С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту
В статье освещается жизнь и деятельность вице-адмирала С.О. Макарова, освещена его роль в развитии отечественного флота. This article is devoted life and activity of the vice-admiral S.O. Macarov, his role is lighted in development of domestic fleet....
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78826 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту / Г.І. Давидовська // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 4. — С. 45-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665377909276672 |
|---|---|
| author | Давидовська, Г.І. |
| author_facet | Давидовська, Г.І. |
| citation_txt | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту / Г.І. Давидовська // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 4. — С. 45-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | В статье освещается жизнь и деятельность вице-адмирала С.О. Макарова,
освещена его роль в развитии отечественного флота.
This article is devoted life and activity of the vice-admiral S.O. Macarov, his role is
lighted in development of domestic fleet.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:58:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 4 45
УДК 016:62 (091)
С.О. МАКАРОВ – ВИДАТНИЙ ДІЯЧ ВІТЧИЗНЯНОГО ФЛОТУ
Давидовська Г.І.
(Державний економіко-технологічний університет транспорту)
В статье освещается жизнь и деятельность вице-адмирала С.О. Макарова,
освещена его роль в развитии отечественного флота
This article is devoted life and activity of the vice-admiral S.O. Macarov, his role is
lighted in development of domestic fleet
Поєднувати служіння на флоті з
науковими уподобаннями вдавалося
одиницям. С.О. Макаров належить до
тих рідкісних прикладів поєднування
теорії і практики військово-морської
справи, що робить його
унікальною людиною. Як
відзначають сьогодні спе-
ціалісти, у своїх теоретич-
них здобутках він випере-
див свій час як мінімум на
чверть століття. Окрім
морської стратегії і так-
тики, С.О. Макаров на
достатньо високому нау-
ковому рівні займався
проблемами вивчення
світового океану, теорією
корабля і зокрема його
живучістю, багато нового
він вніс у розвиток морських озброєнь
і, зокрема, в морську артилерію. Це
була людина дуже широких знань,
наукових і практичних уподобань.
С.О. Макаров, наприклад, першим
у світовій практиці запропонував ство-
рити так званий “водяний” корабель
для підготовки особового складу з ме-
тою дослідження живучості корабля та
його команди. Сьогодні таке судно на-
зивають навчально-тренувальним. Він
винайшов бронебійний наконечник, на-
званий на його честь “макаровським”.
Відбулося це, слід відзначити, майже
випадково. Під час випробовування
броневих плит матроси встановили їх
не так, як вимагала інструкція. Загарто-
вана частина плити виявилася якби все-
редині. Снаряд же попадав у м’яку,
тобто незагартовану сторону броневої
плити. На здивування дослідників сна-
ряди входили в таку плиту, як ніж у ма-
сло. Будь на місці С.О. Ма-
карова інший адмірал, пли-
ту б поставили як потрібно і
продовжили випробовуван-
ня. Однак С.О. Макаров на-
казав м’яку частину металу
насадити на снаряд. А пли-
ту поставили як і належало.
І знову, на здивування усіх,
снаряд з малим наконечни-
ком легко пробив броневу
плиту. Але тепер вже по-
ставлену як потрібно – за-
гартованою частиною зовні.
Так з’явилися “макаровсь-
кі” бронебійні наконечники. Про вина-
ходи С.О. Макарова написана низка на-
укових праць [1-5].
Аналізуючи наукову діяльність
С.О. Макарова, буде не зайвим нагада-
ти про обстановку, в якій йому доводи-
лося працювати. Для військово-
морської теоретичної думки це був пе-
ріод застою, а якщо точніше – то упад-
ку. В ті роки до теорії морської тактики
у Морському відомстві відносилися з
величезною зневагою. Багато флотсь-
ких авторитетів взагалі заперечували
морську науку. Один із опонентів С.О.
Макарова на сторінках газети «Котлін»
у 1896 р. писав: «До цих пір невідомо
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 4 46
було, щоб така наука існувала (морська
тактика). Жодних трактатів, ні інших
праць про це не було, здається за весь
час існування флотів”. В кінці ХІХ ст.
ні в Морському корпусі, ні у стінах
Миколаївської Морської Академії мор-
ську тактику не вивчали. Коли ж, на-
решті, в 1896 р. при Миколаївській
Морській академії відкрили курси Вій-
ськово-морських наук, то флотські офі-
цери відразу ж приклеїли їм ярлик “ку-
лінарних курсів”. С.О. Макаров навід-
різ відмовився читати на них лекції з
морської тактики, оскільки знав відно-
шення до цієї науки офіцерського кор-
пусу і особливості керівного складу
флоту. Прозріння, як відомо, настало,
тільки після трагедії на Цусімі.
Слід зауважити, що С.О. Макаров,
на відміну від багатьох адміралів свого
чсасу, не мав класичної військо-
морської освіти. Йому не довелося на-
вчатися ні в престижному Морському
корпусі, ні в Миколаївській Морській
академії. А при отриманні першого
офіцерського чину з великим трудом
вдалося довести його дворянське похо-
дження. Адже народився Степан Оси-
пович у сім’ї прапорщика Осипа Федо-
ровича, який вислужився з нижніх чи-
нів (був одружений на доньці відстав-
ного унтер-офіцера). Освіту С.О. Мака-
ров отримав у Миколаївському морсь-
кому училищі, яке готувало флотських
штурманів. І пізніше усі морські муд-
рості йому довелося пізнавати самому.
Усім відома діяльність С.О. Мака-
рова в ході російсько-турецької війни.
В той час Росія флоту на Чорному морі
не мала. Лейтенант С.О. Макаров за-
пропонував застосувати торговельні
кораблі в якості носіїв мінних катерів.
Генерал-адмірал Костянтин Михайло-
вич одобрив цю пропозицію і призна-
чив С.О. Макароваа командиром паро-
хода “Великий князь Константин”.
Мінними атаками вночі вдалося паралі-
зувати турецький флот і фактично па-
нувати на Чорному морі. Так, С.О. Ма-
каров перетворив морську міну із засо-
бу захисного, в грізну наступальну
зброю. За участь у війні С.О. Макаров
отримав чини капітан-лейтенанта і ка-
пітана 2-го рангу, золоту зброю, ордени
Святого Георгія і Святого Володимира
4-го ступеня, а також звання флігель-
адьютанта. Зауважимо, що усі 5 наго-
род він отримав протягом одного року.
С.О. Макарова любили і офіцери, і мат-
роси. В той же час адмірали його недо-
люблювали. Ось що писав про нього
один із учасників оборони Порт-
Артура: “За короткий час, своєю досту-
пністю, непоказністю, бажанням бути, а
не здаватися таким, а головне – своєю
діяльністю, він заслужив особливе до-
вір’я в особового складу і незначні його
слабкості завжди прощалися. Усі розу-
міли, що новий вождь російського фло-
ту знає, хоче і вміє воювати” [6].
Підводячи підсумки російсько-
турецької війни, С.О. Макаров висту-
пив 12 жовтня 1879 р. з публічною до-
повіддю перед офіцерами Мінного офі-
церського класу. Він розповів, як впер-
ше у світі на борт парохода були при-
йняті парові катери, які йому довелося
розробляти пристрої для їх спуску і
підняття, як була розроблена так звана
буксирна міна, яка підводилася з допо-
могою катерів під дно корабля против-
ника. С.О. Макаров організуваав бойову
підготовку і особисто навчав командирів
катерів виконувати мінні атаки. Це було
не просто. Адже до нього ніколи нічого
подібного не було. Йому першому у віт-
чизняному флоті довелося застосувати і
самохідні міни Уайтхеда.
Після завершення російсько-
турецької війни, С.О. Макарова при-
значили командиром парохода “Та-
мань”, якого було відправлено в якості
стаціонера в Константинополь. Був би
на його місці інший командир, пароход,
як і визначалося, простояв би належний
час у турецькому порту, а відтак повер-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 4 47
нувся б до Севастополя. Але С.О. Ма-
каров не став даремно витрачати час.
Він вирішив визначити, чи можливо за-
стосовувати міни у протоці Босфор. Зо-
всім випадково він виявив глибинну те-
чію і взявся за її дослідження. За ре-
зультатами досліджень у Босфорі С.О.
Макаров написав оригінальну працю
“Об обмене вод Чорного и Средиземно-
го морей” [7]. Відтак 21 травня 1885 р.
С.О. Макаров виступив із публічною ле-
кцією на засіданні Фізично-
математичного відділення Петербурзь-
кої Академії наук. В тому ж році матері-
али дослідження С.О. Макарова були
надруковані в типографії Академії наук.
Прийнято вважати, що війна – це
своєрідний екзамен для військового
співтовариства. Одні його витримують
з честю, а інші, так звані “паркетні ад-
мірали”, вважають за потрібне залиша-
тися збоку воєнних дій. С.О. Макарову
доводилося це відчувати постійно. У
мирний час його назначали, як правило,
на другорядні посади: командира прак-
тичної ескадри Балтійського моря, го-
ловним командиром Кронштадського
порту. В доповідній записці про він пи-
сав: “Кронштадт – перехідне місце. Ін-
женерне училище не підготовлене. Вій-
ська не підпорядковані і т.д.”.
Він ніяк не міг впливати на обста-
новку в Морському відомстві. Будь-яке
його втручання викликало роздрату-
вання у вищого командування. Але
тільки-но починалася чергова війна,
про С.О. Макарова відразу згадали. В
цьому зв’язку він писав барону Вранге-
лю: “Мене пошлють туди (в Порт-
Артур), коли діла наші стануть зовсім
поганими, а наше становище там неза-
видне”. Так воно і сталося. 1-го лютого
1904 р. його призначили командувачем
флотом Тихого океану.
С.О. Макаров володів унікальним
даром воєнного передбачення. За добу
до нападу на Порт-Артур він написав
листа керівникові Морським міністерс-
твом віце-адміралу Ф.К. Авелану з по-
передженням про небезпеку стоянки
флоту на зовнішньому рейді Порт-
Артура. Зокрема, С.О. Макаров писав:
“Перебування суден на відкритому рейді
дає ворогові можливість здійснити нічні
атаки. Ніяка пильність не може пере-
шкодити енергійному ворогові у нічний
час навалитися на флот з великою кіль-
кістю міноносців і навіть парових кате-
рів. Результат такої атаки буде для нас
дуже важким, тому що загорожа з сітки
не прикриє всього борту і, крім того, у
багатьох суден немає сіток...
Дуже розумію, що перебування фло-
ту на внутрішньому рейді Порт-Артура є
зло, але ще більше зло – стоянка на вели-
кому рейді з величезною витратою вугіл-
ля, з величезною втомою команд, можли-
вістю більших втрат від мінних атак во-
рога. Серед двох бід слід обирати меншу,
а тому я б вважав, що наш розум вимагає
тримати не зайняті операціями судна
флоту у внутрішньому басейні Порт-
Артура, зменшивши витрату вугілля до
мінімуму, припиненням електричного
освітлення та іншими заходами. Якщо ми
не поставимо тепер же у внутрішній ба-
сейн флот, то ми змушені будемо це зро-
бити після першої нічної атаки, заплати-
вши дорого за помилку”. 27-го січня 1904
р. цей документ потрапив на стіл генерал-
адміралу Олексію Олександровичу, який,
однак, на нього не відреагував. Начальник
Головного Морського штабу контр-
адмірал З.П. Рожественський наказав під-
шити листа у справу Військово-морського
відділу. Передбачення С.О. Макарова, на
жаль, збулося з винятковою точністю.
Талант С.О. Макарова як флотово-
дця широкого мислення проявився ще в
1895 р., коли він готував наказ началь-
ника об’єднаних ескадр в Тихому океа-
ні віце-адмірала С.П. Тиртова. Доку-
мент був настільки досконалим, що ад-
мірал підписав його, не змінивши жод-
ної букви. Розбирати його навіть із су-
часних позицій немає особливої необ-
хідності. У ньому є все: і рекомендації
щодо підтримки високої бойової готов-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2008 № 4 48
ності, і правила застосування зброї і
способи боротьби за живучість і навіть
такі питання, як перефарбування кора-
блів в колір блискавки і піднесення мо-
рального духу особового складу.
С.О. Макаров писав: “Головною
турботою батарейних командирів пови-
нно бути підбадьорування людей і під-
тримка в них енергії. Потрібно мати від-
ра з водою для пиття та кухлі. Паране-
них слід відносити на перев’язочні пун-
кти, а сліди крові на палубі видаляти і
посипати піском, щоб не було слизько;
для цього мати в батареях напоготові
відра з піском. На суднах не повинні за-
бувати, що свої втрати надзвичайно ви-
димі; тому час від часу для підбадьору-
вання людей і для посилення їх енергії
слід з мостика посилати в батарею відо-
мості про втрати противника. Відомості
ці повинні зустрічатися в батареях голо-
сними викриками “ура” і супроводжува-
тися посиленою стріляниною” [8-9].
Останнім бойовим документом С.О.
Макарова був наказ по флоту Тихого
океану від 4-го березня 1904 р. (знаме-
нитий наказ №21). В цьому наказі була
викладена інструкція для походу і бою.
В ній також немає нічого зайвогоо. За
кожною фразою є глибокий зміст.
Девізом до своїх праць С.О. Мака-
ров обрав фразу “Пам’ятай про війну”.
Ці слова в пам’ять для нащадків вибиті
на пам’ятнику флотоводцю в Кроншта-
дті. Девізом “Пам’ятай про війну” віце-
адмірал якби бив “бойову тривогу”, ба-
чачи у військових колах невігластво.
Вищі чини Морського відомства вва-
жали, що море гладке і флагман “не ви-
пукле воєнно-морське око”, зможе оці-
нити обстановку і прийняти грамотне
рішення. При цьому до кінця ХІХ ст.
вершиною флотоводського мистецтва
вважався маневр щодо охоплення голо-
ви ворожої ескадри. Усі вигоди цього
маневру очевидні і не вимагають особ-
ливих пояснень. С.О.Макаров же розу-
мів, що це був блеф. Адже маневр не
самоціль. Потрібно ще й грамотно реа-
лізувати його, тобто вміло, з тактичної
точки зору, провести бій. Він, один з
небагатьох, ставив питання: “Як вести
бій”. І сам же робив спробу відповісти
на нього. Інших понад усе цікавив по-
казний бік справи.
С.О. Макаров одним з перших у віт-
чизняному флоті розібрав елементи, які
складають бойову силу суден. До нього
оцінку співвідношення сил сторін робили
так би мовити примітивним способом.
Порівнювали кораблі одного класу. При
цьому підраховували кількість гармат та
їхні калібри. С.О. Макаров придав цьому
елементу струнку наукову систему. Порі-
внюючи бойову силу суден, він оцінював
мореходні якості, наступальні (артиле-
рію, міни і таран) і оборонні (невразли-
вість, непотоплюваність і живучість) за-
соби. Ця праця адмірала стала попере-
дником макаровських “Рассуждений по
вопросам морской тактики” [10].
ЛІТЕРАТУРА
1. Кладо Н. Адмирал С.О. Макаров
и военная наука. – СПб., 1914. – 17 с.
2. Бутаков А. Памяти Степана Оси-
повича Макарова // Морской сборник. –
1871. - №5. – С.1-11.
3. Житков К. Светлой памяти С.О. Ма-
карова, вице-адмирала русского флота // Из-
вестия общества офицеров флота. – 1912. -
№7. – С. 1-60.
4. Кладо Н. О теории военной науки //
Морской сборник. – 1914. - №8. – С.57-104.
5. Кравченко Н.И. Воспоминания об
адмирале Степане Осиповиче Макарове //
Нива, 1914. - №17. – С.338-340.
6. Добровольский А. Степан Осипович
Макаров – выдающийся русский путешествен-
ник и океаногеограф. – Москва, 1949. – 24 с.
7. Макаров С.О. Об обмене вод Черного и
Средиземного морей. – СПб., 1885.
8. Макаров С.О. «Витязь» и Тихий оке-
ан. – Спб., 1894. – 2 тома.
9. Макаров С.О. «Ермак» во льдах. –
СПб., 1901. – 2 части.
10. Макаров С.О. Рассуждения по воп-
росам морской тактики // Морской сбор-
ник. – 1897. - №1. – С.7-84.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-78826 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:58:17Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Давидовська, Г.І. 2015-03-21T18:25:16Z 2015-03-21T18:25:16Z 2008 С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту / Г.І. Давидовська // Питання історії науки і техніки. — 2008. — № 4. — С. 45-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78826 016:62 (091) В статье освещается жизнь и деятельность вице-адмирала С.О. Макарова, освещена его роль в развитии отечественного флота. This article is devoted life and activity of the vice-admiral S.O. Macarov, his role is lighted in development of domestic fleet. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту Article published earlier |
| spellingShingle | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту Давидовська, Г.І. Видатні науковці та інженери |
| title | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту |
| title_full | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту |
| title_fullStr | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту |
| title_full_unstemmed | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту |
| title_short | С.О. Макаров – видатний діяч вітчизняного флоту |
| title_sort | с.о. макаров – видатний діяч вітчизняного флоту |
| topic | Видатні науковці та інженери |
| topic_facet | Видатні науковці та інженери |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/78826 |
| work_keys_str_mv | AT davidovsʹkagí somakarovvidatniidíâčvítčiznânogoflotu |