Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції
У статті розглядається історія формування колекції зернозбиральних машин на кінній тязі
 Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». В статье рассматривается история формирования коллекции зерноуборочных машин на конной тяге Национального историко-этнографическом заповедни...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78112 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції / О.В. Жам, І.М. Черняк // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 74-76. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860147638228221952 |
|---|---|
| author | Жам, О.В. Черняк, І.М. |
| author_facet | Жам, О.В. Черняк, І.М. |
| citation_txt | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції / О.В. Жам, І.М. Черняк // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 74-76. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | У статті розглядається історія формування колекції зернозбиральних машин на кінній тязі
Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
В статье рассматривается история формирования коллекции зерноуборочных машин на конной тяге Национального историко-этнографическом заповеднике «Переяслав».
The article examines the history of the formation of the collection of grain
cars on the horse-drawn National historical and ethnographical reserve "Pereyaslav."
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:50:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 74
УДК 629.73 (09):069.51(477.53)
ЗЕРНОЗБИРАЛЬНІ МАШИНИ НА КІННІЙ ТЯЗІ
В НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»: ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЇ
Жам О.В., Черняк І.М.
(Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»)
У статті розглядається історія формування колекції зернозбиральних машин на кінній тязі
Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Ключові слова: музей, колекція, експозиція, жатка, косарка, конструкція, матеріал, виробництво
Серед різнопланових колекцій Націо-
нального історико-етнографічного заповід-
ника «Переяслав» (НІЕЗ «Переяслав») одні-
єю з найчисельніших є колекція сільськогос-
подарських знарядь праці ХІХ – ХХ ст. Важ-
ливе місце в ній посідають зернозбиральні
машини на кінній тязі – жатки і косарки.
Колекція зернозбиральних машин НІ-
ЕЗ «Переяслав» за кількістю і цінністю ма-
теріалів посідає одне з перших місць серед
музейних зібрань технічного профілю в
Україні. Між тим в історіографічній науці
питання вивчення музейних колекцій зерно-
збиральної техніки досі не отримало доста-
тньо повного, самостійного висвітлення. В
зв’язку з цим зібрання зернозбиральної тех-
ніки НІЕЗ «Переяслав» заслуговує на окре-
ме детальне вивчення.
Цілеспрямований збір сільськогоспо-
дарських знарядь праці і, зокрема, зернозби-
ральних машин, був започаткований в музеї
наприкінці 50-х рр. ХХ ст. у зв’язку із ство-
ренням етнографічного відділу Переяслав-
Хмельницького Державного історичного му-
зею. Ініціатором збору знарядь праці і ком-
плектування тематичної колекції виступив
завідувач етнографічного відділу М.І. Жам.
На початку 60-х рр. ХХ ст., коли роз-
почалося створення в Переяславі-
Хмельницькому Музею народної архітекту-
ри та побуту Середньої Наддніпрянщини,
активізувалася пошукова робота по збору
традиційних знарядь праці українських се-
лян, і в тому числі й зернозбиральної техні-
ки. В цей час до музейної техніки надійшли
здебільшого ручні знаряддя збору врожаю:
серпи та коси.
Черговий етап в історії комплектування
колекції сільськогосподарської техніки розпо-
чався у 1982 р. після того, як директор Пере-
яслав-Хмельницького історико-культурного
заповідника М.І. Сікорський відвідав Всесою-
зну нараду директорів музеїв у Москві, на якій
ішла мова про необхідність створення в країні
різнопрофільних тематичних музеїв [5, c. 2].
Оскільки, основним заняттям українців в усі
часи було хліборобство, то перше, що спало на
думку М.І. Сікорському – створити в Переяс-
лаві перший в Україні Музей хліба. Загально-
відомо, що матеріальною основою сільського-
сподарського виробництва є сільськогоспо-
дарська техніка. Впродовж всього історичного
періоду свого існування вона була одним із
факторів, що забезпечував необхідні умови
для розвитку хліборобської галузі. Звідси зро-
зумілий інтерес, який проявили переяславські
науковці до збору і наповнення експозиції
Музею хліба хліборобськими знаряддями.
Науковою концепцією та структурним
планом Музею хліба було передбачено
створення експозиції розділу «Сільськогос-
подарська техніка 20-80 років ХХ століття».
Згідно тематико-експозиційного плану му-
зею зайняли місце в експозиції зернозбира-
льні машини: причіпні та на кінній тязі.
Останні є об’єктом цього дослідження.
В музейній експозиції представлено дві
жатки-самоскидки ЛМ-5, розраховані на кінну
тягу (В-355, В-446). Вони призначені для зби-
рання основних зернових культур (пшениці,
жита, ячменю). Загальна будова жатки-
самоскидки ЛМ-5 така: ріжучий і грабельний
апарат, платформа, передавальний механізм,
ходова, польове колесо. Технічна характерис-
тика жатки-самоскидки ЛМ-5: ширина захвату
1520 мм, продуктивність – 0,5 га/год., тяглове
зусилля – 150-180 кг. Споживна потужність –
2-4 коней. Обслуговуючий персонал – 1 особа.
Розміри жаток різні. Жатка інв. № В-446 має
такі розміри: довжина – 4210 мм, ширина –
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 75
3240 мм, висота – 2220 мм. Розміри жатки інв.
№ В-355 наступні: довжина – 2310 мм, шири-
на – 2620 мм, висота – 1700 мм. Виготовлені
жатки-самоскидки ЛМ-5 із конструкційної
сталі та дерева. Обидві музейні жатки компле-
ктні [3].
Жатку-самоскидку ЛМ-5 (інв. № В-355)
знайшов М.І. Жам у 1983 р. в с. Студеники
Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.
Другу жатку (інв. № В-446) передало керівни-
цтво радгоспу-технікуму с. Маслівка Білоцер-
ківського р-ну Київської обл. (акт прийому №
2298). Цей заклад був організований в 1972 р.
на базі сільськогосподарського технікуму та
колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС. Нині це Мас-
лівський аграрний технікум імені Прокопа
Хомича Гаркавого Білоцерківського націона-
льного аграрного університету [2]. Перевезен-
ням, науковою обробкою маслівської жатки-
самоскидки займався старший науковий спів-
робітник Музею хліба А.М. Кириченко.
Виготовлені жатки-самоскидки ЛМ-5
в 40-50-х рр. ХХ ст. на заводі імені Ухтом-
ського в м. Люберці (Росія, Московська
обл.). Історія заснування цього підприємст-
ва пов’язується із будівництвом на поч. ХХ
ст. заводу парових машин Томаса Пурде. З
1911 р. підприємство мало назву: завод
сільгоспмашин «Нью-Йорк» і стало одним
із найбільших у той час в Європі. Продукція
підприємства мала значне розповсюдження,
зокрема, й на території України [6].
Представлені в експозиції Музею хлі-
ба також дві косарки кінні К-1,4 (інв. № В-
356 та В-447) [3]. Призначалися вони для
збирання зернових і косіння трави. Загальна
будова косарок кінних К-1,4 така: рама ча-
вунна, два ходові колеса, ріжучий апарат,
передавальний механізм (храповий меха-
нізм, пара конічних і циліндричних коліс),
пристрій для піднімання і опускання паль-
цевого бруса. Технічна характеристика: ши-
рина захвату – 1370 мм, продуктивність –
0,45 га/год., тяглове зусилля – 120-140 кг (2-
3 коней). Музейні кінні косарки мають різні
розміри. Косарка під інвентарним номером
В-356 завдовжки 2460 мм, шириною 2520
мм, висотою 1220 мм, косарка під номером
В-447 має довжину 2310 мм, ширину 2620
мм, висоту 1700 мм. Обидві косарки знай-
шов у 1983 р. зав. сектором Переяслав-
Хмельницького історико-культурного запо-
відника М.І. Жам: косарку В-356 в с. Кун-
цево Новосанжарського р-ну Полтавської
обл., а косарку В-447 в с. Студеники Пере-
яслав-Хмельницького р-ну Київської обл.
(акт прийому № 2142 від 30.03.1984 р.) [4].
Косарка, знайдена в с. Кунцево, виготовле-
на в 40-50-х рр. ХХ ст. на вище згаданому
заводі імені Ухтомського в м. Люберці. Ко-
сарка із с. Студеники випущена в 40-50-х рр.
ХХ ст. на Первомайському заводі сільського-
сподарських машин (колишнє підприємство
Джона Грієвза по випуску жниварок) в м. Бе-
рдянськ Запорізької обл. Випускати сільсько-
господарські машини Первомайський завод
почав у 1924 р. На початку 1941 р. Перво-
майський завод імені лейтенанта П.П. Шмід-
та перекваліфікувався на випуск військової
продукції. На поч. ХХІ ст. підприємство ВАТ
«Первомайський завод сільськогосподарсь-
ких машин» збанкрутувало [1].
До групи зернозбиральних машин від-
носяться також кінні граблі. Таких в музейній
колекції двоє: граблі кінні поперечні КГ-1 (В-
373, В-354) [3]. Вони ідентичні, призначалися
для згрібання втрачених колосків і соломи пі-
сля збирання жатками, косарками, комбайна-
ми, згрібання у валки сіна, соломи, придорож-
ніх бур’янів впоперек ходу машин. Загальна
будова граблів кінних КГ-1 така: два ходових
колеса, рама з голоблями, сідло для робітника,
ряд пружинних стальних зубців, зібраних на
основному брусі рами до 30 шт. Підйом зубців
проводиться автоматично при натисканні но-
гою на педаль, при чому проходить зчеплення
основного бруса рами із ступицями коліс че-
рез храповий механізм. При досягненні висоти
кута повороту брус автоматично розчіпляється
із колесами і рама повертається в робоче по-
ложення під своєю вагою. Технічна характе-
ристика: продуктивність 0,5-0,75 га/год., тяг-
лове зусилля 60 кг, діаметр коліс 1,5 м, шири-
на захвату 2140 мм. Знайшов кінні граблі в
1983 р. М.І. Жам: одні (В-373) в Єрківці, інші
(В-354) в с. Студеники Переяслав-
Хмельницького р-ну Київської обл. (акт пере-
дачі № 2185 від 26.10.1984 р. та № 2142 від
30.03.1984 р.). Розміри кінних грабель однако-
ві: довжина 2200 мм, ширина 2400 мм, висота
1500 мм, вага 192 кг. Виготовлені з конструк-
ційної сталі в 40-50-х рр. ХХ ст. на заводі Рос-
тельмаш (Росія, м. Ростов-на-Дону) [3]. Поча-
ток завод бере від 21 липня 1929 р., коли була
випущена перша продукція: поперечні граблі,
тракторні плуги і сівалки. У 1930 р. був випу-
щений комбайн «Колхоз», а в 1931 р. – ком-
байн «Сталінець». З 1941 по 1943 р. підприєм-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 76
ство працювало в евакуації в м. Ташкент. На
ньому випускали військову продукцію: фу-
гасні авіабомби, корпуси і боєголовки до
снарядів реактивної установки БМ-13 «Ка-
тюша», а також ремонтували танки, тракто-
ри, автомашини. У 1948 р. завод був віднов-
лений, з 1955 р. спеціалізувався на випуску
зернозбиральних комбайнів. В наші дні під-
приємство випускає весь спектр сільського-
сподарської техніки: трактори і комбайни,
кормозбиральну причіпну і навісну техніку,
оприскувачі, обладнання для перевантажен-
ня, переробки і зберігання зерна [7].
Граблі кінні поперечні КГ-1 потрапи-
ли до музейної колекції у незадовільному
стані. В них були відсутні: сидіння, голоблі,
важіль для проведення підйому зубів. Тому
ці експонати були реставровані [3].
Доповнюють колекцію зернозбиральних
машини на кінній тязі ілюстративні матеріали:
картини, плакати, фотографії, які демонстру-
ють практичне використання вище згаданих
механізмів. Так, наприклад, у 1962 р. для му-
зейної фондової колекції було придбано у м.
Ленінграді (Росія) фотокопію «Жатва жаткой»
(інв. № 4081, розміри 40 на 30 см) [3].
Таким чином, колектив науковців Націо-
нального історико-етнографічного заповідника
«Переяслав», комплектуючи фонди Заповідни-
ка зібрав чималу колекцію сільськогосподарсь-
ких знарядь ХІХ-ХХ ст., в тому числі й зерно-
збиральних машин: причіпних і на кінній тязі.
Зібрані знаряддя стали основою для експозиції
Музею хліба: з 2,5 тисяч експонатів цього му-
зею левову частину складає сільськогосподар-
ська техніка. Заходи по виявленню і науковому
опрацюванню сільськогосподарської техніки
тривали більше двадцяти років. На початково-
му етапі збору предметів музейного значення
перевагу склав ручний реманент, що застосову-
вався в підсобних господарствах. І лише напе-
редодні створення Музею хліба у 1982-1984 рр.
колекція поповнилася машинною технікою, зо-
крема, й машинами для збирання врожаю зер-
нових. Представлені в музейній колекції жатки
і косарки є типовими зразками зернозбираль-
них машин 1-ї пол. ХХ ст., задовільного стану
збереження, придатні для експонування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Історія Бердянська. Перша половина 20 століття. Електронний ресурс. – Режим доступу:
uk.wikipedia.org/wiki
2. Маслівський аграрний технікум імені Прокопа Хомича Гаркавого Білоцерківського аг-
рарного університету. Історія та сучасність технікуму. Електронний ресурс. – Режим доступу:
maslivteh.at.ua.
3. Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Фонди. Книги інвентар-
ної групи «В».
4. НІЕЗ «Переяслав». Фонди. Акти на вступ на постійне збереження в Переяслав-
Хмельницький історико-культурний заповідник експонатів музейного значення за 1982-1984 рр.:
Акт № 2142 від 30.03.1984 р.; Акт № 2185 від 26.10.1984 р., Акт № 2298 від 18.10.1984 р.
5. НІЕЗ «Переяслав». Наукова частина. Нарис з історії створення та діяльності Музею хлі-
ба (авт. О.М. Жам). Рукопис. – 2007. – С.16.
6. ООО "Сельхозмаш" (Люберецкий завод сельскохозяйственного машиностроения им. А.
В. Ухтомского). Електронний ресурс. – Режим доступу: www.avtomash.ru.
7. Ростсельмаш. История завода. Електронний ресурс. – Режим доступу: ru.wikipedia.org.
Жам О.М., Черняк И.В. Зерноуборочные машины на конной тяге в Национальном ис-
торико-этногрфическом заповеднике «Переяслав»: формирование коллекции. В статье
рассматривается история формирования коллекции зерноуборочных машин на конной тяге На-
ционального историко-этногрфическом заповеднике «Переяслав».
Ключевые слова: музей, коллекция, экспозиция, жатка, косарка, конструкция, материал,
изготовление.
Jham O.M., Chernyak I.V. Harvesting machines at horse-drawn in NHER "Pereyaslav": the
formation of the collection. The article examines the history of the formation of the collection of grain
cars on the horse-drawn National historical and ethnographical reserve "Pereyaslav."
Key words: museum, collection, exhibition, reaper, mower, design, materials and manufacturing.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78112 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:50:42Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Жам, О.В. Черняк, І.М. 2015-03-11T13:05:56Z 2015-03-11T13:05:56Z 2014 Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції / О.В. Жам, І.М. Черняк // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 74-76. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78112 629.73 (09):069.51(477.53) У статті розглядається історія формування колекції зернозбиральних машин на кінній тязі
 Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». В статье рассматривается история формирования коллекции зерноуборочных машин на конной тяге Национального историко-этнографическом заповеднике «Переяслав». The article examines the history of the formation of the collection of grain
 cars on the horse-drawn National historical and ethnographical reserve "Pereyaslav." uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Пам’ятки історії та культури Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції Зерноуборочные машины на конной тяге в Национальном историко-этнографическом заповеднике «Переяслав»: формирование коллекции Harvesting machines at horse-drawn in NHER "Pereyaslav": the formation of the collection Article published earlier |
| spellingShingle | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції Жам, О.В. Черняк, І.М. Пам’ятки історії та культури |
| title | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції |
| title_alt | Зерноуборочные машины на конной тяге в Национальном историко-этнографическом заповеднике «Переяслав»: формирование коллекции Harvesting machines at horse-drawn in NHER "Pereyaslav": the formation of the collection |
| title_full | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції |
| title_fullStr | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції |
| title_full_unstemmed | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції |
| title_short | Зернозбиральні машини на кінній тязі в НІЕЗ «Переяслав»: формування колекції |
| title_sort | зернозбиральні машини на кінній тязі в ніез «переяслав»: формування колекції |
| topic | Пам’ятки історії та культури |
| topic_facet | Пам’ятки історії та культури |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78112 |
| work_keys_str_mv | AT žamov zernozbiralʹnímašininakínníitâzívníezpereâslavformuvannâkolekcíí AT černâkím zernozbiralʹnímašininakínníitâzívníezpereâslavformuvannâkolekcíí AT žamov zernouboročnyemašinynakonnoitâgevnacionalʹnomistorikoétnografičeskomzapovednikepereâslavformirovaniekollekcii AT černâkím zernouboročnyemašinynakonnoitâgevnacionalʹnomistorikoétnografičeskomzapovednikepereâslavformirovaniekollekcii AT žamov harvestingmachinesathorsedrawninnherpereyaslavtheformationofthecollection AT černâkím harvestingmachinesathorsedrawninnherpereyaslavtheformationofthecollection |