Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.

Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.

В статье рассматриваются аспекты становления и особенностей развития краеведения в Крымской АССР в 20-х гг. ХХ в. В качестве объекта исследования выступает сообщество столичной научной элиты и местных региональных деятелей науки – Российское общество по изучению Крыма. На основании малоизвестных ист...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Севастьянов, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Schriftenreihe:Питання історії науки і техніки
Schlagworte:
Наукові товариства, школи, зв’язки
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78460
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст. / О.В. Севастьянов // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 2. — С. 12-17. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78460
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-784602025-02-09T09:49:35Z Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст. Севастьянов, О.В. Наукові товариства, школи, зв’язки В статье рассматриваются аспекты становления и особенностей развития краеведения в Крымской АССР в 20-х гг. ХХ в. В качестве объекта исследования выступает сообщество столичной научной элиты и местных региональных деятелей науки – Российское общество по изучению Крыма. На основании малоизвестных источников проводится анализ основных форм организации работы краеведческих организаций, степень их самостоятельности, охват их деятельностью максимального количества сфер жизни социума исследуемого периода. In clause aspects of becoming and features of development of study of local lore in Crimean АССР in 20th XX century. As object of research are considered acts community of capital scientific elite and local regional scientists - the Russian society on studying Crimea. On the basis of little-known sources the analysis of the basic forms of the organization of work of the study of local lore organizations, a degree of their independence, scope by their activity of a maximum quantity of spheres of a life of society of the investigated period is spent. 2008 Article Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст. / О.В. Севастьянов // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 2. — С. 12-17. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78460 908: 947.084.53 – 061.22 – 06.013 (477.75) uk Питання історії науки і техніки application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наукові товариства, школи, зв’язки
Наукові товариства, школи, зв’язки
spellingShingle Наукові товариства, школи, зв’язки
Наукові товариства, школи, зв’язки
Севастьянов, О.В.
Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.
Питання історії науки і техніки
description В статье рассматриваются аспекты становления и особенностей развития краеведения в Крымской АССР в 20-х гг. ХХ в. В качестве объекта исследования выступает сообщество столичной научной элиты и местных региональных деятелей науки – Российское общество по изучению Крыма. На основании малоизвестных источников проводится анализ основных форм организации работы краеведческих организаций, степень их самостоятельности, охват их деятельностью максимального количества сфер жизни социума исследуемого периода.
format Article
author Севастьянов, О.В.
author_facet Севастьянов, О.В.
author_sort Севастьянов, О.В.
title Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.
title_short Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.
title_full Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.
title_fullStr Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.
title_full_unstemmed Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст.
title_sort статути російського товариства з вивчення криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в кримській асрр в 20-і роки хх ст.
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2008
topic_facet Наукові товариства, школи, зв’язки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78460
citation_txt Статути Російського товариства з вивчення Криму – джерела з історії інституалізації краєзнавчого руху в Кримській АСРР в 20-і роки ХХ ст. / О.В. Севастьянов // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 2. — С. 12-17. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv AT sevastʹânovov statutirosíjsʹkogotovaristvazvivčennâkrimudžerelazístorííínstitualízacííkraêznavčogoruhuvkrimsʹkíjasrrv20írokihhst
first_indexed 2025-11-25T14:06:40Z
last_indexed 2025-11-25T14:06:40Z
_version_ 1849771531843928064
fulltext НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 2 12 УДК: 908: 947.084.53 – 061.22 – 06.013 (477.75) СТАТУТИ РОСІЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ВИВЧЕННЯ КРИМУ – ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ В КРИМСЬКИЙ АСРР В 20-ТІ РОКИ ХХ СТ. Севастьянов О.В. , аспірант (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського) В статье рассматриваются аспекты становления и особенностей развития крае- ведения в Крымской АССР в 20-х гг. ХХ в. В качестве объекта исследования выступает сообщество столичной научной элиты и местных региональных деятелей науки – Рос- сийское общество по изучению Крыма. На основании малоизвестных источников про- водится анализ основных форм организации работы краеведческих организаций, сте- пень их самостоятельности, охват их деятельностью максимального количества сфер жизни социума исследуемого периода. In clause aspects of becoming and features of development of study of local lore in Cri- mean АССР in 20th XX century. As object of research are considered acts community of capi- tal scientific elite and local regional scientists - the Russian society on studying Crimea. On the basis of little-known sources the analysis of the basic forms of the organization of work of the study of local lore organizations, a degree of their independence, scope by their activity of a maximum quantity of spheres of a life of society of the investigated period is spent. Активізація історико-краєзнавчих досліджень на початку 20-х рр. ХХ ст. була всесторонньо підтримана органами державної влади на вищому рівні. Це до- зволило включитися до процесу вивчен- ня історії, культури, побуту і традицій різних регіонів країни масам нових дослідників та обумовило необхідність становлення нових форм роботи краєзнавців. Разом із дорадянськими традиці- ями організації наукових регіоналістичних дослід- жень (в Криму це найвираз- ніше виявилося в роботі Таврійської вченої архівної комісії, з 1923 р. – Тав- рійського товариства істо- рії, археології і етнографії) з’являлися нові методологічні розробки, розраховані на залучення до популяризаторської і до- слідницької роботи нових сил. Одним із найбільш помітних у цьому відношенні серед науково-дослідних крає- знавчих організацій у Кримській АСРР було Російське товариство з вивчення Криму (далі – РТВК) [1]. Необхідність ви- світлення забутих сторінок історії вивчення Криму, відсутність повного науко- вого нарису діяльності РТВК, потреба оцінки наукової спадщини його репре- зентантів, а також мож- ливість аналізу маловідомих опублікованих та невідомих до цього архівних матеріалів мотивують актуальність даного дослідження. В діяльності товариства нами виділено три етапи, для яких властиві наступні особливості організаційного та адміністративного характеру: • 1922-1925 рр. – період ство- рення та початкової діяльності РТВК: до цього часу відносяться фундація та НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 2 13 реєстрація товариства, початок діяль- ності Московського відділення РТВК, яке стало центром організації, створен- ня регіональних відділень в Криму, під- готовка до видання власного друкова- ного органу – журналу «Крым». • 1925-1929 рр. – період активної масової та дослідницької діяльності як центрального, так и регіональних під- розділів РТВК, видання журналу «Крым», що об’єднав навколо себе кримознавчу еліту СРСР, зміна рівня статусу організації – отримання нею за- гальносоюзної реєстрації, делегування регіональним організаціям більшості розпорядчих повноважень. • 1929-1932 рр. – період згортан- ня діяльності РТВК – припинення ви- дання журналу «Крым», зниження ак- тивності в діяльності відділень товари- ства, його ліквідація в 1932 році. Ініціатива створення товариства належала групі московської наукової й творчої інтелігенції, що створила від- повідну ініціативну групу улітку 1922 р. Її активність дала результат 13 жовт- ня того ж року при проведенні установ- чих зборів РТВК. На них були вирішені організаційні питання і прийнято про- ект Статуту організації. Подані на ре- єстрацію до НКВС РСФРР документи були легалізовані тільки 9 травня 1923 р. Тимчасовим Головою товариства став професор Першого МДУ, географ Олександр Олександрович Крубер, піз- ніше на цю посаду як повноправного Голову було обрано одного з видатних організаторів курортної та бальнеологі- чної справи у СРСР, лікаря Миколу Івановича Тєзякова [2]. Найбільш важливим із-поміж уста- новчих документів організації є «Ста- тут Російського товариства з вивчення Криму» (далі – Статут), що регламен- тував роботу організації. На прикладі цього документа можна відновити кар- тину не тільки пріоритетів у роботі конкретного наукового суспільства, але і виявити закономірності організації краєзнавчого руху в СРСР. «Статут Російського товариства з вивчення Криму» від 9 травня 1923 р. був головним документом організації та адміністрування діяльності РТВК у 1923-1926 роках. Для популяризації кримознавчої організації Статут був виданий у вигляді брошури накладом у 5 тис. примірників [3]. Документ скла- дався з п’яти розділів: А. Завдання то- вариства; Б. Склад товариства; В. Дія- льність товариства; Г. Засоби товарист- ва; Д. Управління справами товариства. Розділи, в свою чергу, розділялися на 26 параграфів. Перший розділ Статуту (§ 1-2) ви- значав завдання РТВК (§ 1), а саме: «а) Усестороннє вивчення Криму і широке розповсюдження про нього відомостей. б) Усяке сприяння відвідинам його ши- рокими масами населення з метою: на- уковою, культурно-освітньою і відпо- чинку». Далі визначалося розповсю- дження діяльності РТВК (§2) на всю територію РСФРР; правління товарист- ва розміщувалося в Москві [4]. Другий розділ Статуту (§§ 3-7) ре- гулював членство в організації, поділяв учасників РТВК на дійсних членів і членів-співробітників, визначав поря- док їх обрання; встановлювалася про- цедура вибуття з членів товариства: «за особистим бажанням вибуваючого або за ухвали 2/3 наявного числа членів То- вариства» [5]. Третій розділ Статуту (§§ 8-9) конк- ретизував задекларовані в § 1 першого розділу завдання товариства. Тут-таки окреслювалися форми роботи організа- ції: спостереження, збір колекцій, мате- ріалів, виготовлення та збут наукових і показових колекцій; наукові відряджен- ня, екскурсії й експедиції до Криму, об- лаштування санаторіїв, будинків відпо- чинку для членів РТВК; розвиток тури- зму на Кримському півострові; організа- ція лабораторій, обсерваторій, дослідних НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 2 14 станцій, музеїв, виставок, наукових біб- ліотек; розповсюдження видань про Крим, друкування наукових праць чле- нів організації у власних періодичних і неперіодичних виданнях; співпраця з іншими науковими товариствами, орга- нізаціями й установами; влаштування публічних зборів, лекцій, курсів, семіна- рів тощо; організація загальноросійсь- ких і регіональних з’їздів з краєзнавства. Також установлювався порядок скли- кання наукових зборів РТВК – вони скликалися Правлінням за потреби і ве- ли свою роботу при будь-якому кворумі присутніх учасників товариства [6]. Четвертий розділ Статуту (§§ 10- 11) регулював бюджет організації. Ви- значалися джерела фінансування РТВК: щорічні асигнування Головнауки Нар- комосу РСФРР, членські внески в роз- мірі 1 золотого руб. на місяць, що вно- силися безпосередньо скарбникові; а також прибутки від продажу видань і колекцій товариства, організації публі- чних лекцій, концертів, вечорів тощо; випадкові надходження [7]. Найбільш об’ємним розділом Ста- туту є п’ятий (§§ 12-26). У ньому ви- значалися функції розпорядчих і вико- навчих органів РТВК. Загальні збори організації розділялися на наукові та розпорядчі; на останні члени- співробітники допускалися, проте, пра- ва вирішального голосу не мали. Найвищим органом в управлінні справами РТВК визначалися розпорядчі збори членів товариства. Встановлювалося розділення таких зборів на піврічні та над- звичайні. Відповідно, перші збиралися на початку кожного півріччя, другі – Прав- лінням РТВК за потреби, або за ухвалою Ревізійної комісії, або за заявою не менше 10 дійсних членів організації. Легітимність розпорядчих зборів підтверджувалася присутністю не менше 1/3 членів товарис- тва, що проживали в Москві [8]. Параграфи 16-17 розглядали поря- док ведення і повноваження розпоряд- чих зборів. Збори мали відкриватися Головою або членом Правління РТВК, після чого для ведення засідання оби- рався головуючий. Усі питання вирішу- валися відкритим голосуванням, рі- шення ухвалювалися простою більшіс- тю, крім випадків, обумовлених чинним Статутом. Документ визначав наступну компетенцію розпорядчих зборів: об- рання кандидатів на посаду Голови і за- ступника голови товариства, членів Правління і Ревізійної комісії, дійсних членів РТВК; створення філіалів (відді- лень), секцій, особливих комісій; ви- ключення з членів РТВК; розгляд звіту Правління про здійснену діяльність і пропозицій Правління щодо перспектив діяльності; затвердження фінансової звітності Ревізійної комісії і встанов- лення розмірів членських внесків; об- говорення змін до Статуту організації тощо. Дані питання підлягали затвер- дженню простою більшістю голосів за присутності 2/3 членів РТВК, що про- живали в Москві [9]. Параграфи 18-19 обмежували тер- мін повноважень Голови РТВК, його заступника та Правління одним роком. Визначався склад Правління (Голова, заступник, 11 членів Правління, 2 кан- дидати в члени Правління (для замі- щення вибулих або відсутніх)). Прав- ління самотужки з-поміж себе обирало секретаря і скарбника товариства. До обов’язків Правління входило (§ 20): керівництво всією науковою й ад- міністративно-господарською діяльніс- тю; скликання наукових і розпорядчих зборів; репрезентування загальним збо- рам звіту про річну діяльність товарис- тва і кошторису для подальшої діяльно- сті; вирішення фінансових питань; ве- дення відносин із різними установами і приватними особами у справах РТВК. У роботі Правління з окремих питань могли брати участь завідувачі секцій або допоміжних установ товариства з правом вирішального голосу. Легітим- ність засідань Правління визначалася НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 2 15 присутністю Голови (або заступника) товариства і 2 членів Правління [10]. Параграф 23 освітлював повнова- ження Ревізійної комісії: перевірка зві- тності Правління, ревізія всього майна і справ РТВК, надання власного виснов- ку з даних питань [11]. Параграф 24 фіксував підзвітність товариства Головнауці: РТВК зо- бов’язувалося надавати піврічні звіти про діяльність, а також річні фінансові звіти [12]. Параграф 25 закріплював наявність у РТВК офіційної печатки й емблеми. Останній (26-й) параграф визначав випадки, за яких робота товариства мог- ла бути припинена: «1) за ухвалою уря- ду; 2) внаслідок арешту більшої частини членів Ради; 3) за ухвалою 2/3 членів то- вариства, зазначених у списках». У разі ліквідування РТВК, майно товариства переходило до Наркомосу» [13]. У цілому, Статуту РТВК від 9 тра- вня 1923 р. характерний для організації в періоді становлення. Цим пояснюєть- ся як достатньо широкий внутрішній демократизм при ухваленні рішень, так і концентрація основних розпорядчих повноважень у колі компетенції Прав- ління товариства. Можна зазначити, що зміст Статуту відповідав короткому пе- ріоду відсутності тотального контролю над наукою і краєзнавством із боку партійних і державних органів. До 1925 р. РТВК відбулося як неза- лежний центр із організації регіональ- них досліджень. За цей час була сфор- мована структура відділень у містах Криму, заснований власний друкарсь- кий орган – журнал «Крым». Організа- ції були потрібні нові орієнтири в здій- сненні мети і завдань, сформульованих в установчому документі. Їх досягненню мала сприяти реор- ганізація РТВК. Її ідея виникла під час відрядження заступника голови товари- ства Євгена Емілійовича Лейтнеккера до Криму в жовтні-грудні 1925 р. і була озвучена Сімферопольським відділен- ням РТВК. За ініціативою правління цього відділення був вироблений про- ект нового Статуту організації, текст якого відклався в Державному архіві Російської Федерації у фонді «Головна- ука Наркомосу РРФСР» [14]. Узимку 1925-1926 років нова редакція Статуту була схвалена всіма кримськими відді- леннями РТВК, а у травні 1926 р. за- тверджена загальними зборами членів товариства у Москві. Набуття чинності цього документу відкладалося до про- ведення Першого з’їзду оновленої в та- кий спосіб організації. Статут РТВК, вироблений восени 1925 р., відкривав якісно новий період у його діяльності. Змінювалася назва орга- нізації – вилучалося територіально- національне означення організації, і від- тепер вона іменувалася Товариством з вивчення Криму (далі – ТВК). Деклару- валися попередня мета організації зі Ста- туту 1923 р., проте, змінювався територі- альний статус – тепер організація поши- рювала діяльність на територію всього СРСР; Правління ТВК розміщувалося в Сімферополі. Товариство загалом і кожне відділення зосібна отримували статус юридичних осіб, із відповідною печаткою і штампами [15]. Всередині ТВК виділя- лася група почесних членів із певними заслугами в царині кримознавства або безпосередньо перед РТВК/ТВК, – такі члени обиралися на з’їздах. Дійсними членами визначалися особи «як фізичні, так і юридичні, що працюють з вивчення Криму або цікавляться цим». Звітувати про склад організації товариство мало перед НКВС РСФРР, подаючи списки членів до 1 січня кожного року. Проце- дура вибуття з членів ТВК залишалася незмінною [16]. У Статуті також фіксува- вся розмір членського внеску – 75 копі- йок на рік; Правлінню надавалося право, як звільняти від сплати членських внесків із поважної причини, так і виключати з членів ТВК за несплату [17]. НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 2 16 Розділ, присвячений напрямам ро- боти ТВК, залишився ідентичним від- повідному розділу Статуту 1923 р. У розділі, що розкриває джерела фінансу- вання організації, до попередніх додава- лися доходи від майна і капіталів, 10% відрахувань від загальної суми членсь- ких внесків; для відділень на місцях та- кож вводилася субсидія, що виділяється за ухвалою з’їзду товариства [18]. Серйозні зміни торкнулися управ- лінської структури організації. Це було пов’язано з активним бажанням регіо- нальних відділень більш дієво впливати на роботу організації (ці внутрішні пе- ретворення стали предметом широкої дискусії, яку в 1925-1926 рр. запрова- дило та надихало Правління РТВК). Найвищим органом ТВК ставав з’їзд представників його регіональних відді- лень, що мав збиратися не рідше разу на рік із нормою представництва 1 де- легат від 50 членів товариства. До ком- петенції з’їзду входило: заслуховування й затвердження звітів Правління; вста- новлення плану роботи і кошторису на- ступного року; затвердження новоорга- нізованих відділень; вирішення питань про зміну Статуту; визначення призна- чення майна і грошових сум товарист- ва; вирішення питань щодо кредиту- вання діяльності ТВК; обрання почес- них членів, Правління (кількісний склад якого встановлюється самим з’їздом); установлення платних посад у Правлін- ні; обрання на час з’їздів Ревізійної ко- місії для перевірки грошової і майнової звітності Правління; вибори комісій і се- кцій із поточних питань; вирішення пи- тання про ліквідацію ТВК й закриття йо- го відділень. Необхідною для кворуму з’їзду була присутність 1/3 делегатів [19]. Процедура голосування з питань порядку денного встановлювалася на рі- вні простої більшості голосів. Питання, що стосувалися зміни Статуту, обрання почесних членів і ліквідації товариства вимагали більшості в 2/3 голосів при кворумі 2/5 делегатів від числа членів ТВК. Виконавчим органом залишалося Правління, що розширило свій кількіс- ний і представницький склад, а також обсяг повноважень без змін [20]. Усередині відділень відбувався по- діл зборів на розпорядчі й чергові. Фу- нкції цих інститутів залишалися анало- гічними до Статуту 1923 р. Виконавчим органом на рівні відділень ставали пра- вління відділень, що складалися з осіб, обраних розпорядчими зборами і до компетенції яких входила організація всієї внутрішньої діяльності відділення. Засідання правління відділення могли носити відкритий характер [21]. Статут ТВК передбачав наступні форми ліквідації (за текстом Статуту – «закриття») організації: за ухвалою «урядової влади» та за ухвалою з’їзду. В разі закриття всіх відділень товарист- ва владою їх майно і грошові суми пе- реходили у відання установ і організа- цій, що переймалися аналогічною кри- мознавчою метою. Через одиничне за- криття певного відділення ТВК питання про долю його майна вирішувалося з’їздом товариства. Після прийняття рішення з’їздом ТВК про ліквідацію усіх відділень, питання про майно ви- рішувалося також з’їздом; форми ж лі- квідації і переходу майна визначалися розпорядчими зборами відділень [22]. Статут ТВК, вироблений за безпо- середньої участі регіональних відділень організації, наочно демонстрував їх роль у діяльності товариства в цілому. Впро- довж короткого часу вони пройшли шлях становлення, сформувалися як са- мостійні дослідницькі й популяризатор- ські центри, змогли довести своє право на участь в управлінні ТВК, що стало ключовим у новому якісному періодові роботи цієї кримознавчої організації. Таким чином, проаналізувавши Ста- тути РТВК/ТВК, можна сформулювати основні досягнення названої організації у процесі становлення і розвитку: • наочно формувалася структура й система підзвітності; НАУКОВІ ТОВАРИСТВА, ШКОЛИ, ЗВ’ЯЗКИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 2 17 • розширювалися права регіона- льних відділень, заохочувалася ініціати- ва з подальшого розширення кола мож- ливих учасників дослідницької та попу- ляризаторської краєзнавчої роботи. Крім того, установчі документи РТВК дозволяють сформулювати деякі особливості тенденцій розвитку у кримському краєзнавстві в 20-тих рр. ХХ ст., а саме: • процес ініціювання регіонознав- чих студій мав декілька джерел – це були переважно представники столичної інте- лігенції, творчий шлях яких був у різні часи пов’язан з Кримом, та нова генера- ція ентузіастів-дослідників регіонального рівня, керована представниками дорадян- ської губернської інтелігенції; • створення краєзнавчих това- риств було одною з форм залучення як представників дорадянської науки та громадської активності до плідного фу- нкціонування у нових умовах радянсь- кого суспільства; • в роботі РТВК формулювалися значні цілі вивчення Криму, які демон- стрували високий науковий рівень ре- презентантів товариства; • внутрішня процедура прийнят- тя рішень демонструвала значний де- мократизм і підтверджувала відсутність тотального контролю над історико- краєзнавчою роботою з боку влади в СРСР в 20-ті рр. ХХ ст.; • зміна формату роботи РТВК свідчила про наявність нових методо- логічних засад безпосередньої краєзна- вчої роботи у Криму, що також свідчи- ло про наявність творчої та організа- ційно-адміністративної наснаги в діячів відділень; • прийняття нового Статуту РТВК стало якісно новою сторінкою в діяльності цієї організації. Ці чинники стали визначальними щодо можливості організації плідної роботи товариства, що засвідчено знач- ною кримознавчою науковою спадщи- ною його учасників. ПРИМІТКИ 1. Непомнящий А. А. Арсений Маркевич: Страницы истории крымского краеведения.– Симферополь: Бизнес-Информ, 2005 (Биобиб- лиография крымоведения; Вып. 3).– С. 197- 202, 210; Він же. «Пока оберегаем и спаса- ем…»: Неизвестные материалы по истории крымоведения в переписке А. И. Маркевича и академика С. Ф. Платонова // Историческое наследие Крыма.– 2006.– № 16.– С. 138-165; Він же. Подвижники крымоведения.– Симфе- рополь: СГТ, 2006 (Биобиблиография крымо- ведения; Вып. 7).– С. 282; Він же. «Еще дер- жится у нас старая культурность…»: Новые материалы по истории крымоведения в пере- писке местных историков с академиком И. Ю. Крачковским // Историческое наследие Кры- ма.– 2007.– № 19.– С. 181-202. 2. Севастьянов А. В. «...Работа Россий- ского общества по изучению Крыма являет- ся в интересах Крыма крайне желатель- ной…»: Документы архивов свидетельст- вуют // Историческое наследие Крыма.– 2006.– № 12/13.– С. 128-133. 3. Устав Российского общества по изу- чению Крыма.– М.: Красная новь, 1924.– 7 с. 4. Там само.– С. 1. 5. Там само.– С. 1-2. 6. Там само.– С. 2-3. 7. Там само.– С. 3. 8. Там само.– С. 4-5. 9. Там само.– С. 5-6. 10. Там само.– С. 6. 11. Там само.– С. 7. 12. Там само.– С. 7. 13. Там само.– С. 7. 14. Державний архів Російської Федерації (ДАРФ), ф. А-2307, оп. 8, спр. 286, арк. 55-59. Публікацію цього документу див.: Севастья- нов А. В. «...Работа Российского общества по изучению Крыма является в интересах Крыма крайне желательной…»: Документы архивов свидетельствуют / Историческое наследие Крыма.– 2006.– № 12/13.– С. 145-150. 15. ДАРФ, ф. А-2307, оп. 8, спр. 286, арк. 55. 16. Там само, арк. 55 зв.-56. 17. Там само, арк. 56. 18. Там само, арк. 56 зв. 19. Там само, арк. 57-57 зв. 20. Там само, арк. 57 зв.-58. 21. Там само, арк. 58. 22. Там само, арк. 59.

Ähnliche Einträge