Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості
Висвітлено проблемні питання забезпечення енергетичної безпеки України, наведено застереження щодо радикального плану дій з реформування вугільної промисловості, запропоновано методичні підходи та критерії оцінки доцільності відновлення вугільних шахт Донбасу в контексті реформування галузі. Освещен...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78714 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості / О.Ф. Ляшенко // Економіка промисловості. — 2014. — № 4 (68). — С. 110-113. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860087784650309632 |
|---|---|
| author | Ляшенко, О.Ф. |
| author_facet | Ляшенко, О.Ф. |
| citation_txt | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості / О.Ф. Ляшенко // Економіка промисловості. — 2014. — № 4 (68). — С. 110-113. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Висвітлено проблемні питання забезпечення енергетичної безпеки України, наведено застереження щодо радикального плану дій з реформування вугільної промисловості, запропоновано методичні підходи та критерії оцінки доцільності відновлення вугільних шахт Донбасу в контексті реформування галузі.
Освещены проблемные вопросы обеспечения энергетической безопасности Украины, приведены предостережения относительно радикального плана действий по реформированию угольной промышленности, предложены методические подходы и критерии оценки целесообразности восстановления угольных шахт Донбасса в контексте реформирования отрасли.
The article highlights the problematic issue of energy security of Ukraine, gives warnings about a radical plan to reform the coal industry, methodical approaches and criteria to assess the feasibility of Donbass coal mines recovery in the context of the reform of the industry.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
110 ISSN 1562-109X
2014, № 4 (68)
УДК 338.45:622.3 Ольга Федорівна Ляшенко,
канд. екон. наук
Інститут економіки та прогнозування
НАН України, Київ
ВІДНОВЛЕННЯ ШАХТ ДОНБАСУ
В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
До недавнього часу в Донецькій і
Луганській областях видобувалось близько
78% вітчизняного вугілля. Вугільній галузі
надавалась величезна державна підтримка з
метою забезпечення енергетичної безпеки
держави та вирішення соціальних проблем
(збереження робочих місць) у вуглевидобув-
них регіонах. При цьому під енергетичною
безпекою розуміли насамперед надійність
забезпечення енергоресурсами шляхом влас-
ного виробництва. Проте це виявилось по-
милковим уявленням. Військові дії 2014 р. у
Донбасі, внаслідок яких було підірвано енер-
гетичну безпеку держави (за даними Держ-
комстату України обсяги виробництва ву-
гільної продукції у серпні-жовтні 2014 р.
склали 42,3% від відповідного періоду
2013 р.) і вкрай загострено соціальні проб-
леми, зумовлюють необхідність переосмис-
лення змісту і засобів забезпечення як
енергетичної, так і соціальної безпеки. Із цих
подій можна зробити, як мінімум, такі вис-
новки:
по-перше, енергетична і соціальна без-
пека держави є лише окремими складовими
національної безпеки, всі її складові (гумані-
тарна, військова, економічна, екологічна то-
що) дуже тісно взаємопов’язані, тому безпе-
ка держави може бути забезпечена лише за
умови системного вирішення проблем в усіх
її сферах;
по-друге, вирішення проблем націона-
льної безпеки потребує величезних фінансо-
вих ресурсів, отже раціональний підхід до
розподілу і використання вкрай обмежених
наявних фінансових ресурсів у різних сферах
має бути головним, у тому числі у питанні
відновлення і подальшого розвитку вугіль-
них шахт Донбасу і вугільної промисловості
у цілому;
по-третє, як показує досвід, різні краї-
ни світу питання енергетичної безпеки вирі-
шують трьома шляхами – переважно влас-
ним виробництвом енергоресурсів (якщо іс-
нує достатня сировинна база і це виробницт-
во є конкурентоспроможним, таких країн
небагато), диверсифікацією джерел і марш-
рутів їх постачання за імпортом, поєднанням
власного виробництва і диверсифікації ім-
порту. На нашу думку, Україні у питанні за-
безпечення потреб економіки у вугіллі слід
обирати третій шлях – оптимального поєд-
нання власного виробництва і диверсифікації
імпорту. При цьому оптимізація має викону-
ватись за критерієм мінімальних повних сус-
пільних витрат (з урахуванням обсягів дер-
жавної підтримки та інвестицій у виробницт-
во) на вугільну продукцію;
по-четверте, системну кризу, у якій
опинився Донбас, слід розглядати як можли-
вість для якісної модернізації не лише еко-
номіки регіону, а й країни у цілому, яка буде
супроводжуватись створенням ефективних
робочих місць, пом’якшенням соціальних
проблем. Цього можливо досягти, якщо в
основу стратегії відновлення і модернізації
економіки Донбасу буде покладено прове-
дення структурних реформ, спрямованих на
дерегуляцію та лібералізацію економічної
діяльності, підтримку розвитку високотехно-
логічних (а не морально і фізично застарілих)
виробництв, створення сприятливого середо-
вища для малого і середнього бізнесу, захист
прав інвесторів та підприємців від корупцій-
ної складової ведення бізнесу тощо.
Саме такі наміри задекларовано в Коа-
ліційній угоді, яку 21.11.2014 р. було пара-
фовано п’ятьма фракціями Верховної Ради
України (Коаліційна угода. – 2014 р. [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу:
http://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/
11/Koaliciyna_uhoda_parafovana_20.11.pdf).
Ця угода містить розділ щодо реформування
вугільної промисловості, отже питання від-
новлення і подальшого розвитку вугільних
шахт Донбасу доцільно розглядати в ув’язці
з його положеннями.
© О.Ф. Ляшенко, 2014
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 4 (68)
111
Реформування вугільної промисло-
вості, зокрема, передбачає:
приватизацію усіх вуглевидобувних
підприємств (протягом 2015-2016 рр.);
ліквідацію або консервацію усіх шахт,
які не вдалося приватизувати (протягом
2015-2019 рр.);
заборону державної підтримки для
модернізації/технічного переоснащення дію-
чих та будівництва нових шахт;
фіксацію щорічного загального обсягу
державної підтримки на п’ять років у розмі-
рі, що не перевищує поточний рівень, перед-
бачаючи щорічне зменшення (не менш ніж
на 20%) державної підтримки на видобуван-
ня вугілля та одночасне збільшення її обсягу
на охорону праці, захист навколишнього се-
редовища, реструктуризацію та соціальну
підтримку звільнених працівників;
заборону всіх видів державної під-
тримки вугільної галузі, починаючи з 2021 р.,
окрім державної підтримки для цілей водо-
відливу та захисту навколишнього середо-
вища тощо.
Слід зазначити, що такий радикальний
план дій потребує деталізації, обґрунтувань
та застережень. Наведемо деякі з них.
Приватизація вуглевидобувних підпри-
ємств. Як показала практика, приватизація
шахт дійсно стала дієвим і ефективним засо-
бом розвитку і підвищення ефективності
функціонування вугільних шахт. Відбулось
це завдяки тому, що були приватизовані
найкращі шахти з найбільшим потенціалом
розвитку, власниками шахт були вкладені
необхідні інвестиції у модернізацію вироб-
ництва, була поступово оптимізована чисель-
ність працюючих (тобто була знята соціальна
функція зі збереження робочих місць, яку
досі виконують державні шахти), був забез-
печений більш високий рівень управління (не
лише на рівні підприємств, а й на рівні
фінансово-промислових груп, зокрема групи
"Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ), до
сфери управління яких увійшла більшість
приватизованих шахт), що, безумовно, є по-
зитивним. Проте цілком вдалою проведену
приватизацію вважати не можна, бо вона не
досягла основної мети – розвитку конкурен-
ції, а призвела до монополізації ринків. Ре-
зультатом її стало створення замість існую-
чої раніше державної монополії на ринку
вугілля та суміжних з ним ринках елект-
роенергії, металу, гірничошахтного облад-
нання потужної приватної монополії (група
СКМ).
Останніми роками спостерігалось бага-
то проявів зловживання своїм монопольним
становищем з боку СКМ та інших приватних
компаній, наслідком чого стало завдання
шкоди інтересам споживачів та держави че-
рез встановлення неринкових цін (тарифів)
або несправедливих умов угод з іншими
суб’єктами господарювання, усунення та об-
меження конкуренції.
Наведемо лише два приклади.
У 2012-2013 рр. на внутрішньому рин-
ку виникла парадоксальна ситуація – спосте-
рігався так званий «профіцит» коксівного
вугілля, при цьому імпортувалось його понад
14 млн т на рік. Були штучно створені про-
блеми зі збутом. Металургійні компанії своє
небажання купувати українське коксівне ву-
гілля пояснювали нібито високою ціною і
низькою якістю. Державні шахти були зму-
шені реалізовувати концентрат коксівного
вугілля за заниженими цінами – по 735 грн/т
без ПДВ (92 дол.США/т), у той час як ціна
імпортованого коксівного вугілля становила
138 дол.США/т. Слід зазначити, що дійсно
якість вітчизняного коксівного вугілля дещо
гірша за імпортоване (вміст сірки – у серед-
ньому 2%, в імпортованому – менше 1%), але
й ціна на нього була нижчою. Раніше вітчиз-
няне коксівне вугілля гіршої якості завжди
використовувалось як домішки до шихти,
що її здешевлювало, причому у пропорціях
значно вищих, ніж зараз (у 90-х роках частка
якісного імпортованого вугілля у складі
шихти становила лише 14,7%, у 2011 р. –
37,9%, у 2012 р. вона досягла майже 40%).
Відмову приватних металургійних компаній
від закупівлі вітчизняного коксівного вугілля
не можна вважати інакше, ніж прояв моно-
польної поведінки з метою тиску на державні
шахти заради зниження ціни на їхню про-
дукцію. Отримані таким чином додаткові
прибутки приватних структур обертались
збитками для державних шахт, які були ком-
пенсовані державною підтримкою.
Компанія Corum Group (раніше – «Гір-
ничі машини»), яка входить до групи СКМ, є
монополістом на ринку гірничошахтного об-
ладнання. За період 2008-2012 рр. ціни на її
продукцію для державних шахт зросли в ра-
зи: на механізоване кріплення – в 2,0-2,3, на
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
112 ISSN 1562-109X
2014, № 4 (68)
очисне обладнання – в 2,2-3,3, на прохідни-
цьку техніку – в 2,0-2,2 раза, при цьому се-
редні ціни на продукцію машинобудування
зросли лише на 36,8%. Отже, встановлення
завищених цін на гірничошахтне обладнання
можна пояснити монопольною поведінкою
його виробників і зловживаннями, які приз-
водили до зростання витрат на виробництво
вугільної продукції, збитків шахт і відповід-
но до зростання обсягів державної підтримки
на компенсацію витрат із собівартості та на
капітальні вкладення.
Наведені приклади свідчать про наяв-
ність схем непрямого державного субсиду-
вання суміжних з вугільною промисловістю
галузей, де були створені приватні компанії і
монополії. За виконаними розрахунками об-
сяги непрямого субсидування виробників
гірничошахтного обладнання у 2012 р. скла-
ли при покупці одиниці механізованого кріп-
лення 55-62 тис. грн, очисного комбайна –
від 500 до 5000 тис. грн, прохідницького
комбайна – від 700 до 2000 тис. грн, поста-
чальників лісових матеріалів – 43 млн грн
(близько 19 % витрат державних шахт на лі-
сові матеріали), постачальників вибухових
речовин – 19,2 млн грн (близько 30% витрат
на них).
Досвід приватизації підприємств ву-
гільної та суміжних з нею галузей потребує
окремого детального аналізу. Проте очевид-
ними є такі висновки:
існуюча нормативно-правова база що-
до приватизації та антимонопольне законо-
давство потребують змін у частинах ство-
рення більш жорстких умов для розвитку
конкуренції та посилення контролю і відпові-
дальності у випадках прояву монопольної
поведінки;
з метою проведення ефективної при-
ватизації слід забезпечити сприятливі умови
для участі в ній потенційних іноземних ін-
весторів. Раніше була зацікавленість іно-
земних компаній у купівлі українських ву-
гільних шахт, проте через високий рівень ко-
рупції в державі та недосконалість правових
норм щодо захисту інвестицій приватизація
не відбувалось.
Ліквідація або консервація усіх шахт,
які не вдалося приватизувати.
Для реалізації цих заходів необхідно,
як мінімум, визначитись із підходами та кри-
теріями розподілу шахт на дві групи: пер-
ша – шахти, які підлягають тимчасовій кон-
сервації, і друга – шахти на закриття і лікві-
дацію.
На нашу думку, підходи до визначення
перспектив шахт, які видобувають коксівне
або енергетичне вугілля, мають бути дещо
різними.
Зважаючи на те що попит на коксівне
вугілля формують лише приватні металургій-
ні компанії, які експортують 80% своєї
продукції, а якість вітчизняного коксівного
вугілля їх не задовольняє, шахти, які не вда-
сться приватизувати, нема сенсу підтри-
мувати у режимі консервації, їх слід закрива-
ти і ліквідувати. Виключенням можуть бути
тільки шахти, які доцільно залишити для
водовідливу. Зазначимо, що у приватизації
шахт, що видобувають саме коксівне вугілля,
можуть бути зацікавлені іноземні компанії,
тому дуже важливо забезпечити їх доступ до
цього процесу.
Для шахт, які видобувають
Методичні підходи до обґрунтування
доцільності консервації або ліквідації конк-
ретних шахт, на нашу думку, мають ґрунту-
ватись на оцінці не сучасного, а потенційно
можливого стану вугільних шахт (який може
бути досягнуто після проведення модерніза-
ції виробництва), як мінімум, за критеріями
економічної, енергетичної, екологічної ефек-
тивності
Оцінку економічної ефективності шахт
можна виконати за показниками:
потенційна прибутковість;
рентабельність інвестицій;
прийнятний термін окупності інвести-
цій;
достатня забезпеченість запасами ву-
гілля (як мінімум, для окупності інвестицій).
Визначення цих показників виконуєть-
ся на основі комплексного аналізу існуючого
та потенційно можливого стану підприємств,
який включає оцінку ресурсного, виробничо-
технологічного та фінансово-економічного
стану.
Ресурсний стан визначається за залиш-
ковим обсягом промислових і балансових
запасів вугілля, їх економічною оцінкою та
забезпеченістю запасами. Забезпеченість за-
пасами вугілля розраховується за величиною
потенційно можливої потужності підприєм-
ства, яку можливо досягнути після прове-
дення робіт з модернізації шахт.
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X
2014, № 4 (68)
113
Потенційний виробничо-технологічний
стан підприємства укрупнено оцінюється за
величиною потенційно можливої потужності
підприємства. Цей показник, зважаючи на
певну невизначеність (через відсутність роз-
роблених нових проектів реконструкції або
технічного переоснащення шахт), можна
оцінити експертно на основі: аналізу ретро-
спективи видобутку вугілля, яка відображає
реальні виробничі можливості підприємств
на певний час; проектної потужності шахт за
існуючими (новими або старими) проектами
будівництва або реконструкції підприємств;
пропускної здатності основних технологіч-
них ланок видобутку вугілля.
Потенційний економічний стан під-
приємства можна оцінити за показниками:
потенційна собівартість вугільної про-
дукції, визначається з урахуванням можливо-
го збільшення обсягів виробництва готової
вугільної продукції;
потенційна ціна вугільної продукції,
визначається за нинішніми і прогнозними
світовими цінами на вугілля, приведеними до
нормативних показників її якості;
точка беззбитковості підприємства;
запас економічної міцності підприєм-
ства;
потенційний прибуток / збиток підпри-
ємства;
рентабельність інвестицій, вкладених у
модернізацію шахти;
термін окупності інвестицій.
Розрахунки з оцінки потенційного еко-
номічного стану підприємств мають викону-
ватись з урахуванням росту заробітної плати,
потенціалу підвищення продуктивності пра-
ці, покращення якості вугільної продукції.
За результатами розрахунків викону-
ється ранжування шахт і визначається пере-
лік шахт, які мають значний потенціал і мо-
жуть бути тимчасово законсервовані, та пе-
релік шахт з обмеженим потенціалом роз-
витку, які доцільно ліквідувати.
Визначення енергетичної ефективності
виконується як додаткова оцінка, яка дозво-
ляє по суті і кількісно оцінити роль шахти як
виробника енергоресурсів. Ця оцінка має ви-
конуватись за показниками витрат енергоре-
сурсів на виробництво вугільної продукції та
частки витрат енергоресурсів на власні ви-
робничі потреби шахт. Доцільно обґрунтува-
ти граничний рівень витрат енергоресурсів
на власні виробничі потреби і використову-
вати його як додатковий критерій для розпо-
ділу шахт на групи.
Визначення екологічної ефективності
при вирішенні перспектив шахт крім загаль-
новідомих підходів слід ув’язати з необхідні-
стю переводу окремих шахт у режим водові-
дливу для запобігання підтоплення терито-
рій, де можуть масово закриватись шахти.
Визначатись такі шахти мають для певних
територій за результатами гідрогеологічних
розрахунків.
Термін консервації шахт, зважаючи на
заборону всіх видів державної підтримки ву-
гільної галузі, починаючи з 2021 р., окрім
державної підтримки для цілей водовідливу
та захисту навколишнього середовища, має
обмежуватись 2020 р. Проте, на наш погляд,
якщо за цей період не вдасться знайти інвес-
тицій для відновлення повноцінної роботи
шахт, термін може бути продовжено з метою
збереження доступу до запасів вугілля, що
важливо для забезпечення енергетичної без-
пеки в разі зміни ситуації на ринку вугілля.
Підсумовуючи вищенаведене, зазна-
чимо, що визначення перспектив вуглевидо-
бувних підприємств має виконуватись в
обов’язковій ув’язці з показниками поточно-
го і перспективних балансів вугілля та па-
ливно-енергетичних балансів України (зок-
рема, попиту внутрішнього ринку на вугілля
певної марки). При вирішенні питання до-
цільності відновлення шахт Донбасу має бу-
ти виконана комплексна оцінка потенціалу
кожної шахти, проведені порівняльні розра-
хунки повних витрат на відновлення і функ-
ціонування шахт та на поставки вугілля ана-
логічної якості за можливими альтерна-
тивними варіантами. Кінцевим критерієм
прийняття рішення мають бути мінімальні
повні суспільні витрати на задоволення по-
питу внутрішнього ринку у вугільній продук-
ції прийнятної для споживачів якості за рин-
ковими цінами.
Надійшла до редакції 04.12.2014 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78714 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:02Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, О.Ф. 2015-03-20T09:36:14Z 2015-03-20T09:36:14Z 2014 Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості / О.Ф. Ляшенко // Економіка промисловості. — 2014. — № 4 (68). — С. 110-113. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78714 338.45:622.3 Висвітлено проблемні питання забезпечення енергетичної безпеки України, наведено застереження щодо радикального плану дій з реформування вугільної промисловості, запропоновано методичні підходи та критерії оцінки доцільності відновлення вугільних шахт Донбасу в контексті реформування галузі. Освещены проблемные вопросы обеспечения энергетической безопасности Украины, приведены предостережения относительно радикального плана действий по реформированию угольной промышленности, предложены методические подходы и критерии оценки целесообразности восстановления угольных шахт Донбасса в контексте реформирования отрасли. The article highlights the problematic issue of energy security of Ukraine, gives warnings about a radical plan to reform the coal industry, methodical approaches and criteria to assess the feasibility of Donbass coal mines recovery in the context of the reform of the industry. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Наукова дискусія Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості Восстановление шахт Донбасса в контексте реформирования угольной промышленности Restoration of Donbas mines in context of coal industry reforming Article published earlier |
| spellingShingle | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості Ляшенко, О.Ф. Наукова дискусія |
| title | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості |
| title_alt | Восстановление шахт Донбасса в контексте реформирования угольной промышленности Restoration of Donbas mines in context of coal industry reforming |
| title_full | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості |
| title_fullStr | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості |
| title_full_unstemmed | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості |
| title_short | Відновлення шахт Донбасу в контексті реформування вугільної промисловості |
| title_sort | відновлення шахт донбасу в контексті реформування вугільної промисловості |
| topic | Наукова дискусія |
| topic_facet | Наукова дискусія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78714 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkoof vídnovlennâšahtdonbasuvkontekstíreformuvannâvugílʹnoípromislovostí AT lâšenkoof vosstanovleniešahtdonbassavkontekstereformirovaniâugolʹnoipromyšlennosti AT lâšenkoof restorationofdonbasminesincontextofcoalindustryreforming |