Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків

Здійснено аналіз наукових досліджень вчених з вивчення одноросткового сегментованого насіння. На основі архівних документів та друкованих матеріалів розкрито особливості нового агротехнічного прийому – сівби цукрових буряків сегментованим насінням. Встановлено, що першість з вивчен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Питання історії науки і техніки
Datum:	2014
1. Verfasser:	Євтушик, Р.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2014
Schlagworte:	Наукові і технічні досягнення минулого
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78115
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків / Р.В. Євтушик // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 7-12. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860079854041432064
author	Євтушик, Р.В.
author_facet	Євтушик, Р.В.
citation_txt	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків / Р.В. Євтушик // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 7-12. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	Здійснено аналіз наукових досліджень вчених з вивчення одноросткового сегментованого насіння. На основі архівних документів та друкованих матеріалів розкрито особливості нового агротехнічного прийому – сівби цукрових буряків сегментованим насінням. Встановлено, що першість з вивчення біологічних і фізіологічних особливостей дробленого посівного матеріалу належить радянським дослідникам, які запропонували та вперше провели сегментацію багатонасінних клубочків. Зроблено висновок, що на основі наукової діяльності вчених світу створено штучно модифіковану однонасінну культуру цукрових буряків. Осуществлен анализ научных исследований ученых по изучению одноростковых семян, полученных путем дробления. На основе архивных документов и печатных материалов раскрыты особенности нового агротехнического приема – посева сахарной свеклы сегментированными семенами. Установлено, что первые изучения биологических и физиологических особенностей дробленого посевного материала принадлежит советским исследователям, которые предложили и впервые провели сегментацию многосемянных клубочков. Сделан вывод, что на основе научной деятельности ученых мира, создано искусственно модифицированную односемянную культуру сахарной свеклы. The analysis of research scientists to study monogerm segmented seed. Based on archival documents and printed materials the features of the new crop of reception – sowing sugar beet seeds segmented. It was established that the primacy of the study of biological and physiological characteristics of crushed glomeruli of polyspermous beet belongs Soviet researchers who first proposed and conducted segmentation polyspermous glomeruli. It was concluded that based on the research work of scientists in the world, created artificially modified monogerm culture of sugar beet.
first_indexed	2025-12-07T17:15:47Z
format	Article
fulltext	НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 7 4. Апокин И.А., Майстров Л.Е. История вычислительной техники / И.А. Апокин / М.: Наука, 1990. – 264 с. 5. Хоменко Л.Г.Этапы вступления в эру электронно-информационной цивилиза- ции. Минимум подготовительных знаний. Монография. / Л.Г. Хоменко – К.: Феникс, 2012. – 504 с. Геза А.В. Первые транзисторные электронные вычислительные машины. Ос- новными техническими предпосылками создания электронной цифровой вычислитель- ной техники стали разработки в области электроники и оптики, накопленные в тече- ние построения счетно-аналитических машин на перфорированных картах. Работы, вызвавшие появление новой области техники – электроники, были начаты в конце XIX ст. учеными разных стран. Первые транзисторные ЭВМ начали создаваться в 50-60-е гг. ХХ ст., когда производительность и надежность не транзисторных ЭВМ достигли своего максимума, и началась разработка ЭВМ нового поколения. Ключевые слова: электронная цифровая вычислительная техника, счетно- аналитические машины, табулятор, автоматические вычислительные системы, тран- зисторы Heza A.V. First transistorized electronic computers. Scientific results in electronics and optics, accumulated during the constructing of the analytical computing machines on punched cards, were the basic preconditions for the creation of digital computer technology. The researches that gave rise to electronics as a new field of technology were started in the late nineteenth century by scientists from many countries. The first transistor computer was constructed in the 50-60-ies of XX century, when performance and reliability of not transistor computer reached own peak and the developing of new generation of computers were begun. Keywords: electronic digital computing, tabulating machines, the tabulator, automatic computing systems, transistors УДК:001.891:930.2:633.63 (091) ЕТАП НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЕГМЕНТОВАНОГО НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ Євтушик Р.В. (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН) Здійснено аналіз наукових досліджень вчених з вивчення одноросткового сегмен- тованого насіння. На основі архівних документів та друкованих матеріалів розкрито особливості нового агротехнічного прийому – сівби цукрових буряків сегментованим насінням. Встановлено, що першість з вивчення біологічних і фізіологічних особливос- тей дробленого посівного матеріалу належить радянським дослідникам, які запропону- вали та вперше провели сегментацію багатонасінних клубочків. Зроблено висновок, що на основі наукової діяльності вчених світу створено штучно модифіковану однонасінну культуру цукрових буряків. Ключові слова: сегментоване насіння, однонасінні цукрові буряки, насіння. НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 8 До середини ХХ ст. у світі сівбу цукрових буряків проводили тільки ба- гатонасінними сортами-популяціями, однак з появою перших однонасінних сортів підхід до вирощування культури змінився. Створенню нових однонасін- них сортів передувала довготривала робота, яка на перших етапах потребу- вала вивчення особливостей природи нової форми, а в подальшому розроб- ленні відповідних методів. Дослідження Г. С. Мокана еволю- ції появи одноросткових форм ствер- джує, що наукове вивчення даної куль- тури розпочалося з 1932 р., коли прові- дним спеціалістом Всесоюзного науко- во-дослідного інституту цукрових бу- ряків (ВНІЦ) О. К. Коломієць серед по- пуляції багатонасінних сортів було знайдено рослину буряків з однонасін- ними плодами [1, с. 8]. Власні ж архівні дослідження дозволили з’ясувати, що вивченням однонасінних форм в цьому інституті займався ще з 1931 р. В. П. Зосимович [2, арк. 72]. Знайдення од- норосткового куща націлило вчених на виведення однонасінного сорту буряків двома шляхами. Одні селекціонери на- магалися створити новий сорт в резуль- таті селекційної роботи, а інші – меха- нічним дробленням клубочків багато- насінних цукрових буряків. Другий спосіб був швидшим, економічно ефек- тивним та дозволяв отримати механіч- но модифіковане насіння, яке слугувало аналогом однонасінного. Тому актуа- льно вивчити особливості роботи вче- них з дослідження сегментованого на- сіння та його раціонального викорис- тання як посівного матеріалу. Про дослідження особливостей дробленого насіння пише О. К. Коломі- єць у праці «Білий скарб. Записки селе- кціонера» [3], де характеризує позитив- ні й негативні сторони модифікованого матеріалу. Серед праць, у яких розкри- ваються особливості дослідження сег- ментованого насіння, варто відмітити статтю В. Стеглика «О работах по од- носемянной сахарной свекле в Чехос- ловакии» [4]. Автор описує проведені чехословацькими науковцями досліди із вивчення дробленого насіння. Доктор Фюрсте у своїй праці «О работах по односемянной сахарной свекле в Гер- манской демократической республи- ке»[5], акцентує увагу на особливостях агротехнічних прийомів при догляді за сходами з сегментованого насіння та характеризує економічну ефективність застосування методу. Недостатнє висвітлення в україн- ській історіографії проблеми еволюції методологічних прийомів щодо сегмен- тованого насіння буряків обумовило мету й завдання даної статті, а саме здійснити аналіз етапу наукових дослі- джень одноросткового насіння отрима- ного в результаті дроблення багатона- сінних клубочків, його природи та аг- ротехнічних особливостей на початку 30-х – у кінці 50-х рр. ХХ ст. Починаючи з 30-х років минулого століття розпочалося вивчення біології одноросткових буряків, отриманих шляхом механічного подрібнення бага- тонасінних клубочків. Вперше таку ме- тодику запропонував російський вче- ний І. О. Тіщенко у 1933 р., а дроблення здійснено на машині конструкції Д. С. Гудзенка [6, арк. 3]. В основу ідеї механізації дроблення насіння положе- но: економію насіннєвого матеріалу, створення кращих умов раннього роз- витку рослин при відсутності взаємного пригнічення та зменшення затрат руч- ної праці на проривку і роботу з буке- туванням висадків. У 1934 р. проведено перші дослідження із вивчення сегмен- тованого насіння у вегетаційних посу- динах на малих ділянках в стаціонарній ділянці під Москвою [2, арк. 16]. Умовно можна вважати, що ідея І. О. Тіщенка та її втілення у реальність є початком етапу наукового досліджен- ня одноросткового насіння отриманого НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 9 механічним способом. Згідно наказу Наркома харчової промисловості СРСР А. І. Мікояна від 17 вересня 1934 р. №213 дослідні посіви однонасінним матеріалом, отриманим шляхом дроб- лення за методом професора І. О. Тіщенка, передбачалося у 1935 р. збільшити, зокрема орієнтовно назна- чена площа для станцій 10 га, для опо- рних пунктів – 10–15 га [2, арк. 110]. Протягом 1934–1937 рр. у колиш- ньому Радянському Союзі проводиться оцінка якостей дробленого посівного матеріалу та його ефективність у польових і виробничих умовах. Встано- влено, що при схожості вихідного ма- теріалу у 80% отримано одноросткові дроблені сегменти зі схожістю 77% та високим відсотком однонасінності [6, арк. 5]. Щодо біологічних особливос- тей, то коренева система у рослин від сегментованого насіння була більш ма- сивною, а густота посіву меншою, що збільшувало врожайність культури. Було випробувано різні апарати для сегментації, але найкращий ре- зультат досягнуто на шнековій маши- ні конструкції Д. С. Гудзенка, яка працювала за принципом гвинта, про- те вона не забезпечувала повного роз- ділення клубочків на однонасінні сек- ції, були великі втрати насіння та їх пошкодження [7, арк. 256]. Затрата посівного матеріалу при культиву- ванні однонасінних буряків у 1935 р. була більшою ніж у звичайних бага- тонасінних та становила додатково 16 кг на 1 га, у 1936 р. – 3–6 кг, а у 1937 р. доведений до норми [7, арк. 257]. Однак основні питання агротех- ніки посівів буряків модифікованим насінням у дослідах 1934–1937 рр. не було детально вивчено із не зрозумі- лих причин, а роботу припинено. Таким чином, опираючись на ар- хівні матеріали можемо стверджува- ти, що перші дослідження з однорост- ковим механічно дробленим насінням проведено у колишньому Радянсько- му Союзі та розроблено відповідну методику й машину. У 1945 р. розпочата в 30-х роках робота відновлюються і питанням особливостей вирощування дроблено- го насіння продовжує займатися ВНІЦ [6, арк. 4]. Протягом 1945–1947 рр. при проведенні дослідів вчені ви- користовували американську дроби- льну машину марки «Мерріфілд», від якої вихід насіння після двократної очистки становив 43–45 %, чистота 90 % [6, арк. 6]. Науковці відмовилися використовувати машину Д. С. Гудзе- нка, а її місце зайняв американський аналог, який за виробничим ефектом у 10 раз був кращим. Вивченням ефективності однона- сінного матеріалу у 1946 р. займали- ся: 7 дослідно-селекційних станцій, 14 дослідних пунктів та 16 колгоспів мережі ВНІЦ [6, арк. 7]. Було дослі- джено наступні питання агротехніки дроблення насіння: • норма висіву; • норма висіву у зв’язку з буке- туванням; • норма висіву у зв’язку з часом проривання; • час букетування і період роз- бирання букетів; • ефективність насіння у вироб- ничих умовах. Досліди показали збільшення урожаю коренеплодів на 14 ц/га, так сівба дробленим насінням давала урожайність 149 ц/га коренеплодів, а звичайним – 135 ц/га [6, арк. 7]. Про- ведені експерименти у 1945–1946 рр. показали, що використання у посівах такого насіння дозволяє зменшити за- трати ручної праці на одиницю виро- щуваного врожаю та можливість під- вищити врожайність за рахунок зме- ншення негативного впливу рослин одна на одну (стікання). НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 10 Станом на 1947 р. вивчення насін- ня проводилося на 35 дослідних пунк- тах мережі ВНІЦ й включало в себе: дослідження норми висіву, глибини по- сіву, способу і терміну проривання з врахуванням економічної ефективності цього заходу. Близько 75 колгоспів проводили виробниче дослідження по- сівів буряків модифікованим матеріа- лом на площі 350 га [6, арк. 8]. Наукове дослідження механічно подрібнених клубочків потребувало відповідної матеріально-технічної ба- зи яка на той час була відсутня у ВНІЦ. Тому у подальших експериме- нтах не можливо було застосувати нові прийоми, такі як шліфування та дражування насіння. Дані питання за- лишалися відкритими та потребували наукових доповнень. Крім того, вели- ка частка насіння йшла у відходи, а піти на зменшення норми висіву на 50 відсотків аграрії не могли, оскільки вони на той час були слабо оснащені технікою, а рівень культури земле- робства був порівняно невисоким [3, ст. 11]. Тому дана методика не знай- шла широкого впровадження у буря- ківництві Радянського Союзу, а з по- явою у 1956–1958 рр. перших одно- насінних сортів, вона взагалі втрати- ла свою актуальність. Однак до по- яви однонасінних сортів, створених в результаті селекції, метод І. О. Тіщенка був альтернативою од- норосткових буряків та покладав на- дії буряководів і певний період часу використовувався ними. Особливості одноросткового дроб- леного насіння вивчали і американські вчені, які перейняли ідею радянських науковців та у 1939–1940 рр. провели перші вивчення сегментованого матері- алу, а у 1941 р. даним питанням розпо- чали займатися німецькі вчені. У ФРН посів культури цукрових буряків дроб- леним насінням відомий як культура бу- ряків за способом проф. Кнолле. Прове- дені досліди в Америці та Німеччині да- ли позитивні результати – економію ча- су на проріджування та букетування бі- льше як на 30 %. Зокрема, проривання потребувало в два рази менше часу і мо- гло проводитися на 6–14 днів пізніше від проривання посівів звичайних цукрових буряків, а в сукупності – зменшення за- трат ручної праці [6, арк. 5]. Дробильна машин,а виготовлена у США, мала шліфувальні круги ви- значених розмірів, а новіші машини ще й додатковий барабан, внутрішня поверхня якого була вистелена наж- дачним папером, що шліфувало обо- лонки насіння і тим самим забезпечу- вало кращу текучість при посіві. Аме- риканські вчені проводили дражуван- ня насіння, змішуючи його з добри- вами та отримували драже, що поле- гшувало посів. Поряд з дробильними машинами виготовлено сівалки: Пла- нет Джуніор (фірма Ален), Олівер- Юніор, Мівеаполіо, Молайн монітор [7, арк. 257]. Поле, засіяне однона- сінним сегментованим насінням з використанням даних пунктирних сі- валок, давало сходи, які були схожі на сходи багатонасінних буряків піс- ля проривки. При гніздовому посіві на відстані 27,5 м/м та 251 м/м від центрів гнізд, було досягнуто майже повну механізацію проривки, а еко- номія робочої сили складала майже 90 % від звичайного ручного букету- вання [7, арк. 257]. У 1946 р. під посівні площі дроб- леним насінням у США було зайнято до 70 % від загальної площі посівів [8, арк. 58]. Вчені крім дроблення прово- дили скарифікацію, що полягала у ви- рівнюванні гострих кутів дробленого насіння та обкатуванні, а для досягнен- ня кращого ефекту у речовину, якою обкатували, добавляли поживні речо- вини та фунгіциди. Американські науковці, порівня- но з радянськими, удосконалили дро- НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 11 бильні машини, розробили нові мето- ди сівби сегментованого насіння та його попереднього обробітку, створи- ли спеціалізовані сівалки, а при сівбі проводили дражування та обкатуван- ня посівів. Використання розробленої схеми дозволяло збільшити врожай- ність культури та механізувати її об- робіток. Про успішність використання методики свідчить збільшення посів- них площ під сегментований матеріал, що безумовно говорить про ефектив- ність впровадження даного агротехні- чного прийому. Починаючи з 1941 р. у Чехосло- ваччині також проводилися дослі- дження із сегментованим насінням, яке дробили за допомогою машинної системи Кнолле. Отриманий матеріал мав абсолютну вагу 1,1 г, схожість 70 % та давав 1–2 ростки на одну сег- ментовану частину клубочка, що та- кож дозволяло зменшити затрати ру- чної праці при проривці [4, c. 83]. Ви- користання у посівах такого модифі- кованого насіння призвело до зни- ження схожості та значного пошко- дження рослин, але у сприятливий рік показники були кращими. У 50-х ро- ках ХХ ст. даною проблематикою за- ймається Науково-дослідний інститут сільськогосподарського машинобуду- вання, але за словами директора Нау- ково-дослідного інституту цукрових буряків Чехословаччини В. Стеглика в даній області дослідження позитив- них результатів не досягнуто [4, c. 83]. Таким чином, у Чехословаччині дроблене насіння не знайшло масово- го застосування у посівах, проте ви- вчення продовжувалося. Нова методика сівби була поши- рена не тільки в США. Так у ФРН та інших західних країнах Європи у 60-х роках ХХ ст. в посівах широко вико- ристовувалося одноросткове механіч- но подрібнене насіння, яке займало проміжне положення між багатона- сінним та однонасінним. Модифіко- ваним насінням в Швеції засівали 40 % від загальної площі посівів цук- рових буряків, у Великій Британії – 30 %, в Німеччині – 25 %, Франції – 1,5 % [9, c. 36]. Однак з появою пер- ших однонасінних сортів у США та Західній Європі буряководи відмови- лися від даного способу. Успіхи у се- лекції потіснили даний метод, але пе- вний період часу одноросткове дроб- лене насіння широко використовува- лося на полях різних країн. Таким чином, першість у розробці та впровадженні нового прийому нале- жить радянським вченим, які створили першу дробильну машину та вивчили агротехнічні особливості сегментовано- го посівного матеріалу. Однак науко- вцям не вдалося довести дроблене на- сіння до широкого застосування у посі- вах. Причини були різні: погана матері- ально-технічна база, незацікавленість держави, великі втрати вихідного мате- ріалу при дроблені, а також успіхи в се- лекції покладали надії на створення од- нонасінних сортів. На відміну від радянських вче- них, американські і європейські роз- почали дослідження у 40-х рр. ХХ ст. й створили власні дробильні машини, які були кращими від радянського аналогу та розробили нову методику сівби. Запропонували попереднє дра- жування та обкатування насіння, а для сівби створено відповідні сівалки, що дозволило механізувати обробіток культури. Використання відповідних прийомів дозволило широко впрова- дити у посіви дроблене насіння, яке займало проміжне місце між багато- насінним та однонасінним. На певний період часу дана штучно модифікова- на однонасінна культура буряків по- легшила роботу аграріїв, вирішила проблему багаторостковості, але із створенням однонасінних сортів вона втратила свою актуальність. НАУКОВІ І ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ МИНУЛОГО ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2014 № 3 12 ЛІТЕРАТУРА 1. Мокан Г. С. Создание односемянной формы сахарной свеклы и внедрение ее в производство / Г. С. Мокан, С. А. Мандэий // Селекция, агротехника и защита односе- мянной сахарной свеклы от вредителей и болезней: сб. науч. трудов. – К., 1977. – С. 7– 30. 2. ЦДАВО України, ф. 5122, оп. 1, спр. 41, арк. 137. 3. Коломієць О. К. Білий скарб. Записки селекціонера / О. К. Коломієць. – К. : КОКГВ, 1963. – 55 с. 4. Стеглик В. О работах по односемянной сахарной свекле в Чехословакии / В. Стеглик // Односемянная сахарная свекла: сб. ст. / под ред. И. И. Манжелия. – Моск- ва, 1960. – С. 83–85. 5. Фюрсте О работах по односемянной сахарной свекле в Германской демократи- ческой республеке / Фюрсте // Односемянная сахарная свекла: сб. ст. / под ред. И. И. Манжелия. – Москва, 1960. – С. 86–88. 6. ЦДАВО України, ф. 5122, оп. 2, спр. 144, арк. 104. 7. ЦДАВО України, ф. 5122, оп. 1, спр. 109, арк. 598. 8. ЦДАВО України, ф. 5122, оп. 1, спр. 122, арк. 65. 9. Басин В. С. Одноростковая сахарная свекла в Западной Европе / В. С. Басин // Сахарна свекла. – 1960. – № 2. – С. 36. Евтушик Р.В. Этап научных исследований сегментированных семян сахарной свеклы. Осуществлен анализ научных исследований ученых по изучению одноростко- вых семян, полученных путем дробления. На основе архивных документов и печатных материалов раскрыты особенности нового агротехнического приема – посева сахар- ной свеклы сегментированными семенами. Установлено, что первые изучения биологи- ческих и физиологических особенностей дробленого посевного материала принадлежит советским исследователям, которые предложили и впервые провели сегментацию мно- госемянных клубочков. Сделан вывод, что на основе научной деятельности ученых ми- ра, создано искусственно модифицированную односемянную культуру сахарной свеклы. Ключевые слова: сегментированные семена, односемянная сахарная свекла, семена. Yevtushyk R. V. Stage research segmented sugar beet seeds. The analysis of research scientists to study monogerm segmented seed. Based on archival documents and printed mate- rials the features of the new crop of reception – sowing sugar beet seeds segmented. It was es- tablished that the primacy of the study of biological and physiological characteristics of crushed glomeruli of polyspermous beet belongs Soviet researchers who first proposed and conducted segmentation polyspermous glomeruli. It was concluded that based on the research work of scientists in the world, created artificially modified monogerm culture of sugar beet. Keywords: seed segment, monogerm sugar beets, seed.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78115
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:15:47Z
publishDate	2014
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Євтушик, Р.В. 2015-03-11T13:06:55Z 2015-03-11T13:06:55Z 2014 Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків / Р.В. Євтушик // Питання історії науки і техніки. — 2014. — № 3. — С. 7-12. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78115 001.891:930.2:633.63 (091) Здійснено аналіз наукових досліджень вчених з вивчення одноросткового сегментованого насіння. На основі архівних документів та друкованих матеріалів розкрито особливості нового агротехнічного прийому – сівби цукрових буряків сегментованим насінням. Встановлено, що першість з вивчення біологічних і фізіологічних особливостей дробленого посівного матеріалу належить радянським дослідникам, які запропонували та вперше провели сегментацію багатонасінних клубочків. Зроблено висновок, що на основі наукової діяльності вчених світу створено штучно модифіковану однонасінну культуру цукрових буряків. Осуществлен анализ научных исследований ученых по изучению одноростковых семян, полученных путем дробления. На основе архивных документов и печатных материалов раскрыты особенности нового агротехнического приема – посева сахарной свеклы сегментированными семенами. Установлено, что первые изучения биологических и физиологических особенностей дробленого посевного материала принадлежит советским исследователям, которые предложили и впервые провели сегментацию многосемянных клубочков. Сделан вывод, что на основе научной деятельности ученых мира, создано искусственно модифицированную односемянную культуру сахарной свеклы. The analysis of research scientists to study monogerm segmented seed. Based on archival documents and printed materials the features of the new crop of reception – sowing sugar beet seeds segmented. It was established that the primacy of the study of biological and physiological characteristics of crushed glomeruli of polyspermous beet belongs Soviet researchers who first proposed and conducted segmentation polyspermous glomeruli. It was concluded that based on the research work of scientists in the world, created artificially modified monogerm culture of sugar beet. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Наукові і технічні досягнення минулого Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків Этап научных исследований сегментированных семян сахарной свеклы Stage research segmented sugar beet seeds Article published earlier
spellingShingle	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків Євтушик, Р.В. Наукові і технічні досягнення минулого
title	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків
title_alt	Этап научных исследований сегментированных семян сахарной свеклы Stage research segmented sugar beet seeds
title_full	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків
title_fullStr	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків
title_full_unstemmed	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків
title_short	Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків
title_sort	етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків
topic	Наукові і технічні досягнення минулого
topic_facet	Наукові і технічні досягнення минулого
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78115
work_keys_str_mv	AT êvtušikrv etapnaukovihdoslídženʹsegmentovanogonasínnâcukrovihburâkív AT êvtušikrv étapnaučnyhissledovaniisegmentirovannyhsemânsaharnoisvekly AT êvtušikrv stageresearchsegmentedsugarbeetseeds

Етап наукових досліджень сегментованого насіння цукрових буряків

Institution

Ähnliche Einträge