Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.

Статья представляет собой очерк преподавания и развития математических исследований, проведенных многими сотрудниками математических кафедр Киевского политехнического института за весьма продуктивный период 60-80 гг. ХХ в. The article represents an essay of teaching and development of the mathemati...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Питання історії науки і техніки
Date:	2008
Main Author:	Добровольський, В.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Subjects:	Підготовка наукових та інженерних кадрів
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78256
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст. / В.О. Добровольський // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 33-43. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859594144238796800
author	Добровольський, В.О.
author_facet	Добровольський, В.О.
citation_txt	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст. / В.О. Добровольський // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 33-43. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	Статья представляет собой очерк преподавания и развития математических исследований, проведенных многими сотрудниками математических кафедр Киевского политехнического института за весьма продуктивный период 60-80 гг. ХХ в. The article represents an essay of teaching and development of the mathematical researches were leading by many employees of mathematical faculties of the Kiev polytechnical institute for rather productive period of the 60-80-th of the XX-th century.
first_indexed	2025-11-27T19:43:59Z
format	Article
fulltext	ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 33 УДК 517.91(09) МАТЕМАТИКА В КПІ У 60-80 рр. ХХ ст. Добровольський В.О., д-р фіз.-мат.наук., проф. (Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) Статья представляет собой очерк преподавания и развития математических ис- следований, проведенных многими сотрудниками математических кафедр Киевского политехнического института за весьма продуктивный период 60-80 гг. ХХ в. The article represents an essay of teaching and development of the mathematical re- searches were leading by many employees of mathematical faculties of the Kiev polytechnical institute for rather productive period of the 60-80-th of the XX-th century. У всі роки існування НТУУ”КПІ” викладання математики велось тут на високому науково-методичному рівні у відповідності до запитів подальшого розвитку цієї науки та розвитку народ- ного господарства. У 1998 р. була опублікована наша ро- бота “Математика в КПІ за перші 50 років його існування” [3], де питання вивчалось до 1952 р., коли кафедра вищої математики КПІ була поділена на дві: кафедру математичної фізики на чолі з проф. О.С.Смогоржевським і кафедру вищої марема- тики на чолі з проф. В.А.Зморовичем. В цьо- му нарисі те ж питання розглянуто за наступний дуже продуктивний період. Кафедра В.А. Зморовича Валентин Анатолійович Зморович – відомий український математик – (6.09.1909 – 16.02.1994) закінчив Київ- ський інститут народної освіти в 1932 р. і зайняв посаду асистента кафе- дри математики політехнічного інсти- туту, з яким була пов’язана вся його на- ступна діяльність. В 1937 р. він захис- тив кандидатську дисертацію “Конфо- рмные отображения однолистных дву- связных областей”, через рік одержав звання доцента. В період евакуації був викладачем Середньоазіатського індус- тріального інституту (м. Ташкент), а повернувшись до Києва поряд з КПІ, він тимчасово читав курс вищої математики також в Автодорожному інституті та Інституті циві- льної авіації. У квітні 1950 р. В.А. Зморович успішно захистив докторську дисертацію і досить швидко отримав звання професора. З 1952 по 1973 р. він завідував кафедрою вищої математики, у 1974-1982 рр – професор об’єднаної кафедри вищої математики, з 1982 по 1987 р. – професор кафедри вищої математики КПІ №1. Лекційні курси проф. Зморо- вича відзначались глибиною думки та яскравою лекторською майстерністю і викликали захоплення не тільки студе- нтської молоді, але і професійних ви- кладачів. Більшість досліджень В.А. Зморо- вича присвячено геометричній теорії аналітичних функцій. Розвинений ним метод структурних формул дав можли- вість розв’язати ряд важливих екстре- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 34 Зморович В.А. мальних задач для різних спеціальних класів аналітичних функцій, а створені ним варіаційні та варіаційно- геометричний методи – розв’язати нові важливі задачі, об’єднані в стрункій си- стемі. Результати його досліджень до- зволили значно просунутись у вивченні геометричних властивостей регулярних функцій різних спеціальних класів, за- даних у колі. Розроблені ним методи увійшли в літературу як методи В.А. Зморовича і здобули визнання серед світової математичної громадськості. Дослідження Валентина Анатолі- йовича стосуються також узагальнених аналітичних функцій, визначених як розв’язки еліптичних систем диферен- ціальних рівнянь спеціального виду. Цікаві праці В.А. Зморовича при- свячені різним питанням аналізу і теорії класичних спеціальних функцій, теорії збіжності знакододатніх числових рядів. Зокрема ним глибоко досліджено ознаку В.П. Єрмакова, узагальнено ознаку збі- жності М.І. Лобачевського та ін. Значна частина праць В.А. Зморовича стосува- лась методичних питань, в тому числі видання підручників. В цілому ним було надруковано понад 150 праць. Одним із найважливіших наслідків наукової діяльності В.А.Зморовича було створення ним наукової школи з геомет- ричної теорії аналітичних функцій. З великою любов’ю В.А. Зморович виховував студентську молодь. Майже 40 років з 1950 р. він керував широко- відомим науковим семінаром з теорії функцій та науково-методичним семі- наром з загальних питань математики. Вони об’єднували не тільки викладачів КПІ, але й викладачів, науковців і аспі- рантів інших вузів Києва та України. Особливого розквіту його діяльність в цьому напрямку набула в 50-60 роки, коли багато його вихованців захистили докторські (Л.О. Дундученко, І.П. Ми- тюк, П.М. Тамразов) та кандидатські (15 чоловік) дисертації, стали професо- рами і доцентами, керівниками матема- тичних кафедр інших вузів. Багато уваги та часу віддавав В.А. Зморович громадській та науково- організаційній роботі. Так, з 1952 р. по 1965 р. він працював у складі Методич- ної комісії МВ і ССО УРСР, будучи де- який час її головою. Під його керівниц- твом кафедра вищої математики КПІ значно зросла та закріпилась як високо- кваліфікований і дружній колектив. Почуття відповідальності, людя- ність, порядність, принциповість зав- жди були притаманні В.А. Зморовичу. Яскравим проявом цих якостей було його ставлення до свого вчителя – ака- деміка М.П. Кравчука, в 1938 р. безпід- ставно заарештованого та засудженого. Валентин Анатолійович зі своєю дру- жиною Р.Й. Демаховською (вона в той час була асистентом М.П. Кравчука) не приєднались до ходу засуджень опаль- ного вченого. Навпаки, вони завжди були впевнені в його невинності і не приховували своєї позиції. Плідна творча науково-педагогіч- на діяльність В.А. Зморовича була від- значена двома орденами “Знак пошани” та медалями. Скоро після заняття посади завіду- вача кафедри проф. В.А. Зморович до- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 35 Далецький Ю.Л. клав немало зусиль, аби допомогти ви- пускнику Київського педінституту 1952 р., надзвичайно талановитому ма- тематику, якого він потім нарік “украї- нським Галуа”, – Євгену Вікторовсько- му (10.10.1926 – 20.12.1956) зайняти посаду асистента, потім доцента в КПІ. Трагічна юність вундеркінда, під час війни примусово вивезеного на роботу до Німеччини, підірвала здоров’я моло- дого організму, але невеликий резерв його було вкладено у захоплення на- вчанням. Іще в студентські роки Вікто- ровський проявив незвичайні матема- тичні здібності і, за словами проф. Є.Ремеза, оригінальним методом розв’язав низку складних математичних питань. Не дивлячись на рекомендацію Є.Ремеза для вступу до аспірантури, відмінного випускника направили пра- цювати вчителем у село Черкаське (на Донеччині). За три роки перебування в КПІ Є.Вікторовський опублікував шість фу- ндаментальних наукових праць, підго- тував кандидатську дисертацію, за яку Спеціалізована вчена рада радіотехніч- ного факультету КПІ одностайно при- судила йому ступінь доктора фізико- математичних наук. Головним об’єктом його досліджень, як раніш відзначила Н.О. Вірченко, були системи диферен- ціальних рівнянь з розривними, з необ- меженими нелінійностями, топологічні та метричні властивості множини уза- гальнених кривих. Деякі з його науко- вих результатів стосувались і неліній- них інтегральних та диференціальних рівнянь з частинними похідними. (Див. “Математика в СССР за сорок лет” 1917 – 1957 М. 1959). В скорому часі математичний се- мінар з проблем функціонального ана- лізу та його застосування очолив проф. Ю.Л. Далецький (16.12.1926, м. Черні- гів – 12.12.1997 м. Київ) – академік НАН України (1992), учасник бойових дій Великої вітчизняної війни. Закінчив механіко-математичний факультет Ки- ївського університету (1951), працював асистентом (з 1951), доцентом (з 1957), професором (з 1964) кафедри матема- тичної фізики та вищої математики, з 1974 – кафедри прикладної математики, а в останні роки – кафедри математич- них методів системного аналізу. Основні наукові інтереси Ю.Л. Далецького пов’язані з функціональним аналізом та його різноманітними засто- суваннями (теорія диференціальних рі- внянь, математична фізика, теорія ви- падкових процесів). Такі його результа- ти як математичне обґрунтування фей- нманівських функціональних інтегра- лів, побудова теорії нескінченновимір- них стохастичних рівнянь, розвиток аналізу на нескінченно вимірних глад- ких многовидах, стали піонерськими. Одним із перших він усвідомив важли- ву роль методів теорії випадкових про- цесів у нелінійному нескінченновимір- ному аналізі. В останні роки Юрій Львович успішно працював у новій га- лузі – некомутативній диференціальній геометрії. Керував (при Ін-ті математи- ки НАН України) семінарами “Ймовір- нісні розподіли у функціональних про- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 36 сторах” (спільно з акад. А.В. Скорохо- дом) та “Алгебраїчні структури у мате- матичній фізиці”. Підготував 6 докторів і 30 канди- датів наук. Автор 180 наукових праць, в т.ч. 3 монографії. Нагороджений орде- ном Вітчизняної війни ІІ ст., медалями. Заслужений діяч науки і техніки Украї- ни, Відмінник освіти України, Соросів- ський професор. Математична школа Ю.Л. Далець- кого дістала світове визнання, зробив- ши значний внесок у розвиток теорії нелінійних рівнянь, застосування мето- дів сучасної алгебри та диференціаль- ної геометрії. Із видатних учнів В.А. Зморовича згадаємо Тамразова Промарза Меліко- вича (н. 17.06.1933, м. Київ) – вихован- ця КПІ (1956), що закінчив аспірантуру там же (1961). З 1965 р. діяльність його пов’язана з Інститутом математики НАН України (молодший н.с. 1963 – 1965, доктор фіз.-матем. н. – 1966, ста- рший н.с. 1965 – 1981, професор – 1982, зав. лабораторії – 1981- 1989, завідувач відділу комплексного аналізу і теорії потенціалу 1989 – 2003, провідний н.с. з 2004). Одночасно – професор КПІ (1976 - 1983) та КДУ (1983 - 1989). Наукові інтереси стосувались ком- плексного аналізу, геометричної і конс- труктивної теорії функцій, теорії потен- ціалу. Заснував нові розділи в цих галу- зях науки, створив провідну, відому в світі наукову школу, автор понад 180 наукових праць, в т.ч. одної монографії. Вперше розв’язав проблему скінчено- різницевих гладкостей функцій на ком- плексних множинах загальної природи і на цій основі розв’язав складні задачі конструктивної теорії функцій та вирі- шив ряд інших важливих проблем. За наслідками своїх праць читав лекції в університетах Європи, Амери- ки та Японії, приймав участь як допові- дач у багатьох міжнародних наукових конференціях, брав участь в більшості Міжнародних конгресів математиків. Його досягнення в математиці отрима- ли міжнародне визнання і відзначені грантом Міжнародного союзу матема- тиків. Під його керівництвом підготов- лено та захищено 2 докторських і 13 кандидатських дисертацій. На громад- ських засадах у 1976 – 1983 рр. був рек- тором народного університету сучасної математики. Одним із талановитих і плідних уч- нів проф. Зморовича В.А. був Лозовик Валентин Григорович (10.11.1923 – 24.10.2006). Учасник бойових дій ВВВ, вихованець мехмат ф-ту КДУ (1952). Уже в кандидатській дисертації (1965 р.) він вивчав теоретичні основи дослідження з теорії спеціальних класів аналітичних функцій та застосував їх до вивчення де- яких конкретних класів функцій, їх екст- ремальних властивостей та ін. З 1985 р. вивчав математичні про- блеми теорії гіроскопів. Робота викону- валась в співавторстві з проф. В.В. Кара- чуном та його співробітниками. Було ви- дано три монографії. В першій із них “Ба- гатовимірні задачі нестаціонарної пруж- ності підвісу поплавкового гіроскопу” здійснено аналіз природи пружної неста- ціонарної взаємодії аеродинамічного шу- му звукової частоти з багатофазною ме- ханічною системою підвісу поплавкового гіроскопу. Запропоновані моделі розра- хунку, що дозволяють провести якісну і кількісну оцінку ступеня впливу акусти- чного випромінювання на похибку дифе- ренціального гіроскопа. Виявлені зако- номірності збудженого руху елементів підвісу, що дозволяє розв’язувати задачі оптимізації конструкцій. В другій про- аналізована природа пружної взаємодії акустичних полів з підвісом гіроскопа. Наводиться якісний і кількісний аналіз виникаючих хвильових процесів та їх вплив на гіроскоп і гіроскопічні системи. Розглянуті питання динаміки чутливих елементів систем корекції деяких прила- дів. В третій здійснено аналіз похибок гі- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 37 роскопічного інтегратора лінійних при- скорень за натурних умов. Встановлені закономірності виникаючих у приладі хвильових процесів, що зумовлені кіне- матичним збуренням та дифракцією зву- кових хвиль на підвісі гіроскопа. Побудо- вані моделі розрахунку, сформульовані рекомендації щодо зменшення похибок вимірів. У 2002 р. він випустив “Курс ле- кцій з функціонального та опуклого ана- лізу”, всього мав біля 100 публікацій. Лекції В.Г. Лозовика, в тому числі нові спецкурси, відзначались глибиною аналізу, чіткою постановкою питання та якістю викладу. Його відповідальне ставлення до праці, притаманні йому високі людські якості, розмаїття духов- них інтересів користувались глибокою повагою у колег та студентів. Нагороджений Орденом Вітчизня- ної війни ІІ ст., чотирма медалями, по- чесними грамотами та подяками. Здібним учнем проф. Зморовича був Похилевич Всеволод Олексійович (12.01.1929) із сім’ї вчителів. Закінчив се- редню школу в 1949 р., фіз-матем. ф-т Чернівецького ун-ту в 1954 р., аспіранту- ру при КПІ у В.А. Зморовича в 1967 і тоді ж успішно захистив кандидатську дисер- тацію при Ін-ті математики АН УРСР. Далі працював у КПІ асистентом з 1965 р., ст. викладачем з 1969 р., доцен- том з 1971 р. на радіотехнічному, а з 1982 на механіко-машинобудівному ф- ті (кафедра вищої математики № 3) до звільнення у 1996 р. В.О. Похилевич проводив інтенси- вну наукову роботу в галузі теорії фун- кцій комплексної змінної, мав 35 публі- кацій, був членом Американського ма- тематичного товариства. Йому вдалось побудувати області значень деяких фу- нкціоналів для одного підкласу класу Каратеодорі з фіксованими коефіцієн- тами, одержати деякі висновки, що ма- ють принципове наукове значення. Він брав активну участь як доповідач в ро- боті ряду республіканських та міжна- родних конференцій з теорії аналітич- них функцій. За сумлінну працю мав подяку та нагороджений двома медалями. Якубенко Олександра Андріївна (11.01.1930 р.) – здібна учениця і послі- довниця В.А. Зморовича, вихованка Ки- ївського педінституту (1961 р.). В КПІ пройшла шлях від асистента (1961 – 1968 рр.) до доцента (з 1976 р.). Аспі- рантура проф. В.А. Зморовича (1968 – 1971 рр.). Кандидатську дисертацію – “Дослідження з теорії спеціальних кла- сів аналітичних функцій” захистила в 1973 р. Крім класичних екстремальних характеристик, розглянула нові, що до- зволяли більш повно і глибоко визна- чити той чи інший клас функцій. Поряд з цим удосконалювала і поглиблювала методику одержання більш точних їх характеристик. Зокрема встановлені то- чні межі β -опуклості деяких класів од- нолистих функцій в колі 1z < і круго- вій області 0 1z< < та отримані інші важливі оцінки. (Має понад 20 науко- вих праць). Майже беззмінно викладає математику на радіотехнічному ф-ті (кафедра математичного аналізу та тео- рії ймовірностей). З середини 50-х років ХХ ст. зрос- тало число факультетів у КПІ, за раху- нок здібної молоді поповнився особо- вий склад викладачів, зростала якість їх праці. Багато нових викладачів були вихованцями школи Зморовича. Так, у 60-ті роки ХХ ст. до складу кафедри вищої математики входили професор Зморович В.А., доценти Ба- рановський Ф.Т., Годіоненко О.Я., За- гуляєва Л.І., Коробкова І.К., Лиховид П.І., Лозовик В.Г., Мозгова Л.І.. Плет- ньова Т.Г., Похилевич В.О., Штейнберг А.С., Яремчук Ф.П., ст. викладачі Зась- ко В.Н., Любякіна Л.Г., Ніколаєва Р.В., Репніна Л.Г., Сандер Г.П., асистенти Агей Є.Д., Гавриш А.А., Ганага В.Г., Горленко С.В., Гречко Г.Г., Ермолаєв ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 38 Перший склад кафедри математичної фізики Смогоржевський О.С. В.К., Зінько Ю.Л., Кайдан В.А., Кіль- чевська К.М., Король В.Д., Лініченко С.В., Поліщук Л.І., Ремізова М.П., Сер- денко Л.І., Сікорська Т.П., Спашиба Л.А., Терещенко Р.П., Тімченко Р.П., Хрисанова Т.В., Шкабара О.С., Шлапак Ю.А., Якубенко О.А. В скорому часі більшість асистен- тів захистили кандидатські дисертації і отримали звання доцента. За 20 років тут було захищено 14 кандидатських дисертацій. Кафедра математичної фізики До складу кафедри математичної фізики КПІ крім її завідувача проф. О.С. Смогоржевського (06.03(23.02.) 1896-07.05.1969) спочатку входили А.К. Агафонова, М.Г. Андрієвська, В.А. Ан- тонюк, Ш.Г. Горделадзе, Ю.Л. Далець- кий, Р.Й. Демаховська, В.О. Добро- вольський, Н.П. Мазурмович, В.М. Скородумов, М.П. Хоменко, Т.В. Шев- ченко. Згодом збільшувався набір сту- дентів, відкривались нові факультети та спеціальності і відповідно зростав склад кафедри. В різні роки тут також працювали Є.Д. Агей, Г.Г. Барановська, О.Г. Бєлий, А.М. Варейкіс, Л.Ф. Васи- ленко, Н.О. Вірченко, А.Л. Грищенко, Н.К. Дем’янчук, О.О. Іванова, В.М. Ка- сперов, В.Д. Король, Е.О. Костецький, Н.Г. Красношапка, Л.Р. Коцюк, Н.М. Кухарчук, Л.Д. Кудрявцева, Л.Г. Лобас, Г.Г. Любченко, Л.М. Маркова, В.С. Мартиненко, Л.І. Мозгова, Л.Д. Окса- митна, Л.П. Пеклова, М.П. Петренко, В.І. Поліщук, Ж.П. Попович, Т.П. Сі- корська, В.Х. Сіренко, М.В. Скуратов- ський, Т.Г. Стрижак, Л.М. Шмакова, Є.С. Хейло та ін. На початку 70-х рр. до складу кафе- дри входило професорів – 3, доцентів та кандидатів наук – 16, старших викладачів – 4, асистентів – 17. За перші 20 років іс- нування кафедри її викладачами було підготовлено та захищено 2 докторські та 10 кандидатських дисертацій. У 1951 р. ас. В.О. Добровольсько- му було доручено організувати при КПІ лабораторію обчислювальної техніки, забезпечити її устаткуванням та подба- ти про відповідну теоретичну підготов- ку. Така лабораторія, одна із перших в Києві і перша в інституті, була створена при кафедрі математичної фізики у 1952 р. Вона була розміщена в ауд. 165 головного корпусу. Тут студенти набу- вали уміння та навички працювати на малих обчислювальних машинах, тобто арифмометрах. Першим майстром ла- бораторії був А.В. Лиманський. Крім ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 39 того В.О. Добровольський започаткував читання скороченого спеціального кур- су з теорії наближених обчислень та вивчення принципів роботи арифмоме- тра, логарифмічної лінійки, планіметра та ін. Цьому сприяло його попереднє стажування при Московському енерге- тичному інституті. В скорому часі під керівництвом проф. О.С. Смогоржевсь- кого було видано “Посібник з обчислю- вального практикуму” (співавтори Ю.Л. Далецький, В.О. Добровольський, В.М. Скородумов). Через деякий час основним знаряддям лабораторії стали мікрокалькулятори. Взагалі, на кафедрі приділялась велика увага удосконаленню педагогіч- ного процесу. Регулярні відвідування занять з подальшим їх обговоренням сприяли більш ретельній підготовці до їх проведення та зросту майстерності викладачів. Значну увагу на засіданнях кафед- ри приділялось науковій творчості. Особисте відношення керівника кафед- ри до наукових досліджень та успіхи в цьому напрямку були взірцем, добрим прикладом для молодих співробітників. Після закінчення в 1916 р. Немирівсь- кої гімназії з золотою медаллю, О.С. Смогоржевський вступив на фізико- математичний факультет Одеського університету, перебував деякий час со- лдатом, в 1918 – 1930 рр. працював учителем математики, займався само- освітою і в 1929 р. екстерном закінчив Київський інститут народної освіти. З 1930 р. він працював в КПІ, де пройшов шлях від асистента до професора, заві- дуючого кафедрою вищої математики. Основні дослідження О.С. Смого- ржевського до 1941 р. стосувались роз- витку теорії одномірних функцій Гріна, звичайних і узагальнених. Вони були підсумовані в докторській дисертації, захищеній при Київському університеті в 1945 р. Важливим її наслідком було введення поняття тензора Гріна в роз- робці нового метода побудови узагаль- нених функцій і тензорів Гріна. Друга галузь математичних дослі- джень, в яку вніс великий внесок проф. О.С. Смогоржевський, є геометрія, зок- рема теорія геометричних побудов на евклідовій і гіперболічній площинах. Йому вдалось уперше не лише розв’язати деякі досить складні конс- труктивні задачі геометрії Лобачевсь- кого, але і прокласти тут новий напрям – розв’язок конструктивних задач за допомогою обмежених засобів. Особ- ливий інтерес викликала широко відома його книжка про застосування лінійки в геометричних побудовах, яка була ви- дана кількома мовами. Великий інтерес викликали його дослідження, що стосувались побудови в гіперболічній площині за допомогою лише одної лінійки при умові, що в площині побудов задана деяка фігура. Ці побудови аналогічні штейнеровсь- ким побудовам в евклідовій площині. Перу вченого належить ряд підру- чників, зокрема “Основи геометрії” вид. 2-ге (1954 р.), де викладені основи сучасної аксіоматичної побудови гео- метрії, багато статей та книжок мето- дичного змісту. Значний вклад вніс О.С. Смогоржевський і в популяриза- цію науки, особливо геометрії М.І. Ло- бачевського. Деякі його праці видані іноземними мовами. В цілому мав біля ста публікацій. За плідну науково-педагогічну ді- яльність і заслуги в підготовці наукових та інженерних кадрів проф. О.С. Смо- горжевський був відзначений двома ор- денами Трудового Червоного Прапора і почесним званням Заслуженого діяча науки УРСР. Позитивну роль в розгортанні нау- кової роботи відіграв факт організації аспірантури при кафедрі за спеціальніс- тю – геометрія. Безпосередніми учнями проф. О.С. Смогоржевського були Н.П. Хоменко, В.М. Скородумов, М.Г. Анд- ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 40 Горделадзе Ш.Г. рієвьска, Р.Й. Демаховська, В.С. Мар- тиненко, Л.І. Мозгова та ін. Він підго- тував 16 кандидатів наук. Н.П. Хоменко вивчав питання розв’язання конструктивних задач дру- гого ступеня та про розв’язок таких за- дач мінімальними засобами. Подальші його праці стосувались топологічної теорії графів. В.М. Скородумов розглядав деякі двомірні геометрії з абсолютом, що є кривою другого чи третього порядку та про геометрії з певним міровизначенням. Домаховська Рахіль Йосипівна (01.11.1910 – 23.09.1998 рр.), вихованка Фізико-хіміко-математичного інституту (1932), з лютого 1934 р. – асистент ка- федри математики КПІ. В 1955 р. успі- шно захистила кандидатську дисерта- цію, з 1961 р. – доцент на РТФ (до 1969 р.). Одержала ряд нових результатів при вивченні конструктивних задач другого ступеня в гіперболічній пло- щині за допомогою лише одної лінійки. Мартиненко Володимир Семено- вич (н. 25.08.1925 р.) закінчив Одесь- кий ін-т в 1952 р., в КПІ працював з 1953 р. асистентом, у 1958 – канд. фіз.- мат.н., доцент з 1964 р., проф. з 1996 р. Проводив вивчення деяких метричних геометрій, абсолютом яких є крива тре- тього порядку та випадки співпадання гіперболічних величин кута в площині Лобачевського з його евклідовою вели- чиною на карті Бельтрамі при певних умовах. В геометрії Лобачевського він довів теорему Маскероні, та розглянув ряд важливих конструктивних задач. Крім наукових праць в періодиці, випу- стив кілька підручників, в тому числі “Операційне числення” (4 видання). Андрієвська Марія Григорівна (н. 21.11.1919) після закінчення Саврансь- кої с.ш. в 1937 р. вступила до мех.-мат. ф-ту КДУ. Підчас війни евакуйована на Урал, де працювала в лісному госпо- дарстві, а повернувшись до Києва – в Облуправлінні харчової промисловості (1943-1948 рр.). По закінченні КДУ в 1949 р. зайняла посаду асистента кафе- дри вищої математики КПІ. Аспірантка проф. О.С. Смогоржевського (1955- 1958 рр.). Після захисту кандидатської дисертації в 1966 р. одержала звання доцента і працювала до 1984 р. Творчі інтереси М.Г. Андрієвської (30 публікацій) належали до геометрії та історії науки. Вона довела, викорис- тавши інтерпретацію Бельтрамі, що власні перехресні прямі простору Ло- бачевського мають два спільних перпе- ндикуляри – власний та ідеальний. Во- на ж вивчала класифікацію кривих дру- гого порядку в гіперболічній площині, в основу якої була покладена теорія інва- ріантних множників та елементарних дільників і надрукувала, цікаву моно- графію “Аналітична геометрія в прос- торі Лобачевського”, К., 1963. Прово- дила велику громадську роботу. За тру- дові успіхи нагороджена 8 медалями та Почесними грамотами. Горделадзе Шалва Георгієвич (18.09.1905 –25.01.1973 рр.) у 1931 за- кінчив Тбіліський університет, у 1937 р. захистив кандидатську, у 1964 р. - док- торську дисертацію. В КПІ працював доцентом з 1944 р., професором з 1963, ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 41 завідувачем кафедри математичної фі- зики (1969-1973). Автор понад 110 наукових праць, в т.ч. кількох монографій і книжок. Учень відомого В.А. Амбарцумя- на, він плідно працював у галузі астро- номії. Зокрема досяг великих успіхів у дослідженні Нових зірок та побудови Галактики. Тут були розроблені нові оригінальні методи для визначення ма- си та сили свічення Нових, було вста- новлено, що деякі з них є подвійні зір- ки. Під керівництвом Ш.Г. Горделадзе був створений фотометричний каталог більш як 22 000 зірок, який на той час, за висловом Амбарцумяна, не мав собі рівних в міжнародній літературі. Підго- тував 7 кандидатів і 2-х докторів наук. Лауреат премії АН СРСР (1937), наго- роджений орденом Трудового Червоно- го Прапора, 8 медалями. На формування наукових інтересів Ю.Л. Далецького вплинуло співробітни- цтво з видатним математиком М.Г. Крей- ном. Про його здобутки мова йшла вище. Помітне місце в науковій роботі кафедри математичної фізики посідали дослідження з історії математики. Цей напрям знайшов відображення в працях В.О. Добровольського (проф. з 1972 р.). Наукові інтереси інших співробіт- ників кафедри відзначались досить ши- роким спектром. В галузі функціональ- ного аналізу працював учень Ю.Л. Да- лецького – М.М. Кухарчук. Згодом він захистив докторську дисертацію. Математичні теорії руху наземних машин вивчав Л.Г. Лобас, теорію пру- жності – Н.Г. Красношапка, теорію ме- ханізмів і машин – А.М. Варейкіс, нелі- нійні коливання в реальних фізичних системах – Т.Г. Стрижак. Високих ре- зультатів у теорії диференціальних рів- нянь з частинними похідними досягла Н.О. Вірченко, яка захистила докторсь- ку дисертацію в 1988 р. Вона заснувала науковий семінар та багато зробила по відзначенню пам’яті акад. М.П. Крав- чука шляхом організації ряду міжнаро- дних наукових конференцій його імені. У травні 2008 р. пройде дванадцята конференція Активну наукову працю проводи- ли також Г.Г. Барановська, Л.Ф. Васи- ленко, Б.І. Дзира, Л.Є. Дундученко, О.А. Іванова, В.М. Касперов, К.М. Кі- льчевська, В.В. Мисак, Е.О. Костець- кий, Г.Г. Любченко, Л.М. Маркова, Е.Х. Назієв, Л.Д. Оксамитна, Л.П. Пек- лова, М.П. Петренко, В.Х. Сіренко. Велика увага на кафедрі приділя- лась методичній роботі і, зокрема, за- безпеченню студентів навчальною літе- ратурою. Було підготовлено та видано десятки методичок, тісно пов’язаних з конкретними курсами. Була досить значною і літератур- но-наукова продукція кафедри, доробок якої за 20 років складав 12 монографій, 15 підручників, понад 200 наукових пу- блікацій. На засіданнях наукових з’їздів і конференцій як доповідачі виступали О.С. Смогоржевський, Ш.Г. Гордела- дзе, Ю.Л. Далецький, В.О. Доброволь- ський, Т.Г. Стрижак та ін. У зв’язку із збільшенням обсягу ро- боти зростав і чисельний склад кафедри. На початку 70-х рр. тут працювало 40 ви- кладачів, в тому числі 3 професори, 16 доцентів, 4 ст. викладача, 17 асистентів. А ще більшою за складом була кафедра В.А. Зморовича. Кафедру математичної фізики після смерті проф. Смогоржевсь- кого у 1968 р. очолив проф. Ш.Г. Горде- ладзе і ще один рік – проф. Л.Є. Дунду- ченко, учень В.А. Зморовича. Оновлена кафедра вищої математики. Кафедра математичної фізики фо- рмально скінчила свій шлях у 1974 р., коли її перейменували у кафедру вищої математики, а кафедру вищої матема- тики – у кафедру обчислювальної ма- тематики (завідувач проф. В.І. Куля). Основний склад викладачів- математиків із останньої поєднався з ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 42 Яремчук Ф.П. колективом колишньої кафедри мате- матичної фізики. Нова кафедра вищої математики уже тоді нараховувала по- над 70 викладачів. Деякий час нею за- відував проф. Л.Є. Дундученко, а з 1976 р. кафедру вищої математики очо- лив проф. Ф.П. Яремчук (29.02.1920 – 26.10.2001 рр.). Педагогічну діяльність він розпочав вчителем математики у сільській школі в 1939 р., потім брав участь у бойових діях ВВВ. Після демобілізації закінчив Київ- ський педінститут і з 1950 р. викладав у Дрогобицькому обласному інституті вдо- сконалення учителів. У КПІ Ф.П. Яремчук пройшов на кафедрі вищої математики всі щаблі від асистента до професора, завідувача ка- федри. В кандидатській дисертації ви- рішив ряд важливих задач математич- ної теорії фільтрації. Водночас протя- гом багатьох десятиліть Ф.П. Яремчук працював над удосконаленням методи- ки викладання математики, розробляв методи аналізу навчального процесу та проведення контрольних робіт, письмо- вих екзаменів з математики у вузах і школах та розробив засоби підвищення їх ефективності. Він опублікував біля 130 науково- методичних праць, у т.ч. 16 книжок, під- ручників, навчальних посібників. З 1969 р. він заступник голови науково- методичної комісії з математики при Мінвузі України. За відвагу і мужність в час ВВВ його було відзначено багатьма бойовими нагородами, в тому числі осо- бистою подякою маршала Г.К. Жукова, а за трудові успіхи Ф.П. Яремчук був відзначений званням “Відмінник народ- ної освіти УРСР”, Мінвузом СРСР “За отличные успехи в работе высшей шко- лы”, численними грамотами і подяками Мінвузу України та ректорату КПІ. Нова кафедра вищої математики була досить чисельною і в 1976/77 на- вчальному році налічувала уже 106 чо- ловік, в тому числі 5 професорів, 36 до- центів, 11 старших викладачів, 44 асис- тента, 3 старших наукових співробітни- ка і 7 технічних працівників. Це був один із найбільш потужних колективів в інституті за своїм науко- вим і методичним потенціалом. Але суттєво ускладнився і процес керівниц- тва таким колективом, який перевищу- вав за своїм об’ємом традиційний склад кафедри у кілька разів. Для зручності всі викладачі були розділені на секції, закріплені за факультетами. Керівники секцій входили до складу ради кафедри, створеної для оперативного керівницт- ва. В той час на кафедрі суттєво поси- лилась учбово-методична робота. Пра- цювали 2 методичних семінари – для лекторів і асистентів, була створена си- стема обов’язкових контрольних робіт і семестрових завдань для самостійної праці студентів. Велика увага приділя- лась аналізу успішності студентів, була чітко налагоджена документація по атестації знань студентів. Члени кафедри вели інтенсивну наукову роботу. Нею охоплювався ряд важливих розділів математики. Одним із плідних наукових напрямків були до- слідження з історії математики, які знайшли свій розвиток в працях В.О. Добровольського. Вони охоплювали три основних цикли – вивчення історії ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 1 2008 43 математики в Київському університеті та інших учбових закладах, біографічна серія та інтенсивні дослідження розви- тку аналітичної теорії диферен- ціальних рівнянь. Під його керівницт- вом в різних містах кілька пошукачів займались дослідження історії окремих гілок математичного аналізу. Одним із нових цікавих напрямків наукових досліджень було вивчення не- лінійних коливань в реальних фізичних системах, пов’язане з інтег-руванням не- лінійних диференціальних рівнянь. Ці питання цікавили Тамару Григо- рівну Стрижак, яка після відповідної праці на Новотроїцькому металургійному комбінаті повернулась до Києва в 1966 р. Перебуваючи аспіранткою Інституту ма- тематики АН УРСР під керівництвом Ю.О. Митропольського, вона успішно за- стосувала метод усереднення Боголюбо- ва-Митропольського до нелінійних дифе- ренціальних рівнянь з малим параметром, захистила кандидатську, а в 1985 р. і док- торську дисертації. Їй належать три мо- нографії, п’ять навчальних посібників та багато наукових праць. За ініціативи Т.Г. Стрижак в 1992 р. у Києві створено “Українське това- риство Лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера”, а при товаристві – Міжнародну молодіжну школу “Мо- лодь і майбутнє Європи”. Кращим уч- ням тут забезпечується поїздка на мов- не стажування до Німеччини та Фран- ції. Вона ж започаткувала Національ- ний комітет по організації обміну сту- дентами. За успіхи в науці та педагогі- чній діяльності нагороджена медаллю “За трудову доблесть” та відзначена “Премією КПІ”. Дослідження динамічних явищ в конструкціях з розподіленими парамет- рами та інших, вивчення коливань сис- теми матеріальних точок змінної маси і інші, зв’язані із вказаними питаннями проводив М.П. Петренко. В галузі наближених методів до- слідження вели Г.Г. Барановська, Л.П. Пеклова, В.Х. Сіренко. На кафедрі ве- лись також дослідження в галузі якіс- ної теорії диференціальних рівнянь з загаювальним аргументом з малим па- раметром – В.В. Місаком, в галузі тео- рії рівнянь з частинними похідними – Н.О. Вірченко, Ф.Т. Барановським. За планом госптематики успішно вели роботу с.н.с. Ю.О. Семенов, В.Ф. Коваленко та ін. Роботу по аналізу атестації та ек- заменаційних оцінок студентів очолив Ф.П. Яремчук та його помічники В.Г. Лозовик, Т.Г. Плетньова та ін. При ка- федрі працювали семінари по теорії функції комплексної змінної, по теорії диференціальних рівнянь. У квітні 1982 р. був виданий наказ Мінвузу України про поділ кафедри вищої математики КПІ на три кафедри. І вже з 1982/83 навчального року ви- кладання математики в КПІ здійснюва- ли три кафедри вищої математики. Ко- жна з них надавала математичну освіту певній групі факультетів інституту. Кафедру вищої математики №1 очолив проф. Ф.П. Яремчук, з 1986 р. – проф. В.В. Булдигін; кафедру вищої математики №2 – проф. Ф.Т. Баранов- ський (18.05.1931 – 05.04.2007 рр.), з 1998 р. – акад. НАН України проф. А.М. Самойленко, кафедру вищої ма- тематики №3 – проф. М.М. Кухарчук, з 1986 р. – проф. О.П. Бойчук (12.09.1933 – 07.08.2002 рр.), з 1999 р. – акад. НАН України проф. І.В. Скрипник (13.11.1940 – 02.02.2005 рр.). ЛІТЕРАТУРА: 1. Добровольський В.О. Математика в Київському політехнічному інституті у 1918 – 1968 рр. // Нариси з історії природо- знавства і техніки. – К., 1971, вип. ХV, с.3-8. 2. Добровольский В.А. Некоторые физико-математические исследования. // Вестник КПИ, Серия: физика и математика, №1. – К., 1974, с.3-12. 3. В.О. Добровольський. – Матема- тика в КПІ за перші 50 років його існування. // Наукові вісті НТУУ “КПІ”, 1998, №2, с.128-133. 4. В.О. Добровольський – кафедра математичної фізики (із спогадів математи- ка) – Спогади. Профспілковий комітет спів- робітників НТУУ “КПІ”, К., 1998, с.90-98.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78256
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T19:43:59Z
publishDate	2008
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Добровольський, В.О. 2015-03-13T16:46:52Z 2015-03-13T16:46:52Z 2008 Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст. / В.О. Добровольський // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 1. — С. 33-43. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78256 517.91(09) Статья представляет собой очерк преподавания и развития математических исследований, проведенных многими сотрудниками математических кафедр Киевского политехнического института за весьма продуктивный период 60-80 гг. ХХ в. The article represents an essay of teaching and development of the mathematical researches were leading by many employees of mathematical faculties of the Kiev polytechnical institute for rather productive period of the 60-80-th of the XX-th century. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Підготовка наукових та інженерних кадрів Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст. Article published earlier
spellingShingle	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст. Добровольський, В.О. Підготовка наукових та інженерних кадрів
title	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.
title_full	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.
title_fullStr	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.
title_full_unstemmed	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.
title_short	Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.
title_sort	математика в кпі у 60-80 рр. хх ст.
topic	Підготовка наукових та інженерних кадрів
topic_facet	Підготовка наукових та інженерних кадрів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78256
work_keys_str_mv	AT dobrovolʹsʹkiivo matematikavkpíu6080rrhhst

Математика в КПІ у 60-80 рр. ХХ ст.

Institution

Similar Items