Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні
Визначено сутність інституцій, як функцій направлених на виконання механізмів Кіотського протоколу, та інститутів, як основних організацій, що виконують диференційні типові функції в розподілі повноважень по забезпеченню управління парниковими газами, визначено основні напрямки удосконалення інстит...
Saved in:
| Published in: | Економічні інновації |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
2014
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79164 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні / О.А. Хумаров // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 400-411. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860168242484477952 |
|---|---|
| author | Хумаров, О.А. |
| author_facet | Хумаров, О.А. |
| citation_txt | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні / О.А. Хумаров // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 400-411. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічні інновації |
| description | Визначено сутність інституцій, як функцій направлених на виконання механізмів Кіотського протоколу, та інститутів, як основних організацій, що виконують диференційні типові функції в розподілі повноважень по забезпеченню управління парниковими газами, визначено основні напрямки удосконалення інституцій та інститутів управління парниковими газами в Україні на рівні держави, регіону та суб’єкту господарювання.
The essence of institutions as functions directed to implementation of the Kyoto Protocol, and institutes of as key organizations that perform the typical functions in the differential division of responsibilities to provide management of greenhouse gases, the main directions of improving institutions and management institutes of greenhouse gases in the Ukraine at the state, region and organization levels are defined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:57:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 504.38:551.588.74
УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
УПРАВЛІННЯ ПАРНИКОВИМИ ГАЗАМИ В УКРАЇНІ
Хумаров О.А.
Визначено сутність інституцій, як функцій направлених на вико-
нання механізмів Кіотського протоколу, та інститутів, як основних ор-
ганізацій, що виконують диференційні типові функції в розподілі повно-
важень по забезпеченню управління парниковими газами, визначено осно-
вні напрямки удосконалення інституцій та інститутів управління парни-
ковими газами в Україні на рівні держави, регіону та суб’єкту господа-
рювання.
Постановка проблеми. Зменшення викидів парникових газів та ста-
білізація клімату на планеті стають першочерговими завданнями для всіх
держав і мешканців планети. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату
(РКЗК ООН) [1] та Кіотський протокол (КП) [2] до неї направлені на
об’єднання дій країн у сфері стабілізації концентрацій парникових газів у
атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного
впливу на кліматичну систему планети. Сторонами Конвенції є 193 дер-
жави та ЄС, сторонами КП – 189 держав та ЄС. За останнє десятиріччя
проблема зміни клімату стала складовою геополітики та геоекономіки.
Питання запобігання подальшим кліматичним змінам і боротьби з негати-
вними наслідками виносяться на порядок денний засідань Генеральної
асамблеї ООН, зустрічей Великої вісімки та різних економічних і політич-
них об’єднань країн. Кіотський протокол був ратифікований Верховною
Радою України 4 лютого та підписаний Президентом України 23 лютого
2004 р. З цієї дати країна виконує свої зобов’язання по зниженню викидів
парникових газів (ПГ) та торгівлі квотами на їх викиди. В Україні вже
склалася певна інституційна система управління викидами ПГ, що забез-
печує виконання завдань КП. Попит на вуглецеві одиниці та саму мож-
ливість міжнародної торгівлі ними було закладено Кіотським протоко-
лом, яким передбачено наступні гнучкі механізми: торгівля квотами
(стаття 17 КП); спільне впровадження (стаття 6 КП); чистий розвиток
(стаття 12 КП) [2].
В даний час Україна реалізує своє право на міжнародну торгівлю ву-
глецевими одиницями через два з них: торгівля квотами та спільне впро-
вадження. При цьому, в торгівлі квотами продавцем вуглецевих одиниць є
Україна як держава, в той час, як в механізмі спільного впровадження
продавцем виступають господарюючі суб’єкти України. Встає питання,
наскільки інституції зниження викидів ПГ відповідають інститутам
управління впливу на клімат та якість атмосфери.
400 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
Аналіз досягнень та публікацій по темі дослідження. Аналіз іс-
нуючих публікацій показав, що проблемам зміни клімату в Україні та
імплементації механізмів КП приділяється багато уваги. Можливості та
загрози застосування механізмів КП розглядаються в ряді робіт [3, 4, 5,
6 та ін.]. В основному у цих роботах вчені висказують турботу про те,
що розвиток ринків «зелених інвестицій» і проектів СВ може стимулю-
вати трансферт застарілих технологій в країни, де їх використання еко-
номічно доцільно; буде здійснюватися перерозподіл забруднення за ра-
хунок його зменшення одними та збільшення іншими, зараз відсутнє
національне законодавство, правові та адміністративні механізми регу-
лювання викидів ПГ [4].
Вирішення завдань зменшення викидів ПГ та участі України у вико-
нанні рішень Кіотського протоколу необхідно реалізовувати на основі ін-
ституціональної теорії. Останні дослідження теоретичних засад економіки
доводять, що інституційний чинник – об'єктивно необхідний елемент будь-якого
акту і процесу людської діяльності, особливий вид ендогенних сил, що проду-
ктивно діють, який забезпечує диференціацію і типізацію продуктивних
функцій агентів в ході суспільного розподілу праці; їх індивідуальне і
групове, процесне і предметне соціальне закріплення в нормах, правилах,
договорах і порядках спільної діяльності; інтеграцію і стратифікацію су-
б'єктів економічних відносин за їх статусом і роллю в системі суспільного
відтворення. Тому ми наполягаємо на необхідності розмежування інституцій та
інститутів. Цей методологічний "перехід" може вивести інституціональну
економічну теорію на якісно новий рівень розвитку. І для нього вже скла-
лися всі необхідні та достатні умови. Дедалі частіше натрапляємо на
спроби категоріальної специфікації інституцій та інститутів. Сутність ін-
ституції - закріплюваний нею образ дії, похідним від якого є образ мис-
лення її агентів [8].
В.Зотов, В.Пресняков і В.Розенталь пропонують розуміти під ін-
ституціями "звичаї, традиції, правила і норми соціальної поведінки, згідно
з якими люди діють у різних сферах життя суспільства (у тому числі в
економічній) саме через свою причетність до інститутів", а інститути роз-
глядати як "специфічні функціональні й організаційні форми колективної
діяльності, які є сталими структурними утвореннями" і забезпечують реа-
лізацію системних функцій економіки. Для ефективного забезпечення реа-
лізації завдань КП необхідно провести дослідження саме з цих позицій [7].
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В за-
гальній проблемі інституційного забезпечення управління ПГ в Україні
невирішеними є питання удосконалення інституцій та інститутів на дер-
жавному, регіональному та суб’єктному рівнях торгівлі квотами ПГ, впро-
вадження спільних проектів (СП) та формування внутрішнього вуглецево-
го ринку.
Мета і завдання статті. Мета статті - є визначення основних напря-
мків удосконалення інституцій та інститутів управління ПГ в Україні на
рівні держави, регіону та суб’єкту господарювання. Досягнення поставле-
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
401
ної мети потребує вирішення наступних завдань: визначення сутності та
специфіки інститутів та інституцій в управлінні викидами ПГ, здійснення
аналізу ефективності існуючих інституцій та інститутів управління ПГ в
Україні, обґрунтування напрямків удосконалення інституційного забезпе-
чення управління ПГ.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сутність інституцій
виконання КП, на нашу думку, полягає в комплексі взаємопов’язаних
та взаємно забезпечуваних екологічних, організаційних, економічних,
технічних, правових, адміністративних функцій на державному та між-
народному рівнях, що забезпечують виконання умов КП. Інституції ви-
значають функції та відповідно до цих функцій має здійснюватися фо-
рмування необхідних інститутів (організацій, установ, підприємств, їх
структурних підрозділів), що реалізують завдання зниження викидів
ПГ. Інституції виконання положень КП визначають три напрямки фун-
кціональних дій по розподілу праці на зовнішньому та внутрішньому
рівнях в країнах, що здійснюють зниження викидів парникових газів
(торгівля квотами, спільне впровадження та чистий розвиток). Згідно з
цими інституціями, тобто правилами поведінки для досягнення завдань
КП необхідно організувати інститути, що будуть розробляти та впрова-
джувати законодавство відносно ПГ в Україні, здійснювати інвентари-
зацію ПГ та їх моніторинг, вести кадастр ПГ, відбирати СП та їх впро-
ваджувати, здійснювати моніторинг СП, здійснювати торгівлю квотами
на викиди ПГ, приймати рішення щодо передачі «зелених інвестицій»
визначеним суб’єктам господарювання та здійснювати контроль за їх
використанням, доводити до громадськості виконання фінансових, ор-
ганізаційних та екологічних рішень щодо КП. Для виконання інститу-
цій КП необхідна інтеграція всіх функціональних зобов’язань інститу-
тів, діяльність яких направлена на забезпечення зменшення викидів ПГ
та покращення стану клімату. В рамках виконання інституцій за КП не-
обхідно мінімізувати трансакційні витрати по яким відбувається про-
даж квот та впровадження СП, удосконалити контракти, зменшити
опортуністичну поведінку учасників проекту, удосконалити економіч-
ний та організаційно-економічний механізм виконання рішень КП, ад-
міністративні послуги та законодавчо-нормативну базу.
Визначимо основні функції інституцій КП, а також проблеми, що є в
Україні по їх впровадженню та напрямки удосконалення їх виконання.
Країни-покупці дуже ретельно підходять до питання якості вуглеце-
вих одиниць, що постачаються продавцями, і питання «озеленення» оди-
ниць, частіше за все, стає наріжним каменем у переговорному процесі при
підписанні угод. Під «озелененням» розуміють використання отриманих
від продажу квот коштів лише на скорочення викидів ПГ, так зване «жор-
стке озеленення», або на комбінацію заходів щодо скорочення викидів,
розвитку відновлюваних джерел енергії, інституційними проектами у цій
сфері та таке інше, так зване «м’яке озеленення».
402 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
Суть схеми цільових екологічних (зелених) інвестицій (СЗІ) полягає
в тому, що кошти, виручені від продажу надлишкових квот, цільовим спо-
собом спрямовуються на фінансування проектів зі скорочення викидів ПГ.
Покупець, здобуваючи квоти, надає кошти продавцю на рівні уряду для
реалізації таких проектів і має можливість проконтролювати в тій або ін-
шій формі їх цільове використання. Таким чином, вся угода набуває хара-
ктеру участі покупця квот у фінансуванні проектів зі скорочення викидів
на території країни - продавця. Це ріднить СЗІ з механізмом СВ відповід-
но до статті 6 КП. Проте є істотні відмінності:
- в рамках проектів СВ кошти одержує безпосередньо те підприємст-
во, що реалізує проект, а іноземний інвестор одержує певну кількість оди-
ниць скорочення викидів, що утворилися в результаті реалізації проекту;
- в рамках СЗІ кошти спочатку одержує уряд, який потім спрямовує
їх на фінансування проектів зі скорочення викидів, а покупець одержує
погоджений обсяг одиниць встановленої кількості (квот на викиди ПГ).
Крім того, в рамках так званого «м’якого озеленення» інвестори мо-
жуть не заперечувати проти спрямування коштів, наприклад, на нарощу-
вання інституційного, виробничого і наукового потенціалу, необхідного для
реалізації механізмів КП, освітніх і соціальних програм, заходів щодо ско-
рочення забруднення атмосфери і води на регіональному рівні тощо.
Кабінетом Міністрів України було укладено декілька угод щодо
продажу квот на викиди ПГ та проведені операції із перерахування близь-
ко 47 млн. одиниць до реєстрів Японії та Іспанії. За цією операцією на
спеціальний рахунок у держбюджет 2009 року було зараховано 3,3 млрд.
грн., у 2010 р. – 4,5 млрд. грн. Проте на даний час немає достовірної інфо-
рмації про те, які саме проекти були профінансовані за рахунок цих кош-
тів [4].
Ситуація, що склалася, лише поглиблює недовіру до торгівлі квота-
ми на викиди з Україною та потребує негайного вирішення, оскільки це:
призводить до погіршення міжнародного іміджу України; послаблює її
позиції в міжнародному переговорному процесі щодо кліматичної угоди
на період після 2012 року; призводить до недоотримання коштів від реалі-
зації надлишку квот, що могли бути спрямовані на модернізацію економі-
ки та підвищення енергобезпеки України.
На 1 січня 2013 р. більшість проектів, затверджених урядом України,
не були завершені. У процесі двосторонніх переговорів делегати Держав-
ного агентства екологічних інвестицій (ДАЕІ) дійшли згоди зі сторонами-
покупцями квот щодо відтермінування строків закінчення реалізації прое-
ктів, в іншому разі щодо України могли бути застосовані санкції, на зра-
зок повернення коштів покупцеві.
Згідно з офіційними повідомленнями ДАЕІ про результати діяль-
ності, у квітні 2013 р. було профінансовано заходи з енергозбереження
СЗІ на суму 571 млн. грн., а також купівля 1200 автомобілів Toyota
Prius з гібридною силовою установкою на суму 380,7 млн. гривень.
Оцінка економічних затрат та екологічного ефекту від реалізації проек-
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
403
тів в Україні за кошти від продажу квот свідчить про велику вартість із
малим сукупним плановим рівнем скорочення викидів парникових га-
зів. Якщо порівняти ефект скорочення викидів парникових газів при
запровадженні різних проектів схеми зелених інвестицій, то спостеріга-
ється, що в середньому питома вартість досягнення 1т. скорочення ви-
кидів сягає 28079,6 грн. у заходах теплової санації, 36664,02 грн. у за-
ходах реконструкції котелень та систем теплопостачання і 35394,66
грн. в інших типах проектів. При цьому загальна сума коштів у рамках
схеми зелених інвестицій, які направлені на фінансування 533 проектів
теплової санації, тотожна тій, що раніше передбачалася на 933 проекти
(близько 2 млрд. грн.). Значною мірою буде зменшено і обсяг очікува-
них скорочень викидів парникових газів у результаті енергозбереження
у будівлях – з 111540,93 т CO2е до 65850,82 т CO2е [3].
В першу чергу зусилля держави в реалізації схеми цільових екологі-
чних (зелених) інвестицій (СЗІ) мали бути спрямовані на забезпечення ці-
льового використання отриманих 3,3 млрд грн відповідно до підписаних
договорів. У подальшому потрібно жорстко дотримуватись основних
принципів СЗІ та вести розбудову цього механізму через:
- жорстке дотримання основних принципів СЗІ – торгівля має вико-
нуватись між державами чи уповноваженими ними особами із
обов’язковим «озелененням» отриманих коштів;
- беззаперечне виконання підписаних міжнародних договорів;
- посилення контролю за цільовим використанням коштів, отрима-
них від реалізації квот на викиди ПГ;
- становлення дієвої системи моніторингу, звітності та перевірки ви-
кидів ПГ на об’єктах, що отримують кошти за СЗІ;
- встановлення пріоритетних типів проектів для фінансування за СЗІ;
- підвищення прозорості відбору проектів для фінансування та роз-
робки чітких вимог до самих проектів;
- розроблення та реалізацію процедур оприлюднення інформації що-
до проходження відбору, розгляду, перевірки та затвердження проектів за
СЗІ.
Виконання цих умов та прагматична позиція у переговорах щодо за-
лучення коштів від продажу квот загальним обсягом 900 млн. тонн СО2
дозволять залучити в економіку України в період до 2015 року не менше 9
млрд дол. США [4].
На відміну від торгівлі квотами, де продавцем є Україна як держава,
у механізмі спільного впровадження продавцями є суб’єкти господарю-
вання України.
Проблеми, що є в Україні по впровадженню інституцій КП щодо
СП:
- законодавчо-нормативна база потребує уточнення вимог до проек-
тно-технічної технічної документації, процедур її детермінації та верифі-
кації скорочень викидів;
404 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
- існують проекти, реалізація яких призводить до збитків держави, а
саме, до зменшення національної квоти без досягнення відповідних ско-
рочень викидів за такими проектами. Суб’єкти господарювання отриму-
ють вигоди від реалізації таких проектів у вигляді додаткових інвестицій-
них надходжень за міжнародними угодами, але не несуть відповідальність
згідно з національним законодавством за збільшення викидів ПГ на тій
самій установці;
- відсутність прозорої процедури оприлюднення інформації про про-
екти перед громадськістю.
До напрямків удосконалення виконання інституцій КП щодо СП слід
віднести такі:
- посилити роботу Національного агентства екологічних інвестицій
України при розгляді, перевірці та затверджені проектів спільного впро-
вадження, сфокусувавши її, окрім іншого, на недопущені порушення дер-
жавних інтересів при реалізації таких проектів;
- розробити та затвердити національні методики розрахунку скоро-
чення викидів та національні коефіцієнти викидів;
- розробити та внести зміни до законодавчо-нормативної бази щодо
порядку акредитації детермінаторів та верифікаторів, вимог до проектно-
технічної документації, спрощення процедури отримання листа-
схвалення;
- розробити та реалізувати процедуру оприлюднення інформації що-
до проходження розгляду, перевірки та затвердження проектів спільного
впровадження.
- створити базу даних кращих технологій з метою зниження витрат
та часу на проектний цикл.
Вуглецеві ринки, що регулюються національним чи регіональним
законодавством, так звані внутрішні вуглецеві ринки, з’явилися в основ-
ному в результаті запровадження внутрішньої політики і заходів щодо за-
безпечення кількісних обмежень на викиди ПГ за Кіотським протоколом
для країни в цілому. Яскравим прикладом такого ринку може бути Євро-
пейська Торговельна Схема (ЄТС).
Внутрішній вуглецевий ринок через економічні механізми дозволяє
досягти стабілізації та скорочення викидів. Слід відзначити, що цей ринок
не залежить від прийняття міжнародних угод і діє в рамках національного
законодавства. Окрім того, ринок, на відміну від проектів спільного впро-
вадження та схеми зелених інвестицій, дозволяє перевести реалізацію за-
ходів щодо скорочення викидів ПГ на постійну основу.
Як показує досвід Європейського Союзу, де функціонує найбільший
внутрішній вуглецевий ринок, такий ринковий механізм є дієвим та ефек-
тивним інструментом регулювання, обмеження та скорочення викидів ПГ,
що, в свою чергу, призводить до підвищення енергоефективності націона-
льної економіки, а також приводить в дію механізм циклічної модернізації
виробництва.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
405
Європейський досвід показав, що створений механізм дозволяє регу-
лювати собівартість продукції та витрати на амортизацію. Зокрема, через
механізм встановлення більш жорстких зобов’язань щодо скорочення ви-
кидів для підприємств із застарілим обладнанням чи технологіями, а від-
повідно, і через більші витрати на придбання вуглецевих одиниць на рин-
ку, можна вирівняти собівартість продукції таких застарілих виробництв у
порівнянні із найновішими. Це стимулює власників підприємств до інно-
вацій та технологічного розвитку.
Окрім ЄС, шляхом впровадження внутрішніх вуглецевих ринків пі-
шли Японія, США (25 штатів, що об’єдналися в регіональну ініціативу
щодо парникових газів, штат Каліфорнія, Чиказька кліматична біржа), Ав-
стралія (провінція Новий Південний Уельс), Канада (провінція Альберта),
Нова Зеландія та інші.
Запровадження внутрішнього вуглецевого ринку дозволяє досягти
наступних цілей:
- ввести державне регулювання викидів ПГ через ринковий меха-
нізм, що довів свою ефективність. Тим самим перевести заходи щодо ско-
рочення викидів на стійку та довготривалу основу;
- показати міжнародній спільноті, що країна веде внутрішню політи-
ку, спрямовану на скорочення викидів ПГ, тим самим посиливши позицію
країни у переговорних процесах з питання зміни клімату та можливість
отримати додаткове фінансування від інших країн та міжнародних інсти-
туцій (МВФ, ЄБРР та інші);
- дати сигнали на інші ринки та ринок енергоносіїв зокрема. Тим са-
мим стимулювати зниження енергоспоживання та розвиток нетрадицій-
них джерел енергії – біомаса, енергія вітру, сонця та ін. і, як наслідок, під-
вищення енергобезпеки держави;
- отримати аргумент у переговорних процесах та інструмент протидії
вуглецевому протекціонізму інших країн та їх об’єднань.
Першочерговими завданнями запровадження внутрішнього вуглеце-
вого ринку в Україні є наступні:
- прийняття Закону про парникові гази, що встановлює основні заса-
ди ринкових механізмів державного регулювання викидів ПГ;
- становлення державної системи обліку викидів ПГ як на рівні дер-
жави, регіону так і на рівні господарюючих суб’єктів.
Аналіз існуючої інституційної структури управління викидами пар-
никових газів в Україні з позицій виконання функцій інституцій показав
таке.
Верховна Рада України у сфері регулювання викидів та поглинання
ПГ визначає засади державної політики України, приймає закони з питань
регулювання викидів та їх поглинання; виконує контрольні функції щодо
міжнародних зобов'язань.
Кабінет Міністрів України у сфері регулювання викидів та погли-
нання ПГ встановлює порядок створення, обігу та передачі частин встано-
406 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
вленої кількості, одиниць скорочення викидів, одиниць сертифікованих
скорочень, одиниць абсорбції та інших похідних, передбачених Кіотським
протоколом та рішеннями Конференції Сторін, а також прав на викиди у
відповідності до Національного плану розподілу, прийнятому ВР України.
Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди)
є головною структурою виконавчої влади, що здійснює управління вики-
дами ПГ, що здійснює планування, облік та контроль за виконанням умов
Кіотського протоколу.
Державне агентство екологічних інвестицій України є центральним
органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координуєть-
ся КМ України через Міністра екології та природних ресурсів України.
Воно входить до системи органів виконавчої влади і в межах своєї ком-
петенції забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання
негативного антропогенного впливу на зміну клімату та виконання за-
вдань Кіотського протоколу.
Громадська рада утворена при Державному агентстві екологічних інве-
стицій України є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-
дорадчим органом для забезпечення участі громадян в управлінні державни-
ми справами та здійснення громадського контролю за діяльністю ДАЕІ.
Національний центр обліку викидів ПГ створено у 2011 році за пропо-
зицією Державного агентства екологічних інвестицій. Основними завдання-
ми Центру є збирання, оброблення, систематизація, аналіз та накопичення
інформації, необхідної для проведення підготовки Національного кадастру
антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також удосконалення
національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції ПГ.
ДАЕІ формує і веде реєстр з метою забезпечення введення в обіг,
обліку, зберігання, передачі, надходження, анулювання та вилучення з
обігу вуглецевих одиниць, зокрема одиниць скорочення викидів, одиниць
сертифікованого скорочення викидів, одиниць (частин) установленої кіль-
кості, одиниць поглинання, їх перенесення на наступний період відповід-
но до зобов'язань Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Аналіз функцій державних органів управління викидами ПГ пока-
зав, що всі вони визначають політику держави в цій сфері, здійснюють
законодавче забезпечення, визначають правила обігу ПГ у країні, по-
дають звітність та реєстри парникових газів згідно рішень Кіотського
протоколу. ВРУ, КМУ, Мінприроди та ДАЕІ дублюють свою діяльність
по закріпленим за ними функціям, що викликає необхідність розмежу-
вання повноважень та компетенції кожного з суб’єктів управління ви-
кидами ПГ (рис.1).
Існуюча система державного управління викидами ПГ не залучає ре-
гіональні та місцеві органи – обласні адміністрації, екологічні департаме-
нти при облдержадміністраціях до зниження викидів ПГ в рамках завдань
КП та формування внутрішних вуглецевих ринків. підприємницьких
суб’єктів в організації діяльності, направленої на зниження викидів ПГ.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
407
Ін
ст
ит
ут
и
за
бе
зп
еч
ен
ня
в
им
ог
Ра
мк
ов
ої
к
он
ве
нц
ії
О
О
Н
т
а
К
П
пр
о
зм
ін
у
кл
ім
ат
у
Тр
ан
са
кц
ії
Ін
ст
ит
уц
ії
ви
мо
ги
Р
ам
ко
во
ї
ко
нв
ен
ці
ї О
О
Н
т
а
К
П
пр
о
зм
ін
у
кл
ім
ат
у
К
П
п
ро
т
ор
гі
вл
ю
кв
от
ам
и
К
П
п
ро
с
пі
ль
ні
п
ро
-
ек
ти
В
ну
тр
іш
ні
в
уг
ле
це
ві
ри
нк
и
За
га
ль
но
де
рж
ав
ні
Ре
гі
он
ал
ьн
і
С
уб
’є
кт
и
го
сп
.
ді
ял
ьн
ос
ті
За
ко
но
да
вч
і:
- В
ну
тр
іш
нє
за
ко
но
да
вс
тв
о
- М
іж
на
ро
дн
е
за
ко
но
да
вс
тв
о
В
ик
он
ав
чі
:
- К
аб
ін
ет
М
ін
іс
тр
ів
- М
ін
іс
те
рс
тв
о
ек
ол
ог
ії
та
п
ри
ро
дн
их
р
ес
ур
сі
в
- Д
ер
ж
ав
не
а
ге
нт
ст
во
ек
ол
ог
іч
ни
х
ін
ве
ст
иц
ій
- О
бл
де
рж
ад
мі
ні
ст
ра
ці
ї
-
Д
еп
ар
та
ме
нт
и
ек
ол
о-
гі
ї т
а
пр
ир
од
ни
х
ре
су
р-
сі
в
- Р
ег
іо
на
ль
ні
к
он
тр
ол
ь-
но
-ін
сп
ек
ці
йн
і с
лу
ж
би
- Г
ро
ма
дс
ьк
і о
рг
ан
із
ац
ії
- П
ла
но
во
-
ек
он
ом
іч
ні
в
ід
ді
-
ли
- Т
ех
ні
чн
і в
ід
ді
ли
- В
ід
ді
ли
о
хо
ро
ни
пр
ир
од
и
Н
ац
іо
на
ль
ни
й
це
нт
р
об
лі
ку
в
ик
ид
ів
П
Г
Н
ац
іо
на
ль
ни
й
ел
ек
т-
ро
нн
ий
р
еє
ст
р
ан
тр
о-
по
ге
нн
их
в
ик
ид
ів
т
а
ад
со
рб
ці
ї П
Г
Гр
ом
ад
сь
ка
р
ад
а
--
- з
ап
ро
по
но
ва
но
д
о
в
пр
ов
ад
ж
ен
ня
Ри
с.
1
. І
нс
ти
ту
ці
ї т
а
ін
ст
ит
ут
и
за
бе
зп
еч
ен
ня
в
им
ог
Р
ам
ко
во
ї к
он
ве
нц
ії
О
О
Н
та
К
П
п
ро
зм
ін
у
кл
ім
ат
у
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
408
Проекти впроваджуються на певній території з визначеним екологічним
станом та навантаженням промисловості на довкілля і центром їх прийн-
яття має бути регіон. Згідно звіту про діяльність ДАЕІ у 2013 р. ним було
розглянуто та схвалено 1704 проекти цільових екологічних (зелених) інве-
стицій. Встає питання на скільки ефективні були прийняті проекти та сту-
пінь врахування в них регіональних екологічних та соціо-економічних
особливостей.
Пропонуємо до повноважень місцевих органів влади внести розроб-
ку та впровадження регіональних та міжрегіональних програм зниження
викидів ПГ, цілєзабезпечення яких є створення умов для впровадження
превентивних дій та заходів, а також стимулювання суб’єктів до впрова-
дження спільних проектів. Проекти цільових екологічних інвестицій ма-
ють погоджуватись на регіональному рівні, що забезпечить урахування
екологічної та соціо-економічної специфіки території.
Важливою проблемою є виконання запланованих у проектах заходів
по економічним, екологічним, технічним та часовим параметрам. Тому з
боку центральних та регіональних органів управління повинен відбувати-
ся моніторинг та контроль за станом виконання технічних, екологічних,
економічних та часових показників проектів.
Для модернізації управління на державному рівні КМУ, ДАЕІ необ-
хідно розробити та прийняти критерії виділення квот регіонам на викиди
ПГ. Необхідно щорічно розробляти план розподілу квот на зниження ви-
кидів ПГ з урахуванням особливостей регіону та галузей промисловості,
кількості та якості проектів, що вже були запроваджені. В сфері управлін-
ня інвестиціями необхідно на рівні КМУ, ДАЕІ розробити положення про
порядок затвердження проектів, умови конкурсу проектів та тендеру під-
приємств для впровадження СП та проектів, що фінансуються в рамках
зелених інвестицій.
При впровадженні СП та торгівлі квотами на викиди необхідно вра-
ховувати трансакції та трансакційні витрати на моніторинг ринку сторін,
що готові продавати та купувати квоти, моніторинг попиту та пропозиції
проектів по певній вартості з урахуванням впливу проектних заходів на
випуск продукції та показники доходу і прибутку сторони, що впроваджує
проект, введення переговорів по проекту, супроводження проекту, моні-
торинг та контроль виконання економічних, екологічних, технічних пока-
зників проекту та організація заходів у випадку відхилень від проектних
часових, технічних та економічних показників.
Висновки. Для зниження кількості трансакцій, скорочення трансак-
ційних часових та фінансових витрат на впровадження СП кожного окре-
мого суб’єкту в регіоні необхідно створення системи інвентаризації вики-
дів парникових газів та об’єктів, що їх здійснюють для забезпечення фун-
кціонування регіонального ринку ПГ. Для оновлення показників інвента-
ризації необхідно постійно проводити моніторинг викидів ПГ.
Для удосконалення системи управління проектами необхідно прове-
сти чітке розмежування функцій та компетенції між існуючими органами,
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
409
що здійснюють продажу квот, залучення коштів та подальше їх викорис-
тання для покращення стану атмосфери та зниження викидів ПГ.
Необхідно розробити нормативно-правову базу, що буде направлена
на регулювання процесів торгівлі квотами та впровадження спільних про-
ектів. Нормативно-правова база повинна спиратися на розроблені критерії
відбору на рівні держави та регіонів проектів для вкладення коштів, що
одержані від торгівлі квотами. Необхідно розробити умови та критерії ві-
дбору проектів та підприємств, що мають їх запроваджувати. В критеріях
відбору підприємств в регіонах для інвестування проектів, направлених на
скорочення викидів ПГ за рахунок коштів від реалізації квот, ураховувати
специфіку природно-ресурсного потенціалу. Зараз кожний проект затвер-
джується ДАЕІ. Кількість робітників, що працює не може повністю ура-
хувати особливості регіонів, підприємств та проектів, що пропонуються
до впровадження. Проекти мають затверджуватися кожним регіоном, і
тільки на рівні регіону мають проводитися тендери підприємств та проек-
тів. Це дасть можливість відібрати найбільш екологічно та економічно
ефективні проекти та більш якісно проконтролювати їх реалізацію. До те-
ндеру мають залучатися проекти, що пройшли конкурс. Умови конкурсу
мають бути прозорими та затверджуватися у спеціальних нормативно-
правових документах. Умовою конкурсу має бути висновок економічної
та економіко-екологічну експертизи для порівняння коштів, що затрачу-
ються на зниження ПГ з витратами, що необхідні для їх здійснення та інші
показники природокористування мають бути ураховані.
Важливою проблемою є виконання запланованих у проектах заходів
по економічним, екологічним, технічним та часовим параметрам. Тому з
боку центральних та регіональних органів управління повинен відбувати-
ся моніторинг та контроль за станом виконання технічних, екологічних,
економічних та часових показників проектів.
Для підвищення ефективності управління викидами ПГ на основі то-
ргівлі квотами необхідно створення умов для більш широкого залучення
громадськості. Бюджетні фінансування проектів, запровадження СП,
отримані гроші від торгівлі квотами та їх подальший розподіл та викорис-
тання повинні бути прозорими та доступними до громадськості.
Література:
1. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Организації Об’єднаних
Націй про зміну клімату [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_801
2. Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044
3. Желєзний А. Оцінка реалізації проектів за схемою зелених інвес-
тицій в Україні /А. Желєзний. – Київ: Національний екологічний центр
України, 2013. – 24 с.
410 Економічні інновації
Випуск № 57
2014
4. Протидія глобальній зміні клімату в контексті Кіотських домовлено-
стей: український вимір / С. Л. Орленко, Я. А. Жаліло, І. В. Трофимова [та
ін.]. – К. : НІСД, 2010. – 48 с.
5. Звіт про діяльність державного агентства екологічних інвестицій
України у 2013 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу
www.seia.gov.ua/nature/control/.
6. Буковинський В.С. Аналіз інвестиційних механізмів Кіотського протоко-
лу [Електронний ресурс]. – Режим доступу irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?..
7. Зотов В.В., Пресняков В.Ф., Розенталь В.О. Институциональные
проблемы реализации системных функций экономики // Экономическая
наука современной России. – 2001. – Ns 3. - С. 53.
8. Іншаков О.В. Інституція – ключ до розуміння економічних інститутів /
О.В. Іншаков, Д.П. Фролов // Економічна теорія. – 2011. – № 1. – С. 52-62.
Abstracts
Khumarov A.
Institutional management improvement of Greenhouse gases in ukraine
The essence of institutions as functions directed to implementation of the
Kyoto Protocol, and institutes of as key organizations that perform the typical
functions in the differential division of responsibilities to provide management
of greenhouse gases, the main directions of improving institutions and man-
agement institutes of greenhouse gases in the Ukraine at the state, region and
organization levels are defined.
2014 Економічні інновації
Випуск № 57
411
http://www.seia.gov.ua/nature/control/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79164 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:57:20Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хумаров, О.А. 2015-03-27T16:23:50Z 2015-03-27T16:23:50Z 2014 Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні / О.А. Хумаров // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 400-411. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79164 504.38:551.588.74 Визначено сутність інституцій, як функцій направлених на виконання механізмів Кіотського протоколу, та інститутів, як основних організацій, що виконують диференційні типові функції в розподілі повноважень по забезпеченню управління парниковими газами, визначено основні напрямки удосконалення інституцій та інститутів управління парниковими газами в Україні на рівні держави, регіону та суб’єкту господарювання. The essence of institutions as functions directed to implementation of the Kyoto Protocol, and institutes of as key organizations that perform the typical functions in the differential division of responsibilities to provide management of greenhouse gases, the main directions of improving institutions and management institutes of greenhouse gases in the Ukraine at the state, region and organization levels are defined. uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні Institutional management improvement of greenhouse gases in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні Хумаров, О.А. |
| title | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні |
| title_alt | Institutional management improvement of greenhouse gases in Ukraine |
| title_full | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні |
| title_fullStr | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні |
| title_full_unstemmed | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні |
| title_short | Удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в Україні |
| title_sort | удосконалення інституційного забезпечення управління парниковими газами в україні |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79164 |
| work_keys_str_mv | AT humarovoa udoskonalennâínstitucíinogozabezpečennâupravlínnâparnikovimigazamivukraíní AT humarovoa institutionalmanagementimprovementofgreenhousegasesinukraine |