Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств
В Украине только начинают формироваться важнейшие компоненты инфраструктуры инновационного рынка – система государственной поддержки
 инновационного предпринимательства, современные формы кооперации инновационной деятельности и тому подобное. В этих условиях определяющая
 роль уделяе...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77990 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку
 підприємств / С.В. Коверга // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 133-136. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860217820427583488 |
|---|---|
| author | Коверга, С.В. |
| author_facet | Коверга, С.В. |
| citation_txt | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку
 підприємств / С.В. Коверга // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 133-136. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В Украине только начинают формироваться важнейшие компоненты инфраструктуры инновационного рынка – система государственной поддержки
инновационного предпринимательства, современные формы кооперации инновационной деятельности и тому подобное. В этих условиях определяющая
роль уделяется государственной регуляции инновационного рынка, важное место среди элементов которого занимает законодательно-нормативная база,
совершенствование которой направлено на активизацию инновационной детельности, разработку и осуществление инновационной политики, поддержку
информационной среды инновационных процессов.
В Україні тільки починають формуватися найважливіші компоненти
інфраструктури інноваційного ринку – система державної підтримки
інноваційного підприємництва, сучасні форми кооперації інноваційної діяльності тощо. У цих умовах визначальна роль приділяється державному регулюванню інноваційного ринку, важливе місце серед елементів якого займає
законодавчо-нормативна база, вдосконалення якої, спрямоване на активізацію
інноваційної діяльності, розробку й здійснення інноваційної політики, підтримку
інформаційного середовища інноваційних процесів.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:16:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
133
7. Червен І.І. Розвиток економічних відносин партнерів виноградарсько-виноробного під комплексу АПК
// Економіка АПК.–1999.- №1.–С.86-88.
8. Россоха В.В. Ефективність використання виробничого потенціалу в аграрній сфері АПК // економіка
АПК. –2004. №6. С.16-22.
9. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. – Сумы: Университетская книга,
2002.
10. «О перспективах развития агропромышленного комплекса АРК». Доклад Киселева В., 2004.
11. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств в Україні за 1980-2005 рр. /
державний комітет України. – К., 2005.
12. Черемисина С.Г. Оценка эффективности использования производственного потенциала виноградови-
нодельческих предприятий. // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №6 (60). –С. 146-154.
Коверга С.В.
ЗАКОНОДАВЧЕ І ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ІННОВАЦІЙНОГО
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
Основною умовою досягнення довготривалих, позитивних темпів економічного зростання, як реально-
го сектора економіки, так і окремих підприємств, є насамперед активна інноваційна діяльність. Зважаючи
на те, що активізація інноваційно-інвестиційної діяльності належить до системних питань макроекономіч-
ного розвитку, вирішення яких має здійснюватися насамперед на державному рівні, - дослідження питань
формування державної інноваційної політики становить важливу проблему в сучасній науці.
На необхідності формування чіткої державної політики у сфері інновацій наголошують зарубіжні та ві-
тчизняні вчені. Питання науково-методичних основ державного регулювання інвестиційної та інноваційної
діяльності досліджується в роботах В.М.Гейця, О.І. Амоши, М.І.Долішнього, М.М. Лепи, М.Г. Чумаченка,
І.Б. Швеця та ін. На думку переважної більшості українських учених нагальною потребою сучасного етапу
економічного реформування є участь державних органів у процесі реалізації заходів інноваційного розвит-
ку.
В Україні тільки починають формуватися найважливіші компоненти інфраструктури інноваційного ри-
нку - система державної підтримки інноваційного підприємництва, сучасні форми кооперації інноваційної
діяльності тощо. У цих умовах визначальна роль приділяється державному регулюванню інноваційного ри-
нку, важливе місце серед елементів якого займає законодавчо-нормативна база, вдосконалення якої, спря-
моване на активізацію інноваційної діяльності, розробку й здійснення інноваційної політики, підтримку ін-
формаційного середовища інноваційних процесів.
Актуальність розглянутих у дослідженні проблем з погляду державного управління полягає в тому, що
держава має можливість оптимізувати економічне нормативне поле діяльності суб’єктів господарювання.
На нашу думку, на даному етапі розвитку економіки України законодавство повинне стимулювати про-
ведення підприємствами наукових досліджень й об’єднати їх спільні зусилля з науково-дослідними органі-
заціями. Стимулом для розробки й впровадження нових технологій і зразків техніки може бути посилення
інноваційної спрямованості пільг з боку держави безпосередньо для прогресуючих підприємств.
Для того, щоб могли запрацювати механізми стимулювання інноваційної діяльності, насамперед, по-
трібно вирішити на державному (законодавчому) рівні такі питання:
- з метою заохочення юридичних і фізичних осіб вкладати свої вільні кошти в рішення важливих еколо-
гічних, технологічних і соціальних регіональних проблем необхідно передбачити створення регіональних
фондів для фінансування інноваційних проектів із впровадженням економічного механізму вилучення реін-
вестованих коштів із системи оподатковування (податок на прибуток і прибутковий податок із громадян);
- впровадження системи прискореної амортизації як засобу регулювання відновлення виробництва;
- впровадження податкових заходів, які будуть сприяти активізації інноваційної діяльності, передбачи-
вши в першу чергу: надання податкових «канікул» на 1-2 роки на прибуток, отриманий у результаті випус-
ку нової продукції світового рівня;
- впровадження прогресивного оподаткування прибутку від випуску застарілої продукції (тобто «пода-
тковий пресинг» застарілих технологій);
- впровадження єдиного податку для приватних підприємців-новаторів.
Розглядаючи державний інструментарій впливу на економіку, зокрема для регулювання інноваційного
розвитку підприємств, варто назвати наступні найважливіші важелі:
по-перше, стимулювання суб’єктів господарської діяльності, що повинне охоплювати стимулювання
власників підприємств і найманих робітників;
по-друге, державні важелі фінансово-економічного впливу, до яких повинні належати фінансові факто-
ри й зокрема інструменти бюджетної системи.
Стимулювання інноваційного розвитку підприємств носить двоїстий характер, оскільки передбачає, з одного бо-
ку, зацікавленість суб’єкта господарювання в певних організаційно-економічних діях, які будуть мати позитивні нас-
лідки для економіки й соціальної сфери в державі, у регіоні, а з іншого боку - стимулювання конкретних людей, від ді-
яльності яких і залежить поводження суб’єкта господарювання, економіко-виробничої структури, банку тощо.
Іншими словами, стимулювання підприємств щодо інноваційного розвитку - це завжди створення заці-
кавленості конкретних людей (топ-менеджерів) у певних діях на користь інтересів громади або держави,
Коверга С.В.
ЗАКОНОДАВЧЕ І ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
134
при збереженні власних інтересів. Стимулювання підприємств означає появу мотивації у вищих керівників,
коли вони вбачають не тільки особистий інтерес, але й інтерес для розвитку підприємств, коли поряд з ви-
никненням зацікавленості кожного працюючого у виконанні своєї роботи виникає зацікавленість власників
в інвестуванні коштів у певний проект, пов’язаний з інноваційним розвитком і функціонуванням підпри-
ємств і спрямований на досягнення певної мети державних органів влади й управління, органів місцевого
самоврядування й т. ін.
Стимулювання інноваційного розвитку підприємств у приведеному вище контексті може досягатися рі-
зними шляхами. Однак варто визначити два напрямки такого стимулювання:
по-перше, створення стимулу для власників (приватних або акціонерів) з погляду одержання підприєм-
ством додаткових прибутків, інвестицій, ринків збуту та ін., внаслідок реалізації певної схеми розвитку й
забезпечення конкретних видів діяльності підприємства. Безумовно, подібний хід подій в остаточному під-
сумку повинен відбитися на особистих доходах власників;
по-друге, створення мотивації для працівників підприємства із погляду забезпечення їх стабільними
замовленнями, визначенням перспективи функціонування підприємства і відповідно робочих місць у ре-
зультаті виконання певної програми дій. І в цьому випадку кінцевим результатом є поява особистого інте-
ресу працюючих, адже їхні доходи можуть бути визначені як стабільні на більш тривалий відрізок часу,
можуть вирости за рахунок екстенсивних факторів у випадку розширення ринків збуту та інтенсивних фак-
торів, якщо будуть здійснені інвестиції у відновлення основних фондів, в удосконалення устаткування,
оснащення, в організацію виробничого процесу та ін.
Саме такий механізм стимулювання, що передбачає комплексне формування зацікавленості всіх учас-
ників виробничих відносин, є основною складовою інноваційного розвитку підприємства. Інакше втрача-
ється взаємозв’язок інтересів різних сторін виробничого процесу, що може привести до втрати орієнтації в
розвитку підприємства, до втрати темпів інноваційного розвитку, а потім до заморожування якщо не всіх,
то, принаймні, частини інвестованих коштів. Наслідком подібної ситуації можуть стати втрата довіри до
підприємства з боку інвесторів, втрата прибутків, зниження рівня оплати праці, скорочення робочих місць і
навіть банкрутство підприємства або інвесторів.
Інноваційний процес є одним з вирішальних факторів розвитку суб’єктів господарювання. Не слід го-
ворити про інноваційний розвиток підприємства, якщо відсутні інновації, тобто відсутні самі ознаки пози-
тивних змін, що й визначає процес такого розвитку. Однак внутрішньо системне стимулювання, на самих
підприємствах, не вичерпує механізмів стимулювання інноваційного процесу. Безперечно, варто визнати,
що має місце й має право на існування зовнішнє стимулювання, метою якого є реалізація державної іннова-
ційної політики щодо цієї сфери. Формування зовнішнього механізму стимулювання інновацій є завданням
органів державної влади й управління, оскільки напрямок інноваційної ініціативи приватних власників не
може опиратися на адміністрування, як це можна зробити відносно державних підприємств.
Реалізація державної науково-технічної, промислової, аграрної політики та ін., вимагає створення ме-
ханізму стимулювання за межами підприємств. Цей механізм, що опирається на державні важелі впливу,
скоріше повинен визначати умови для функціонування підприємств певної галузі або виробників окремих
видів продукції.
Зовнішній або державний механізм стимулювання інновацій повинен бути досить прозорим, щоб не
викликати непорозумінь у сфері бізнесу, запобігати суб’єктивізму й обвинуваченням у підтримці окремих
товаровиробників з боку держави. Це повинне стосуватися як вітчизняних, так й іноземних підприємців.
Вкрай важливо, щоб підприємцям був зрозумілим напрямок дій уряду або місцевих органів влади. В одно-
му випадку метою може бути реалізація міжнародних домовленостей щодо спеціалізації економік групи
країн, у другому - запобігання тіньового бізнесу, у третьому - реалізація програм захисту навколишнього
середовища та ін.
Таким чином, створення державного механізму стимулювання інновацій може передбачати досягнення
різноманітних цілей: економічних, соціальних, екологічних.
Можливі різновиди механізмів стимулювання інновацій, на нашу думку, можуть бути коротко предста-
влені наступним чином (рис. 1).
Україні, яка має намір інтегруватися у великі міжнародні системи, варто орієнтуватися не на механізми
господарювання якоїсь окремої держави, а скоріше, на перспективи розвитку тих регіонів, у яких вони фун-
кціонують, і на вимоги міжнародних угруповань до форм, методів і результатів господарювання. З огляду
на це можна констатувати, що у виборі моделей господарювання Україна повинна чітко орієнтуватися на
інноваційну модель розвитку й на європейські держави, Європейський союз і країни, які є його членами [1,
с. 17-18].
Як методи державного регулювання в інноваційній сфері пройшли апробацію спеціальні цільові фонди,
організації сприяння інноваціям, державні гарантії, кредитування й фінансування на пільгових умовах, при-
скорена амортизація й пільгове оподаткування прибутку.
Однак, серед численних методів і форм посилення регулюючої ролі держави, на наш погляд, варто ви-
ділити підтримку інформаційного середовища інноваційних процесів.
У цьому аспекті слід відзначити інформаційно-фінансовий підхід, тобто переходом до стабільного роз-
витку повинна стати ідея інтелектуалізації-інформатизації виробничих систем шляхом заміни частини енер-
гетичних ресурсів інформаційними інтелектуальними та наукомісткими технологіями.
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
135
Рис. 1. Різновиди механізмів стимулювання інновацій
Інформаційно-фінансовий підхід дозволяє подивитися на сучасні тенденції в інноваційних процесах з
позиції інформатизації економічної діяльності й виявити нові характерні риси. Такий підхід пов’язаний з
вивченням впливу інформаційних складових на процес відтворення й впливу інформаційно-фінансових фа-
кторів на взаємини суб’єктів інноваційної діяльності [2, с. 124]. Сучасні засоби інформатизації дозволяють
радикально змінити всю систему управління, форми й методи державного регулювання інноваційного роз-
витку підприємств та відповідно, його механізм.
В основу нової наукової парадигми, що адекватно виражає сучасні особливості суспільного розвитку,
повинен бути покладений інформаційний принцип. «Інформаційна парадигма соціально-економічного роз-
витку ґрунтується на тому, що умовою, основою й метою розвитку людського суспільства є нагромадження
корисної інформації й удосконалення засобів її обробки й використання» [3, с. 271].
Саме в останньому - нагромадженні й удосконаленні засобів обробки - полягає аналітичний аспект ін-
формаційного забезпечення інноваційної діяльності. Ефективність використання інформації обумовлюється
в цей час зсувом акцентів із сугубо пізнавальних функцій на інтерактивні, розподільні функції, які дозво-
ляють моделювати реальність і надавати користувачам нові можливості й перспективи в їхній інноваційній
діяльності [4, с. 224].
Інформаційно-аналітичне забезпечення інноваційного розвитку підприємств на рівні держави бере
участь у формуванні й стимулюванні загальнонаціональних комунікаційних мереж, прискорення обміну
інформацією й нагромадження знань у спеціальних базах даних. Визначальної в цьому плані є як викорис-
тання можливостей глобальної мережі Інтернет, так і спеціалізованих комунікаційних мереж. Серед інших
методів й інструментів стимулювання інноваційного розвитку підприємств й їх інформаційного обслугову-
вання можна виділити наступні [4, с. 223]:
- формування й розвиток єдиного інформаційного простору за інноваційними проектами, підтримка й
розвиток банків і баз даних за прикладними дослідженнями, НДДКР, об’єктами інтелектуальної власності;
- формування інфраструктури інноваційної діяльності щодо забезпечення її суб’єктів актуальною дові-
дковою й консультативною інформацією нормативно-правового, маркетингового, фінансово-
господарського, внутрішньо- та зовнішньоекономічного характеру;
- організація допомоги в пошуку ділових партнерів;
- розвиток електронної пошти й електронної торгівлі;
- охорона прав інтелектуальної власності тощо.
На наш погляд незалежно від того, яку інноваційну модель наступного розвитку обере держава, без по-
новлення інформаційного трансферу між підприємствами, без поширення інформації інноваційного харак-
теру серед потенційних її споживачів (науковців, винахідників, підприємців) нарощування інноваційного
потенціалу держави не буде мати перспектив. Ця теза базується на розумінні рушійних сил сучасного еко-
номічного розвитку й формування основ інформаційного суспільства, адже інформація визнана фактором і
джерелом підвищення суспільної продуктивності праці. Інформаційне суспільство характеризується не
Механізми стимулювання інновацій
СТИМУЛЮЮЧИЙ ВПЛИВ
за ознакою
джерела по-
ходження
За цілями
За об’єктом
за суб’єктами
проведення
інноваційних
заходів
за змістом ва-
желів стимулю-
вання
вн
ут
рі
ш
нь
ос
ис
те
мн
і
зо
вн
іш
ні
економічні
соціальні
екологічні
техніка
технологія
вироби
кадри
В
ла
сн
ик
и
пі
дп
ри
єм
ст
в
на
йм
ан
ий
м
ен
ед
ж
ме
нт
ек
он
ом
іч
ні
ад
мі
ні
ст
ра
ти
вн
і
Коверга С.В.
ЗАКОНОДАВЧЕ І ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
136
тільки загальнодоступністю інформації, але й робочою силою, що має можливість пошуку необхідної інфо-
рмації, її вільного використання.
Підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновок, що визначальним елементом механізму дер-
жавного регулювання поряд з нормативно-законодавчою базою й пільговим оподатковуванням в Україні
повинне стати інформаційне забезпечення інноваційних процесів з використанням сучасних комунікацій-
них й інформаційних технологій, у першу чергу мережі Інтернет. Вірогідність і доступність інформації що-
до ситуації в інноваційній сфері може стати дієвим стимулом активізації інноваційного розвитку підпри-
ємств, базою формування системи показників, які характеризують інноваційну діяльність, аналізу ефектив-
ності моделі інноваційного розвитку України в цілому.
Джерела та лiтература
1. Долішній М., Козоріз М. Моделі державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. –
1999. – № 6. - С. 13–22.
2. Мовсесян А. Информационные аспекты транснационализации // Мировая экономика и международные
отношения. – 1998. – № 2. – С. 121-129.
3. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семино-
женко– К.: Знання України, 2002. – 336с.
4. Макаров Э.П. Информатизация инновационной деятельности.//Управление инновациями. Становление
и развитие малой технологической фирмы. – М.: АНХ, 1999. – С. 223-224.
Корсікова Н.М.
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
Вступ. В умовах руйнування галузевої системи управління і посилення самостійності регіонів немає
альтернативи розвитку територіального аспекту управління. Тому формування системи регулювання роз-
витку регіонів є однією з найбільш актуальних проблем теорії і практики управління.
Проблема формування таких систем та механізмів завжди знаходилась в центрі уваги провідних науко-
вців. В умовах трансформаційної економіки вирішенням проблеми формування ефективних механізмів,
здатних забезпечити стійке економічне зростання займались такі вітчизняні учені: Буркинський Б.В.,
Долішний М.І., Запоточний І.В., Захарченко В.І., Козоріз М., Моліна О.В. та інші [1,2,3,4]. Проте, аналіз
стану і тенденцій розвитку вітчизняної економіки дозволяє зробити висновок про те, що на даний час в
Україні відсутні дієві механізми здійснення масштабних технологічних змін.
Для формування технологічних систем рівня найбільш розвинених в економічному відношенні країн
потрібен системний підхід при створенні організаційно-економічних механізмів, здатних не тільки проду-
цюювати нововведення, але й перетворювати їх в інновації. Системність підходу зокрема означає, що ма-
ють бути розроблені й науково обґрунтовані методологічні підходи реалізації таких механізмів на різних
рівнях економіки, і впершу чергу це стосується розвитку регіонів, бо саме ця ланка економіки є визначаль-
ною для розвитку всієї економічної системи.
ІІ. Постановка задачи. Метою статті стало узагальнення теоретико-методологічних основ і методич-
них рішень щодо формування сучасної системи регулювання розвитку регіонів, заснованої на принципі
сполучення державної централізованої політики із самостійністю регіонів у вирішенні найсуттєвіших про-
блем; розробка пропозицій щодо формування єдиної системи регіонального управління інноваційним та
науково-технологічним розвитком регіону.
ІІІ. Результати. Регіональна політика повинна впливати на три аспекти розвитку. По-перше, визначати
територіальний аспект розвитку України. По-друге, вирішувати великі міжрегіональні проблеми, що мають
загальнонаціональне значення. По-третє, забезпечувати найбільш сприятливі умови розвитку регіонів з
урахуванням їх специфіки. З цією метою виробляється стратегія територіального розвитку України, розро-
бляються регіональні цільові програми, визначаються шляхи поліпшення взаємодії центра і регіонів, а та-
кож заходи для державної підтримки різних регіонів.
Територіальний аспект розвитку України визначається на основі середньострокових і довгострокових
прогнозів, що в умовах трансформації економіки мають істотні методологічні особливості в порівнянні з
регіональними схемами, які розроблялися раніше. Головна задача прогнозів – не визначати, які підприємс-
тва (потужності) побудувати і де, а оцінити, які умови для вкладення капіталу і розвитку виробництва скла-
дуться в тім чи іншому регіоні і що потрібно зробити, щоб територіальний розвиток пішов у потрібному
напрямку. Методологічно складності прогнозування зв'язані з виділенням етапів розвитку, що різняться по
характеру відтворювальних залежностей, з ймовірною оцінкою намірів численних суб'єктів господарюван-
ня, а також впливу фінансово-кредитної сфери, із прогнозом платоспроможного попиту на продукцію галу-
зей спеціалізації регіону і з рішенням ряду інших дуже непростих проблем.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77990 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:16:53Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коверга, С.В. 2015-03-09T17:41:05Z 2015-03-09T17:41:05Z 2007 Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку
 підприємств / С.В. Коверга // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 133-136. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77990 В Украине только начинают формироваться важнейшие компоненты инфраструктуры инновационного рынка – система государственной поддержки
 инновационного предпринимательства, современные формы кооперации инновационной деятельности и тому подобное. В этих условиях определяющая
 роль уделяется государственной регуляции инновационного рынка, важное место среди элементов которого занимает законодательно-нормативная база,
 совершенствование которой направлено на активизацию инновационной детельности, разработку и осуществление инновационной политики, поддержку
 информационной среды инновационных процессов. В Україні тільки починають формуватися найважливіші компоненти
 інфраструктури інноваційного ринку – система державної підтримки
 інноваційного підприємництва, сучасні форми кооперації інноваційної діяльності тощо. У цих умовах визначальна роль приділяється державному регулюванню інноваційного ринку, важливе місце серед елементів якого займає
 законодавчо-нормативна база, вдосконалення якої, спрямоване на активізацію
 інноваційної діяльності, розробку й здійснення інноваційної політики, підтримку
 інформаційного середовища інноваційних процесів. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств Article published earlier |
| spellingShingle | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств Коверга, С.В. Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств |
| title_full | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств |
| title_fullStr | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств |
| title_full_unstemmed | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств |
| title_short | Законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств |
| title_sort | законодавче і інформаційне забезпечення процесів інноваційного розвитку підприємств |
| topic | Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77990 |
| work_keys_str_mv | AT kovergasv zakonodavčeíínformacíinezabezpečennâprocesívínnovacíinogorozvitkupídpriêmstv |