Біля витоків української ентомологічної науки
В статье рассматривается становление Украинской сельскохозяйственной энтомологии, начало которой связано со старейшим научным аграрным учреждением – Полтавской сельскохозяйственной опытной станцией. Приводятся данные научных исследований отдела сельскохозяйственной энтомологии в период, когда дирек...
Saved in:
| Published in: | Питання історії науки і техніки |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79197 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Біля витоків української ентомологічної науки / Н.М. Опара // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 18-21. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859612580212899840 |
|---|---|
| author | Опара, Н.М. |
| author_facet | Опара, Н.М. |
| citation_txt | Біля витоків української ентомологічної науки / Н.М. Опара // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 18-21. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Питання історії науки і техніки |
| description | В статье рассматривается становление Украинской сельскохозяйственной энтомологии, начало которой связано со старейшим научным аграрным учреждением – Полтавской сельскохозяйственной опытной станцией. Приводятся данные научных исследований отдела
сельскохозяйственной энтомологии в период, когда директором станции работал С.Ф. Третьяков.
The article deals with the formation of agrarian entomology in Ukraine, the foundation of which
is connected with the oldest agrarian research institution – Poltava agricultural experimental station.
The data concerning scientific investigations conducted by the department of agrarian entomology
are given. S.F. Tretyakov was the director of station at that time.
|
| first_indexed | 2025-11-28T15:28:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 18
УДК 595.7:9 (4 Укр)
БІЛЯ ВИТОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЕНТОМОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
Опара Н.М., аспірантка
(Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН)
В статье рассматривается становление Украинской сельскохозяйственной энтомоло-
гии, начало которой связано со старейшим научным аграрным учреждением – Полтавской
сельскохозяйственной опытной станцией.. Приводятся данные научных исследований отдела
сельскохозяйственной энтомологии в период, когда директором станции работал
С.Ф. Третьяков.
The article deals with the formation of agrarian entomology in Ukraine, the foundation of which
is connected with the oldest agrarian research institution – Poltava agricultural experimental station.
The data concerning scientific investigations conducted by the department of agrarian entomology
are given. S.F. Tretyakov was the director of station at that time.
В 1910 році Полтавське дослідне
поле було перетворене в Полтавську
дослідну станцію. Тоді ж було створено
відділ сільськогосподарської ентомоло-
гії, завідуючим якого було запрошено
висококваліфікованого спеціаліста-
ентомолога Миколу Васильовича Кур-
дюмова, який до цього
працював ентомологом-
практиком Харківського
губернського земства.
В підготовленій на аг-
рономічну нараду 21-24
жовтня 1910 року доповіді
директор станції С.Ф. Тре-
тьяков завданнями енто-
мологічного відділу поста-
вив вивчення місцевої ен-
томологічної фауни, перш
за все в польоводстві, ви-
вчення біології шкідливих
і корисних комах, встанов-
лення кількості генерацій їх, покра-
щення умов, що сприяють їх розмно-
женню, і факторів, що подавляють таке,
встановлення співвідношення між різ-
ними моментами життя комах і іншими
явищами місцевої природи (вологість
ґрунту, температура і т.п.). В зв’язку з
таким вивченням повинно бути і вияв-
лення шляхів і способів боротьби з
шкідниками польоводства, виявлення
значення обробітку ґрунту, сівозмін,
строків посіву при боротьбі з тими чи
іншими комахами; вияснення значення
інсектицидів в боротьбі з шкідниками
поля; вивчення факторів, що обумов-
люють природне вимирання
шкідливих комах: хвороб їх,
паразитів комах і винищува-
чів їх (птахи, комахоїдні,
тварини).
Головну увагу ентомо-
логічного відділу приділяти
шкідникам поля, але він не
буде забувати і шкідників
саду, які все-таки вивчені
більше, ніж шкідники поля.
Вивчення буде вестись
як безпосередньо в полі і
саду, так і в спеціально по-
будованих садках.
Доповнюватися одержаний таким
чином матеріал буде даними, зібраними
при екскурсіях в місцях сильного роз-
витку того чи іншого шкідника [1].
Першими питаннями, вивченням
яких почав займатися ентомологічний
відділ, були:
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 19
- вплив глибини і строку оранки
на гессенську, шведську муху і пиль-
щика;
- вплив виду пару на озиму сов-
ку і хлібного жука.
Шкідливі комахи в той час були
представлені головним чином попели-
цями. Гессенська муха, товстоніжка,
пильщик і хлібний жук були в невели-
ких кількостях. Шведська муха була в
достатній кількості на падалиці, озима
совка на території була представлена
досить скромно.
Тому вивченням на станції із шкід-
ників хлібів обмежились лише шведсь-
кою мухою.
Уже в той час на станції була спе-
ціальна споруда для виведення комах.
Три стіни цієї будови були огороджені
крупною сіткою, четверта стіна – доща-
та. Біля вузької стіни, зашитої сіткою,
знаходились чотири колодязі з дощок,
заповнених землею. Ці колодязі при-
значались для виявлення комах, що жи-
вуть у землі.
Решта приміщення всередині інсек-
тарію використовувалась для різної ве-
личини кліток, садків, скляних банок
для виведення комах [2].
Більшість робіт по спостереженню
за комахами проводилась на всіх полях
станції.
Крім того, для спеціальних цілей
використовувалися невеличкі ділянки
землі біля інсектарію.
Одним із перших розпочали дослі-
дження попелиці бруслинної.
Вивчалася біологія, комахи, що
сприяють розмноженню, вороги брус-
линної попелиці, паразити.
Було відмічено, що серед ворогів
бруслинної попелиці одне з перших
місць займала божа коровка. Як личин-
ки, так і дорослі комахи вирізнялися
сильною ненажерливістю, причиняючи
великої шкоди колоніям попелиці.
Були запропоновані і заходи боро-
тьби з попелицею. Один із них – обпри-
скування фабричним екстрактом тютю-
ну. Для цього застосовували як фабри-
чний продукт, так і приготовлений. Для
цього 1 фунт екстракту розчиняли в 1-
1,5 відрах води і добавляли для більшої
токсичності по ¼ фунта зеленого мила
на відро суміші. В домашніх умовах
кип’ятять 1 фунт тютюнового пилу в 6-
8 штофах води протягом однієї години.
При застосуванні розбавляють до одно-
го відра водою.
Доцільним є і обприскування зеле-
ним милом з розрахунку 1 фунт мила на
відро води [2].
Крім шведської та гессенської мух,
бруслинової попелиці, вивчалися зем-
ляні блішки, трипси, шкідники саду.
Були детально досліджені і зовсім не-
вивчені комахи-шкідники агроценозів
Полтавської губернії і, зокрема, ячмін-
на попелиця, пшеничний пустоцвітий і
смугастий трипс, хлібний клопик, жуки
і метелики. Визначених і досліджених
комах збирали і зберігали.
У 1910 році на Старому Хуторі (так
звалося місце розташування ентомоло-
гічного відділу) проходили практику
студенти Московського сільськогоспо-
дарського інституту М.І. Вавилов та
О.Н. Соколовський [3].
Протягом перших років завідуван-
ня ентомологічним відділом
М.В. Курдюмовим було надруковано
праці по бруслиновій і ячменевій попе-
лиці, пшеничному пустоцвітому і воло-
сатому трипсам, хлібному клопу.
Крім цього, були надруковані стат-
ті з біології розвитку багатьох парази-
туючих перетинчастокрилих і двокри-
лих комах.
За період 1910-1914 років ентомо-
логічним відділом опубліковано понад
30 наукових праць.
В найвідомішій праці „Главнейшие
насекомые, вредящие зерновым злакам
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 20
в Средней и Южной России”, опубліко-
ваній в 1913 році в Полтаві,
М.В. Курдюмов подав біологічну хара-
ктеристику понад 70-и шкідників зер-
нових культур. Це видання і сьогодні не
втратило своєї актуальності, воно вико-
ристовується багатьма дослідниками не
тільки в нашій країні, а й за кордоном.
Працюючи завідувачем відділу ен-
томології, М.В. Курдюмов по-іншому
підходив до боротьби з шкідниками.
Його, перш за все, цікавило питання,
якої шкоди можуть завдати комахи, і чи
вигідно з ними боротися. На думку
М.В. Курдюмова, селянин перш за все
буде враховувати, чим обернуться ви-
трати, що підуть на боротьбу з шкідни-
ками.
Тому він відмічав, що для
з’ясування цього питання необхідно
виявити шкоду, яку робить кожна ко-
маха, а вже потім шукати дешеві спо-
соби боротьби з нею.
На думку М.В. Курдюмова при та-
кій постановці питання любий ентомо-
лог зверне свою увагу на вивчення по-
шкодженої комахою рослини [4].
Таким чином, М.В. Курдюмов пе-
ршим поставив питання про неминучу
потребу вивчення пошкодженої росли-
ни та з’ясування впливу агротехнічних
заходів на розвиток шкідливих комах. З
тих пір і до сьогодні це твердження
майже не змінюється, а лише доповню-
ється новими даними.
В 1914 році було засноване Перше
ентомологічне Бюро Полтавської губе-
рнії, яке також проводило визначення
шкідників на Полтавській дослідній
станції. Для цього в ентомологічній ла-
бораторії дослідної станції були виді-
лені кімната і два робочих місця.
Шкідників визначали спільними
зусиллями, комах-шкідників постійно
демонстрували в осінньо-зимовий пері-
од на ентомологічних лекціях та
з’їздах.
Огляд шкідників Полтавської губер-
нії за 1914 рік був складний на основі де-
кількох джерел, головним чином – анкет-
ної системи ентомологічного бюро [5].
Після закриття Бюро, яке плідно
працювало лише один рік, всі досліджен-
ня з вивчення комах-шкідників Полтав-
щини продовжувалися лише ентомологі-
чним відділом Полтавської сільськогос-
подарської дослідної станції.
М.В. Курдюмов багато листувався
із зарубіжними колегами, а у січні 1914
року виїхав у закордонне відрядження.
Він відвідав ентомологічні станції в
Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії, Анг-
лії, Франції, Італії, Австрії, Угорщині.
Крім ентомологічних станцій, він відві-
дав також усі головні зоологічні музеї,
де працював над систематизацією при-
везених із собою колекцій комах.
Після цього вчений почав особливо
багато уваги приділяти вивченню ана-
томії комах.
У серпні 1914 року перша світова
війна відірвала Миколу Васильовича
від улюбленої справи, він добровільно
пішов на фронт.
У листі до О.В. Знаменського, який
тоді завідував лабораторією на Полтав-
ській дослідній станції, він писав: „Я
дуже хотів би повернутися живим. Ніде
окрім війни не можна відчути усю ціну
життя і чарівність буття. Не зрозумійте
це, однак, неправильно в тому розумін-
ні, що за буття я готовий заплатити
всім. Ох, ні … Я не зміг би зараз піти
звідси, де смерть так близько, якби мені
і дозволили це”.
Будучи на фронті, М.В. Курдюмов
жваво листувався з колегами ентомоло-
гічного відділу Полтавської дослідної
станції, допомагаючи їм порадами. Він
навіть прислав їм свої спостереження
над комахами, які проводив або в око-
пах, під час короткочасного спочинку
після наступу, або перебування у розві-
дці. Коли ж йому пощастило отримати
ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ І ПІДПРИЕМСТВ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 21
відпустку, він майже весь час віддавав
дослідній справі, вникаючи в роботу
відділу, допомагаючи в обробці одер-
жаних матеріалів.
За 10 років наукової діяльності
М.В. Курдюмов надзвичайно багато
зробив для розвитку науки. Протягом
цього періоду не було жодної визначної
події в російській ентомології, в якій би
він не брав активної участі.
Він зумів зібрати у відділі станції
чудову бібліотеку, яка нараховувала бі-
льше 3000 томів і яка, в основному,
зберігалася до нині.
Він започаткував формування уніка-
льної колекції комах. Ця колекція є не-
оціненним надбанням Полтавської дер-
жавної сільськогосподарської дослідної
станції (нині Полтавський інститут агро-
промислового виробництва).
Аналізуючи своє проходження
практики на Полтавській дослідній ста-
нції, академік М.І. Вавилов з теплотою
писав: „Згадую дорогого і незабутнього
Миколу Васильовича Курдюмова, часті
екскурсії, бесіди”.
Буваючи на Полтавській дослідній
станції, В.І. Вернадський [6] писав: „ …
Вчера рано утром (12.04.1918) был с
В.Ф. Николаевым на Опытном поле.
Говорил с С.Ф. Третьяковым, А.В. Зна-
менским. Хорошее впечатление. При-
ятно видеть учреждение, где идёт пре-
емственная научная работа. И сейчас,
после смерти талантливого энтомолога
Курдюмова, в энтомологическом бюро
работает Знаменский, интересный и
преданный делу энтомолог”.
Таким, чином, в період з 1910 по
1918 рік на Полтавській сільськогоспо-
дарській станції велася плідна наукова
робота по вивченню біології комах-
шкідників, заходів боротьби з ними.
Саме в ці роки започатковано форму-
вання унікальної колекції комах. Зібра-
но в ентомологічному відділі чудову
наукову бібліотеку.
ЛІТЕРАТУРА
1. Третьяков С. Программа опы-
тов и работ Полтавской сельскохо-
зяйст-венной опытной станции. Южно-
русская сельскохозяйственная газета.
Издание Харьковского общества сель-
ского хозяйства, №7, 1911. – с. 5-7.
2. Труды Полтавской сельско-
хозяйственной опытной станции,
№1, 1911.
3. Вавилов Н.И. Приветствие //
40-летний юбилей Полтавской с.-х.
опытной станции. 1884 – 1924 чч. /
Труды Полтавской с.-х. опытной стан-
ции 1925. – Вып. 44. – с. 98.
4. Курдюмов Н.В. Главнейшие
насекомые, вредящие зерновым зла-
кам в средней и южной России. –
Полтава. 1913.
5. Бородин Д.Н. Первый отчёт о
деятельности энтомологического бю-
ро и обзор вредителей Полтавской гу-
бернии. – Полтава, электрическая ти-
пография Д.Н. Подземского – 1914. –
№1. – 87 с.
6. Вернадський В.И. Дневники
1917 – 1921 гг., – К.: Наукова думка.
1994 . – с. 70.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79197 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2077-9496 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T15:28:52Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Опара, Н.М. 2015-03-29T14:00:51Z 2015-03-29T14:00:51Z 2009 Біля витоків української ентомологічної науки / Н.М. Опара // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 18-21. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79197 595.7:9 (4 Укр) В статье рассматривается становление Украинской сельскохозяйственной энтомологии, начало которой связано со старейшим научным аграрным учреждением – Полтавской сельскохозяйственной опытной станцией. Приводятся данные научных исследований отдела сельскохозяйственной энтомологии в период, когда директором станции работал С.Ф. Третьяков. The article deals with the formation of agrarian entomology in Ukraine, the foundation of which is connected with the oldest agrarian research institution – Poltava agricultural experimental station. The data concerning scientific investigations conducted by the department of agrarian entomology are given. S.F. Tretyakov was the director of station at that time. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Історія галузей і підприємств Біля витоків української ентомологічної науки Article published earlier |
| spellingShingle | Біля витоків української ентомологічної науки Опара, Н.М. Історія галузей і підприємств |
| title | Біля витоків української ентомологічної науки |
| title_full | Біля витоків української ентомологічної науки |
| title_fullStr | Біля витоків української ентомологічної науки |
| title_full_unstemmed | Біля витоків української ентомологічної науки |
| title_short | Біля витоків української ентомологічної науки |
| title_sort | біля витоків української ентомологічної науки |
| topic | Історія галузей і підприємств |
| topic_facet | Історія галузей і підприємств |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79197 |
| work_keys_str_mv | AT oparanm bílâvitokívukraínsʹkoíentomologíčnoínauki |