Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни

У статті розглянута основна проблематика історико-меморіальної роботи на територіях, які зазнали значного антропогенного впливу в умовах браку об'єктивної інформації. На прикладі історико-меморіальних праць на рубежах Київського укріпленого району обґрунтована перспективність застосування аер...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Питання історії науки і техніки
Дата:	2014
Автор:	Гнера, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2014
Теми:	Пам’ятки історії та культури
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78029
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни / В.А. Гнера // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 1. — С. 54-60. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859716906820304896
author	Гнера, В.А.
author_facet	Гнера, В.А.
citation_txt	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни / В.А. Гнера // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 1. — С. 54-60. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	У статті розглянута основна проблематика історико-меморіальної роботи на територіях, які зазнали значного антропогенного впливу в умовах браку об'єктивної інформації. На прикладі історико-меморіальних праць на рубежах Київського укріпленого району обґрунтована перспективність застосування аерофотограмметричних методів. Розглянуто методику дешифрування об'єктів пошуку на аеро- і космознімках. В статье рассмотрена основная проблематика историко-мемориальной работы на территориях, испытавших значительное антропогенное воздействие в условиях недостатка объективной информации. На примере историко-мемориальных работ на рубежах Киевского укрепленного района обоснована перспективность применения аерофотограмметричних методов. Рассмотрена применяемая методика дешифровки объектов поиска на аэро- и космоснимках. The article reviews the main issues of historical and memorial search work on the territory experienced significant anthropogenic impacts in conditions of lack of the objective information. On the example of historical memorial search works on the lines of the Kiev fortified area unsubstantiated promise of photogrammetric methods. Review the technique being used to decrypt the objects of search.
first_indexed	2025-12-01T08:12:47Z
format	Article
fulltext	ПАМ’ЯТКИ ІСИОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 54 УДК 26.00.05 ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНІЙ РОБОТІ НА МІСЦЯХ БОЇВ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ Гнера В.А. (Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК) У статті розглянута основна проблематика історико-меморіальної роботи на територіях, які зазнали значного антропогенного впливу в умовах браку об'єктивної інформації. На прикладі історико-меморіальних праць на рубежах Київського укріпле- ного району обґрунтована перспективність застосування аерофотограмметричних методів. Розглянуто методику дешифрування об'єктів пошуку на аеро- і космознімках. Ключові слова: Київський Укріплений Район, батальйонний район оборони, істо- рико-меморіальна робота, фотограмметричні методи в археології, дистанційні мето- ди дослідження Пошукова історико-меморіальна робота, яку проводить Київський місь- кий історико-патріотичний Клуб «По- шук» на рубежах Київського Укріпле- ного Району (далі КиУР), стикається з багатьма проблемами технічного харак- теру. Основна з них – це неможливість за допомогою архівних документів, які збереглися до наших часів, точно ви- значити на місцевості місця безпосере- днього проходження лінії фронту. Пояснюється це тим, що більшість звітів про бойові дії складались в шта- бах, а не безпосередньо на полі бою, та деякі епізоди в цих звітах просто не ві- дображені. Крім того слід враховувати, що в архівних матеріалах обидві сторо- ни, як правило, перебільшували свої військові здобутки та зменшували успі- хи ворога. В умовах інтенсивних боїв на ближніх підступах до Києва поло- ження військ супротивників інколи змінювалось по декілька разів за добу і багато таких локальних змін з тих чи інших причин не знайшли відображен- ня в архівних документах. Ще одною проблемою став знач- ний антропогенний вплив на територію досліджень. В повоєнний час околиці Києва зазнали значних змін рельєфу в наслідок господарської діяльності. З’явилися нові дороги, долини річок, їх пойми та болота зазнали значних змін через побудову розгалуженої меліора- тивної системи, збільшилась і продов- жує зростати територія населених пун- ктів за рахунок інтенсивної забудови. З’явились нові ділянки лісових наса- джень, в інших місцях, навпаки, ліси були вирубані, і головне – вся територія інтенсивно експлуатується в інтересах сільського господарства. Питання попереднього точного ви- значення місця безпосереднього розта- шування лінії фронту на місцевості сто- їть перед пошуковцями досить гостро, оскільки всі роботи проводяться Київ- ським історико-патріотичним Клубом «Пошук» за рахунок власних коштів пошуковців та у їх вільний час. Тож зменшення витрат часу та коштів на попередню локалізацію місця прове- дення польових пошукових робіт має велике значення. Щодо вивчення інженерних спо- руд КиУРу, то більшість земляних фор- тифікаційних споруд та систем інжене- рних загороджень не збереглось до на- шого часу, а частина довготривалих фортифікаційних споруд (ДОТів, схо- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 55 вищ, інфраструктури зв’язку) була зруйнована та похована під товщею ґрунту. Ці об’єкти теж потребують ви- явлення та дослідження. В серпні-вересні 1941 року околи- ці Києва стали місцем запеклих боїв між Вермахтом та Червоною армією. З німецької сторони в битві брала участь група армій «Південь» під командуван- ням генерал-фельдмаршала Рундштед- та, а також 2-а танкова група та 2-а ар- мія з групи армій «Центр». Боронили Київ радянські війська Південно- Західного фронту під командуванням генерала-полковника М.П. Кирпоноса у складі п'яти загальновійськових армій. Героїчна оборона столиці України Киє- ва тривала 72 дні. Значну роль в оборо- ні відіграли фортифікаційні споруди Київського Укріпленого Району(КиУР) [1] (рис. 11). КиУР розпочали будувати навесні 1929 року, під керівництвом П.Ю. Кня- гницького. Згідно з проектом КиУР, довготривалі споруди групувалися в батальйонні райони оборони (БРО) по 10-20 споруд в кожному. БРО нумеру- валися з першого номера на правому північному фланзі від с. Мостище до лівого південному біля с. Лісники. Пе- рші довготривалі споруди району – во- гневі точки і командно-спостережні пу- нкти, почали будуватися в 3-му, 4-му і 5-му БРО, утворюючи кордон по р. Ір- пінь від впадання в неї р. Нивка і далі на південь, до сел. ім. Шевченка (сек- тор третій БРО), від сел. ім. Шевченка до північної околиці с. Петровське (се- ктор 4-го БРО), і від с. Петровське до ділянки між Фастівської залізницею і с. Тарасівка (сектор 5-го БРО). Після за- кінчення робіт рубіж оборони надійно прикривав Житомирське шосе, дороги з Києва до с. Білогородка і с. Боярка, за- лізницю Київ-Фастів. В 1930 році будівництво почалося відразу в обидві сторони від заверше- 1 Рисунки до статті на третій сторінці обкладинки ного в 1929 році ділянки. Були побудо- вані доти і АНП вдовж рубежу р. Ір- пень на північ від впадіння в неї р.Нівка до с. Горенка (сектора 1-го і 2-го БРО), що дозволило прикрити дорогу Свято- шин - Романівка - Ірпінь, залізницю Ки- їв-Коростень і шосе Київ-Коростень, а також на південному фасі КиУРа зво- дяться споруди вздовж річки Віта – від с. Тарасівка до болота північніше с. Хо- досовка, дана ділянка прикриває ґрунто- ві дороги і шосе Київ-Васильків (сектора 6-го, 7-го і 8 -го БРО) [2] (рис. 2). Більш детально зупинюсь на об’єкті дослідження БРО № 6 (Віта- Поштова – Юрівка: ДОТ 179 , ДОТ 180, ДОТ 181, ДОТ 201, ДОТ 202, ДОТ 203, ДОТ 204, ДОТ 205, ДОТ 207, ТАУТ ДОТ 209, ДОТ 210, ДОТ 419 ). Батальйонний район оборони продов- жував лінію укріплень по північному березі р. Віта (нинішня назва - Север- ка), розташовуючись між БРО № 5 і № 7, від східної околиці села Віта- Поштова до західної околиці села Юрі- вка. Передній край проходить над забо- лоченою заплавою р. Віта, в глибину оборона розташована по пологих, міс- цями сильно пересічених північних схилах долини, порослих лісом, і на пі- днесеному плоскому плато за лісом в сторону сіл Гатне і Чабани. Ширина зо- ни оборони БРО № 6 – до 5 км, глибина оборони – до 2 км. Передові ДОТи кон- тролювали ріку Віта: шосе Київ- Васильків з мостом через Віту біля Ві- ти-Поштової і ґрунтову дорогу Віта- Поштова - Юрівка. Споруди в глибині оборони контролювали виходи з ярів і лощин на піднесене плато між селами Юрівка, Гатне і Чабани та прострілю- вали поля і польові дороги в цьому трикутнику. До складу БРО входило 15 споруд: 5 дотів фронтально- косоприцільного вогню типу «Б», 1 ар- тилерійський спостережний пункт типу «Б» з двома бронековпакам типу «ГАУ», 2 доту типу «М1», 1 капонір типу «М2», 4 артилерійські майданчики ПАМ’ЯТКИ ІСИОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 56 типу «Таут», а також 2 вогневі групи – «міни», що мали в своєму складі: 179-я – один оголовок, 205-я – п'ять оголов- ків. До наших днів збереглися майже всі споруди, окрім трьох «Таут». Єдина така збереглася позиція (№ 207 на схе- мі) на схилі пагорба над греблею ставка північніше Юрівка [3]. Протягом 1931 будівельні роботи знову велися на обох напрямках рубежу оборони КиУРа. На південному фланзі був побудований БРО № 14 у хутора Мриги, на північному фланзі зведені споруди БРО № № 13, 21, 22 і 23, від с. Горенка до с. Мощун, і на новому за- твердженому рубежі с. Мощун - с. Бір- ки по лінії р. Ірпінь. Дана ділянка при- крив наявні тут ґрунтові дороги, броди на р. Ірпень і шосе Київ - Димер. Одно- часно добудовувалися окремі споруди на раніше побудованих ділянках. Наприкінці 1931 року Команду- вач Українським військовим округом І.Е. Якір запропонував побудувати до- датковий БРО у с.Білогородка, так як село було розташоване на крутому, ду- же зручному для оборони, березі р. Ір- пінь і знаходилося перед основною лі- нією укріпленого району. У створений у зв'язку з цим Білогородський БРО № 20, увійшли всі 17 вогневих точок і 2 споруди типу «МС», інші споруди типу «МС» були побудовані ближче до Киє- ва і організаційно увійшли в БРО № № 3, 4, 5 і 6. На цьому фактичне будівни- цтво бойових рубежів КиУРа було за- кінчено восени 1932 року. У підсумку загальна протяжність КиУРа досягла 85 кілометрів при глибині оборонних позицій від 1 до 9 (з проміжком) кіло- метрів і середній глибині в 2-3 кіломе- три. Всього за чотири робочих сезону 1929-1932 рр. на рубежах КиУРа було побудовано 246 довготривалих споруд (у тому числі чотири вогневі групи – типу «міна») [4]. В 1938 р. проведено модернізація радянських Урів, побудованих до 1935 р., також і Київського. В артилерійсь- ких дотах почали встановлювати поту- жні гармати і оновлювати внутрішнє обладнання [5]. До 1939 року споруди КиУРу по- силено охоронялися стаціонарними постами, згодом постійні пости зняли, залишивши лише колючий дріт з таб- личками та кінні роз’їзди. З розбудо- вою нових укріпрайонів («лінія Моло- това») значення КиУРу зменшувалося. Особливо важкий період для Київсько- го укріпрайону почався з літа 1940 ро- ку, коли почалося будівництво та оснащення укріплень вздовж нового кордону. У цей період частина облад- нання з дотів була демонтована, а сам укріпрайон практично виявився поки- нутим. Проведена навесні 1941 року ін- спекція показала, що споруди КиУРа, за винятком командного пункту, пере- бувають у жахливому стані. У такому вигляді він і зустрів війну [6]. Відновлення КиУРа почалося 24 червня 1941 року, коли командуючий Південно-Західним фронтом М.П. Кир- понос дав директиву про формування частин КиУРу, відновлення устатку- вання й озброєння ДОТів і будівництво польових укріплень. Для проведення робіт було мобілізоване населення Киє- ва. Вони виконали величезний обсяг робіт із приведення в готовність довго- строкових споруд і польових укріплень. На даний час з 257 довгочасних споруд КиУРу знайдено близько 220, переважна більшість яких зазнали руй- нування під час війни в 1941-45 рр., де- яка кількість була знищена або пошко- джена внаслідок господарської діяль- ності в повоєнні часи. Зняті з військо- вого обліку після війни, фортифіка- ційні споруди КиУРу були занедбані протягом багатьох десятиліть. КиУР привертає увагу істориків, краєзнав- ців та туристів, своєю різноманітніс- тю фортифікаційних споруд – від найменших окремих,на один каземат (тип МС), до великих багатоповерхо- вих вогневих споруд, з’єднаних між ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 57 собою підземними комунікаційними тунелями (потернами) [7]. Для збереження та захисту форти- фікаційні споруди КиУРу Київським Історико-Патріотичним Клубом «По- шук» була розроблена комплексна програма по збереженню та музеєфі- кації його довгочасних фортифікацій- них споруд. Київський клуб «Пошук» – найстаріша та найпотужніша пошу- кова організація Київської області. Клуб створений в 1978 році та об’єднує пошукові загони, музеї, вете- ранські організації. На базі трьох ДО- Тів (№180, №204, №205) відкрито му- зейний комплекс «Пояс Слави» (Київ- ський Укріплений Район), де предста- влені матеріали обстеження баталь- йонного району оборони № 6( опорний пункт «Крим») та відновлено інтер’єр та обладнання 1941 року. Лише за останні роки пошуковця- ми Клубу було знайдено та поховано рештки більше ніж 1200 бійців Черво- ної армії. Разом з працівниками МЧС знешкоджено більше 2000 мін та сна- рядів минулої війни. Опубліковано ряд книжок, присвячених обороні Києва. Волонтери Клубу надають допомогу ветеранам, шефствують над шкільними музеями. В рамках міжнародної спів- праці пошукові загони Клубу постійно беруть участь у «Вахтах Пам’яті» на території Росії та Білорусії [8, 9]. У 2008 р. пошукові загони Київсь- кого Клубу «Пошук» почали працювати в околицях населеного пункту Віта- Поштова, а також села Юрівка. Оточу- ючі їх поля були місцем запеклих боїв, останки багатьох полеглих солдатів до- сі не поховані. Тут, обороняючи Одесь- ку трасу, розміщується опорний пункт під умовною назвою «Крим» (рис. 3). В своїй роботі пошуковці корис- туються сучасними методами обробки матеріалів супутникової зйомки повер- хні землі для виявлення зарівнених окопів та бліндажів. Відомо, що на аерофотознімках та космічних знімках навіть розорані лі- нії оборони часів Великої Вітчизняної війни добре помітні і при необхідності можуть бути визначені на місцевості. Це пояснюється тим, що органічний та механічний склад ґрунту в місцях, де були різноманітні штучні споруди, від- різняється від незайманих ділянок, то- му в силу різних поверхневих перетво- рень на розораної території ці ділянки набувають різного кольору. Природний колір забарвлення ґрунту в досліджува- ному районі темний, бо поверхневий шар складається з чорнозему, а підсти- лаючі породи представлені світло заба- рвленими суглинками та супісками. Мі- сця порушеної структури ґрунту харак- теризуються більш світлим забарвлен- ням, за рахунок перемішування підсті- лаючих світлих супісків з темним чор- ноземом. Оскільки ця закономірність зміни кольору поверхні ґрунту типова для місць з порушеною структурою ґрунту, тобто місць де провадились зе- мляні роботи, вона стала основним пошуковим критерієм, ознакою в робо- ті з аерофотознімками [10] (рис. 4). Маючи архівні данні часів війни з нанесеними на карти лініями оборони радянських та німецьких військ, а та- кож німецьку аерофотозйомку району майбутніх пошукових робіт, ми визна- чили найбільш перспективні місця для подальшого наземного дослідження. З Інтернету за допомогою безкоштовної програми Google Earth [11] – отримали супутникові знімки даних території. Проекції, під якими було зроблені су- часні космічні знімки та аерофотознім- ки часів війни, відрізняться, їх сумі- щення та подальший пошук за допомо- гою GPS досить ускладнений через значні похибки. Порівнюючи архівні аерофотзнімки, сучасний супутниковий знімок та топографічну карту, визнача- ються об’єкти, положення яких з часом не змінилося (антропогенні споруди – дороги, культові споруди, залізнична ПАМ’ЯТКИ ІСИОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 58 інфраструктура тощо). В даному конк- ретному випадку в якості реперних то- чок були використані церкви та кладо- вища в селах Трасівка, Жуляни, Гатне та Юрівка, чиє положення згідно порів- няльного аналізу топографічних мате- ріалів з часом не змінилося. Наступним етапом топографічної прив’язки стало визначення відмінно- стей проекцій на архівному та сучас- ному знімках: – по-перше, визначається, який з двох знімків зроблено з найменшим ві- дхиленням кута знімання від 90 граду- сів до земної поверхні (як правило, це сучасний супутниковий знімок); – по-друге, на сучасному супут- никовому знімку за допомогою репер- них координатних точок будується ге- ометрична фігура; – по-третє, архівний аерофото- знімок приводиться до розмірів та масштабів сучасного супутникового знімку, вибраного для порівняння, також будується аналогічна геомет- рична фігура. Порівняльний аналіз розмірів сторін та кутів цих двох геометричних фігур дозволяє визначити різницю ку- тів, під якими було зроблено обидва знімки, визначити проекцію та значен- ня необхідних поправок, що слід вико- ристовувати при визначенні відстані та географічних координат обраних об’єктів відносно реперних точок. З урахуванням необхідних поправок пе- реносимо координати об’єктів з старо- го аерофотознімку на сучасну карту та сучасні супутникові знімки. Таким чином, отримавши точні географічні координати всіх обраних об’єктів з архівного аерофотознімку, можемо досить точно перенести їх на сучасну топографічну карту та сучас- ний супутниковий знімок. Далі сучасні космознімки оброб- лялись в графічному редакторі з метою збільшення контрастності та яскравості зображення. Наступним кроком зміни спектру, в якому відображався знімок, – отримання зображення, на якому ділян- ки з порушеним ґрунтом були найбільш виразно помітні. Оскільки штучні зем- ляні споруди мають геометричні фор- ми, відмінні від структур природного походження, то маючи креслення типо- вих земляних фортифікаційних споруд та аерофотознімки тих часів легко ви- явити саме ті об’єкти, що нас цікавлять. Отже, для пошуку ділянок з пору- шеним ґрунтом використовується на- ступна методика: – по-перше, переводиться сучас- ний кольоровий супутниковий знімок в чорно-біле зображення; – по-друге, збільшується яскра- вість та контрастність зображення. Врешті проводиться математичний аналіз розподілу більш світлих ділянок та їх віртуальне подвоєння на ділянках, що відповідали встановленому крите- рію (геометричні розміри, та різниця забарвлення). Отже, світле забарвлення певних ділянок було штучно підсилено, тож ці ділянки стали більш помітними. Остаточним етапом дослідження стала прив’язка знайдених пошукових полігонів до географічних координат, і таким чином отримуються маршрути для навігаторів системи GPS. Далі пошуковці починають пошук за до- помогою глибинного металошукача. Маючи навігатори системи супутни- кової навігації пошуковці з метало- шукачем переміщувались у межах пошукових полігонів, що співпадали з місцями розміщення окопів на місце- вості. В процесі пошукової роботи фі- ксувалися географічні координати всіх значних знахідок. Тому найбільш достовірними ма- теріалами стають архівні аерофотозні- мки, особливо крупномасштабні, зроб- лені в інтересах польової артилерії, оскільки вони відображають найбільш об’єктивну інформацію. Результатом роботи ретельного дослідження архівних аерофотознімків ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 59 та польових досліджень стала детальна карта ділянки оборони Києва між села- ми Віта- Поштова та Юрівка. За три ро- ки роботи в цьому районі пошуковцями було розкопано 9,5 км окопів, знайдено та поховано 92 бійці Червоної Армії, разом з бійцями МНС знешкоджено понад 502 мін та снарядів [12]. При цьому з’ясувалось, що на деяких ділянках оборони німецькі війська просунулись в напрямку Киє- ва на більшу відстань ніж це вважа- лось раніше. Стало можливо з’ясувати нові факти з бойової діяль- ності окремих довготривалих форти- фікаційних споруд. В районі ДОТ №210, завдяки інтерпретації німець- кого аерофотознімку було знайдено телекомунікаційну будку-комутатор – це дає нові відомості щодо будови си- стеми зв’язку КиУР (рис. 5). Отже можна зазначити, що засто- сування оброблених спеціальним чином космознімків в поєднанні з спеціаль- ною методикою пошуку та дешифровки на них окопів часів Великої Вітчизня- ної війни з прив’язкою їх до місцевості та за допомогою систем супутникової навігації GPS дає значні результати і потребує подальшого широкого засто- сування та вдосконалення. Застосована методика, що дозво- ляє виявляти об’єкти, які вирізняються на тлі супутникового знімку за різни- цею в забарвленні ґрунту, та за своїми формами відмінними від природних об’єктів, може бути застосованою і в інших випадках. Так, оскільки давні ар- хеологічні об’єкти також характеризу- ються зміненим складом ґрунту, описа- на методика цілком підходить і для по- шуку археологічних об’єктів. В ході пошуку фортифікаційних споруд часів другої світової війни в ра- йоні ДОТу №179 нами було виявлено кільцеподібну структуру, яка за своїми формами, розмірами та ступенем зруй- нованості цілком може виявитись реш- тками середньовічної чи ще більш ран- ньої фортифікаційної споруди, а саме – укріпленого городища з земляними ва- лами. Місце теж підходяще – надзапла- вна тераса річки Віта (рис. 6). В даний час спільно з Готуном І.А., керівником Північної археологіч- ної експедиції Інституту археології НАН України, що постійно працює на території Ходосівського археологічного комплексу, ми плануємо провести в межах виявленої структури археологіч- ну розвідку, що дасть відповіді стосов- но характеру знайденого об’єкту та хронології його утворення. ЛІТЕРАТУРА 1. Кривошеєв Г.Ф., Андроник В.М., Бурик П.Д. Гриф секретності знято: Втрати Збройних Сил СРСР у війнах, бойових діях і військових конфліктах: Стат. дослідні. – Москва. Воениздат, 1993. 2. Кайнаран А.В., Крещанов А.Л., Ющенко М.В. Київський укріплений район: 1928-1941. – Житомир: Вид-во «Волинь», 2011. 3. Нехорошев Н.А., Тетерюк .Ю. Гнера В.А., Парахоня А.В. Киевский Укрепра- йон: опорный пункт «Крым» батальонный район обороны №6. – Київ: Вид-во Клубу «Пошук», 2011. 4. Кайнаран А.В., Крещанов А.Л., Ющенко М.В. Київський укріплений район: 1928-1941. – Житомир: Вид-во «Волинь», 2011. 5.Анфилов В. Начало Великой Отечественной войны. – Москва, 1962. ПАМ’ЯТКИ ІСИОРІІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 1 60 6. Крещанов Александр, Кузяк Александр, Осипов Алексей, Продан Олег. Оборона Киева // Сборник 1941. Оборона Киева. – Киев: «Архив-Пресс», 2002. 7. Нехорошев Н.А., Тетерюк К.Ю. Гнера В.А., Парахоня А.В. Киевский Укрепра- йон: опорный пункт «Крым» батальонный район обороны №6. – Київ: Вид-во Клубу «Пошук», 2011. 8. Нехорошев Н.А., Тетерюк К.Ю. Гнера В.А., Парахоня А.В. Киевский Укрепра- йон: опорный пункт «Крым» батальонный район обороны №6. – Київ: Вид-во Клубу «Пошук», 2011. 9. Електронний ресурс. Код доступу www.poshyk.org 10. National Archives and Records Administration (USA), Електронний ресурс. Код доступу www.archives.gov 11. Електронний ресурс. Код доступу www.google.com/earth/index. 12. Електронний ресурс. Код доступу http://www.facebook.com/pages/Пояс-Славы- Музей-Киевского-Укрепленного-района/205274716226064 Гнера В.А. Применение новых методов исследования в историко- мемориальной работе на местах боев Великой Отечественной войны. В статье рассмотрена основная проблематика историко-мемориальной работы на территори- ях, испытавших значительное антропогенное воздействие в условиях недостатка объ- ективной информации. На примере историко-мемориальных работ на рубежах Киев- ского укрепленного района обоснована перспективность применения аерофотограм- метричних методов. Рассмотрена применяемая методика дешифровки объектов по- иска на аэро- и космоснимках. Ключевые слова: Киевский укрепленный район, батальонный район обороны, ис- торико-мемориальная работа, фотограмметрические методы в археологии, дистан- ционные методы исследования. Gnera V.А. New methods in the study for historical and memorial search work on the battlefields of the Great Patriotic War. The article reviews the main issues of historical and memorial search work on the territory experienced significant anthropogenic impacts in conditions of lack of the objective information. On the example of historical memorial search works on the lines of the Kiev fortified area unsubstantiated promise of photogrammetric methods. Review the technique being used to decrypt the objects of search. Keywords: Kiev fortified area, battalion defense areas, historical and memorial search work, photogrammetric methods in archeology, remote sensing studies.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78029
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T08:12:47Z
publishDate	2014
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Гнера, В.А. 2015-03-10T14:33:25Z 2015-03-10T14:33:25Z 2014 Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни / В.А. Гнера // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 1. — С. 54-60. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78029 26.00.05 У статті розглянута основна проблематика історико-меморіальної роботи на територіях, які зазнали значного антропогенного впливу в умовах браку об'єктивної інформації. На прикладі історико-меморіальних праць на рубежах Київського укріпленого району обґрунтована перспективність застосування аерофотограмметричних методів. Розглянуто методику дешифрування об'єктів пошуку на аеро- і космознімках. В статье рассмотрена основная проблематика историко-мемориальной работы на территориях, испытавших значительное антропогенное воздействие в условиях недостатка объективной информации. На примере историко-мемориальных работ на рубежах Киевского укрепленного района обоснована перспективность применения аерофотограмметричних методов. Рассмотрена применяемая методика дешифровки объектов поиска на аэро- и космоснимках. The article reviews the main issues of historical and memorial search work on the territory experienced significant anthropogenic impacts in conditions of lack of the objective information. On the example of historical memorial search works on the lines of the Kiev fortified area unsubstantiated promise of photogrammetric methods. Review the technique being used to decrypt the objects of search. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Пам’ятки історії та культури Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни Применение новых методов исследования в историко-мемориальной работе на местах боев Великой Отечественной войны New methods in the study for historical and memorial search work on the battlefields of the Great Patriotic War Article published earlier
spellingShingle	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни Гнера, В.А. Пам’ятки історії та культури
title	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни
title_alt	Применение новых методов исследования в историко-мемориальной работе на местах боев Великой Отечественной войны New methods in the study for historical and memorial search work on the battlefields of the Great Patriotic War
title_full	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни
title_fullStr	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни
title_full_unstemmed	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни
title_short	Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни
title_sort	застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв великої вітчизняної війни
topic	Пам’ятки історії та культури
topic_facet	Пам’ятки історії та культури
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78029
work_keys_str_mv	AT gnerava zastosuvannânovihmetodívdoslídžennâvístorikomemoríalʹníirobotínamíscâhboívvelikoívítčiznânoívíini AT gnerava primenenienovyhmetodovissledovaniâvistorikomemorialʹnoirabotenamestahboevvelikoiotečestvennoivoiny AT gnerava newmethodsinthestudyforhistoricalandmemorialsearchworkonthebattlefieldsofthegreatpatrioticwar

Застосування нових методів дослідження в історико-меморіальній роботі на місцях боїв Великої Вітчизняної війни

Репозитарії

Схожі ресурси