особливо
Польщі та Росії, щоправда у Росії вони,
як правило, сприймались як свої), віді-
гравали особливу роль в історії СРСР і
Європи. З переходом на капіталістичний
шлях розвитку, зі зміною ментальної па-
радигми наприкінці ХХ ст. на теренах
СНД відбулись значні (переважно не на
краще) перетворення, почала формува-
тись і нова субкультура багатіїв (або то-
чніше сюркультура, як вони самі її ін-
терпретують, адже їх сюркультура дійс-
но постає над життям, поза народною
культурою, оскільки стереотипи та стиль
життя деяких багатіїв багато у чому бу-
ває антинародним) [1; 2, с. 99-146]. Роз-
виток сбкультури (далі ми будемо вико-
ристовувати більш специфічний і точ-
ний, але менш поширений термін «сюр-
культура») українських багатіїв ще не
був предметом ґрунтовного культуроло-
гічного дослідження, хоча проблема ця
має й загальнонаукове значення, адже
суттєвого значення у науковому дискурсі
для розвитку соціально-гуманітирних і
суспільствознавчих дисциплін у цілому
на початку ХХІ ст. набуває осмислення
специфіки сюркультури багатіїв [1; 2].
Ми не аналізуємо шлях накопичення ка-
піталу (законний чи ні) новими багатія-
ми, а розглядаємо культурну (точніше
сюркультурну як виокремлену з загаль-
ного масиву культури) складову буття
дуже незначної частки населення Украї-
ни, яка намагається впливати на розви-
ток науки, техніки і усього суспільства.
До питань парадигм, констант,
векторів та моделій окремих соціаль-
них субкультур побіжно зверталось
чимало науковців (Ю. Александров,
О. Багреєва, О. Корякіна, Ю. Лотман,
В. Пирожков, Г. Синіцина, О. Стар-
ков, В. Тулегенов, Г. Хохряков та ін.).
Про рівень концептуальної нерозроб-
леності, понятійно-категоріальної не-
визначеності та наукової нерозвине-
ності проблем сюркультури багатіїв
може свідчити такий факт: деякі вчені
не можуть визначитись не те щоб з те-
заурусом [1, с. 72-80; 2, с. 99-115], а
навіть з назвою предмету досліджен-
ня. Яка це сюркультура – сюркультура
висока чи елітарна, нової аристократії,
багатіїв, багатих чи багатства?
Досліджуючи сюркультуру бага-
тіїв, можна у цілому констатувати, що
Україна все більше наближається до
особливостей культури капіталізму
(де є значні мінуси). Через два десятка
років після розпаду СРСР у нас відбу-
лась специфічна «буржуїнізація».
Особливе місце у «капіталізації»
України займають проблеми моралі,
поваги, чемності, шани та культури
(навіть побутові відносини між співві-
тчизниками деградують) [3, с. 16]. За
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 70
даними Інститута Горшеніна, «більше
60% опитаних українців оцінюють рі-
вень моральності в країні як низький, і
при цьому майже 40% вважають до-
пустимою грубість і нецензурну лай-
ку» [3, с. 17]. На думку К. Іванової,
«українці готові з’їси один одного з
найменшого приводу. Суспільство
руйнує агресія – породження бідності,
радянської культури (остання сумнів-
на, бездоказова теза популярна у ба-
гатьох ЗМІ – В.Р.) і невпевненості у
майбутньому дні» [3, с.16]. Зростають
побутове нахабство і зухвальство,
пов’язані з психологічним напружен-
ням у суспільстві; через невмотивова-
ну грубість люди проявляють страх та
невпевненість.
У десятці найдоброзичливіших кра-
їн світу (дані для британського банку
ISBC за рейтингом The Expat Explorer
Survey) – 5 з Азії: Філіпини, Таїланд,
Малайзія, Гонконг і В’єтнам [3, с. 18]. Це
підтверджує, що ввічливість населення
може і не залежати від багатства країни,
рівня життя або розвиненості інфрастру-
ктури. Скоріше воно залежить саме від
тих впливів на суспільство, котре здійс-
нює сюркультура багатіїв. Особливо яс-
краво це проявляється в Україні. Чи
можна стверджувати, що українське
суспільство деградує у плані
доброзичливості? У цілому, якщо вірити
опитаним, «так» – 76%, у цілому «ні» –
17, важко відповісти – 7%. Відношення
до грубощів та нецензурної лайки: не-
припустимо – 65%, іноді це припустимо
– 28%, це припустимо – 7%. Як би ви
оцінили рівень моралі в українському
суспільстві сьогодні? Низький – 60%,
середній – 30%, високий – 2%, важко
відповісти – 8% [3, с. 18].
Деякі капіталістичні моральні мак-
сими,які перш за все й відображаються в
сюркультурі багатіїв, назвати добрими та
гуманними важко, людина іноді виступає
до ближнього як вовк до ягняти (конку-
ренція, боротьба за ринки, безсоромні
стратегії впливу, корупція, підкуп, шан-
таж, тиск, рейдерські захоплення тощо).
Зменшення і звуження соціальних гаран-
тій, нівелювання досягнень радянської
доби (безробіття, мізерні пенсії і зарпла-
ти, платні освіта та медицина тощо) ба-
гато у чому сьогодні є знаковими. Доб-
робут купки олігархів не повинен буду-
ється на жалюгідному стані мільйонів.
Не є зайвим брати приклад з авто-
ритетних особистостей, але це не є особ-
ливістю суто нових багатіїв. «Самий ба-
гатий аграрій України, мультиміліонер
Юрій Костюк» так охарактеризував свої
культурні (сюркультурні) уподобання:
«Я не люблю художню літературу. Кла-
сика – це минуле. Мені подобається вив-
чати сучасне. Мені подобається читати
автобіографічні книги видатних людей,
які створили сучасну Америку – Морган,
Форд, Карнегі. Це книги про створення
технічного озброєння країни, про те, як
проводиться фінансова політика США і
т.д. Що стосується фільмів, то я їх прак-
тично не дивлюсь. Мені не цікаво» [4, с.
28].
Число мільйонерів в Україні по-
стійно зростає, «пересічні» ж українці за
двадцять років у переважній більшості
збідніли і поки не побудували багатої і
щасливої країни. Разом із цим Україна є
крупною державою зі значним науковим,
технічним, культурим та у цілому інте-
лектуальним потенціалом. Однак, у сюр-
культурі нових багатіїв варто враховува-
ти багате матеріальнє та іноді злиденне
духовне (ніхто не відміняв завуальоване
паразитування). Не дивлячись на «бага-
тошаровість» інформації про багатьох
олігархів (їх благодійність, гуманність
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2013 № 4 71
тощо), навіть за предметами «першої не-
обхідності» надбагатіїв (дороге авто, бу-
динок у кілька поверхів, годинник у де-
сяки тисяч евро, костюм за астрономічну
ціну тощо) стоїть інша реальність: поля-
різація суспільства, нерівномірність роз-
поділу благ і т. д., що продовжують зро-
стати. За річчю у магнатів доволі часто
«приховується» не лише майновий ста-
ток, але і соціальний ценз, особливий
статус, аксіологічна та гносеологічна ін-
формація про «впливовість» володаря
конкретної речі та специфічне положен-
ня носія речі у певних колах тощо. При-
мхи багатіїв стають важливими елемен-
тами їх сюркультури.
Капіталізм не приніс в Україну
«райського життя». Зарано «списувати»
комуністичні ідеї у минуле, адже вони
мають вагому наукову складову та ще
можуть мати значне практичне втілення
[5], далеко не обмежуючись сучасними
передовими Китаєм або Кубою. Суспіль-
ство майбутнього обов’язково повинно
бути більш гуманним, справедливим і рі-
вноправним, де має панувати справжня
культура, а не хибні явища сюркультури,
контркультури, паракультури та анти-
культури, які іноді завуальовано пода-
ються у широкий загал як
«нестандартні» і «нетипові», навіть
«елітарні», «високі» та «особливі» суб-
культури (кримінальні, девіантні,
вузькокласові, конфліктні тощо).
Соцальні досягнення ХХ століття дають
підстави для надій і сподівань, адже роз-
виток науки, техніки і культури має бути
пов’язаним й з вагомими працями у
галузі суспільствознавства, осмисленням
законів історичного поступу та наукової
логіки. Отже, хоча у когось може і є (хо-
ча б теоретично) шанс прилучитись до
сюркультури нових багатіїв, проте чи це
дійсно потрібно кожному? Може все ж
краще чесно жити, а не намагатись
розбагатіти за рахунок і ближнього, і да-
лекого?
ЛІТЕРАТУРА
1. Радзієвський В. О. Нотатки з субкультури аномії : монографія / В. О.
Радзієвський. – К. : Логос, 2012. – 368 с.
2. Радзієвський В. О. Про теорію та історію субкультур: нариси до
субкультурології : монографія / В. О. Радзієвський. – К. : Логос, 2013. – 276 с.
3. Иванова Екатерина. Территория зла / Корреспондент, № 28 (516), 20 июля
2012 г. – С.16-18.
4. Кокоба Анна. Фермер № 1 / Корреспондент, № 6 (443), 18 февраля 2011 г. –
С.26-28.
5. Гриффен Л.А. “Капитал” и капитализм / Л.А. Гриффен. − К. : ЭЛМА. − 2003.
− 148 с.
|