Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.)
В статье показано, что сотрудники отдела внесли заметный вклад в восстановление народного хозяйства после Великой Отечественной войны. Подчеркнута роль в организации и становлении работы отдела директора института, члена-корреспондента АН УССР И.Е. Ручко. Рассмотрены работы в области фитогормонов, п...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79185 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) / В.М. Гамалія // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 1. — С. 19-26. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859848293193875456 |
|---|---|
| author | Гамалія, В.М. |
| author_facet | Гамалія, В.М. |
| citation_txt | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) / В.М. Гамалія // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 1. — С. 19-26. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | В статье показано, что сотрудники отдела внесли заметный вклад в восстановление народного хозяйства после Великой Отечественной войны. Подчеркнута роль в организации и становлении работы отдела директора института, члена-корреспондента АН УССР И.Е. Ручко. Рассмотрены работы в области фитогормонов, проведенные К.И. Бельтюковой вместе с академиком М.Г. Холодным.
The article shows considerable distribution of scientists into reconstruction of national
economy after the Second World War. It is noticed the role of Corresponding Member of
Ukrainian Academy of Sciences I. Ruchko in the formation and development of bacteriosis department.
The works of K. Beltyukova together with academician M. Kholodny in the fields of
phytohormones is described.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:40:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 19
УДК 579.2.58(091)
ДІЯЛЬНІСТЬ ВІДДІЛУ БАКТЕРІОЗІВ РОСЛИН
ІНСТИТУТУ МІКРОБІОЛОГІЇ ІМ. Д.К. ЗАБОЛОТНОГО АН УРСР
У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (40-50 рр. ХХ ст.)
Гамалія В.М., канд. іст.наук
(Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки
імені Г.М.Доброва НАН України)
В статье показано, что сотрудники отдела внесли заметный вклад в восстановле-
ние народного хозяйства после Великой Отечественной войны. Подчеркнута роль в ор-
ганизации и становлении работы отдела директора института, члена-
корреспондента АН УССР И.Е. Ручко. Рассмотрены работы в области фитогормонов,
проведенные К.И. Бельтюковой вместе с академиком М.Г. Холодным.
The article shows considerable distribution of scientists into reconstruction of national
economy after the Second World War. It is noticed the role of Corresponding Member of
Ukrainian Academy of Sciences I. Ruchko in the formation and development of bacteriosis de-
partment. The works of K. Beltyukova together with academician M. Kholodny in the fields of
phytohormones is described.
Організація в Києві першого в
Україні крупного державного закладу в
галузі мікробіології – мікробіологічно-
го інституту, що відбулася наприкінці
20-х рр. ХХ століття, пов’язана з іме-
нем академіка Д.К. Заболо-
тного. Хоча значний період
наукової та науково-
організаційної діяльності
цього видатного вченого
проходив у Петербурзі, чи-
мало років перебував він на
теренах України, ставши
одним із фундаторів вітчиз-
няної мікробіології та епі-
деміології. Як згадував ака-
демік В.Г. Дроботько, Д.К.
Заболотний, обійнявши у
1928 р. посаду президента
Української академії наук, “замислив
організувати при Академії наук мікро-
біологічний інститут, але не звичайного
галузевого типу, а такий, в якому були
б об’єднані основні види мікробіології:
сільськогосподарської, промислової і
медичної. За думкою небіжчика, в та-
кому інституті мали б розроблятись
найглибше і найуспішніше великі мік-
робіологічні проблеми і питання, непо-
сильні для галузевих інститутів” [1, c.
5]. На жаль, Д.К. Заболотний лише рік
керував омріяним інститутом, але його
сподівання здійснилися.
“Комплексність Інституту
мікробіології АН УРСР, –
зазначив далі В.Г. Дроботь-
ко, – є позитивною рисою
його, яка була передбачена
його фундатором і яка від-
різняє його від багатьох ін-
ших інститутів” [1, с. 9]. Ін-
ститут мікробіології та епі-
деміології АН УРСР з ро-
ками став визнаним науко-
вим центром, в якому роз-
роблялися і розробляються
нині важливі теоретичні питання, що
водночас мають вихід у практику на-
родного господарства і медицини.
Після смерті академіка Д.К. Забо-
лотного Інститут мікробіології і епіде-
міології АН УРСР на початку 1930 р.
очолив професор-бактеріолог Михайло
Іванович Штуцер. Проте менше ніж за
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 20
рік він виїхав з Києва. З 1930 по 1933
рр. посаду директора обіймав один з
перших помічників Д.К. Заболотного
Микола Васильович Стадниченко. У
1933 р. його замінив на цій посаді епі-
деміолог Гнат Омелянович Ручко, яко-
го у 1934 р. було обрано членом-
кореспондентом Академії наук УРСР. У
цьому ж 1934 р. Г.О. Ручко виступив
ініціатором створення відділу бактеріо-
зів рослин, ставши його науковим кері-
вником. Якщо взяти до уваги, що в ін-
ституті на той час було лише чотири
відділи, то можна зрозуміти, наскільки
актуальною вважалася вже тоді про-
блема охорони сільськогосподарських
рослин від хвороб. У тому ж році до
відділу прийшла працювати Клавдія
Гнатівна Бельтюкова, а у 1937 р. вона
взяла на себе керівництво відділом. Че-
рез політичні обставини, що існували в
Союзі в 30-40 рр., К.Г. Бельтюкова
змушена була викреслювати ім’я Г.О.
Ручка у відбитках праць та бібліотеч-
них журналах [2]. Пройшло три десяти-
ліття, поки Г.О. Ручко був реабілітова-
ний, і його наукова та організаційна ді-
яльність знов набула відкритості.
З ім’ям К.Г. Бельтюкової пов’язане
подальше становлення та розвиток від-
ділу бактеріозів рослин, диференціація
розроблюваних у ньому наукових на-
прямків, перетворення його у всесоюз-
ний науковий центр по боротьбі з бак-
теріозами рослин. З перших років існу-
вання відділу бактеріозів рослин у ньо-
му, як і у багатьох інших наукових
установах України, що пов’язані з пи-
таннями фітопатології, почалось ви-
вчення збудників найважливіших сіль-
ськогосподарських культур – техніч-
них, харчових та кормових. У 1940 р.,
звітуючи про десятирічну діяльність Ін-
ституту мікробіології та епідеміології,
його директор П.Є. Марусенко відзна-
чив досягнення працівників групи бак-
теріозів рослин, що на той час разом з
групою мікології входила до відділу фі-
топатогенних організмів, і однією з
п’яти найважливіших проблем інститу-
ту назвав вивчення гомозу бавовника та
розробку методів боротьби із ним [3].
Але успішно розпочаті дослідження
були перервані початком Великої Віт-
чизняної війни.
30 червня 1941 р. на спеціальному
засіданні Президії АН УРСР було за-
тверджено нову тематику академічних
установ, максимально наближену до
потреб часу. Перед керівниками уста-
нов було поставлене завдання розгорта-
ти дослідження насамперед у напрямку
подання науково-технічної та медичної
допомоги військовим і оборонним ор-
ганізаціям, виявлення джерел підви-
щення продуктивності праці і збіль-
шення виробництва у тих галузях на-
родного хазяйства, що виконували за-
мовлення фронту.
Фронт наближався, і за постановою
уряду України від 29 червня 1941 р.
Академію наук України почали еваку-
ювати на схід, щоб в умовах глибокого
тилу можна було здійснювати намічені
дослідження. Оскільки кількість еваку-
йованих науковців академії була втричі
меншою порівняно з довоєнним часом,
деякі установи доцільно було
об’єднати. Завдяки цьому загальна кі-
лькість академічних установ зменши-
лась з 31 до 15. Було об’єднано інсти-
тути фізики і математики; інститути хі-
мії та органічної хімії; єдиний Інститут
суспільних наук включав колишні ін-
ститути економіки, історії, археології,
української літератури, мовознавства,
фольклору та кабінет єврейської куль-
тури. Інститути зоології, мікробіології,
гідробіології та Карадазька біостанція
утворили комплексний Інститут зообіо-
логії, в структурі якого налічувалось
чотири відділи і дві лабораторії [4].
Відділення біологічних наук АН
УРСР, інститути якого потрапили до
Уфи, приділяло багато уваги збільшенню
ресурсів харчової промисловості, підви-
щенню врожайності сільськогосподарсь-
ких культур на території Башкирської,
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 21
Удмуртської, Татарської АРСР, на Пів-
денному Уралі [5]. Умови для життя і
праці в евакуації були нелегкими, але ро-
бота тривала. Виступаючи на Ювілейній
сесії, голова Відділення академік М.М.
Гришко зазначив, що Зообіологічний ін-
ститут, працюючи у співдружності з Ін-
ститутом ботаніки, серед ряду інших ак-
туальних питань успішно працював над
проблемою боротьби з вірусними, гриб-
ними та бактеріальними хворобами сіль-
ськогосподарських рослин [6]. Так, в ряді
районів ними було виявлено буру гниль
цукрового буряку, що знижувала врожай
цієї культури. К.Г. Бельтюкова у перші
роки війни працювала в Уфі на заводі
оборонного значення, а після визволення
Харкова у 1943 р. – у бактеріологічному
інституті ім. І.І. Мечникова. За самовід-
дану працю під час Великої Вітчизняної
війни вона, як і чимало інших українсь-
ких мікробіологів, була нагороджена ме-
даллю “За доблестный труд в Великой
Отечественной войне 1941-1945 гг.” [7].
6 листопада 1943 р. Київ було
звільнено, і на початку 1944 р. поча-
лася реевакуація Академії. 17 липня
1944 р. вийшла постанова Ради На-
родних Комісарів УРСР “Про струк-
туру Академії наук Української
РСР”, за якою мало бути проведено
розукрупнення академічних інсти-
туттів, тимчасово злитих в умовах
евакуації. Згідно цієї постанови мік-
робіологія знов мала розроблятися в
окремій установі під назвою “Інсти-
тут мікробіології ім. Д.К. Заболотно-
го АН УРСР” [8]. Директором інсти-
туту став член-кореспондент АН
УРСР В.Г. Дроботько.
Завданням відновленої мережі ака-
демічних інститутів стала участь у лікві-
дації наслідків фашистської окупації та
відбудова народного господарства. Про-
блемами, що постали перед установами
біологічного профілю, були: вивчення
рослинних ресурсів, підвищення врожай-
ності сільськогосподарських культур та
охорона здоров’я населення. Кожна з на-
званих проблем мала безпосереднє від-
ношення до тематики Інституту мікробі-
ології АН УРСР. Будівля інституту, як і
багатьох інших установ академії, потре-
бувала значного ремонту. Цінне облад-
нання і книги були вивезені до Німеччи-
ни. Незважаючи на складні умови, завдя-
ки великому ентузіазму науковців у від-
ділах та лабораторіях розгорталася нау-
кова робота. [9]. Незабаром відновилися
всі довоєнні відділи, хоча спочатку вони
були недокомплектовані. У 1945 р. К.Г.
Бельтюкова, захистивши кандидатську
дисертацію, присвячену розробці методу
боротьби з гомозом бавовнику [10], знову
очолила відділ бактеріозів рослин. До
відділу повернулася М.С. Матишевська,
яка була зенітницею на фронті, мала бо-
йові нагороди і згодом теж захистила ди-
сертацію.
В Україні продовжувалось вирощу-
вання відносно нових для її сільського
господарства культур – каучуконосів.
Основною причиною загибелі однієї з
таких культур – кок-сагизу – були саме
бактеріальні хвороби. У 1944-1945 рр.
за результатами фітопатологічного об-
стеження, проведеного Українським
науково-дослідним інститутом земле-
робства (Харків), в ряді областей Укра-
їни (Харківській, Сумській, Полтавсь-
кій) зустрічалися два види захворювань
кок-сагизу. Перше – засихання цвіто-
носів – виявлялося вже у 1942 р. під час
цвітіння, в результаті чого цвітонос пе-
ресихав і суцвіття з недозрілим насін-
ням в’януло. Друге захворювання – су-
динний бактеріоз – викликало в’янення
всієї рослини через ураження кореневої
системи і особливо часто проявлялося
на дворічних плантаціях. Якщо рослина
і виживала, то кількість каучуку, одер-
жаного з її коріння, знижувалася на
25%. Вчені Інституту землеробства ви-
вчали збудника судинного бактеріозу,
розробляли засоби боротьби із ним.
Так, Є.І. Єзерська (1948) встановила,
що ця хвороба передається через грунт
та залишки хворого коріння, а також
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 22
через насіння. Є.Г. Фомін вважав, що
заражене насіння або не проростає зо-
всім, або дає нежиттєздатні рослини,
які гинуть впродовж 6-10 днів [11].
Протравлювання насіння гранозаном,
цересаном та мідним купоросом поміт-
но знижувало кількість заражених рос-
лин, але повністю не запобігало зара-
женню, оскільки одним із джерел інфе-
кції є грунт. Однак ці дослідження об-
межувалось переважно фітопатологіч-
ними спостереженнями, тому принале-
жність збудника захворювання, назва-
ного “умовним бактеріозом”, не було
остаточно з’ясовано.
За пропозицією Наркомзему УРСР у
1945 р. до розв’язання цієї проблеми бу-
ло залучено Інститут мікробіології АН
УРСР, а у 1949 р. вона увійшла до тема-
тичного плану відділу бактеріозів рос-
лин. Спершу робота проводилась у спів-
дружності з агрономічним персоналом
на базі колгоспів. Згодом мікробіологи
увійшли, як учасники, до комплексних
експедицій, організованих Інститутом
фізіології та агрохімії АН УРСР з метою
вивчення причин зменшення вмісту кау-
чуку в коренях кок-сагизу. Це дозволило
зібрати в різних регіонах України бага-
тий матеріал (понад 2500 зразків). В кі-
лькох колгоспах були організовані та-
кож стаціонарні спостереження за роз-
витком хвороб на спеціально виділених
ділянках. Вивчення різних органів ура-
жених рослин показало, що вони ушко-
джуються цілим рядом захворювань.
Після війни К.Г. Бельтюкова про-
довжила досліди по вивченню впливу
фітогормонів на збудників хвороб кок-
сагизу та деяких інших рослин, що бу-
ли розпочаті нею разом з академіком
М.Г. Холодним в кінці 30-х рр., коли
він був співробітником Інституту мік-
робіології та епідеміології АН УРСР
(1936-1938). На початку 30-х років, ко-
ли в СРСР широко пропагувався метод
яровизації Т.Д. Лисенка, М.Г. Холод-
ний висловив думку про те, що для
справжнього розуміння його фізіологі-
чної природи необхідно вивчати гормо-
нальні явища у проростаючому насінні.
“Если мы хотим научиться регулиро-
вать по нашему желанию и в наших ин-
тересах рост и развитие растений, – пи-
сав він, – то необходимо прежде всего
познакомиться с теми средствами, ко-
торыми пользуется само растение, ко-
гда различные, совершающиеся в нём
процессы то ускоряются, то замедляют-
ся, когда меняется их направление и
характер в зависимости от изменчивого
комплекса внешних и внутренних фак-
торов, воздействующих на сложную, на-
ходящуюся в непрерывном движении и
развитии систему живого растительного
тела” [12, c. 54]. Вплив фітогормонів ви-
кликав деякі зміни в роботі ферментати-
вного апарату досліджуваних фітопато-
генних мікроорганізмів, проте ці зміни
не виходили за межі звичайного коли-
вання ознак, притаманних тому чи ін-
шому виду. Тому загальний висновок,
зроблений М.Г. Холодним та К.Г. Бель-
тюковою, був наступним: “Вызвать ка-
кие-либо новые изменения, выходящие
из сферы потенций организма, предо-
пределяемых его наследственными
свойствами, вещества типа фитогормо-
нов, по-видимому, не могут” [13].
Вже після Великої Вітчизняної вій-
ни К.Г. Бельтюкова, продовжуючи роз-
початі разом із М.Г. Холодним досліди
впливу рослинних гормонів на мікроор-
ганізми, провела дослідження дії речо-
вин з групи фітогормонів на патогенні
властивості збудників бактеріозів рос-
лин. Досліди проводились з насінням
бавовнику, природно зараженого збуд-
ником гомозу Bacterium malvacearum, а
також з насінням тютюну, зараженого
збудником бактеріальної рябухи. Було
показано, що фітогормони можуть зме-
ншувати ступінь вірулентності збудни-
ків деяких бактеріозів рослин залежно
від дозувань та від часу їх дії [14]. З
приводу цих досліджень російський фі-
топатолог М.В. Горленко писав: “Весь-
ма интересны и оригинальны работы
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 23
Бельтюковой (1946) по влиянию фито-
гормонов на изменчивость микробов и
их патогенные свойства. Ею показано,
что ауксин и ряд других веществ из
группы фитогормонов могут снижать
вирулентность возбудителя гоммоза
хлопчатника и рябухи табака, а также
увеличивать устойчивость растений к
названным заболеваниям” [15, c. 72].
Проте виважений науковий підхід
до питання впливу стимуляторів росту
рослин на їх стійкість до захворювань
не сподобався рішучому “перетворюва-
чу природи” Т.Д. Лисенку та його при-
бічникам. Через їх негативне ставлення
до вчення про фітогормони з навчаль-
ної програми Одеського університету
був вилучений необов’язковий курс
“Тропізми рослин”, в якому виклада-
лась фітогормональна теорія Холодно-
го-Вента, а перспективні дослідження,
розгорнуті в цьому напрямку, зокрема в
Інституті мікробіології АН УРСР, були
припинені. Про цей період згадував у
статті, присвяченій М.Г. Холодному,
український біолог та історик науки
І.П. Білокінь: “Коли в кінці 1948 р. було
припинено роботи по дослідженню фі-
тогормонів, Микола Григорович зали-
шив працю в Академії наук і перейшов
на пенсію. Але, будучи одним із засно-
вників цього вчення у світовій науці,
він продовжував наукову роботу до кі-
нця свого життя” [16, c.65].
Спостерігаючи в’янення цвітоносів
кок-сагизу у 1948-1951 рр., Н.С. Нови-
кова встановила бактеріальну природу
цього захворювання [17]. Значну кіль-
кість бактерій знаходила вона в середи-
ні загниваючого насіння. З рослин та
насіння кок-сагизу був виділений жов-
топігментний мікроб, який вражав цві-
тоноси при штучному зараженні. Іден-
тифікований як Erwinia herbicola, він
зустрічався на рослинах, що оточували
посіви кок-сагизу, і на деяких видах
комах [18]. У 1952 р. К.Г. Бельтюкова
встановила, що головним збудником
некрозу листя, судинних пучків кореня,
насіння і сходів є Xanthomonas necrosis
[19]. Результати її досліджень увійшли
до монографії “Бактериальные болезни
каучуконосов” (1952).
Цукровий буряк і у післявоєнний пе-
ріод залишався однією з найпоширені-
ших сільськогосподарських культур в
Україні. Хвороби цієї культури вивчались
переважно в стінах галузевих установ,
зокрема в лабораторії фітопатології Все-
союзного науково-дослідного інституту
цукрового буряку (Київ). Хоча більшість
хвороб викликалась мікроскопічними
грибами, бактеріальні хвороби теж завда-
вали значних збитків. Так, В.П. Муравйов
спостерігав бактеріальний рак або зобо-
ватість коріння, спричинене Bacterium
tumefaciens Sm. et Town., а також хвосто-
ву гниль коріння, що вражає рослини у
перший рік їх росту. Він же спостерігав у
Київській області туберкульоз коріння
цукрового буряку, збудником якого був
Xanthomonas beticola (Sm., Brown, Town.,
Berg.). К.Г. Бельтюкова також виділила
Xanthomonas beticola в Україні (1950) і
показала, що він є одним з найстійкіших
видів збудника бактеріозів рослин.
Найбільшої шкоди томатам, на ду-
мку К.Г. Бельтюкової, завдавав бактері-
альний рак. Під час війни боротьба з
цим захворюванням була тимчасово
припинена, і по закінченні війни знов
спостерігалося його широке розповсю-
дження. У 1945 р. ураженість посівів у
Сумській області досягала 43%, у Чер-
нігівській – 50%, а у деяких місцях до-
ходила навіть до 80-100%. Вивчення
біологічних властивостей збудника і
розробку раціональних засобів бороть-
би з ним розпочали учені багатьох рес-
публік Союзу: РСФСР – В.П. Ізраїльсь-
кий, З.С. Артем’єва, Є.А. Сосницька,
К.Н. Яциніна; Білорусії – Ровдо; Вірме-
нії – Р.М. Галач’ян. З 1949 р. почали
виходити праці К.Г. Бельтюкової, при-
свячені вивченню властивостей збуд-
ника бактеріального раку томатів Cory-
nebacterium michiganense (Smith) Jensen.
Інше захворювання томатів – чорну ба-
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 24
ктеріальну плямистість – К.Г. Бельтю-
кова виявила на території України ще у
1944 р. Нею ж були вивчені особливос-
ті збудника цього захворювання Xan-
thomonas vesicatoria (Doidge) Dowson
[20]. Біологію даного збудника, дина-
міку його ферментативних систем, біо-
хімічні зміни в ході обмінних процесів
рослини-хазяїна під впливом бактеріа-
льної інфекції в кінці 50-х рр. почала
вивчати М.С. Матишевська.
Одним із невідкладних завдань,
намічених радянським урядом у після-
воєнний період, було значне розширен-
ня посівів зернобобових культур та під-
вищення їх врожайності. У рішеннях
Пленумів вказувалось на необхідність
“обратить особое внимание на произ-
водство зернобобовых культур (гороха,
фасоли), имеющих большое значение
для улучшения снабжения населения
продовольствием”. Чимала заслуга у
вивченні бактеріальних хвороб зерно-
бобових культур в Україні належить
К.Г. Бельтюковій та її учням.
Бактеріальні хвороби квасолі в
Україні до 1948 р. були об’єктами зов-
нішнього карантину, тому існувала ду-
мка, що на посівах квасолі в Українсь-
кій РСР бактеріози відсутні. З 1945 р.
відділ бактеріозів рослин Інституту мі-
кробіології АН УРСР розпочав систе-
матичне дослідження цих захворювань.
У збиранні матеріалу брали участь пра-
цівники спостережних пунктів Мініс-
терства сільського господарства УРСР,
а контора Укрнасіннєовоч допомагала у
проведенні роботи з аналізу зерна, оде-
ржаного з-за кордону.
Внаслідок досліджень, проведених
К.Г. Бельтюковою у 1945-1947 рр., було
встановлено, що бактерії викликають за-
хворювання бобів та листя квасолі, і най-
більш поширеним в Україні збудником
бактеріозів цієї рослини є Bacterium
phaseoli [21]. Через декілька років напру-
женої роботи в цьому напрямку було ви-
значено наявність п’яти бактеріозів на
території УРСР: 1) бактеріальний опік
або бура плямистість; 2) кутаста плямис-
тість або бактеріальний ореол; 3) дрібна
коричнева плямистість; 4) каймиста пля-
мистість; 5) бактеріальне в’янення [22].
Цікаві дані були викладені
К.Г. Бельтюковою щодо наявності змі-
шаної інфекції при дослідженні хвороб
квасолі. Виявлені випадки сумісного
пошкодження квасолі бактеріальними
та вірусними інфекціями, а саме: зви-
чайною квасолевою мозаїкою вірусної
природи та кутастою плямистістю або
бактеріальним опіком, спричиненими
бактеріями. Кожна з цих хвороб є до-
сить серйозною загрозою для рослини,
а сполучення двох із них може завдати
величезної шкоди. Наявність мішаної
інфекції у рослини потребує вивчення
такого пошкодження не у відриві одно-
го патогенного агенту від другого, а у
взаємозв’язку [23].
Бактеріози гороху поширені пере-
важно за кордоном: у США, Англії,
Угорщині, Австралії та Ірландії. З літе-
ратури у 1949 р. було відомо два види
бактерій, які викликають ураження го-
роху: Bacterium lathyrі Manns et
Taubenhaus, що спричиняє смугасту
плямистість бобових (гороху, квасолі,
сої, червоної конюшини, запашного го-
рошку, кінських бобів) та Bacterium pisi
Sackett – збудник бактеріального опіку
на горосі. Другий збудник був вперше
виявлений в Америці Саккеттом у 1915
р. Наявність обох збудників в умовах
України і здатність їх викликати бакте-
ріози була встановлена К.Г. Бельтюко-
вою у 1949-1950 рр. Як виявилося, для
розвитку бактеріального опіку гороху
потрібна волога погода, а при сухій він
практично не спостерігається [24].
Багатий матеріал з питань бактеріо-
зів квасолі і гороху, отриманий К.Г. Бе-
льтюковою, був узагальнений нею у
докторській дисертації, захищеній у
1958 р. У висновках зазначено, що за
даними світової літератури на кінець
50-х рр. бактеріальні захворювання
квасолі викликаються 22, а гороху – 4
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 25
видами бактерій. З них на території
України дослідниця виявила 5 видів фі-
топатогенних бактерій на квасолі: Xan-
thomonas phaseoli (Erw. Smith) Dowson,
Xanhomonas phaseoli (Erw. Smith) Dow-
son var. fuscans Burrholder, Pseudomonas
medicaginis Sacett var. phaseolicola
Burkholder, Corynebacterium flaccumfa-
ciens (Hedgen) Dowson, Pseudomonas
vignae Gardner et Kendrick. Бактеріози
квасолі спричиняють: 1) повну або час-
ткову несхожість насіння; 2) плямис-
тість, зморшкуватість та засихання на-
сіння; 3) руйнування точки росту у схо-
дів, що викликає так звану “змієголо-
вість”; 4) плямистість листя, їх дірча-
тість, усихання та опадання; 5) плямис-
тість стебел та черешків; 6) часткове
або повне в’янення листя та цілих рос-
лин; 7) ураження віночків квітів; 8)
пригнічення росту і розвитку рослини,
що призводить до карликовості; 9) пе-
реломи стебел, так званий “вітровал”;
10) слабке цвітіння та плодоносіння;
11) передчасне визрівання; 12) відсут-
ність у в’юнких сортів верхівок, що за-
виваються; 13) утворення наростів на
корінні; 14) плямистість бобів [25].
Роботу відділу бактеріозів рослин у
повоєнний період підсумував і високо
оцінив директор Інституту мікробіоло-
гії АН УРСР академік В.Г. Дроботько:
“За цей час пощастило розшифрувати
один з бактеріозів кок-сагизу і знайти
збудника цієї хвороби, провести ви-
вчення інших бактерійних захворювань
цієї рослини і намітити певні заходи
боротьби із ними. Поряд з цим вивча-
лися бактерійні хвороби зернобобових
культур, було зареєстровано кілька но-
вих хвороб, яких раніше не спостеріга-
ли на Україні і які, можливо, були зане-
сені фашистськими окупантами” [26, c.
54]. Відділ відновив свій науковий по-
тенціал і підтвердив своє значення як
провідної установи в галузі вивчення
бактеріальних хвороб рослин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дроботько В.Г. Робота Інсти-
туту мікробіології імені Д.К. Заболо-
тного за час його існування: (1929-
1947) // Мікроб. журн. – 1948. – Т. 9.
– № 2-3. – С. 5-11.
2. Гвоздяк Р.І. Наукова спад-
щина К.Г. Бельтюкової – організато-
ра досліджень бактеріозів рослин в
Україні // Там само. – 2000. – Т. 62. –
№ 6. – С. 3-6.
3. Марусенко П.Є. Науково-
дослідна робота Інституту мікробіології
і епідеміології АН УРСР ім. акад. Д.К.
Заболотного за 10 років // Там само. –
1940. – Т. VII. – № 1-2. – С. 39-55.
4. Історія Національної академії
наук України в суспільно-політичному
контексті. 1918-1998: Монографія / С.
Кульчицький, Ю. Павленко, С. Руда,
Ю. Храмов. – К.: Фенікс, 2000. – С. 527.
5. Ильгамов М.А., Саитова М.А.
“Как путники у общего костра…” //
Вестник Российской академии наук. –
2001. – Т. 71. – № 6. – С. 550-559.
6. Гришко М.М. Доповідь на
Ювілейній сесії Відділу біологічних
наук Академії наук УРСР // Вісті
Академі наук УРСР. – 1943. – № 1-2.
– С. 80-84.
7. Смирнов В.В., Матвиенко
С.А. Микробиологи Украинской ака-
демии наук в годы Великой Отечест-
венной войны // Микробиол. журн. –
1985. – Т. 47. – № 3. – С. 3-7.
8. Історія Академії наук Украї-
нської СРСР. – К.: Наук. думка, 1979.
– 835 с.
9. Берегова Ю.М. Вчені Інституту
мікробіології Української академії наук
в роки Великої Вітчизняної війни // На-
ука та наукознавство. – 2005. – № 2. –
С. 119-124.
10. Бельтюкова К.И. Термохими-
ческий способ обезззараживания семян
хлопчатника от инфекций гоммоза //
Автореф. дисс. канд. биол. наук. – Ки-
ев, 1945.
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 1 26
11. Фомін Є.Г. Хвороби кок-
сагизу і шляхи його оздоровлення //
Сільське господарство України. –
1948. – №2. – С. 38-43.
12. Холодный Н.Г. Гормоны
растений // Природа. – 1933. – № 8-9.
– С. 43-54.
13. Холодный Н.Г., Бельтюкова
К.И. Влияние фитогормонов на измен-
чивость микроорганизмов // Микробио-
логия. – 1939. – Т.8. – № 1. – С. 7-18.
14. Бельтюкова К.Г. Вплив речо-
вин з групи фітогормонів на патогенні
властивості деяких збудників бактеріо-
зів рослин // Мікробіол. журн. – 1946. –
Т. 8. – № 2-3. – С. 71-77.
15. Горленко М.В. Итоги изучения
бактериальных болезней растений в
СССР за 30 лет (1917-1947) (Обзор) //
Микробиология. – 1949. – Т. XVIII. –
Вып. 1. – С. 71-81.
16. Білокінь І.П. М.Г. Холодний –
учений і мислитель // Мікроб. журн. –
1963. – Т. 25. – Вип. 1. – С. 65-70.
17. Новикова Н.С. Бактеріальні за-
хворювання кок-сагизу // Там само. –
1948. – Т. 9. – № 2-3. – С. 48-52.
18. Новикова Н.С. Джерела і шля-
хи розповсюдження інфекції при бакте-
ріальному в’яненні квітконосів кок-
сагизу // Там само. – 1951. – Т. 13. –
Вип. 2. – С. 48-61.
19. Бельтюкова К.Г. Матеріали
досліджень бактеріальних хвороб кок-
сагизу на території УРСР. Повідом-
лення І. Про захворювання різних ор-
ганів кок-сагизу, викликаних B. ne-
crosis Kal. // Там само. – 1952. – Т. 14.
– Вип. 2. – С. 5-19.
20. Бельтюкова К.Г. Діагностичні
ознаки бактеріального раку та чорної
плямистості помідорів // Сад та город. –
1949. – № 7. – С. 24-25.
21. Бельтюкова К.Г. Бактеріальні
хвороби, що ушкоджують зернобобові
культури в умовах УРСР. Повідомлен-
ня І. Бактеріози квасолі // Мікроб.
журн. – 1949 – Т. ХІ. – Вип. 2. – С. 5-21.
22. Бельтюкова К.Г. Визначення
бактеріозів за зовнішніми ознаками на
рослині // Там само. – 1955. – Т. 17. –
Вип. 2. – С. 62-66.
23. Бельтюкова К.Г. Бактеріальні
хвороби, що ушкоджують зернобобові
культури в умовах УРСР. Повідомлен-
ня ІІ. При випадки спільного ушко-
дження квасолі бактеріозами і вірусни-
ми хворобами // Там само. – 1949. – Т.
9. – Вип. 3. – С. 10-17.
24. Бельтюкова К.Г. Бактеріальні
хвороби, що уражають зернобобові
культури в умовах УРСР. Повідомлен-
ня ІІІ. Бактеріоз гороху // Там само. –
1950. – Т. 12. – Вип. 2. – С. 47-58.
25. Бельтюкова К.И. Бактериаль-
ные болезни зернобобовых культур:
фасоли и гороха // Автореф. дисс. док-
тора биол. наук. – Киев, 1958. – 24 с.
26. Дроботько В.Г. Робота Інсти-
туту мікробіології ім. акад. Д.К. За-
болотного в післявоєнну п’ятирічку
// Вісник Академії наук УРСР. –
1951. – № 9. – С. 53-55.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79185 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:40:09Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Гамалія, В.М. 2015-03-28T18:04:33Z 2015-03-28T18:04:33Z 2009 Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) / В.М. Гамалія // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 1. — С. 19-26. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79185 579.2.58(091) В статье показано, что сотрудники отдела внесли заметный вклад в восстановление народного хозяйства после Великой Отечественной войны. Подчеркнута роль в организации и становлении работы отдела директора института, члена-корреспондента АН УССР И.Е. Ручко. Рассмотрены работы в области фитогормонов, проведенные К.И. Бельтюковой вместе с академиком М.Г. Холодным. The article shows considerable distribution of scientists into reconstruction of national economy after the Second World War. It is noticed the role of Corresponding Member of Ukrainian Academy of Sciences I. Ruchko in the formation and development of bacteriosis department. The works of K. Beltyukova together with academician M. Kholodny in the fields of phytohormones is described. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Історія галузей і підприємств Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) Гамалія, В.М. Історія галузей і підприємств |
| title | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) |
| title_full | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) |
| title_short | Діяльність відділу бактеріозу рослин Інституту мікробіології ім. Д.К. Заболотного Академії наук УРСР у повоєнний період (40-50 рр. ХХ ст.) |
| title_sort | діяльність відділу бактеріозу рослин інституту мікробіології ім. д.к. заболотного академії наук урср у повоєнний період (40-50 рр. хх ст.) |
| topic | Історія галузей і підприємств |
| topic_facet | Історія галузей і підприємств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79185 |
| work_keys_str_mv | AT gamalíâvm díâlʹnístʹvíddílubakteríozuroslinínstitutumíkrobíologííímdkzabolotnogoakademíínaukursrupovoênniiperíod4050rrhhst |