Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств
У статті розглядається питання про участь кримського духовенства в роботі краєзнавчих організацій Півдня України – Одеського товариства історії та старожитностей і Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу друкованих видань і протоколів засідань указаних організацій висвітлена тематика...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Праці Центру пам’яткознавства |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79466 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств / В.В. Каліновський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 221-232. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859911531611815936 |
|---|---|
| author | Каліновський, В.В. |
| author_facet | Каліновський, В.В. |
| citation_txt | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств / В.В. Каліновський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 221-232. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Праці Центру пам’яткознавства |
| description | У статті розглядається питання про участь кримського духовенства в роботі
краєзнавчих організацій Півдня України – Одеського товариства історії та старожитностей і Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу друкованих видань і протоколів засідань указаних організацій висвітлена тематика історичних
праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності. Зроблено оцінку внеску
духовенства Криму в розвиток регіональних історичних досліджень, зокрема, в
галузі вивчення християнських старожитностей.
В статье рассматривается вопрос об участии крымского духовенства в
работе краеведческих организаций Юга Украины – Одесского общества
истории и древностей и Таврической ученой архивной комиссии. На основе
анализа печатных изданий и протоколов заседаний указанных организаций
освещена тематика исторических работ священников и основные аспекты
их деятельности. Сделана оценка вклада духовенства Крыма в развитие
региональных исторических исследований, в частности в области изучения
христианских древностей.
The article discusses the involvement of clergy in the Crimean local history organizations
from the South of Ukraine – Odessa Society of History and Antiquities and
Taurical Scientifi c Archive Commission. Based on the analysis of printing editions
and protocols of this organizations covered topics of historical works of the priests
and the main aspects of their activities. Evaluated the contribution of the clergy of the
Crimea in the development of regional historical research, in particular in the study
of Christian antiquities.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:02:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
221Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік
наследия. Определены виды печатных изданий УООПИК по материальной
конструкции и виды печатных изданий УООПИК по целевому назначению.
Проанализирована периодика Общества, начиная с первого печатного органа –
информационно-методического бюллетеня «Памятники Украины» и заканчивая
обзором современного научно-популярного журнала – «Эхо веков».
Ключевые слова: Украинское общество охраны памятников истории и
культуры, издательская деятельность, дело охраны историко-культурного
наследия, историко-культурное наследие, сохранение.
Boyko L.O. Publishing of the Ukrainian society of prevention memories of his-
tory and culture as a source of studying the saving of cultural and historical
heritage of Ukraine
In the scientifi c article is investigated the role of publishing activity of Ukrainian so-
ciety of prevention memories of history and culture in the decision of actual and dif-
fi cult problems of saving and prevention of cultural and historical heritage in Ukraine.
Certainly types of printing editions of UTOPIK after a fi nancial construction and
types of printing editions of UTOPIK on the having a special purpose setting. The
periodicals of Society are analysed from the fi rst printing edition – informational me-
thodical bulletin «Monuments of Ukraine» to the popular scientifi c magazine today
is «Echo of ages».
Key words: Ukrainian society of prevention memorys of history and culture, publish-
ing, the matter of prevention memorys, cultural and historical heritage, saving.
В.В. КАЛІНОВСЬКИЙ
Пам’яткознавча діяльність духовних
осіб Таврії в роботі наукових товариств
У статті розглядається питання про участь кримського духовенства в роботі
краєзнавчих організацій Півдня України – Одеського товариства історії та старо-
житностей і Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу друкованих ви-
дань і протоколів засідань указаних організацій висвітлена тематика історичних
праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності. Зроблено оцінку внеску
духовенства Криму в розвиток регіональних історичних досліджень, зокрема, в
галузі вивчення християнських старожитностей.
Ключові слова: духовенство, пам’ятки історії та культури, Крим, Одеське това-
риство історії та старожитностей, Таврійська вчена архівна комісія.
У другій чверті XIX ст. на території України почали створюватися наукові
товариства з вивчення регіональної історії. Місцеве духівництво не лишилося
осторонь цих процесів, узявши активну участь в їхній діяльності.
Одним із піонерів таких краєзнавчих досліджень стало Одеське товари-
ство історії та старожитностей (далі – ОТІС), створене у квітні 1839 р., воно
займалося дослідженням пам’яток історії та археології півдня Російської
імперії – сучасної Південної України. Його діяльність тривала більше 80 років.
За статутом ОТІС мало на меті поширення історичних і археологічних відомос-
тей про південь Росії. Головними завданнями були: збирання, опис і збереження
222 ISSN 2078-0133
залишків старовини, виявлених на півдні Росії й публікація результатів дослі-
джень. Наукові результати роботи товариство друкувало в «Записках Одесского
общества истории и древностей» (далі – «Записки», ЗООИД), які виходили з
1844 до 1919 р. Усього вийшло 33 томи. Від першого тому в «Записках» існував
окремий розділ «Пам’ятки монументальні». Товариство займалося вивченням
історії культових споруд, проведенням археологічних розкопок. У 1840 р. ОТІС
заснувало Музей старожитностей. Товариство виступило координатором і
організатором дослідження історії краю. Його діяльність сприяла накопиченню
фактичного матеріалу про регіон, збереженню музейних експонатів, пам’яток
старовини. Праці членів ОТІС створили підґрунтя для пізнішого поглибленого
дослідження історії Причорномор’я [1].
Пам’яткознавчі праці з нецерковного середовища учасників ОТІС вже
розглядалися у змістовних роботах професора А. Непомнящого й інших
дослідників [2]. Діяльність духівництва при цьому окремо не розглядалася.
Серед авторів, які зверталися до церковної історії краю, був великим від-
соток духовних осіб. Причина тому – природний професійний інтерес до тієї
сфери, в якій вони працювали; наявність матеріалів для дослідження; заохо-
чення і єпархіальним керівництвом, і окремими членами ОТІС представників
духовенства до написання історії своїх храмів і монастирів. При цьому багато
хто з духовних осіб виступив у «Записках» лише з однією публікацією, інші
ж були активними членами ОТІС й досліджували різні аспекти церковного
минулого півдня Росії.
Хоча духовні особи й не були серед засновників ОТІС, вони значну
роль відігравали в його діяльності. 23 квітня 1839 р. до організації приєднав-
ся архімандрит Порфирій, 24 жовтня 1839 р. – архієпископ Кишинівський і
Хотинський Дмитро (Сулима), архієпископ Подільський і Брацлавський Кирило
(Лук’янович), архієпископ Рязанський і Зарайський Гавриїл (Городков), єпископ
Катеринославський Інокентій (Александров), єпископ Вінницький Афанасій
(Дроздов), 14 березня 1840 р. – єпископ Харківський Інокентій (Борисов), 9 трав-
ня 1840 р. – єпископ Саратовський Іаков (Вечерков). Почесним членом ОТІС був
митрополит Київський Філарет (Амфітеатров) [3]. Така кількість вищих церков-
них ієрархів у складі краєзнавчого об’єднання не може не вражати.
Серед представників духівництва, дотичних до діяльності ОТІС, на осо-
бливу увагу заслуговує діяльність архієпископа Херсонський і Таврійський
Гавриїла (Розанова) (1781–1858), роль якого у вивченні регіональної історії вже
була предметом досліджень упродовж останнього десятиліття [4]. Цей церков-
ник був дійсним членом ОТІС з 1839 р.
Займаючи посаду єпархіального архієрея, Гавриїл ще під час перебування
на кафедрі в Катеринославі, маючи, з одного боку, цікавість до місцевої історії,
з іншого – вільний доступ до архівних матеріалів підпорядкованих йому кон-
систорії, Самарського монастиря й окремих церков; опрацював великі масиви
джерел і підготував низку праць, які вдалося опублікувати пізніше, після його
переїзду до Одеси. Нові умови мала сприятливу обстановку для його активної
наукової діяльності .
223Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік
Певною мірою як багатство наявних матеріалів, так і прагнення осягнути
історію всієї території, яка знаходилася під духовною владою архієпископа,
вплинули на те, що на відміну від сучасників і колег із ОТІС, Гавриїл не став
обмежуватися дослідженням окремих сюжетів, епізодів церковної історії
південноросійських єпархій (хоча з-під його пера виходили й такі роботи –
зокрема, вже у першому ж томі ЗООИД з’явилась стаття про старовинні хрис-
тиянські споруди Криму, які збереглись на території півострова [5]). У примітці
до цієї статті Гавриїл пише, що описи старожитностей в інших повітах будуть
надруковані в наступних томах «Записок».
Указаний матеріал авторства архієпископа Гаврила можна вважати всту-
пом до іншої, більш ґрунтовної його праці. В її першій частині – описи церков
у м. Феодосії, в т.ч. Св. Миколи-Чудотворця (всього – 17 споруд), у другій – у
м. Керч (де особливу увагу преосвященний приділив найстарішій у Криму
церкві – Св. Іоанна Предтечі); третя частина фіксувала храми у Старому Криму,
четверта – у повітових селищах. Широко наводилися відомості з історії храмів,
їхня історія, найбільш примітні особливості та ікони. Дослідник постійно під-
креслював стародавність церков, особливо тих, що були збудовані греками.
Це цілком зрозумілий мотив, через який преосвященний доводив давні тради-
ції православ’я у переважно мусульманському на той момент Криму.
У 1848 р. о. Гавриїлом було видано «Хронологіко-історичний опис церков
єпархії Херсонської і Таврійської» [6]. На його початку міститься декларація
архієпископа про те, що подається хронологічна таблиця «всіх, що знаходяться
в Новоросійському краї», церков, із зазначенням часу заснування або зведен-
ня, і з доданням історичних відомостей про деякі з них. Утім, співставлення
інформації, наведеної Гавриїлом, із архівними джерелами дає підстави поста-
вити під сумнів як тезу про повноту «Хронологіко-історичного опису...», так і
достовірність деяких наведених у ньому фактів. Важливо звернути увагу також
на невідповідність назви й змісту роботи задекларованому наміру. Адже, як
зазначав сам Гавриїл, «Новоросійський край» включав 3 губернії: Херсонську,
Таврійську та Катеринославську. Але в «Хронологіко-історичному описі…»
подаються дані про храми лише двох із них – Таврійської та Херсонської.
Плани опису церков Катеринославської губернії так і залишилися нереалізова-
ними. Хоча архієпископ і задекларував свої наміри це зробити в подальшому.
Дослідник розподілив історію єпархії на кілька епох: від появлення в
Таврії православ’я і до приєднання її до Російської імперії та від цієї події до
середини ХІХ ст. Першими православними церквами у Криму автор називає
бахчисарайську Успенську церкву та Іоанно-Предтеченську церкву в Керчі.
Далі, за хронологічним принципом – від 1775 р. перераховує розташовані в
єпархії церкви. Історія церков доведена до 1837 р.
Духовний сан автора, коло його інтересів, наявні масиви джерел зумовили
те, що в його головній роботі основна увага концентрується якраз на церковній
історії краю, хоча й не без деяких фактологічних помилок і недоречностей.
Зауважимо, що від таких вад дослідника не вберегло звернення до вже заста-
рілого на той час барокового літописного стилю з намаганням поєднати його
224 ISSN 2078-0133
з суворим ставленням до джерел. Щодо лейтмотиву, якого дотримувався архі-
єпископ Гавриїл, викладаючи церковну історію півдня Росії, слід відмітити,
що він сприяв закладенню міцної традиції поєднання місцевого патріотизму з
великодержавним переконанням у цивілізаторському, культурницькому впливі
імперської системи на розвиток краю [7].
Інший дійсний член ОТІС протоієрей Арсеній Гаврилович Лебединцев,
хоча й починав працювати в єпархії під керівництвом Гавриїла (Розанова), але
знаходився під значно більшим впливом наступних єпархіальних архієреїв,
Інокентія (Борисова) та Дмитра (Муретова), яких знав ще за викладанням у
Київській духовній академії. Згідно з волею о. Інокентія, о. Арсеній у 1848 р.
був переведений із Одеси до Севастополя, де служив до 1857 р., після чого
знову повернувся до Одеси.
Особливе місце в дослідженні церковної історії Таврії займає праця
Арсенія (Лебединцева) «Століття церковного життя Криму. 1783–1883 рр.» [8].
Тут священик наводив відомості про становище й кількість православних цер-
ков на півострові відразу після його приєднання до Російської імперії. Автор
називає кількість існуючих на той момент церков – 51, з них 21 – повністю
зруйнована. Цифра викликає деякі сумніви, – її можна пояснити бажанням о.
Арсенія довести читачам, яким важким було становище православ’я за існу-
вання Кримського ханства та яким позитивним і масштабним був уплив імпер-
ської влади у відновленні позицій православної церкви в Криму. Протоієрей
акцентує увагу на постаті архієпископа Інокентія (Борисова) та його внеску до
справи відбудови церковних старожитностей. Твір А. Лебединцева був надру-
кований окремим виданням і здобув визнання серед сучасних йому вчених.
Учень о. Гавриїла, С. Серафімов у статті «Херсонські святителі» [9], що
була присвячена мученикам Херсонеських і представляла собою коментований
переклад рукописних житій, що були надіслані до ОТІС із Синодальної біблі-
отеки у Москві, порушив питання про знаходження в античному місті храму
Св. Петра. Видатний краєзнавець М.Н. Мурзакевич виявив у роботі священика
декілька помилок, звернув увагу на його важливі коментарі та звернувся до
настоятеля Херсонеського монастиря з проханням роз’яснити місцевість візан-
тійської частини міста [10].
Ігумен Херсонеського монастиря Св. Володимира Анфим підготував істо-
ричну записку про цю обитель [11]. Стаття вміщувала відомості про будівництво
монастиря та зміни в його статусі, про візити до Херсонесу коронованих осіб.
Зміст твору ігумена був традиційним для подібних матеріалів, проте, незважаю-
чи на невеликий обсяг, мав значення для певного кола зацікавлених осіб.
Слід також зазначити доповідь священика з м. Судак Валентина Томкевича,
що була виголошена на засіданні ОТІС 13 лютого 1904 р., про стан давніх
пам’яток у його парафії [12]. Зокрема, у доповіді йде мова про відновлення
давньої церкви у селищі Кози, яке проводилося під наглядом віце-президента
Товариства, відомого історика й археолога О.Л. Бертьє-Делагарда.
Духовні особи також брали участь у поповненні фондів музею
ОТІС. Наприклад, архімандрит Порфирій передав до музею кам’яну бабу
225Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік
[13]. Архімандрит Антонін, настоятель російської посольської церкви в
Константинополі – примірники східних монет, розширюючи тим самим нуміз-
матичне зібрання ОТІС [14].
До початку 60–х років XIX ст. ЗООИД залишалися єдиним друкованим
органом, навколо якого гуртувалися південноукраїнські дослідники місцевої
церковної історії. Посилення в середині ХІХ ст. негативних для офіційної церк-
ви процесів підштовхнуло духовне відомство до пошуку більш ефективних
форм взаємодії з місцевим духовенством. У 1853 р. Херсонський і Таврійський
архієпископ Інокентій (Борисов) виступив із програмою створення єпархіаль-
них часописів за прикладом губернських відомостей. Тому значна частина
дослідників з церковних кіл відійшла від активної участі в житті ОТІС.
Серед усіх дорадянських кримознавчих організацій особливе місце займає
найстаріша з них – Таврійська вчена архівна комісія (далі – ТВАК), заснована
24 січня 1887 р. Сучасні дослідники дають дуже високу оцінку діяльності цієї
наукової інституції як у цілому, так й роботі її окремих представників. Зокрема,
у цілій низці ґрунтовних студій професора А.А. Непомнящого [15] позначена ця
проблема, висвітлена діяльність у ТВАК місцевих істориків й учених із провід-
них академічних центрів. Проте, іменитий професор не розглядає окремо питан-
ня про участь духівництва у заходах Комісії з вивчення, охорони та популяризації
старожитностей. В роботі цієї комісії брали участь найбільш поважні й освічені
люди свого часу – науковці, викладачі навчальних закладів, представники міс-
цевої адміністрації, дворянства тощо. З «Алфавітних списків» членів ТВАК, які
збереглися, виявляється, що загальна чисельність членів цієї інституції у серед-
ньому становила 300 осіб [16, с. 127]. З них близько 30 осіб були представниками
місцевого православного духівництва. Останні брали участь у засіданнях Комісії
та друкували свої дослідження на сторінках її періодичного видання – «Известий
Таврической ученой архивной комиссии» (далі – «ИТУАК»).
Серед членів-фундаторів організації було чимало служителів культу:
секретар Таврійської духовної консисторії Олександр Васильович Гроздов, рек-
тор Таврійської духовної семінарії протоієрей Іоанн Павлинович Знаменський,
викладачі Олександр Васильович Іванов та Дмитро Кирилович Якимович,
інспектор Григорій Федорович Соколов; священики Іоанн Іванович Тяжелов
і Микола Ільїнський [17]. На одному з перших засідань Комісії її почесним
членом був обраний єпископ Таврійський і Сімферопольський Мартініан
(Муратовський) [18]. Тут-таки Комісія ухвалила просити преосвященного, щоб
він запрошував до участі в діяльності ТВАК священників і доручив їм збирати
відомості про старожитності, що зберігалися в церквах і монастирях (про ста-
родавні священні книги, ікони, приладдя богослужіння), а також сприяти в збе-
реженні й описі археографічних і археологічних пам’яток Таврійської губернії.
Пропозиція священикам брати участь у роботі ТВАК також з’явилася на сторін-
ках головного друкованого органу Таврійської єпархії – часопису «Таврические
епархиальные ведомости» [19]. Зі свого боку Таврійська духовна консисторія
надавала членам Комісії безперешкодний доступ до власного архіву.
226 ISSN 2078-0133
Усі таврійські преосвященні останньої чверті XIX – першої чверті XX ст. –
Мартініан (Муратовський), Михайло (Грибановський), Микола (Зіоров), Олексій
(Молчанов), Феофан (Бистров) та Дмитро (Абашидзе) – були почесними (дехто
з них, навіть, дійсними) членами ТВАК. Керманичі Таврійської єпархії майже
не виступали з науковими доповідями, але суттєво допомагали в діяльності
Комісії, зосібна, фінансово. З нечисленних епізодів безпосередньої участі у
науковому житті ТВАК можемо вказати, що за її протоколами, єпископ Михайло
планував повідомити про копії архівних документів, що відносилися до історії
християнства в Тавриді та зберігалися в Константинопольському патріаршому
архіві, але через важку хворобу не встиг цього зробити [20]. Керівники єпархії
інколи сприяли ТУАК в музейній діяльності. Для виставки на честь 300–річчя
царювання династії Романових архієпископ Дмитро надав предмети церковного
приладдя з Сімферопольського кафедрального собору: Євангеліє, що пожерт-
вувала храму імператриця Катерина II, грамота Олександра II від 26 серпня
1856 р. населенню Тавриди в подяку за жертви під час Кримської війни [21].
На жаль, у 20–ті роки XX ст. ці унікальні речі безповоротно зникли.
Одним із головних напрямів діяльності ТВАК був розгляд справ і доку-
ментів призначених для знищення в губернських і повітових архівах різних
відомств, а також вичленення з них найбільш цікавих для науки [22, с. 127].
Справами архіву Таврійської духовної консисторії займалися представники
церковних кіл Криму І.П. Знаменський, І.І. Тяжелов і О.В. Гроздов; справами
Губернського правління – О.В. Іванов, Д.К. Якимович. Вони ж займалися пере-
глядом справ Таврійської палати окружного суду. Велику кількість справ про-
глянув інспектор Сімферопольського чоловічого духовного училища Анатолій
Миколайович Феноменов [23].
Діяльним членом ТВАК був викладач Таврійської духовної семіна-
рії та наглядач церковнопарафіяльних шкіл Таврійської губернії Олександр
Васильович Іванов. Голова ТВАК Арсеній Іванович Маркевич дав йому таку
схвальну характеристику: «Людина великої богословської освіти, величезної
ерудиції та працездатності» [24]. Дійсно, О.В. Іванов дуже плідно працював
на користь Комісії, постійно друкуючи результати своїх досліджень на сторін-
ках ИТУАК. Першою його публікацією стало повідомлення «До питання про
кам’яних баб у Криму» [25], де він описав ці пам’ятки сарматської давнини,
що знаходилися у селищах Бердянського повіту Таврійської губернії, підкрес-
люючи неможливість придбати їх для музею Комісії через небажання місцевих
мешканців їх продавати. В іншій своїй статті «Про поселення розкольників у
кордонах нинішньої Таврійської губернії» [26] краєзнавець на підставі архівних
матеріалів встановив час появи в Криму старообрядців (одновірців). На його
думку, це відбулося в 1785 р. До 100–річчя від дня смерті видатного полко-
водця О.В. Суворова, О.В. Івановим була підготована замітка «Кінбурн» [27],
присвячена перемозі відомого полководця над турецькою армією у російсько-
турецькій війні 1787–1792 років, а також містить опис нині зруйнованого
пам’ятника О.В. Суворову на Кінбурнській косі. В матеріалі «Славетна пам’ятка
приєднання Криму до Росії» [28] дослідник надав описи бронзової позолоченої
227Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік
дошки від шталмейстера імператорського двора В.В. Долгорукова й обеліску на
честь генерал-аншефа В.М. Долгорукова (перший пам’ятник, що був установ-
лений у Сімферополі в 1842 р.). Після від’їзду з Сімферополя в 1898 р. відомого
краєзнавця Алоїзія Осиповича Кашпара, О.В. Іванов став хранителем музею
ТВАК [29]. Окрім цього, Олександр Васильович постійно передавав до музей-
ної колекції монети й інші цінні речі, проводив екскурсії мезєм.
Не менш корисним для ТВАК був секретар Таврійської духовної кон-
систорії Олександр Васильович Гроздов. Усі його публікації присвячувалися
найважливішим подіям з минувшини Таврійської єпархії. У п’ятому випуску
ИТУАК, який був присвячений 900–літтю хрещення Русі, всі статті були тема-
тично пов’язані з історією Херсонесу Таврійського. Дві публікації підготував й
О. В. Гроздов. У першій з них – «Історичній записці про Херсонеський, святого
рівноапостольного великого князя Володимира, монастир» [30] – розповідало-
ся про устрій кіновії на місці хрещення Володимира Великого та перетворення
її на монастир, про події Кримської (Східної) війни 1853–1856 років, що були
пов’язані з життям обителі; про візити до Херсонесу монарших осіб і висо-
копосадовців. Велику зацікавленість викликає другий матеріал О.В. Гроздова –
«Архівні документи, що стосуються до історії Херсонеського монастиря» [31].
Використовуючи матеріали з архівів Таврійської духовної консисторії, канце-
лярій Таврійського губернатора, Севастопольського військового губернатора
й інших джерел, дослідник простежив розвиток обителі. Найбільш цінними
наведеними документами є «Записка про відновлення стародавніх святих місць
у горах кримських», що була складена архієпископом Інокентієм, та докумен-
ти, що стосувалися пошуку старожитностей у Херсонесі.
О.В. Гроздов до 40–річчя відкриття Бахчисарайського Успенського скиту
підготував до друку «Відомості про бахчисарайську Успенську церкву, що
була облаштована у кам’яній скелі» [32], складені на основі рукопису прото-
ієрея Михайла Кононовича Родіонова. Цей рукопис був виявлений у паперах
єпископа Іркутського Парфенія і, за думкою О.В. Гроздова, був презентований
архієпископу Інокентію під час його роботи зі створення в Криму «Російського
Афону» – декількох монастирів, за устроєм подібних до відомих грецьких.
У статті наводився усний народний переказ про початок шанування церкви
збоку місцевого грецького населення, про свідоцтва пов’язаних зі спору-
дою чудес. Висловлювалися також гіпотези щодо часу створення церкви.
Автор цю подію пов’язував або з часом подорожі Кримом апостола Андрія
Первозванного, або з часу діяльності Папи Римського Климента.
О.В. Гроздов піклувався також про поповнення фондів музею старожит-
ностей ТВАК у Сімферополі новими експонатами. Після його заяви Комісія
звернулася до архімандрита Херсонеського монастирю Інокентія (також члена
комісії) з проханням доправити до музею ті старожитності, які були знайдені під
час розчищення огорожі навколо храму Св. Володимира у Севастополі [33].
Декілька змістовних повідомлень зробив кафедральний протоієрей сімфе-
ропольського Олександро-Невського собору Олексій Георгійович Назаревський.
У 55–му випуску ИТУАК була надрукована його «Сторінка з історії будів-
228 ISSN 2078-0133
ництва в Херсонесі храму Св. Рівноапостольного князя Володимира» [34].
Використовуючи папери з архіву архієпископа Таврійського Гурія (Карпова),
священик порушив питання збору коштів на будівництво собору й участь в
ньому митрополита Московського Філарета (Дроздова). На засіданні ТВАК
13 квітня 1917 р. О.Г. Назаревський зачитав доповідь про дерев’яний спис,
який зберігався у Сімферопольському кафедральному соборі та користувався
шануванням вірян [35]. Також на основі документів Гурія протоієрей напи-
сав статтю в пам’ять преосвященного Флавіана (Городецького), митрополита
Київського та Галицького [36], особливу увагу приділяючи перебуванню ієрар-
ха в Таврійській єпархії.
А.І. Маркевич в одному зі звітів ТВАК підкреслював: «Невичерпне
багатство старожитностей Криму, важливість збирання їх і запобігання їхнього
псування та загибелі вказують Таврійській вченій архівній комісії інше завдан-
ня – бути берегинею пам’яток старовини, наскільки це для неї, звичайно, мож-
ливо» [37]. 30 березня 1889 р. група членів Комісії у складі Д.К. Якимовича,
М.О. Сахарова та А.М. Феноменова здійснила поїздку до середньовічного
караїмського міста Чуфут-Кале, де оглянула залишки будівель у печерах [38].
Головною метою поїздки був догляд за місцем, де, як передбачалося, знаходила-
ся середньовічна печерна церква. Члени ТВАК після поїздки висловили припу-
щення, що судячи з усього, це була скоріше не церква, а житлове приміщення.
Уже в похилому віці став членом ТВАК протоієрей Анемподист Іполитович
Голубєв, головним чином для того, щоби зберігати руїни турецької фортеці в
Перекопі, яка систематично знищувалися місцевими мешканцями і, навіть,
міською владою [39].
Під час урочистого засідання ТВАК 22 вересня 1914 р. з нагоди прийнят-
тя губернських вчених архівних комісій під високе заступництво російського
імператора, член Комісії священик Олександр Павлович Сердобольський виго-
лосив доповідь про осквернення християнських святинь і храмів на територіях,
які були окуповані армією Німеччини під час І Світової війни, зокрема, в містах
Реймс і Ченстохов [40]. О.П. Сердобольський протиставив цьому негативному
явищу шанобливе ставлення мешканців Російської імперії до культових спо-
руд, яке вони виявили під час цієї війни.
Деякі кримські священики надсилали до ТВАК свої листи з повідо-
мленнями на історичні теми. Священик судацької церкви Валентин Томкевич
у такому листі детально описав давню церкву в німецькій колонії селища
Судак Феодосійського повіту й запропонував відновити в ній богослужін-
ня [41]. Комісія запропонувала йому звернутися з цим питанням до ОТІС.
На засіданні ТВАК 2 жовтня 1907 р. був зачитаний інший лист В. Томкевича
про проведені ним з дозволу Імператорської Археологічної комісії розкопки
частини могильника «Парланік-Кая» («Розбита скеля») поблизу селища Токлук
Феодосійського повіту (нині – с. Богатівка) [42]. Цей стародавній цвинтар
складався з 122 могил. Священиком була розкрита лише одна кам’яна могила
– глибиною 0,6 м., без решток скелету в цілому вигляді.
229Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік
Духовними особами розроблялися також філологічні й етнографічні
теми. Так, священик Микола Саркін надрукував в ИТУАК своє дослідження
тюрксько-татарських переказів, що стосувалися пророка Давида та Варсавії
[43]. Тут наводилися тексти кримськотатарською мовою, коментарі до них та їх
переклад російською мовою. Високий рівень публікації краєзнавця підкреслює
той факт, що у складі ТВАК були відомі на той час мовознавці, в котрих стаття
не викликала заперечень.
На жаль, деякі краєзнавчі проекти кримського духівництва через різні
причини залишилися нереалізованими. Так, не були надруковані архівні мате-
ріали до питання про відкриття самостійної архієрейської кафедри Таврійської
єпархії та про історію Балаклавського Георгіївського монастиря, розробкою
яких займався О.В. Гроздов [44]. Протоієрей О.Г. Назаревський вивчав спра-
ви архіву Таврійської духовної консисторії, що стосувалися Кримської війни
1853–1856 років, але за невідомих причин не зробив жодного повідомлення
на цю тему [45]. О.В. Іванов і М.О. Сахаров планували почати опис справ
з історії церковного розколу в Криму, проте, так і не здійснили задуманого
[46]. Складена викладачем Феодосійського вчительського інституту та членом
ТВАК Дмитром Аркадійовичем Марковим «Тетрадь для учащихся старших
классов, учителей народных училищ и любителей старины» для самостійної
роботи з вивчення історії місцевого краю, була рекомендована до друку, але не
була опублікована через події І Світової війни [47].
Таврійське духівництво постійно допомагало ТВАК у справі видан-
ня відомостей комісії. Так, наприклад, протоієрей І.П. Знаменський у
1888 р. пожертвував 2 стопи газетного паперу для друкування п’ятого випуску
ИТУАК [48]. 54–й і 55–й випуски (1918 р.) стало можливим надрукувати лише
завдяки грошовій допомозі деяких організацій, в т.ч. й Таврійського церковно-
археологічного комітету [49].
Жовтневий переворот і братовбивча громадянська війна, події якої значною
мірою пов’язані з Кримом, суттєво ускладнили як діяльність ТВАК, так і мож-
ливість церковнослужителів брати участь в її роботі. Нова більшовицька влада
повела активну боротьбу з «опіумом для народу». На засіданні ТВАК 26 березня
1918 р. священик І.І. Тяжелов заявив, що вся будівля Таврійської духовної кон-
систорії реквізована місцевою владою для устрою в ній нового закладу і що архів
Консисторії, який займав 4 кімнати у цій будівлі, може сильно постраждати [50].
У відповідь на це Комісія постановила негайно звернути увагу на ці обставини
комісара внутрішніх справ Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди й про-
сити його залишити архів на його старому місці під належною охороною. Після
остаточного встановлення радянської влади в Криму в 1920 р. всі священики
були змушені вийти зі складу ТВАК, а невдовзі й сама ця установа була реорга-
нізована у Таврійське товариство з історії, археології та етнографії.
Таким чином, духовні особи Криму приймали активну участь в роботі
Таврійської вченої архівної комісії впродовж усіх років її існування. Священики
та викладачі Сімферопольської духовної семінарії підготували значну кількість
змістовних доповідей на історичні теми, переважно пов’язані з історією церк-
230 ISSN 2078-0133
ви в Криму. Духовними особами готувалися пам’яткознавчі дослідження з
унікальними відомостями про храми півострову. Особлива увага приділялася
історії й архітектурним особливостям собору Св. Володимира в Херсонесі.
Деякі священики робили все можливе для захисту різноманітних пам’яток
(курганів, могильників, стародавніх церков тощо) у межах своїх парафій. Праці
церковнослужителів О.В. Іванова, О.В. Гроздова та О.Г. Назаревського, при-
свячені дослідженню церковних старожитностей, зберегли вкрай важливу для
сучасних дослідників інформацію про пам’ятки релігійної історії Криму.
1. Тронько П.Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, пер-
спективи) / П.Т. Тронько // Що ми залишимо нащадкам?: зб. матеріалів та док. про академіка
П.Т. Тронька / за ред. В.А. Смолія. – К, 2008. – С. 158–159.
2. Непомнящий А.А. З історії Одеського товариства історії та старожитностей
/ А.А. Непомнящий // Архівіст: Вісник САУ / Спілка архівістів України. – К., 1999. – №
1 (4). – С. 59–62.; Він же. Историко-краеведческая деятельность А.Л. Бертье-Делагарда:
По новым архивным документам / А.А. Непомнящий // Наукові записки: Зб. праць молодих
вчених та аспірантів / Ін–т української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського
НАН України. – К., 1999. – Т. 3. – С. 180–191; Він же. Крымоведение в научном наследии
Н.Н. Мурзакевича: биобиблиографический аспект / Непомнящий А.А. // Культура народов
Причерноморья. – 1999. – № 9. – С. 82–87.
3. Учреждение, состав и действия Общества // Записки Одесского общества истории и
древностей (далі – ЗООИД). – 1844. – Т. 1. – С. 565–578.
4. Журба О.І. Культурна та історико-археографічна діяльність архієпископа Гавриїла
(В.Ф. Розанова) в Південній Україні / О.І. Журба // Дніпропетровський історико-археографічний
збірник. – Дніпропетровськ: Промінь, 1997. – Вип. 1. – С. 220–238.
5. Гавриил. Остатки христианских древностей в Крыму / Гавриїл // ЗООИД. – 1844. –
Т. 1. – С. 320–328.
6. Гавриил. Хронологико-историческое описание церквей епархии Херсонской и
Таврической / Гавриїл // ЗООИД. – 1848. – Т. 2. – С. 140–210.
7. Журба О.І. Архієпископ Гавриїл (Розанов В.Ф.) – історик і археограф Південної
України / О.І. Журба // Історична наука на порозі ХХІ століття: підсумки та перспективи:
Матеріали всеукраїнської наукової конференції. – Х.: ХДУ, 1995. – С. 308–313.
8. Лебединцев А. Столетие церковной жизни Крыма, 1783–1883 гг. / А. Лебединцев //
ЗООИД. – 1883. – Т. 13. – С. 201–219.
9. Серафимов С. Херсонские святители. Страдание священномучеников Херсонских
епископов: Василевса, Капитона и др. / С. Серафімов // ЗООИД. – 1868. – Т. 7. – С. 120–131.
10. Мурзакевич Н.Н. Некоторе пояснения / М.Н. Мурзакевич // ЗООИД. – 1868. – Т. 7. – С. 132.
11. Анфим. Историческая записка о Херсонисском Св. Владимира монастыре / Анфим //
ЗООИД. – 1877. – Т. 10. – С. 427–430.
12. [Томкевич В.] Доклад о. В. Томкевича о состоянии древних памятников в его приходе
(в Судаке) / В. Томкевич // ЗООИД. – 1906. – Т. 26. – С. 15–16.
13. Каменные бабы // ЗООИД. – 1844. – Т. 1. – С. 596–597.
14. Блау О. Восточные монеты музея императорского общества истории и древностей в
Одессе = Die orientalishen munzen des museums der Kaiserliсhen Historiсh – Arсhaologisсhen
Gesellsсhaft zu Odessa / О. Блау / – Одесса, 1876. – 94 c.
15. Непомнящий А.А. Найстаріше історико-краєзнавче товариство в Криму
/ А.А. Непомнящий // Пам’ять століть. – 1998. – № 6. – С. 66–71.
16. Непомнящий А.А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок ХХ століття):
Біобібліографічне дослідження / А.А. Непомнящий / – Сімферополь: Бізнес-Інформ, 2003. – 456 с.
231Праці центру пам’яткознавства, № 17, 2010 рік
17. Протокол открытия Таврической ученой архивной комиссии в Симферополе. 24
января 1887 г. // Известия Тавриеской ученой архивной комиссии (далі – ИТУАК). – 1887. –
№ 1. – С. 11–12.
18. Протокол заседания ТУАК 30 мая 1887 г. // ИТУАК. – 1887. – № 1. – С. 16.
19. Об участии священнослужителей в комиссии для изучения памятников старины в
Таврической губернии – местной архивной комиссии // Таврические епархиальные ведомос-
ти. – 1887. – № 18. – С. 833–834.
20. Отчет о деятельности ТУАК за 1898 г. // ИТУАК. – 1899. – № 30. – С. 91.
21. Протокол заседания ТУАК 13 марта 1913 г. // ИТУАК. – 1913. – № 50. – С. 275.
22. Непомнящий А.А. Історичне кримознавство…
23. Отчет о деятельности ТУАК за 1898 г. // ИТУАК. – 1899. – № 30. – С. 91.
24. Протокол заседания ТУАК 19 октября 1911 г. // ИТУАК. – 1912. – № 47. – С. 43–44.
25. Иванов А.В. К вопросу о каменных бабах / О.В. Іванов // ИТУАК. – 1888. – № 6. –
C. 132–133.
26. Иванов А. О поселении раскольников в пределах Таврической губернии / О.В. Іванов
// ИТУАК. – 1889. – № 7. – C. 70–80.
27. Иванов А.В. Кинбурн: К 6 мая 1900 года / О.В. Іванов // ИТУАК. – 1901. – № 31. –
C. 27–29.
28. Иванов А.В. Замечательный памятник присоединения Крыма к России / О.В. Іванов //
ИТУАК. – 1905. – № 38. – C. 75–76.
29. Протокол заседания ТУАК 28 ноября 1898 г. // ИТУАК. – 1899. – № 29. – С. 111–112.
30. [Гроздов А.В.] Историческая записка о Херсонисском Св. равноапостольного великого
князя Владимира монастыре / О.В. Гроздов // ИТУАК. – 1888. – № 5. – C. 76–80.
31. Гроздов А.В. Архивные документы, относящиеся к истории Херсонисского монастыря
/ О.В. Гроздов // ИТУАК. – 1888. – № 5. – C. 81–105.
32. Родионов М. Сведения о Бахчисарайской Успенской церкви, устроенной в каменной
скале / Подг. А.В. Гроздова / М. Родіонов // ИТУАК. – 1890. – № 9. – C. 62–67.
33. Протокол заседания ТУАК 15 апреля 1888 г. // ИТУАК. – 1887. – № 4. – С. 73.
34. Назаревский А.Г. Страничка из истории сооружения в Херсонесе храма св.
Равноапостольного князя Владимира / О.Г. Назаревський // ИТУАК. – 1918. – № 55. –
C. 181–185.
35. Протокол заседания ТУАК 13 апреля 1917 г. // ИТУАК. – 1918. – № 55. – С. 311–312.
36. Назаревский А.Г. Памяти высокопреосвященного Флавиана, митрополита Киевского и
Галицкого, 4 ноября 1915 года / О.Г. Назаревський // ИТУАК. – 1916. – № 53. – C. 111–146.
37. Отчет о деятельности ТУАК за 1891 г. // ИТУАК. – 1892. – № 15. – С. 114.
38. Протокол заседания ТУАК 4 мая 1889 г. // ИТУАК. – 1889. – № 8. – С. 120–123.
39. Отчет о деятельности ТУАК за 1910 г. // ИТУАК. – 1912. – № 47. – С. 6.
40. Протокол заседания ТУАК 22 сентября 1914 г. // ИТУАК. – 1914. – № 51. –
С. 345–346.
41. Томкевич В. [О древней церкви в Судаке] / В. Томкевич // ИТУАК. – 1902. – № 34. – C. 63.
42. Протокол заседания ТУАК 2 октября 1907 г. // ИТУАК. – 1908. – № 41. – С. 257.
43. Саркин Н. Татарско-мусульманские предания, касающиеся пророка Давида и
Вирсавии / М. Саркін // ИТУАК. – 1907. – № 40. – C. 81–85.
44. Протокол заседания ТУАК 31 января 1890 г. // ИТУАК. – 1890. – № 9. – С. 149;
Протокол заседания ТУАК 31 января 1891г. // ИТУАК. – 1891. – № 12. – С. 118.
45. Протокол заседания ТУАК 29 сентября 1904 г. // ИТУАК. – 1904. – № 36. – С. 81.
46. Протокол годичного заседания ТУАК 18 декабря 1888 г. // ИТУАК. – 1889. – № 7. – С. 97.
47. Протокол заседания ТУАК 30 декабря 1915 г. // ИТУАК. – 1916. – № 53. – С. 224–225.
48. Протокол заседания ТУАК 29 сентября 1888 г. // ИТУАК. – 1888. – № 6. – С. 115.
49. Отчет о деятельности ТУАК за 1918 г. // ИТУАК. – 1920. – № 57. – С. 66.
50. Протокол заседания ТУАК 26 марта 1918 г. // ИТУАК. – 1920. – № 57. – С. 12.
232 ISSN 2078-0133
Калиновский В.В. Памятниковедческая деятельность духовных лиц Тав-
рии в работе научных обществ
В статье рассматривается вопрос об участии крымского духовенства в
работе краеведческих организаций Юга Украины – Одесского общества
истории и древностей и Таврической ученой архивной комиссии. На основе
анализа печатних изданий и протоколов заседаний указанных организаций
освещена тематика исторических работ священников и основные аспекты
их деятельности. Сделана оценка вклада духовенства Крыма в развитие
региональных исторических исследований, в частности в области изучения
христианских древностей.
Ключевые слова: духовенство, памятники истории и культуры, Крым, Одесское
общество истории и древностей, Таврическая ученая архивная комиссия.
Kalinovskyi V.V. The activities by the Taurical clergy for the studies of monu-
ments in the work of scientifi c societies
The article discusses the involvement of clergy in the Crimean local history organi-
zations from the South of Ukraine – Odessa Society of History and Antiquities and
Taurical Scientifi c Archive Commission. Based on the analysis of printing editions
and protocols of this organizations covered topics of historical works of the priests
and the main aspects of their activities. Evaluated the contribution of the clergy of the
Crimea in the development of regional historical research, in particular in the study
of Christian antiquities.
Key words: clergy, historical and cultural monuments, Crimea, Odessa Society of
History and Antiquities, Taurical Scientifi c Archive Commission.
Д.А. ЛОМАКІН
З історії вивчення комплексу мусульман-
ських пам’яток Старого Криму: експедиції
Всесоюзної наукової асоціації сходознавства
У статті проаналізована роль Всесоюзної наукової асоціації сходознавства у
дослідженні мусульманських пам›яток історії й архітектури XIII–XV ст. у Ста-
рому Криму. Розглянута організація експедицій 1925 та 1926 років під керів-
ництвом І М. Бороздіна. Висвітлені основні етапи наукових робіт на території
давнього Солхату й, частково, за його межами. Також у статті підбиті підсумки
дослідницьких робіт, здійснена спроба аналізу цих робіт для відновлення іс-
торії Кримського улусу Золотої Орди.
Ключові слова: комплекс історичних і культурних пам’яток, археологічні роз-
копки, Всесоюзна наукова асоціація сходознавства
До середини 20–х років ХХ ст. гостро постало питання охорони пам’яток
у Феодосії, Карасубазарі, Старому Криму. Місцева влада й комунальні гос-
подарства ініціювали перебудови в безпосередній близькості від історичних
об’єктів, траплялося й санкціоноване використання архітектурних пам’яток
для нового будівництва, знову активізувалися шукачі скарбів.
14 березня 1925 р. на засіданні Пленуму Кримського центрального вико-
навчого комітету (далі – КримЦВК) серед інших рішень була висунута ідея
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-79466 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:02:24Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Каліновський, В.В. 2015-04-02T14:47:44Z 2015-04-02T14:47:44Z 2010 Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств / В.В. Каліновський // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 221-232. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79466 У статті розглядається питання про участь кримського духовенства в роботі краєзнавчих організацій Півдня України – Одеського товариства історії та старожитностей і Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу друкованих видань і протоколів засідань указаних організацій висвітлена тематика історичних праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності. Зроблено оцінку внеску духовенства Криму в розвиток регіональних історичних досліджень, зокрема, в галузі вивчення християнських старожитностей. В статье рассматривается вопрос об участии крымского духовенства в работе краеведческих организаций Юга Украины – Одесского общества истории и древностей и Таврической ученой архивной комиссии. На основе анализа печатных изданий и протоколов заседаний указанных организаций освещена тематика исторических работ священников и основные аспекты их деятельности. Сделана оценка вклада духовенства Крыма в развитие региональных исторических исследований, в частности в области изучения христианских древностей. The article discusses the involvement of clergy in the Crimean local history organizations from the South of Ukraine – Odessa Society of History and Antiquities and Taurical Scientifi c Archive Commission. Based on the analysis of printing editions and protocols of this organizations covered topics of historical works of the priests and the main aspects of their activities. Evaluated the contribution of the clergy of the Crimea in the development of regional historical research, in particular in the study of Christian antiquities. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Праці Центру пам’яткознавства Історичне пам’яткознавство Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств Памятниковедческая деятельность духовных лиц Таврии в работе научных обществ The activities by the Taurical clergy for the studies of monuments in the work of scientifi c societies Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств Каліновський, В.В. Історичне пам’яткознавство |
| title | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств |
| title_alt | Памятниковедческая деятельность духовных лиц Таврии в работе научных обществ The activities by the Taurical clergy for the studies of monuments in the work of scientifi c societies |
| title_full | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств |
| title_fullStr | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств |
| title_full_unstemmed | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств |
| title_short | Пам’яткознавча діяльність духовних осіб Таврії в роботі наукових товариств |
| title_sort | пам’яткознавча діяльність духовних осіб таврії в роботі наукових товариств |
| topic | Історичне пам’яткознавство |
| topic_facet | Історичне пам’яткознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/79466 |
| work_keys_str_mv | AT kalínovsʹkiivv pamâtkoznavčadíâlʹnístʹduhovnihosíbtavríívrobotínaukovihtovaristv AT kalínovsʹkiivv pamâtnikovedčeskaâdeâtelʹnostʹduhovnyhlictavriivrabotenaučnyhobŝestv AT kalínovsʹkiivv theactivitiesbythetauricalclergyforthestudiesofmonumentsintheworkofscientificsocieties |