Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської

У статті висвітлюються результати дослідження молитовного напису, що знаходиться на фресці з образом Св. Анни в центральній наві Софії Київської. Встановлено, що графіті виконане сином київського князя Святополка Брячиславом у 1110–1113 роках. Встановлено, що Павло було християнським ім’ям Брячи...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Праці Центру пам’яткознавства
Дата:2010
Автор: Корнієнко, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80015
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської / В.В. Корнієнко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 211-217. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859980589234388992
author Корнієнко, В.В.
author_facet Корнієнко, В.В.
citation_txt Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської / В.В. Корнієнко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 211-217. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Праці Центру пам’яткознавства
description У статті висвітлюються результати дослідження молитовного напису, що знаходиться на фресці з образом Св. Анни в центральній наві Софії Київської. Встановлено, що графіті виконане сином київського князя Святополка Брячиславом у 1110–1113 роках. Встановлено, що Павло було християнським ім’ям Брячислава, й цей факт, разом із аналізом інформації літописної статті 6612 р., дозволив визначити вірогідну дату народження князя, окресливши її 15-м січня 1105 р. Статья посвящена публикации результатов исследования молитвенной надписи, находящейся на фреске с образом Св. Анны в центральном нефе Софии Киевской. Установлено, что граффити выполнено сыном киевского князя Святополка Брячиславом в 1110–1113 гг. В процессе анализа текста было определено, что Павел было христианским именем Брячислава, и этот факт, вместе с анализом летописной статьи 6612 г., позволил определить вероятную дату рождения князя, отнеся ее к 15 января 1105 г. The article deals with the results of investigation of prayer inscription located on the fresco with the image of St. Anna Sophia in the central nave of Kyiv St. Sophia Cathedral. It is determined that graffi ti was done by Bryachyslav, the son of the Grand Prince Svyatopolk, in 1110– 1113. The comparison mentioned in graffi ti Bryachyslav’s Christian name – Pavlo (Paul), with chronicles’ information by 6612 shows that the 14th or 15th of January 15 in 1105 is the likely date of Bryachyslav’s birth.
first_indexed 2025-12-07T16:25:30Z
format Article
fulltext Ðîçä³ë VI ²ÑÒÎÐÈ×ÍÅ ÏÀÌ’ßÒÊÎÇÍÀÂÑÒÂÎ УДК 003.6.079(083.132)«СОФІЯ КИЇВСЬКА» В.В. КОРНІЄНКО Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської1 У статті висвітлюються результати дослідження молитов- ного напису, що знаходиться на фресці з образом Св. Анни в центральній наві Софії Київської. Встановлено, що графіті виконане сином київського князя Святополка Брячиславом у 1110–1113 роках. Встановлено, що Павло було християнським ім’ям Брячислава, й цей факт, разом із аналізом інформації лі- тописної статті 6612 р., дозволив визначити вірогідну дату на- родження князя, окресливши її 15-м січня 1105 р. Ключові слова: Софія Київська, графіті, молитовний на- пис, Святополк Брячиславович, генеалогія Рюриковичів. У процесі сучасних досліджень графіті Софії Київської в центральній наві собору на західній грані південної лопатки північно-західного підкупольного хрещатого стовпа на фресці з образом святої мучени- ці Анни [1] (рис. 1) виявлено виконаний за традицій- ною молитовною формулою запис, що одержав поряд- ковий номер 1622 (рис. 2). Збереженість графіті досить добра, позаяк, незважаючи на окремі дрібні вибоїни та слабке розчищення поверхні тиньку від олійної фарби ХІХ ст., більшість його складових впевнено ідентифі- кується. З розбивкою на слова та відновленням утраче- них фрагментів текст виглядає наступним чином: Ã(îñïîä)è ïîìî[z]è ðàáq ñâî[å]ìq ãðåøü[íîìq qá]îãqìq Áð#÷èñë[àâq Ï]àâüëq. (Господи, поможи рабу своєму, грішному, убого- му Брячиславу-Павлу). 1 В основу статті покладена доповідь автора на V Міжнародній науково-практичній конференції «Софійські читання» (м. Київ, 28–29 травня 2009 р.) 212 ISSN 2078-0133 За формою написання á з петлею кутом вперед і виступом зверху, прямолінійної ð з округ- лою маленькою петлею, ó в скла- ді дифтонга, яка повністю знахо- диться у рядку, V-подібної ÷ та ü з округлою петлею, графіті може бути датоване в межах кінця ХІ – першої чверті ХІІ ст. [2]. Напис видряпаний не зовсім вправно, літери мають різний формат, рядки нерівні. Це видає людину грамотну, але без достатньої практики в письмі, зосібна, у видряпуванні записів по твердому фресковому тинь- ку. Тобто, графіті виконувалося не на замовлення кліриком собору, а особисто Брячиславом, який, можливо, за зразок взяв розташовані поруч на фресці з обра- зом св. мученика Лазаря (№ 195) та Симеона (№ 1575) – близьких за часом молит- ви. Останні виконані за розширеною традиційною формулою й включають при- кметники ãðhøüíú та qáîãú. Автор запису був людиною невисокого зросту, на що вказує незначна висота розташування графіті, що становить 128 см від рівня підлоги. Показово, що Брячислав-Павло вказав не лише хрестильне, але й князів- ське титульне ім’я. Це дозволяє стверджувати, що він на момент виконання гра- фіті тримав власне княжіння, адже саме князівські імена фіксували статус їх носі- їв у системі родових відносин [3]. Л. Войтович називає 5 князів з таким іменем: чотирьох із полоцької гілки (Брячислав Ізяславич, Брячислав Давидович та два Брячислави Васильковичі) й одного – Брячислава Святополковича – з турів- ської [4]. Щоправда, в усіх випадках ми не маємо відомостей про те, що котрийсь з них мав хрестильне ім’я Павло. Відповідно до палеографічного датуван- ня запису його автором з-поміж відомих нам Брячиславів могли бути Брячислав Давидович або Брячислав Святополкович. Утім, літописні відомості щодо обох украй фрагментарні. Так, Брячислав Давидович згадується під 1127 р. в Лаврентіївському [5] та Іпатіївському літописах [6] як учасник усобиці між полоцьки- ми князями та Мстиславом Володимировичем: Èç#ñëàâú èäå ïàêè Èç#ñëàâëþ êú ñòðûåìà ñâîèìà âîä# ñ ñîáîþ è Áð#÷èñëàâà ç#ò# Рис. 1. Схема першого поверху Софії Київської. Кольором виділений другий від вівтаря південний хре- щатий стовп центральної нави, стрілка вказує місце розташування графіті № 1622. Рис. 2. Графіті № 1622 на фресці з образом св. Анни у центральній наві: фото та прорис. 1110-1113 рр. 213Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 ñâî~ãî [7]. Хоча в літописі князя названо зятем Ізяслава, дослідники схиляються до думки, що Брячислав був одружений з донь- кою Мстислава Володимировича Ксенією [8]. Полоцькі князі в ході усобиці зазнали поразки й були вислані до Візантії, в т.ч. й Брячислав: на користь цього наводиться інфор- мація новгородського архієпископа Антонія (Добрині Ядрейковича), який у 1200 р. бачив у Константинополі в церкві Даниїла Стовпника могилу Ксенії Брячиславлі [9]. Як бачимо, жодних достовірних відомос- тей про перебування Брячислава Давидовича у Києві ми не маємо, тож навряд чи він міг бути автором молитовного запису. Про народження Брячислава Свято- полковича літописи Лаврентіївський [10] та Іпатіївський [11] згадують під 6612 (1104/1105) р.: è ðîäèñ# q Ñ(â#)òîïîëêà ñ(û)íú è íàðåêîøà èì# ~ìó Áð#÷èñëàâú [12]. Другий раз у літописній статті під 1127 р. ім’я князя згадується у зв’язку зі смертю 28 березня та його похованням 5 квітня [13]; цю ж інформацію повідомляє Никонівський літопис: Ïðåñòàâèñ# êí#çü Áð#÷èñëàâú, ñûíú Ñâ#òîïîë÷ü ìåíø³é, ìhñÿöà ìàðòà âú 28, à ïîãðåáåíú àïðåëÿ âú 5 [14]. Слід зазначити, що Л. Войнович [15] пише, ніби Брячислав Святополкович помер 28 березня 1123 р. в Турові. Швидше за все, тут наявна друкарська помилка, хоча дата смерті Брячислава «28.03.1123» наводиться Л. Войтовичем двічі у статті. Далі дослідник пише, що князя поховано 5 квітня 1127 р. у Києві, і цей факт міг бути своєрідною декларацією турівської династії своїх прав на Київ. Як на джерело інформації Л. Войтович посилається на відповідні статті Лаврентіївського та Никонівського літописів, однак в них повідомляється про дати смерті та поховання Брячислава, ніяких відомостей про місце його смерті (Турів) та поховання (Київ) літописні статті не містять. Незважаючи на лаконічність літописних повідомлень, маємо ряд цінних свідчень щодо можливостей перебування Брячислава у Києві: він був сином Святополка-Михайла Ізяславича (1050–1113), який посідав великокнязівський престол з 1093 до 1113 р. [16]. Відтак, дитинство княжич провів у стольному граді. Але чи міг він бути автором молитовного запису, адже на момент його можливого виконання мав не більше дев’яти років? Відповісти на це питання ми можемо, звернувшись до результатів дослідження новгородських берестяних грамот, зокрема, виявлених у південній частині Неревського розкопу фрагмен- тів берести з учнівськими вправами та малюнками хлопчика Онфіма. На думку В. Арциховського, Онфімові було чотири-п’ять, максимум шість років [17], однак, незважаючи на такий юний вік, хлопчик доволі впевнено виводить скла- дові традиційних формул (рис. 3–4) для берестяних листів «Поклон від Онфіма Рис. 3. Прорисовка зворотного боку берестяної грамоти № 199 новго- родського хлопчика Анфіма (пода- ється за А.В. Арциховським). Рубіж ХІІ-ХІІІ ст. 214 ISSN 2078-0133 до Даніли» (№ 199) або для молитовних записів «Господи, поможи рабу сво- єму Онфіму» (№ 203) [18]. З літописних джерел ми маємо відомості про функ- ціонування у митро- поличій Святій Софії скрипторію, що, цілком логічно, дозволяє припустити наявність у стінах храму школи. Дослідженнями графіті Софії Київської виявлено групу записів, що можуть бути пов’язані з діяльніс- тю школи при кафедральному храмі; мова йде про абетки та про записи окре- мих граматичних вправ. Згідно спостережень Т. Рождественської, видряпування абеток середньовічними авторами виконувалося з розумінням їх сакральності, позаяк уявлення про святенність слов’янської азбуки відмічаються вже у ран- ній період слов’янської писемності – в ІХ ст. [19]. Водночас, дослідниця не від- кидає версії А. Мединцевої та К. Попконстантінова, що абетки могли мати суто практичне значення й слугувати для тренування писця [20]. Саме з таких пози- цій варто розглядати виявлені, наприклад, у Георгіївському приділі початок абетки (№ 864) à á â ã, поруч із яким той-таки автор прокреслив приклади утворення складів: àá, áà [21], або ж прокреслені поруч дзеркальна та звичайна літе- ри à в графіті № 913 [22]. Як граматичну вправу варто розглядати записи № 917 (áî, âî, ãî, äî) [23] або № 1122 (àá, àz) [24], оскільки прикла- ди нашим графіті можна зустріти серед берес- тяних грамот, зокрема, виконаними згадува- ним вище новгородським хлопчиком Анфімом [25]. До речі, на цій же фресці, де знаходиться запис Брячислава, з-поміж інших графіті може- мо виділити початок абетки (рис. 5) та малюнок людини, явно виконаний дитиною (рис. 6). Всі ці графіті яскраво ілюструють навчання хлоп- чиків «учению книжному», безумовно позитив- ні результати якого ми можемо спостерігати на стінах храму. Тож визнання авторства запису № 1622 за юним Брячиславом Святополковичем цілком припустиме, що, до речі, пояснює осо- Рис. 4. Прорисовка берестяної грамоти № 203 новгородського хлоп- чика Анфіма (подається за А.В. Арциховським). Рубіж ХІІ-ХІІІ ст. Рис. 5. Фото та прорис графіті № 1624 на фресці з образом св. Анни у центральній наві, що є початком абетки. Кінець ХІ – кінець ХІІ ст. 215Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 215 бливості зовнішнього вигляду літер і незначну висоту графіті над рівнем підлоги. Записана у графіті інформація дозволяє нам встановити хрестильне ім’я Брячислава – Павло та визначити найбільш імовірну дату його народження. Між двома прямим датами статті 6612 р. Лаврентіївського літопису – 18 грудня, коли митрополичий стіл посів Никифор та 4–6 люто- го, коли спостерігалося «знамення на небі» (дослідники розглядають описане в літописі «знамення» як явище сонячного та місячного гала, тобто, атмосферного ефекту розсіяння світ- ла на мікрокристалах льоду в атмосфері [26]) – літописець уміщує відомості про безрезультат- ний похід загонів великокнязівського воєводи Путяти, сина Володимира Мономаха Ярополка, сіверського князя Олега Святославича та полоцького князя Давида Всеславича проти мінського князя Гліба Всеславича, а після цього – про народження у князя Святополка сина Брячислава. В літописній статті для датування походу вжито зворот ñåãî æå ëhòà èñõîä#mà, тобто, наприкінці цього 6612-го року. На цій підставі дослідники відносять похід до люто- го 1105 р., відтак, Брячислав мав би народи- тись цього ж місяця [27]. Проте, на нашу думку, аналіз хронологічних викладок статті вказує, що похід на Мінськ і народжен- ня Брячислава відбулися дещо раніше. В літописній статті прямі дати розташо- вані у чіткій послідовності: 20 липня, 21 серпня, 6 грудня, 13 грудня, 18 груд- ня, 4–6 лютого. Відтак, похід і народження князя вкладаються у хронологічні рамки від 18-го грудня 1104 р. до 4–6 лютого 1105 р. У християнській тради- ції дитині надається ім’я святого, день пам’яті якого припадає на день її наро- дження або близький до нього в часі. На означений хронологічний проміжок припадають 23 грудня – пам’ять Св. Павла, єпископа неокесарійського [28], 14 січня – пам’ять побиття преподобних отців на Синаї та в Раїфі, один з яких мав ім’я Павло, та 15 січня – пам’ять Св. Павла Фівейського [29]. Як бачимо з літо- писної статті, на момент народження Брячислава воєвода та князі з мінського походу вже повернулися (âúçðàòèøàñ# îï#òü). Отже, мусимо виснувати, що Брячислав народився не 23 грудня, а 15 січня чи (менш вірогідно) в близький до цієї дати час. Відтак, мінський похід міг відбутися в другій половині грудня – першій половині січня 6612 (1104/1105) р. і тривав близько місяця. Цього часу цілком достатньо було для походу íà Ìhíåñêú та повернення до Києва: поза- як день переходу є змінною метричною одиницею, адже, на думку дослідників, Рис. 6. Фото та прорис графіті № 1640 на фресці з образом св. Анни у центральній наві, що є зображен- ням людини. Вірогідно друга чверть ХІ – початок ХІІІ ст. 216 ISSN 2078-0133 кінний день переходу займає від 46 км [30] до 75 км [31], на шлях від Києва до Мінська (близько 525 км) мало бути витрачено від 7 до 12 днів. Таким чином, дослідження запису № 1622 дозволило уточнити хроноло- гію літописних повідомлень, зокрема, щодо датування мінського походу кін- цем грудня 1104 р. – першою половиною січня 1105 р., а також отримати нові дані з генеалогії Рюриковичів, зосібна, встановити дату народження у Великого київського князя Святополка Ізяславича сина Брячислава-Павла – 15 січня 1105 р. Оскільки княжич указав у молитовному записі своє титульне ім’я, то, воче- видь, на момент його виконання він уже отримав власне княжіння. Це сталося, на думку дослідників, близько 1110 р. [32]. Отже, найбільш вірогідним часом виконання графіті варто визнати 1110–1113 роки. Джерела та література 1. Образ святої за іконографією визначений Н. Нікітенко (див.: Никитенко Н. Святая София Киевская / Никитенко Н.Н. – К.: «Горобець», 2008. – С. 227). 2. Для палеографічного датування нами застосовуються таблиці зразків написання літер, розроблені Б. Рибаковим на основі датованих написів XI–XIV ст., А. Залізняком на основі кор- пусу новгородських берестяних грамот ХІ–XV ст., Л. Черепніним на підставі вивчення писем- них пам’яток ХІ–ХІХ ст. (див.: Рыбаков Б.А. Русские датированные надписи XI–XIV веков / Рыбаков Б.А. / Свод археологических источников, вып. Е–144. – М.: «Наука», 1964; Зализняк А.А. Палеография берестяных грамот и их внестратиграфическое датирование / Зализняк А.А. // Янин В.Л., Зализняк А.А. Новгородские грамоты на бересте (из раскопок 1990–1996 гг.) – М, 2000..; Палеография берестяных грамот и их внестратиграфическое датирование. – М.: «Русские словари», 2000, Черепнин Л.В. Русская палеография / Черепнин Л.В. – М.: Госполитиздат, 1956). Також використаний опис рукописних книг ХІ–XVII ст. Я. Запаска, де автор наводить фотографії сторінок рукописів (див.: Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга / Запаско Я.П.. – Львів: «Світ», 1995. А також, звичай- но, власні спостереження над особливостями палеографії датованих софійських графіті. 3. Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б. Выбор имени у русских князей в X–XVI вв. Династическая история сквозь призму антропонимики / Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б. – М. «Индрик», 2006. – С. 118. 4. Войтович Л.В. Княжа доба на Русі: портрети еліти / Войтович Л.В. – Біла Церква: Вид. О.В. Пшонківський, 2006. – С. 280, 286, 291, 294, 358. 5. Полное собрание русских летописей (далее – ПСРЛ). Т. 1: Лаврентьевская лето- пись. – М.: «Языки русской культуры», 1997. – Ствп. 298. 6. ПСРЛ. Т. 2: Ипатьевская летопись. – М. «Языки русской культуры», 1998. – Ствп. 296. 7. ПСРЛ. Т. 1… – Ствп. 298. 8. Войтович Л.В. Вказана праця. – С. 286; Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б. Вказана праця. – С. 269–270 (див. прим. 2). 9. Войтович Л.В. Вказана праця. – С. 462; Литвина А.Ф., Успенский Ф.Б. Вказана праця. – С. 275–76 (див. прим. 19). 10. ПСРЛ. Т. 1… – Ствп. 280. 11. ПСРЛ. Т. 2… – Ствп. 256. 12. ПСРЛ. Т. 1… – Ствп. 280. 13. Там само. – Ствп. 296. 14. ПСРЛ. Т. ІХ: Летописный сборник, именуемый Патриаршей или Никоновской летописью (продолжение) – М.: «Языки русской культуры», 2000. – С. 154. 15. Войтович Л.В. Вказана праця. – С. 358. 16. Там само. – С. 355. 17. Арциховский А.В. Берестяные грамоты мальчика Онфима / Арциховский А.В. // Советская археология. – 1957. – № 3. – С. 222. 217Праці Центру пам'яткознавста, вип. 18, К., 2010 217 18. Там само. – С. 217 (див. рис. 2); 219 (див. рис. 3). 19. Рождественская Т.В. Древнерусские надписи на стенах храмов: новые источни- ки ХІ–XV вв. / Рождественская Т.В. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского государствен- ного университета, 1992. – С. 16. 20. Медынцева А.А., Попконстантинов К.К. Надписи из Круглой церкви в Преславе / Медынцева А.А., Попконстантинов К.К. – София: Изд-во Болгарской академии наук, 1984. – С. 54. 21. Корнієнко В.В. Корпус графіті Софії Київської (ХІ – початок XVIII ст.). Ч. 1: Приділ св. Георгія Великомученика. – К.: «Горобець», 2010. – С. 56 (див. табл. LXIX, 1). 22. Там само. – С. 63 (див. табл. XCI, 1). 23. Там само. – С. 63–64 (див. табл. XCII, 2). 24. Там само. – С. 120 (див. табл. CCVII, 2). 25. Арциховский А.В. Вказана праця. – С. 216 (див. рис. 1). 26. Святский Д.О. Астрономия древней Руси / Святский Д.О. / Автор предисловий, комментариев и дополнений – М.Л. Городецкий. – М.: НП ИД «Русская панорама», 2007. – С. 100–101 (див. прим. 36). 27. Наприклад див.: Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: «Дніпро», 1989. – С. 160. 28. Жития святых, на русском языке изложенные по руководству четьих-миней св. Дмитрия Ростовского. – К.: Издание Свято-Успенской Киево-Печерской лавры, 1999. – Кн. 4 (декабрь). – С. 642–643. 29. Жития святых, на русском языке изложенные по руководству четьих-миней св. Дмитрия Ростовского. – К.: Издание Свято-Успенской Киево-Печерской лавры, 1999. – Кн. 5 (январь), т.1. – С. 439–440, 484–491. 30. Толочко П.П. Київ і Русь. Вибрані твори. 1998–2008 рр. / Толочко П.П. – К.: Видавничий дім «Академперіодика», 2008. – С. 321. 31. Устюгов Н.В. Очерки древнерусской метрологии / Устюгов Н.В. // Исторические записки. – М.: Изд-во АН СССР, 1946. – Вып. 19. – С. 305. 32. Войтович Л.В. Вказана праця. – С. 358. Корниенко В.В. Молитвенная надпись Брячислава Святополковича из Софии Киевской Статья посвящена публикации результатов исследования молитвенной надписи, на- ходящейся на фреске с образом Св. Анны в центральном нефе Софии Киевской. Уста- новлено, что граффити выполнено сыном киевского князя Святополка Брячиславом в 1110–1113 гг. В процессе анализа текста было определено, что Павел было христианским именем Брячислава, и этот факт, вместе с анализом летописной статьи 6612 г., позволил определить вероятную дату рождения князя, отнеся ее к 15 января 1105 г. Ключевые слова: София Киевская, граффити, молитвенная надпись, Святополк Бря- числавович, генеалогия Рюриковичей. Korniyenko V.V. The prayer inscription of Bryachyslav Svyatopolkovych in Kyiv St. Sophia Cathedral The article deals with the results of investigation of prayer inscription located on the fresco with the image of St. Anna Sophia in the central nave of Kyiv St. Sophia Cathedral. It is deter- mined that graffi ti was done by Bryachyslav, the son of the Grand Prince Svyatopolk, in 1110– 1113. The comparison mentioned in graffi ti Bryachyslav’s Christian name – Pavlo (Paul), with chronicles’ information by 6612 shows that the 14th or 15th of January 15 in 1105 is the likely date of Bryachyslav’s birth. Key words: Kyiv St. Sofi a Cathedral, graffi ti, prayer inscription, Bryachyslav Svyatopolk- ovych, Ryurykovychy’s genealogy.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-80015
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2078-0133
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:25:30Z
publishDate 2010
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format dspace
spelling Корнієнко, В.В.
2015-04-09T15:50:12Z
2015-04-09T15:50:12Z
2010
Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської / В.В. Корнієнко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 18. — С. 211-217. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
2078-0133
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80015
003.6.079(083.132)«СОФІЯ КИЇВСЬКА»
У статті висвітлюються результати дослідження молитовного напису, що знаходиться на фресці з образом Св. Анни в центральній наві Софії Київської. Встановлено, що графіті виконане сином київського князя Святополка Брячиславом у 1110–1113 роках. Встановлено, що Павло було християнським ім’ям Брячислава, й цей факт, разом із аналізом інформації літописної статті 6612 р., дозволив визначити вірогідну дату народження князя, окресливши її 15-м січня 1105 р.
Статья посвящена публикации результатов исследования молитвенной надписи, находящейся на фреске с образом Св. Анны в центральном нефе Софии Киевской. Установлено, что граффити выполнено сыном киевского князя Святополка Брячиславом в 1110–1113 гг. В процессе анализа текста было определено, что Павел было христианским именем Брячислава, и этот факт, вместе с анализом летописной статьи 6612 г., позволил определить вероятную дату рождения князя, отнеся ее к 15 января 1105 г.
The article deals with the results of investigation of prayer inscription located on the fresco with the image of St. Anna Sophia in the central nave of Kyiv St. Sophia Cathedral. It is determined that graffi ti was done by Bryachyslav, the son of the Grand Prince Svyatopolk, in 1110– 1113. The comparison mentioned in graffi ti Bryachyslav’s Christian name – Pavlo (Paul), with chronicles’ information by 6612 shows that the 14th or 15th of January 15 in 1105 is the likely date of Bryachyslav’s birth.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
Праці Центру пам’яткознавства
Історичне пам’яткознавство
Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
Молитвенная надпись Брячислава Святополковича из Софии Киевской
The prayer inscription of Bryachyslav Svyatopolkovych in Kyiv St. Sophia Cathedral
Article
published earlier
spellingShingle Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
Корнієнко, В.В.
Історичне пам’яткознавство
title Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
title_alt Молитвенная надпись Брячислава Святополковича из Софии Киевской
The prayer inscription of Bryachyslav Svyatopolkovych in Kyiv St. Sophia Cathedral
title_full Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
title_fullStr Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
title_full_unstemmed Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
title_short Молитовний напис Брячислава Святополковича з Софії Київської
title_sort молитовний напис брячислава святополковича з софії київської
topic Історичне пам’яткознавство
topic_facet Історичне пам’яткознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/80015
work_keys_str_mv AT korníênkovv molitovniinapisbrâčislavasvâtopolkovičazsofííkiívsʹkoí
AT korníênkovv molitvennaânadpisʹbrâčislavasvâtopolkovičaizsofiikievskoi
AT korníênkovv theprayerinscriptionofbryachyslavsvyatopolkovychinkyivstsophiacathedral