Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України
В статье проанализирован вклад В. А. Караваева в создание и деятельность Зоологического музея Академии наук Украины; раскрыта сущность основных видов деятельности и положений научных работ ученого в этот период; показано значение его вклада для Зоологического музея Академии наук Украины. In the art...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78583 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України / М.М. Корман // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 49-56. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859617514447699968 |
|---|---|
| author | Корман, М.М. |
| author_facet | Корман, М.М. |
| citation_txt | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України / М.М. Корман // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 49-56. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | В статье проанализирован вклад В. А. Караваева в создание и деятельность Зоологического музея Академии наук Украины; раскрыта сущность основных видов деятельности и положений научных работ ученого в этот период; показано значение его вклада
для Зоологического музея Академии наук Украины.
In the article payment of V.А. Karavaev is analysed in creation and activity of the Zoological
museum of Academy of sciences of Ukraine; essence of basic types of activity of scientist and positions
of his scientific labours is exposed in this period; the value of his reserve is shown for the
Zoological museum of Academy of sciences of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-11-28T23:39:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 49
УДК 929:59“18/19”
УЧАСТЬ В.О. КАРАВАЄВА У СТВОРЕННІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЗООЛОГІЧ-
НОГО МУЗЕЮ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
Корман М. М., канд. істор. наук, доцент
(Тернопільський національний економічний університет)
В статье проанализирован вклад В. А. Караваева в создание и деятельность Зоологи-
ческого музея Академии наук Украины; раскрыта сущность основных видов деятельно-
сти и положений научных работ ученого в этот период; показано значение его вклада
для Зоологического музея Академии наук Украины.
In the article payment of V.А. Karavaev is analysed in creation and activity of the Zoological
museum of Academy of sciences of Ukraine; essence of basic types of activity of scientist and posi-
tions of his scientific labours is exposed in this period; the value of his reserve is shown for the
Zoological museum of Academy of sciences of Ukraine.
Одним із основних джерел теорії та
історії є вагома наукова спадщина мину-
лого, ретроспективний науковий досвід
та ідеї видатних учених. До плеяди та-
ких науковців належить Володимир
Опанасович Караваєв (1864-1939). Жит-
тя та діяльність цього визначного вчено-
го – надзвичайно яскраве явище у вітчи-
зняній науці. Багато його ідей та помис-
лів і в наші дні звучать по сучасному.
Видатний український науковець
В. О. Караваєв був яскравою своєрід-
ною постаттю в історії вітчизняної нау-
ки кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Вчений написав понад 150 наукових
праць, у тому числі низку великих ре-
фератів, перекладів, що мають і сього-
дні визначне загальнобіологічне зна-
чення. В. О. Караваєв – директор Сева-
стопольської біологічної станції (1898),
директор Зоологічного музею Академії
наук України (1926-1934).
Наукова розробка питань доробку
В. О. Караваєва на посту директора
Зоологічного музею Інституту зоології
була закладена вченими І. Г. Підоплі-
чко [12, 13], І. Т. Сокур [11], М. М. Ще-
рбак [12]. На особливу увагу заслуговує
стаття Т. В. Пічкур “Володимир Опана-
сович Караваєв (1864-1939)” (1996), в
якій висвітлюються біографічні дані
вченого і подається загальний огляд
напрямків його наукової діяльності
[14]. Короткі відомості про життя та ді-
яльність В. О. Караваєва знаходимо в
Українській Радянській енциклопедії
(1963) [2], в Українській загальній ен-
циклопедії (1932) [1].
У даній статті ми ставили собі за ме-
ту проаналізувати внесок В. О. Караває-
ва у створення та діяльність Зоологічного
музею Академії наук України; розкрити
сутність основних видів діяльності вче-
ного та положень його наукових праць у
цей період; показати значення його до-
робку для Зоологічного музею Академії
наук України.
В. О. Караваєв майже 20 років сво-
го життя присвятив діяльності в Зооло-
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 50
гічному музеї Академії наук УРСР. Цей
заклад був створений з перших днів
встановлення радянської влади на Укра-
їні. Спочатку існував як фауністичний
комітет при Академії наук УРСР, але
вже 1 травня 1919 р. Зоологічний музей
був зареєстрований музейно-
виставочною секцією Київської губерн-
ської політосвіти. Ця дата і вважається
початком створення Зоологічного музею
АН УРСР. В 1930 р. на базі Зоологічного
музею АН УРСР був організований Ін-
ститут зоології АН УРСР. Зоологічний
музей став його складовою частиною на
правах окремого відділу. В організацій-
ному відношенні з 1933 р. Зоологічний
музей підпорядковувався відділу фауні-
стики Інституту зоології та біології АН
УРСР і концентрував усі колекційні фо-
нди інших відділів інституту [8].
Відомо, що до 1918 р. на Україні
невеликі зоологічні музеї навчального
типу були лише при Харківському, Ки-
ївському і Одеському університетах. У
Львові порівняно багатий зоологічний
відділ був у Музеї ім. Дзєдушицьких.
Справді наукового Зоологічного музею,
який мав би не тільки функції ознайом-
лення відвідувачів з представниками
тваринного світу, а й був би сховищем
колекційних багатств зоологічних фон-
дів, не було [13]. Тому організація Зоо-
логічного музею як науково-дослідної
академічної установи в 1919 р. була ви-
значною подією в культурному й нау-
ковому житті України. Зоологічний му-
зей став першою спеціальною зоологіч-
ною установою, яка почала планомірне
вивчення тваринного світу республіки.
Першим директором Зоологічного
музею був дійсний член АН УРСР Ми-
кола Феофанович Кащенко (1855-1935)
– відомий зоолог і акліматизатор рос-
лин, який одночасно був одним із за-
сновників Української академії наук.
Він входив до групи вчених, очолюва-
ної академіком В. І. Вернадським, яка
розробила науково-організаційні прин-
ципи створення Академії наук на Укра-
їні [12]. У 1919 р. М.Ф.Кащенко опуб-
лікував доповідну записку під назвою
“Деякі міркування про організацію
Зоологічного музею при Українській
академії наук”. В ній він писав: “Зооло-
гічний музей Української академії наук
повинен мати головним своїм завдан-
ням зібрати і зберегти матеріали, що
служать для з’ясування складу і харак-
теру тваринного населення України.
Згідно з цим у музеї повинно бути зі-
брано найповнішу колекцію всіх видів
тварин, що живуть в нашому краї. Зі-
брати їх тим більш потрібно, що в да-
ний час не існує загального списку тва-
ринного населення України” [12, 3]. М.
Ф. Кащенком була проведена кропітка
робота по укладанню програми науко-
вих робіт з систематики, зоогеографії,
екології, порівняльної морфології тва-
рин та музеєзнавства [16].
При Музеї проводилася основна
частина наукової роботи зоологів Ака-
демії. Штатних співробітників Музею
спочатку було 22, але згодом це число
поступово зменшувалося. Під керівниц-
твом М. Ф. Кащенка протягом 1919-1926
рр. Зоологічний музей провів велику ро-
боту по створенню зоологічних колек-
ційних фондів та організації фауністич-
них досліджень в УРСР. Колекції хребе-
тних (шкурки й чучела) досягли за цей
час кількості близько 10 000 екземпля-
рів, а колекції безхребетних – понад 25
000 екземплярів. У створенні і впоряд-
куванні колекційних фондів музею взя-
ли участь В. М. Артоболевський, М. М.
Воскобойников, І. І. Жихарев, В. О. Ка-
раваєв, О. Б. Кістяківський, В. В. Совин-
ський та інші, які крім того надрукували
понад 100 різних робіт про фауну УРСР.
В. О. Караваєв приступив до робо-
ти в Зоологічному музеї з 3 червня 1919
року. Вчений став його першим консе-
рватором і подарував йому різні зооло-
гічні експонати і зібрання тварин. Се-
ред цих колекцій – колекція тропічних
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 51
комах, переважно метеликів, зібраних
на острові Яві (25 великих скриньок);
колекція чучел птахів; кілька чучел ма-
лайських ссавців; колекція спиртових
препаратів, переважно рептилій з Яви;
колекція черепків морських м’якунів;
невеличка колекція коралів з Сінга-
пуру, а також колекція місцевих комах
(біля 40 скриньок) ( рис. 1).
Рис. 1. Внесок В. О. Караваєва в
розвиток Зоологічного Музею.
В перші роки існування Зоологіч-
ного музею його фондові колекції ство-
рювалися значною мірою завдяки пере-
дачі у Музей приватних колекцій окре-
мими любителями-зоологами і вченими
та за рахунок колекцій деяких розфор-
мованих установ і організацій. Так, Му-
зей одержав колекції Зоологічної секції
(існувала у 1920-1921 рр.), Київського
орнітологічного товариства, згодом від
Київської губернської станції захисту
рослин (СТАЗРО – існувала у 1922-
1925 рр.). Цікаві фауністичні експонати
передало Українське наукове товарист-
во (існувало у 1907-1921 рр.) [11].
Цінні колекції надійшли до Зооло-
гічного музею з Київського інституту
народної освіти, створеного у 1920 р. на
базі Київського університету. Серед
цих колекцій треба відзначити колек-
цію тварин з озера Байкал, зібрану
О. О .Коротнєвим і В. І. Дибовським.
Восени 1919 р. В. О. Караваєв був
відряджений до Криму на Карадазьку
наукову станцію, де він перебував до
травня 1921 р., увесь час досліджуючи
місцеву фауну мурашок. У 1924 і 1925
рр. він так само мав місячні відряджен-
ня до цієї станції та Ялти, звідки здійс-
нював далекі екскурсії з метою збиран-
ня і вивчення мурашок.
У 1926 р. професора Володимира
Опанасовича Караваєва було призначено
директором Зоологічного музею. З цього
моменту в Музеї особливо пожвавилася
робота в галузі фауністики і систематики
комах [15, С.28]. Штатним співробітни-
ком Музею був в той час вчений-зоолог
спеціаліст в галузі фауністики, система-
тики, зоогеографії, доктор біологічних
наук, професор прикладної зоології Ми-
кола Васильович Шарлемань (1887-1970)
[17]. З 1919 р. він працював на посаді
зоолога і вченого консерватора Зоологіч-
ного музею Української Академії наук. В
основу композиції музею були покладені
і особисті колекції Шарлеманя. Микола
Васильович займався переважно вивчен-
ням птахів та ссавців України, зоогеогра-
фією України, питаннями прикладної
зоології. Під керівництвом Миколи Васи-
льовича проводилася уся робота в Украї-
ні по експериментальному вивченню пе-
рельоту птахів способом кільцювання.
Крім нього в Музеї працював моло-
дий науковий співробітник С. Я. Парамо-
1919 р.
початок
діяльності в
Зоологічному
музеї
1926 р.
директор
Зоологічного
музею
1934 р.
старший нау-
ковий
співробітник
Музею
1. В. О. Караваєв – перший
консерватор Музею;
2. Передає у користування
Музею власну колекцію
зоологічних експонатів.
1. Пожвавлення роботи з
фауністики та система-
тики комах;
2. Вивчення та дослід-
ження фауни України
та інших країн;
3. Поширення наукових
знань;
4. Збирання, наукова об-
робка та демонстрація
колекційного матеріалу;
5. Видавництво періоди-
чного „Збірника праць
Зоологічного музею”;
6. Підготовка наукових
кадрів.
1. Поширення та популяри-
зація наукових знань;
2. Організація та проведен-
ня навчальних екскурсій.
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 52
нов, з технічного персоналу штатну поса-
ду препаратора займав С. Д. Лубкін. Реш-
та науковців Музею були позаштатними
співробітниками –В . М. Дірш, А. К. Ше-
не, М. Л. Щербина.
З цього часу і до смерті Володимир
Опанасович віддавав всі свої сили Му-
зеєві. З’ясувалося, що чудовий педагог і
лектор, вдумливий і талановитий дослі-
дник є чудовим організатором і адміні-
стратором.
Головні завдання Музею вчений
вбачав у:
1) вивченні та дослідженні фауни;
2) поширенні наукових відомос-
тей про фауну;
3) збиранні, науковій обробці і
демонстрації колекційного матеріалу
представників української фауни й
усього світу, причому матеріал розпо-
ділявся на дві частини – одна спеціаль-
но для наукового користування, інша –
для широкого загалу [8].
З того ж 1926 р. завдяки зусиллям
В. О. Караваєва, а також його колег по-
бачило світ нове періодичне видання -
“Збірник праць Зоологічного музею”. В
ньому вчений помістив чимало своїх
наукових робіт. Серед них роботи, при-
свячені питанням ентомології, палео-
нтології. Розглядалися ним також нага-
льні питання, пов’язані з організацією
роботи в Музеї. Зокрема, одразу ж ви-
йшла стаття вченого “Короткий нарис
розвитку й сучасного стану Зоологічно-
го Музею УАН”, в якій В. О. Караваєв
розповів про історію створення Музею,
напрямки основної діяльності кожного
з постійних членів Музею, а також опи-
сав усі колекції, які мав у своєму роз-
порядженні на той час Музей по систе-
матичних групах.
У 1928 р., завдяки клопотанню В.
О. Караваєва, Зоологічний музей одер-
жав спеціальне приміщення – один по-
верх у будинку по вул. Володимирсь-
кій, 55, добудованому Київським окру-
жним виконавчим комітетом (спору-
дження будинку розпочато було у
1919 р. за проектом архітектора П. Ф.
Альошина для жіночої Ольгинської гі-
мназії) і переданому Академії наук
УРСР до її десятиріччя.
У 1929 р. Володимир Опанасович
написав у “Вістях ВУАН” статтю “Зооло-
гічний музей ВУАН, його діяльність та
перспективи дальшої роботи”, в якій по-
дається розгорнутий звіт про діяльність
Музею, його доробки, накреслив перспе-
ктиви подальшої роботи [9]. Зі звіту вид-
но, що діяльність Музею поділялася на
суто наукову та популяризаторську. Нау-
кова робота скеровувалася на вивчення
фауни України та палеарктичного краю, а
також фауни інших країн. Сам Караваєв
вивчав у той час мурашок з усього світу.
Зокрема мурашок з Індо-Австралійського
краю. М.В. Шарлемань працював над ви-
вченням українських птахів та ссавців,
над вивченням зоогеографії України та
питаннями прикладної зоології (їжа звірів
та птахів, хутряні звірі тощо). Деякі пи-
тання він розробляв за дорученням Укр-
держплану. С. Я. Парамонов здійснював
дослідження в галузі диптерології, обро-
бляючи монографічно деякі групи дво-
крильців. В. М. Дірш – в галузі вивчення
простокрильців Союзу, зокрема України.
О. Б. Кістяківській вивчав птахів Далеко-
го Сходу та склав величезну колекцію. А.
К. Шепе вивчав птахів України та під
керівництвом М. В. Шарлеманя здійс-
нював дослідження у справі дослідного
перельоту птахів шляхом їх кільцюван-
ня. М. Л. Щербина збирав орнітологіч-
ний матеріал. Мухами-тахінами займав-
ся І. Д. Білановський, рептилій вивчав Г.
Ф. Сухов, ссавців досліджував І. Г. Пі-
доплічко, птахів – М. О. Бурчак-
Абрамович, О. О. Шуммер та інші.
Відзначив В. О. Караваєв і прога-
лини, які на жаль мали місце в процесі
наукової роботи спеціалістів. Він вва-
жав, і це є цілком справедливим, що не
можуть охопити таку величезну ділян-
ку, якою є систематична зоологія, така
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 53
мала кількість науковців. Конче необ-
хідно розширювати штат Зоологічного
музею. Як зауважував Караваєв: “Необ-
роблені колекції (за браком фахівців)
представляють тільки мертвий вантаж.
Недостатність нашого штату особливо
вражає, як порівняти його із штатами
Зоологічного Музею Академії Наук
СРСР, що має аж 32 наукових робітники
та низку технічних помічників, яких ми
зовсім не маємо” [9, 14]. Як позитивний
момент, Караваєв відзначив те, що чима-
ло співробітників друкувалися на сторін-
ках інших видань Союзу і навіть за кор-
доном. Вчені Музею здійснювали по-
стійний обмін свого збірника на інші ви-
дання. Успіх цього обміну значною мі-
рою залежав від того, що статті в ньому
друкувалися наполовину іноземними мо-
вами. В обмін на свої видання Музей
отримував понад 40 закордонних журна-
лів та декілька російських та українських.
Поряд з науковою роботою, вчені
Музею здійснювали і широку популяри-
заторську роботу. В. О. Караваєв підкре-
слював, що досягнення в цій галузі мож-
на наочно побачити у виставочній части-
ні Музею. Найбільше з усієї виставочної
частини широку публіку цікавили птахи
й звірі. Але, на жаль, довгий час пере-
шкоджало те, що Музей не мав власного
препаратора. Доводилося замовляти фі-
гури стороннім препараторам. Це дуже
дорого коштувало і тому доводилося об-
межувати кількість експонатів [9, 14].
Музей володів цінним експонатом
зубра. Таких експонатів в усіх зоосадах
світу збереглося лише 60.
У 1930 р. Зоологічний музей, разом з
його фондами, увійшов до складу відділу
систематики й фауністики, новоутворе-
ного Інституту зоології і біології АН
УРСР [15, С.28]. В тому ж році побачила
світ книга “Київ: Провідник” за редакці-
єю Ф. Ернста [10]. Головною метою її бу-
ло дати змогу гостям, які відвідують Ки-
їв, ознайомитися з містом. Редакція праг-
нула бодай частково, на тлі загальних іс-
торично-економічних, соціальних та по-
літичних процесів показати культурні
скарби міста. Уперше дано спробу науко-
вої оцінки багатьох пам’яток матеріаль-
ної культури, перелічено нові великі
промислові підприємства, сотні нових
культурних закладів на чолі з ВУАН. Ре-
дакція вважала за єдино можливе – буду-
вати провідник колективно. У складанні
тексту й оформленні книги взяли участь
відомі вчені з усієї країни. Серед них Ю.
Абрамович, В. Базилевич, Ф. Ернст, М.
Шарлемань, В. Щербина та інші. Місти-
лися тут і цікаві відомості щодо діяльнос-
ті Зоологічного музею, підготовлені В. О.
Караваєвим [10].
Особливо яскраво розкрився органі-
заторський талант Володимира Опанасо-
вича. Він умів організувати роботу, захо-
плюючи своїми ідеями талановиту мо-
лодь. Спочатку вчений керував розмі-
щенням музею в новому приміщенні по
вулиці Володимирській, № 55 (раніше
Музей розташовувався в будинку Акаде-
мії наук на вул. Короленка, 54) і розгор-
нув напружену роботу по подальшому
збагаченню колекційних фондів музею,
по монтажу виставочної частини і по ор-
ганізації фауністичних досліджень.
Згодом всі колекції Музею значно
збільшилися, були доповнені і вміло роз-
ташовані, розгортали перед глядачами
картину еволюції тваринного світу, дава-
ли чітке уявлення про значення тварин в
житті і господарській діяльності людини.
На вітринах Музею знайшли своє відо-
браження питання еволюції тварин, взає-
мозв’язку організму і оточення, виведен-
ня нових порід свійських тварин, бороть-
би з шкідливими тваринами, охорони та
приваблювання корисних тварин, питан-
ня походження людини тощо. Зростанню
Зоологічного музею і поповненню його
колекцій сприяли також співробітники
інституту, що безпосередньо не працюва-
ли в музеї, а також зоологи і окремі гро-
мадяни – любителі зоології.
Так, вже напередодні Великої Віт-
чизняної війни Зоологічний музей був
багатим науковими колекційними фон-
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 54
дами і з широко розгорнутою роботою
по вивченню фауни УРСР відділом Ін-
ституту зоології. Колекції в той час на-
раховували: шкурок і чучел ссавців – 3
000 екземплярів, шкурок і чучел птахів
– 17 000, амфібій і рептилій – 6 000, че-
репів і скелетів хребетних – 6 000, ко-
мах 100 000, молюсків – 4 000, зразків
викопних кісток – 120 000 екземплярів.
Велику увагу в цей період музей звер-
нув на популяризацію біологічних
знань серед широких мас через виста-
вочну частину [12].
Потрібно зазначити, що якщо у пер-
ші роки існування Музей складався з ни-
зки невеликих колекцій, здебільшого по-
дарованих, місцевих, а також тропічних,
то згодом колекції досягли величезної
чисельності. Тут слід відзначити колек-
цію метеликів, що зібрав Володимир
Опанасович на острові Яві та частково на
архіпелазі Ару, колекцію метеликів з
Полтавщини, що подарував Музеєві про-
фесор М. М. Воскресенський та чималу
колекцію доктора Ю. С. Кочубея з Уссу-
рійського краю. В Музеї містилися цікаві
екземпляри палеарктичних двокрильців,
що зібрав С. Я. Парамонов, жуки-златки,
які надіслав музеєві П. І. Жихарев (Па-
леоарктика). Надзвичайно чисельною бу-
ла колекція мурашок з усього світу, зі-
брана В.О.Караваєвим. Звертала на себе
увагу колекція палеарктичних просток-
рильців (Orthoptera), яку склав співробіт-
ник Музею В .М. Дірш. Дуже цінною бу-
ла біологічна колекція місцевих метели-
ків, що складається майже з усіх стадій
розвитку цих комах та рослин, що ними
живиться гусінь. Цю колекцію зібрав та
препарував місцевий вчитель Г. Г. Мигу-
ненко [13]. Дивували також орнітологічні
колекції, зібрані і впорядковані О Б. Кіс-
тяківським, Ю.С. Кочубеєм, М. В. Шар-
леманем, А. К. Шепе, М. Л. Щербиною та
іншими. Серед цих колекцій було 10 000
екземплярів шкурок, 300 фігур, кілька со-
тень яєць птахів з України, Далекого
Сходу, Кавказу тощо. Серед цікавих ек-
земплярів були невеличкі ссавці-гризуни,
які здобув для Музею І. Г. Підоплічко,
чималі колекції плазунів та земноводних
з України, Кавказу, Середньої Азії та не-
величкі колекції риб, які зібрав М. В.
Шарлемань, а також м’якуни, зібрані
С. С. Паночіні.
На жаль, в період 1941-1943 рр.
Зоологічний музей піддався розграбу-
ванню з боку німців. Значна частина
вивезених цінностей загинула (колекція
ссавців, матеріали з походження дома-
шніх тварин, окремі частини з колекцій
комах). Згодом частина експонатів була
повернена. Колектив Інституту зоології
відновив Зоологічний музей, відновив
колекційні фонди і розгорнув роботу по
вивченню фауни України. Це дало мо-
жливість відновити видання “Збірника
праць Зоологічного музею” [13].
Багато зробив В. О. Караваєв у
справі підготовки наукових кадрів.
Щодня в залах Зоологічного музею мо-
жна було спостерігати за групами сту-
дентів, які вивчали ту або іншу тему,
причому не лише студентів-біологів, а
й геологів, географів, інших вищих на-
вчальних закладів Києва. Щодня можна
було побачити з указкою в руках і Во-
лодимира Опанасовича, оточеного гру-
пою студентів.
Окрім організаційної і лекційної ді-
яльності, В. О. Караваєв розгорнув плі-
дну науково-дослідну роботу по ви-
вченню місцевої української фауни.
Наслідки цієї роботи він публікував у
“Збірнику праць Зоологічного музею”
[3, 4, 7, 18, 19]. Про масштаби діяльно-
сті Зоологічного музею в цей період
можна судити по тому, що за короткий
термін ним були організовані декілька
експедицій по Україні, Криму, Кавказу
і Туркестану. Повсюди Володимир
Опанасович збирав зоологічний матері-
ал, особливо мурашок і збагачував ко-
лекції Зоологічного музею, директором
якого він був з 1926 по 1934 рр., а з
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 55
1934 і до дня смерті його старшим нау-
ковим співробітником.
Доречно зауважити, що В. О. Кара-
ваєв був добрим художником і таланови-
тим майстром в різних технічних спра-
вах. Він реставрував кістяки викопних
тварин для музею, робив муляжі, окремі
експонати, фотографії і інше, віддаючи
свій вільний час також фізичній праці.
У 1930 р. виходить праця В. О. Ка-
раваєва “Замітки про знайдення маму-
тових кісток (Elephas primigenius Blumb.)
у селі Руликів близько ст. Мотовилівка
Південно-Західної залізниці” [7]. Цю зна-
хідку було зроблено у селі Руликів, за 19
кілометрів від станції Мотовилівка (не-
подалік від Києва). Мамонтові залишки
виявив А. Гасман, який і повідомив В. О.
Караваєву про цю знахідку. Рештки ма-
монта знаходилися в садибі одного селя-
нина, яка була розташована на схилі не-
величкого яру. Спочатку був знайдений
мамонтовий бияк, а згодом і інші кістки
на глибині двох метрів. Розкопки роби-
лися за кошти Зоологічного музею Укра-
їнської Академії наук під керівництвом
професора Київського Ветеринарного Ін-
ституту Б. Домбровського восени 1928
року. На малюнках, представлених на-
прикінці публікації В. О. Караваєвим,
можна побачити загальний вигляд черепу
мамонта, вигляд збоку, а також в природ-
ному положенні, як його було розкопано,
без нижньої щелепи. При розкопках було
ушкоджено черепне склепіння. Череп
зберігся дуже погано. Коли його підніма-
ли, переломався надвоє. Крім черепа, бу-
ло знайдено стегно та велику гомілкові
кістку. Стегно – з відломленим верхнім
кінцем, причому зчленівна голівка, яку
знайдено, не припадає до відломленого
кінця, через що довжину стегна встано-
вити неможливо. Велика гомілка майже
зовсім ціла. Правда, зчленівну поверхню
нижнього кінця її теж відламано, але
остання припадає до відповідного відла-
маного кінця кістки, так що довжину ве-
ликої гомілки можна точно встановити;
вона дорівнює 63 см. Верхні моляри збе-
реглися дуже добре. Довжина її біля пра-
вого зуба 26,5 см, біля лівого 25,5 см, ма-
ксимальна ширина 11,5 см. Жувальна по-
верхня великою мірою спрацьована. Роз-
міри кісток та міра спрацьованості жува-
льної поверхні молярів свідчать, що ми
маємо справу з дорослим екземпляром
тварини. Поданий у статті фотографічний
знімок з жувальної поверхні молярів В.
О. Караваєв надсилав на визначення до
професора М. Павлової у Москві. У сво-
їй відповіді В. О. Караваєву вона вказа-
ла, що це Elephas primigenius Blumb.
Вчена зазначала у листі, адресованому
В. О. Караваєву, що знятки з такого роду
зубів з післятретинних відкладів вона
подавала в Nouv. Mem. Soc. Nat. Moscou.
– 1910. – Т.17. Наприкінці статті В. О.
Караваєв висловив щиру подяку за
сприяння щодо придбання мамонтових
останків А. Гасманову та проф. Б. Домб-
ровському, а професору М. Павловій за
визначення виду [7, 228].
Справа, розпочата В. О. Караваєвим,
продовжується послідовниками і нині.
На класичних працях В. О. Караваєва з
морфології і систематики мурашок ви-
ховувалось декілька поколінь вітчизня-
них і зарубіжних мірмекологів. Саме під
час роботи в Музеї побачила світ фун-
даментальна монографія вченого “Фауна
родини Formicidae (мурашки) України”
(1934, 1936) [5, 6]. В цій роботі, на осно-
ві глибокого аналізу морфологічних,
морфофізіологічних, морфогенетичних і
зоопсихологічних доказів, В. О. Карава-
єв представив найбільш струнку картину
виникнення та існування дивовижних
тварин мурашок. Особливу увагу він
приділив найважливішому етапові гене-
рального напрямку їх еволюції, сумісної з
зоопсихологічними актами. С. Я. Пара-
монов з цього приводу писав: “З цього
моменту Володимир Опанасович стає у
перші ряди всесвітньо відомих спеціаліс-
тів цієї групи. Його роботи про екзотич-
них мурашок привертають увагу багатьох
зоологів, бо Володимир Опанасович зу-
мів знайти і побачити те, чого не бачили
сотні зоологів, які бували в тих же міс-
цях. Багато уваги Володимир Опанасович
приділив дослідам зоопсихологічного ха-
ПАМ’ЯТКИ НАУКИ І ТЕХНІКИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 3 56
рактеру, збагатив науку рядом надзви-
чайно точних спостережень”. Пізніше, з
1934 р. Володимир Опанасович пере-
йшов на посаду старшого наукового
співробітника Музею, на якій працював
до кінця життя (7 січня 1939 р. на 75-му
році життя вчений помер від раку мезен-
теріальних залоз), а роботу усього Зооло-
гічного музею очолив М. В. Шарлемань.
Невтомна праця вчених-зоологів, які
вивчали музейні колекції дозволила їм
зробити вагомий внесок у розвиток зоо-
логічної систематики як науки. Зоологіч-
ний музей став зберігачем багатих особи-
стих колекцій зоологічного матеріалу.
Він нині є неоціненним джерелом для ви-
світлення історії розвитку біології в
Україні. Завдяки натхненній діяльності В.
О. Караваєва, М. Ф. Кащенка, М. В. Ша-
рлеманя до початку другої світової війни
цей заклад став методичним центром для
природничих музеїв України, куди приїз-
дили за консультаціями спеціалісти з ін-
ших країн . Завдяки їх роботі була ство-
рена багатюща фондова колекція з фауни
України, Росії, Палеарктичної зоогеогра-
фічної області загалом. Колекції Музею –
це національне надбання. Неоціненними
є зусилля зоологів, які збирали ці колекції
в різних, інколи важкодоступних куточ-
ках нашої країни і земної кулі. Їх роботи
сприяли розвитку теоретичних питань
зоології (розвитку систематики, фауніс-
тики, зоогеографії тощо) і мали величезне
прикладне значення.
Перспективу досліджень ми вбачає-
мо у вивченні та висвітленні наукового
доробку В. О. Караваєва, у галузі зоопси-
хології, ембріології, ентомології, екології
тварин, антропології та історії науки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Караваєв В.О. // Українська загальна
енцикльопедія: Книга знання в 3-х томах /
Під голов. Ред. І.Раковського. – Львів-
Станіславів-Коломия: Рідна школа, 1932-
1935. – В 3-х т. - Т.1-С.244.
2. Караваєв В.О. // Українська радянська
енциклопедія. – К., 1980.– С.168.
3. Караваєв В.О. Мурашки, зібрані в заповід-
никах Кінбурнського півострова і Буркутів //
3бipн. пр. Зоомуз. – 1937. - № 19. – С.171-181.
4. Караваєв В.О. Фауна мурашок України
// 3бipн. пр. Зоомуз. - 1926. - № 2. – С. 1-52.
5. Караваєв В.О. Фауна родини
Formicidae (мурашки) України. (част. I). -
К.: АН УРСР, 1934. – 162 с.;
6. Караваєв В.О. Фауна родини
Formicidae (мурашки) України (част.II). -К.:
АН УРСР, 1936. – 153 с.
7. Караваєв В.О. Замітки про знайдення
мамутових кісток (Elephas primigenius
Blumb.) у селі Руликів близько ст.
Мотовилівка Півд.-Зах. залізниці // Зб. пр.
Зоомуз. - 1930. - №7. - С.227-228.
8. Караваєв В.О. Короткий нарис розвитку і
сучасного стану Зоологічного музею УАН //
3бipн. пр. Зоомуз. - 1926. - № 1. – С. 3-12.
9. Караваєв В. Зоологічний музей ВУАН,
його діяльність та перспективи дальшої робо-
ти // Вісті ВУАН. – 1929. - № 5-6. – С.10-15.
10. Київ: Провідник / За ред. Федора
Ернста. – К., 1930. – 800 с. – (ВУАН).
11. Онопрієнко В., Реєнт О., Щербань Т.
Українське наукове товариство: 1907-1921
роки. – К., 1998. – 242 с.
12. Підоплічко І.Г., Сокур І.Т. Зоо-
логічний музей Інституту зоології АН УРСР
(Довідка) // Зб.пр. Зоол. музею (Київ). –
1952.- №25. – С.5-10.
13. Підоплічко І.Г., Щербак М.М.
П’ятдесят років Зоологічного музею
Академії наук Української РСР // Там са-
мо.–1969.-№33. - С.3-10.
14. Пічкур Т.В. Володимир Опанасович
Караваєв (1864-1939) // Біологія і хімія в
школі. – 1996. - № 2. – С.54-55.
15. Развитие биологии на Украине. –
Т.ІІІ. Развитие зоологических и гидробиоло-
гических исследований, морской биологии,
физиологии и биохимии животных и чело-
века, генетики животных, криобиологии,
радиобиологии, молекулярной биологии и
вирусологии за годы Советской власти. – К.:
Наукова думка, 1985. – 448 с.
16. Романець О.В. М.Ф.Кащенко – вчений,
педагог, організатор науки (1855-1935) Авто-
реф. дис... к.і.н: 07.00.07 / ЦІПІН ім.
Г.М.Доброва НАН України. – К., 2003. – 20 с.
17. Хохлова О.М. М.В.Шарлемань.
Життєвий шлях. Наукова спадщина. – Пол-
тава: Освіта, 1998. – 159 с.
18. Karawaiew W. Myrmekologische
Fragmente // 3бipн. пр. Зоомуз. - 1926. - № 1.
– С.47-51; Karawaiew W. Myrmekologische
Fragmente, ІІ // 3бipн. пр. Зоомуз. - 1929. - №
7. – С.105-220; Karawaiew W. Myrmeko-
logische Fragmente, III // Zool. Anz. 1931. -
Bd. 92. – P. 309-317.
19. Karawaiew W. Uebersicht der
Ameisenfauna von Schweden // 3бipн. пр.
Зоомуз. - 1931.- № 10. – С. 207-220.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78583 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T23:39:06Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Корман, М.М. 2015-03-19T13:34:02Z 2015-03-19T13:34:02Z 2008 Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України / М.М. Корман // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 3. — С. 49-56. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78583 929:59“18/19” В статье проанализирован вклад В. А. Караваева в создание и деятельность Зоологического музея Академии наук Украины; раскрыта сущность основных видов деятельности и положений научных работ ученого в этот период; показано значение его вклада для Зоологического музея Академии наук Украины. In the article payment of V.А. Karavaev is analysed in creation and activity of the Zoological museum of Academy of sciences of Ukraine; essence of basic types of activity of scientist and positions of his scientific labours is exposed in this period; the value of his reserve is shown for the Zoological museum of Academy of sciences of Ukraine. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Пам’ятки науки і техніки Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України Article published earlier |
| spellingShingle | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України Корман, М.М. Пам’ятки науки і техніки |
| title | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України |
| title_full | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України |
| title_fullStr | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України |
| title_full_unstemmed | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України |
| title_short | Участь В.О. Караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею Академії наук України |
| title_sort | участь в.о. караваєва у створенні та діяльності зоологічного музею академії наук україни |
| topic | Пам’ятки науки і техніки |
| topic_facet | Пам’ятки науки і техніки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78583 |
| work_keys_str_mv | AT kormanmm učastʹvokaravaêvaustvorennítadíâlʹnostízoologíčnogomuzeûakademíínaukukraíni |