Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі

У повідомленні розглядаються два щойновиявлені документи, що стосуються будівництва бернардинського монастиря у Фразі. Автор робить деякі узагальнення щодо характеру організації будівництва Західної України у другій половині 18 ст. В сообщении рассматриваются два нововыявленные документа, касающиеся...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Праці Центру пам’яткознавства
Date:2010
Main Author: Юрченко, С.Б.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79464
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі / С.Б. Юрченко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 205-210. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859823187153387520
author Юрченко, С.Б.
author_facet Юрченко, С.Б.
citation_txt Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі / С.Б. Юрченко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 205-210. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці Центру пам’яткознавства
description У повідомленні розглядаються два щойновиявлені документи, що стосуються будівництва бернардинського монастиря у Фразі. Автор робить деякі узагальнення щодо характеру організації будівництва Західної України у другій половині 18 ст. В сообщении рассматриваются два нововыявленные документа, касающиеся строительства бернардинского монастыря в Фраге. Автор делает некоторые обобщения относительно характера организации строительства Западной Украины во второй половине 18 в. In a report examined two again educed documents, touching building of minoriten monastery in Fraga. An author does some generalizations in relation to character of organization of building of Western Ukraine in the second half 18 centuries.
first_indexed 2025-12-07T15:26:54Z
format Article
fulltext 205Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік відомого дослідника Херсонесу, археолога-аматора, полковника артилерії М.М. Пе- чьонкіна. Вміщені тексти раніше невідомих його рукописів, присвячених питан- ням охорони історико-культурної спадщини в Криму. Ключові слова: Військово-історичний музей артилерії, інженерних військ та військ зв’язку, М.М. Печьонкін, Крим, охорона культурної спадщини. Nepomnyashchiy A.A. Materials of N.M. Pechonkin`s archival fund as unknown source about protection of cultural legacy in Crimea at the beginning of 20th century Unknown corps of documents from the scientifi c archive of military historical museum of artillery, engineering troops and troops of connection came into use of scientists. Materials from personal fund of famous explorer of Chersoneses, archaeologist-ama- teur, colonel of artillery have been considered. Texts of before unknown manuscripts about protection of cultural legacy in Crimea are brought. Key words: Military Historical Museum of Artillery, Engineering Troops and Troops of Connection, N.M. Pechonkin, Crimea, protection of cultural legacy. С.Б. ЮРЧЕНКО Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі У повідомленні розглядаються два щойновиявлені документи, що стосу- ються будівництва бернардинського монастиря у Фразі. Автор робить де- які узагальнення щодо характеру організації будівництва Західної України у другій половині 18 ст. Ключові слова: монастир, будівництво, архітектура. Бернардинський монастир у с. Фрага Рогатинського району Івано- Франківської обл., належить до майже невивчених істориками архітектури об’єктів. Очевидно, такому стану речей сприяло те, що будівлі монастиря було розібрані ще в ХІХ ст. Монастир було засновано власником тоді містечка Фрага Станіславом Яблоновським (пізніше – Великим коронним гетьманом) у 1682 р. на місці явлення Богоматері. Перші споруди комплексу були дерев’яними, і лише в 1706 р. був закладений мурований костьол, завершений у 1711 р. Мурований корпус келій, розпочато зводити ще на початку ХVІІІ ст. і продовжено в 1723 р.; закінчений у 1732 р. Проте, через прорахунки, допущені при зведенні фундаменту, вже в 1745 р. стіни дали тріщини [1]. З часом цей процес набрав настільки загрозливого характеру, що гвардіаном кляштору було прийнято рішення розібрати старі мури і на їх місці звести новий корпус келій. В архіві провінції бернардинців у Кракові зберігається 2 цікаві докумен- ти, що добре характеризують будівельний процес і організацію будівництва у Західній Україні в другій половині ХVІІІ ст. Перший документ – це контракт між гвардіаном монастиря та стрихарем Яном Галензою з Підкаменя на випал цегли. Відповідно до умов контракту, майстер зобов’язується не брати іншої 206 ISSN 2078-0133 роботи q випалювати цегли стільки, скільки знадобиться монастиреві для будівництва. Обумовлюються розміри цегли «відповідно до міри, даної собі з конвенту»: довжина – півліктя «справедливого», ширина – чверть ліктя, товщина – півчверті. Тут-таки маємо цікаве свідчення про «стандартизацію» типових розмірів і пов’язаність їх із системою мір, що базується на лікті. Архівно підтверджена одиниця довжини може слугувати підставою для пропорціонування певних пам’яток архітектури ХVІІІ ст. з цього регіону і прямо вказує на кратність розмірів саме «справедливому» ліктю, що був, таким чином, своєрідним модулем. Далі в контракті обумовлюється, що Ян Галенза сам наймає необхідну кількість робітників і розраховується з ними. Перераховуються підготовчі робо- ти – копання «матерії», формування, завезення сировини до печей, вивезення з них цегли тощо. Цеглу майстер повинен випалювати добре і «як належить», а якщо б він цеглу зіпсував через недопал, зпарення чи перепал, тоді сам має за власний кошт компенсувати монастиреві видатки на дрова. Вичищати піч після випалу також зобов’язаний майстер. Він же мусить доглядати дрова, «щоб на сторону не йшли» і не спалювалися без потреби. Монастир зобов’язався сплачувати за кожну тисячу випалених цеглин 8 злотих, за тисячу сирцю – 4 злоті. Монастир надає також необхідні інструменти – відра, бочку для води, лійку, черпак, віз для возіння води, тачки, лопати тощо. Наполовину зіпсована цегла враховується при підрахунку загальної кіль- кості, але надбита на 3/4 відкидається. З напоїв монастир повинен дати 1 гар- нець горілки та 10 гарнців пива. Контракт датований 20 червня 1780 р. Другий документ – договір із архітектором Флоріаном Ріхтером. Цей архітектор, що підписався на контракті німецькою мовою як «мулярський май- стер», відомий тим, що саме цього часу працював для Жевуських із Роздолу. Він зводив костьол у Берездівцях і, можливо, костьол у Ходорові. Йому ж атрибутована перебудова костьолу в Жидачеві [2]. В архітектурі фасадів своїх споруд Ріхтер застосовував стилістичні форми, що мають корені в саксонсько- му мистецькому середовищі. Архівний документ підтверджує досить довге перебування зодчого в означеному регіоні Західної України, принаймні в 1763– 1780 роках, і відкриває перспективи для виявлення нових його творів на Покутті. Але повернемося до контракту. Він був підписаний у присутності гвардіана ксьондза Яна Стеткевича Юзефом Хойновським, підстаростою Жидачівським, на той час синдиком монастиря. З огляду на згадану вище ймовірну участь Ф. Ріхтера у перебудові костьолу в Жидачеві, можливо припустити, що саме Ю. Хойновський міг запросити його до Фраги. Згаданий конвент, «бачачи упадаючу конструкцію свого кляштору», в якому мешкають ченці, отримавши згоду від їх світлості фундаторів, а також від орденської влади, вирішив старий кляштор, який загрожує падінням, розібрати, а новий із фундаменту вимурувати. Монастир, маючи частково приготований матеріал і зібравши трохи милостині на оплату ремісникові – як до розбирання старої конструкції, так і до зведення протягом трьох років нової відповідно до абрису, накресленого тим же архітек- 207Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік тором Флоріаном Ріхтером – запрошує останнього до роботи і йому ж доручає розпоряджатися всім будівництвом, а за роботу зобов’язується виплачувати 400 злотих щорічно; за виконані креслення обіцяє подякувати окремо. Крім того, скільки б разів архітектор не приїхав для нагляду за будівництвом, йому та його слузі забезпечується харчування та постій для коней. Натомість Ф. Ріхтер, беручи до уваги, що постійно бути на будівництві не зможе, зобов’язався при- їжджати стільки разів, скільки потрібно; буде також розміряти територію під майбутні фундаменти, розраховувати щоденну зарплатню мулярам, теслярам і їх помічникам відповідно до «вартості кожного»; одного з мулярів поставить майстром або пришле майстра від себе; доглядане фундаменти, стіни, опори та склепіння, щоб міцно й довговічно були змуровані. Архітектор також має контролювати роботу стрихаря (якого разом із мулярами і теслями повинен знайти монастир), щоб добре випалював цеглу; має оцінити привезену з печі цеглу. Для розбирання старих стін, запобігаючи пошкодженню матеріалів, поставити вмілих людей, дати шаблони на анкери, грати, завіси для завчасного їх виготовлення в кузні, також надати реєстр необхідної кількості деревини на коробки, двері, рами до вікон, балок, крокв, гонту. І загалом: що тільки до фун- даментального та ґрунтовного мурування потрібно, – всьому дати раду, догля- нути і допильнувати. А оскільки це будівництво буде вестися за кошт зібраної милостині, то якщо б через недогляд архітектора виникло якесь пошкодження чи через невчасний приїзд простоював би ремісник, через що затримувалося би будівництво, то «пан архітектор» не тільки буде закликаний до сумління, але й до відповідальності, втрачаючи частину винагороди. Архітектор зобов’язався також «не відступити» від будівництва до його закінчення. Після підпису є розписка 17 вересня 1781 р. про отримання Флоріаном Ріхтером першого річного траншу – 400 злотих. Отже, наведений текст контракту свідчить про розповсюдженість підряд- ного способу будівництва, коли архітектор брав на себе повну відповідальність не тільки за складання проекту, але й за увесь будівельний процес узагалі. Саме він повинен був контролювати роботу безпосередніх виконавців – аж до випла- ти їм грошей, маючи, таким чином, усі важелі впливу на реалізацію свого твор- чого задуму. Замовник (у даному випадку бернардинський монастир) міг сам залучати будівельних виконавців, але всі вони були підконтрольні архітектору. 1. Wyczawski H. Klasztory bernardyńskie w Polsce w jej prowincjach historycznych. – Kalwaria, 1985, – S. 59–65. 2. Юрченко С. Деякі відомості щодо Флоріана Ріхтера – придворного архітектора Жевуських. // Przegląd wschodni. – T. VI. Zeszyt 1. – Warszawa, 1999. – S. 155–161. 208 ISSN 2078-0133 додаток № 1. – 20 червня 1780 р. – Фрага. – Контракт зі стрихарем Яном Галензою на випал цегли для будівництва кляштору у Фразі Między konwentem Fraskim zakonu oyca swiętego Franciszka z jedney a sła- wetnym Janem Gałęzą magistrem strycharzem obywatelem podkamienieckim z dru- giey strony, stanął takowy i w niczym nieodmienny kontrakt iż rzeczony Jan Gałęza podięwszy się robić y palić cegłę na fabrykę tegoż konwentu obowiązuie się nayprzod zawodu żadnego nie uczynic, ale poty robić y palić cegłę poki potrzeba fabryki wycią- gać będzie. Po wtóre cegłę wydawać powinien podług miary daney sobie z konwentu, to iest wzdłuż pułłokcia sprawiedliwego wszerz cwierc, iedne wzgrubsz pułcwierci sprawiedliwey. Do tey roboty o wszystkich ludzi swoich i za swoie pieniądze starac się obowiązany iest. To iest do kopania materyi, zawożenia dołow, wożenia wody y piasku, tratowania materyi, formarzow, do zawożenia pieca y wywożenia z niego, do ognia y o wszystkich innych. Cegłę wypalać powinien dobrze y należycie, a ieżeliby (czego uchoway Boże) miał cegłę popsuć przez niedopalenie, spażenie, lub zbytnie przepalenie, tenże magister sam na tym szkodować powinien y expens za drwa kon- wentowi nadgrodzić. Zawoz do pieca y wywoz z pieca iegoż kosztem bydz ma. Jako też stosy ieżeli się popsuią naprawie y czeluscią z gruzu y popiołów wyczyszczać iemuż przynależy. Drzew także doglądać powinien będzie aby nastronę nieszły y bez potrzeby palone nie były. Konwent zaś Fraski zwysz spomnionemu magistrowi od każdego tysiąca cegły paloney płacić powinien po zł. pol. osm. Tysiąc zaś surowki po zł. pol. cztery. Także naczynia konwenckie bydź powinny, to iest szaflików dwa, ceber ieden, konew iedna, beczka do wody, leyka y czerpak, telega do wożenia wody, gary do wożenia piasku, taczek sześcioro, rydlow dwa, łopat okutych trzy y konie do wożenia wody y piasku, ktorego to naczynia w całości doglądać tenże magister winien aby ktore nie zginęło. Cegła na puł przepadniona palona przysmiwana będzie do liczby. Na trzy części za lub więcey skruszona ta się odrzucać będzie. Trynkuw także do wypalenia każdego pieca konwent dać powinien to iest wodki garniec ieden, piwa garcy dziesięć. Ten kontrakt iako sobie obydwie strony dotrzymać we wszyst- kich punktach przyrtekaią tak się rekami własnemi podpisuią. Działo się w Fradze dnia dwudziestego czerwca roku tysiąc siedmset osiemdziesiątego. X. Jan gwardyan Fraski. Jan Gałenza mayster. Die 20 junij 80av przy kontrakcie wziął magister zadatku zł. 20. Архів провінції бернардинців у Кракові XYIII–4, арк. 41 № 2. – 21 квітня 1781 р. – Фрага. – Контракт із архітектором Флоріаном Ріхтером про будівництво кляштору у Фразі Między panem Floryanem Rychterem architektem z iedney a konwentem Fraskim ww.oo. bernardynów w prytomności przewielebnego w Chrystusie jego- mość xiędza Jana Stetkiewicza gwardyana przez wielmożnego jegomość pana Józefa 209Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік Choynowskiego podstarostę grodzkiego żydaczowskiego iako konwentu syndyka czyniącym z drugiey strony stanął pewny kontrakt i nieodmienne postanowienie w niżey opisanych punktach w ten sposob. Iż pomieniony konwent widząc upadaiącą klasztoru swego strukturę w którym z niebezpieczeństwem zakonne zgromadzenie mieszka w szczególney opatrzności boskiey położywszy ufność przy otrzymanym tak od jaśnie oswieconych fundatorów iako też przy należytey zakonney zwierzch- ności konsensie przedsięwziął stary prędkim upadkiem grożący rozebrać a nowy z fundamentu wymurować klasztor a mając po części przygotowany materiał y na zapłatę rzemieśnikowi nieco zebraną jałmużnę, tak do rozebrania starey y do zmu- rowania nowey w przeciągu lat trzech klasztoru struktury podług abrysu przez tegoż j. pana architekta delineowanego wspomnionego j. pana Floryana Rychtera zaciąga, y onemu przedsięwziętą fabrykę w dyspozycią oddaie, a za rozrządzenie y trud jego przez częstą dla dozoru doieżdżanie ponieść maiący, rekompensy w każdym roku po zł. pol. czterysta w.400 wypłacać deklaruię, a zaś wydanie y delineowanie abrysu osobne zawdzięczenie obiecuie. Nadto ile razy j.m. pan architekt dla rozporządzenia fabryki y dozoru do konwentu ziedzie, przez każdy czas bawienia jego .... wiktu przy konsolacyi, tudzież obrok, stanu dla koni y żywność człeku służącemu dawać stanowi. Wzaiemnie zaś jego mość pan architekt konwentowi przyrzeka y obowią- zuie się iż gdy ustawicznie obecnym przy dozorze fabryki bydź nie może, więc wiele razy potrzeba wyciągać będzie tylekroć do Fragi zieżdżać y bawić plantą na kopanie fundamentów rormieżyć zapłatę dzienną mularzom, cieślom y pomocnikom, podług wartości każdego roboty naznaczyć, iednego z mularzow maystrem postanowić, lub od siebie przydać, fundamentow, murow, odsad y sklepień, aby mocno y trwale zmurowane były doyrzec, strycharza po ktorego iako też mularzow pomocników y cieślow sprowadzenie konwent starać się ma. W dobrym robieniu y wzpaleniu cegły informować y dopilnować, nad to cegłę wypaloną z pieca wywiezioną zbrakować y obrachować do rozebrania starego klasztoru zapobiegaiąc w materyałach uszkodze- nia ludzi umieiętnych dodać, modele na ankry, kraty, zawiasy, haki dla wczesnego w kuzni przygotowania wydać, tudzież regestr potrzebnego z umiarkowaniem drzewa na odrzwi, drzwi, ramy do okien, platew, balkow, krokwi, gontow y gątalow wypi- sać, y cieslow w budowaniu dachu doyrzeć. Zgoła co tylko do fundamentalnego y gruntownego zmurowania y wystawienia klasztoru należeć będzie, w tym wszystkim zaradzić, dojrzec y dopilnowac powinien będzie. A iako ta fabryka z samey kontynu- ować się ma iałmużny, tak gdyby przez niedozor j. pana architekta iakowe wyniknęło uszkodzenie lub dla nieziechana w czasie potrzeby wakował by rzemiesnik, przez co fabryka przeciągać by się musiała nietylko tenże na sumieniu obowiązany, lecz do odpowiedzi pociągniony będzie. A co większa iż przez niedopełnienie obowiązków w tym kontrakcie wyrażonych j. pan architekt postanowioną dla siebie ma tracić rekompensę y że tey fabryki nie odstąpi uroczyście przyrzeka. Ktoren kontrakt dla pewnieyszego dotrzymania strony rękami własnemi podpisuią. Działo się w Fradze dnia 21 kwietnia roku 1781. Florian Rihter mauer meistr. 210 ISSN 2078-0133 Ja niżey na podpisie wyrażony daie to moie swiadectwo przewielebnemu oycu guardyanowi konwentu Fraskiego iako należytość swoią całoroczną to iest złotych polskich czterysta N-ro złotych 400 odebrałem na co się ręką własną podpisuie. D.17 Jbris 1781. Florian Rihter meistr . Архів провінції бернардинців у Кракові XYIII–4, арк. 45–46. Юрченко С.Б. Два документа о строительстве бернардинського монастиря в Фраге. В сообщении рассматриваются два нововыявленные документа, касающиеся строительства бернардинского монастыря в Фраге. Автор делает некоторые обобщения относительно характера организации строительства Западной Украины во второй половине 18 в. Ключевые слова: монастырь, строительство, архитектура. Yurchenko S.B. Two documents about building of bernardine monastery in Fraga. In a report examined two again educed documents, touching building of minoriten monastery in Fraga. An author does some generalizations in relation to character of organization of building of Western Ukraine in the second half 18 centuries. Key words: monastery, building, architecture.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79464
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2078-0133
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:26:54Z
publishDate 2010
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Юрченко, С.Б.
2015-04-02T14:46:01Z
2015-04-02T14:46:01Z
2010
Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі / С.Б. Юрченко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 205-210. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
2078-0133
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79464
У повідомленні розглядаються два щойновиявлені документи, що стосуються будівництва бернардинського монастиря у Фразі. Автор робить деякі узагальнення щодо характеру організації будівництва Західної України у другій половині 18 ст.
В сообщении рассматриваются два нововыявленные документа, касающиеся строительства бернардинского монастыря в Фраге. Автор делает некоторые обобщения относительно характера организации строительства Западной Украины во второй половине 18 в.
In a report examined two again educed documents, touching building of minoriten monastery in Fraga. An author does some generalizations in relation to character of organization of building of Western Ukraine in the second half 18 centuries.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Праці Центру пам’яткознавства
Пам’яткознавство в документах
Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
Два документа о строительстве бернардинського монастиря в Фраге
Two documents about building of bernardine monastery in Fraga
Article
published earlier
spellingShingle Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
Юрченко, С.Б.
Пам’яткознавство в документах
title Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
title_alt Два документа о строительстве бернардинського монастиря в Фраге
Two documents about building of bernardine monastery in Fraga
title_full Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
title_fullStr Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
title_full_unstemmed Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
title_short Два документи про будівництво бернардинського монастиря у Фразі
title_sort два документи про будівництво бернардинського монастиря у фразі
topic Пам’яткознавство в документах
topic_facet Пам’яткознавство в документах
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79464
work_keys_str_mv AT ûrčenkosb dvadokumentiprobudívnictvobernardinsʹkogomonastirâufrazí
AT ûrčenkosb dvadokumentaostroitelʹstvebernardinsʹkogomonastirâvfrage
AT ûrčenkosb twodocumentsaboutbuildingofbernardinemonasteryinfraga