Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України
В эпоху массового потребления многих стран мира вопрос стратегии диверсификации был главной темой обсуждения. Это связано, с одной стороны, с заметным снижением темпов роста в сравнении с предыдущим этапом функционирования, а с другой – стремлением предприятий выстоять в условиях неравномерного эко...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Series: | Культура народов Причерноморья |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77998 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України / Л.М. Попова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 159-161. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-77998 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-779982025-02-23T17:21:14Z Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України Попова, Л.М. Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В эпоху массового потребления многих стран мира вопрос стратегии диверсификации был главной темой обсуждения. Это связано, с одной стороны, с заметным снижением темпов роста в сравнении с предыдущим этапом функционирования, а с другой – стремлением предприятий выстоять в условиях неравномерного экономического и политического развития. В епоху масового споживання багатьох країн світу питання стратегії диверсифікації були головною темою обговорення. Це пов'язано, з одного боку, з помітним зниженням темпів росту у порівнянні з попереднім етапом функціонування, а з іншого – прагненням підприємств вистояти в умовах нерівномірного економічного та політичного розвитку. 2007 Article Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України / Л.М. Попова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 159-161. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77998 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Попова, Л.М. Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України Культура народов Причерноморья |
| description |
В эпоху массового потребления многих стран мира вопрос стратегии диверсификации был главной темой обсуждения. Это связано, с одной стороны, с
заметным снижением темпов роста в сравнении с предыдущим этапом функционирования, а с другой – стремлением предприятий выстоять в условиях неравномерного экономического и политического развития. |
| format |
Article |
| author |
Попова, Л.М. |
| author_facet |
Попова, Л.М. |
| author_sort |
Попова, Л.М. |
| title |
Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України |
| title_short |
Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України |
| title_full |
Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України |
| title_fullStr |
Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України |
| title_full_unstemmed |
Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки України |
| title_sort |
дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки україни |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/77998 |
| citation_txt |
Дослідження причин диверсифікації діяльності на підприємствах в сучасних умовах
розвитку економіки України / Л.М. Попова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 102. — С. 159-161. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT popovalm doslídžennâpričindiversifíkacíídíâlʹnostínapídpriêmstvahvsučasnihumovahrozvitkuekonomíkiukraíni |
| first_indexed |
2025-11-24T03:44:48Z |
| last_indexed |
2025-11-24T03:44:48Z |
| _version_ |
1849641810200100864 |
| fulltext |
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
159
перебувають в скрутному становищі. До складу такого кластера, безумовно, повинні входити сіль-
ськогосподарські підприємства, для вирішення проблеми сировини, яка сьогодні є найбільш актуаль-
ною в цій підгалузі, адже в останнє десятиріччя посівні площі льону-довгунця скоротилися в 7,5 рази.
Саме тому занепали льонозаводи, яких на Поліссі нараховувалося близько 40 загальною потужністю 100-
120тис.т. волокна за рік. Деякі заводи вже зараз самостійно намагаються рухатися в напрямі створення
кооперативних зв'язків.(5) Так, наприклад, Ємільчинський льонозавод для вирішення сировинної про-
блеми співпрацює з сільськогосподарськими підприємствами надаючи їм мінеральні добрива, насіння
льону, виконуючи посівні роботи, тощо. Крім того, в цьому регіоні розміщені два великих льонокомбіна-
ти у містах Рівне та Житомир, загальна потужність яких 100 млн. кв. м. тканин технічного та побутового
призначення. Регіон має виробничі потужності, що здатні переробити всю вироблену в країні лляну сиро-
вину, а також має достатньо високий науково-технічний потенціал галузевої та вузівської науки. Значний
ринок споживання продукції з льону обумовлений тим, що вона застосовується в текстильній, легкій, меди-
чній, машинобудівній, будівельній галузях, а також торгівлі та сфері послуг. У попередні роки 80% вироб-
леного в Україні волокна експортувалося в Росію, країни Балтії, Великобританію, Італію, Угорщину, сього-
дні майже весь цей ринок втрачено.(6) Для відновлення втрачених позицій є можливість залучення нових
технологій, розроблених вітчизняними вченими. Зокрема, існує національна промислова технологія пере-
робки не тільки довгого, а й короткого волокна з одержанням котоніну на базі модернізації прядильного та
ткацького обладнання. Широке використання лляного котоніну у виробництві дає можливість скоротити
закупівлю бавовни та значно знизити стратегічну й фінансову залежність України від її імпорту.
Таким чином, в легкій промисловості України є перспективи виходу з кризового стану в інноваційній
діяльності завдяки кластерізації. Для пожвавлення цього процесу необхідна допомога з боку місцевих
державних органів. Незважаючи на ряд заходів з боку уряду щодо підтримки нових виробничих сис-
тем, більшість рішень залишається не виконаними. Зацікавленість держави новими виробничими
форма обумовлюється тим, що вони вирішують проблеми зайнятості, залучення інвестицій, пожвав-
лення інноваційної діяльності і як результат наповнення державного бюджету. Особлива роль класте-
рів у розв’язанні проблем місцевого рівня, тому саме на регіональні органи влади покладається найбі-
льша відповідальність в цій справі. Пріоритетом же в діяльності уряду повинно стати зняття бюрокра-
тичних перешкод на шляху створення нових кластерів. Перед державою ставиться завдання розробки
спеціальних законодавчих актів, які б регулювали діяльність кластерів, зменшуючи невизначеність ситу-
ації; активізації наукових досліджень в місцевих університетах, які мають значення для розвитку клас-
терів та створення інформаційних баз даних, які потрібні для нормального функціонування; надання
державних гарантій при залученні до кластера іноземних інвестицій.
Джерела та література
1. 1.Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення.-К.: Об’єднаний інститут
економіки НАН України, 2005.-539с.
2. Портер М. Конкуренція. М., Вільямс, 2000.-360с.
3. 3.Основні економічні показники діяльності підприємств-субєктів підприємницької діяльності за 2005
рік. Стат.бюлетень.- К.: Держкомстат України, 2006.-221с.
4. 4.Основні економічні показники діяльності підприємств за 2001 рік. Стат.бюлетень.- К.: Держкомстат
України, 2002.- 123с.
5. 5.Д.Г.Круглий, .В.Бреднікова, Л.Г.Зубкова Сучасні напрями використання лляного волокна //Легка
промисловість, 2005.- №4.-С.60-61.
6. 6.Т.Барашкіна Переробка льону в Україні: досвід, проблеми, перспективи //Легка промисловість, 2004.-
№1.-С46-47.
7. Аналіз роботи легкої промисловості в 2005 р. // Легка промисловість, 2006.- №2.-С.5-6.
8. 8.М.Афанасьев, Л.Мясникова Мировая конкуренция и кластеризация экономики //Вопросы экономики,
2005.- №5.-С.75-86.
9. 9.Г.І.Солуянов Нелегкі проблеми легкої промисловості // Легка промисловість, 2005.- №3.-С.24-25.
10. 10.В.Чевганова, І.Брижань Кластери та їх економічне значення // Економіка України, 2002.- №11.-С.35-
42.
Попова Л.М.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ В
СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
В епоху масового споживання багатьох країн світу питання стратегії диверсифікації були головною те-
мою обговорення. Це пов’язано, з одного боку, з помітним зниженням темпів росту у порівнянні з попере-
днім етапом функціонування, а з іншого – прагненням підприємств вистояти в умовах нерівномірного еко-
номічного та політичного розвитку.
Теоретичні засади стратегічного управління, розроблені західними вченими Р. Акоффом, І. Ансоффом,
П.Ф. Друкером, Б. Карлосом, У. Кіангом, Д. Кліландом, А.ДЖ. Стріклендом, А.А. Томпсоном та ін., далеко
не в повній мірі відповідають реаліям постсоціалістичних країн у цілому й України зокрема [4; с.3 ].
Попова Л.М.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ В СУЧАСНИХ
УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
160
Необхідність диверсифікації може бути виявлена в результаті порівняння бажаного та можливого рів-
нів продуктивності і того рівня, який було досягнуто у результаті діяльності підприємства. Для тих підпри-
ємств, які працюють менш успішно і не планують чи не можуть спланувати свої дії у майбутньому, першим
показником розриву таких показників продуктивності являється скорочення портфеля заказів, або незайняті
у виробництві потужності. У кожному окремому випадку важливу роль може грати цілий комплекс причин
диверсифікації, при цьому такі, що мають на перший погляд несуттєве значення, можуть в кінцевому ре-
зультаті призвести до іншого рішення проблеми. Саме тому необхідно дослідити причини диверсифікації
діяльності на підприємствах в сучасних умовах розвитку економіки.
Серед причин диверсифікації, очевидно, можна виділити наступні: виживання – заходи по протидії не-
сприятливій ринковій, виробничій чи матеріальній дії; стабільність – залучення виробничого балансу у ци-
клічному виробництві; виробнича утилізація ресурсів; адаптація до змін потреб споживачів; зростання.
Такі різноманітні причини диверсифікації викликані необхідністю підвищення ефективності діяльності
підприємства не тільки в даний момент чи найближче майбутнє, але й довгостроковій перспективі, тобто
пов’язані з прийняттям стратегічних рішень.
І. Ансофф виділяє наступні причини диверсифікації діяльності підприємств [2, с. 213 – 215]:
1) коли підприємства не можуть досягти поставлених цілей у рамках наявного бізнес-портфеля, симп-
томом чого є зазвичай зменшення норми повернення інвестицій у поточний бізнес;
2) якщо сума прибутку, що залишилася у підприємства, недостатня для виконання планів з розширення
його поточної діяльності, навіть якщо підприємство має привабливі можливості для розширення виробниц-
тва, успішно рухається до поставлених цілей;
3) навіть, якщо досягаються поточні цілі, підприємство може прийняти рішення про диверсифікацію,
якщо це їй дозволяє отримати великий прибуток, ніж просто розширення виробництва. Така ситуація може
скластися в деяких випадках:
а) коли можливості диверсифікації настільки привабливі, що покривають неминучий у таких випадках
малий синергізм;
б) коли відділ досліджень і розробок може запропонувати перспективні нові побічні продукти;
в) коли синергетичні переваги, що одержуються від розширення бізнесу, несуттєві;
4) з міркувань престижності займатися певними видами бізнесу, а також унаслідок недостатньої інфор-
мованості про перспективи розвитку того чи іншого бізнесу.
І. Ансофф робить висновок, що «за причинами 2) та 3) підприємства будуть намагатися диверсифікува-
тися, якщо з’являється можливість поставити більш високі цілі. У випадку 1), якщо аналіз можливостей по-
казує, що диверсифікація не може покращити позицію підприємства, цілі переглядаються з точки зору їх
зменшення» [1, с 195-196].
Слід відзначити, що в основу створення будь-якого підприємства покладений принцип спеціалізації ви-
робництва. Проте рано чи пізно настає момент задоволення і насичення потреб у традиційному товарі чи
послузі, що одразу ж відбивається на зниженні норми і маси прибутку, а отже, стабільності функціонуван-
ня. Щоб пристосуватися до останніх, підприємству необхідно розширити сферу діяльності, перейти до ін-
шої форми організації виробництва – диверсифікації. Здійснити такий перехід змушують причини, які по-
роджуються нерівномірним характером економічного розвитку країн, регіонів, галузей.
Сучасний ринок диктує свої умови в жорсткій конкурентній боротьбі товаровиробників при завоюванні
нових ніш реалізації виробленого товару. Конкуренція носить для учасників ринкових відносин
об’єктивний характер. Саме вона зумовлює їх впроваджувати нові технології, підвищувати продуктивність
праці, знижувати ціни на продукцію. Конкуренція постійно впливає на індивідуальні витрати виробництва
у бік їх зниження, зумовлює економію ресурсів, приводить до раціонального використання факторів вироб-
ництва. Досвід показує, що ринок та конкуренція – головний механізм сучасної економіки, більш потужний
та впливовий, ніж будь-який фактор її розвитку.
За останні роки ситуація, що склалася в економіці України, характеризується нестабільністю проведен-
ня економічних реформ у країні, недосконалістю податкової системи, негативним впливом державного ре-
гулювання на господарську діяльність організацій і компаній.
Щоб довести необхідність проведення диверсифікації на промислових підприємствах, необхідно про-
аналізувати динаміку обсягу реалізованої промислової продукції, показники капітальних інвестицій в еко-
номіку України, доходи населення та середньомісячну заробітну плату за останні роки.
Аналізуючи рисунок 1, можна відзначити, що з кожним роком все більшого значення набуває тенденція
до збільшення обробної промисловості. Кожного року, починаючи з 2001 по 2005 обсяги реалізації промис-
лової продукції обробної галузі в середньому зростають на 10,3 %. Серед усіх вказаних видів промисловості
саме обробна займає найбільшої питомої ваги (в середньому 71,46%). Це свідчить про недосконалу струк-
туру економіки України у порівнянні з індустріально розвиненими країнами, де галузева структура еконо-
міки здебільшого орієнтована на високотехнологічні галузі з більшою додатковою вартістю.
Розглядаючи галузеву структуру економіки України, потрібно відзначити зростання показників у таких
галузях як: металургія та обробка металу. Так, з 2001 року по 2005 рік обсяги реалізованої промислової
продукції металургійної галузі збільшились на 4,1 %. Це недостатньо високий показник у порівнянні з про-
мисловістю в обробній галузі, що також свідчить про недосконалу структуру економіки України у порів-
нянні з індустріально розвиненими країнами. Слід відзначити, що за 2001 – 2005 роки також відбулося не-
значне зростання за всіма розглянутими галузями економіки у порівнянні з обробною галуззю.
Инновационно-инвестиционная модель развития экономики – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
161
0
50000
100000
150000
200000
250000
300000
350000
400000
2001 2002 2003 2004 2005
роки
мл
н.
г
рн
.
Добувна
Обробна
Хімічна та нафтохімічна
промисловість
Металургія та оброблення металу
Машинобудування
Виробництво та розподілення
електроенергії, газу та води
Рис. 1. Динаміка обсягу реалізованої промислової продукції
Таким чином, проаналізувавши стан промисловості України за вказаними галузями, можна дійти ви-
сновку про необхідність впровадження нових інструментів розвитку економіки, серед яких особливе місце
займає стратегія диверсифікації діяльності підприємства.
Проаналізувавши структуру капітальних інвестицій за 2002 – 2005 роки [5], потрібно зазначити, що
найбільше зростання загального обсягу капітальних інвестицій відбулося за рахунок інвестування в основ-
ний капітал, який має динаміку росту. Так, у 2002 році інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)
до загального обсягу становили 79,8%, у 2003, 2004 та 2005 відповідно 85,2%, 84,8% та 83,7%. У період з
2003 по 2005 роки прослідковується значне зростання за всіма показниками: інвестиції в нематеріальні ак-
тиви, витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта (капітальний ремонт), витрати на інші необоротні матеріа-
льні активи, що з позитивного боку характеризує деякі тенденції в економіці України.
Важливим показником рівня життя в країні виступає розмір трудових доходів працюючих. Відповідно
до даних державного комітету статистики України [5] реальні наявні доходи населення за 2000 – 2005 роки
до попереднього року, коливаючись, зростають з 104,1% до 120,1%, реальна середньомісячна заробітна
плата за відповідні роки у % до попереднього року також зростає з 99,1% до 120,3%. Але ці показники не
доводять високий рівень життя та високооплачувану роботу працездатного населення. Середньомісячна за-
робітна плата одного працівника на сьогоднішній день є недостатньою для нормального існування в сучас-
них умовах економіки України. До того ж кількість зареєстрованих безробітних фактично за 2006 рік відпо-
відно даних державного комітету статистики України, становить 759,5 тис. осіб, а це доволі суттєвий пока-
зник рівня життя в країні. Крім того заборгованість із виплати заробітної плати фактично за 2006р.становить
806,4 млн. грн.[5].
Аналіз найбільш суттєвих, на думку автора, показників в економіці України свідчить, що на даному
етапі розвитку економіки нашої держави існує необхідність проведення стратегії диверсифікації на промис-
лових підприємствах та більш-менш сприятливі умови для успішного її впровадження.
Таким чином, основною причиною проведення диверсифікації на підприємстві є стійке переконання чи
економічне обґрунтування того, що перспективи існуючого виду діяльності такі, що в майбутньому підпри-
ємство не зможе досягти бажаного рівня продуктивності праці. За допомогою прогнозних методів підпри-
ємство може попередити можливі невдачі і втрати, а проведення диверсифікації позитивно вплине на еко-
номічний та фінансовий стан підприємств. Ця гіпотеза базується на тому, що будь-яка диверсифікація по-
винна приводити до зниження ризику та появленню синергетичних ефектів, особливо у сфері фінансів, за-
вдяки можливості вільного внутрішньофірмового переміщення коштів у галузі, що розвиваються найбільш
динамічно [3; с. 79 – 80]. Причини переорієнтації підприємств на стратегічні питання, на думку автора, не
підлягають однозначному визначенню. Вибір стратегії диверсифікації, по-перше, прямо залежать від фінан-
сового стану і можливостей підприємства та, по-друге, привабливість галузей для підприємств різноманітна
у короткостроковому та довгостроковому періодах. Так, фінансові можливості збиткових, середніх та при-
буткових підприємств диктують різні стратегії, від «просто вижити» до створення стратегічних альянсів.
Джерела та література
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 1999. – 416 с., с 195-196
2. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко. –
М.: Экономика, 1989. – 520 с.
3. Марциал Паскье. Диверсификация и эффективность // Проблемы теории и практики управления. –
1999. – № 3. – С. 79 – 82.
4. Пономаренко В.С., Пушкар О.І., Тридід О.М. Стратегічне управління розвитком підприємства. Навча-
льний посібник. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. – 640 с.
5. www.ukrstat.gov.com.
http://www.ukrstat.gov.com
|