Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна
У статті запропонована структура архітектурно-містобудівної методології як комплексної наукової дисципліни та викладено основні її положення і визначення. В статье предложена структура архитектурно-градостроительной методологии, как комплексной научной дисциплины, а также изложены основные ее поло...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79443 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна / Л.В. Прибєга // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 16-23. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79443 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Прибєга, Л.В. 2015-04-02T14:05:48Z 2015-04-02T14:05:48Z 2010 Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна / Л.В. Прибєга // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 16-23. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79443 У статті запропонована структура архітектурно-містобудівної методології як комплексної наукової дисципліни та викладено основні її положення і визначення. В статье предложена структура архитектурно-градостроительной методологии, как комплексной научной дисциплины, а также изложены основные ее положения и определения. In the article the structure of architectonically-town-planning methodology is offered as complex scientifi c discipline. Also there are expounded its substantive provisions and determinations. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Теорія, історія та історіографія пам’яткознавства Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна Архитектурная памятникоохранная методика, как научная дисциплина The architectural heritage protective method as scientifi c discipline Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна |
| spellingShingle |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна Прибєга, Л.В. Теорія, історія та історіографія пам’яткознавства |
| title_short |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна |
| title_full |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна |
| title_fullStr |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна |
| title_full_unstemmed |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна |
| title_sort |
архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна |
| author |
Прибєга, Л.В. |
| author_facet |
Прибєга, Л.В. |
| topic |
Теорія, історія та історіографія пам’яткознавства |
| topic_facet |
Теорія, історія та історіографія пам’яткознавства |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Праці Центру пам’яткознавства |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Архитектурная памятникоохранная методика, как научная дисциплина The architectural heritage protective method as scientifi c discipline |
| description |
У статті запропонована структура архітектурно-містобудівної методології як
комплексної наукової дисципліни та викладено основні її положення і визначення.
В статье предложена структура архитектурно-градостроительной методологии,
как комплексной научной дисциплины, а также изложены основные ее положения и определения.
In the article the structure of architectonically-town-planning methodology is
offered as complex scientifi c discipline. Also there are expounded its substantive
provisions and determinations.
|
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79443 |
| citation_txt |
Архітектурна пам’яткоохоронна методика як наукова дисципліна / Л.В. Прибєга // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 16-23. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pribêgalv arhítekturnapamâtkoohoronnametodikaâknaukovadisciplína AT pribêgalv arhitekturnaâpamâtnikoohrannaâmetodikakaknaučnaâdisciplina AT pribêgalv thearchitecturalheritageprotectivemethodasscientificdiscipline |
| first_indexed |
2025-11-25T20:39:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:39:25Z |
| _version_ |
1850525543906148352 |
| fulltext |
ISSN 2078-013316
Л.В. ПРИБЄГА
Архітектурна пам’яткоохоронна методика
як наукова дисципліна
У статті запропонована структура архітектурно-містобудівної методології як
комплексної наукової дисципліни та викладено основні її положення і визна-
чення.
Ключові слова: пам’яткоохоронна методика, охоронно-реставраційна методо-
логія, структура наукової дісципліни
У складних умовах становлення та зміцнення української державності
особливого значення набуває питання збереження національного культур-
ного надбання. Підвищений інтерес суспільства до культурної спадщини
й нинішні кризові економічні явища особливо загострюють цю проблему.
І йдеться не лише про підтримку пам’яткоохоронної галузі та необхідність
створення сучасної системи її управління, належного матеріального забез-
печення та нормативно-правового врегулювання охоронно-реставраційних
заходів, але й, що досить важливо, формування сучасного наукового підґрунтя
пам’яткоохоронної методики, теоретичних засад, на яких має базуватися
практика охорони та реставрації об’єктів культурної, зокрема, архітектурно-
містобудівної спадщини, і яка [методика] має стати об’єднуючою основою
всіх учасників пам’яткоохоронного процесу.
Започаткована в середині ХІХ ст. архітектурна охоронно-реставраційна
методика, перебуваючи під впливом архітектурно-історичної науки, формува-
ла свою теоретичну базу, відпрацьовувала термінологічний апарат, поглиблю-
вала й розширювала сферу діяльності, але не склалася остаточно як самодос-
татня галузь науково-практичної діяльності. Як комплексна сфера діяльності
пам’яткоохоронна методика ґрунтується на досягненнях багатьох галузей
знань. Формування наукових засад охорони та реставрації об’єктів архітек-
турної спадщини передусім тісно переплітається з розвитком архітектурно-
історичної науки. Взаємозв’язок охоронно-реставраційної методики з історією
архітектури, мистецтвознавством, інженерно-будівельними науками та інши-
ми суміжними дисциплінами є цілком логічним і необхідний для глибинного
осмислення сутності об’єктів архітектурної спадщини та застосування відпо-
відних заходів щодо їх збереження.
Одночасно, перетинаючись у багатьох напрямах із суміжними науковими
дисциплінами, архітектурна охоронно-реставраційна методика як самостій-
ний напрям науково-практичної діяльності не може далі розвиватися через
відсутність власного теоретичного базису. Відтак, актуальним постає питання
визначення моделі архітектурно-містобудівної пам’яткоохоронної методології
як комплексної наукової дисципліни.
Сучасний стан наукової методики визначається передусім теоретичними
напрацюваннями. Проте, зауважимо, що до недавнього часу формування засад
Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік 17
охорони та реставрації об’єктів архітектурної спадщини на теренах України
відбувалося в контексті розвитку пам’яткоохоронної галузі країн колишнього
СРСР, тому наукові праці, що стосуються даної тематики, розглядатимуться як
напрацьовані в єдиному науковому просторі.
До питань наукової методики охорони та реставрації об’єктів архітектурно-
містобудівної спадщини долучалося чимало науковців. За спрямованістю їхні
напрацювання можна умовно поділити на кілька груп:
– дослідження, що стосуються теорії та історії архітектурної реставрації;
– праці з проблем охорони містобудівних утворень та збереження істо-
рично успадкованого середовища;
– роботи загального пам’яткоохоронного спрямування;
– праці з локальних питань методики охорони та реставрації об’єктів
архітектурно-містобудівної спадщини.
До першої групи слід передусім віднести роботи таких науковців і практиків
архітектурної реставрації як Є. Михайловський, С. Под’япольський, О. Щенков,
а також О. Пруцин, Л. Давид, В. Бєлозерова, Н. Душкіна й інші.
Значний унесок до розробки загальних методологічних принципів архі-
тектурної реставрації належить відомому теоретику і практику-реставратору
Є. Михайловському. У його працях розглядаються як історичні аспекти розви-
тку архітектурно-реставраційної методики, так і загально-теоретичні питання
архітектурної реставрації, проблеми охорони історичних містобудівних утво-
рень та історичного середовища [1].
Заслуговують уваги також теоретичні напрацювання у сфері архітектурно-
реставраційної методики С. Под’япольського [2]. Проте, досить детально
розглядаючи засади дослідження пам’яток і методики їх реставрації, він, як
і Є. Михайловський, обмежується параметрами форми пам’ятки, не враховує
її історичне довкілля. Спроби теоретичного осмислення сутності пам’ятки
як об’єкта охорони та реставрації мають місце в працях О. Щенкова [3].
Розглядаючи архітектурний об’єкт із позицій його історико-культурної значу-
щості, автор бере до уваги також його довкілля та поширює пам’яткові межі на
історичне місто. Наміри комплексного розгляду питань охорони пам’яток архі-
тектури та історичного середовища простежується і в працях О. Пруцина [4].
Але навіть побіжний огляд публікацій цього автора засвідчує певну непослі-
довність його досліджень і нечіткість визначення термінів. Окремі питання тео-
рії архітектурної реставрації порушували в своїх дослідженнях В. Бєлозерова
[5], Н. Душкіна [6], Л. Давид [7] та інші.
Починаючи з 70–х років минулого століття до сфери пам’яткоохоронних
досліджень входить і навколишнє середовище пам’ятки. Серед теоретичних
праць такого спрямування можна виділити дослідження М. Гуляницького
[8], А. Іконникова [9], О. Беккера [10], М. Кудрявцева [11] й інших. Важливо
зазначити, що вказані автори розглядають пам’ятки архітектури не тільки в
контексті історичного середовища, але й звертають увагу на такі містобудівні
ISSN 2078-013318
утворення як пам’ятки убраністики. Вагомим унеском до розробки методики
збереження пам’яток архітектури у системі історичного міста й формування
теоретичних засад охорони пам’яткових урбаністичних утворень стали праці
Ю. Ранінського [12], Л. Андреєва [13] й інших.
Тема історико-містобудівних досліджень та охорони пам’яткових урба-
ністичних утворень отримала належний розвиток й на українських теренах,
зокрема, у працях Є. Водзинського [14], М. Бевза [15], В. Вечерського [16],
Б. Колоска [17] й інших.
Розглянуті дві групи джерел дослідження засвідчують два різні підходи до
охорони пам’яток, два розуміння сутності пам’ятки. В першому випадку увага
зосереджується виключно на осібній споруді-пам’ятці, в другому – звертається
увага також на довкілля пам’ятки, її характерне історичне середовище, в окре-
мих випадках також стверджується позиція охорони цілісних містобудівних
утворень як пам’яток урбаністики. Окрему групу становлять дослідження, в
яких простежується тенденція до ствердження системного підходу в охороні
архітектурно-містобудівної спадщини. Це, зокрема, праці І. Ігнаткіна, М. Бевза,
В. Вечерського, Й. Глямжі, Б. Колоска [18].
Значну частину публікацій, що становлять інтерес для нашого досліджен-
ня, складають методичні напрацювання, в яких висвітлюються локальні пробле-
ми охорони та реставрації різних видів пам’яток. До цієї групи джерел слід від-
нести праці О. Лесика [19], О. Ополовникова [20], Н. Ільїнської [21], О. Маслова
[22], Е. Генделя [23] а також колективні окремі методичні напрацювання [24].
Осібну групу джерел становлять численні зарубіжні публікації, в яких
порушуються питання методологічних і методичних засад охорони та рестав-
рації пам’яток – праці А. Томашевського [25], Б. Римашевського, В. Борусевича
[26], Д. Клосек-Козловської [27], М. Вітвіцького [28], Р. Андраса [29]; а також
статті П. Гаццола, Х. Дайфуку, К. Коннелі, П. Санпаолезі, М. Секіно й кідбкох
інших, уміщені в окремому виданні [30].
Теоретичні й практичні напрацювання світової спільноти у сфері охо-
рони та реставрації об’єктів нерухомої культурної спадщини інтегровано до
численних міжнародних документів – конвенцій, рекомендацій, хартій та
інших актів, розроблених й ухвалених міжнародними організаціями, що при-
четні до охорони пам’яток [31]. Створений на підґрунті новітніх ідей охорони
культурних надбань, цей корпус документів віддзеркалює сучасні світові
методологічні засади пам’яткоохоронної науки.
Отже, стислий огляд і аналіз бібліографічних джерел доводить, що в
Україні ще остаточно не склалися методологічні засади комплексної охорони
та реставрації об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини. Проте, загальний
стан і тенденції розвитку пам’яткоохоронної методики в державі дають підста-
ви стверджувати, що на рівні теоретичних напрацювань склалися передумови
структуризації архітектурної пам’яткоохоронної методології як комплексної
наукової дисципліни. З урахуванням напрацювань світової спільноти у справі
Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік 19
збереження культурного надбання постає можливість виявити закономірності
формування комплексної теорії охорони об’єктів архітектурно-містобудівної
спадщини та визначити модель архітектурно-містобудівної пам’яткоохоронної
методології як комплексної наукової дисципліни, яка структурно поєднує:
– теорію пам’ятки як об’єкта охорони та реставрації;
– теоретичні основи охорони об’єктів архітектурно-містобудівної
спадщини;
– теоретичні засади територіальної (містобудівної) охорони об’єктів
архітектурно-містобудівної спадщини;
– методологію реставрації об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини.
Безумовно, в межах цієї статті ми не в змозі ґрунтовно розкрити зміст
архітектурно-містобудівної пам’яткоохоронної теорії як комплексної наукової
дисципліни. Проте, базуючись на власних авторських працях [32], відповідно
до запропонованої структури наукової дисципліни, спробуємо стисло виклас-
ти основні її положення.
Передусім щодо сучасного розуміння сутності об’єктів архітектурно-
містобудівної спадщини.
До пам’яток архітектури слід відносити об’єкти, автентична архітектур-
на форма чи матеріальна субстанція яких засвідчує архітектурно-будівельну
діяльність людини в минулому, і в поєднанні з історично успадкованим
довкіллям становить історичну, наукову, мистецьку чи іншу культурну цін-
ність. Пам’ятками містобудування є ансамблі, комплекси, садиби й інші
територіально-просторові утворення, сучасне існування яких засвідчується
матеріальною субстанцією історично успадкованого просторового каркаса
забудови чи його фрагментів, які в поєднанні з характерним ландшафтом у
межах їх композиційної цілісності становлять історичну, наукову, мистецьку
чи іншу культурну цінність.
Матеріально пам’ятка архітектури визначається архітектурною формою
з відповідною поверхнею та пластичною трактовкою, матеріальною струк-
турою й культурним шаром у параметрах пам’яткової території об’єкта, які
разом і становлять матеріальну субстанцію пам’ятки.
Пам’ятка містобудування матеріально визначається ландшафтом, плану-
вальною мережею та забудовою або загалом пам’ятковим історично сформо-
ваним просторовим каркасом у параметрах відповідної території. Територія з
культурним шаром і пам’ятковий просторовий каркас разом складають мате-
ріальну субстанцію пам’ятки урбаністики.
Ствердження комплексного підходу до охорони об’єктів культурної
спадщини потребує чіткого розуміння такої пам’яткоохоронної категорії, як
історичне середовище, яке слід трактувати як просторово-часове поле життє-
діяльності людини, організоване історично-успадкованою системою будівель
і споруд у ландшафтних умовах відповідної території.
Важливою категорією теорії охорони та реставрації об’єктів архітек-
турної спадщини є поняття автентичності. Під автентичністю слід розуміти
ISSN 2078-013320
матеріальний стан пам’ятки, її матеріальної субстанції, що забезпечує сучасне
існування цієї пам’ятки як справжнього документа історії й твору архітек-
турного чи містобудівного мистецтва відповідної історичної доби. Стосовно
автентичності середовища, то слід мати на увазі, що йдеться про матеріальний
стан історично успадкованого каркаса середовища відповідного урбаністично-
го утворення чи осібної пам’ятки.
У наступному структурному розділі теорії охорони та реставрації об’єктів
архітектурно-містобудівної спадщини визначається комплекс заходів, необ-
хідних для забезпечення збереження пам’яток. Сучасним розумінням понят-
тя «охорона» означується великий комплекс заходів правового, наукового,
архітектурно-технічного, економічного та просвітницького характеру, зокрема,
облік пам’яток, законодавче та нормативне регулювання їх збереження, управ-
ління пам’яткоохоронною сферою та контроль за утриманням пам’яток, захист
історично успадкованого середовища, реставрація та функціональна адаптація
пам’яткових об’єктів, їх популяризація.
Сучасне розуміння сутності пам’ятки диктує необхідність забезпечення
збереження її характерного довкілля або іншими словами – історично успад-
кованого середовища й, відповідно, теоретичного підґрунтя територіальних
або містобудівних заходів охорони об’єктів архітектурно-містобудівної спад-
щини. Територіальна охорона об’єктів культурної спадщини означає встанов-
лення зон охорони пам’яток, віднесення територіально поєднаної сукупності
пам’яткових ресурсів до заповідників або заповідних територій, а також
визначення в системі міста чи історичних поселень меж і режимів охорони
історичних ареалів.
Основи наукової методики архітектурної реставрації започаткував у
середині ХІХ ст. відомий французький архітектор-реставратор Віолле ле Дюк.
Практичний досвід збереження історичних архітектурних споруд у ХХ ст.
сприяв подальшому розвиткові реставраційної теорії. З позицій сучасного розу-
міння сутності пам’ятки і дій на об’єктах архітектурної спадщини, архітектурна
реставрація має визначатися як система науково обґрунтованих архітектурно-
технічних заходів інтрагенного характеру, спрямованих на збереження автен-
тичної матеріальної субстанції пам’ятки та виявлення пластичних особливостей
архітектурної форми пам’ятки в контексті історично успадкованого середовища.
Щодо містобудівної реставрації, то її, з урахуванням сутності пам’ятки урба-
ністики, слід визначати як системний комплекс архітектурно-реставраційних,
містобудівних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на збереження
автентичної матеріальної поліструктури пам’яткового урбаністичного утворен-
ня, виявлення його містоформуючої й історико-культурної значущості, а також
функціональну адаптацію утворення до організму міста чи іншого поселення.
Стосовно як пам’ятки архітектури, так і пам’ятки урбаністики, якісна оцінка її
реставрації має визначатися передусім ступенем схоронності автентичних мате-
ріальних складових відповідного об’єкта.
Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік 21
Таким чином, визначена структура та сформульовані основні поло-
ження охоронно-реставраційної методології складають стрижень розвитку
архітектурно-містобудівної пам’яткоохоронної теорії як комплексної наукової
дисципліни. Вона орієнтована на вдосконалення нормативно-правової бази,
поліпшення методики дослідження пам’яток і проектування пам’яткоохоронних
заходів на об’єктах архітектурної та містобудівної спадщини, загалом спрямова-
на на розвиток пам’яткоохоронної галузі в Україні.
1. Михайловський Е.В. Реставрация памятников архитектуры. Развития теоретических
концепций. – М.: Строиздат, 1971. – 190 с.; Його ж. Общественное значение памятников
архитектуры // Теория и практика реставрационных работ. – М.: Стройизадат, 1972. –
С. 5–12; Його ж. Основы современного подхода к реставрации памятников культуры
// Методика и практика сохранения памятников архитектуры. – М.: Стройиздат, 1974. –
С. 41–47; Современные теоретические концепции // Методика реставрации памятников
архитектуры. – М.: Стройиздат, 1977. – С. 7–19; Михайловский Е.В. Восстановление памят-
ников культуры, рестраврация памятников архитектуры. – М.:Искусство, 1981. – С. 15–42;
Його ж. Историческая городская среда и ее использование // Памятники архитектуры в
структуре городов СССР. – М.: Стройиздат, 1978. – С. 71–88.
2. Подъяпольский С.С. Характеристика реставрационных методов // Методика рес-
таврации памятников архитектуры. – М.: Стройиздат, 1977. – С. 20–44; Подъяпольский
С.С., Бессонов Г.Б., Беляев Л.А., Постникова Т.М. Реставрация памятников архитектуры. –
М.: Стройиздат, 1988. – 264 с.
3. Щенков А.С. Соотношение памятников архитектуры и окружающей среды // Методика
и практика сохранения памятников архитектуры. – М.: Стройиздат, 1974. – С. 26–29.;
Його ж. Эстетическая оценка архитектурного наследия в современной городской среде //
Современная городская среда и архитектурное наследие. – М.: Стройиздат, 1986. – С. 6–153;
Щенков А.С., Вятчанина Т.Н., Меркулова И.Ю. и др. Современный облик памятников про-
шлого. – М.: Стройиздат, 1983. – С. 140–183.
4. Пруцын О.И. Проблемы архитектурно-исторической среды // Архитектурно-
историческая среда. – М.: Стройиздат, 1990. – С. 12–222; Його ж. Реставрация и рекон-
струкция архитектурного наследия: теоретические и методические основы реставрации
исторического и архитектурного наследия. – М.: Академия реставрации, 1996. – 89 с.
5. Белозерова В.Г. О понятии подлинности и историчности памятников искусства
// Материальная база сферы культуры. – Вып.3. – М., 1998. – С. 3–27.
6. Душкина Н. Понятие подлинности в современной теории и практике реставрации
// Материальная база сферы культуры. – Вып.3 – М., 1996. – С. 3–8.
7. Давид Л. Некоторые вопросы теории реставрации памятников архитектуры // Теория
и практика реставрационных работ. – М.: Стройиздат, 1972. – С. 16–20.
8. Гуляницкий Н. О современном значении понятия «памятник архитектуры» // Теория
и практика реставрационных робот. – М.: Стройиздат, 1972. – С. 13–15; Його ж. Историко-
архитектурное наследие в структуре современного города // Методика и практика сохране-
ния памятников архитектуры. – М.: Стройиздат, 1974. – С. 8–14.
9. Иконников А.В. Старое и новое в системе города. Памятники архитектуры в структуре
городов СССР. – М.: Стройиздат, 1978. – С. 45–70.
10. Беккер А.Ю. О сохранении градостроительных систем прошлого // Теория и практика
реставрационных работ. – М.: Стройиздат, 1972. – С. 21–24; Його ж. Градостроительные
проблемы сочетания нового строительства с историко-культурным наследием // Современная
городская среда и архитектурное наследие. – М.: Стройиздат, 1986. – С. 153–194.
ISSN 2078-013322
11. Кудрявцев М.П. Развитие планировочной структуры городов с учетом историко-
архитектурного наследия // Памятники архитектуры в структуре городов СССР. –
М.: Стройиздат, 1978. – С. 89–106.
12. Ранинский Ю.В. Памятники архитектуры и градостроительства. – М.: Высшая школа,
1988. – 64 с.
13. Андреев Л.В. Основы исследования и реконструкции города. – М.: МАРХИ, 1983.
– С. 72.
14. Устенко Т.В., Кондратенко Е.С., Водзинский Е.Е. Формирование архитектурно-
художественного облика центров городов. – К.: Будівельник, 1989. – 120 с.; Водзинський Є.
Питання охорони містобудівної спадщини // Архітектурна спадщина України. – Вип. 1. –
К.: НДІТІАМ. 1994. – С. 231–238.
15. Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних
комплексів історичних міст: Автореф. дис. … доктора архітектури. – Х., 2004. – 32 с.
16. Вечерський В.В. Спадщина містобудування України. – К.: НДІТІАМ,
ГоловКиївархітектура. 2003. – С. 2–128.
17. Колосок Б.В. Пам’ятки містобудування та їх охорона // Праці Центру пам’яткознавства.
Вип. 3. – К., 2001. – С. 49–72.
18. Игнаткин И.А. Охрана памятников истории и культуры. – К.: Вища школа, 1990.
– 223 с; Глямжа И.И. Памятники архитектуры Литвы. (Охрана и рестраврация). – М.–
Л.: Стройиздат, Ленинградское отделение, 1978. – 144 с.; Вечерський В.В. Охорона і рес-
таврація архітектурної та містобудівної спадщини // Архітектурна й містобудівна спадщина
доби Гетьманщини. – К.: НДІТІАМ, 2001. – С. 276–333.
19. Лесик А.В. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры. – Львов:
Изд–во ЛГУ – К.: Вища школа, 1987. –128 с.
20. Ополовников А.В. Рестраврация памятников народного зодчества. – М.: Стройиздат,
1974. – 392 с.
21. Ильинская Н.И. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры.
– М.–Л.: Стройиздат, Ленингадское отделение, 1984. – 151с.
22. Маслов А.В. Новая архитектура в исторической среде. – М.: Стройиздат, 1990. – 192 с.
23. Гендель Э.М. Инженерные работы при реставрации памятников архитектуры. –
М.: Стройиздат, 1980. – 199 с.
24. Методика реставрации памятников архитектуры (под общей ред. Е.В. Михайловского).
– М.: Стройиздат, 1977. – 168 с.
25. Tomaszewski Е.F. Environmental preventive conservation // ICOMOS. XIII Assemble
General. – Madrid, 2002. – P. 264–266.
26. Рымашевский Б., Борусевич В. Реконструкционные и реставрационные проблемы
старых городов Польши // Архитектурно-историческая среда. – М.: Стройиздат, 1990. –
С. 223–401.
27. Klosek-Kozlovska D. The protection of urban heritage: the social evaluation of the space in
historic towns // ICOMOS. XIII Assemble General. – Madrid. 2002. – P. 87–89.
28. Вітвіцький М. Зони консерваторської охорони. Вісник Укрзахідпроектреставрації. –
2003. – № 13. – С. 153–159.
29. Andras R. Reconstruction – from the Venice charter to the Charter of Krakow 2000 //
ICOMOS. XIII Assemble General. – Madrid, 2002. – P.117–119.
30. Гаццола П., Дайфуку Х., Коннели Э., Санпаолези П., Секино М. Консервация и рестав-
рация памятников и исторических зданий. Пер. с франц. – М.: Стройиздат, 1978. – 320 с.
31. Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань. Зб. документів (упоряд.:
Л.В. Прибєга (кер.проєкту) та ін.) – К.: Ін–т культурології Академії мистецтв України, 2009.
– С. 222–408.
Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік 23
32. Прибєга Л.В. Охорона та реставрація об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини
України: методологічний аспект. – К.: Мистецтво, 2009. – 304 с.; іл.
Прибега Л.В. Архитектурная памятникоохранная методика, как научная
дисциплина
В статье предложена структура архитектурно-градостроительной методологии,
как комплексной научной дисциплины, а также изложены основные ее положе-
ния и определения.
Ключевые слова: памятникоохранительная методика, охранительно-реставра-
ционная методология, структура научной дисциплины.
Pribega L.V. The architectural heritage protective method as scientifi c dis-
cipline
In the article the structure of architectonically-town-planning methodology is
offered as complex scientifi c discipline. Also there are expounded its substan-
tive provisions and determinations.
Key words: the heritage protective method, protectively-restoration methodol-
ogy, structure of scientifi c discipline.
О.Ю. МАНАЄВ
Історико-культурні заповідники Криму:
пам’яткоохоронна діяльність та перспективи
Проаналізований і узагальнений досвід пам’яткоохоронної діяльності історико-
культурних заповідників Криму. Визначені основні такі основні напрями їх
діяльності: облік пам’яток, здійснення охоронних археологічних досліджень,
ремонтно-реставраційних робіт щодо охоронюваних об’єктів на території цих
заповідників. Запропоновані заходи щодо поліпшення стану справ із охорони
історичної спадщини Криму.
Ключові слова: Крим, охорона культурної спадщини, історико-культурні за-
повідники.
Українська й зарубіжна практика засвідчує, що організація історико-
культурних заповідників є найбільш ефективною формою збереження пам’яток
та їх оточення [1, с. 16]. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону
культурної спадщини», залежно від складової культурної спадщини, заповідни-
ки можуть бути історико-археологічними, історико-архітектурними, історико-
меморіальними, історико-етнографічними, еколого-історико-культурними та
музеями-заповідниками [2]. Одним із основних завдань цієї інституції є охорона
об’єктів культурної спадщини. У зв’язку з цим, заповідник розробляє науково
обґрунтовані пропозиції щодо збереження і використання об’єктів культурної
спадщини, які знаходяться на його балансі, забезпечує їх утримання і захист,
проводить роботу з виявлення, вивчення, фіксації, складання облікової доку-
ментації на об’єкти культурної спадщини; виступає замовником реставраційних
|