Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181
Проведено рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 за допомогою 7 ендонуклеаз. Встановлено наявність сайтів рестрикції для ендонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI, SalGI і BglI. На плазміді pSS181 є унікальний сайт для рестриктази EcoRI і відсутні сайти для HindIII та XbaI. Молекулярний розмір пл...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7792 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 / В.В. Лук’янчук // Мікробіол. журн. — 2009. — Т. 71, № 4. — С. 41-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860238961730912256 |
|---|---|
| author | Лук’янчук, В.В. |
| author_facet | Лук’янчук, В.В. |
| citation_txt | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 / В.В. Лук’янчук // Мікробіол. журн. — 2009. — Т. 71, № 4. — С. 41-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проведено рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 за допомогою 7 ендонуклеаз. Встановлено наявність сайтів рестрикції для ендонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI, SalGI і BglI. На плазміді pSS181 є унікальний сайт для рестриктази EcoRI і відсутні сайти для HindIII та XbaI. Молекулярний розмір плазміди pSS181 становить 10,75±0,25 тпн. В результаті гідролізу плазмідної ДНК парами ендонуклеаз (EcoRI + PstI) та (EcoRI + BamHI) виявлено, що сайт рестрикції для фермента EcoRI знаходиться на більших PstI та BamHI- фрагментах.
Проведено рестрикционный анализ стрептомицетной плазмиды pSS181 с помощью 7 эндонуклеаз. Установлено наличие сайтов рестрикции для эндонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI, SalGI и BglI. На плазмиде pSS181 обнаружен уникальный сайт для рестриктазы EcoRI и отсутствуют сайты рестрикции для эндонуклеаз HindIII и XbaI. Молекулярный размер плазмиды составляет 10,75±0,25 тпн. В результате гидролиза плазмидной ДНК парами эндонуклеаз (EcoRI + PstI) и (EcoRI + BamHI) установлено, что сайт рестрикции для фермента EcoRI расположен на больших PstI и BamHI-фрагментрах.
Restriction analysis of plasmid was carried out with the use of 7 enzymes. Presence of restriction sites for endonucleases II EcoRI, Pstl, BamHI, SalGl, and BgII was established. A unique restriction site for endonuclease EcoRI on the plasmid pSS181 was found out, but endonucleases HindIII and XbaI had no restriction sites on the plasmid. The molecular size of this plasmid was 10.75±0.25 kb. As a result of hydrolysis of the plasmid DNA by pairs of endonucleases (EcoRI+PstI) and (EcoRI+BamHI) it was established, that the site of restriction for enzyme EcoRI was located on the biggest PstI and BamHI-fragments.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:27:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
41ISSN 0201-8462. Мікробіол. журн., 2009, Т. 71, № 4
6. Лойко З.И., Исакова Л,И., Квасников Е.И. Некоторые закономерности синтеза липидов
термотолерантными дрожжами Candida tropicalis при углеводном и углеводородном типе питания
// Микробиология – 1974. – 43, № 6. – С. 1005–1010.
7. Малашенко Ю.Р., Синицький В.М., Криштаб Т.П., Луханіна О.П., Ковтун Т.В., Соколов І.Г.,
Романовська В.О. Антинаркотичний мікробний препарат «Наркопон» // Арх. психіатрії. – 2001.–
№ 1–2 (24–25).– С. 86–88.
8. Малашенко Ю.Р., Синицький В.М., Соколов І.Г., Криштаб Т.П., Харченко Н.К. Антиалкогольний
препарат “Алкопон” // Арх. психіатрії.– 1998.– № 3.– С. 143–147.
9. Островский Ю.М., Сатановская В.И., Островский С.Ю. Метаболические предпосылки последствий
потребления алкоголя. – Минск: Наука и техника, 1988.– 134 с.
10. Рожанец В.В., Нужный В.П. Биологически активная добавка к пище «Наркофит» // Наркология. –
2003. – № 10. – С. 34–39
11. Романовская В.А., Рокитко П.В., Шилин С.О., Черная Н.А., Малашенко Ю.Р. Идентификация штаммов
Methylobacterium с использованием сиквенс-анализа генов 16S рРНК // Микробиология – 2004. – 73,
№ 6. – С. 846–848.
12. Стальская И.Д., Гаришвили Т.Т. Метод определения малонового диальдегида с помощью
тиобарбитуровой кислоты. Современные методы в биохимии. – М.: Медицина, 1977.– С. 66–68.
13. Харченко Н.К., Синицкий В.Н. Альдегиддегидрогеназная активность сыворотки крови при разных
концентрациях ацетальдегида // Укр. биохим. журн. – 1993.– 65, № 5.– С. 53–58.
14. Фридман Л.С., Флеминг Н.Ф., Робертс Д.Г., Хайман С.Е. Наркология. – М.: Из-во «Бином-
Невский диалект», 1998. – 318 с.
15. Шабанов П.Д., Штакельберг О.Ю. Наркомания: патопсихология, клиника, реабилитация. СПб.:
Изд. «Лань», 2001. – 464 с.
16. Duboins M., Gilles K.A., Hamilton Y.K. Calorimetric method for determination of sugars and related
substances // Analyt. Chem. – 1965. – 26, № 3. – Р. 350.
17. Earley G.J., Leonard B.E. Isolation and assay of noradrenaline, dopamine, 5-hydroxytryptamine and
several metabolites from brain, tissue using disposable Bio-Rad column paceked with sephadex G-10 //
J. Pharmac. Methods. – 1978. – 1. – P. 67–79.
18. Skursky L., Kowaz I. and Stachova M. A sensitive photometric assay for alcohol dehydrogenase activity in
blood serum // Analyt. Biochem. – 1979. – 99. – P. 65–71.
19. Pat. 1583018 CN, Chinese medicinal composition for relieving alcoholism / ZHANG XIAOHONG
(CN) Applicant: ZHANG XIAOHONG (CN) ES: IPC: A61P25/32; A 61 25/00; (IPC1-7): A61K35/78
(+1) Publication info: CN 1583018– 2005-02-23.
20. Pat. 1640301 CN, Sober-up health-care noodle with soup and its food form / LI SHOUFENG (CN)
Applicant: LI SHOUFENG (CN) ES:IPC A23L1/16; A23L1/212; A23L1/228 (+10) Publication info:
CN 1640301 – 2005-07-20.
Отримано 24.03.2008
УДК 575.13:579.873.7
В.В. Лук’янчук
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України,
Вул. Академіка Заболотного, 154, Київ МСП, Д03680, Україна
рестрикційний аналіЗ
стреПтоміцетної ПлаЗміди pss181*
Проведено рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 за допомогою 7 ендонуклеаз.
Встановлено наявність сайтів рестрикції для ендонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI, SalGI і BglI. На плазміді
pSS181 є унікальний сайт для рестриктази EcoRI і відсутні сайти для HindIII та XbaI. Молекулярний
розмір плазміди pSS181 становить 10,75±0,25 тпн.
В результаті гідролізу плазмідної ДНК парами ендонуклеаз (EcoRI + PstI) та (EcoRI + BamHI)
виявлено, що сайт рестрикції для фермента EcoRI знаходиться на більших PstI та BamHI-
фрагментах.
К л ю ч о в і с л о в а : стрептоміцет, плазміда, рестриктаза.
За даними літератури, клітини більшості мікроорганізмів містять позахромосомну
плазмідну ДНК, яка може надавати клітині-господарю властивостей, що забезпечують
її виживання в несприятливих умовах чи можливість засвоювати нове джерело енергії та
вуглецю [4, 12, 15].
Відомо, що до 25 % досліджених культур стрептоміцетів мають плазмідні ДНК [6].
Метою даної роботи було дослідження нової стрептоміцетної плазміди pSS181, як
можливої основи для конструювання векторної молекули.
© В.В. Лук’янчук, 2009
ISSN 0201-8462. Мікробіол. журн., 2009, Т. 71, № 442
матеріали і методи. Об’єктом дослідження був штам Streptomyces sp. 181, виділений
у 2006 р. із зразка екологічно чистого ґрунту заказника “Долина Нарцисів” в Закарпат-
ської області України.
В експериментах використовували рідке середовище S [13] та агаризоване соєве се-
редовище [1].
Плазмiдну ДНК з дводобового міцелію стрептоміцета виділяли за методом Кайзера
[8]. Рестрикційний аналіз плазмідних ДНК проводили як запропоновано Маніатісом [3].
В роботі використовували рестриктази і стандартні буфери для рестрикції фірми «Фер-
ментас» [2]. Електрофорез плазмідної ДНК та її фрагментів проводили в 0,8 % агарозi в
ТБЕ-буферi [3]. Як стандарт молекулярних розмірів фрагментів плазмідної ДНК вико-
ристовували HindIII-фрагменти ДНК фагу лямбда [2].
результати та їх обговорення. З літературних джерел відомо, що завдяки наявнос-
ті носія позахромосомної спадковості клітина стрептоміцета може отримати здатність
продукувати ряд біологічно активних речовин, таких як антибіотики, пігменти та амі-
нокислоти, набути стійкість до антибіотичних речовин та ряд інших властивостей [6, 12,
15]. Штам Streptomyces sp. 181 є культурою мікроорганізму, яка щойно виділена з навко-
лишнього середовища. В даний час вивчаються генотипові та фенотипові ознаки даного
мікроорганізму. Попередньо встановлено, що досліджуваний штам стрептоміцета про-
дукує речовини, що мають антибіотичні властивості та водорозчинний пігмент фіолето-
вого кольору.
У даного штаму стрептоміцета була виявлена плазміда pSS181. Першим етапом до-
слідження плазмідної ДНК є проведення рестрикційного аналізу – це необхідно для
встановлення її молекулярного розміру та побудови рестрикційної карти. При проведені
рестрикційного аналізу плазміди pSS181 використанно 7 ендонуклеаз рестрикції ІІ типу
(табл. 1, рис. 1). Встановлено, що плазміда pSS181 має унікальний сайт рестрикції для
рестриктази EcoRI і відсутні сайти рестрикції для 2 ферментів рестрикції HindIII i XbaI.
Наявність на плазміді ще двох чи трьох сайтів рестрикції відповідно для ендонуклеаз
PstI та BamHI робить можливим проведення рестрикційного аналізу з використанням
двох ферментів одночасно. Так, при гідролізі парами рестриктаз EcoRI + PstI та EcoRI +
BamHI виявлено, що сайт рестрикції для фермента EcoRI знаходиться на більших PstI та
BamHI- фрагментах (табл. 1).
та б л и ц я 1
рестрикційний аналіз плазміди pss181
використані
ендонуклеази
кількість фрагментів та їх молекулярні розміри сума фрагментів, тпн
EcoRI 1 (11,0 тпн) 11,0
PstI 2 (8,5 тпн, 2,2 тпн) 10,7
BamHI 2 ( 9,4 тпн, 1,4 тпн) 10,8
HindIII 0
XbaI 0
BglI
9 (2,0 тпн, 1,9 тпн, 1,4 тпн, 1,3 тпн, 0,9 тпн,
0,75 тпн, 0,65 тпн, 0,55 тпн, 0,4 тпн,
0,35 тпн, 0,3 тпн)
10,5
SalGI
9 (3,5 тпн, 2,1 тпн, 1,45 тпн, 1,0 тпн, 0,9 тпн,
0,7 тпн, 0,55 тпн, 0,4 тпн, 0,3 тпн)
10,9
EcoRI + PstI 3 (7,2 тпн, 2,2 тпн, 1,4 тпн) 10,8
EcoRI + BamHI 3 (6,0 тпн, 3,6 тпн, 1,4 тпн) 11,0
Середній розмір
плазміди pSS181
10,75±0,25
Наявність унікального сайту рестрикції на плазміді pSS181 робить можливим вико-
ристання її як базову молекулу при конструюванні вектору клонування для стрептомі-
цетів [3, 6, 15].
43ISSN 0201-8462. Мікробіол. журн., 2009, Т. 71, № 4
Як відомо з літературних джерел,
плазмідна ДНК знайдена у кожного чет-
вертого дослідженого стрептоміцета [6].
Молекулярний розмір плазмід становить
від 1,8 тпн до 200 тпн, oднак, більшість
досліджених плазмід мають молекуляр-
ний розмір до 40 тпн [15]. Плазміди тако-
го розміру використовуються як базисні
молекули при конструюванні векторів:
наприклад, SLP1.2 (14,5 тпн), pIJ101 (8,9
тпн), SCP2 (31,6 тпн), pSK2 (10,3 тпн),
pVE1 (10,8 тпн), pJV1 (10,8 тпн) та інші
[6]. Повідомляється про наявність кіль-
кох плазмідних ДНК, які мають молеку-
лярний розмір у діапазоні 10,8±0,3 тпн:
pSАM2 – 11,1 тпн, pVE1-10,8 тпн, pSN22
– 11,0 тпн, pSLG3 –10,9 тпн, pIJ109 –10,8
тпн та pMG110 –10,5 тпн [4, 7, 9, 11, 14,
16]. Ці плазміди виділені з штамів різ-
них видів стрептоміцетів – S. ambofaciens
ATCC 15154 (pSАM2), S. venezuelae ATCC
14585 (pVE1), S. nigrifaciens SN22 (pSN22),
S. lavendulae-grasserius RIA746 (pSLG3),
S. phaeochromogenes NRRI B 3559 (pIJ109)
та S. luteolutescens IMEI 40341 (pMG110)
тпн [4, 7, 9, 11, 14, 16]. В клітинах штаму
S. kasugaensis IMC MB273, як виявлено,
одночасно існують 2 плазміди pSK1 та
pSK2, що мають однаковий молекуляр-
ний розмір – 10,3 тпн та встановлено, що
вони мають різну первинну будову [6, 17].
Як встановлено, молекулярний розмір виявленої нами плазміди pSS181 становить
10,75±0,25 тпн. Порівняння результатів рестрикційного аналізу плазміди pSS181 та ре-
стрикційних карт плазмід близьких за молекулярним розміром (pSАM2, pVE1, pSN22,
pSLG3, pIJ109 та pMG110) виявило, що pSS181 є новою плазмідою з відмінною нуклео-
тидною будовою. Так, наприклад, на плазміді pSS181 існують для рестриктази Pst1 2 сай-
ти рестрикції, тоді як на плазмідах pSN22 та pSLG3 є тільки по одному сайту, а плазміди
pSАM2 та pIJ109 не мають жодного. Є відмінності в результатах гідролізу плазмід ендо-
нуклеазою BamHI – з плазміди pSS181 утворюються 2 BamHI-фрагменти, а плазміда
pVE1 переходить в лінійну форму. На плазміді pSS181 є 9 сайтів для ферменту SalG1, на
плазміді pMG110 сайт для цієї ендонуклеази є унікальним.
Таким чином, у штаму Streptomyces sp. 181 виявлено нову плазміду pSS181
(10,75±0,25 тпн), яка має унікальній сайт для ендонуклеази EcoRI. Завдяки невеликому
молекулярному розміру та наявності унікального сайту рестрикції плазміда може бути
використана як основа при конструюванні вектора.
рис 1. електрофоретичне розподілення фрагментів
плазміди pss181 після гідролізу ендонуклеазами:
PstI (1); BamHI (2); salGI (3); XbaI (4);
BglI (5, 6); ecoRI (7); HindIII (8);
ecoRI+ HindIII (9); 6 + HindIII (10)
ISSN 0201-8462. Мікробіол. журн., 2009, Т. 71, № 444
В.В. Лукьянчук
Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины, Киев
рестрикционнЫй аналиЗ стреПтомицетной
ПлаЗмидЫ рss181
Р е з ю м е
Проведено рестрикционный анализ стрептомицетной плазмиды pSS181 с помощью
7 эндонуклеаз. Установлено наличие сайтов рестрикции для эндонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI,
SalGI и BglI. На плазмиде pSS181 обнаружен уникальный сайт для рестриктазы EcoRI и отсутствуют
сайты рестрикции для эндонуклеаз HindIII и XbaI. Молекулярный размер плазмиды составляет
10,75±0,25 тпн.
В результате гидролиза плазмидной ДНК парами эндонуклеаз (EcoRI + PstI) и (EcoRI +
BamHI) установлено, что сайт рестрикции для фермента EcoRI расположен на больших PstI
и BamHI-фрагментрах.
V.V. Lukyanchuk
Zabolotny Institute of Microbiology and Virology,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv;
RestRICtIon AnALYsIs oF stRePtoMYCes PLAsMID pss 181
S u m m a r y
Restriction analysis of plasmid was carried out with the use of 7 enzymes. Presence of restriction sites
for endonucleases II EcoRI, Pstl, BamHI, SalGl, and BgII was established. A unique restriction site for
endonuclease EcoRI on the plasmid pSS181 was found out, but endonucleases HindIII and XbaI had no re-
striction sites on the plasmid. The molecular size of this plasmid was 10.75±0.25 kb. As a result of hydrolysis
of the plasmid DNA by pairs of endonucleases (EcoRI+PstI) and (EcoRI+BamHI) it was established, that
the site of restriction for enzyme EcoRI was located on the biggest PstI and BamHI-fragments.
The paper is presented in Ukrainian.
K e y w o r d s: Streptomyces, plasmid, endonucleases, II type.
The a u t h o r’s a d d r e s s: V. V. Lukyanchuk, Zabolotny Institute of Microbiology and Virology, Na-
tional Academy of Sciences of Ukraine; 154 Acad. Zabolotny St., Kyiv, MSP, D03680, Ukraine.
1. Валагурова В.Е., Козырицкая В.Е., Иутинская Г.А. Актиномицеты рода Streptomyces. Описание
видов и компьютерная программа их идентификации // Киев: Наукова думка. – 2003. – 645 с.
2. Каталог фірми MBI. Fermentas. – 2006–2007.
3. Маниатис Т., Фрич Э., Сэмбук Дж. Молекулярное клонирование. Методы генетической
инженерии. – Москва: Мир, 1984. – 450 с.
4. Bailey C.R., Bruton C.J., Butler M.J., Chater K.F., Harris J.E., Hopwood D.A. Properties of in vivo
recombinant derivatives of pJV1, multi-copy plasmid from Streptomyces phaeochromogenes// J. General
Microbiol. – 1986. – 132, N 8. – P. 2071–2078.
5. Hopwood D.A., Kieser T. Conjugative plasmids in Streptomyces // Bacterial conjugation (ed. D.B. Clewell).
– N-Y: Plenum, 1993. – P. 293–311.
6. Hopwood D.A., Kieser T., Lydiate D.J., Bibb M.J. Streptomyces plasmid: their biology and use as cloning vector //:
The bacteria, V. IX, (eds Queener S.W., Day L.E.). – Academic Press, 1986. – P. 159–230.
7. Kataoka M., Seki T., Yoshida T. Five genes involved in self-transmissin of pSN22, a Streptomyces plasmid//
J. Bacteriol. – 1991. – 173, N 13. – P. 4220–4228.
8. Kieser T. Factors affecting the isolation of CCC DNA from Streptomyces lividans and Escherichia coli //
Plasmid. – 1984. – 12, N 1. – P. 19–36.
9. Klaus s., Krugel H., Walter F. Inverted repeats in the DNA of Streptomyces plasmids pMG110 and pMG120
// Mol Gen Genet. – 1984. – 197, N 1. – P. 143–149.
10. Koraki T.G., Karagouni A.D. Occurrence and diversity of plasmids in population of Streptomycetes in soil
// Antonie van Leeuwenhoek. – 2000. – 78, N 3–4. – P. 323–329.
11. MacNeil T., Gibbons P.H. Charakterization of the Streptomyces plasmid pVE1// Plasmid. – 1986. – 16,
N 3. – P. 182–194.
12. Meinhardt F., Schaffrath R., Larser M. Microbial linear plasmids // Appl. Microbial. Biotechnol. – 1997. – 47,
N 4. – P. 329–336.
13. Okanishi M., Suzuki K., Umezava H. Formation and reversion of Streptomyces protoplasts: condition and
morphological study // J. General Microbiol. – 1989. – 80, N 1. – P. 389–400.
14. Pernodet J.L., Simonet J.M., Querineau M. Plasmid in different strains of Streptomyces ambofaciens: free
and integrated form of plasmid pSAM2 // Mol. Gen. Genet. – 1984. – 198, N 1. – P. 35–41.
45ISSN 0201-8462. Мікробіол. журн., 2009, Т. 71, № 4
15. Thompson C.J., Ward J.M., Hopwood D.A. Cloning of antibiotic resistance and nutritional genes in
Streptomycetes // J. Bacteriol. – 1982.– 15, N 2. – P. 668–677.
16. Tichy L.N., Moskalenko L.N., Smrckova I., Krumphanzl V. Isolation and characterization of a plasmid pSLG3,
from Streptomyces lavendulae-grasserus// FEMS Microbiol Lett. – 1985. – 27, N 1. – P. 65–68.
17. Toyama H., Okanishi M., Umezawa H. Physical characterization of plasmids from Streptomyces
kasugaensis MB273 // Plasmid. – 1981. – 11, N 5. – Р. 306–312.
Отримано 01.06.2008
УДК 579. 69:620.193.8
Ж.П. Коптева, В.В. Занина, А.Е. Коптева, В.Л. Айзенберг, А.В. Борисенко
Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины,
ул. Академика Заболотного, 154, Киев ГСП, Д03680, Украина
лиПолитиЧеская и каталаЗная активности бактерий –
деструкторов ЗаЩитнЫХ ПокрЫтий
Изучены липолипитическая и каталазная активности бактерий — деструкторов защитных
покрытий — при разных моделях роста: биоплёночной и плантктонной. Показано, что синтез
экзоферментов в биоплёнке и планктоне отличается. В условиях биоплёночной формы роста
усиливается удельная активность исследованных ферментов. Активность внеклеточных липазы и
каталазы в биоплёнке в 1,1–1,5 и 1,2–2,1 раза выше, чем в планктоне соответственно. С увеличением
продолжительности опыта до 14 суток липолитическая активность значительно уменьшается.
Активность исследованных ферментов, продутируемых бактериями-деструкторами, может быть
использована для оценки биостойкости изоляционных покрытий, как показать их биодеградации в
техногенных средах.
К л ю ч е в ы е с л о в а : бактерии-деструкторы покрытий, липаза, каталаза, биопленка, планктон.
Почвенные микроорганизмы воздействуют на изоляционные материалы продукта-
ми своего метаболизма, в первую очередь органическими и неорганическими кислота-
ми, а также ферментами.
В процессе окисления, восстановления, гидролиза и других реакций микроорганизмы
с помощью ферментов разрушают молекулы пластификаторов и стабилизаторов, аци-
клические и ароматические углеводороды, низкомолекулярные фракции покрытий, а
также другие компоненты, входящие в их состав [2].
В доступной нам литературе встречаются единичные сведения о ферментативной
активности бактерий – деструкторов защитных покрытий [12]. Приводятся данные, в
основном, об активности окислительно-восстановительных и гидролитических фер-
ментов у микромицетов, которые повреждают строительные материалы, фенопласты,
резину и др.[4].
Целью нашей работы было изучение липолитической и каталазной активностей бак-
терий – деструкторов защитных покрытий.
материалы и методы. Объектами исследований были бактерии Pseudomonas sp. штаммы
109 и Т/2, Arthrobacter sp. шт. 102 и Bacillus sp. штаммы 138 и 140, которые образовывали био-
пленку на поверхности поврежденных защитных покрытий газопроводов [2].
Бактерии культивировали на жидкой среде Таусона с глюкозой (20 г/л) [8] с добавле-
нием МПБ (20 мл на 100 мл среды) при температуре 28 0С ± 2 0С. Образцы пленочного
покрытия Поликен 980-25 размером 40%20%0,5 мм погружали в среду Таусона, иноку-
лированную монокультурами исследованных бактерий. Посевной материал вносили в
среду в количестве 106 кл/мл. Продолжительность опыта составляла 5 и 14 суток. По-
вторность опыта трехкратная.
После снятия эксперимента биопленку десорбировали с поверхности покрытия
в фиксированный объем 0,1 н фосфатного буфера (рН 7) с помощью ультразвукового
диспергатора УЗДН 2Т (частота 22 кГц) в течение 30 с (два раза с интервалом 2 мин).
Планктонные клетки бактерий центрифугировали при 5000 об/мин в течение 40 мин для
получения надосадочной жидкости.
Титр бактерий – начальный и конечный – определяли методом десятикратных
предельных разведений [3].
© Ж.П. Коптева, В.В. Занина, А.Е. Коптева, В.Л. Айзенберг, А.В. Борисенко, 2009
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-7792 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-8462 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:27:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного |
| record_format | dspace |
| spelling | Лук’янчук, В.В. 2010-04-13T11:55:40Z 2010-04-13T11:55:40Z 2009 Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 / В.В. Лук’янчук // Мікробіол. журн. — 2009. — Т. 71, № 4. — С. 41-45. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0201-8462 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7792 575.13:579.873.7 Проведено рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 за допомогою 7 ендонуклеаз. Встановлено наявність сайтів рестрикції для ендонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI, SalGI і BglI. На плазміді pSS181 є унікальний сайт для рестриктази EcoRI і відсутні сайти для HindIII та XbaI. Молекулярний розмір плазміди pSS181 становить 10,75±0,25 тпн. В результаті гідролізу плазмідної ДНК парами ендонуклеаз (EcoRI + PstI) та (EcoRI + BamHI) виявлено, що сайт рестрикції для фермента EcoRI знаходиться на більших PstI та BamHI- фрагментах. Проведено рестрикционный анализ стрептомицетной плазмиды pSS181 с помощью 7 эндонуклеаз. Установлено наличие сайтов рестрикции для эндонуклеаз EcoRI, PstI, BamHI, SalGI и BglI. На плазмиде pSS181 обнаружен уникальный сайт для рестриктазы EcoRI и отсутствуют сайты рестрикции для эндонуклеаз HindIII и XbaI. Молекулярный размер плазмиды составляет 10,75±0,25 тпн. В результате гидролиза плазмидной ДНК парами эндонуклеаз (EcoRI + PstI) и (EcoRI + BamHI) установлено, что сайт рестрикции для фермента EcoRI расположен на больших PstI и BamHI-фрагментрах. Restriction analysis of plasmid was carried out with the use of 7 enzymes. Presence of restriction sites for endonucleases II EcoRI, Pstl, BamHI, SalGl, and BgII was established. A unique restriction site for endonuclease EcoRI on the plasmid pSS181 was found out, but endonucleases HindIII and XbaI had no restriction sites on the plasmid. The molecular size of this plasmid was 10.75±0.25 kb. As a result of hydrolysis of the plasmid DNA by pairs of endonucleases (EcoRI+PstI) and (EcoRI+BamHI) it was established, that the site of restriction for enzyme EcoRI was located on the biggest PstI and BamHI-fragments. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного Експериментальні праці Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 Рестрикционный анализ стрептомицетной плазмиды рSS181 Restriction Analysis of Streptomyces Plasmid pSS181 Article published earlier |
| spellingShingle | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 Лук’янчук, В.В. Експериментальні праці |
| title | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 |
| title_alt | Рестрикционный анализ стрептомицетной плазмиды рSS181 Restriction Analysis of Streptomyces Plasmid pSS181 |
| title_full | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 |
| title_fullStr | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 |
| title_full_unstemmed | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 |
| title_short | Рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pSS181 |
| title_sort | рестрикційний аналіз стрептоміцетної плазміди pss181 |
| topic | Експериментальні праці |
| topic_facet | Експериментальні праці |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/7792 |
| work_keys_str_mv | AT lukânčukvv restrikcíiniianalízstreptomícetnoíplazmídipss181 AT lukânčukvv restrikcionnyianalizstreptomicetnoiplazmidyrss181 AT lukânčukvv restrictionanalysisofstreptomycesplasmidpss181 |