Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова

В данной статье анализируется влияние научной деятельности Е.А. Кириллова на становление физической школы на юге Украины в ХХ веке. В публикации освещены революционные открытия ученого в области научной фотографии, которые вывели Одесских физиков на передовые рубежи науки. The article exami...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Питання історії науки і техніки
Datum:	2009
1. Verfasser:	Філіпова, О.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2009
Schlagworte:	Видатні науковці та інженери
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79203
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 46-51. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860160938093576192
author	Філіпова, О.І.
author_facet	Філіпова, О.І.
citation_txt	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 46-51. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Питання історії науки і техніки
description	В данной статье анализируется влияние научной деятельности Е.А. Кириллова на становление физической школы на юге Украины в ХХ веке. В публикации освещены революционные открытия ученого в области научной фотографии, которые вывели Одесских физиков на передовые рубежи науки. The article examines the influence of Kirillov’s research work in the South of Ukraine in the 20th century. It covers the revolutionary discoveries of the scientist in the field of science photography that made the physicists from Odessa the leaders in this field.
first_indexed	2025-12-07T17:54:35Z
format	Article
fulltext	ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 46 УДК 53.069.8 ТВОРЧЕ ЖИТТЯ ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Е.А. КИРИЛОВА Філіпова О.І., аспірантка (Одеський Національний політехнічний університет) В данной статье анализируется влияние научной деятельности Е.А. Кириллова на становление физической школы на юге Украины в ХХ веке. В публикации освещены ре- волюционные открытия ученого в области научной фотографии, которые вывели Одесских физиков на передовые рубежи науки. The article examines the influence of Kirillov’s research work in the South of Ukraine in the 20th century. It covers the revolutionary discoveries of the scientist in the field of science photography that made the physicists from Odessa the leaders in this field. У статті узагальненні факти науко- вого внеску Е.А. Кирилова у розвиток фі- зичної науки на Півдні Україні у XX ст. В цьому контексті поставлені такі завдання: • на основі вивчення наукових, літературних, ар- хівних джерел показати іс- торію становлення провід- ного фізика Півдня України XX ст., • показати коло про- блем, над якими працював Е.А. Кирилов; • проаналізувати роль наукової діяльності Е.А. Кирилова на процес ство- рення наукової школи фізи- ки в м. Одесі. Сьогодні українські фізики посідають чільне місце у світо- вій науці, збагачуючи її оригінальними та ґрунтовними науковими досліджен- нями та винаходами. Фізичні методи дослідження широко застосовуються у хімії, мінералогії, фізіології. Сучасні винаходи з фізики використовуються також значною мірою у медичній діаг- ностиці та терапії. Важко було б вказа- ти на будь-яку царину сучасної техні- ки, котра могла б обійтися без викорис- тання в тій чи іншій мірі знань з фізи- ки. Серед тих, хто своєю самовідда- ною працею і розумом розвивав украї- нську фізичну науку, можна назвати Елпідифора Анемподистовича Кирило- ва. Фізик за фахом, він був видатним науковцем, вченим, винахід- ником, автором чисельних наукових робіт у галузі нау- кової фотографії, достойним продовжувачем справи про- відних фізиків Одеського університету, таких як Умов, Шведов, Вайнберг, Кастерін, одним з активних учасників організації й проведення першого Всесоюзного з’їзду фізиків в Одесі у 1930 році. Професор Чібісов В.К. [4, с. 5] вважав, що великою подією у житті Одеського університету й усього міста стало при- судження у 1951 році Сталінської пре- мії професору Е.А Кирилову за змісто- вність його наукових праць в галузі на- укової фотографії. Вчений-новатор, засновник науко- вої фотографії, лауреат Державної пре- мії, він віддав більше 50-років творчої роботи справі розвитку вітчизняної на- уки та підготовці молодих науковців. Біографічні дані про життя й діяльність великого вченого можна знайти тільки в нарисах вчених, які працювали з ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 47 Е.А. Кириловим: Поліщук Д.І., Нечаєва Т.О. та ін. Елпідифор Анемподистович Кири- лов народився 26 вересня 1883 р. в с. Шибка Тираспольського повіту Херсонського губернії, в родині викла- дача фізики і математики. Закінчивши в 1902 р. класичну чоловічу гімнавізію в Бердянську з золотою медаллю, він вступив до Новоросійського універси- тету на математичне відділення фізико- математичного факультету, який закін- чив у 1907 з дипломом першого ступе- ня. З цього часу його наукова та педа- гогічна діяльність пов’язані з Одеським університетом. Наукову роботу Кирилов почав ще студентом; його керівником був В.П. Вайнберг. Перша студентська ро- бота Е.А. Кирилова «Модуль Юнга, как функция натяжения проволоки» була надрукована в журналі Російського фі- зико-хімічного товариства у 1907 р. Спочатку молодий вчений захопився проблематикою молекулярної фізики, а пізніше зацікавився оптикою та фізич- ними основами фотографічного проце- су. Любов до проблем фотографії про- буджував М.П. Кастерін, учень велико- го російського вченого професора А.Г. Столетова. Перша робота в цьому напрямку у 1911 р. була присвячена вивченню аномальної дисперсії в ко- льорових шарах, виготовлених на ос- нові лімпанівських галогеносрібних емульсій. Педагогічну діяльність у вищому навчальному закладі молодий вчений почав у 1908 асистентом на Вищих жі- ночих курсах. Спочатку він поєднував цю работу з посадою спостерігача маг- нітно-метеорологічної обсерваторії, ла- боранта кафедри фізики ІНУ. З 1915- 1916 склав магістерські іспити. Як за- свідчують спогади Д.І. Поліщук [3], у 1915 р Елпідифор Анемподистович був обраний приват-доцентом кафедри фі- зики Новоросійського університету. Вже у 1921 р. він – професор та завіду- вач кафедри експерементальної фізики фізико-математичного факультету. Усе свідоме життя Елпідифора Анемподистовича було націлене на служіння своєму народові. Повного розквіту досягла багатогранна діяль- ність вченого у роки Радянської влади. З 1921 р. він працює у званні професо- ра університету.У 1924 р. Кирилов по- чав систематизувати дослідження явищ, які відігравали велику роль у технології виготовлення фотоматеріа- лів. За важливі результати цих дослі- джень СНК УРСР призначив вченого директором утвореного (на базі фізич- ного інституту ІНУ) науково- дослідного інституту фізики, який став першим в Україні в цій галузі. Невдовзі інститут, очолюваний Кириловим, став визначним центром фізики галогенідів срібла. Однією з основних проблем, розроблюваних в інституті Кирилова, було вивчення електронних процесів, які відбувалися у фотохімічно- активних іонних кристалах. Енергійна робота колективу фізиків під керівництвом Е.А. Кирилова сприяла створенню в Одесі школи фізиків. Зокре- ма, визначенням успіхів одеськіх фізиків стало проведення в Одесі першого Все- союзного з’їзду фізиків у 1934 р. Кирилов був одним з активних учасників органі- зації й проведення першого Всесоюзного з’їзду фізиків. У тому ж 1934 році за по- данням академіка С.І. Вавилова та акаде- міка А.Ф. Йоффе Елпідифору Анемподи- стовичу була присуджена ступінь докто- ра фізико-математичних наук без захисту дисертації. У 1935 р. професор був заступни- ком голови оргкомітету Всесоюзної конференції з молекулярної фізики в Одесі, де виступав з науковою доповід- дю. У подальшому Кирилов виступав з науковими доповідями у ряді конфере- нцій й нарад: ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 48 у 1941 р. на нараді з питань науко- вої фотографії в Ленінграді, на якій було поставлено шість доповідей його співробітників; у 1948 р. на VI Всесоюзній конфе- ренції по спектроскопії у м. Києві; у 1950 р. на VII Конференції у Све- рдловську; у 1951 р. на VII Конференції в Оде- сі, організація якої пройшла під його керівництвом, як заступника голови ор- гкомітету [3, с. 58]. Той факт, що період з 1930 по 1951 рр. у стінах Одеського університету бу- ли проведені: Всесоюзний з’їзд фізиків й дві конференції, свідчить про те, що наукові роботи Е.А. Кирилова та його школи користуються почесною поша- ною у СРСР. Згадуючи початок наукового шля- ху, сам вчений розповідав учням, як він синтезував емульсії та на їх основі ви- готовляв фотопластини [2, с. 12]. Все життя він дбайливо зберігав одну з пе- рших кольорових фотографій, над створенням якої наполегливо працював довгі роки, внісши свою частку в спра- ву розвитку кольорової фотографії. Це був знімок сонячного спектру. Для до- слідження дуже складних процесів по- трібне було нове методичне оснащення. Потрібно було не тільки створити висо- кочутливі установки, але й теоретичне обґрунтування, правомірність їх вико- ристання у дослідах, що він й зробив. Велика Вітчизняна Війна перервала тимчасово наукову діяльність вченого, Університет працював в евакуації в Бай- рам-Алі (Туркменія). За відсутністю об- ладнання фізики та хіміки намагались допомогти фронту, виконуючи дослі- дження пекучих для регіону проблем. Душею цих досліджень був Кирилов. Відразу після війни НДІ фізики ОДУ швидко відновив роботу. В жовтні 1949 р. в Ленінграді відбулося засідан- ня пленуму Комісії з наукової фотогра- фії та кінематографії при відділенні хі- мічних наук АН СРСР. На засіданні бу- ла вислухана доповідь Кирилова «Аб- сорбция центров окраски и скрытого изображения в галоидном серебре», в якій повідомлялося про відкриття ефек- ту тонкої структури в спектрах абсорб- цій дрібнодисперсних частинок срібла. Ця доповідь викликала великий інтерес, оскільки в ній було повідомлено про новий, високого рівня точності, спект- рофотометричний метод досліджень домісних срібних центрів у фотоемуль- сіях. Пленум висловив побажання про відкриття кафедри наукової фотографії при фізичних факультетах Московсько- го, Ленінградського та Одеського уні- верситетів. В ознаменування 25-річчя існуван- ня Інституту фізики ОДУ та діяльності в ньому професора Кирилова Академія Наук СРСР проводить шосту Всесоюз- ну нараду з наукової фотографії в Одесі у 1951 р. Було визначено, що НДІ фізи- ки ОДУ став одним з наукових центрів у галузі фотографії. Цей центр створе- ний руками одного з найстарших ра- дянських фізиків професора Е.А.Кирилова, який заснував й очолю- вав наукову школу 25 років. За відкриття явища тонкої структу- ри поглинання та розробку прецизійного методу вимірювання поглинання світла професору Кирилову присуджена Дер- жавну премію СРСР 1951 р. І .вже у 1958 р. Президія ВР УРСР присудила йому звання заслуженого діяча науки УРСР. Вчений отримав багато грамот, був нагороджений медаллю «За доблес- ну працю у Великій Вітчизняній Війні 1944-1945 рр.», орденом Леніна у 1953 р. Протягом 45 років професор веде велику педагогічну роботу в універси- теті. Він керує кафедрою експеримен- тальної фізики на фізико- математичному факультеті. Широка ерудиція у галузі класичної і сучасної фізики, а також педагогічна майстер- ність робить його лекції доступними для сприйняття студентами. Головними ланками учбового процесу на факуль- ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 49 теті професор бачить правильну органі- зацію самостійної роботи студентів, розвитое їх наукової та творчої ініціа- тиви. Тому Елпідифор Анемподистович з особою любов’ю відносився до студе- нтів, які з перших днів в університеті поглиблено вивчали основи фізики й виявляли інтерес до наукової роботи. До того ж, професор був тонким експериментатором, він завжди намага- вся супроводжувати лекції доцільним дослідом. Більша частина обладнання його лабораторії була створена за його оригінальними розробками, необхідні установки він монтував та регулював сам. У цьому відношенні він був чудо- вим прикладом для молодших наукових працівників. Тому не дивно, що його завжди оточували студенти та аспіранти. Як завідувач кафедри він приділяв увагу програмам навчання студентів. Створив навчальну лабораторію. Готу- вався до лекцій: приходив за годину та перевіряв обладнання, Ще в 1914 р. Ки- рилов разом з Д.Д. Хитровим переклав з німецької та видав: «Краткое руко- водство к практическим занятиям по физике». Ф.Кольруша, яке слугувало посібником для студентів. Важливим елементом у педагогіч- ній діяльності Кирилова було наукове й методичне керівництво дипломантам, котрим він приділяв велику увагу. Ко- жний дипломант у лабораторії Елпіди- фора Анемподистовича виконував са- мостійно роботу науково- дослідницького характеру, що знахо- диться у певному зв’язку з проблемами, які розроблялися на кафедрі й у інсти- туті фізики ОДУ. Велика робота проводилася профе- сором у сфері підготовки науково- педагогічних кадрів через аспірантуру. Під його керівництвом закінчили аспі- рантуру й захистили дисертації на здо- буття вченого ступеня кандидата фізи- ко-математичних наук 21 науковець. Усі його учні працювали у науково- дослідних інститутах й вищих навчаль- них закладах країни, здебільшого як ке- рівниками відділів й кафедр. Створена Кириловим наукова шко- ла розробляла одну з найважливіших проблем сучасної фізики у галузі опти- чних й фотоелектричних властивостей кристалів, що досить цінно для цілого ряду питань прикладного характеру, а також для питань теорії твердого тіла. Основний цикл робіт Елпідифора Анемподистовича, пов'язаний з ви- вченням внутрішнього фотоефекту на- півпровідників, був розпочатий ще у 1924 р. Пізніше у 1940 р. діяльність вченого присвячувалась дослідам з по- глинання світла у галоїдному сріблі. Останній цикл робіт Кирилова, присвя- чений вивченню електроних процесів у кристалах у звя’зку з проблемою скри- того фотографічного зображення. Як вже потім у 1953 р зауважував колега з науково-дослідного інституту доц. Фе- досєєв В.А.: «Наукові праці професора Кирилова представляють великий інте- рес й мають принципове значення для з’ясування механізму дії світла й при- роди надчутливості фотографічних ша- рів, які складають центральну проблему наукової фотографії»[4, c. 156]. Якщо більш детально зупинитись на розвитку праць Елпідифора Анемпо- дистовича, треба відмітити його науко- ві досліди до періоду Великої Вітчиз- няної Війни. Саме у цей період профе- сор і його колеги досліджували фото- графічні явища у кристалах галоїдного срібла. У праці «О электропроводности скрытого изображения» показано, що електропровідність фотографічного шару збільшується під дією світла до ста відсотків при експозиціях, які ви- кликають пряме затемнення шару. До- слідження вченого показали, що ефект може бути або миттєвим, або тривалим. Спектральний максимум ефекту спів- падає з максимумом фотографічної дії. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 50 Розвитком цієї роботи стала стаття «О спектральном распределении внут- реннего фотоэффекта в галоидном се- ребре», в якій описані систематичні до- слідження фотопровідності у тонких зернистих шарах усіх трьох галогенідів срібла, при чому на відміну від попере- дніх робіт досліджувані шари складали тільки чисте галоїдне срібло без жела- тину. У результаті було установлено присутність двох максимумів, з яких довгохвильовий з’являється після до- статнього освітлення шару. Обидва ма- ксимуми пересуваються в сторону ко- ротких хвиль при переході від AgY і AgBr до AgCl. Схожість спектральних розподілів фотоелектричної й фотохі- мічної дій, яка вперше спостерігалась професором Кириловим, встановлює органічний зв'язок між обома ефектами, вказуючи на схожість їх механізму. Окрім нормального внутрішнього фотоефекту був виявлений та спектра- льно досліджений також «негативний» ефект, тобто зменшення електропрові- дності AgBrY, у дещо зменшеному сту- пені AgCl, у результаті освітлення світ- лом хвиль різних довжин. Результат праці «Об отрицательном действии при внутреннем фотоэффекте на бромистом серебре» дозволили Елпідифору Анем- подистовичу прийти до висновку про сутність «негативного» ефекту у галої- дному сріблі: він є результатом дійсно- го зменшення електропровідності AgBr та AgCl. Цей цикл робіт був поширений Елпідифором Анемподистовичем та йо- го співробітниками на монокристали галоїдних солей срібла. В науковій праці «О вольтовом фотоэффекте в га- лоидном серебре» висвітлена поява електрорушійної сили при асиметрич- ному освітленні монокристала AgCl, а також контактна різниця потенціалів між полікристалічним AgY й сріблом чи золотом. Очевидно, що цей ефект ті- сно пов'язаний з фотохімічними проце- сами в галоїдному сріблі [5]. У 1944 центр тяжіння праць профе- сора Кирилова та його учнів був пере- сунутий на спектральні досліди погли- нання світла у галоїдному сріблі. До- слідження поглинання світла у галоїд- ном сріблі дозволили Елпідифору Ане- мподистовичу ближче підійти до вели- кої й важливої проблеми природи й ме- ханізму скритого фотографічного зо- браження [1, с. 19]. У статтях «Абсорбция света центрами окраски в галоидном сереб- ре» Елпідифор Анемподистович дає зведення робіт своїх співробітників й у цьому напрямку. У цих працях виявле- на тонка структура спектрів поглинання як у засвітленій дрібнозернистій емуль- сії, так і у тонких полікристалічних ша- рах хлористого й бромистого срібла, пофарбованого фотохімічно чи шляхом конденсації на поверхні парів металіч- ного срібла, випареного у вакуумі, ви- являється, у всіх випадках тонка струк- тура спектрів поглинання однакова, спектральні положення максимумів співпадають. Ці результати дозволили професору стверджувати, що центрами тонкої структури є частки атомарно розподіленого срібла у вигляді окремих атомів чи невеликих груп, слабко пов’язаних з кристалами й розподіле- них головним чином на їх поверхнях. Для остаточного підтвердження цих висновків під керівництвом Елпі- дифора Анемподистовича були розпо- чати досліди по руйнуванню центрів тонкої структури дією світла. Спектра- льні вимірювання, що проводилися двома методами, показали, що дійсно центри тонкої структури руйнуються під дією світла, причому максимальний ефект висвітлювання виявляється при довжині хвиль, які співпадають з мак- симумами поглинання центрів. Оскіль- ки руйнація центра, який складається з деяких атомів срібла, повинна почина- тися зі збудження чи відокремлення електрона, можна очікувати, що цей ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2009 № 2 51 процес супроводжується внутрішнім фотоефектом. У статті «Фотоэффект и центры фотохимической окраски в галоидном серебре» наведені результати, які під- тверджують, що максимуми тонкої структури, у всякому випадку в значній частині їх, є одночасно й максимумами фотопровідності. Завдяки тому, що спе- ктральне дослідження внутрішнього фотоефекту виконане з великою ста- ранністю й при тому з урахуванням по- глинання енергії, виявилось, що спект- ральна крива вміщує майже усі макси- муми, які були отримані раніше різни- ми дослідниками окремо. Уточнення уявлення про природу центрів тонкої структури, яке наведене у статті «К вопросу о центрах абсорб- ции в фотохимически окрашенном га- лоидном серебре», досягається шляхом встановлення аналогії між результата- ми професора Кирилова та його співро- бітників, з однієї сторони, й оптичними та електронографічними дослідами то- нких металічних шарів, з іншої сторо- ни. А власне, з порівняння результатів цих дослідів потрібно зробити висно- вок, що центри тонкої структури явля- ють собою елементарні срібні частки, які ще не набули, кожна окремо, якос- тей нормального металу. У наступних працях було виявлено, що центри, які обумовлюють тонку структуру, спосте- рігаються і в умовах скритного зобра- ження. Спектр поглинання галоїдного срібла, вимірюваний після засвітлю- вання, достатнього для утворення лише скритного зображення, складається го- ловним чином з тих же максимумів, що і у випадку фотохімічної окраски [5]. Оскільки на сьогодні не існує цілі- сного об’єктивного розгляду історії до- сліджень люмінісцентної фотографії, винахідником якої був Е.А Кирилов, не створено чіткої, логічно обґрунтованої періодизації загальної теорії наукової фотографії, цікавим є з’ясування твор- чого внеску та передумов створення та розвитку українським вченим теорії фотографічного процесу. ЛІТЕРАТУРА 1. Елпідифор Анемподистович Кирилов, 1883 – 1964: (бібліографія)/ Вступ. ст. Т. О. Нечаєвої.- Одеса, 1975.-25 с. 2. Фізика в Одеському університеті ім.. І.І. Мечнікова/ Е.А. Кирилов, Д.І Поліщук, Т.Я Сьора// Укр.. фіз.. журн.-1958.-Т.3,№1.-с.3-5. 3. Полищук Д.И. Е.А. Кириллов – глава и воспитатель Одесских физиков // Вид- ные учёные Одессы.- Вып.2.- с.57-59. 4. Чибисов К.В. Очерк по истории фотографии. – М.: Искусство, 1987. – 255 с. 5. Державний архів Одеської області. – Ф. 45. – Оп. 9. – Спр. 124. – Арк. 34-39.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79203
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2077-9496
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:54:35Z
publishDate	2009
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Філіпова, О.І. 2015-03-29T14:04:39Z 2015-03-29T14:04:39Z 2009 Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова / О.І. Філіпова // Питання історії науки і техніки. — 2009. — № 2. — С. 46-51. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2077-9496 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79203 53.069.8 В данной статье анализируется влияние научной деятельности Е.А. Кириллова на становление физической школы на юге Украины в ХХ веке. В публикации освещены революционные открытия ученого в области научной фотографии, которые вывели Одесских физиков на передовые рубежи науки. The article examines the influence of Kirillov’s research work in the South of Ukraine in the 20th century. It covers the revolutionary discoveries of the scientist in the field of science photography that made the physicists from Odessa the leaders in this field. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Питання історії науки і техніки Видатні науковці та інженери Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова Article published earlier
spellingShingle	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова Філіпова, О.І. Видатні науковці та інженери
title	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова
title_full	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова
title_fullStr	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова
title_full_unstemmed	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова
title_short	Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова
title_sort	творче життя та наукова діяльність е.а. кирилова
topic	Видатні науковці та інженери
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79203
work_keys_str_mv	AT fílípovaoí tvorčežittâtanaukovadíâlʹnístʹeakirilova

Творче життя та наукова діяльність Е.А. Кирилова

Institution

Ähnliche Einträge