Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки
Наукові установки полягають у критичному осмисленні досвіду реформування соціальної інфраструктури та вироблення на цій основі стратегічного курсу реформування усієї системи соціальної інфраструктури з урахуванням реалізації соціальних потреб. Научные установки заключаются в критическом осмыслении...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77996 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки / В.М. Новіков // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 155-156. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77996 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Новіков, В.М. 2015-03-09T17:51:51Z 2015-03-09T17:51:51Z 2007 Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки / В.М. Новіков // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 155-156. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77996 Наукові установки полягають у критичному осмисленні досвіду реформування соціальної інфраструктури та вироблення на цій основі стратегічного курсу реформування усієї системи соціальної інфраструктури з урахуванням реалізації соціальних потреб. Научные установки заключаются в критическом осмыслении опыта реформирования социальной инфраструктуры и выработки на этой основе стратегического курса реформирования всей системы социальной инфраструктуры с учетом реализации социальных потребностей. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки |
| spellingShingle |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки Новіков, В.М. Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title_short |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки |
| title_full |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки |
| title_fullStr |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки |
| title_full_unstemmed |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки |
| title_sort |
соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки |
| author |
Новіков, В.М. |
| author_facet |
Новіков, В.М. |
| topic |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
Наукові установки полягають у критичному осмисленні досвіду реформування соціальної інфраструктури та вироблення на цій основі стратегічного
курсу реформування усієї системи соціальної інфраструктури з урахуванням
реалізації соціальних потреб.
Научные установки заключаются в критическом осмыслении опыта реформирования социальной инфраструктуры и выработки на этой основе стратегического курса реформирования всей системы социальной инфраструктуры с
учетом реализации социальных потребностей.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77996 |
| citation_txt |
Соціальна інфраструктура як фактор становлення інноваційної економіки / В.М. Новіков // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 155-156. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT novíkovvm socíalʹnaínfrastrukturaâkfaktorstanovlennâínnovacíinoíekonomíki |
| first_indexed |
2025-11-26T20:08:16Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:08:16Z |
| _version_ |
1850772628673921024 |
| fulltext |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
155
2. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення // Економіст. – 2005. – №6. –
С.28-32.
3. Денисюк В. Інноваційна активність національної економіки: вдосконалення методології, показники
промислових підприємств, державна підтримка // Економіст. – 2005. – №8. – С.45-49.
4. Самсоненко Л. Емісія ноcитиме інноваційний характер // Урядовий кур’єр. – 2002. – №167. – С.4.
5. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. / Держкомстат. – К. 2005. – 360 с.
6. Долішній М., Бойко Є., Іщук С. Організаційно-економічні напрямки активізації інноваційної діяльності
в Україні: регіональні аспекти // Регіональна економіка. – 2004. – 31. – С.48-54.
Новіков В.М.
СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ
ЕКОНОМІКИ
Постановка проблеми. Вступивши у ХХІ століття, Україна стикнулася з великими соціально-
економічними і демографічними викликами. Серед них найважливішими є старіння населення, дефіцит-
ність ринку праці та інтенсивність міграційних потоків, зростаюча диференціація громадян та розповсю-
дження нових форм бідності, оздоровлення людей і підвищення якості людського капіталу.
Для регулювання всього спектру напрямів, пов’язаних із розвитком системи освіти, охорони здоров’я,
адаптація її до змін у віковій структурі населення та потреб ринку праці, необхідно визначити тенденції і
принципові позиції удосконалення всього комплексу галузей соціальної інфраструктури.
Аналіз наукових досліджень з проблематики соціальної інфраструктури та інноваційної стратегії.
В Україні наукові дослідження у контексті становлення інноваційної економіки розробляються
Р.Р.Авгутіном, К.П.Бондарчук, В.І.Куценко, Е.М.Лібановою, О.В.Макаровою, О.В.Міхайленко,
Л.О.Плахотніковою, О.С.Поповичем, О.В.Ревнівцевою, Т.М.Камінською, Б.М.Камінським та іншими авто-
рами. У працях названих дослідників питання соціальної інфраструктури тлумачаться переважно адекватно
принципам ринкової економіки без певних застережень. Такий підхід пролонгує тенденцію на пристосу-
вання соціально важливих галузей до фінансових вимог ринкового середовища. Такий підхід є важливим,
але недостатнім. У публікаціях зарубіжних і російських дослідників проблема функціонування соціальної
інфраструктури збігається з питанням необхідності дотримання принципів соціально орієнтованої економі-
ки, соціальної інтеграції та патерналізму. Ця точка зору висловлюється, наприклад, французьким соціоло-
гом Л.Розанвалоном, російськими економістами В.Роїком, Р.Колосовою та іншими.
Цілі та завдання. Наукові установки полягають у критичному осмисленні досвіду реформування соці-
альної інфраструктури та вироблення на цій основі стратегічного курсу реформування усієї системи соціа-
льної інфраструктури з урахуванням реалізації соціальних потреб.
Виклад основного матеріалу. Початок радикальних економічних реформ в Україні супроводжувався
лібералізацією соціальної сфери. Держава скорочувала витрати на соціальні цілі, обмежуючись підтримкою
соціально уразливих верств населення. Політика у галузі соціальної інфраструктури зводилася до впровад-
ження ліберальної моделі управління. Зменшувалися витрати на утримання дитячих садків, медичних,
спортивних і культурних закладів. Сформувалася стійка тенденція вирішення соціальних проблем, у тому
числі в галузі охорони здоров’я та освіти, за рахунок доходів населення.
Приватизація об’єктів соціальної інфраструктури відбувалася вкрай непослідовно і призводила до їх
деградації. Поряд зі скороченням функціональної ролі державних соціальних закладів це помітно знизило
ефективність і рівень обслуговування населення.
Статистика фіксує досить несприятливу тенденцію: зменшення мережі соціальних об’єктів, дифе-
ренціацію надання послуг і скорочення доступності громадян до основних галузей інфраструктури (табл.
1).
Із наведеної таблиці видно, що кількість закладів соціальної інфраструктури скоротилася з 1990 року в
середньому на 26%. Найбільшою мірою негативна динаміка спостерігалася у житловому будівництві (55%),
дошкільному вихованні (38%), оздоровленні населення (19-43%).
Помітно зменшилися обсяги інвестицій у будівництво об’єктів соціальної інфраструктури.
Протягом дев’яностих років минулого століття не були сформовані сприятливі умови бюджетної
підтримки галузей соціальної інфраструктури. Бюджет і бюджетна політика у межах діючої радикальної
ліберально-монетарної доктрини використовувалися як інструмент скорочення витрат на розвиток галузей
соціальної інфраструктури.
Фактично за останні роки Україна мала від’ємну еластичність соціальних витрат відносно
номінального зростання ВВП. Порівняно із 2002 р. ВВП підвищився у 2,44 раза, а витрати на соціальний
розвиток – у 2,36 раза. Коефіцієнт еластичності становить (-)3,3%.
Основні соціальні показники не перевищують рівні, які країни Західної Європи досягли у 50–60 роки
минулого століття. У ВВП цих країн питома вага соціальних витрат становить 30%. В абсолютному вимірі
вона коливається від 2,4 до 8,0 тис.дол. США на одну особу. В Україні цей показник становить менше 1
тис.дол., тобто у середньому в 5,8 раза менше.
Новіков В.М.
СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ФАКТОР СТАНОВЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ
156
Таблиця 1. Основні показники динаміки соціальної інфраструктури
Галузі соціальної інфраструктури
1990р. 2000р. 2002р. 2003р. 2005р. 2005/
1990,%
Охорона здоров’я:
Кількість лікарняних ліжок, тис.
700
466
465
458
445
63,6
Кількість амбулаторно-поліклініч- них закладів,
тис.
6,9 7,4 7,4 7,6 7,8 113,0
Кількість осіб, яким надано швидку медичну до-
помогу, млн.
17,8 14,0 13,9 13,9 13,8 77,5
Освіта:
Кількість дошкільних закладів, тис.
24,5
16,3
15,3
15,0
15,1
61,6
Кількість осіб, що навчаються:
у загальноосвітніх закладах
у професійно-технічних закладах
7132
660
6764
525
6350
502
6044
493
5399
497
75,7
75,3
Введення в експлуатацію житлових будинків,
тис.кв.м загальної площі
17447 5558 6073 6433 7816 44,8
Санаторії, тис.ліжок 154 151 151 147 144 93,5
Будинки та пансіонати відпочинку, тис.місць 115 63 63 62 65 56,5
Бази та інші заклади відпочинку, тис.місць 302 238 236 236 244 80,8
Кількість дітей, які відпочивали у дитячих оздо-
ровчих таборах, тис.
2000,0 1004,6 1235,3 1534,9 2147,8 107,4
Підсумовуючи вищевикладений фактологічний матеріал, можна констатувати наступне. Економічні і
соціальні зміни, що відбулися у соціальній інфраструктурі і пов’язані з переходом до ринкової системи гос-
подарювання, не набули характеру цілеспрямованих перетворень у невиробничих галузях. Тому вести мову
про політику соціальних трансформацій можна з певною умовністю, маючи на увазі лише проголошення
намірів за аналогом до схем країн, в історії яких здійснювалися чи відбуваються трансформаційні процеси.
Однак відповісти однозначно, наскільки дані орієнтири можуть бути об’єктивними критеріями розвитку
соціальної інфраструктури, важко.
Економічні процеси і соціальні відносини в Україні настільки унікальні, що потребують особливого
підходу до них з врахуванням усієї конкретності і протиріч.
У соціальній інфраструктурі країни спостерігаються два явища. З одного боку, у суспільній свідомості
зберігається інерція до справедливого розподілу соціально значущих послуг, з другого – відбувається при-
стосування невиробничих галузей до інституційних умов ринку. Об’єктивність цих процесів не повинна бу-
ти взаємовиключною, бо в іншому випадку суспільство матиме невизначену траєкторію розвитку
соціальної інфраструктури.
Вітчизняна практика соціального реформування передбачає проведення серйозної роботи з переосмис-
лення стратегічних орієнтирів і уточнення пріоритетів соціального розвитку в інтересах усього населення.
Безумовним при цьому є відновлення програмно-цільового підходу до розробки перспектив соціальної
інфраструктури.
Паливода О.М
ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛЕГКОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ
Стратегічною метою інноваційної діяльності підприємств є забезпечення системного та безперерв-
ного оновлення виробництва з метою створення та підтримки конкурентних переваг. Тільки таким чи-
ном, в сучасній глобальній економіці підприємства можуть утримати свої позиції на ринку, гаранту-
вати фінансову стабільність. Для подолання відставання Україна повинна інтенсифікувати інновацій-
ну діяльність в усіх галузях економіки. Забезпечення економічного зростання на інноваційній основі по-
требує створення відповідних інституційних структур, що впливають на інноваційну активність підпри-
ємств і забезпечують впровадження інновацій. Інституційна система, що слабо орієнтована на нововведен-
ня є причиною гальмування інноваційної активності економічних суб’єктів. Формування інституційного
середовища в інноваційній сфері є одним з основних шляхів вирішення проблем функціонування та розвит-
ку економіки України в цілому та окремих її галузей.
Проблеми інституційних перетворень в сфері інноваційної діяльності знаходяться в полі зору багатьох
вчених, зокрема, цієї проблематики стосуються публікації С.В.Валдайцева, Б.Марота, М.Мунда,
Д.Шелтона, В.М.Гейця, В.П.Семиноженка, А.М.Поручника, О.І.Дація, О.І.Жилінської, М.В.Паладія,
М.С.Данька, В.Чевганової та інших. Їх публікації присвячені таким напрямам як інституційно-правове за-
безпечення інноваційного розвитку, реформування форм власності інститутів інноваційної сфери, форму-
вання нових інноваційних інституцій (технопарків, бізнес-інкубаторів), формуванню фінансових інсти-
|